Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/8250/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 03.04.2024. Зареєстровано: 04.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/686/128/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023100000000377

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 686/8250/23
		 Провадження № 1-кп/686/128/24 
		 
		     ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		 
		 
		02 квітня 2024 року м. Хмельницький 
		 
		Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		з участю:
		секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		представника потерпілої сторони ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		захисника ОСОБА_9 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницькому кримінальне провадження № 12023100000000377 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Остріг, Рівненської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого начальником Шепетівської районної військової адміністрації Хмельницької області, одруженого, проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Згідно обвинувального акту ОСОБА_8 обвинувачується в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе використанні службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки при наступних обставинах.
		Так, відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.2019 № 823  заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
		Накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення врегульовано такими законодавчими актами:
		-Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-УІІІ (далі  КЗпП України);
		-Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі  Порядок № 509);
		-Порядок здійснення державного контролю за державним законодавством про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі  Порядок № 295).
		Відповідно до п. 23 ст. 29 Бюджетного кодексу України до складу доходів Державного бюджету України відносяться кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.
		Згідно ст. 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено ч. 2 цієї статті, є фінансовими санкціями, які накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
		Відповідно до Порядку № 509  штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім  сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим  шостим цього пункту) (далі  уповноважені посадові особи).
		Так, штрафи накладаються, серед іншого, на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників та акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.
		Управління Держпраці у Хмельницькій області (далі - Управління) діє на підставі положення, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 № 84.
		Управління є юридичною особою публічного права, неприбутковою установою та територіальним органом Держпраці і утримується за рахунок коштів Державного бюджету України.
		Основними завданнями Управління є:
		реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;
		здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на обласному рівні;
		здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки;
		організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об`єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об`єктів Єдиної газотранспортної системи.
		Відповідно до наказу Державної служби України з питань праці від 06.08.2015 № 68-кт на посаду начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області з 06.08.2015 призначено ОСОБА_8 .
		Так, відповідно до наказу Управління про здійснення інспекційного відвідування посадовими особами Управління від 15.01.2020 № 10 за підписом першого заступника начальника ОСОБА_10 , інспекторами ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 здійснено інспекційне відвідування фізичної особи  підприємця ОСОБА_14 (далі  ФОП ОСОБА_14 ), яка використовує найману працю. Предметом контролю було додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин.
		За результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_14 , у зв`язку із створенням перешкод у діяльності інспектора праці, що полягало у ненаданні інформації та документів, які необхідні для проведення інспекційного відвідування, був складений Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 23.01.2020 № ХМ281/1635/НП/АВ.
		У відповідності до вимог Порядку № 509, штрафи накладаються на підставі Акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.
		Так, відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (розмір мінімальної заробітної плати, станом на момент виявлення порушення 4723 грн.).
		Відповідно до п. 29 Порядку № 295 передбачено, що «Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування».
		Згідно п. 2 Порядку № 509 «Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальником управління і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками».
		Однак, начальник Управління ОСОБА_8 будучи уповноваженою службовою особою, яка відповідно до п. 2 Порядку № 509 накладає штрафи за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, в порушення п. 29 Порядку № 295 (чинного на момент інспекційного відвідування) та п. 2 Порядку № 509, зловживаючи владою, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, всупереч інтересам служби, заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вжив, а листом від 27.02.2020 № 919/20 повідомив ФОП ОСОБА_14 про відсутність підстав для складення постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, що призвело до втрат Державного бюджету України у вигляді ненадходження коштів на суму 472300 грн. 
		Орган досудового розслідування інкриміноване ОСОБА_8 діяння кваліфікував за ч. 2 ст. 364 КК України, як умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
		Обвинувачений в суді свою винуватість не визнав та показав, що дійсно в період з 06.08.2015 до 17.12.2020 працював на посаді начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області. В січні 2020 року посадовими особами Управління Держпраці у Хмельницькій області ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 проводилось інспекційне відвідування фізичної особи  підприємця ОСОБА_14 , за результатами якого складені два акти, що надійшли йому на розгляд. Під час розгляду діяв згідно діючого Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019, Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, з відповідними змінами. При прийнятті рішення про відсутність підстав для накладення фінансових санкцій виходив з того, що всупереч законодавству інспекторами складені два акти, а не один, вимога надсилались ОСОБА_14 за невірною адресою і не рекомендованим листом з повідомленням. Особа не знала про вимогу, а тому не могла надіслати документи в Управління. Після отримання акту, що надісланий за її юридичною адресою особа подала заперечення, які взяті до уваги при прийнятті рішення. Про відсутність підстав накладати фінансові санкції суб`єкт господарювання був повідомлений листом. Також, обвинувачений зазначив, що приймаючи рішення про відсутність підстав для накладення штрафу не діяв в інтересах ОСОБА_14 або будь-яких третіх осіб з метою одержання неправомірної вигоди. З ОСОБА_16 не знайомий та ніколи з ним не зустрічався. Своє рішення обвинувачений зокрема мотивував бажанням уникнути судового розгляду щодо оскарження постанови про накладення штрафу, який би мав наслідком втрати для державного бюджету у зв`язку з подальшим стягненням і сплатою судового збору. До того ж, наявність акту не є беззаперечною підставою для притягнення до відповідальності, під час розгляду враховуються всі обставини. На службових осіб Управління Держпраці не покладається обов`язок поповнення бюджету. Окрім того ОСОБА_8 звернув увагу, що є діючим депутатом Шепетівської районної ради, таким був і на час повідомлення про підозру, про що повідомляв слідчому під час допитів. Все обвинувачення побудоване на основі Порядку здійснення державного контролю за державним законодавством про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, яка скасована постановою суду і не діяла на час здійснення інспекційного відвідування. 
		Представник потерпілої сторони ОСОБА_7 повідомив, що ознайомлений з цивільним позовом прокурора, який подавався в інтересах держави в особі Державної казначейської служби України і підтримує його. При цьому не обґрунтував необхідність стягнення на користь держави саме в особі Державної казначейської служби 472300 грн. При ухваленні вироку за результатами судового розгляду кримінального провадження поклався на думку суду. 
		В обґрунтування винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, стороною обвинувачення надані докази та інші матеріали, зібрані в ході досудового розслідування, які досліджені під час судового слідства, в суді допитані свідки обвинувачення. 
		Так, на підтвердження перебування ОСОБА_8 на посаді начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області, його повноважень щодо накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, а також функцій Управління Держпраці у Хмельницькій області по державному контролю за додержанням законодавства про працю, за клопотанням прокурора долучені такі письмові докази: наказ голови Державної служби України з питань праці № 68-кт від 06.08.2015 «Про призначення ОСОБА_8 на посаду начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області»; Наказ голови Державної служби України з питань праці № 84 від 03.08.2018 «Про затвердження положень про територіальні органи Держпраці»; Положення про Управління Держпраці у Хмельницькій області, затверджене наказом Державної служби України з питань праці 03.08.2018 № 84; Наказ начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області № 14 від 10.01.2017 «Про розподіл обов`язків начальника, першого заступника начальника та заступника начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області»; Наказ начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області № 84-к від 23.04.2018 «Про внесення змін до наказу № 14 від 10.01.2017 «Про розподіл обов`язків начальника, першого заступника начальника та заступника начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області»; Наказ начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області № 119-к від 16.10.2019 «Про розподіл обов`язків начальника, першого заступника начальника та заступника начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області»; Наказ начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області № 160-к від 10.11.2020 «Про внесення змін до Наказу № 119-к від 16.10.2019 «Про розподіл обов`язків начальника, першого заступника начальника та заступника начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області»; Наказ т.в.о. начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області № 38-к від 25.03.2021 «Про розподіл обов`язків начальника, першого заступника начальника та заступника начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області»; Положення «Про відділ з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів», затверджене наказом Управління Держпраці у Хмельницькій області № 7 від 03.06.2015; Положення «Про відділ з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів», затверджене наказом Управління Держпраці у Хмельницькій області № 57-к від 08.04.2019; Положення «Про відділ з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів», затверджене наказом Управління Держпраці у Хмельницькій області № 23-к від 27.02.2020; Посадова інструкція начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Хмельницькій області від 24.09.2015 № 92; Посадова інструкція начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Хмельницькій області від 29.04.2016 № 382; Посадова інструкція начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Хмельницькій області від 08.04.2019 № 58-к; Посадова інструкція начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Хмельницькій області, затверджена 28.12.2019; Посадова інструкція начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Хмельницькій області, затверджена 27.02.2020; Посадова інструкція заступника начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Хмельницькій області від 03.06.2015 № 8; Посадова інструкція заступника начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Хмельницькій області, затверджена 27.02.2020; Посадова інструкція головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Хмельницькій області від 03.06.2015 № 9; Посадова інструкція головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Хмельницькій області від 29.02.2016 № 176; Посадова інструкція головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Хмельницькій області від 08.04.2019 № 58-к; Посадова інструкція головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Хмельницькій області, затверджена 28.12.2019; Посадова інструкція головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Хмельницькій області, затверджена 27.02.2020.
		Документи містять відомості про те, що ОСОБА_8 обіймав в Управлінні Держпраці у Хмельницькій області посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, являвся службовою особою, яка мала відповідні повноваження та службові обов`язки. Вказані обставини сторонами кримінального провадження не оспорюються.
		В якості характеризуючих матеріалів надані довідки про те, що обвинувачений не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, довідка про відсутність судимостей і позитивна службова характеристика на нього, а також оригінал особової справи ОСОБА_8 .
		Під час дослідження оригіналів справ № 7 та № 35 щодо ОСОБА_14 встановлено, що в них містяться відомості про звернення ОСОБА_17 до Управління Держпраці у Хмельницькій області 09.01.2020 року з заявою про можливе порушення вимог законодавства про працю Банасом Геннадієм, у зв`язку з чим перший заступник начальника Управління ОСОБА_18 виніс наказ № 10 від 15.01.2020 про здійснення інспекційного відвідування по додержанню законодавства про працю ФОП ОСОБА_14 та видав відповідне направлення. 
		17.01.2020 інспекторами праці ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 складена вимога про надання ФОП ОСОБА_14 у строк до 23.01.2020 документів щодо працевлаштування найманих осіб та складений акт № ХМ281/1635/НП від 17.01.2020 про неможливість проведення інспекційного відвідування. Вимога надіслана поштовим зв`язком 20.01.2020 в м. Хмельницький при тому, що юридична адреса ФОП ОСОБА_14 : АДРЕСА_2 . 
		23.01.2020 інспекторами складений акт № ХМ281/1635/НП/АВ про неможливість проведення інспекційного відвідування у зв`язку з невиконанням вимоги від 17.01.2020. Вказаний акт надісланий за адресою ФОП ОСОБА_14 , зазначеною в ЄДРПОУ і останній 30.01.2020 подав в Управління Держпраці у Хмельницькій області заперечення на даний акт.
		Начальник Управління ОСОБА_8 листом № 919/20 від 27.02.2020 повідомив ФОП ОСОБА_16 про відсутність підстав для складення постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, відповідальність за яке передбачена статтею 265 Кодексу законів про працю України.
		Допитані в судовому засіданні в якості свідків інспектори Управління Держпраці у Хмельницькій області ОСОБА_19 , ОСОБА_15 та ОСОБА_20 показали, що здійснювали перевірку діяльності ФОП ОСОБА_14 з приводу додержання законодавства про працю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання у м. Городок Хмельницької області. В зв`язку з відсутністю на місці даної особи та ненаданням необхідних документів, працівники канцелярії направили відповідну вимогу, при цьому помилково спрямувавши її не за місцем реєстрації фізичної особи підприємця, а у м. Хмельницький. Оскільки вимога щодо надання документів виконана не була, склали акт про неможливість проведення перевірки та зібрані матеріали передали керівнику для прийняття рішення. 
		В журналі реєстрації документів, одержаних уповноваженою посадовою особою Управління Держпраці у Хмельницькій області, для розгляду справи про накладення штрафу відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, міститься підпис ОСОБА_8 про отримання складених відносно ФОП ОСОБА_14 матеріалів.
		Свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , які працювали в Управлінні Держпраці у Хмельницькій області на час вчинення за версією слідства ОСОБА_8 діянь підтвердили, що інспекторами здійснювались інспекційні відвідування зокрема з приводу не оформлення трудових відносин з працівниками, за результатами чого складається акт. Якщо необхідні документи не надаються, то складається акт про неможливість відвідування. Вимога вручається суб`єкту господарювання особисто або надсилається поштою за юридичною адресою рекомендованим листом з повідомленням. Кінцеве рішення приймає керівник або заступник, вони уповноважені накладати або не накладати штраф, обов`язку притягувати до відповідальності немає. У відповідному журналі фіксується взяття керівником акту до розгляду.
		Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-23/1636-ПЧ від 25.01.2023, підпис від імені ОСОБА_8 в графі «Начальник управління» у листі за вих. № 919/20 від 27.02.2020 на ім`я ОСОБА_14 від імені О. Глушакова виконаний ОСОБА_8 , що останній і підтвердив в судовому засіданні.
		У відповідності до даних звіту № 54 від 18.09.2020 за результатами проведення аудиту Управління Держпраці у Хмельницькій області, вказується про порушення вимог абз. 4, п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабміну № 509 від 17.07.2013 та абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП, виявлено 2 випадки не винесення постанов про накладення штрафу за складеними Актами про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.
		Свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_26 (працівники сектору внутрішнього аудиту Державної служби України з питань праці) повідомили, що проводили аудит діяльності Управління Держпраці у Хмельницькій області в 2020 році, за результатами якого складений звіт № 54 від 18.09.2020. З-поміж інших порушень, виявлено два факти не накладення штрафу в розмірі 100 мінімальних розмірів заробітної плати. Якщо факт не допуску зафіксований, тоді виноситься постанова про накладення штрафу. Вимога надсилається за місцем реєстрації суб`єкта господарювання рекомендованим листом з повідомленням. Посадова особа вправі накладати штраф, а якщо підстав немає, то про це повідомляється суб`єкт господарювання. На момент перевірки прийшли до висновку, що мала бути винесена постанова про накладення штрафу. Член аудиторської групи ОСОБА_27 участі в перевірці діяльності ОСОБА_8 не брав. 
		У висновку (довідці) провідного державного фінансового інспектора від 30.06.2021 та висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз № 131/7 від 21.07.2022 зокрема йдеться про те, що посадовими особами Управління Держпраці у Хмельницькій області не призначено розгляд справи про накладення штрафу відносно ФОП ОСОБА_14 , що призвело до втрат Державного бюджету України у вигляді ненадходження коштів на суму 472300 грн. через не накладення штрафу у стократному розмірі мінімальної заробітної плати. В основу даних висновків покладене порушення п. 29 Постанови КМУ від 26.04.2017 № 295 та п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17.07.2013 № 509.
		Проаналізувавши наявні в матеріалах кримінального провадження документи та показання допитаних осіб, суд приходить до наступних висновків.
		Згідно з ч. 1ст. 2 ККУкраїни, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
		Склад кримінального правопорушення включає чотири елементи: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону. 
		У разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст.364КК України, об`єктом посягання є встановлений порядок у сфері службової діяльності.
		Суб`єктом, зокрема можуть бути особи, які обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
		З об`єктивної сторони такий злочин, з урахуванням висунутого обвинувачення, повинен мати форму використання службового становища всупереч інтересам служби і також включає в себе, як обов`язковий елемент, тяжкі наслідки для охоронюваних законом прав, свобод та інтересів.
		Сторона обвинувачення вважає, що об`єктивною стороною вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення є не накладення ним, як начальником Управління Держпраці у Хмельницькій області штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення і повідомлення ФОП ОСОБА_14 про відсутність підстав для складення постанови про накладення штрафу.
		Використання службового становища передбачає наявність взаємозв`язку між займаною посадою винного і його поведінкою, яка виражається в незаконних діях або бездіяльності. 
		Службове становище передбачає як наявність передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами повноважень, так і наявність фактичних можливостей, які надає сама посада.
		Тобто, інкриміноване діяння полягає в умисному використанні таких повноважень та можливостей всупереч інтересам служби.
		Дослідивши звіт № 54 від 18.09.2020 за результатами проведення аудиту Управління Держпраці у Хмельницькій області, висновок (довідку) провідного державного фінансового інспектора від 30.06.2021 та висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз № 131/7 від 21.07.2022 суд вважає, що дані, які наявні у вказаних письмових доказах отримані без врахування всіх фактичних обставин.
		У зазначених документах, а також вимозі від 17.01.2020 та актах № ХМ281/1635/НП від 17.01.2020 і № ХМ281/1635/НП/АВ від 23.01.2020 наявні посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295",яка визнананечинною постановоюШостого апеляційногоадміністративного судувід 14.05.2019 (Справа № 826/8917/17).
		Окрім того, орган досудового розслідування спирається на ту ж постанову у повідомленні про підозру ОСОБА_8 і обвинувальному акті, який надійшов до суду.
		На час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_14 і прийняття ОСОБА_8 рішення про відсутність підстав для накладення штрафу, така постанова втратила чинність.
		У відповідності до абз. 1, 4 п. 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 в редакції, що діяла на момент існування відповідних правовідносин, під час розгляду справи уповноважена посадова особа досліджує матеріали і вирішує питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа повідомляє про це суб`єкту господарювання. 
		Отже, за наявності відповідного акту, на службову особу не покладений обов`язок безумовно накладати штраф, передбачений абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
		Таким чином, ОСОБА_8 , обіймаючи посаду начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області, був вправі приймати рішення про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, так і прийти до висновку про відсутність підстав для цього, що передбачено і не суперечить Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509.
		Виконуючи норми законодавства, якими врегульовані питання проведення інспекційного відвідування та розгляду справ про накладення штрафів, ОСОБА_8 оцінивши надані матеріали прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для притягнення до відповідальності ФОП ОСОБА_14 та спрямував на його адресу лист, повідомивши про таке рішення.
		Допущені порушення під час проведення перевірки діяльності ФОП ОСОБА_14 , зокрема спрямування вимоги за помилковою адресою та не рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення, що передбачено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, призвели до того, що останній фактично не міг відреагувати на вимогу та виконати її. Він фактично не був обізнаний про існування вимоги.
		До обов`язкових ознак об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України належить також настання тяжких наслідків. Обчислення їх розміру має бути належним чином підтверджено та не викликати сумніву.
		На підтвердження таких обставин стороною обвинувачення надані висновок (довідка) провідного державного фінансового інспектора від 30.06.2021 та висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз № 131/7 від 21.07.2022 у яких зазначено про те, що посадовими особами Управління Держпраці у Хмельницькій області не призначено розгляд справи про накладення штрафу відносно ФОП ОСОБА_14 , що призвело до втрат Державного бюджету України у вигляді ненадходження коштів на суму 472300 грн.
		Як з`ясовано в судовому засіданні, справа призначалась до розгляду, що доводиться записом в журналі реєстрації документів та відбувся її розгляд, що підтверджується листом № 919/20 від 27.02.2020. 
		Зважаючи на викладене вище, суд не бере до уваги дані долучених прокурором письмових доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_8 
		Дійшовши висновку, що в діянні обвинуваченого немає ознак протиправності суд констатує, що таке діяння не суперечило інтересам служби.
		З суб`єктивної сторони, таке кримінальне правопорушення характеризується наявністю в особи умислу щодо діяння і умислу або необережного ставлення до його наслідків. Обов`язково ознакою суб`єктивної сторони, в даному випадку є мета у виді одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе.
		Згідно обвинувального акту ОСОБА_8 умисно, всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для себе не вжив заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності.
		При цьому жодного обґрунтування такого висновку не надано.
		Так, зі змісту показань самого обвинуваченого, він не діяв в інтересах інших осіб з метою одержання неправомірної вигоди, а навпаки намагався уникнути несприятливих наслідків для очолюваного ним Управління та недопущення втрат Державного бюджету пов`язаних зі сплатою судового збору внаслідок оскарження рішення про накладення стягнення. З ОСОБА_16 він взагалі не знайомий. Такі тверджені ОСОБА_8 не спростовані.
		Жоден з допитаних в судовому засіданні свідків також не повідомив про будь-які контакти між обвинуваченим та ОСОБА_16 чи пов`язаними з ним особами. В ході досудового розслідування такі особи не встановлювались і не допитувались.
		Отже органом досудового розслідування не встановлено, а прокурором не доведено, що ОСОБА_8 вчинив діяння всупереч інтересам служби та з метою одержання неправомірної вигоди. 
		Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, зокрема його об`єктивної і суб`єктивної сторони.
		У відповідності до ст. 84 КПК України,доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Згідност. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		В силуст.62Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. 
		Аналогічні вимоги зазначені у статті 17 КПК України, згідно якої ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Відповідно до вимогст. 92 КПК Україниобов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на слідчого, прокурора.
		Згідно зіст. 2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засудженим, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Застосування належної процедури означає здійснення справедливого правосуддя згідно з визначеними загальними засадами кримінального провадження для досягнення мети і вирішення його завдань і є одним із складових елементів принципу верховенства права, передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб вони діяли в межах наданих їм повноважень.
		Дотримання встановленої правової процедури здійснення слідчих (розшукових) дій означає, що дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону. Такі дії мають здійснюватися на підставі законних повноважень щодо вирішення конкретного процесуального завдання, яке постає перед органом досудового розслідування на певному етапі кримінального провадження.
		Виконання вимог кримінального процесуального закону забезпечується дотриманням кримінальної процесуальної форми, тобто пов`язане з дотриманням гарантій прав і свобод учасників кримінального провадження щодо будь-яких дій та рішень владних суб`єктів кримінального провадження
		Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожномуст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправа на справедливий суд.
		У постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17 Верховний Суд дійшов висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, - захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.
		Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.
		Положенняст. 19 Конституції Українирегламентують, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
		Відповідно дост. 86 КПК Українидоказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно з ч. 1ст. 87 КПК Українинедопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 87 КПК Українинедопустимими є також докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини для цілей ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «звинувачення» визначається як офіційне повідомлення, надане особі виключно компетентним суб`єктом, про те, що така особа підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (справа «Девеер проти Бельгії» (заява № 6903/75, рішення від 27 лютого 1980 року, § 46).
		У відповідності до ч. 1 ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором. 
		Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором (ст. 278 КПК України).
		Водночас у ст. 276 КПК України зазначено, що особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. 
		Згідно п. 6 ч. 1 ст. 480 та п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України, депутати місцевої ради належать до осіб, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження і письмове повідомлення про підозру їм здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень.
		Як слідує зі змісту довідки № 01-43/42 від 05.04.2024 Голови Шепетівської районної ради та витягу з протоколу Першої сесії восьмого скликання Шепетівської районної ради від 26.11.2020, ОСОБА_8 в день повідомлення про підозру і на теперішній час має статус депутата Шепетівської районної ради VIII скликання, повноваження якого не припинялись.
		Про такі обставини органу досудового розслідування мало бути відомо зі змісту особової справи ОСОБА_8 , вилученої слідчим згідно ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01.04.2021, що зафіксовано у протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 31.05.2021. Зокрема в наказі № 1260кт від 17.12.2020 т.в.о. голови Державної служби України з питань праці зазначено про звільнення ОСОБА_8 у зв`язку з обранням на виборну посаду до органу місцевого самоврядування. 
		Окрім того, у відкритих відомостях в мережі інтернет також наявна інформація про обрання ОСОБА_8 депутатом місцевої ради.
		У постанові від 11 грудня 2019 року Велика Палата Верховного Суду (справа № 536/2475/14-к, провадження № 13-34кс19) зробила висновок щодо застосування норм права, які стосуються повідомлення про підозру спеціальним суб`єктам, та зауважила, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на етапи: 1) прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру. Цей етап передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з ч. 1 ст. 276 КПК, дотримання процесуальних гарантій під час проведення тих чи інших слідчих або оперативно-розшукових дій або застосування запобіжних заходів, які вчинялись до моменту здійснення такого повідомлення; 2) об`єктивації/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених ст. 277 КПК, та його підписання; 3) доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно зі ст. 278 КПК. На цьому етапі також здійснюється повідомлення прав підозрюваному, де в разі якщо підозрюваний висловить відповідне прохання, йому зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав (ч. 3 ст. 276 КПК).
		Враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у вищевказаному рішенні, виключно Генеральний прокурор, його заступник або керівник відповідної обласної прокуратури перевіряють підставидля повідомленняпро підозрудепутату місцевоїради,складають тапідписують їїтекст,а такожможуть повідомитипро новупідозру абозмінити ранішеповідомлену підозру. Письмове повідомлення про підозру такій особі, яке передбачає погодження та подальше підписання такого процесуального документа, може здійснюватися лише Генеральним прокурором, його заступником або ж керівником обласної прокуратури. Це повноваження є винятковим і не може бути передоручене іншим особам.
		Особливий порядок здійснення повідомлення про підозру депутатам місцевих рад є однією з визначених законом гарантій депутатської діяльності, які мають публічно-правове призначення та служать засобом захисту від необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності.
		Зазначені гарантії здійснення депутатом місцевої ради своїх повноважень кореспондуються з тими, що визначені ч. 1 ст. 31 Закону України від 11 липня 2002 року № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад», де передбачено, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради може бути здійснено Генеральним прокурором, заступником Генерального прокурора, керівником відповідної обласної прокуратури.
		Разом з тим, повідомлення про підозру від 10.02.2023 складене і вручене слідчим відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у м. Києві старшим лейтенантом поліції ОСОБА_28 та погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Київської міської прокуратури ОСОБА_4 .
		Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України притягненням до кримінальної відповідальності є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, де здійснення повідомлення про підозру є системою процесуальних дій та рішень прокурора (або слідчого) під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами і способами. Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення, без чого за вимогами процесуального закону відносно особи не може бути складено обвинувальний акт в кримінальному провадженні. В подальшому згідно ст. 337 цього Кодексу судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Дотримання належної правової процедури здійснення повідомлення про підозру має забезпечувати його відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні і публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.
		Повноваження на здійснення повідомлення про підозру спеціальних суб`єктів, визначених у ст. 480 КПК України, щодо складання та підписання підозри в інкримінованому особі злочині належать лише прокурорам, названим у ст. 481 цього Кодексу.
		Правовим наслідком повідомлення про підозру ОСОБА_8 неуповноваженою на те особою, є не притягнення його до кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом. Тобто особу не було притягнуто до кримінальної відповідальності та вона не набула статусу підозрюваного в кримінальному провадженні через нездійснення (нереалізації) органом досудового розслідування в кримінальному провадженні етапу (стадії) притягнення до кримінальної відповідальності. Тому, за відсутності належного повідомлення особи про підозру, безґрунтовним і позбавленим правових підстав є наступне складання й самого обвинувального акту стосовно ОСОБА_8 
		Неналежне здійснення етапу повідомлення про підозру унеможливило правомірне здійснення наступних етапів кримінального провадження та унеможливило належну реалізацію учасниками процесу своїх прав і обов`язків.
		Здійснення повідомлення про підозру всупереч вимогам статей 480, 481 КПК України неповноважним на те суб`єктом є недотриманням належної правової процедури. Здійснення кримінального провадження всупереч його загальним засадам означає його невідповідність тим завданням і цілям, що визначені ст. 2 цього Кодексу.
		Викладена в письмовому повідомленні підозра служить підґрунтям для початку реалізації засад змагальності та забезпечення права на захист у кримінальному провадженні. Сформульована підозра встановлює межі здійснення слідчим і прокурором обвинувальної діяльності, а підозрюваний і його захисник одержують можливість ефективно, дієво і цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту.
		На підставі вищевказаного суд доходить висновку про порушення внаслідок незаконного здійснення повідомлення про підозру права на захист ОСОБА_8 , а тому судом застосовуються наслідки, визначені ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК.
		Всі доказиобвинувачення визнаються недопустимими, з огляду на те, що вони зібрані у досудовому розслідуванні, яке здійснено всупереч встановленій кримінальним процесуальним законодавством процедурі, з порушенням форми та змісту кримінального провадження, а також отримані внаслідок порушення права ОСОБА_8 на захист.
		Будь-яких належних і допустимих доказів, які б з достовірністю та достатністю вказували на наявність в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення, стороною обвинувачення не надано.
		Таким чином, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що стороною обвинувачення допущено ряд істотних порушень кримінального процесуального закону, і не доведено поза розумним сумнівом допустимими доказами, що в діянні ОСОБА_8 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. 
		Відповідно до ч. 3ст. 373 КПК Україниобвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Відтак, ОСОБА_8 у відповідності до п. 3 ч. 1ст. 373 КПК України, а саме у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, необхідно визнати невинуватим та виправдати.
		Оскільки ОСОБА_8 виправдано за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, цивільний позов прокурора згідно ч. 3ст. 129 КПК України необхідно залишити без розгляду.
		Процесуальні витрати, в розмірі 10571 грн. 28 коп., пов`язані із залученням експертів для проведення судово-економічної і почеркознавчої експертиз (довідки від 28.01.2021 та від 21.07.2022), відносяться на рахунок держави.
		Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався.
		 
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_8 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та виправдати у зв`язку з недоведенням, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
		Цивільний позов прокурора відділу Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Державної казначейської служби України до ОСОБА_8 про стягнення матеріальної шкоди, - залишити без розгляду.
		Процесуальні витрати в розмірі 10571 (десять тисяч п`ятсот сімдесят одна) грн. 28 коп., - віднести на рахунок держави.
		Оригінал особової справи державного службовця ОСОБА_8 № НОМЕР_1 , - повернути ОСОБА_8 .
		Оригінали справ № 7 та № 35 щодо ФОП ОСОБА_14 , - повернути до Управління Держпраці у Хмельницькій області.
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		Суддя Хмельницького
		міськрайонного суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...