Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/770/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано для оприлюднення: 04.04.2024. Зареєстровано: 05.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2024.
Дата набрання законної сили: 04.04.2024
Номер судового провадження: К/990/41108/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 квітня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа №560/770/23
		адміністративне провадження № К/990/41108/23  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Соколова В.М.,
		суддів: Єресько Л.О.,  Загороднюка А.Г., 
		розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 560/770/23
		за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року (суддя-доповідач - Ватаманюк  Р.В., судді: Сапальова Т.В., Капустинський М.М.),
		УСТАНОВИВ: 
		І. Короткий зміст позовних вимог
		У січні 2023 року ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу № 348333 від 04 січня 2023 року.
		ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 348333 від 04 січня 2023 року. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Укртрансбезпеки.
		Не погодившись з указаним рішенням, Укртрансбезпека звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року апеляційну скаргу Укртрансбезпеки залишено без руху через несплату судового збору за подання апеляційної скарги та надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору.
		Ухвалою від 09 серпня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Укртрансбезпеки на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року повернув, оскільки вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано.
		15 вересня 2023 року відповідач повторно звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення суду у справі № 560/770/23, у якій заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
		Ухвалою від 28 вересня 2023 року суд апеляційної інстанції витребував матеріали справи з Хмельницького окружного адміністративного суду, а ухвалами від 16 жовтня 2023 року відмовив у задоволенні клопотання Укртрансбезпеки про поновлення строку на апеляційне оскарження та визнав неповажними причини пропуску такого строку; апеляційну скаргу відповідача залишив без руху та запропонував протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		27 жовтня 2023 року апелянтом подано до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Укртрансбезпеки про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі №560/770/23 та визнано неповажними причини пропуску такого строку; у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Укртрансбезпеки відмовлено.
		ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
		06 грудня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Укртрансбезпеки, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року та направити справу для продовження розгляду до цього суду.
		Автор касаційної скарги зазначає, що ухвалою суду апеляційної інстанції від 09 серпня 2023 року апеляційну скаргу Укртрансбезпеки було повернуто у зв`язку з несплатою судового збору. Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції, при цьому КАС України не встановлює строків на повторне звернення. Після повернення апеляційної скарги контролюючий орган не мав можливості повторно подати апеляційну скаргу у зв`язку з неможливістю сплати судового збору,. Проте, користуючись правом на повторне звернення з апеляційною скаргою Укртрансбезпекою в найкоротший термін, після сплати судового збору за подання апеляційної скарги по вказаній справі, повторно подано апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року. Зазначені обставини об`єктивно не залежали від волі відповідача та обумовили наявність поважних підстав для несвоєчасне звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі № 560/770/23. Однак, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані неповажними та апелянту відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
		На думку скаржника, висновок апеляційного суду про відсутність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження зроблений як без урахування обставин справи, так і з порушенням норм процесуального права. Так, відповідно до частини одинадцятої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Однак, на поштову та електронні адреси Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області та Укртрансбезпеки паперова копія рішення суду першої інстанції не направлена. Про його наявність скаржник дізнався у результаті моніторингу підсистеми «Електронний суд».
		Зауважує, що статтею 299 КАС України визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Оцінка поважності причин пропуску строку віднесена до дискреційних повноважень суду. Отже, поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження слід оцінювати не лише з суто процесуальної точки зору, але й з точки зору оцінки всіх обставин справи, у тому числі її суспільної значимості, правильності вирішення судом першої Інстанції тощо.
		У цьому контексті скаржник наголошує, що предметом даної справи є порушення перевізником при здійснення вантажних перевезень правил статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Укртрансбезпека як державний орган, який здійснює нагляд за дотриманням закону при виконанні перевізниками перевезень вантажів, негайно після виявлення такого рішення вжила заходів щодо його оскарження. Отже, висновок апеляційного суду про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження не відповідає загальним засадам справедливого судочинства та свідчить про надмірний формалізм при вирішенні питання про відмову у відкритті апеляційного провадження, є безпідставним та свідчить про те, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено вимоги статей 251, 295 КАС України, що призвело до ухвалення постановлення незаконної ухвали.
		Ухвалою від 12 грудня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		Позивач відзив на касаційну скаргу не надіслав, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у силу частини четвертої статті 338 КАС України.
		Ухвалою від 03 квітня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_2 провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
		IV. Джерела права й акти їх застосування
		Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
		Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
		Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		V. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та позиція Верховного Суду
		Згідно з ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2023 року, касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.
		Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню у межах, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд виходить з такого.
		Комплексний аналіз положень КАС України дає підстави для висновку, що право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги.
		Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотримання термінів її подачі, обов`язкове подання переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, у тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.
		Статтею 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
		При цьому, згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		Частиною другою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).
		Окрім того, за змістом частини третьої цієї статті апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).
		Отже, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання наведених у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
		Колегія суддів зауважує, що залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.
		Разом із тим, пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
		Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
		Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства. 
		При цьому, у разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними. Тобто, поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частиною другою статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від установлених обставин, доводів і доказів сторін. 
		Так, у цій справі Укртрансбезпека звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі № 560/770/23 з порушенням строку, визначеного статтею 295 КАС України. В апеляційній скарзі апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи це тим, що паперова копія рішення суду першої інстанції на адресу Укртрансбезпеки не надходила, а також запровадженням на території України воєнного стану.
		Проте, як зазначалося вище, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції визнано неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та наведення інших підстав поновлення строку на апеляційне оскарження.
		27 жовтня 2023 року через підсистему «Електронний суд» на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява Укртрансбезпеки про поновлення строку на апеляційне оскарження, на обґрунтування якої апелянт зазначив, що вперше з апеляційною скаргою звернувся вчасно, з дотриманням строку, передбаченого статтею 295 КАС України. Водночас, оскільки нормами КАС України не врегульовано питання щодо визначення строку на повторне звернення з апеляційною скаргою, відповідач одразу після сплати судового збору, без зволікань, повторно звертається до суду з апеляційною скаргою. Також апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушено порядок вручення копії оскаржуваного рішення. З огляду на це вважав, що наведені підстави для поновлення строку є поважними.
		Оцінивши доводи відповідача щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та перевіривши матеріали справи № 560/770/23, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неповажність наведених Укртрансбезпекою підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, з огляду на що 08 листопада 2023 року постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.
		Апеляційний суд установив, що вперше Укртрансбезпека звернулася з апеляційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року в строк, визначений статтею 295 КАС України. 
		Як зазначає автор касаційної скарги, рішення суду першої інстанції Укртрансбезпека виявила в результаті моніторингу системи «Електронний суд», отже листування між нею і судом першої інстанції здійснювалося за допомогою підсистеми «Електронний суд», зокрема шляхом надіслання процесуальних документів, у тому числі рішення суду першої інстанції від 19 червня 2023 року, в електронній формі.
		Разом із тим скаржник уважає, що судом першої інстанції порушено порядок вручення судового рішення, визначений статтею 251 КАС України.
		У відповідь на вказані аргументи заявника касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно з підпунктами 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку, - суд вручає судові рішення в паперовій формі.
		Також положеннями частин п`ятої, шостої статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.
		Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
		Згідно з частиною першою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).
		Частиною шостою статті 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
		Таким чином, цієї нормою визначено суб`єктний склад осіб, реєстрація офіційної електронної адреси в системі ЄСІТС для яких є обов`язковою.
		Частиною сьомою статті 18 КАС України визначено, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
		Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 18 КАС України).
		Вища рада правосуддя 17 серпня 2021 року затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС (Електронний кабінет, Електронний суд, відеоконференцзв`язок). З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.
		Пунктом 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС установлено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
		У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
		Пунктом 17 підрозділу 2 розділу ІІІ «Підсистема «Електронний кабінет» Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. 
		Отже, надсилання судом першої інстанції копії судового рішення в електронний кабінет Укртрансбезпеки є належним способом вручення судового рішення. При цьому, матеріали справи не містять окремої заяви відповідача про надсилання копії судового рішення у паперовій формі на адресу Укртрансбезпеки. Таким чином у суду першої інстанції не було обов`язку направляти оскаржуване судове рішення іншими засобами зв`язку.
		В указаному контексті доречно зауважити, що неналежна організація процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб і виникнення внутрішніх організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень (у даному випадку відсутність взаємодії Укртрансбезпеки з її структурними підрозділами) є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
		Втім ураховуючи, що вперше Укртрансбезпека звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року в межах строку, передбаченого статтею 295 КАС України, то вищевказані доводи не несуть юридичного змісту в аспекті порушення строку на апеляційне оскарження при повторному зверненні з апеляційною скаргою.
		Суд відмічає, що в оскаржуваній ухвалі від 08 листопада 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд зауважив про те, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Апеляційний суд урахував правову позицію Верховного Суду у справі №560/15534/21, відповідно до якої строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 КАС України, не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.
		Колегія суддів із цим повністю погоджується та звертає увагу на наступне.
		Зі слів скаржника, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у справі №560/770/23 було пропущено з причин, які не залежали від волі апелянта, а саме, через відсутність коштів на оплату судового збору за подання апеляційної скарги. Враховуючи ці обставини, а також те, що подання повторної апеляційної скарги відбулося одразу після оплати судового збору, тобто без зайвих зволікань, Укртрансбезпека переконана, що строк, визначений статтею 295 КАС України, пропущений з поважних причин.  
		У вимірі вказаних доводів Суд зазначає, що норма пункту 4 частини першої статті 299 КАС України встановлює дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		Такий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі №420/5137/18, від 22 грудня 2022 року у справі № 380/19423/21.
		Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. 
		Отже, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
		Колегія суддів зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права. У свою чергу, дотримання вимог КАС України щодо належного оформлення апеляційних скарг залежить виключно від особи, яка подає апеляційну скаргу. До того ж, право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом. Понад те, вдруге відповідач звернувся з апеляційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року поза межами встановленого строку.
		Згідно з установленою практикою Верховного Суду, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку (зокрема, постанови від 07 червня 2018 року у справі № 822/276/17, від 30 вересня 2021 року у справі № 826/16458/18, від 23 грудня 2022 року у справі № 380/17601/21 та ін.).
		Верховний Суд звертає увагу на те, що сама по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
		Право відповідача на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2022 року у справі №380/17601/21.
		У цій справі повернення первісної апеляційної скарги відбулося саме внаслідок несплати відповідачем судового збору, тобто обставин, які залежали виключно від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та не були пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. 
		Правову позицію стосовно окресленого питання викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 у справі № 640/3393/19, де зазначено, що « особа яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.».
		Таким чином можна констатувати, що обставини, які зумовили повернення первісної апеляційної скарги Укртрансбезпеки, були пов`язані виключно з неналежним їх оформленням, і не були пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
		Щодо посилання скаржника на дію воєнного стану в Україні, як на додаткову підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
		Сам по собі факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
		За таких обставин наведені відповідачем обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо неповажності наведених скаржником причин та відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
		Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали вчасно скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою, Укртрансбезпекою не наведено.
		Ураховуючи, що доводи касаційної скарги не виправдовують безпідставність порушення суб`єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, та не свідчать про поважність причин пропуску цього строку, Верховний Суд дійшов до висновку, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених частиною першою статті 299 КАС України, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
		Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції постановлено законну та обґрунтовану ухвалу, з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
		VІ. СУДОВІ ВИТРАТИ
		Ураховуючи результат касаційного перегляду питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.
		Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі №560/770/23 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько   А.Г. Загороднюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...