Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/1903/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Розірвання договорів (правочинів); оренди.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2024. Зареєстровано: 03.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2024.
Дата набрання законної сили: 02.04.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ
		   61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		У  Х  В  А  Л  А  
		про залишення позову без розгляду
		 
		28.03.2024р.                                                                                                            Справа №905/1903/21                                                   
		за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Євгенівське», с.Євгенівка
		 
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос-Дон», с.Євгенівка
		 
		про розірвання договору суборенди та повернення земельної ділянки
		 
		Суддя: Паляниця Ю.О.
		Секретар судового засідання: Білогубова В.В.
		 
		У засіданні брали участь:
		від позивача: не з`явився
		від відповідача: не з`явився
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Євгенівське», с.Євгенівка звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос-Дон», с.Євгенівка про:
		- розірвання договору суборенди земельної ділянки загальною площею 4,4369 га, зареєстрованого у відділі Держгеокадастру у Великоновосілівському районі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів вчинено запис від 14.06.2012р. за №142128124002341, укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Євгенівське» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кронос-Дон», щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 1421281200:02:001:0033, та у відповідності до нормативної оцінки на 2012 рік вартістю 17929,13 грн;
		- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос-Дон» повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1421281200:02:001:0033, загальною площею 4,4369 га Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Євгенівське» за актом прийому-передачі.
		Ухвалою суду від 07.10.2021р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1903/21, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
		На підставі ухвали суду від 10.01.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Розгляд справи по суті відкладався.
		Згідно з ухвалою суду в протокольній формі від 17.02.2022р. оголошено перерву в межах розумного строку розгляду справи по суті до 22.03.2022р.
		Проте, зазначене судове засідання не відбулось у зв`язку із введенням в Україні військового стану та призупиненням роботи господарського суду Донецької області.
		Останньою ухвалою суду від 23.02.2024р. судове засідання призначено на 28.03.2024р., зобов`язано позивача надати письмові пояснення щодо підтримання позовних вимог на теперішній час.
		Представники сторін у судове засідання з розгляду справи по суті 28.03.2024р. не з`явились, будь-яких пояснень не надали.
		 
		Відповідно до ч.11  ст.242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Як свідчать відомості комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Євгенівське» не має електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі чи її окремій підсистемі (модулі). Тож, судові рішення позивачу мали надсилатись в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
		За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту  достовірною інформацією  про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
		Відповідно до інформації, яка наявна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Євгенівське» зареєстровано за адресою: 85563, Донецька область, Великоновосілківський район, с.Євгенівка, вул.Центральна, 30.
		Разом з тим, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 05:30 24.02.2022р. на території України введено воєнний стан строком на 30 діб.
		Дію воєнного стану в Україні неодноразово було продовжено. Востаннє   Указом Президента України №49/2024 від 05.02.2024р., строк дії воєнного стану на території України продовжено з 05:30 14.02.2024р. строком на 90 діб.
		Згідно з відомостями, розміщеними на сайті Акціонерного товариства «Укрпошта» (https://www.ukrposhta.ua/ua), відділення поштового зв`язку у с.Євгенівка тимчасово не функціонує.
		Таким чином, направлення поштової кореспонденції за адресою зареєстрованого місцезнаходження позивача на час розгляду справи не є можливим.
		Поряд з цим, матеріали справи містять відомості про адресу представника позивача адвоката Радигіна Є.С.: 61057, м.Харків, вул.Сумська, 7, на яку судом було скеровано ухвалу від 23.02.2024р. (поштове відправлення повернуто за закінчення терміну зберігання).
		Відповідну ухвалу суду також направлено на електронні адреси позивача і його представника (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), які доставлено на відповідні скриньки 26.02.2024р.
		Водночас, з метою повідомлення позивача про розгляд справи судом, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» у розділі «Повідомлення для учасників судового процесу» було опубліковано оголошення про призначення справи №905/1903/21 до судового розгляду по суті.
		Також, судом вчинялись дії, направлені на встановлення телефонного зв`язку з відповідачем (телефонограма б/н від 27.02.2024р.).
		У цьому випадку суд враховує наступні правові висновки Верховного суду:
		- якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом рекомендованим листом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (постанови Верховного Суду від 13.01.2020р. у справі №910/22873/17, від 14.08.2020р. у справі №904/2584/19, від 10.11.2022р. у справі №908/100/21);  
		- направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу (юридична адреса, адреса для листування, повідомлена учасником справи) є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі №800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі №913/879/17, від 21.05.2020р. у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020р. у справі №24/260-23/52-б).
		- якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення (постанова Верховного Суду від 30.11.2022р. у справі №759/14068/19). 
		Судом також враховано, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень»  для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
		Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
		Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що позивач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
		Приймаючи до уваги викладене, про дату, час та місце судового засідання, яке призначене на 28.03.2024р., позивач був повідомлений належним чином. Однак, у вказане судове засідання позивач не з`явився, про причини свого нез`явлення суд не повідомив, заяву/клопотання про розгляд справи за його відсутністю до суду не надав, пояснень щодо підтримання позовних вимог не представив.
		 
		У п.2 ч.1 та п.3 ч.2 ст.42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.
		Одночасно, за змістом ч.3 ст.196 наведеного кодексу учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
		Тобто учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.
		Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
		Відповідно до ч.4 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
		Згідно з п.4 ч.1 ст.226 вказаного кодексу суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
		Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
		Норми, закріплені у ч.4 ст.202 та у п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.
		При цьому зміст ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою. 
		Аналогічні висновки щодо застосування ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020р. у справі №910/16978/19.
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022р. у справі №905/458/21 викладено правові висновки, згідно з якими положення ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
		Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.
		Отже, відповідно до ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості.
		Окрім того, відповідно до ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.
		Проте, право на суд не є абсолютним, і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
		Згідно з п.2 ч.2 ст.42, ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		У рішенні від 07.07.1989р. у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява №11681/85, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		 
		За таких обставин, з огляду на те, що про дату, час та місце cудового засідання позивач повідомлений належним чином, однак у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив і заяви/клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав, господарський суд дійшов висновку про залишення позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Євгенівське» без розгляду.  
		Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з ч.4 ст.226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
		 
		На підставі викладеного, керуючись п.4 ч.1 ст.226, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Залишити без розгляду позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Євгенівське», с.Євгенівка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос-Дон», с.Євгенівка про розірвання договору суборенди та повернення земельної ділянки.
		 
		Вступну та резолютивну частини ухвали складено 28.03.2024р.
		 
		Повний текст ухвали складено  02.04.2024р.
		 
		Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.          
		 
		 
		          
		Суддя                                                                                                                         Ю.О.Паляниця

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...