Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/18349/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2024. Зареєстровано: 03.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2024.
Дата набрання законної сили: 02.04.2024
Номер судового провадження: К/990/205/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		 
		02 квітня 2024 року 
		справа № 520/18349/23
		адміністративне провадження № К/990/205/24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
		суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.
		за участю секретаря судового засідання Пугач Д. С.,
		представника позивача - адвоката Ковиріна О.  В., Селезньової О.  В.,
		представника відповідача - Іхненко Я.  В., Моцак О. М.
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області
		на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року (суддя - Спірідонов М. О.)
		та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року (судді: Кононенко З. О., Мінаєва О. М., Калиновський В. А.)
		у справі №  520/18349/23
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма «Рома» 
		до Головного управління ДПС у Харківській області 
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Рух справи
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма «Рома» (далі - Товариство, платник податку, позивач у справі) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0190100411 від 03 липня 2023 року, з мотивів протиправності його прийняття.
		 
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року адміністративний позов Товариства задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №  0190100411 від 03 липня 2023 року, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства сплачений судовий збір у сумі 26840 грн.
		 
		Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задоволено частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року по справі №  520/18349/23 скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №  0190100411 від 03 липня 2023 року в частині застосування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних №  817 від 31 серпня 2022 року; №  824 від 31 серпня 2022 року; №  833 від 31 серпня 2022 року; №  613 від 08 вересня 2022 року; №  942 від 30 вересня 2022 року; №  943 від 30 вересня 2022 року; №  401 від 06 жовтня 2022 року; №  587 від 19 жовтня 2022 року; №  436 від 21 жовтня 2022 року; №  437 від 22 жовтня 2022 року; №  471 від 24 жовтня 2022 року; №  987 від 28 жовтня 2022 року; №  989 від 31 жовтня 2022 року; №  1010 від 30 жовтня 2022 року; №  976 від 15 лютого 2023 року; №  р/681 від 31 липня 2022 року; №  р/к 1073 від 31 грудня 2022 року у розмірі штрафних санкцій 1  216  261 грн 73 коп., прийнято в цій частині постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року по справі №  520/18349/23 залишено без змін.
		 
		02 січня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі №  520/18349/23, провадження за якою відкрито після усунення скаржником недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2024 року на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
		 
		16 лютого 2024 року справа №  520/18349/23 надійшла до Верховного Суду. 
		 
		Доводи касаційної скарги 
		 
		Підставою для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача у справі є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
		 
		Скаржник зазначає, що наразі відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, щодо скасування мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій на період дії карантину у правовідносинах подібних до тих правовідносин, які склалися між сторонами у справі.
		 
		Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року №  2260-IX, який набрав чинності 27 травня 2022 року, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
		 
		Оскільки пункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України скасував мораторій (зупинення) застосування штрафних санкцій на період дію карантину, відповідач вважає правомірним застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.
		 
		Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
		 
		Відповідач просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі №  520/18349/23 в частині задоволення позовних вимог, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства відмовити у повному обсязі.
		 
		28 лютого 2024 року позивач надав відзив на касаційну скаргу податкового органу, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити. Ухвалити нове судове рішення, яким змінити постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року в частині скасування постанови, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства.
		 
		28 березня 2024 року та 02 квітня 2024 року до суду касаційної інстанції від сторін надійшли додаткові пояснення у справі, які стосуються суті податкових правопорушень, що покладені в основу застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням рішенням 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
		 
		Обставини справи
		 
		Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 розділу II ПК України проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за березень - грудень 2022 року, лютий 2023 року по підприємству ТОВ КВФ «Рома», за наслідками якої складено акт від 08 червня 2023 року №  18119/20-40- 04-11-04/23325414 (далі - акт перевірки).
		 
		Перевіркою встановлено порушення Товариством термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН за березень - грудень 2022 року, лютий 2023 року, а саме:
		 
		- абзац 1 пункту 120-1.1 ст.120-1 розділу II ПК України. Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної;
		- абзац 2 пункту 120-1.2 ст.120-1 розділу II ПК України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого податковою накладною та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою);
		- пункт 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. Порушення платниками ПДВ граничного строку відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, передбаченого для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної.
		 
		16 червня 2023 року Товариство подало заперечення до акта перевірки, за результатами розгляду яких прийнято рішення, що висновки акта перевірки відповідають вимогам чинного законодавства (лист №35273/6/20-40-04-11-14).
		 
		03 липня 2023 року керівник податкового органу на підставі акта перевірки прийняв податкове повідомлення-рішення №  0190100411, яким застосовано штраф у сумі 15  718  704 грн 88 коп.
		 
		Висновки судів попередніх інстанцій
		 
		Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з аналізу пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, який зумовив висновок, що перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
		 
		Суд першої інстанції зазначив, що позивач несвоєчасно зареєстрував податкові накладні та розрахунки коригування в ЄРПН, але на час їх реєстрації діяли положення Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. №  1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами) з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2023 року, якими було встановлено мораторій на застосування штрафних санкцій в спірних правовідносинах, а отже у відповідача були відсутні правові підстави для винесення оскарженого податкового повідомлення -рішення.
		 
		Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року по справі №  520/18349/23 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №  0190100411 від 03 липня 2023 року в частині застосування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних №  817 від 31 серпня 2022 року; №  824 від 31 серпня 2022 року; №  833 від 31 серпня 2022 року; №  613 від 08 вересня 2022 року; №  942 від 30 вересня 2022 року; №  943 від 30 вересня 2022 року; №  401 від 06 жовтня 2022 року; №  587 від 19 жовтня 2022 року; №  436 від 21 жовтня 2022 року; №  437 від 22 жовтня 2022 року; №  471 від 24 жовтня 2022 року; №  987 від 28 жовтня 2022 року; №  989 від 31 жовтня 2022 року; №  1010 від 30 жовтня 2022 року; №  976 від 15 лютого 2023 року; №  р/681 від 31 липня 2022 року; №  р/к 1073 від 31 грудня 2022 року у розмірі штрафних санкцій 1  216  261 грн 73 коп. прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог.
		 
		Суд апеляційної інстанції виходив з того, що після 27 травня 2022 року відсутній механізм, який визначає строки реєстрації податкових накладних, які не були своєчасно зареєстровані до початку воєнного стану у зв`язку з мораторієм встановленим Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533-IX.
		 
		За нормами Закону від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ платники податків зобов`язані забезпечити реєстрацію податкових накладних до 15 липня 2022 року включно, саме тих податкових накладних, граничний термін яких припадав на період з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року.
		 
		Тобто, нормами Закону №  2260 платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, що не були своєчасно зареєстровані у зв`язку з карантином, та на які до 27 травня 2022 року поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.
		 
		Колегія суддів апеляційного суду вважала, що застосування до позивача за таких обставин штрафних санкцій є порушенням принципу стабільності, що передбачений підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України.
		 
		Крім того, суд апеляційної інстанції вказав на те, що Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та переліків документів на підтвердження, затверджений наказом Міністерства фінансів від 29 липня 2022 року №  225, набрав чинності 06 вересня 2022 року. Це позбавило позивача права, у разі необхідності, довести неможливість виконання платником податків обов`язків, визначених у пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, станом на дату реєстрації спірних податкових накладних.
		 
		Отже, колегія суддів апеляційного суду визнала, що застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в умовах правової невизначеності граничний термін реєстрації яких припадає до 06 вересня 2022 року, покладає на позивача додатковий надмірний тягар, суперечить презумпції правомірності рішень платника податків.
		 
		Однак після набрання чинності 06 вересня 2022 року Наказу Міністерства Фінансів України №  225 від 29 липня 2022 року, яким затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, позивач мав довести можливість/неможливість виконання ним обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкової накладної, проте не надав суду доказів подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість виконання податкового обов`язку по реєстрації податкових накладних внаслідок воєнних дій, що свідчить про недотримання позивачем вищезазначеного порядку.
		 
		Отже, під час реєстрації податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає після 06 вересня 2022 року, вказаний Порядок та перелік документів набрали чинності, а отже повинні бути застосовані до спірних правовідносин.
		 
		Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що граничний термін реєстрації податкових накладних №  817 від 31 серпня 2022 року; №  824 від 31 серпня 2022 року; №  833 від 31 серпня 2022 року; №  613 від 08 вересня 2022 року; №  942 від 30 вересня 2022 року; №  943 від 30 вересня 2022 року; №  401 від 06 жовтня 2022 року; №  587 від 19 жовтня 2022 року; №  436 від 21 жовтня 2022 року; №  437 від 22 жовтня 2022 року; №  471 від 24 жовтня 2022 року; №  987 від 28 жовтня 2022 року; №  989 від 31 жовтня 2022 року; №  1010 від 30 жовтня 2022 року; №  976 від 15 лютого 2023 року; №  р/681 від 31 липня 2022 року; №  р/к 1073 від 31 грудня 2022 року припадає після 06 вересня 2022 року, коли діяв Порядок №  225, позивач мав можливість подати не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність можливості своєчасної реєстрації вказаних податкових накладних разом з вичерпним переліком документів.
		 
		Щодо застосування штрафних санкцій відповідно до пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якими передбачено суттєво нижчі розміри штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, суд апеляційної інстанції зазначив, що на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення 03 липня 2023 року вже набули чинності зміни, внесені Законом України від 12 січня 2023 року №  2876-ІХ до ПК України в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктами 89 та 90, які зокрема пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану та порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.
		 
		Врахувавши положення пункту 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на день прийняття рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з урахуванням воєнного стану на території України, що триває, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, однак відповідач суму штрафу за порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних безпідставно розрахував згідно з положеннями пункту 120-1.1 статті 120 ПК України.
		 
		Правове регулювання та висновки Верховного Суду 
		 
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з наступного.
		 
		Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).
		 
		Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		 
		При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
		 
		З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		 
		Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
		 
		10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
		 
		20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
		 
		30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
		 
		40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
		 
		50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
		 
		Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
		 
		18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року №  533- IX (далі - Закон №  533- IX).
		 
		У зв`язку із набранням чинності Закону №  533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №  540-IX  та Закону України від 13 травня 2020 року №  591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту: 
		 
		«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
		порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
		відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
		порушення вимог законодавства в частині:
		обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
		цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
		обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
		здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
		здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;
		порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
		Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
		 
		Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
		 
		Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.
		 
		Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року №  211 з 12 березня 2020 року.  
		 
		Постановою від 27 червня 2023 року №  651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
		 
		Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №  64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
		 
		З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року №  2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон №  2118-IX).
		 
		Законом №  2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
		 
		Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
		Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		 
		Законом №  2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
		 
		В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року №  2260-IX (далі - Закон №  2260-IX). 
		 
		У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону №  2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції: 
		 
		«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
		Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
		Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
		 
		Відтак, з набранням чинності Законом №  2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
		 
		Закон №  2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
		 
		Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
		 
		Законом №  2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
		 
		Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
		 
		З 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.
		Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		 
		Законом України від 13 грудня 2022 року №  2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:
		 
		реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;
		 
		реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.
		 
		З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів Верховного Суду зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року. 
		 
		Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
		 
		В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
		 
		Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
		 
		В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу.
		 
		В розвиток цієї правової позиції Верховний Суд в постанові 07 лютого 2024 року у справі №  380/7070/23 зауважив, що держава не створила такого правового регулювання і фактичних умов, за яких платники податків могли б завчасно передбачити відповідні наслідки своєї поведінки щодо не реєстрації до 26 травня 2022 року в ЄРПН податкових накладних, складених до 24 лютого 2022 року (зі змінами до 31 січня 2022 року).
		 
		Фактично з 27 травня 2022 року усі платники, які не зареєстрували податкові накладні, граничний строк реєстрації яких припав до 23 лютого 2022 року, автоматично підлягали відповідальності.
		 
		При цьому відповідний Закон від 12 травня 2022 року №  2260-ІХ був опублікований 26 травня 2022 року в умовах воєнного стану, обмеженого часу роботи електронних сервісів податкових органів та за відсутності завчасного попереднього роз`яснення змісту та наслідків прийняття цього законодавчого акта для платників податків, які були впевнені, що захищені карантинними та воєнними мораторіями на застосування штрафних санкцій.
		 
		Отже законодавець не створив умов, за яких платник податків мав можливість у розумні строки зареєструвати податкові накладні, складені до введення воєнного стану, за попередньо передбаченого підходу безумовного звільнення від відповідальності до завершення дії карантину.
		 
		Як слідує з системного аналізу норм ПК України, фактично з 27 травня 2022 року платники податків, які не зареєстрували в ЄРПН податкові накладні, складені з 1 лютого 2022 року до травня 2022 року, отримали додатковий час для їх реєстрації в ЄРПН без застосування штрафних санкцій до 15 липня 2022 року, тобто близько 1,5 місяці.
		 
		Відтак, необхідний перехідний період для податкових накладних, складених по 31 січня 2022 року не був уведений в дію, не надав таким положенням законодавець й ретроспективної дії. Наведене також є проявом порушення принципу рівності податкового законодавства.
		 
		При цьому потрібно враховувати, що правові ситуації, які пов`язані з можливістю або неможливістю в період воєнного стану реєструвати податкові накладні, є за своєю суттю ідентичними як щодо податкових накладних, складених починаючи з лютого 2022 року, так і щодо тих, які були складені раніше, але не були своєчасно зареєстровані з огляду на надзвичайні обставини - ковідну пандемію та воєнний стан.
		 
		Умови юридичної відповідальності визначаються характером діяння, за яке така відповідальність установлюється. Відмінність у заходах відповідальності не може зумовлюватися «випадковими» чинниками, зокрема, недосконалістю законодавчої техніки, коли однакові за характером діяння мають різні умови покарання за них.
		 
		За подібних обставин, принцип верховенства права та заборона на дискримінацію платників податків, передбачена підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 ПК України, вимагають застосування однакових умов притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію всіх податкових накладних, на які до 27 травня 2022 року поширювалася дія мораторію - як «ковідного», так і «воєнного».
		 
		Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань.
		 
		При цьому всі платники повинні мати однакові умови, за яких вони можуть уникнути відповідальності шляхом реєстрації податкових накладних у відповідний перехідний період - до 15 липня 2022 року.
		 
		Щодо застосування розміру штрафних санкцій, передбачених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, Верховний Суд зазначає наступне.
		 
		Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
		 
		Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
		 
		Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
		 
		Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
		 
		Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних. 
		 
		Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.
		 
		А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.
		 
		Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).
		 
		Враховуючи наведе вище правове регулювання колегія суддів Верховного Суду визнає, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень дійшли помилкових висновків з огляду на неправильне застосуванням норм матеріального права.
		 
		Висновки суду апеляційної інстанції, які ґрунтуються на відсутності до 29 липня 2022 року Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, що позбавило позивача права довести неможливість виконання позивачем обов`язків станом на дату реєстрації спірних податкових накладних (до 06 вересня 2022 року), колегія суддів Верховного Суду визнає безпідставними.
		 
		Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №  225 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303, далі - Порядок № 225) у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок […] до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
		 
		Пунктом 4 розділу ІІ Порядку №  225 встановлено, що у разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
		 
		Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що норми Порядку № 225 визначили процедуру підтвердження платниками податків можливості чи неможливості до припинення або скасування воєнного стану на території України своєчасного виконання податкового обов`язку, зокрема, й щодо дотримання термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування. Контролюючий орган наділений певною компетенцією щодо прийняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви та документів, поданих платниками податків.
		 
		Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач не надав суду доказів подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість виконання податкового обов`язку по реєстрації податкових накладних внаслідок воєнних дій, що свідчить про недотримання позивачем вищезазначеного порядку. 
		 
		Відсутність до 06 вересня 2022 року Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків не позбавило платників податків права довести у визначений спосіб факт неможливості своєчасно виконати свій обов`язок після набрання чинності Порядком № 225. Тим більше, в межах спірних правовідносин камеральна перевірка проведена відповідачем 08 червня 2023 року. Позивач не реалізував своє право підтвердити неможливість виконання ним обов`язку, визначеного пунктом 201.1 статті 201 ПК України та пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України.
		 
		Як установили суди попередніх інстанцій, Товариство у період за березень - грудень 2022 року, лютий 2023 року склало наступні податкові накладні/розрахунки коригування з податку на додану вартість, які зареєстровані в ЄРПН з порушенням законодавчо встановлених термінів: № 674 від 31 березня 2022 року; № 675 від 31 березня 2022 року; № 638 від 30 квітня 2022 року; № 639 від 30 квітня 2022 року; № 603 від 23 травня 2022 року; № 604 від 31 травня 2022 року; № 605 від 31 травня 2022 року; № 606 від 31 травня 2022 року; № 490 від 09 червня 2022 року; № 762 від 30 червня 2022 року; № 792 від 30 червня 2022 року; № 796 від 30 червня 2022 року; № 797 від 30 червня 2022 року; № 771 від 31 липня 2022 року; № 772 від 31 липня 2022 року; № 551 від 01 серпня 2022 року; № 558 від 02 серпня 2022 року; № 830 від 02 серпня 2022 року; № 489 від 08 серпня 2022 року; № 817 від 31 серпня 2022 року; № 824 від 31 серпня 2022 року; № 833 від 31 серпня 2022 року; № 613 від 08 вересня 2022 року; № 942 від 30 вересня 2022 року; № 943 від 30 вересня 2022 року; № 401 від 06 жовтня 2022 року; № 587 від 19 жовтня 2022 року; № 436 від 21 жовтня 2022 року; № 437 від 22 жовтня 2022 року; № 471 від 24 жовтня 2022 року; № 987 від 28 жовтня 2022 року; № 989 від 31 жовтня 2022 року; № 1010 від 30 жовтня 2022 року; № 976 від 15 лютого 2023 року; № р/к 541 від 23 травня 2023 року; № p/к 681 від 31 липня 2022 року; № р/к 1073 від 31 грудня 2022 року.
		 
		Під час касаційного перегляду судових рішень судів попередніх інстанцій Товариство наголошувало на тому, що 14 з 37 податкових накладних є зведеними податковими накладними, складеними відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПК України. Інші 13 податкових накладних, за позицією позивача, вчасно складені та відображені в податковій звітності, проте несвоєчасно зареєстровані з причин того, що Єдиний реєстр податкових накладних не працював.
		 
		Суди попередніх інстанцій впродовж судового розгляду не установили характер спірних операцій, чи підпадають податкові накладні, складені за результатами цих операцій, під виключення пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а саме «…крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної».
		 
		Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України окремо визначено, що у разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
		 
		податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість;
		 
		податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;
		 
		податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;
		 
		податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;
		 
		податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної.
		 
		Під час касаційного перегляду позивач наголошував про дотримання ним приписів наведених норм, що підлягає перевірці під час нового судового розгляду справи.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Висновки суду апеляційної інстанції є такими, які не ґрунтуються на оцінці належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів в розумінні статей 73 - 76 КАС України, та на всебічному, повному дослідженні обставин справи. 
		 
		За змістом частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
		 
		Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 КАС України. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (частина друга статті 73 КАС України).
		 
		Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.
		 
		Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина четверта статті 77 КАС України).
		 
		З урахуванням викладеного, керуючись нормами права, що підлягають застосуванню у даній справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки під час розгляду справи порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		Суд наголошує, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, достатніми, належними та допустимими.
		 
		Згідно із частинами першою, другою та третьою стаття 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		За змістом частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
		 
		Враховуючи зазначене, колегія суддів Верховного Суду вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги відповідача, скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року та направлення справи №520/18349/23 на новий судовий розгляд. 
		 
		Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити частково.
		 
		Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року скасувати, справу №520/18349/23 направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                     Р. Ф. Ханова 
		 
		Судді:                                                                                                               Л. І. Бившева
		 
		                                                                                                                    В. В. Хохуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...