Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 926/5130/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2024. Зареєстровано: 03.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2024.
Дата набрання законної сили: 23.04.2024
Номер судового провадження: 16/926/5130/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 березня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/5130/23
		Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Скрипник Д.М., розглянувши матеріали справи 
		 
		за позовом фізичної особи-підприємця Бурштин Тетяни Олегівни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )
		 
		до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 04062179)
		 
		про визнання дій незаконними, повернення безпідставно отриманих коштів, стягнення неодержаного прибутку
		 
		Представники сторін:
		від позивача - Бабічук А.С. - адвокат;
		від відповідача - Бацей Т.М. - адвокат.
		 
		1. Стислий виклад позицій учасників справи.
		Фізична особа-підприємець Бурштин Тетяна Олегівна звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в якому просить суд (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог вх.№5453): 
		- визнати протиправними дії акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» із зупинення фінансових операцій на поточному рахунку НОМЕР_2 , відкритого фізичною особою-підприємцем Бурштин Тетяною Олегівною;
		- зобов`язати акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належними фізичній особі-підприємцю Бурштин Тетяною Олегівною грошовими коштами, що знаходяться на поточному рахунку фізичної особи-підприємця Бурштин Тетяни Олегівни в публічному акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк» валюта рахунку: гривня, номер рахунку: НОМЕР_2 ;
		- стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь фізичної особи-підприємця Бурштин Тетяни Олегівни 119704,58 грн. безпідставно списаних коштів з банківського рахунку НОМЕР_2 ;
		- стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь фізичної особи-підприємця Бурштин Тетяни Олегівни 130000,00 грн неодержаного прибутку.
		Позовні вимоги мотивуються тим, що 05.10.2023 ФОП Бурштин Т.О. на підставі анкети та заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, відкрила рахунок у АТ КБ «Приватбанк» для здійснення підприємницької діяльності.
		09.10.2023 на відкритий у АТ КБ «Приватбанк» рахунок за номером НОМЕР_2 відбулося надходження коштів в сумі 100000,00 грн та 20000,00 грн.
		На наступний день, 10.10.2023, на мобільний телефон Позивача почали надходити повідомлення в додаток «Приват24» про списання коштів. Також у Позивача одразу заблокували доступ до зняття власних коштів.
		16.10.2023 на електронну пошту АТ КБ «Приватбанк» було направлено адвокатський запит про підстави списання коштів.
		24.10.2023 від Банку було отримано відповідь на адвокатський запит, згідно якої з рахунку клієнта списано кошти на погашення заборгованості кредитної заборгованості в загальній сумі 94253,93 грн.
		02.11.2023 на електронну пошту АТ КБ «Приватбанк» було направлено ще один адвокатський запит про надання договору по кредиту «Гарантований платіж» та докази його отримання.
		09.11.2023 Приватбанком було надано відповідь, що 24.09.2013 ФОП Бурштин Т.О. було підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно Заяви Бурштин Т.О. приєдналася до «Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів Банку, що розміщені в мережі інтернет на сайті Банку і які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування.
		Позивач вважає, що дії Банку є неправомірними, оскільки АТ КБ «Приватбанк» здійснив блокування рахунку з підстав наявності заборгованості за кредитним договором, що не передбачено нормами чинного законодавства.
		Крім того, позивач зазначає, що у Приватбанку відсутні законні підстави для списання коштів з рахунку в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, оскільки Позивач виконала рішення суду від 16.02.2023 по справі №926/4439/22 в повному обсязі.
		Також, у зв`язку із діями відповідача щодо блокування рахунку підприємця та списання з нього коштів, які надійшли від ТзОВ «ПБФ «Схід» в якості авансу за Договором, позивач не змогла здійснити вчасно закупівлю товару, який зобов`язувалася поставити покупцю згідно умов договору від 06.10.2023. Позивач внаслідок цього недоотримала необхідну суму прибутку в розмірі 130000,00 грн.
		Відповідачем подано відзив на позов в якому він проти позовних вимог заперечив, просив відмовити у їх задоволенні повністю. При цьому, представниця відповідача посилається на те, що Банк здійснив договірне списання з належного позивачу рахунку НОМЕР_2 на який відбулося поступлення коштів для погашення існуючої заборгованості позивача перед Банком, у зв`язку з чим, грошові кошти було списано відповідно до умов укладеного між сторонами Договору. Щодо позовної вимоги про стягнення неодержаного прибутку в розмірі 130000 грн. про який вказує позивач, відповідач зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів неотриманого прибутку у зв`язку із здійсненням банком списання коштів для погашення існуючої заборгованості.
		2. Рух справи.
		27.11.2023 відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№5130.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023 позовну заяву передано судді Гурину М.О.
		Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.12.2023. 
		19.12.2023 на адресу суду від представниці позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх.№5453). В обґрунтування своєї заяви, остання посилається на те, що після подання позовної заяви до суду, відповідач знову, без жодних законних на те підстав здійснив списання коштів з рахунку позивачки в сумі 25450,65 грн, а тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 249704,58 грн.
		Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19.12.2023 продовжено відповідачу процесуальний строк на подання відзиву на позов, прийнято заяву про збільшення позовних вимог (вх.№5453) до розгляду та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 11.01.2024.
		11.01.2024 через відділ документального та інформаційного забезпечення від представниці відповідача надійшов відзив на позов (вх.№143), в якому остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. 
		11.01.2024 у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги по всій території України та, зокрема, в Чернівецькій області судове засідання по даній справі не проводилось.
		Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.01.2024 підготовче засідання призначено на 29.01.2024.
		Протокольною ухвалою від 29.01.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та оголошено перерву до 13.02.2024.
		13.02.2024 у судовому засіданні оголошено перерву в підготовчому засіданні до 20.02.2024.
		19.02.2024 через відділ документального та інформаційного забезпечення від представниці відповідача надійшло пояснення по справі (вх.№394).
		20.02.2024 від представниці позивача на адресу суду надійшло клопотання долучення документів до матеріалів справи (вх.№399).
		Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 20.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.03.2024.
		У судовому засіданні 13.03.2024 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 26.03.2024.
		На призначений день розгляду справи представниця позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві.
		Представниця відповідача заперечувала проти задоволення позову з мотивів викладених у відзиві на позов та поданих письмових дебатах.
		3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.
		24.09.2013 між публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та фізичною особою-підприємцем Бурштин Тетяною Олегівною укладено шляхом підписання «Заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг» кредитний договір, згідно з умовами якого відповідач отримав кредитний ліміт на поточний рахунок.
		Після підписання даного договору позивачу було надано право користуватись послугами Банку, однією з яких є послуга «Гарантований платіж» заявка на яку підписана між сторонами 28.11.2013.
		Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.02.2023 у справі №926/4439/22, яке набрало законної сили, частково задоволено позов та стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 24.09.2013 в розмірі 13964,42 грн.
		Рішення суду мотивоване зокрема тим, що на підставі поданих до банку заявок на гарантований платіж (платіжних доручень), які були надані банку через систему інтернет-банкінгу Приват24 та підписані позичальником із використанням електронного цифрового підпису, банк здійснив кредитування відповідача шляхом проведення відповідних платежів за рахунок кредитних коштів у межах встановлених для відповідача лімітів, а саме: 
		- 28.11.2013 на суму 20000,00 грн;
		- 19.12.2013 на суму 15000,00 грн.
		Судом було встановлено, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та Правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву від 24.09.2013, а також те, що вказаний документ на момент отримання ФОП Бурштин Т.О. кредитних коштів містив умови, на які посилається позивач, у зв`язку з чим, суд не взяв до уваги наданий позивачем Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг.
		При прийнятті вищевказаного рішення, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним в розмірі 13964,42 грн основного боргу.
		Щодо нарахованих позивачем процентів за користування кредитними коштами у сумі 76753,93 грн та заборгованості по пені у сумі 135566,12 грн за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, суд встановивши відсутність умови щодо встановлення відсотків, а також відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру у заяві позичальника про відкриття поточного рахунку від 24.09.2013, відсутність обґрунтованих підтверджень прийняття відповідачем Умов та Правил надання банківських послуг, відмовив у задоволенні даних позовних вимог.
		10.05.2023 на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.02.2023 у справі №926/4439/22, яке було скеровано до виконання до Першого ВДВС України в Чернівецькій області, заборгованість було сплачено в повному обсязі, що не заперечується й представником відповідача, зазначено ним у відзиві на позов та підтверджується копією платіжної інструкції від 10.05.2023 (а.с. 21).
		05.10.2023 ФОП Бурштин Тетяна Олегівна на підставі анкети та заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, відкрила рахунок у АТ КБ «ПриватБанк» для здійснення підприємницької діяльності.
		06.10.2023 між ФОП Бурштин Т.О. та ТзОВ «ПБФ «Схід» було укладено договір поставки за умовами якого постачальник зобов`язується поставити Товар до 20.10.2023 в асортименті, комплектації, одиниці виміру, кількості та по ціні, відповідно до умов, що викладені в підписаній Сторонами специфікації, що є невід`ємною частиною Договору (п.1.2. договору).
		У відповідності до пунктів 2.1., 2.2. договору поставки загальна ціна Договору визначається загальною вартістю Товару вказаного у Специфікації, і складає: 300000,00 грн без ПДВ. Покупець здійснює оплату вартості Товару в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника у наступному порядку: 100000,00 грн без ПДВ сплачується Покупцем в якості попередньої оплати на підставі наданого Постачальником рахунку протягом одного банківського дня з дати отримання Покупцем відповідного рахунку. Залишок платежу у розмірі 200000,00 грн оплачується Покупцем протягом одного банківського дня з дати отримання покупцем Товару.
		Згідно п. 7.3 договору поставки у випадку несвоєчасної поставки Товару згідно умов Договору Постачальник сплачує на користь Покупця штраф в розмірі 40% від вартості несвоєчасно поставленого Товару.
		09.10.2023 на поточний рахунок позивачки за номером НОМЕР_2 у АТ КБ «ПриватБанк» надійшли кошти на загальну суму 120000,00 грн в тому числі й 100000,00 грн від ТзОВ «ПБФ «Схід» з призначенням платежу «Авансова оплата згідно рахунку №825 від 06.10.2023 без ПДВ», що підтверджується заключною випискою за період з 13.12.2022 по 13.12.2023 (а.с. 52).
		В подальшому Банком було обмежено право позивачки розпоряджатись рахунком та самостійно здійснено списання коштів з поточного рахунку фізичної особи-підприємця Бурштин Тетяни Олегівни на загальну суму 119704,58 грн, а саме:
		-          10.10.2023 (00:12) списано 17500,00 грн з призначення платежу «Погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 28.11.2013»;
		-          10.10.2023 (09:03) списано 17500,00 грн з призначення платежу «Погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 28.11.2013»;
		-          10.10.2023 (12:03) списано 17500,00 грн з призначення платежу «Погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 28.11.2013»;
		-          10.10.2023 (15:03) списано 17500,00 грн з призначення платежу «Погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 28.11.2013»;
		-          10.10.2023 (18:03) списано 17500,00 грн з призначення платежу «Погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 28.11.2013»;
		-          11.10.2023 (10:32) списано 6753,93 грн з призначення платежу «Погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 28.11.2013»;
		-          09.12.2023 (09:49) списано 13899,28 грн з призначення платежу «Head-office. Автоматичне погашення простроченої заборгованості»;
		-          09.12.2023 (09:49) списано 11551,37 грн з призначення платежу «Head-office. Автоматичне погашення простроченої заборгованості».
		Вищевказані факти списання коштів з визначенням призначення такого списання підтверджуються копіями наявних у справі меморіальних ордерів (а.с. 117-130) та заключною випискою за період з 13.12.2022 по 13.12.2023 (а.с. 52).
		Також 11.10.2023 на розрахунковий рахунок позивачки, який відкритий в АТ «Ощадбанк», від ТзОВ «ПБФ «Схід» надійшли кошти в сумі 70000,00 грн з призначенням платежу «Оплата згідно рахунку №825 від 06.10.2023 без ПДВ», що підтверджується банківською випискою за період з 01.10.2023 по 31.10.2023 (а.с. 24).
		10.11.2023 на виконання умов договору поставки ФОП Бурштин Т.О. передала, а представник ТзОВ «ПБФ «Схід» прийняв Товар на загальну суму 300000,00 грн, що підтверджується актом №01/23 здачі-прийняття (а.с. 30).
		10.11.2023 ФОП Бурштин Т.О. виставила ТзОВ «ПБФ «Схід» рахунок-фактуру №2 для оплати решти вартості Товару на суму 130000,00 грн (а.с. 31).
		ТзОВ «ПБФ «Схід» письмово повідомила позивачку, що враховуючи умови договору поставки Постачальник зобов`язувався поставити Товар до 20.10.2023. Враховуючи невчасно виконання договірного зобов`язання та п. 7.3. договору, яким встановлений штраф в розмірі 40% від вартості несвоєчасно поставленого Товару, підстави для оплати рахунку №2 від 10.11.2023 на суму 130 000,00 грн. відсутні (а.с. 32).
		Станом на день розгляду справи Банком обмежено право позивачки розпоряджатись рахунком UA063052990000026009001805833, кошти на загальну суму 119704,58 грн неповернуті, що підтверджується й представниками сторін.
		4. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.
		Дослідивши наведені в позовній заяві доводи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		За змістом частин 1, 3 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Згідно частин 1, 3 статті 1068 Цивільного кодексу України Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Пунктами 3.1.1.85, 3.2.2.6.6 Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», з якими позивачка була ознайомлена, що підтверджується підписаною нею Заявою про приєднання до вищевказаних умов (п.2.6.) (а.с. 17-19), визначено, що Клієнт доручає Банку в односторонньому порядку здійснювати договірне списання коштів з його поточних рахунків на погашення заборгованості по кредиту за послугою «Гарантовані платежі» відповідно до умов і строків, передбачених п.3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг, з найвищим пріоритетом у порівнянні з іншими платіжними дорученнями клієнта. Договірне списання може здійснюватися як за рахунок власних коштів Клієнта, що надходять на всі поточні рахунки, відкриті в Банку, так і за рахунок коштів "кредитного ліміту на поточному рахунку" в рамках умов п. 3.2.1 цих Умов та Правил надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків для виконання зобов`язань з погашення кредиту, а також відсотків за його використання, для виконання зобов`язань з погашення винагороди, а також неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку за цим Умовами, при настанні термінів платежів (здійснювати договірне списання). Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку, при цьому оформляється меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначається номер, дата і посилання на пункт 3.2.2.6.6 цього Договору (а.с. 93, 96).
		Відповідно до ч.4, 5 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Відтак, факти, встановлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших. Правило про преюдиціальність спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
		Як вже зазначалось, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.02.2023 у справі №926/4439/22, яке набрало законної сили, частково задоволено позов та стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 24.09.2013 в розмірі 13964,42 грн, у задоволенні решти позову відмовлено.
		В даному випадку преюдиціальним є встановлений судом факт отримання позивачкою на підставі заявок на гарантований платіж (платіжних доручень) 35000,00 грн 28.11.2013 та 19.12.2013, наявність на момент винесення рішення заборгованості за кредитним в розмірі 13964,42 грн основного боргу та відсутності правових та договірних підстав для нарахування процентів за користування кредитними коштами та пені.
		Суд звертає увагу, що 10.05.2023 на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.02.2023 у справі №926/4439/22, яке було скеровано до виконання до Першого ВДВС України в Чернівецькій області, заборгованість була сплачена в повному обсязі, що підтверджується копією платіжної інструкції від 10.05.2023 (а.с. 21).
		Тобто, станом на 10.10.2023 заборгованість по послузі «Гарантований платіж» заявка на який підписана між сторонами 28.11.2013 і яка якраз і була предметом спору між сторонами в межах справи №926/4439/22, відсутня, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що дії банку по списанню коштів 10.10.2023 та 11.10.2023 на загальну суму 94253,93 грн з призначення платежу «Погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 28.11.2013» є протиправними.
		Щодо списання Банком в односторонньому порядку коштів на загальну суму 25450,65 грн з призначення платежу «Head-office. Автоматичне погашення простроченої заборгованості», суд зазначає, що дане договірне списання коштів здійснене з порушенням п.3.2.2.6.6 Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», оскільки у меморіальних ордерах на зазначену дату відсутнє посилання на пункт 3.2.2.6.6 Договору (а.с. 96). 
		Крім того, є незрозумілим про яку прострочену заборгованості йде мова, підстави виникнення даної заборгованості та законність її нарахування. Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано жодного рішення суду про стягнення з позивача зазначеної заборгованості, у зв`язку з чим, суд вважає такі дії відповідача по списанню зазначених коштів протиправними.
		Статтею 1073 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		У відповідності до ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для обмеження Банком права позивачки розпоряджатись її рахунком.
		Щодо посилання відповідача на те, що сплата присудженої суми по рішенню Господарського суду Чернівецької області від 16.02.2023 у справі №926/4439/22 відбулася тільки 10.05.2023 і за період часу який минув з моменту звернення (27.09.2022) із позовом про стягнення боргу по гарантованих платежах і до моменту сплати присудженої судом суми (10.05.2023) пройшло 8 місяців, відповідно за цей час заборгованість по несплачених гарантованих платежах збільшилася, оскільки не сплачувалася ОСОБА_1 увесь вказаний період, суд зазначає що є недоведеним факт наявності будь-якої заборгованості по гарантованих платежах. 
		Так, рішенням суду було стягнено основний борг який 10.05.2023 погашений, нарахування процентів за користування кредитними коштами та пені, враховуючи рішення суду, не допускається. В разі нарахування Банком трьох відсотків річних та інфляційних у відповідності до ст. 625 ЦК України, чи процентів за користування чужими грошовими коштами згідно 536 ЦК України, відповідачем мав би бути поданий відповідний розрахунок та рішення суду на підтвердження законності такого нарахування. Однак, такого рішення суду відповідачем не надано та у матеріалах справи не міститься.
		З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дії акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» із зупинення фінансових операцій на поточному рахунку, зобов`язання Банку усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належними фізичній особі-підприємцю Бурштин Тетяною Олегівною грошовими коштами та стягнення з Банку на користь позивача 119704,58 грн безпідставно списаних коштів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь фізичної особи-підприємця Бурштин Тетяни Олегівни 130000,00 грн неодержаного прибутку, суд зазначає наступне.
		Відповідно до положень частин 1, 2 та 3 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно частини 3 статті 147 Господарського кодексу України збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.
		Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 ГК України).
		Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
		Як зазначено вище, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду, яка відрізняється від реальних збитків тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення.
		Тобто, упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
		Таким чином, упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.
		Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення:
		1) протиправної поведінки особи (боржника);
		2) збитків, заподіяних такою особою;
		3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та збитками;
		4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного з елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №908/2261/17, від 31.07.2019 у справі №910/15865/14, від 30.09.2021 у справі №922/3928/20.
		Водночас, протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).
		Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага тощо.
		Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
		Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
		Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.
		Тому, звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.
		Окрім того, позивачу (кредитору) слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц (провадження №14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі №910/12204/17, від 16.06.2021 у справі №910/14341/18).
		Тобто, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №127/16524/16-ц (провадження №61-22106св18)).
		Також позивач (кредитор) повинен довести факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №908/2486/18, від 15.10.2020 у справі №922/3669/19, від 16.06.2021 у справі №910/14341/18).
		Крім того, Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 у справі №908/3209/16 зазначив, що відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.
		Згідно з нормами частин 1, 2 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.
		Частиною 4 статті 623 Цивільного кодексу України визначено, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
		З аналізу вищевикладеного, слідує що саме на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання.
		Окрім цього, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
		Обґрунтовуючи позовну вимогу про стягнення з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь фізичної особи-підприємця Бурштин Тетяни Олегівни 130000,00 грн неодержаного прибутку, позивачка посилається на те, що у зв`язку із діями відповідача з блокування рахунку підприємця та списання з нього коштів, які надійшли від ТзОВ «ПБФ «Схід» в якості авансу за Договором, вона не змогла здійснити вчасно закупівлю Товару, який зобов`язувалася поставити Покупцю згідно умов Договору.
		Суд звертає увагу, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження вчинення дій по закупівлі товару як то договір поставки товару чи купівлі-продажу в третьої особи з визначенням конкретних строків поставки та оплати товару, що в свою чергу спростовує факт того, що дії банку по обмеженню права позивачки розпоряджатись рахунком та самостійно здійснювати списання коштів з поточного рахунку унеможливили вчасно здійснити закупівлю товару та, в свою чергу, його поставку по договору від 06.10.2023 укладеному з ТОВ «ПБФ «Схід».
		Враховуючи відсутність всіх елементів складу цивільного правопорушення, суд приходить до висновку, що відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настала, у зв`язку з чим у задоволенні позовної вимоги про стягнення з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь фізичної особи-підприємця Бурштин Тетяни Олегівни 130000,00 грн неодержаного прибутку слід відмовити.
		5. Висновки за наслідками розгляду справи.
		Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
		6. Розподіл судових витрат.
		Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовні вимоги задоволено частково, витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 8052,00 грн покладаються на відповідача, решту судового збору в сумі 2684,00 грн - залишити за позивачем.
		Крім того, судом встановлено, що при зверненні до суду із позовної заявою позивачем заявлено чотири позовних вимоги, а сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж встановлено чинним законодавством, а саме 3745,57 грн (3213,81 грн. сплачено згідно банківської квитанції від 24.11.2023 та 531,76 грн згідно банківської квитанції від 18.12.2023). Таким чином, решта несплаченого судового збору у сумі 6990,43 грн підлягає стягненню із позивача в дохід Державного бюджету.
		Керуючись статтями 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		У Х В А Л И В :
		1. Позов задовольнити.
		2. Визнати протиправними дії акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код 14360570) із зупинення фінансових операцій на поточному рахунку НОМЕР_2 , відкритого фізичною особою-підприємцем Бурштин Тетяною Олегівною ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).
		3. Зобов`язати акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код 14360570) усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належними фізичній особі-підприємцю Бурштин Тетяні Олегівні ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) грошовими коштами, що знаходяться на поточному рахунку фізичної особи-підприємця Бурштин Тетяни Олегівни в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «ПриватБанк» валюта рахунку: гривня, номер рахунку: НОМЕР_3 .
		4. Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д код 14360570) на користь фізичної особи-підприємця Бурштин Тетяни Олегівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 119704,58 грн безпідставно списаних коштів з банківського рахунку НОМЕР_3 та 8052,00 грн судового збору.
		5. У решті позову відмовити.
		6. Стягнути з фізичної особи-підприємця Бурштин Тетяни Олегівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 6990,43 грн судового збору в дохід державного бюджету (Отримувач коштів: Чернів.ГУК/Чернівецька ТГ/22030101, код отримувача: 37836095; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA528999980313171206083024405; код класифікації доходів бюджету: 22030101). 
		7. З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 02.04.2024.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Суддя                                                             М.О. Гурин
		 
		Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...