Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 272/5/23 : Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення.
Надіслано судом: 03.04.2024. Зареєстровано: 04.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2024.
Дата набрання законної сили: 03.05.2024
Номер судового провадження: 2-др/272/3/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                               Справа №: 272/5/23
		                            Провадження № 2-др/272/3/24
		 
		                ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
		                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		                     
		   02 квітня 2024 року                    
		 
		Андрушівський районний суд Житомирської області у складі:
		    головуючої судді  Чуб І.А., 
		секретарясудових засідань  - Хитоніній М.С.,  
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності та визнання права власності в порядку спадкування, -
		встановив:
		Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 07.02.2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності та визнання права власності в порядку спадкування задоволено частково, в частині скасування державної реєстрації та припинення права власності задоволено, в решті позовних вимог відмовлено та стягнуто судовий збір.
		Питання про судові витрати на професійну правничу допомогу судом вирішено не було, оскільки представником позивача було заявлено в судовому засіданні до завершення судових дебатів клопотання про надання доказів щодо судових витрат відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. 
		21.02.2024 року до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення по даній справі щодо стягнення витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу, що становлять 20000, 00 гривень, додавши докази на підтвердження наданих послуг.  
		Позивач всудове засідання не з`явилася, про дату, час та місце проведення судовогозасідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомляла, заяв та клопотань не подавала.
		Представник позивача направила заяву, в якій просила розглядати заяву про ухвалення додаткового рішення без її участі. Заяву підтримує та просила задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача подав заяву про розгляд заяви у його відсутність та у відсутність відповідача, щодо заявлених вимог заперечують та підтримують заперечення долучене до матеріалів справи. Згідно поданого заперечення щодо ухвалення додаткового рішення представник відповідача заперечує щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу в сумі 20000,00 грн., вважав їх необґрунтованими та недоведеними та просив відмовити в стягненні вказаних витрат в повному обсязі (т.2 а.с.86-88). 
		Відповідно до ч. 4ст. 270 ЦПК Українинеприбуття осіб у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
		Дослідивши заяву позивача та матеріали справи, суд доходить висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. 
		Судом встановлено, що при ухваленні по справі рішення суду від 07.02.2024 року судом не було вирішено питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
		Згідно п.3 ч.1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		Відповідно до ч.3ст.141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
		Згідно положеньстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
		Згідно вимогст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Судом встановлено, що 11.11.2022 року між ОСОБА_1 та адвокатом Демчик Н.О. укладено Договір про надання правничої допомоги № б/н. В даному договорі визначено перелік робіт, які виконує адвокат та визначено вартість гонорару в сумі 20000,00 грн., участь в судовому засіданні 2000 грн. одне засідання (т.2 а.с.98-100 ). На виконання вказаного договору адвокатом видано ордер Осіпчук С.М. в Андрушівському районному суді та інших судових органах адвокату Демчик Н.О. (т.1 а.с. 90, т.2 а.с.101).
		Як вбачається з акту приймання  передачі виконаних робіт за договором про надкання правової допомоги від 11.11.2022 року, від 08.02.2024 року сторони підтверджують , що адвокат виконав в повному обсязі, а клієнт прийняв послуги, які надавалися за вказаним вище договором (т.2 а.с. 98-100). Із розрахунку та детального опису робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги виконаних для надання професійної правничої допомоги на виконання умов Договору про надання правничої допомоги від 11.11.2022 року адвокат надав правничі послуги в вигляді: консультування клієнта, аналіз законодавства щодо застосування відповідних прав з метою забезпечення законних інтересів та прав клієнта, вивчення судової практики, підготовка позовної заяви та документів, необхідних для звернення до суду - 6000,00 гривень; вартість участі адвоката у судових засіданнях, які відбувалися в приміщенні Андрушівського районного суду Житомирської області, а саме: 13.04.2023 року, 02.05.2023 року, 05.06.2023 року, 08.11.2023 року та 07.02.2024 року становить 10000,00 гривень; вартість складання клопотань та заяв в ході розгляду справи №272/5/23 становить 4000,00 гривень; загальна вартість наданої правничої допомоги за ведення цивільної справи №272/5/23 в суді першої інстанції складає 20000,00 гривень (т.2 а.с. 79).
		Відповідно до частини першоїстатті 58 ЦПК Українисторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина першастатті 60 ЦПК України).
		За змістомстатті 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертійстатті 62 ЦПК України.
		За приписами пункту 4 статті1, частин третьої та п`ятої статті27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечитиКонституції Українита законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
		Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
		Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
		Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
		Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
		Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).
		З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
		Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
		У разі недотримання вимог частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українисуд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Пунктами 1-3 частини другоїстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті137та частина восьма статті141 ЦПК України).
		Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
		Таким чином, оскільки суд при прийнятті рішення по справі не вирішив питання про стягнення витрат позивача на правничу допомогу, то вирішення вказаного питання підлягає шляхом прийняття додаткового рішення.
		Враховуючи викладене, матеріалами справи доведено, що загальний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу складає 20000,00 гривень.
		Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн., суд вважає, що повноваження представника позивача у справі підтверджені належними документами: договором про надання правової допомоги, актом приймання-передачі робіт за договором про надання правової допомоги від 11.11.2022 року, розрахунком та детальним описом робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги від 11.11.2022 року, однак враховуючи заперечення представника відповідача, виходячи з фактично підтверджених та узгоджених з матеріалами справи наданих послуг адвоката, співмірності із складністю справи, витраченого часу та обсягу виконаних робіт, часткового задоволення позовних вимог, засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правову допомогу з 20000,00 грн. до 4000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, у зв`язку з чим заява позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково.
		Керуючись ст. ст.137, 141,270,354 ЦПК України, суд
		ухвалив:
		Заяву позивача ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП  НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн. 00 коп.. 
		Додаткове рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 Позивач: ОСОБА_1 , ід. номер НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 . 
		Відповідач:  ОСОБА_2 , ід. номер НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:І. А. Чуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...