Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/33276/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо статусу народного депутата України, депутата місцевої ради, організації діяльності представницьких органів влади, з них.
Надіслано судом: 03.04.2024. Зареєстровано: 04.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2024.
Дата набрання законної сили: 03.04.2024
Номер судового провадження: К/990/3299/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		03 квітня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа №240/33276/21
		адміністративне провадження № К/990/3299/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:   
		судді-доповідача - Губської О.А.,   
		суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.
		перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі № 240/33276/21 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади міста Коростишева Житомирської області в особі Коростишівської міської ради про визнання протиправним та скасування акту, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
		в с т а н о в и в:
		Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2024 року цю касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строку у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подачі документу про сплату судового збору та заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.
		На виконання вимог цієї ухвали суду скаржник надав квитанцію про сплату судового збору на суму 1212,00 грн та заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. У зазначеній заяві скаржник зазначив про те, що пропуск строку подання касаційної скарги втретє пов`язаний з веденням воєнного стану в Україні, проведення активних дій агресором росії проти України та виїздом ОСОБА_1 в село Кельменці Чернівецької області. Також до поважності пропуску строку просить віднести протиправні (превентивні заходи примусу) дільничного поліцейського Григорук О. щодо скаржника та його матері ( ОСОБА_2 ), яка обмежувала його свободи, права та законні інтереси. В межах таких посилань зазначає, що запобіжні заходи застосовані дільничним поліцейським призвели порушення його прав, зокрема, доступу до інформації, внаслідок систематичного втручання до документів, електронної пошти через мережу Інтернет та поштової кореспонденції. На думку скаржника такі дії вчинялися за негласним розпорядженням судді Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В .
		Перевіривши доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, суд касаційної інстанції виходить з такого.
		Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
		Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
		Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених  КАС  України процесуальних обов`язків.
		Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
		Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
		Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.
		Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
		Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
		Тобто, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й установленням строків на звернення до суду з касаційними скаргами.
		Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
		Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
		Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
		Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
		Верховний Суд звертає увагу на те, що питання поновлення пропущеного процесуального строку вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку, та наданих на їхнє підтвердження доказів. 
		Доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із касаційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
		Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 сформовано підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку, згідно якого процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
		первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
		повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
		скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
		доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
		наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
		Такі висновки Верховного Суду є застосованими і щодо вирішення питання поновлення строків на касаційне оскарження. 
		Відповідно оцінюючи причини пропуску строку на касаційне оскарження на предмет їх поважності, Верховний Суд має їх оцінювати крізь призму підходу визначеного у вказаній вище постанові суду касаційної інстанції.
		Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 23 травня 2023 року, повне судове рішення складено того ж дня. Відповідно останнім днем її оскарження було 22 червня 2023 року.
		З комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що вперше подана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 21 червня 2023 року, яку ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2023 року було повернуто. Копію цієї ухвали скаржник отримав 15 серпня 2023 року. Вдруге касаційну скаргу подано 12 вересня 2023 року, яку ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2023 року було повернуто. Копію цієї ухвали було надіслано скаржнику на адресу зазначену ним в касаційній скарзі, конверт з ухвалою 16 листопада 2023 року повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Втретє касаційну скаргу подано 23 січня 2024 року.
		Відповідно до частини першої статті 131 КАС України, учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
		Позивач про зміну свого місця знаходження Верховний Суд не повідомляв, будь-яких заяв до суду не подавав.
		Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті у зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
		Верховний Суд зауважує, що саме позивач як особа, яка ініціювала судовий процес та відповідно є заявником касаційної скарги з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
		Зважаючи на наведене, ухвала Верховного Суду від 29 вересня 2023 року про повернення касаційної скарги вважається врученою скаржнику.
		Оцінюючи посилання скаржника на запровадження на території України воєнного стану, як на поважну причину пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів зазначає таке.
		Питання щодо поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема у постановах від 04 квітня 2023 року у справі № 140/1487/22, від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18, від 23 грудня 2022 року у справі № 760/5369/19, від 29 вересня 2022 у справі № 500/1912/22, від 02 червня 2022 у справі у №757/30991/18-а.
		Так, у вищевказаних постановах Верховний Суд зауважив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
		За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.
		У постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
		Скаржник загально послався на факт запровадження воєнного стану, проведення активних дій агресором росії проти України та у зв`язку із цими подіями виїздом ОСОБА_1 в Чернівецьку область, не зазначаючи будь-яких обставин, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання скаржником процесуальних дій протягом установленого законом строку.
		Водночас посилаючись на переїзд в іншу місцевість скаржник не вказав жодних обставин у взаємозв`язку із наведеним, які перешкоджали останньому подати касаційну скаргу у визначений строк, як і не надав належних та допустимих доказів створення іншими особами перешкод щодо отримання скаржником поштової кореспонденції. 
		Колегія суддів зазначає, що хоч і вперше касаційна скарга була подана з дотриманням процесуального строку, проте не можна вважати, що повторно подані касаційні скарги є такими, що подані без зволікань та у розумний строк, а саме через сім місяців після закінчення строку на касаційне оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року.
		В аспекті наведеного, колегія суддів звертає увагу, що повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
		Решта посилань скаржника є його припущенням, з огляду на відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження наведеному, що також не підтверджує поважність пропуску строку на касаційне оскарження.
		Таким чином, вказані скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження не дають підстав для висновку про наявність об`єктивних непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судових рішень у цій справі, та до того ж не підтверджені належними доказами, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.
		За правилами пункту 4 частини першої статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
		За такого правового регулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 КАС України,
		у х в а л и в:
		Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі № 240/33276/21.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
		СуддіО.А. Губська М.В. Білак   В.Е. Мацедонська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...