Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/121/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2024. Зареєстровано: 03.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2024.
Дата набрання законної сили: 22.08.2024
Результат оскарження 22.08.2024 Східний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ
		   61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		 
		02.04.2024                                                                                                             Справа №905/121/24                               
		Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., за участі секретаря судового засідання Ісмаілової М.Я., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи 
		за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська  залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро
		до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська", м.Добропілля, м.Білозерське, Донецька область 
		про стягнення штрафу в сумі 379840,00грн.
		 
		Представники:
		від позивача (в режимі відеоконференції): адвокат Губорєва Я.А. 
		від відповідача: не з`явився 
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		Позивач, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська задізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" про стягнення штрафу в сумі 379840,00грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем  в накладній №48532592 маси вантажу у вагонах №62911581, №61139325 про що було складено комерційний акт №450003/191 від 07.06.2023.
		Ухвалою від 05.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
		22.02.2024 через систему "Електронний суд" до суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та  заява щодо застосування строку позовної давності.
		Ухвалою від 22.02.2024 задоволено клопотання представника відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 19.03.2024.
		27.02.2024 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшли письмові заперечення на заяву про застосування строку позовної давності. Позивач просить відмовити відповідачу у задоволенні заяви про застосування строку позовної давності, зазначаючи про те, що пунктом 7.3. договору про надання послуг сторони погодили, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовника, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік. Оскільки накладна оформлюється в рамках укладеного між сторонами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, строк позовної давності по даному спору становить один рік, отже, позивачем подано позов у межах строку позовної давності. Крім того, позивач вказав про те, що відповідно до п.19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені, зокрема, статтями 257-259 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
		04.03.2024 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшли письмові заперечення щодо доводів позивача, в яких відповідач зазначив про те, що жодною умовою договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №48-36028628/2020-0001 від 01.07.2020 не передбачено застосування даного виду та розміру штрафу, як штраф за не правильно зазначену масу вантажу у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань. Оскільки позивач у позовній заяві посилається лише на вимоги Статуту залізниці, під час обчислення позовної давності у даній справі відсутні підстави для застосування положень пункту 7.3. договору. Також відповідач вказав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовом.
		13.03.2024 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшли письмові пояснення на заперечення відповідача. У письмових поясненнях позивач підтримав власну позицію та зазначив про безпідставність доводів відповідача про пропуск строку позовної давності.
		Ухвалою від 19.03.2024 за результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження та розгляд справи по сіті призначено в судовому засіданні 02.04.2024.
		Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи у судовому засіданні 02.04.2024.
		Відповідно до сформованих в КП "ДСС" повідомлень про доставку електронного листа, ухвала від 19.03.2024 була доставлена до електронного кабінету позивача та відповідача 19.03.2024, вказані повідомлення долучено до матеріалів справи.
		Відповідно до пункту 2 частини 6  статті 242 ГПК України,  днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
		У пункті 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до "Електронного кабінету" є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
		Крім того ухвала від  19.03.2024 також розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості сторін справи ознайомитись із судовими рішеннями. Крім того, на офіційному веб-сайті Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» у розділі "Новини" «Інше» розміщено відповідне повідомлення про наявність судового провадження у цій справі. 
		У судовому засіданні 02.04.2024 представник позивача в режимі відеоконференції підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився.
		З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями  42,   46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи та наявність в матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
		Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
		Дослідивши матеріали справи, господарський суд 
		 
		встановив:
		 
		Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Матеріалами справи підтверджується, що 01.07.2020 Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» звернулось до позивача з заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №36028628/2020-001 від 20.03.2020, з якої вбачається, що підприємство відповідача ознайомлено з умовами договору на сайті Укрзалізниці та визнає всі умови, а також виражає волевиявлення укласти договір в порядку, встановленому статтею 634 Цивільного кодексу України.
		Заява підписана шляхом накладення електронного цифрового підпису 01.07.2020.
		Відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 48-36028628/2020-001 від 01.07.2020 АТ "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. У вказаному повідомленні зазначено про присвоєння підприємству відповідача коду відправника/одержувача: 4041, а також коду платника 5831531, а також вказано, що повідомлені коди повинні використовуватись виключно для перевезення вантажів в межах Договору між сторонами.
		Таким чином, 01.07.2020 між АТ "Українська залізниця" та Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що знаходиться у публічному доступі на вебсайті http://uz-cargo.com/  
		Відповідно до пункту 1.1 договору предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах Замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі  послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
		Згідно з пунктом 1.4 договору, надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
		Пунктом 7.3 договору сторони погодили, що строк позовної давності за вимогами Перевізника до Замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.
		Враховуючи викладене, перевезення вантажів здійснюється та організовується на підставі договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
		03.06.2023 зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці, згідно залізничної накладної №48532592, Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» відправило вантаж груповою відправкою - вугілля кам`яне, на станцію призначення - Добротвор Львівської залізниці.
		Відповідно до накладної №48532592 маса вантажу у вагоні №62911581 складає 69300 кг (нетто), у вагоні №61139325 - 70000 кг (нетто).
		Згідно з розділом  26, 28  вищезазначеної накладної, маса вантажу визначена на вагонних вагах (150т) відправником.
		На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень та заперечень. При цьому, правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
		Відтак, з оформленням та підписанням накладної №48532592 Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» засвідчило, що маса вантажу (нетто) у вагоні №62911581 складає 69300 кг (нетто), у вагоні №61139325 - 70000 кг (нетто).
		На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці під час контрольного зважування на підставі актів загальної форми №450, №451 від 07.06.2023 було виявлено, що маса вантажу у вагонах №62911581 та №61139325 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.
		За результатами перевірки вантажу працівниками станції Нижньодніпровськ  Вузол Придніпровської залізниці складено акти загальної форми №450, №451 від 07.06.2023 та комерційний акт №450003/191 від 07.06.2023.
		Вагони №62911581 та №61139325 по станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було відчеплено для усунення комерційної несправності.
		Надлишок вантажу з вагонів було відвантажено у вагон №61834230 та відправлено за призначення на станцію Добротвор Львівської залізниці за перевізним документом №47535406.
		Вагони №62911581 та №61139325 відправлено на станцію призначення за досилочною накладною №48532659.
		Відповідно до комерційного акту №450003/191 від 07.06.2023 на станції    Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, позивачем було проведено контрольне зважування вагонів за залізничною накладною №48532592 на 150тн електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, заводський №032, що пройшли держповірку 14.03.2023 та встановлено, що у вагоні №62911581  вага брутто - 95400 кг, тара за документом 23700 кг, вага нетто 71700 кг, що більше ваги, вказаної в документі на 2400 кг, понад вантажопідйомність на 1700 кг; у вагоні №61139325 вага брутто 95500 кг, тара за документом  23600 кг, вага нетто 71900 кг, що більше ваги, вказаної в документі на 1900 кг. Навантаження вантажу в обох вагонах від вище бортів на 10 см до нижче бортів на 10 см нерівномірне, марковано повздовжніми борознами. Поглиблень не має, маркування не порушене. Вагони бездвірні, розвантажувальні люки закриті. В технічному відношенні вагони справні. Зав. вантажним двором за штатним розкладом не має. Вагони затримані для відвантаження надлишку вантажу.
		 
		Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
		Згідно з частиною 1 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
		Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
		Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
		У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (Статутами) (стаття 920 Цивільного кодексу України).
		Загальні умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України «Про транспорт», Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила), Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, Правилами приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000  №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №861/5082, Правилами видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №862/5083.
		Статут визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).
		Відповідно до статті 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
		Накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення. 
		Накладна є одночасно договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення (п.6  Статуту залізниць України).
		За договором залізничного перевезення вантажу, згідно з частиною 1 статті 22 Статуту залізниць України, залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.
		Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів (частини 1, 2, 4, 5 статті 23 Статуту залізниць України).
		Пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених  наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644  (у редакції  наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну). У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною. Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП).
		Відповідно до пункту 2.1 Правил відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У разі пред`явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом у графу 20 «Найменування вантажу» вноситься відмітка «навалом», «насипом» або «наливом».
		У додатку 3 до цих Правил встановлено, що графа «маса вантажу, визначена відправником» заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом); у графі «спосіб визначення маси» зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/ відправником); у графі «ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)» зазначається: відправником або залізницею; у графі «правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.
		Згідно з пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.
		Пунктом 2.3 Правил визначено, що представник відправника у графі 55 накладної «Правильність внесених відомостей підтверджую» вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреністю на оформлення перевезення.
		Відповідно до пункту 5.5 Правил, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
		У графі 55 накладної №48532592 зазначено: правильність внесених відомостей підтверджую прийомоздавальник вантажу та багажу Тростянська А.С. «ЕЦП» 03.06.2023 17:07.
		Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24    Статуту залізниць України  залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення (п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення).
		Таким чином, позивач не зобов`язаний здійснювати перевірку маси та кількості вантажу завантаженого відправником, при цьому він не позбавлений права перевірити правильність відомостей про вантаж визначених у накладній.    
		З матеріалів справи вбачається, що на станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень та без перевірки маси та кількості вантажу. 
		Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
		Тобто, зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
		Згідно з пунктом 105 Статуту залізниць України залізниці вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
		За пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (стаття 118 Статуту залізниць України).
		Пунктом 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
		Частиною 1 статті 26 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
		З наведеними вище приписами кореспондуються положення пункту 129 Статуту залізниць України, якими визначено, що обставини, які можуть бути підставою для застосування матеріальної відповідальності за порушення, допущені під час перевезення вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
		Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
		Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених  наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334..
		При видачі однорідного вантажу,     який перевозиться навалом або    насипом    і    прибув    від    одного    відправника на адресу одного одержувача,    недостачі, що перевищують норму природної втрати маси вантажу    і    граничне    розходження    визначення маси нетто,    а також надлишки,    що перевищують    граничне    розходження    визначення    маси нетто,    виявлені    в    окремих відправках під час перевірки протягом однієї календарної доби, оформляються одним комерційним актом (пункт 6 Правил складання актів).
		Пунктом 8 Правил складання актів, передбачено, що комерційний    акт може бути складений як на станції призначення, так і на станції    відправлення або    попутній станції.
		За змістом вищенаведених положень, залізничні перевезення оформляються накладною як обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача та супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Законодавцем встановлено матеріальну відповідальність вантажовідправника за пред`явлення до перевезення вантажу з неправильним зазначенням його маси у накладній та її невідповідності фактичній масі вантажу, який надійшов до станції призначення, у вигляді штрафу в розмірі п`ятикратної провізної плати за все перевезення.
		Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.
		Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.
		Враховуючи викладене, проведення контрольного зважування та складання комерційного акту за результатами такого зважування на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, відповідає вимогам чинного законодавства.
		За правилами пункту 10 Правил складання актів, комерційний акт    підписує    начальник станції    (його заступник), начальник вантажного району    (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи)    і    працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта    можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
		Таким чином, у пункті 10 Правил складання актів імперативно визначено суб`єктний склад працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак зазначена норма не виключає можливості залучення до складання комерційного акта й інших працівників залізниці поряд з особами, підписи яких є обов`язковим реквізитами комерційного акта.
		За змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України    підприємство як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.
		Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.
		Наданий в обґрунтування позовних вимог комерційний акт на попутній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці підписали: ДС ОСОБА_3, агент з розшуку вантажу та багажу ОСОБА_1 , агент комерційний ОСОБА_2 .
		На підтвердження наявності у осіб, які підписали комерційний акт від залізниці, повноважень на вчинення таких дій позивач надав наказ №12 від 05.01.2023 начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, за змістом якого у зв`язку з відсутністю в штатному розкладі станції посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) відповідальними особам, які мають право підпису комерційних актів призначено, зокрема, агента з розшуку вантажу та багажу ОСОБА_1 та пройомоздавальника вантажу та багажу ОСОБА_2 . 
		ОСОБА_3 є  начальником станції, а отже є підписантом, який має повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в п.10 Правил складання актів.
		Зі змісту розділу "Д" спірного комерційного акту вбачається, що переваження проводилось у присутності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 . Відповідно до робочої інструкції від прийомоздавальника вантажу та багажу ОСОБА_2 виконує зважування вагонів, що потребують перевірки ваги в статичному режимі, а отже вказана особа має право підписувати комерційні акти як працівник станції, який особисто здійснював перевірку в силу положень пункту 10 Правил складання актів.
		Відповідно до наказу №12 від 05.01.2023 начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, у зв`язку з відсутністю в штатному розкладі станції посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) за правильність складання та підписання комерційних актів призначено відповідальною, зокрема, агента з розшуку вантажу та багажу ОСОБА_1 .
		Разом з тим, комерційний акт попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці №450003/191 від 07.06.2023 зареєстровано на станції призначення Добротвор Львівської залізниці під №450003/191/49 від 07.06.2023, відповідно до пункту 62 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом №147-Ц від 04.06.2003 Укрзалізниці.
		Враховуючи положення пункту 12 Правил складання актів, станцією призначення в розділі "Є" комерційного акту №450003/191/49 зроблено відмітку «Під час перевірки вантажу різниці проти цього акта не виявлено".
		З огляду на наведене, приймаючи до уваги зміст пункту 10 Правил складання актів, суд дійшов висновку, що комерційний акт №450003/191 від 07.06.2023 підписаний особами, повноваження яких підтверджені належним чином.
		Разом з цим, вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам    Статуту залізниць України   та Правилам складання актів, внаслідок чого приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.
		Крім того, судом враховано, що спірний вантаж прибув у завантажених засобами відправника вагонах, в комерційному відношенні без порушень. Викладені обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу в накладній саме відправником. При цьому, Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України не доведено, а судом не встановлено наявності обставин оскарження відправником відомостей, які відображені у комерційному акті.
		Наразі, відповідно до технічного паспорту засобів ваговимірювальної техніки заводський №032 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці (міжповірочний інтервал - 12 місяців), а повірка - здійснювалась 14.03.2023, ваги були визнані придатними для застосування.
		З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами у розумінні норм статей 76,   77 ГПК України  невідповідність фактичної маси вантажу у вагонах №№62911581 та №61139325 тій масі вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній №48532592. 
		Згідно із статтями 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. Штраф підлягає стягненню у п`ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
		Як вказує позивач та проти чого відповідач в порядку норм статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України не заперечує, провізна плата за перевезення вантажу у вагонах №№62911581 та №61139325 становила 37984,00грн. 
		За даними комерційного акту №450003/191 від 07.06.2023 маса вантажу у вагоні №62911581 становить 71700 кг (нетто), у вагоні №61139325 - 71900 кг (нетто).
		Таким чином, різниця становить 2400 кг (69300 кг - 71700 кг) та 1900 кг (70000 кг - 71900 кг).
		Провізна плата за перевезення вантажу за накладною №48532592 у вагонах №62911581 та №61139325 становила 37984,00грн. 
		На підставі викладеного, сума штрафу, яка підлягає стягненню складає 379840,00грн. (37984,00 х 5) + (37984,00 х 5), що відповідає приписам чинного законодавства та заявленим вимогам позивача.
		Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про стягнення штрафу в сумі 379840,00,00грн. є обґрунтованими.
		 
		Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності та відмову в задоволенні позовних вимог, суд зазначає наступне.
		У поданій заяві відповідач, керуючись статтею 315 ГК України, статтею 137 Статуту залізниць України, статтею 267 ЦК України,   просить застосувати позовну давність та відмовити в позові, оскільки позовна давність спливла 07.12.2023, (сплив шестимісячного строку з дати складання комерційного акту).  
		Позивач у запереченнях наголошував на необхідності застосування до спірних правовідносин збільшеної позовної давності тривалістю один рік, як передбачено пунктом 7.3 договору.
		Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
		Згідно з частиною першою статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. В цій статті до окремих вимог встановлено позовну давність в один рік.
		Так, пункті 6 ч.3  статті 256 ЦК України  передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв`язку із перевезенням вантажу, пошти.
		У пункті 3  статті 925 ЦК України  зазначено, що до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається до транспортних кодексів (статутів).
		За статтею 137  Статуту залізниць України  позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.
		Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина 1 статті 259 Цивільного кодексу України).
		Наведені норми Господарського кодексу України і Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які встановлюють скорочений шестимісячний строк позовної давності та регулюють питання його перебігу відносно позову залізниці до вантажоодержувача, що випливають із перевезення. При цьому вказане положення пов`язує шестимісячний термін для пред`явлення перевізником позову саме з моментом настання події, що є підставою для подання позову.
		Суд зазначає, що накладна №48532592 містить у розділі 2 код - 4041 присвоєний підприємству відповідача згідно повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 48-36028628/2020-001 від 01.07.2020 АТ "Укрзалізниця".
		Також вказаним повідомленням визначено, що повідомлені коди повинні використовуватись виключно для перевезення вантажів в межах Договору між сторонами.
		Отже, перевезення вантажу за залізничною накладною здійснювалося на підставі укладеного між АТ "Українська залізниця" та Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» договору від 01.07.2020 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що знаходиться у публічному доступі на вебсайті http://uz-cargo.com/  
		Згідно з пунктом 1.4 договору, надання послуг за договором може підтверджуватись, зокрема, накладною.
		Пунктом 7.3 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом сторони погодили, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.
		Таким чином, оскільки накладна оформлювалась в межах укладеного між сторонами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом,  строк позовної давності за перевезеннями по даній накладній становить 1 рік.
		При цьому, перебіг позовної давності за вимогами залізниці до вантажовідправника про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси відправленого вантажу починається від дня настання події, що стала підставою для подання позову.
		Подією, яка стала підставою для подання позову, є неправильне зазначення маси відправленого відповідачем вантажу, про що складено комерційний акт № 450003/191 від 07.06.2023, в якому зафіксовано факт невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.
		Таким чином, саме з дати складання цього комерційного акту повинен обраховуватися строк позовної давності, а отже 1-річний строк для пред`явлення позовних вимог залізницею спливає 07.06.2024.
		Матеріалами справи підтверджується, що позовну заяву було направлено позивачем на адресу Господарського суду Донецької області 30.01.2024, що підтверджується поштовою накладною ПАТ «Укрпошта» на конверті, в якому позовна заява надійшла до суду, тобто, в межах встановленого строку позовної давності, визначеної пунктом 7.3 договору. 
		За вказаних обставин суд зазначає про відсутність правових підстав для застосування позовної давності, щодо наслідків пропуску якої заявлено відповідачем у справі.
		Інші заперечення відповідача є юридично не спроможними і спростовуються матеріалами справи.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
		Відповідно до   статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
		Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про стягнення штрафу в сумі 379840,00грн., задовольнити повністю.
		 
		Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (85013, Донецька область, м.Добропілля, м.Білозерське, вул. Строїтельна, буд. 17; код ЄДРПОУ 36028628) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) штраф за невірно зазначену в накладній масу вантажу у розмірі 379840,00грн., а також судовий збір в сумі 5697,60грн.
		                                                
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
		У судовому засіданні 02.04.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Повний текст рішення складено та підписано 02.04.2024.          
		 
		 
		 
		          
		Суддя                                                                                                          М.О. Лейба

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...