Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/11480/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2024. Зареєстровано: 03.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/754/323/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016000000002848

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 1-кп/754/323/24 
		Справа№754/11480/22
		Вирок 
		Іменем України
		 
		       02 квітня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
		 
		головуючого - судді   ОСОБА_1 ,
		секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спеціального судового провадження, за відсутності обвинуваченої (in absentia), кримінальне провадження № 42016000000002848 від 12.10.2016 року стосовно 
		                                        ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кадіївка Луганської області, громадянки України, з вищою освітою, судді Євпаторійського міського суду АР Крим, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , не судимої,
		про обвинувачення  за   ч. 1 ст.111 КК України, (у редакції від 08.04.2014 №1183-VII),                                          
		за участі сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_6 ,
		сторони захисту - захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
		                                               У С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, вчинила державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, а саме, надання іноземній державі та її представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.
		При цьому, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення державної зради, з метою заподіяння шкоди територіальній цілісності України та становлення і зміцнення окупаційної влади, сприяння окупаційним органам влади у придушенні спротивів окупації півострова з боку громадян України на території Автономної Республіки Крим та у впровадженні практики переслідування осіб, що перебувають під захистом, у порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України захищати незалежність та територіальну цілісність України, порушуючи присягу судді у частині неупередженого, незалежного, справедливого та кваліфікованого здійснення правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, та не вчинення дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя, ОСОБА_5 , будучи суддею та відповідно до Постанови Верховної Ради України № 3619-VІ від 07.07.2011 р., займаючи посаду судді Євпаторійського міського суду АР Крим, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань, життєвого та професійного досвіду для розуміння факту здійснення підривної діяльності проти України представниками, у тому числі незаконно утворених судових органів та органів державної влади російської федерації, та неможливість відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави, бажаючи допомогти у проведенні цієї підривної діяльності та зробити свій особистий внесок в утворення та функціонування в АР Крим системи незаконних судових органів російської федерації, вчинила дії щодо надання допомоги у здійсненні підривної діяльності проти України.
		Зокрема, достовірно знаючи про тимчасову окупацію російською федерацією з 20.02.2014 р. території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, у порушення вимог Конституції та законів України, маючи тривалий стаж роботи суддею, а тому достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність дій Верховної Ради АР Крим та російської федерації щодо приєднання території АР Крим та м. Севастополя до складу РФ, усвідомлюючи, що так звані суди «Республики Крым» відповідно до положень ст. 64 Конвенції є незаконно створеним органом, діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, бажаючи допомогти іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, діючи в інтересах російської федерації, перебуваючи у м. Сімферополі упродовж березня-квітня 2014 року, продовжила роботу у складі незаконного органу судової влади російської федерації на території АР Крим на посаді так званих «громадян, які заміщають посади суддів судів, що діють на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя», внаслідок чого у подальшому указом президента російської федерації № 786 від 19.12.2014 р. була призначена на посаду судді незаконно утвореного «Евпаторийского городского суда Республики Крым Российской Федерации», чим надала допомогу представникам іноземної держави у переході судової системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя відповідно до ч. 5 ст. 9 «Федерального Конституційного Закону» РФ № 6-ФКЗ «Про прийняття в РФ Республіки Крим та утворення в складі РФ нових суб`єктів Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» та на підставі законодавства іноземної держави - російської федерації.
		Допомога ОСОБА_5 іноземній державі та її представникам у переході судів АР Крим на відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави російської федерації, сприяння окупаційним органам влади у придушенні спротивів окупації півострова з боку громадян України на території АР Крим та допомога у впровадженні практики переслідування осіб, що перебувають під захистом, призвели до забезпечення належного функціонування незаконно створених судових органів та посилили заходи тимчасової окупації півострова.
		ОСОБА_5 визнаєхться винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції від 08.04.2014 №1183-VII), а саме у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності: надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		Обвинувачена ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленою про розгляд кримінального провадження стосовно неї, відповідно до вимог ст. 323 КПК України, в судові засідання не з`явилась, заяв чи клопотань не подала, показань суду не надала, у зв`язку з чим судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia) за обов`язкової участі захисника, який був забезпечений державою.
		Так, відповідно до ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 20.07.2023 р. задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченої за ч.1 ст. 111 КК України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за № 42016000000002848 від 12.10.2016 р.
		Розгляд кримінального провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом, та не суперечить прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, згідно з рішенням якого від 24.05.2007 у справі «Да Лус Домингеш Ферейра проти Бельгії» судове засідання за відсутності підсудного не суперечить вимогам ст. 6 Конвенції, якщо останній зможе згодом домогтися нового судового рішення за його участю, в якому містилася б оцінка висунутих проти нього обвинувачень за фактичними і юридичними обставинами справи.
		Суд вважає, що наявні у справі докази свідчать про те, що обвинувачена мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, вона отримала чи мала б отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мала можливість бути обізнаною з усіма своїми правами, у тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачена мала право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку вона розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самою захисника; в) бути засудженою в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного нею захисника, бути повідомленою про це право і мати призначеного захисника безоплатно. Така ситуація узгоджується зі взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, обвинувачена скористалася своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останньої. Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12.02.1985, «Шомоді проти Італії» від 18.05.2004 та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати, чи були здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Захисник вважав, що винуватість   ОСОБА_5 в інкримінованому кримінальному правопорушенні не доведена та вона підлягає виправданню.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої як учасника кримінального провадження, яке відбувається за її відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак, поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Вина ОСОБА_5 в інкримінованому кримінальному правопорушенні повністю доведена дослідженими судом доказами.
		Судом визнано загальновідомим, і таким, що не потребує доказування у межах даного кримінального провадження, що тимчасова окупація з боку рф частини території України - АР Крим, яка розпочалася зі збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20.02.2014 р., а також анексія з боку російської федерації цієї частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами російської федерації, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України в АР Крим, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення злочинів, внаслідок яких були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доведення.
		Постановою Ради Федерації Федеральних Зборів РФ «Про використання Збройних Сил РФ на території України» від 01.03.2014 р. № 48-СФ за результатами звернення Президента РФ, виходячи з інтересів безпеки життя громадян РФ, особового складу військового контингенту ЗС РФ, що дислокується на території України (АР Крим), надано згоду Президенту РФ на використання ЗС РФ на території України.
		06.03.2014 р. Верховною Радою АР Крим прийнята Постанова «Про проведення загальнокримського референдуму». Указом Президента України № 261/2014 від 07.03.2014 р. дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України № 2-рп/2014 від 14.03.2014 р. визнана неконституційною.
		11.03.2014 р. Постановою Верховної Ради АР Крим прийнята «Декларація», якою проголошено АР Крим «суверенною державою» - «Республікою Крим». Указом Президента України від 14.03.2014 р. № 296/2014 дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2014 від 20.03.2014 р. визнана неконституційною.
		Постановою Верховної Ради України від 15.03.2014 р. № 891-VII Верховна Рада АР Крим була розпущена.
		17.03.2014 р. представники розпущеної «Верховної Ради АР Крим» прийняли Постанову № 1745-6/14 «Про незалежність Криму», за якою створено нелегітимне державне утворення «Республіка Крим», а також Постанову 1748-6/14 «Про правонаступництво Республіки Крим», за якою вищим органом влади «Республіки Крим» є « Державна рада Республіки Крим ».
		18.03.2014 р. «Державна рада Республіки Крим» підписала «Договір» між РФ та «Республікою Крим» про прийняття до РФ «Республіки Крим» та утворення у складі РФ нових суб`єктів, який вже 19.03.2014 р. рішенням Конституційного Суду РФ визнаний таким, що відповідає Конституції РФ, 20.03.2014 р. його ратифікувала більшістю голосів Держдума РФ, а 21.03.2014 р. - Рада Федерації Федеральних Зборів РФ, відтак цей «Договір» набрав чинності 21.03.2014 р.
		21.03.2014 р. прийнятий Закон РФ № 6-ФКЗ, яким прийнято до РФ «Республіку Крим» та утворені в складі РФ нові суб`єкти. «Республіка Крим» вважається прийнятою до РФ з дати підписання «Договору» (ст. 1 Закону РФ № 6-ФКЗ).
		11.04.2014 р. «Державна рада Республіки Крим» прийняла «Конституцію Республіки Крим» як суб`єкта РФ.
		Верховною Радою України 15.04.2014 р. прийнято Закон України № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон №1207-VII), за яким перебування підрозділів ЗС РФ на території України з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч міжнародно-правовим актам, визнано окупацією частини території суверенної держави Україна, а територію АР Крим, відповідні води, територіальне море України, територію виключної (морської) економічної зони України, а також повітряний простір над цими територіями визнано тимчасово окупованими територіями України внаслідок збройної агресії з боку РФ.
		Крім того, Верховною Радою України 21.04.2015 р. прийнято Постанову № 337-VIІI «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії РФ та подолання її наслідків», згідно з якою констатовано початок такої агресії з боку РФ на території АР Крим 20.02.2014 р., яка завершилася воєнною окупацією та подальшою незаконною анексією цієї частини території України.
		Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 р. № 68/262, «референдум», проведений в АР Крим 16.03.2014 р., визнано таким, що не має законної сили і не може бути основою для зміни статусу АР Крим.
		Резолюціями Генеральної Асамблеї ООН «Стан у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Україна)» від 19.12.2016 р. № 71/205 та від 19.12.2017 р. № 72/190, «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, районів Чорного та Азовського морів» від 17.12.2018 р., «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна» від 22.12.2018 р. послідовно засуджено тимчасову окупацію з боку РФ внаслідок військової агресії частини території України - АР Крим - підтверджено невизнання її анексії.
		Вказані та інші аналогічні за оцінками вказаних подій резолюції Генеральної Асамблеї ООН, Закон України № 1207-VII, постанови Верховної Ради України є нормативно-правовими актами, що становлять частину законодавства України, на підставі якого суд приймає рішення у справі.
		Судом, ретельно досліджені подані стороною обвинувачення докази з тим, щоб дослідити зв`язок між цими подіями та діями обвинуваченої безпосередньо в контексті висунутого їй обвинувачення.
		Так, статус обвинуваченої ОСОБА_5 як судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим станом на 2014 рік підтверджується даними, що містяться в Указі Президента України «Про призначення суддів» від 21.06.2006 р. № 559/2006, відповідно до якого ОСОБА_5 призначено на посаду судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим строком на п`ять років та даними, що містяться в Постанові Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 07.07.2011 р. № 3619-VІ, відповідно до якої ОСОБА_5 обрано на посаду судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим безстроково (т. 2 а.с. 134, 218-219). 
		Відповідно до даних, що містяться у листі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 16.02.2015 за № 18-2153/15, ОСОБА_5 не зверталась до Комісії із заявами про переведення до іншого суду на території України, про звільнення з посади судді, хоча мала таку можливість (т.2 а.с. 142-144).
		Згідно даних, що містяться у листі члена ВККС України ОСОБА_8 від 06.10.2015 № 8вк-4067/15, рішенням Комісії від 05.10.2015 за результатами розгляду матеріалів перевірки, проведеної за зверненням заступника Генерального прокурора України ОСОБА_9 , зверненням народного депутата України ОСОБА_10 , голови Верховного Суду України ОСОБА_11 , відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 168-171)
		Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10.11.2015 № 3009/дп-15 рекомендовано Вищій раді юстиції розглянути питання про звільнення судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_5 з підстав, передбачених пунктом 5 частини 5 статті 126 Конституції України (т.2 а.с. 172-190).
		В подальшому, постановою Верховної Ради України від 19.04.2016 за № 1250-VIII ОСОБА_5 звільнено з посади судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим у зв`язку із порушенням присяги судді (т.2 а.с. 229).
		Обставини здійснення ОСОБА_5 правосуддя від імені РФ на території АР Крим без припинення статусу судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим відповідно до законів України, як «судді» незаконно створеного судового органу окупаційної влади «Евпаторийского городского суда» знайшли своє підтвердження під час дослідження у судовому засіданні доказів, наданих стороною обвинувачення: 
		- клопотання від 25.05.2015 р. про надання міжнародної правової допомоги, відповідно до якого ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, яка прийняла у відповідності до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» присягу судді та будучи діючим суддею АР Крим, не звільнилась з раніше займаної посади та, знаючи про незаконність своїх дій і проведеного референдуму, продовжила роботу суддею на тимчасово окупованій території АР Крим і в подальшому була призначена на посаду судді незаконно створеного «Евпаторийского городского суда» указом президента РФ від 13.11.2014 №719 «О назначении судей федеральных судов» (т.2 а.с. 72-95);
		- протоколу огляду інтернет-видань від 11-18 червня 2015 року, зокрема, інформації, яка міститься на інтернет-сайтах, на яких розміщено рішення суддів судів незаконно створеної Республіки Крим, у тому числі м. Севастополя, відповідно до якої пошуком документів за прізвищем судді ОСОБА_5 на сайті http://sudact.ru знайдено рішення по справі № 2-245/2014 від 28.04.2014 р. та постанову по справі № 5-184/2014 від 21.05.2014 р. (т.2 а.с. 230-251);
		- протоколу огляду речей і документів з додатками - рішенням у справі № 2-1284/2016 від 19.04.2016 р. та постановою у справі № 5/1198/2015 постановленими суддею ОСОБА_12 , що свідчить про здійснення правосуддя ОСОБА_12 на тимчасово окупованій території АР Крим (т.3 а.с. 125-142).
		Відповідно до протоколу огляду речей та документів від 30.09.2021 з додатками до нього, прокурором відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_13 проведено огляд сайтів, на яких розміщено документи щодо прийняття до складу РФ Республіки Крим та створення у складі РФ нових суб`єктів - республіки Крим та міста федерального значення Севастополя, а також створення Євпаторійського міського суду, з яких вбачається, що федеральним конституційним законом рф № 6-ФКз від 21.03.2014 р. «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя» та № 154-Ф3 від 23.06.2014 «О создании судов РФ на териториях Республики Крым и города федерального значения Севастополя и о внесении изменений в отдельные законодательные акты РФ» було прийнято незаконне рішення про прийняття Республіки Крим до складу рф та утворено «Евпаторийский городской суд» (т.3 а.с 32-78).
		Також, згідно даних, що містяться у протоколі огляду інтернет-видань від 07.04.2015 р., з додатком, указом Президента РФ від 19.12.2014 № 786 «О назначении судей федеральных судов», ОСОБА_5 призначено на посаду судді незаконно утвореного «Евпаторийского городского суда» строком на 6 років (т. 3 а.с. 14-31). 
		Відповідно до листа Департаменту контррозвідки СБ України від 14.06.2016 №2/2/8-22047, з якого вбачається, що ОСОБА_5 станом на 2016 рік постійно перебувала на території Автономної Республіки Крим (т. 2 а.с. 191-197).
		Згідно листа Адміністрації Президента України від 28.09.2016 № 03-01/3021, ОСОБА_5 клопотання про вихід із громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства не направляла (т. 2 а.с. 207).
		Прокурором також долучено у судовому засіданні процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
		Всі перелічені джерела інформації необхідно оцінювати за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що в них містяться, визнати належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, необхідно визнати наведені та проаналізовані вище документовані дані про діяльність ОСОБА_5 як судді окупаційних органів влади російської федерації достовірними доказами обвинувачення, а тому покласти в основу обвинувального вироку.
		Повно, всесторонньо, об`єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що дане провадження в цілому є справедливим, порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування допущено не було, дотримуючись загальних засад кримінального провадження, суд дійшов висновку про обґрунтованість висунутого ОСОБА_5 обвинувачення та доведеність стороною обвинувачення у ході судового розгляду її винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
		Суд, вважає доведеним, що  ОСОБА_5 , будучи суддею Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим, починаючи з березня 2014 року не склала своїх повноважень судді та не вчинила жодних дій для звільнення її з посади судді.  ОСОБА_5 , починаючи з березня 2014 року як суддя незаконно створеного «Евпаторийского городского суда», здійснювала «правосуддя» на окупованій території України від імені іноземної держави - російської федерації, керуючись її матеріальним та процесуальним правом, тим самим прийняла на себе на окупованій території України повноваження судді іншої держави - російської федерації, яка окупувала та незаконно анексувала цю територію; здійснення   ОСОБА_5 за таких умов «правосуддя» від імені російської федерації свідчить про порушення нею вимог ст. 65 Конституції України, присяги судді, оскільки забезпечувало становлення та зміцнення окупаційної влади російської федерації шляхом утворення та функціонування незаконно створених окупаційних органів судової влади російської федерації на окупованій території України, виконання функцій представника окупаційної судової влади російської федерації з метою недопущення контролю української влади на території АР Крим, а відтак надання ним допомоги російській федерації у проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України.
		Таким чином, ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, маючи достатній рівень спеціальних знань і життєвого досвіду, що підтверджується її кваліфікаційним рівнем підготовки в галузі права як судді, використовуючи під час здійснення «правосуддя» від імені російської федерації власні теоретичні знання і практичні навички, здійснювала тривалий час правосуддя від імені російської федерації.
		На свідомий і добровільний характер дій ОСОБА_5 з надання допомоги російській федерації у проведенні підривної діяльності на шкоду суверенітетові та територіальної цілісності України, вказує сам характер таких дій, їх послідовність, тривалість у часі та динаміка розвитку. Так,   ОСОБА_5    не склала своїх повноважень судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим, продовжила здійснювати «правосуддя» як «суддя Евпаторийского городского суда», керуючись, при цьому, матеріальним та процесуальним правом іноземної держави.
		Суд зауважує, що припинення повноважень ОСОБА_5 , як судді системи судів загальної юрисдикції України відбулось саме внаслідок порушення нею законодавства України.
		Порушень процесуального закону щодо відкриття кримінального провадження, його руху, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не встановлено.
		Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції від 08.04.2014 №1183-VII), як державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України: надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		Доводи захисника про недоведеність вини ОСОБА_5 в інкримінованому кримінальному правопорушення, суд вважає необгрунтованими, оскільки вони спростовуються сукупністю наведених вище доказів.
		Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якої людини, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Відповідно до норм ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		Дотримання загальних засад призначення покарання на підставі ст.ст. 50, 65 КК України є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства. 
		При призначені покарання ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - обвинувачена вчинила особливо тяжкий злочин, її ставлення до вчиненого, яка свідомо розірвала всі правові стосунки з державою, яка надала їй право діяти від її імені, а також дані про її особу, яка раніше не судима, компрометуючі дані щодо неї відсутні.
		Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченої, не встановлено. 
		Водночас, в контексті тяжкості вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, суд, бере до уваги і загальну обстановку на території АР Крим, в якій вимушено опинилися громадяни України внаслідок збройної агресії з боку РФ, швидкоплинність якої через безпорадність влади України забезпечила в короткі строки повну окупацію цієї території України та подальшу незаконну анексію іноземною державою.
		З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винної, яка будучи особою, що склала присягу судді, відповідно до якої зобов`язана об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення і запобігання вчинення обвинуваченою ОСОБА_5 нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі на строк у межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано її діяння - ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції від 08.04.2014 №1183-VII).
		Також, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини вчиненого, дані про особу обвинуваченої, яка на час вчинення нею злочину мала високий статус носія судової влади, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 додаткове покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 111 КК України, у виді конфіскації всього належного їй майна.
		Керуючись ст.ст. 323 ч. 3, 368, 371, 373, 374, 376, 615 КПК України, суд,-
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції від 08.04.2014 №1183-VII) та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією всього належного їй майна в доход держави. 
		Строк відбування покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору. 
		 
		Головуючий -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...