Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/1626/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори.
Надіслано для оприлюднення: 04.04.2024. Зареєстровано: 04.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2024.
Дата набрання законної сили: 26.10.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		 
		28.09.2021р. м. Харків Справа № 905/1626/21 
		Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
		при секретарі судового засідання Клименко Ю.О., 
		розглянувши у судовому засіданні справу № 905/1626/21
		за позовом Комунального підприємства «Маріупольводоканал» (87555, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Соборна, буд. 7)
		до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Віктор» (87549, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т Металургів, буд. 117, кв. 71)
		про стягнення 38 147,21 грн. 
		 
		за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 28.09.2021р.
		 
		Суть спору: Комунальне підприємство «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», яке у подальшому (31.08.2021р.) перейменоване на Комунальне підприємство «Маріупольводоканал» (далі  КП «Маріупольводоканал», позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віктор» (далі  ТОВ «Віктор», відповідач) про стягнення 38 147,21 грн., з яких 38 006,48 грн. - збитки, 140,73 грн. - заборгованість.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2014 рік від 26.11.2014р. №6542 щодо безоблікового водокористування та оплати послуг централізованого водопостачання.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2021р. справа передана на розгляд судді Ніколаєвій Л.В.
		Ухвалою суду від 31.08.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.09.2021р.; встановлено сторонам строки для подання до суду заяв по суті справи.
		Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив у встановлений судом строк не надав. 
		Про розгляд справи відповідач повідомлений шляхом направлення ухвали суду від 31.08.2021р. (поштове відправлення 6102256380497) на його юридичну адресу - 87549, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т Металургів, буд. 117, кв. 71. Вказана ухвала або докази її вручення відповідачу до господарського суду не повернулись, за інформацією, яка наявна на офіційному веб-порталі «Укрпошта», поштове відправлення 6102256380497 не вручене під час доставки та повернуто за зворотною адресою.
		У постанові Верховного Суду від 18.03.2021р. у справі №911/3142/19 зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі № 913/879/17, від 21.05.2020р. у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020р. у справі № 24/260-23/52-б).
		Зважаючи на викладене, а також те, що направлення ухвали суду від 31.08.2021р. здійснювалось судом за адресою відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, та те, що у матеріалах справи відсутні докази зміни місцезнаходження відповідача, з огляду на приписи п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд вважає, що цей процесуальний документ є таким, що вручено ТОВ «Віктор».
		Окрім того, суд враховує, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
		Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
		Отже, відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 31.08.2021р. в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
		Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно з ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічні приписи містяться і у ч. 2 ст. 178 ГПК України.
		На підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 28.09.2021р. господарським судом складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
		Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
		26.11.2014р. між Комунальним підприємством «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», яке у подальшому перейменоване на КП «Маріупольводоканал», як виконавцем, та ТОВ «Віктор», як абонентом, укладений договір №6542 на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових стічних вод у систему міської каналізації на 2014 рік, за умовами якого виконавець бере на себе зобов`язання забезпечувати об`єкти абонента питною водою, яка відповідає ДСТУ 5874-82 «Вода питна» або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров`я України на відхилення від стандарту водопостачання в об`ємі встановленого ліміту, а також приймати від нього стічні води в об`ємі встановленого ліміту та в межах встановлених дозвільних концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах (п.1.1 договору).
		У відповідності до п.1.2 договору абонент бере на себе зобов`язання своєчасно і в повному обсязі оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, виконувати усі приписи виконавця, направлені на поліпшення якості обліку наданих послуг, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, а також виконувати інші умови цього договору та нормативних актів стосовно водопостачання та водовідведення.
		Згідно з п.1.3 договору користування питною водою і скидання стоків в міську мережу допускається лише на підставі договору між виконавцем та абонентом за обов`язкового взаємного виконання умов договору, а також суворого додержання Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства ЖКГ від 07.10.2008р. №190, Правил прийому стічних вод підприємств у систему міської каналізації м. Маріуполя, затверджених рішенням виконкому Маріупольської міськради від 18.02.2004р. №48, положень, рішень, постанов відповідних державних органів, що стосуються водопостачання й водовідведення, а також інших нормативних актів.
		Пунктом 1.7 договору передбачено, що самовільне приєднання до діючої системи комунального водопостачання й каналізації заборонено.
		Відповідно до п.2.10 договору знімання показань водолічильників представником виконавця здійснюється не рідше як один раз на місяць, про що складається акт у присутності представника абонента, який повинен сприяти представникові виконавця у цьому, а також підписати акт. У разі відсутності представника абонента при складанні акту, виконавець складає акт з будь-яким робітником абонента, зазначаючи у акті його прізвище та посаду. Цей акт є дійсним.
		За умовами п. 2.11 договору у разі відмови представника (а у разі його відсутності - робітника) абонента підписати акт, він підписується виконавцем і робиться напис «відмова від підпису». Оформлений таким чином акт є дійсним і обов`язковим до взаєморозрахунків. Абонент має право оскаржити цей акт в адміністрацію виконавця або до суду у місячний термін з моменту його складання.
		Кількість води, використаної абонентом, визначається за показниками перевірених водолічильників та інших приладів обліку, які мають бути опломбовані та зареєстровані у виконавця. У разі відсутності водолічильника, або у разі прострочення державної перевірки водолічильника, виконавець розраховує об`єм спожитої води згідно з нормами водоспоживання або за п. 3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. Спосіб нарахування визначається виконавцем самостійно (п. 2.13 договору).
		Кількість стічних вод, що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу або місцевих та власних водозаборів, згідно з показаннями водолічильників, а в разі відсутності останніх  за діючими нормами водоспоживання та іншими видами взаємних розрахунків з абонентом згідно з п.5.29 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (п.3.5 договору).
		У п. 3.12 договору передбачено, що у разі розрахунків за надані послуги (водовідведення) за пропускною здатністю труби вводу вважається, що кількість стічних вод дорівнює кількості води, визначеної згідно з п.3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.
		Згідно з п.п. 4.5, 4.6 договору про об`єм поданої води та приймання стоків між виконавцем та абонентом щомісяця складається та підписується акт відповідно до п.п. 2.10, 2.11 договору. На підставі акту абоненту виписується рахунок за надані послуги. Рахунок вручається уповноваженій особі абонента за місцезнаходженням останнього. Якщо під час вручення рахунку уповноважена особа абонента відсутня або ухиляється від прийому рахунку, останній може бути вручений будь-якому іншому робітнику абонента. У реєстрі вручення рахунків представник виконавця робить запис кому вручено рахунок та дату вручення. Вручений таким чином рахунок є дійсним і підлягає обов`язковій оплаті. Рахунок також може направлятись поштою.
		За змістом пп.2.17.4 п.2.17, п.3.20.13 п. 3.20, п. 4.7 договору абонент зобов`язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, зокрема, оплата рахунків за споживану питну воду і скидання стоків в міську каналізацію, пред`явлених виконавцем в установленому порядку, здійснюється в п`ятиденний термін з моменту отримання рахунку. 
		Відповідно до пп. 2.17.12 п. 2.17, пп.3.20.15 п. 3.20 договору абонент зобов`язаний відшкодувати збитки, які завдані внаслідок неналежного виконання умов договору з його сторони.
		На момент укладення договору, тарифи на послуги виконавця, які затверджено відповідним органом влади складають: за 1 м куб. води  05 грн 83 коп., у т.ч. ПДВ. Застосований виконавцем тариф на водопостачання і водовідведення є обов`язковим для обох сторін із моменту введення його в дію. У разі зміни тарифів абонент сплачує послуги за новими тарифами без внесення будь-яких змін та доповнень до договору. Про зміну тарифів абонент сповіщається листом або телефонограмою або шляхом повідомлення через засоби масової інформації (п.п.4.1, 4.2 договору).
		Згідно з п.5.3 договору у разі виявлення представником виконавця безоблікових підключень до системи водопостачання у абонента, останньому робиться донарахування за користування послугами водопостачання та водовідведення згідно з п.3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України та Правил прийому стічних вод підприємств у систему міської каналізації м. Маріуполя. 
		У п.7.1 договору сторони передбачили, що договір укладений терміном до 31.12.2014р., вступає в силу після його підписання і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору не поступає заяви однієї зі сторін про відмову від даного договору або його перегляду. У разі перегляду цього договору він діє на цих умовах до підписання сторонами нового договору та узгодження розбіжностей.
		У технічних умовах № 3 від 05.08.2014р. на приєднання до мереж КП МВУ ВКГ на водопостачання та водовідведення, які надані відповідачу, визначено умови для проектування вводу, зокрема, місце підключення до водопровідної мережі - вул. Флотська (Червонофлотська) та вимоги до точки підключення.
		У додатку №8.1 до договору узгоджено об`єкт, до якого подається питна вода і від якого приймаються стоки - «Будівництво гаражів» за адресою вул. Флотська (Червонофлотська) б/н.
		З матеріалів справи вбачається, що 13.05.2021р. представниками позивача за участю представника відповідача Шведова О.С. проведено обстеження об`єкту за адресою: вул. Флотська (Червонофлотська) б/н (гаражний кооператив), який належить відповідачу на праві власності, та виявлено факт самовільного/незаконного підключення до мереж водопостачання (підключення водогону поза засобом обліку), про що цього ж дня складено акт № 6542. 
		У зв`язку з виявленим порушенням позивачем розраховано об`єм витрат води внаслідок її безоблікового використання, що склав 1 682 м куб. Розрахунок виконаний за пропускною спроможністю (діаметром) труби вводу 20мм при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 год. за добу за період 31 день. 
		Також позивачем нараховано об`єм стічних вод, про що свідчить акт №6542/1 від 20.05.2021р., від отримання якого представник відповідача Шведов О.С. відмовився, про що складено відповідний акт про відмову. 
		Об`єм стічних вод склав 1 682 м куб. Нарахування здійснено відповідно до п. 3.12 договору виходячи з того, що об`єм стічних вод дорівнює об`єму витрат води, визначеного за пропускною спроможністю труби вводу згідно з п. 3.3 Правил № 190.
		На підставі цих актів позивачем складено рахунки від 13.05.2021р. №6542-244 (централізоване водопостачання) за травень 2021 року на суму 26 925,46 грн., який отриманий відповідачем 14.05.2021р., що підтверджується реєстром рахунків за травень 2021 року, та від 21.05.2021р. №6542-244/2 (централізоване водовідведення) за травень 2021 року на суму 11 081,02 грн., який направлено відповідачу поштою 27.05.2021р., що підтверджується фіскальним чеком від 27.05.2021р. (усього на суму 38 006,48 грн). 
		За змістом акту № 6542 від 13.05.2021р. з метою усунення виявленого порушення відповідачу приписано встановити прилад обліку в точку підключення, скласти договір та отримати технічні умови.
		У червні та липні 2021 року позивачем проведені обстеження об`єкту відповідача, за результатами чого виявлено, що прилад обліку (в точці врізки) не встановлений та нарахування об`єму витрат води здійснено за нормою водоспоживання, що складає 4 м куб. у кожному місяці, про що свідчить зміст актів № 6542/1 від 24.06.2021р. та від 23.07.2021р. (підписані та засвідчені печаткою тільки з боку позивача).
		Одночасно, відповідачу приписано встановити держперевірений прилад обліку (в точці врізки), підключити до системи водопостачання та прийняти його в експлуатацію, а також попереджено про те, що у разі невиконання цього припису  водопостачання буде припинено.
		Про надані послуги з водопостачання за червень та липень 2021 року позивачем складено відповідні акти № 6542-245 (централізоване водопостачання) за червень 2021 року на суму 64,03 грн. та № 6524-246 (централізоване водопостачання) за липень 2021 року на суму 76,70 грн. (підписані та засвідчені печаткою тільки з боку позивача). 
		На підставі цих актів позивачем складено рахунки на оплату наданих послуг з водопостачання: від 30.06.2021р. №6542-245 (централізоване водопостачання) за червень 2021 року на суму 64,03 грн. та від 23.07.2021р. №6542-246 (централізоване водопостачання) за липень 2021 року на суму 76,70 грн. (усього на суму 140,73 грн.), від отримання яких відповідач відмовився, про що свідчать реєстри рахунків за червень та липень 2021 року.
		Оскільки відповідачем не здійснено оплату витрат води, нарахованих внаслідок її безоблікового використання за травень 2021 року в сумі 38 006,48 грн., та послуг з водопостачання за червень та липень 2021 року в сумі 140,73 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом. 
		Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі  ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір та інші правочини.
		Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України).
		Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. 
		За своєю правовою природою укладений між КП «Маріупольводоканал» та ТОВ «Віктор» договір від 26.11.2014р. №6542 на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2014 рік є договором про надання послуг.
		Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		За приписами ч.1 ст.903 ЦК України у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		Преамбулою Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.
		Пунктом 5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
		Частиною 1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
		Пунктом 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 (у редакції на момент виникнення спірних відносин) (далі  Правила №190) передбачено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».
		Частиною 1 ст.19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (у редакції на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням.
		Слід зазначити, що договір від 26.11.2014р. №6542 на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2014 рік продовжував свою дію з 2015 року і був чинним у 2021 році, з огляду умови п.7.1 договору та відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів припинення його дії.
		Згідно з п.4.1 Правил №190 (у редакції на момент виникнення спірних відносин) для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови.
		Матеріали справи свідчать, що 05.08.2014р. позивачем були надані ТОВ «Віктор» технічні умови №3 на приєднання до мереж КП «Маріупольводоканал», в яких визначено умови для проектування вводу, зокрема, місце підключення до водопровідної мережі - вул. Флотська (Червонофлотська) та вимоги до точки підключення. 
		У додатку №8.1 до договору узгоджено об`єкт, до якого подається питна вода і від якого приймаються стоки - «Будівництво гаражів» за адресою вул. Флотська (Червонофлотська) б/н.
		13.05.2021р. представниками КП «Маріупольводоканал» за участю представника ТОВ «Віктор» Шведова О.С. на об`єкті за адресою: вул. Флотська (Червонофлотська) б/н виявлено самовільне/незаконне підключення до мереж водопостачання (підключення водогону поза засобом обліку), про що цього ж дня складено відповідний акт №6542. Цей акт підписано представником відповідача без зауважень та заперечень.
		Відповідно до п.3.2 Правил №190 (у редакції на момент виникнення спірних відносин) водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.
		У п. 1.7 договору передбачено, що самовільне приєднання до діючої системи комунального водопостачання й каналізації заборонено. Аналогічні приписи містяться і у п. 4.3 Правил №190 (у редакції на момент виникнення спірних відносин).
		Згідно з п.5.3 договору у разі виявлення представником виконавця безоблікових підключень до системи водопостачання у абонента, останньому робиться донарахування за користування послугами водопостачання та водовідведення згідно з п.3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України та Правил прийому стічних вод підприємств у систему міської каналізації м. Маріуполя. 
		При цьому, у п. 3.12 договору передбачено, що у разі розрахунків за надані послуги (водовідведення) за пропускною здатністю труби вводу вважається, що кількість стічних вод дорівнює кількості води, визначеної згідно з п.3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. 
		Відповідно до п. 10.4.1. Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 30 від 05.07.1995р. (далі  Правила № 30), до втрат води належать, зокрема, необліковані витрати води до водолічильників - у разі аварій на трубопроводах, витоків з мереж і споруд на них, витоків з водорозбірних колонок, витрат води на протипожежні заходи, а також у разі крадіжок води (не погоджені з виробником приєднання, користування водою без укладання договору з виробником тощо).
		У разі виявлення самовільного приєднання споживача до системи водопостачання, а також самовільних робіт на водопровідному вводі складається відповідний акт. При цьому плата за воду стягується згідно з вимогами Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (п. 10.4.5. Правил № 30).
		Згідно з п.п.3.3, 3.4 Правил №190 (у редакції на момент виникнення спірних відносин) у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць. 
		В акті № 6542 від 13.05.2021р. представниками позивача наведено розрахунок безоблікового водокористування, відповідно до якого об`єм витрат води склав 1 682 м куб.
		Об`єм витрат води визначений позивачем виходячи з діаметру трубопроводу 20 мм та періоду безоблікового водокористування 31 день (0,01 (радіус) х 0,01 (радіус) х 3,14 (константа) х 2 (швидкість руху води м/сек) х 3 600 (секунд в одній годині) х 24 (години) х 31 (день, період безоблікового водокористування) = 1 682 м куб.).
		З акту №6542/1 від 20.05.2021р. вбачається, що об`єм стічних вод склав 1 682 м куб. Нарахування здійснено відповідно до п. 3.12 договору виходячи з того, що об`єм стічних вод дорівнює об`єму витрат води, визначеного за пропускною спроможністю труби вводу згідно з п. 3.3 Правил № 190. Від отримання цього акту відповідач відмовився без зазначення причин. 
		В грошовому еквіваленті це складає 38 006,48 грн., з яких 26 925,46 грн.  централізоване водопостачання, 11 081,02 грн.  централізоване водовідведення з урахуванням чинних тарифів на централізоване водопостачання  13,34 грн. за 1 куб. м (без ПДВ), на централізоване водовідведення  05,49 грн. за 1 куб. м (без ПДВ), встановлених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.10.2019р. №2157.
		Перевіривши розрахунок безоблікового водокористування, здійснений позивачем, суд вважає, що він відповідає вимогам Правил № 190 та є арифметично правильним.
		На підставі цих актів позивачем складено рахунки від 13.05.2021р. №6542-244 (централізоване водопостачання) за травень 2021 року на суму 26 925,46 грн., який отриманий відповідачем 14.05.2021р., що підтверджується реєстром рахунків за травень 2021 року, та від 21.05.2021р. №6542-244/2 (централізоване водовідведення) за травень 2021 року на суму 11 081,02 грн., який направлено відповідачу поштою 27.05.2021р., що підтверджується фіскальним чеком від 27.05.2021р. (усього на суму 38 006,48 грн.).
		Докази сплати цих рахунків матеріали справи не містять. 
		Під час розгляду справи відповідачем не спростовано обставини допущення порушення у вигляді самовільного/незаконного підключення до мереж водопостачання, не надано доказів оскарження складених позивачем актів, не оспорено здійснений позивачем розрахунок об`єму витрат води внаслідок її безоблікового використання та їх вартість. 
		Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді відшкодування збитків.
		Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (ст. 623 ЦК України).
		Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		У пп. 2.17.12 п. 2.17, пп.3.20.15 п. 3.20 договору передбачено, що абонент зобов`язаний відшкодувати збитки, які завдані внаслідок неналежного виконання умов договору з його сторони.
		Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність наступного юридичного складу: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. При цьому, необхідно встановити, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків. 
		На кредитора покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу боржник повинен довести, що в його діях або бездіяльності відсутня вина у заподіянні шкоди.
		Таким чином, позивачем доведено наявність усіх складових для застосування до відповідача міри відповідальності у вигляді збитків, а саме вчинення відповідачем протиправного діяння (самовільне/незаконне підключення до мереж водопостачання), наявність збитків (витрати води внаслідок її безоблікового використання), а також причинно-наслідковий зв`язок між таким діянням та завданими позивачу збитками. Відповідачем не доведено відсутності його вини у заподіянні позивачу збитків. 
		За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків, завданих внаслідок самовільного підключення до мереж водопостачання, в сумі 38 006,48 грн.
		Також судом встановлено, що у червні та липні 2021 року позивачем проведені обстеження об`єкту відповідача, за результатами чого виявлено, що прилад обліку (в точці врізки) не встановлений та нарахування об`єму витрат води здійснено за нормою водоспоживання, що складає 4 м куб у кожному місяці, про що свідчить зміст актів № 6542/1 від 24.06.2021р. та від 23.07.2021р. (підписані та засвідчені печаткою тільки з боку позивача).
		У відповідності до п. 2.13 договору кількість води, використаної абонентом, визначається за показниками перевірених водолічильників та інших приладів обліку, які мають бути опломбовані та зареєстровані у виконавця. У разі відсутності водолічильника, або у разі прострочення державної перевірки водолічильника, виконавець розраховує об`єм спожитої води згідно з нормами водоспоживання або за п. 3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. Спосіб нарахування визначається виконавцем самостійно.
		У п.5.27 Правил № 190 (у редакції на момент виникнення спірних відносин) в окремих випадках (сезонне водоспоживання, незначні витрати води, недоцільність встановлення засобів обліку, їх відсутність тощо) розрахунок витрат води споживачами, які не мають засобів обліку, за узгодженням з виробником виконується згідно з нормами водоспоживання, затвердженими місцевими органами виконавчої влади, - за кількістю календарних днів, протягом яких проводилося водопостачання цих споживачів.
		Отже, у разі відсутності приладу обліку води об`єм спожитої води визначається згідно з нормами водоспоживання, затвердженими в установленому законом порядку, або за п. 3.3 Правил №190. Оскільки спосіб нарахування визначається виконавцем самостійно, суд вважає, що позивачем правомірно визначено об`єм води, спожитої відповідачем у червні та липні 2021 року, згідно з нормами водоспоживання.
		Про надані послуги з водопостачання за червень та липень 2021 року позивачем складено відповідні акти № 6542-245 (централізоване водопостачання) за червень 2021 року на суму 64,03 грн. та № 6524-246 (централізоване водопостачання) за липень 2021 року на суму 76,70 грн. (підписані та засвідчені печаткою тільки з боку позивача). 
		На підставі цих актів позивачем складено рахунки на оплату наданих послуг з водопостачання: від 30.06.2021р. №6542-245 (централізоване водопостачання) за червень 2021 року на суму 64,03 грн. та від 23.07.2021р. №6542-246 (централізоване водопостачання) за липень 2021 року на суму 76,70 грн. (усього на суму 140,73 грн.).
		При визначенні вартості витрат води (послуг з водопостачання) за червень 2021 року позивачем застосовано тариф на послуги централізованого водопостачання - 13,34 грн. за 1 куб. м (без ПДВ), встановлений зазначеною вище постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.10.2019р. №2157, за липень 2021 року - тариф на послуги централізованого водопостачання  15,98 грн. за 1 куб м. (без ПДВ), встановлений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.06.2021р. №956 (набрала чинності з 01.07.2021р.).
		Суд враховує, що 30.06.2021р. КП «Маріупольводоканал» намагався вручити ТОВ «Віктор» рахунок від 30.06.2021р. №6542-245 (централізоване водопостачання) за червень 2021 року на суму 64,03 грн., проте відповідно до запису в реєстрі рахунків за червень 2021 року представник відповідача Шведов О.С. відмовився від його отримання. 
		Також 26.07.2021р. КП «Маріупольводоканал» намагався вручити ТОВ «Віктор» рахунок від 23.07.2021р. №6542-246 (централізоване водопостачання) за липень 2021 року на суму 76,70 грн., проте відповідно до запису в реєстрі рахунків за липень 2021 року представник відповідача Шведов О.С. відмовився і від його отримання.
		Слід зазначити, що договір від 26.11.2014р. №6542 на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2014 рік є чинним, а зобов`язання за ним - обов`язковими для виконання сторонами. Докази припинення водопостачання на об`єкт відповідача матеріали справи не містять.
		Саме по собі не підписання відповідачем актів не спростовує надання позивачем послуг з водопостачання, оскільки основною первинною ознакою будь-якої господарської операції (в цьому випадку - надання послуг з водопостачання) є її реальність. 
		Суд вважає, що відмова відповідача від отримання рахунків не звільняє його від здійснення оплати отриманих послуг з водопостачання та за відсутності доказів обґрунтованості таких дій є ухиленням від виконання своїх зобов`язань. 
		Під час розгляду справи відповідачем не спростовано обставини надання позивачем послуг з водопостачання за червень - липень 2021 року, не надано заперечень щодо відомостей, зазначених в актах та рахунках, не оспорено здійснений позивачем розрахунок об`єму витрат води за цей період та їх вартість. 
		Відповідно до ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (у редакції на момент виникнення спірних відносин) споживачі питної води зобов`язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
		Частиною 1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
		Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (п. 3.7 Правил № 190 (у редакції на момент виникнення спірних відносин)).
		Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. 
		Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		За змістом пп.2.17.4 п.2.17, п. 4.7 договору абонент зобов`язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання, зокрема, оплата рахунків за споживану питну воду, пред`явлених виконавцем в установленому порядку, здійснюється в п`ятиденний термін з моменту отримання рахунку. 
		Отже, відповідач повинен був оплатити надані послуги з водопостачання за червень 2021 року у строк до 05.07.2021р. (включно), за липень 2021 року - у строк до 01.08.2021р. (включно) з урахуванням того, що його представник відмовився від отримання рахунків за червень та липень 2021 року 30.06.2021р. та 26.07.2021р. відповідно.
		Докази сплати цих рахунків матеріали справи не містять. 
		За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за послуги водопостачання в сумі 140,73 грн.
		Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.
		Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236  238, 240, 252 ГПК України, суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов Комунального підприємства «Маріупольводоканал» задовольнити.
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віктор» (87549, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т Металургів, буд. 117, кв. 71, ідент. код 20326910) на користь Комунального підприємства «Маріупольводоканал» (87555, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Соборна, буд. 7, ідент. код 03361508) збитки в сумі 38 006 (тридцять вісім тисяч шість) грн 48 коп., заборгованість в сумі 140 (сто сорок) грн 73 коп., судовий збір у сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
		Повне рішення складено 04.10.2021р.
		 
		 Суддя Л.В. Ніколаєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...