Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/2929/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 02.04.2024. Зареєстровано: 04.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2024.
Дата набрання законної сили: 22.05.2024
Результат оскарження 22.05.2024 Восьмий апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: П/140/2941/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог
		 
		01 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2929/24 
		Суддя Волинського окружного адміністративного суду Волдінер Ф.А., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до начальника юридичного відділу Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області ОСОБА_2, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про встановлення факту мобінгу, визнання незаконно проведеного оцінювання та скасування наказу, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника юридичного відділу Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області ОСОБА_2, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, відповідно до якого просить суд:
		1) встановити факт мобінгу, що мав місце у юридичному відділі Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області з боку начальника юридичного відділу ОСОБА_2 щодо головного спеціаліста юридичного відділу ОСОБА_1 ;
		2) визнати як складову мобінгу - незаконно проведення оцінювання начальником юридичного відділу головного спеціаліста ОСОБА_1 , скасувавши наказ Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, яким затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності за 2023 рік головного спеціаліста ОСОБА_1 .
		Ухвалою від 22.03.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом подання (надіслання) до суду нової редакції позовної заяви, яка повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету як в самого позивача, так і у відповідачів; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
		25.03.2024 шляхом формування в системі «Електронний суд» позивачем подано до суду нову редакцію позовної заяви, що містить відомості про наявність або відсутність електронного кабінету як в самого позивача, так і у відповідачів; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
		Крім того, позивачем уточнено позовні вимоги, відповідно до яких просить суд:
		1) встановити факт мобінгу на державній службі у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Волинській області з боку начальника юридичного відділу ОСОБА_2 до головного спеціаліста юридичного відділу ОСОБА_1 ;
		2) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області № 218-ОС від 05.12.202023 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2023 році» в частині затвердження - висновків щодо оцінювання державних службовців (головних спеціалістів) юридичного відділу начальником юридичного відділу - ОСОБА_2, оскільки це складова мобінгу.
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
		Вказаний позов в частині встановлення факту мобінгу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, у зв`язку із чим в цій частині у відкритті провадження в адміністративній справі належить відмовити з огляду на таке.
		Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому:
		- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
		- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
		- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
		Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Таким чином, під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулась особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Із змісту вимог заяви вбачається, що позивач, просить суд встановити факт мобінгу на державній службі у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Волинській області з боку начальника юридичного відділу ОСОБА_2 до позивача.
		В Україні врегульовано на законодавчому рівні права та гарантії для працівників, які постраждали від проявів мобінгу на робочому місці. 11 грудня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» від 16.11.2022 №2759-IX (далі - Закон №2759).
		Вказаний закон доповнює Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) новою статтею 2-2 «Заборона мобінгу (цькування)». У статті, зокрема, визначено:
		мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.
		Також частину першу статті 5-1 доповнено абзацом восьмим такого змісту:
		«правовий захист від мобінгу (цькування), дискримінації, упередженого ставлення у сфері праці, захист честі та гідності працівника під час здійснення ним трудової діяльності, а також забезпечення особам, які зазнали таких дій та/або бездіяльності, права на звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та до суду щодо визнання таких фактів та їх усунення (без припинення працівником трудової діяльності на період розгляду скарги, провадження у справі), а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок таких дій та/або бездіяльності, на підставі судового рішення, що набрало законної сили».
		Правова конструкція цієї норми свідчить про можливість визнання (встановлення) факту мобінгу (цькування) в судовому порядку.
		Юридичні факти - це фактичні обставини дійсності, з правовою моделлю яких пов`язано настання наслідку у вигляді виникнення, зміни або припинення суб`єктивних цивільних прав, юридичних обов`язків, а також цивільних правовідносин в цілому.
		У частині першій статті 1 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
		Так, згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		Відповідно до частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
		Частиною другою статті 315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Нормами ЦПК України передбачено спеціальну форму цивільного судочинства для встановлення тих чи інших юридичних фактів - окреме провадження.
		Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Отже, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про встановлення факту, який має юридичне значення підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
		Зважаючи на предмет позову та беручи до уваги суб`єктний склад учасників спірних правовідносин, дана вимога підлягає розгляду Луцьким міськрайонним судом Волинської області за правилами цивільного судочинства в порядку окремого провадження.
		Водночас суд звертає увагу на таке.
		Виходячи з наведених вище тлумачень явища мобінгу, за ключовими ознаками можна вивести його узагальнене визначення.
		Так, мобінг - це одна з форм дискримінації прав людини у трудових відносинах, яка проявляється через психологічне, економічне та інше насильство з метою приниження людської гідності.
		Відтак, слід дійти висновку, що однією з ключових ознак цього явища є насильство (психологічне) щодо працівника, яке здійснюється його колегами або роботодавцем.
		Вказане підтверджується наявністю в Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) статті 173-5 «Мобінг (цькування) працівника», яка знаходиться в главі 14 «Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку» особливої частини цього кодексу.
		Розгляд справ, що стосуються вказаних правовідносин не належать до компетенції окружних адміністративних судів.
		Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 173-5 КУпАП розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (частина перша статті 221 КУпАП) на підставі протоколу про адміністративне правопорушення складене уповноваженою на те посадовою особою, в даному випадку - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення (шістнадцятий абзац пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП).
		З системного аналізу наведеного вище законодавчого регулювання, слід дійти висновку, що реалізація обраного позивачем способу захисту порушених прав в частині встановлення щодо неї факту мобінгу можлива на її вибір шляхом:
		·          звернення до Луцького міськрайонного суду Волинської області в порядку передбаченому нормами ЦПК України для встановлення юридичних фактів;
		·          звернення до уповноваженого на складання протоколу про адміністративне правопорушення передбаченого статтею 173-5 КУпАП органу в порядку передбаченому приписами КУпАП з метою притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.
		Згідно із пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		Відтак, з наведених вище мотивів у відкритті провадження в адміністративній справі в частині встановлення факту мобінгу на державній службі у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Волинській області з боку начальника юридичного відділу ОСОБА_2 до головного спеціаліста юридичного відділу ОСОБА_1 , необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.
		Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити таке.
		В позовній заяві позивач зазначає, що 23.02.2024, вбачаючи явні ознаки мобінгу, вона звернулась із заявою до Головного управління Державної служби України з питань праці у Волинській області за захистом, що підтверджується доданою до позову копією такої заяви.
		Однак, позивачем додано до позовної заяви ймовірно не повну копію вказаної заяви, оскільки ця копія не містить прохальної частини, що унеможливлює встановлення її повного змісту; також позивач не зазначає про результати розгляду заяви.
		З приводу цих обставин суд зазначає, що приписами статті 20 КАС України, згідно яких місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
		В даному випадку позивач не просить суд надати оцінку рішенню, діям чи бездіяльності Головного управління Державної служби України з питань праці у Волинській області щодо звернення позивача з відповідною заявою.
		Водночас, позивач не позбавлена права звернутись до уповноваженого суду (в даному випадку - це Луцький міськрайонний суд Волинської області) в порядку КАС України із відповідним адміністративним позовом про оскарження рішень, дій чи бездіяльності уповноваженого на складання протоколу про адміністративне правопорушення органу, якщо вважає, що такий орган чи його посадова особа неналежним чином вирішили звернення позивача про притягнення до адміністративної відповідальності осіб винних у вчинені щодо позивача протиправних дій передбачених статтею 173-5 КУпАП.
		Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 248, 256, 295 КАС України, суддя  
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника юридичного відділу Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області ОСОБА_2, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про встановлення факту мобінгу, визнання незаконно проведеного оцінювання та скасування наказу, в частині позовних вимог про встановлення факту мобінгу на державній службі у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Волинській області з боку начальника юридичного відділу ОСОБА_2 до головного спеціаліста юридичного відділу ОСОБА_1 .
		Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
		Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. 
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею. 
		 
		Суддя                                                                                                      Ф.А. Волдінер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...