Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/9225/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 05.04.2024. Зареєстровано: 06.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2024.
Дата набрання законної сили: 08.01.2025 (частково)
Результат оскарження 08.01.2025 Полтавський апеляційний суд: скасовано вирок частково з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/554/702/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022170420000908

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 05.04.2024Справа № 554/9225/22 Провадження № 1-кп/554/702/2024
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		05 квітня 2023 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		при секретарях-  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю прокурора  ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_5 ,
		захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_6 ,
		потерпілого  ОСОБА_7 ,
		представника потерпілого  адвоката ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Полтаві кримінальне провадження №12022170420000908 від 09.06.2022 за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтави, громадянина України, з середньою освітою, непрацевлаштованого, розлученого, має неповнолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст. 115 КК України,- 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним  
		08.06.2022 приблизно о 23.00 год. ОСОБА_5 перебував на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 , де спільно з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відпочивав на лаві та розпивав алкогольні напої - горілку.
		Під час відпочинку, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин розпочався конфлікт, під час якого у ОСОБА_5 виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_7 .
		У подальшому, ОСОБА_5 дістав не установлений досудовим розслідуванням ніж, яким наніс сім ударів в обличчя, тулуб, верхні та нижні кінцівки ОСОБА_7 . Останній, усвідомлюючи, що ОСОБА_5 діє з наміром його вбити, з метою рятування свого життя, почав чинити опір та намагатися втекти. Далі, ОСОБА_7 , подолавши опір ОСОБА_5 , з місця злочину втік, та добіг до будинку АДРЕСА_3 , де перехожими йому викликано карету швидкої медичної допомоги.
		08.06.2022 о 23.50 год. ОСОБА_7 каретою швидкої медичної допомоги з адреси: АДРЕСА_4 доставлений до КП «2- га міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», де йому надано вчасно необхідну медичну допомогу.
		ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але наслідки у вигляді смерті ОСОБА_7 не настали з причин, що не залежали від його волі.
		Внаслідок дій ОСОБА_5 , ОСОБА_7 згідно висновку експерта № 891 від 25.07.2022, отримав тілесні ушкодження у вигляді рани м`яких тканин грудної клітини зліва, яка проникає в грудну порожнину з наскрізним пораненням перикарда, гемо перикарду, наскрізного поранення діафрагми, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження по ознаці небезпеки для життя (п. 2.1.2.; 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України № 6 від 17.01.95 р.); рани м`яких тканин черевної стінки, яка проникає в черевну порожнину з ушкодженням лівої долі печінки з розвитком внутрішньо черевної кровотечі та гідротораксом зліва, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження по ознаці небезпеки для життя (п. 2.1.2.; 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України № 6 від 17.01.95 р.); наскрізної рани м`яких тканин нижньої третини лівого плеча з ділянкою ліктьового суглобу з розвитком кровотечі; наскрізної рани м`яких тканин верхньої третини лівої гомілки з кровотечею, які кваліфікуються, як у своїй сукупності так і кожне окремо, як ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (п. 2.2.1.; 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України № 6 від 17.01.95р.); рани м`яких тканин обличчя зліва, рани м`яких тканин верхньої третини лівого плеча з кровотечею, рани та гематоми м`яких тканин нижньої третини лівого стегна з кровотечею, які кваліфікуються, як у своїй сукупності так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (п. 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України № 6 від 17.01.95р.)
		 
		Кваліфікація дій обвинуваченого судом
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		 
		Виклад позицій сторін кримінального провадження
		Прокурорзазначала, що вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України доведена у повному обсязі, враховуючи знаряддя злочину, механізм нанесення удару у життєво вразливе місце - грудну клітину та область серця, що свідчить про наявність прямого умислу на позбавлення життя потерпілого. Обвинувачений знаючи, що завдав ножового поранення потерпілому, ні того вечора, ні наступного дня не поцікавився його станом здоров`я, не намагався вжити заходів щодо надання пораненому допомоги після нанесення тяжкого тілесного ушкодження, взагалі не цікавився долею потерпілого аж доки не був затриманий працівниками поліції. Просила визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 9 років позбавлення волі. Питання про речові докази вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_5 у заподіянні тілесного ушкодження потерпілому розкаявся та просив суд, з урахуванням щирого та дієвого каяття, його суворо не карати, оскільки він не мав умислу на вбивство. Просив врахувати, що він не переховувався, співпрацював зі слідством, в силу ст. 89 КК України не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має батька похилого віку, який перебуває на його утриманні.
		 
		Його захисник адвокат ОСОБА_6 не погодилась з кваліфікацією дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки він жодним чином не бажав заподіяти смерть потерпілому ОСОБА_7 , а тілесні ушкодження, заподіяні йому, є наслідком його провокуючих дій. На ґрунті особистих неприязних стосунків, що виникли через конфлікт, спровокований потерпілим, а саме заподіяння ним ОСОБА_5 удару кулаком, обвинувачений завдав йому ножові поранення. Обвинувачений категорично заперечує умисел на заподіяння смерті потерпілому, мотивуючи це тим, що не мав будь-яких перешкод спричинити смерть останньому, якщо б мав такий умисел і бажав саме таких наслідків. Злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство і у випадках коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках настає лише за наслідки, які фактично настали. Просила врахувати особу потерпілого, який неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, що свідчить про його конфліктну та провокуючу поведінку. Вважала, що дії ОСОБА_5 містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження. Просила призначити обвинуваченому за ч.1 ст. 121 КК України, враховуючи пом`якшуючі обставини, із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленою санкцією статті. Зазначала, що цивільний позов підлягає задоволенню лише в частині відшкодування матеріальної шкоди, оскільки жодних підтверджень завдання моральної шкоди не надано.
		 
		Потерпілий ОСОБА_7 підтримав думку прокурора.
		 
		Представник потерпілого адвокат ОСОБА_8 просив суд не брати до уваги оголошену стороною захисту негативну характеристику особи потерпілого, оскільки відсутні докази на її підтвердження. Який би спосіб життя не вів потерпілий, це не надає право обвинуваченому вчиняти такі дії спрямовані на позбавлення життя людини. За час судового розгляду зібрані та досліджені беззаперечні докази вини ОСОБА_5 за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України. Покази обвинуваченого, що він діяв з ціллю самооборони, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та надані ним з метою уникнення покарання за вчинені ним дії. Крім того, допитані свідки та надані висновки експертів вказують на неправдивість наданих показів обвинуваченим. Навіть візуально видно, що потерпілий набагато менший за статурою, а обвинувачений більш фізично розвинутий, що свідчить про відсутність загрози з боку потерпілого та необхідності оборонятись із застосуванням ножа. ОСОБА_5 заперечував, що ніж приніс із собою, вказував, що він його взяв на лавочці чи на столі, однак вказане спростовано показами свідків, які ножа у той вечір не бачили. Відсутність визнання вини, розкаяння та надання неправдивих показів свідчать про відсутність жодних пом`якшуючих обставин. Більше того, перед судовими засіданнями в бік потерпілого обвинувачений висловлює погрози та агресивні вислови. Просив застосувати максимальне покарання, передбачене ч.2 ст.15 ч.1 ст. 115 КК України та задовольнити цивільний позов у повному обсязі. Потерпілий отримав дуже тяжкі ушкодження, став інвалідом на все життя, уклад його життя повністю змінився. Зазначена суму моральної шкоди є лише частковим відшкодуванням всіх страждань, які змушений був перенести потерпілий через дії обвинуваченого.
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		Допитаний в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково, в частині нанесення потерпілому тяжких тілех ушкоджень та заперечуючи наявність умислу на позбавлення життя потерпілого. 
		В судовому засіданні пояснив, що після роботи близько 21.00 год. він із знайомим на ім`я ОСОБА_12 сиділи на лавці на прибудинковій території по АДРЕСА_2 та розмовляли про роботу. Через 5-10 хвилин на лавку підсіло троє чоловіків: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та, раніше не знайомий йому, ОСОБА_15 . Через декілька хвилин підійшло ще двоє: ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . ОСОБА_15 був у сильному алкогольному сп`янінні, йому здалося, що ОСОБА_5 п`є його алкоголь і він почав ображати його нецензурною лайкою та виникла словесна перепалка. ОСОБА_15 поводив себе агресивно, провокував його на конфлікт, але ОСОБА_5 не реагував. ОСОБА_15 пішов хвилин на 10 та повернувся із пляшкою горілки та яблуками, яку почав вживати. Весь час ОСОБА_5 відчував загрозу від поведінки ОСОБА_15 , який був налаштований на конфлікт і провокував його неодноразово. Він сидів на лавці, до нього підійшов ОСОБА_15 та наніс декілька ударів в обличчя та по тулубу. ОСОБА_5 , побоюючись за своє життя та здоров`я, відштовхнув ОСОБА_15 , схопив ніж на лавці та з метою захисту наніс потерпілому ножові поранення у верхню частину тулубу, куди саме він не бачив, бо було темно і потерпілий переміщувався вправо-вліво. Потім ОСОБА_15 вскочив і побіг, куди саме він не дивився та не переслідував його. Деякий час ще посиділи на лавці та розійшлись по домівках.
		Разом із тим, під час перехресного допиту ОСОБА_5 не зміг пояснити яку саме загрозу його життю ніс ОСОБА_7 , який не мав при собі зброї та значно меньший він нього за статурою. Також не зміг пояснити чому не намагався піти після словесних образ в його бік зі сторони ОСОБА_7 , чому потерпілий з усіх присутніх осіб ображав саме його, чому він не намагався припинити конфлікт без застосування ножа.
		 
		Так, незважаючи на часткове визнання ОСОБА_5 своєї вини, його вина у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 1ст. 115 КК Україниповністю підтверджується сукупністю обставин, встановленими в судовому засіданні, доказами, повністю дослідженими та перевіреними безпосередньо судом в процесі розгляду даного кримінального провадження, а саме:
		 
		- витягом з ЄРДР №№12022170420000908 від 09.06.2022, згідно якого 08.06.2022 близько 23:18 год. невідома особа, перебуваючи неподалік адреси: АДРЕСА_3 , діючи умисно, намагалась заподіяти смерть гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає, за адресою: АДРЕСА_5 , у вигляді спричинення останньому тяжких тілесних ушкоджень, а саме проникаючої рани серцевої сумки, наскрізь пробитої серцевої сумки та діафрагми, множинні колото різані рани обличчя, рук та ніг, але довести злочин до кінця не змогла, з причин, які не залежали від її волі.
		/т.1 а.с.105/;
		 
		- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 12.07.2022 року ОСОБА_7 в якій останній повідомив, що 08.06.2022 близько 23:00 год. невідома особа, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 здійснила замах на його життя, при цьому нанесла йому проникаючі ножові поранення. 
		/т.1 а.с.106/;
		 
		- рапортом від 08.06.2022, який зареєстрований в журналі єдиного обліку під № 12474 про те, що 08.06.2022 о 23.19 год. на номер 102 надійшло повідомлення від лікаря ШМД, що адресою: АДРЕСА_3 , невідомий чоловік отримав ножове поранення в груди, обставини невідомі. 
		Прибувши на місце виклику було з`ясовано, що ОСОБА_7 отримав ножові поранення живота, грудної клітки та лівої ноги. Останній підійшов на майданчик та попросив допомоги у ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які перебували на подвір`ї. На місці працювала ШМД та було викликано СОГ Полтавського РУП.
		/т..1 а.с.107/;
		 
		- протоколом огляду місця події від 09.06.2022 року з фототаблицею, проведеного за адресою: АДРЕСА_3 , (столик з лавками), де було виявлено та вилучено футболку зі слідами РБК, сліди РБК біля столу.
		/т..1 а.с.108-115/;
		 
		- протоколом огляду місця події від 09.06.2022 року з фототаблицею, проведеного у приміщенні перинатального відділення 2-ї міської клінічної лікарні за адресою: АДРЕСА_6 , де медсестрою були видані речі ОСОБА_7 , а саме: кросівки зі слідами РБК, шорти зі слідами РБК,.
		/т.1 а.с.116-119/;
		 
		- протоколом огляду місця події від 09.06.2022 року з фототаблицею, проведеного за адресою: АДРЕСА_7 , де було виявлено та вилучено змиви зі слідами РБК біля лавки та на асфальті, пристрій для куріння, металеву кришку зі слідами РБК. Фольгу та саморобний мундштук.
		/т.1 а.с.120-129/;
		 
		- протоколом огляду місця події від 09.06.2022 року з фототаблицею, проведеного у приміщенні КП «2 МКЛ ПМР» за адресою: АДРЕСА_6 , (ділянка між будинками 3 та 5), де було виявлено та вилучено змиви РБК.
		/т..1 а.с.130-135/;
		 
		- протоколом огляду місця події від 09.06.2022 року з фототаблицею, проведеного у приміщенні КП «2 МКЛ ПМР» за адресою: АДРЕСА_6 , згідно якого ОСОБА_7 впізнав на фото №2 особу, яка 08.06.2022 року завдала йому тілесні ушкодження. На фото №2 зображений ОСОБА_5 
		/т.1 а.с.136-139/;
		 
		- протоколом слідчого експерименту від 20.07.2022 року з фототаблицею та відеозаписом, проведеного за участю ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , згідно якого ОСОБА_7 показав: напрямок з якого до нього підійшов обвинувачений з ножем в руках та його розташування на лаві у цей момент; яким саме чином обвинувачений йому наніс перший удар по обличчю ножем та їхнє взаємне розташування в момент нанесення цього удару; яким саме чином він почав захищатися від обвинуваченого після нанесення першого удару по обличчю; подальші рухи свої, обвинуваченого, в момент намагання нанести удари та захисту від них; яким саме чином обвинувачений наносив йому удари, які приходилися йому в руку; яким саме чином обвинувачений наносив удари по тулубу; яким саме чином він намагався захиститися від обвинуваченого, а саме відштовхуючи його ногами, під час чого йому також приходилися по останнім.
		/т.1 а.с.140-157/;
		 
		- протоколом слідчого експерименту від 10.06.2022 року з відеозаписом, проведеного за участю свідка ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 , згідно якого свідок ОСОБА_10 показував та розказував, що 08.06.2022 року у вечірній час, біля зупинки громадського транспорту «Сади 2» зустрів випадково ОСОБА_7 , з яким познайомився приблизно місяці два тому під час вживання алкогольних напоїв. ОСОБА_20 придбав 0,5 л. горілки на розлив, а він при собі мав пляшку води та яблуко. Вони пішли у двір будинку АДРЕСА_2 , та сіли на лавочку, біля якої вже були люди, які також вживали спиртне. Люди постійно змінювалися одні йшли інші приходили. До нього підійшов ОСОБА_5 з яким він у 1997 році перебував в Полтавському слідчому ізоляторі, з чоловіком на ім`я ОСОБА_12 . Вони разом стали спілкуватися та вживати спиртне. Потім потерпілий став сваритися з ОСОБА_5 , дав йому ляпаса. Після того ОСОБА_5 підвівся і почав наносити удари по ОСОБА_7 , тоді він помітив, як у ОСОБА_5 щось металеве блиснуло в руках. Після цього він навіть не зрозумів, куди подівся потерпілий, бо на вулиці було темно. Вони ще випили по чарці горілки та розійшлися.
		/т.1 а.с.158-166/;
		 
		- протоколом слідчого експерименту від 10.06.2022 року із стенограмою, фототаблицею та відеозаписом, проведеного за участю ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , згідно якого ОСОБА_5 продемонстрував: яким саме чином потерпілий наніс йому удар рукою по обличчю; яким саме чином потерпілий наніс йому удар рукою в плече; нанесення удару ножем по тулубу потерпілого.
		/т.1 а.с.167-180/;
		 
		- висновком експерта №891 від 25.07.2022р., згідно висновків якого:
		1-4.Згідно представленої медичної документації на ім`я ОСОБА_7 у якого мали місце тілесні ушкодження у вигляді: рани мяких тканин грудної клітки зліва, яка проникає в грудну порожнину з наскрізним пораненням перикарда, гемоперикарду, наскрізного поранення діафрагми, яке кваліфікується, як ТЯЖКЕ тілесне ушкодження по ознаці небезпеки для життя (п.2.1.2.; 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.); рани мяких тканин черевної стінки, яка проникає в черевну порожнину з ушкодженням лівої долі печінки, з розвитком внутрішньочеревної кровотечі та гідротораксом зліва, яке кваліфікується, як ТЯЖКЕ тілесне ушкодження по ознаці небезпеки для життя (п.2.1.2.; 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.); наскрізної рани мяких тканин нижньої третини лівого плеча з ділянкою лівого ліктьового суглобу з розвитком кровотечі; наскрізної рани мяких тканин верхньої третини лівої гомілки з кровотечею, які кваліфікуються, як у своїй сукупності так і кожне окремо, як ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (п.2.2.1.;2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.); рани мяких тканин обличчя зліва, рани мяких тканин верхньої третини лівого плеча з кровотечею, рани та гематоми мяких тканин нижньої третини лівого стегна з кровотечею, які кваліфікуються, як у своїй сукупності так і кожне окремо, як ЛЕГКІ тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, (п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.) 
		5-7.11. Дані тілесні ушкодження утворились від дії колюче-ріжучого предмету, яким міг бути і ніж чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою, від семикратної дії травмуючого фактору та можливо в строк і за обставин вказаних вище.
		8. Враховуючи анатомічну локалізацію, морфологічну характеристику вище вказаних тілесних ушкоджень, вважаю, що в момент спричинення тілесних ушкоджень, гр. ОСОБА_7 , вірогідніше за все, знаходився у вертикальному положенні (сидячи) та передньо-лівою частиною тулуба до нападника.
		9. Встановлені тілесні ушкодження знаходяться в анатомічних ділянках досяжних до само спричинення.
		10. Дані тілесні ушкодження не характерні для самозахисту.
		/т.1 а.с.207-210/;
		 
		- висновком експерта №660 від 04.07.2022р., згідно висновків якого:
		При проведення судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_5 у останнього яких-небудь тілесних ушкоджень, які б відповідали даті вищевказаних подій (08.06.22р.) - не виявлено.
		/т.1 а.с.211-212/;
		 
		- додатковим висновком експерта №997 від 27.07.2022р., згідно висновків якого:
		Згідно представленої медичної документації на ім`я ОСОБА_7 у якого мали місце тілесні ушкодження у вигляді: рани мяких тканин грудної клітки зліва, яка проникає в грудну порожнину з наскрізним пораненням перикарда, гемоперикарду, наскрізного поранення діафрагми, яке кваліфікується, як ТЯЖКЕ тілесне ушкодження по ознаці небезпеки для життя (п.2.1.2.; 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.); рани мяких тканин черевної стінки, яка проникає в черевну порожнину з ушкодженням лівої долі печінки, з розвитком внутрішньочеревної кровотечі та гідротораксом зліва, яке кваліфікується, як ТЯЖКЕ тілесне ушкодження по ознаці небезпеки для життя (п.2.1.2.; 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.); наскрізної рани мяких тканин нижньої третини лівого плеча з ділянкою лівого ліктьового суглобу з розвитком кровотечі; наскрізної рани мяких тканин верхньої третини лівої гомілки з кровотечею, які кваліфікуються, як у своїй сукупності так і кожне окремо, як ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (п.2.2.1.;2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.); рани мяких тканин обличчя зліва, рани мяких тканин верхньої третини лівого плеча з кровотечею, рани та гематоми мяких тканин нижньої третини лівого стегна з кровотечею, які кваліфікуються, як у своїй сукупності так і кожне окремо, як ЛЕГКІ тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, (п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.)
		Покази потерпілого гр. ОСОБА_7 дані ним 20.07.2022р. в ході проведення слідчого експерименту за його участю не протирічать об`єктивним даним судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_7 
		/т.1 а.с.213-215/;
		 
		- додатковим висновком експерта №998 від 27.07.2022р., згідно висновків якого:
		Згідно представленої медичної документації на ім`я ОСОБА_7 у якого мали місце тілесні ушкодження у вигляді: рани мяких тканин грудної клітки зліва, яка проникає в грудну порожнину з наскрізним пораненням перикарда, гемоперикарду, наскрізного поранення діафрагми, яке кваліфікується, як ТЯЖКЕ тілесне ушкодження по ознаці небезпеки для життя (п.2.1.2.; 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.); рани мяких тканин черевної стінки, яка проникає в черевну порожнину з ушкодженням лівої долі печінки, з розвитком внутрішньочеревної кровотечі та гідротораксом зліва, яке кваліфікується, як ТЯЖКЕ тілесне ушкодження по ознаці небезпеки для життя (п.2.1.2.; 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.); наскрізної рани мяких тканин нижньої третини лівого плеча з ділянкою лівого ліктьового суглобу з розвитком кровотечі; наскрізної рани мяких тканин верхньої третини лівої гомілки з кровотечею, які кваліфікуються, як у своїй сукупності так і кожне окремо, як ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (п.2.2.1.;2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.); рани мяких тканин обличчя зліва, рани мяких тканин верхньої третини лівого плеча з кровотечею, рани та гематоми мяких тканин нижньої третини лівого стегна з кровотечею, які кваліфікуються, як у своїй сукупності так і кожне окремо, як ЛЕГКІ тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, (п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.) 
		Покази підозрюваного гр. ОСОБА_5 дані ним - 10.06.2022р., в ході проведення слідчого експерименту за його участю, не протирічать об`єктивним даним судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_7 в пунктах механізму, давності і анатомічної локалізації та частково протирічать в пункті кількості встановлених тілесних ушкоджень у останнього, а саме, в ході вище викладеного, підозрюваний гр. ОСОБА_5 не розповів і не відобразив тілесні ушкодження (відсутні фототаблиці), які були, встановлені у гр. ОСОБА_7 
		/т.1 а.с.216-217/;
		 
		- висновком експерта №194-МК від 22.07.2022р., згідно висновків якого:
		Проведенням судово-медико-криміналістичної експертизи футболки, гр-на ОСОБА_7 , виявлено: на футболці, по передній поверхні зліва і по задній поверхні лівого рукава виявлені колото - різані пошкодження (№1, №2), які утворилося від дії плоского, колюче-ріжучого предмету, типу клинка ножа, який має обушок і гостре лезо. Найбільша ширина слідоутворючої частин клинка біля 25мм.
		/т.1 а.с.220-221/;
		 
		- висновком експерта №1005 від 13.07.2022р., згідно висновків якого:
		Кров потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відноситься до А(ІІ) групи з ізогемаглютиніном анти-В за ізасерелогічною системою АВ0.
		/т.1 а.с.222/;
		 
		- висновком експерта №993 від 20.07.2022р., згідно висновків якого:
		На футболці (об.№1-4), вилученій під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 та наданій на дослідження, знайдена кров людини.
		При серологічному дослідженні в зазначених об`єктах виявлений антиген А за ізосерологічною системою АБ0. Ця кров може походити від потерпілого ОСОБА_7 , крові якого властивий антиген А.
		/т.1 а.с.223-224/;
		 
		- висновком експерта №994 від 20.07.2022р., згідно висновків якого:
		На змиві з підлоги біля столику (об.№1) та змиві з землі біля столику (об.№2), вилучених під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 та наданих на дослідження, знайдена кров людини.
		При серологічному дослідженні в зазначених об`єктах виявлений антиген А за ізосерологічною системою АВ0. Ця кров може походити від потерпілого ОСОБА_7 , крові якого властивий антиген А.
		/т.1 а.с.225-226/;
		 
		- висновком експерта №995 від 21.07.2022р., згідно висновків якого:
		На змивах об АДРЕСА_8 , що надані на дослідження, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні цієї крові виявлений антиген А за ізосерологічною системою АВ0. Таким чином, ця кров може походити від гр. ОСОБА_7 , крові якого властивий виявлений антиген.
		/т.1 а.с.227-228/;
		 
		- актом судово-психіатричного експерта №251 від 21.07.2022р., згідно висновків якого:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждає, як і не виявляє ознак тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства чи іншого хворобливого стану психіки і може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння підекспертний будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждав, як і не знаходився в стані тимчасового розладу психічної діяльності, як і не виявляв ознак недоумства чи іншого хворобливого стану психіки і міг в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		Підекспертний під дію ч.2, ч.3 ст.19 та під дію ст.20 КК України не підпадає, може постати перед слідством та судом.
		На даний час підекспертний застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		/т.2 а.с.1-7/;
		 
		- показами допитаного в суді потерпілого ОСОБА_7 , який пояснив 08.06.2022 року близько 19 години зустрівся з товаришами, в тому числі з ОСОБА_13 . Він мав при собі пакет з горілкою та сухариками. Вони присіли на лавочку,точно не пам`ятає чи там вже сиділа компанія чи пізніше підсіла. Почали розпивати горілку, розмовляли між собою. Поряд був незнайомий чоловік з товаришем, як потім стало відомо це був ОСОБА_5 . Обвинуваченого раніше не знав, його знав ОСОБА_13 . ОСОБА_5 почав, втручатись в їхні розмови і чіплятись до нього, нецензурно ображати, провокував на кофлікт. Хвилин через 40 ОСОБА_7 сходив ще за однією пляшкою горілки. ОСОБА_5 продовжив його ображати. Товариш ОСОБА_5 попереджав ОСОБА_7 щоб той не звертав уваги, бо чоловік агресивний. Потім якось різко ОСОБА_5 підлетів і вдарив його в обличчя, потім по тулубу. Було темно, ножа він не бачив, але відчув по ударам, що не кулаком вони завдаються. Він намагався схопити руку ОСОБА_5 Хоч він і набагато більший, ОСОБА_7 захищався руками, відштовхувався від нього ногами та зміг вирватись і побіг, заховався за бетонною стіною. Чув, що він щось кричав, мабуть шукав його. Чекав поки утихнуть крики, вийшов, почав крокувати до сестри щоб попросити допомоги, втратив свідомість. Два тижні перебував на стаціонарному лікуванні. Зараз також лікується, бо рука не працює. Зі сторони обвинуваченого збитки йому не відшкодовувались, лікування не оплачувалось. Наполягав, що жодних тілесних ушкоджень він не завдавав ОСОБА_5 та не провокував його. Звідки обвинувачений взяв ніж йому не відомо, в його компанії ножем нічого не різали.;
		 
		- показами допитаного в суді свідка ОСОБА_21 , який пояснив, що він чергував в якості ургентного хірурга коли поступив ОСОБА_7 з множинними ножовими пораненнями, зокрема, з пораненням грудної клітки з наскрізним через серцеву сумку з дотичним пораненням у серце. Пацієнту дуже пощастило, бо ще кілька міліметрів і він би помер на місці. Він був у свідомості, але у важкому стані.;
		 
		- показами допитаної в суді свідка ОСОБА_22 , яка пояснила, що ОСОБА_7 її брат. Після 12-х вечора їй зателефонувала мама та повідомила що у неї у дворі щось трапилось із братом, його везуть у лікарню, попросила вийти подивитись. Коли вийшла у двір, то там була поліція, ходили з ліхтариками, бо було темно. Чула як називали прізвище ОСОБА_15 , тому розпитала що сталось. Залишилась біля поліцейських, упізнала братову розірвану футболку у крові, яка лежала на столі. Там була калюжа крові.; 
		 
		- показами допитаної в суді свідка ОСОБА_23 , яка пояснила, що знає ОСОБА_5 та всю його сім`ю. Того вечора, влітку вона з чоловіком сиділи на лавочці по АДРЕСА_9 . Підійшов ОСОБА_5 з товаришем. У кожного було по пляшці слабоалкогольного напою «Гараж». Потім підійшли хлопці з горілкою. Вони сварились, а у неї боліла голова, тому вони пішли додому.
		 
		- показаннями допитаного в суді свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що знає ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з обома має дружні відносини. Того дня, він зустрівся з потерпілим, вони випили алкоголю і розійшлись. Того ж дня у вечірній час до нього знову прийшов ОСОБА_7 щоб разом випити алкоголю. Пішли у двір по вул. Ціолковського, де зустріли ОСОБА_5 , який сидів з товаришем. Всі були випивші. Сиділи випивали. Чи пив ОСОБА_5 горілку точно не пам`ятає. ОСОБА_7 хотів постійно щось розповідати, а ОСОБА_5 називав його малолітнім та просив помовчати. Тоді ОСОБА_7 почав звинувачувати ОСОБА_5 , що той п`є його горілку. Цілий вечір вони чіплялись один до одного. Він іноді ставав між ними та словесно заспокоював їх. Деякі люди підходили і уходили. Вже потемніло, як побачив, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вже штовхаються, машуть руками, то встають то сідають. Хто кого першим ударив він точно сказати не може. Потім підійшов лише ОСОБА_5 . На питання де подівся ОСОБА_24 , той відповів що він боягуз втік. Вони допили горілку і розійшлись, а зранку приїхала до нього поліція.
		 
		- показаннями допитаного в суді свідка ОСОБА_19 , який пояснив, що в той вечір він сидів у дворі із знайомим, пив пиво. Побачив, що іде хлопець. Товариш з яким він сидів упізнав його і покликав, а той підійшов і сів на лавку. Це було після 22.00 год. Було дуже темно, хлопець почав харчати і він присвітив ліхтариком та побачив, що той весь у крові. Він одразу викликав швидку допомогу, яка приїхала хвилин через 10.
		 
		- показаннями допитаного в суді свідка ОСОБА_25 , який пояснив, що в той вечір десь у період з 22 год. до 23 год. він сидів у дворі із знайомим, пив пиво. До них підійшов ОСОБА_24 , який є його двоюрідним братом, та попросив набрати по телефону його сестру. Однак телефону у нього не було. Його знайомий ОСОБА_26 присвітив ліхтариком та побачив, що він весь у крові, особливо лівий бік. ОСОБА_27 викликав швидку. Приїхала швидка швидко, його завантажили і повезли. Також приїхав патруль поліції, його опитали та він пішов додому. Пізніше вночі знову приїхали поліцейські, пропонували проїхати до відділку, він відмовився і його допитали на місці.
		 
		- показаннями допитаного в суді свідка ОСОБА_28 , який пояснив, що в той вечір близько 21.00 год. проходив з дівчиною у дворі по вул. Ціолковського, побачив на лавочці сиділи обвинувачений, потерпілий та ще хтось. Побули з ними хвилин 15 та пішли додому. Ножа у них не бачив, конфлікту при ньому не було.
		 
		- показаннями допитаного в суді свідка ОСОБА_28 , який пояснив, що знає ОСОБА_7 .. Влітку 2022 року в обідній час він йому зателефонував, попросив винести води. Виніс води, покурили та розійшлись. Ушкоджень він не мав.
		 
		- показаннями допитаного в суді свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що знає обвинуваченого, а також впізнає потерпілого. Ввечері влітку 2022 року на лавочці у дворі на « ОСОБА_29 » вони пили пиво і розмовляли. Потім підійшли ще люди, серед них і потерпілий, який приніс горілку. Вони випивали всі разом. Між потерпілим та обвинуваченим почалась сварка. Спочатку був словесний конфлікт. Першим обвинувачений вдарив потерпілого. Чи був у обвинуваченого ніж йому не відомо. Після бійки потерпілий відбіг від лавочки, а обвинувачений за ним. Після цього потерпілого він більше не бачив. Обвинувачений його доганяв. Зранку він зустрівся з обвинуваченим, вони пили пиво. На шортах в обвинуваченого була кров.
		 
		- показаннями допитаного в суді свідка ОСОБА_30 , який пояснив, що влітку ввечері 2022 року у компанії із семи чоловік на лавочці у дворі по АДРЕСА_10 вони випивали. У потерпілого та обвинуваченого почалась сварка через те, що хтось придбав горілку, а хто не купляв. Йому зателефонувала мама і він пішов. Самої бійки він не бачив.
		 
		Вищевказані докази, які є належними, допустимими та достовірними, в сукупності з показаннями потерпілого та свідків, не довіряти яким у суду немає жодних підстав, та які є взаємоузгодженими, повністю підтверджують дані про місце, час, спосіб, мотив та обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченогоч.2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України.
		 
		При цьому суд перевірив доводи сторони захисту про те, що дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати зач.1 ст.121КК України, оскільки останній не мав умислу на заподіяння смерті потерпілому.
		 
		При розмежуванні замаху на вбивство та умисного тяжкого тілесного ушкодження судом ретельно досліджено докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. 
		 
		Питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
		 
		Так, відповідно до ч.1ст.115 КК Україниумисним убивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. 
		 
		Склад злочину, передбаченийст.121 КК України, належить до особливих (складних) злочинів і виділений законодавцем в окремий вид необережного заподіяння смерті, тому що за своєю суттю, природою речей заподіяння смерті відбувається єдиним засобом - завданням тілесних ушкоджень.
		 
		Умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121 КК України) є злочином із матеріальним складом і змішаною формою вини.
		 
		Так, із системного аналізу закону випливає, що при відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, визначальним є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим. Для з`ясування змісту та спрямованості умислу особи при дослідженні доказів необхідно виходити з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
		 
		Характерною ознакою прямого умислу є також бажання настання злочинного наслідку, що був задуманий, щодо матеріальних злочинів, і бажання вчинення злочинного діяння - щодо формальних злочинів. У такого роду бажанні знаходить своє вираження вольова ознака умислу як його найважливіша і відмінна риса. Наявністю бажання настання злочинного наслідку при вчиненні злочину з матеріальним складом прямий умисел відрізняється від інших форм і видів вини. Бажання, як вольове начало, перебуває в нерозривній єдності із свідомістю особи, яка діяла з прямим умислом, і її здатністю передбачити наслідки свого діяння.
		 
		Згідно з ч.1ст.15 КК України, замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частиниКК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
		 
		Замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення і наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, при наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі в тому разі, якщо вони були включені в ціль її діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, вона не могла й вчиняти замаху на їх досягнення.
		 
		Як встановлено судом, мотивом вчинення злочину у обвинуваченого ОСОБА_5 стала неприязнь до потерпілого ОСОБА_7 , яка раптово виникла між ними того дня внаслідок словесної суперечки. Обвинувачений, вчиняючи протиправні дії, наносячи удари колючо-ріжучим предметом, два з яких в ділянку серця та печінки, які є життєво важливими органами, передбачав настання смерті потерпілого і внаслідок таких дій бажав та свідомо припускав настання такого наслідку, тобто діяв з прямим умислом, оскільки не зупинявся наносити удари ножем та в подальшому, зі слів самого обвинуваченого, навіть не намагався надати будь - якої допомоги потерпілому чи викликали швидку допомогу. Однак мета - настання смерті потерпілого, не була досягнутою внаслідок того, що потерпілий, чинивши опір, зміг вирватись, втекти та заховатись він обвинуваченого, який його переслідував, а також внаслідок своєчасно наданої медичної допомоги.
		 
		Крім цього, про наявність умислу також свідчить характер, рішучість і динамічність дій, вчинених обвинуваченим, їх раптовість для потерпілого, обране знаряддя вчинення злочину - ніж, який має колючо-ріжучі властивості, локалізацію нанесених поранень в життєво важливі органи, кількість та механізм їх заподіяння, силу удару, причини припинення злочинних дій, ставлення винного до наслідків своїх дій.
		 
		При цьому, оскільки ОСОБА_5 вчинив всі дії, які вважав за необхідне виконати для доведення злочину до кінця, але його не було закінчено з причин, що не залежали від його волі (потерпілий зміг чинити опір і втекти, вчасно отримати медичну допомогу), діяння належить кваліфікувати відповідно до ч.2 ст. 15 КК України як закінчений замах на умисне вбивство, яке може бути вчинено лише з прямим умислом. 
		 
		За таких обставин, посилання обвинуваченого та захисника про перекваліфікацію його дій на ч.1ст.121 КК України суд розцінює як стратегію захисту та як спосіб пом`якшення кримінальної відповідальності для винного.
		 
		Також не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи пояснення обвинуваченого, що дії потерпілого ОСОБА_7 загрожували його здоров`ю і життю, що потерпілий вдарив його першим. Сам ОСОБА_5 в судовому засіданні на поставлене питання відповів, що конфлікт з потерпілим можливо було вирішити без застосування ножа. 
		 
		Враховуючи в сукупності встановлені об`єктивні обставини справи, слід дійти висновку, що ОСОБА_5 розумів, що здійснює посягання на життя потерпілого та свідомо допускав настання наслідків у виді смерті останнього.
		 
		Твердження ОСОБА_5 про нанесенняйому тілеснихушкоджень потерпілим ОСОБА_7 також незнайшли свогопідтвердження підчас судовогорозгляду справита спростованівисновком експерта №660 від 04.07.2022р., згідно якого у ОСОБА_5 яких-небудь тілесних ушкоджень, які б відповідали даті вищевказаних подій (08.06.22р.) - не виявлено.
		 
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив, передбаченийч.2 с.15 ч.1 ст.115 КК України, за що повинен нести кримінальну відповідальність.
		 
		Мотиви призначення покарання
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		 
		Водночас, згідно ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		 
		Відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		 
		Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
		 
		Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд приймає до уваги характер, спосіб і обставини (зокрема кількість і локалізація тілесних ушкоджень, використання при цьому знаряддя - ножа) і невідворотність наслідків вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідност.12 КК Українивідносяться до категорії особливо тяжких злочинів.
		 
		Вирішуючи питання про наявність обставин, які обтяжують та пом`якшуть покарання ОСОБА_5 суд виходить із наступного.
		 
		Щире каяттяце характеризуюче ставлення винної особи до вчиненого нею кримінального правопорушення, яке означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює правопорушення, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.
		 
		Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому кримінальному правопорушенні, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
		 
		Таким чином, щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти кримінальних правопорушень, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю кримінального правопорушення або відшкодуванню заданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
		 
		Подібні правові висновки викладені у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 643/13256/17, які суд враховує у цій справі.
		 
		Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
		 
		Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 559/1037/16-к.
		 
		Встановлено, що за час судового розгляду справи ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково, перед потерпілим не продемонстрував свій жаль стосовно вчиненого, матеріальні збитки, завдані його діями не відшкодував та не продемонстрував такого прагнення, витрати на лікування не оплачував, що свідчить про відсутність дійового каяття.
		 
		Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видача знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Тому, беззаперечно,воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним.
		 
		Разом ізтим,в даномувипадку відсутнєповне визнаннявини,а такожзгідно додаткового висновкуексперта №998від 27.07.2022р.,покази ОСОБА_5 дані ним 10.06.2022р.,в ходіпроведення слідчогоексперименту зайого участю,частково протирічатьв пунктікількості встановленихтілесних ушкодженьу потерпілого,а саме,в ходівище викладеного,підозрюваний гр. ОСОБА_5 не розповіві невідобразив тілесніушкодження,які були,встановлені у ОСОБА_7 .Посилання назавдання ОСОБА_7 обвинуваченому ударіввід якихвін бувзмушений захищатисьтакож спростовані висновкомексперта №660від 04.07.2022р.,згідно висновківякого у ОСОБА_5 яких-небудьтілесних ушкоджень,які бвідповідали датівищевказаних подій(08.06.22р.)-не виявлено.А  ОСОБА_5  отже не надано жодної допомоги органам досудового розслідування, тобто відсутнє активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		 
		Також, як встановлено з висновку щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів № 500 від 09.06.2022 року у ОСОБА_5 ознак сп`яніння не виявлено. Допитані в судовому засіданні свідки також достовірно не підтвердили перебування ОСОБА_5 у стані алкогольного сп`яніння на час описаних в обвинувальному акті подій.
		 
		Таким чином, за приписами ст.ст.66,67 КК України, обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_5 , як визначено в обвинувальному акті, протягом кримінального провадження не встановлено.
		 
		Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, забезпечений місцем реєстрації і до затримання мав постійне місце проживання, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність міцних соціальних зв`язків та офіційного місця роботи і доходу, його поведінку як під час скоєння злочину, так і після цього, ставлення до скоєного, яке, на думку суду, є проявом відсутності усвідомлення суспільної небезпечності наслідків свого діяння, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та тих, що його обтяжують, позицію потерпілого та його представника, які наполягали на суворому покаранні, суд приходить до висновку про неможливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому призначення йому покарання у виді позбавлення волі, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його соціальної реабілітації.
		 
		На підставі сукупності викладеного, при визначенні міри покарання у даному кримінальному провадженні, приймаючи до уваги досліджені під час судового розгляду обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, його характеру та невідворотності наслідків, ступінь тяжкості та підвищеної суспільної небезпечності, відсутність пом`якшуючих і обтяжуючих покарання обставин, наведені вище характеризуючі дані про особу останнього, суд за правилами ст.ст.50,65-68 КК Україниприходить до висновку про те, що його виправлення та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень має відбуватися лише в умовах ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у виді позбавлення волі в межах строків, встановлених ч.2 ст. 15 ч.1 ст.115 КК України.
		 
		При цьому,враховуючи,що обвинуваченийвчинив особливотяжкий злочин,внаслідок якогомогла настатисмерть людини,а такожузв`язку із відсутністю жодних пом`якшуючих обставин, ставлення особи до вчиненого, суд не вбачає підстав для застосування положеньст.ст. 69, 75 КК Українипри призначенні покарання ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні.
		 
		Вирішуючи питання щодо зарахування попереднього ув`язнення ОСОБА_5 до строку призначеного покарання, суд за правилами ч.5ст.72 КК України, враховує строк його тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні з моменту його затримання в порядкуст.208 КПК України.
		 
		Вирішення цивільного позову
		Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		 
		Згідно з вимогами ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам та майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		 
		Статтею 1177 ЦК України, передбачено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		 
		При цьому, суд зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати характер і розмір витрат, зумовлених кримінальним правопорушенням, встановити злочинний зв`язок між діянням і шкодою, що настала, і дати у вироку належну оцінку таким обставинам.
		 
		Винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, встановлений причинно-наслідковий зв`язок між кримінальними протиправними діями та завданням потерпілому матеріальної шкоди. 
		 
		Потерпілим ОСОБА_7 подано цивільний позов у якому просив стягнути з обвинуваченого 13925 гривень 55 копійок матеріальної шкоди та 200000 моральної шкоди.
		 
		Матеріальна шкода вмотивована тим, що потерпілий витратив значні кошти на своє лікування, а саме 13496 гривень 55 копійок, та особисте майно паспорт, який довелось відновлювати, сплативши кошти в розмірі 429 гривень. 
		 
		Обвинувачений та його захисник цивільний позов визнали частково, лише в частині матеріального відшкодування.
		 
		Таким чином,враховуючи визнанняпозову вцій частині,понесені потерпілимматеріальні збиткив розмірі 13925 гривень 55 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого.
		 
		Крім того, за змістом ч.ч.1, 2ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичній болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		 
		Моральну шкоду потерпілим вмотивовано тим, що діями обвинуваченого, йому було завдано фізичну біль, страждання, неодноразово перебував на лікуванні, переніс операцію, переніс сильний емоційний стрес. Нормальний уклад життя був порушений, пережив сильні душевні страждання. Розмір моральної шкоди оцінює в 200000 грн.
		 
		Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
		 
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		 
		Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справа Науменко проти України).
		 
		Визначаючи розмірвідшкодування моральноїшкоди,суд,з оглядуна фактичніобставини справи,характер,глибину моральнихі фізичнихстраждань тапереживань потерпілого,керуючись вимогамирозумності,виваженості тасправедливості,оцінює завдануморальну шкодупотерпілому врозмірі 50000гривень. Саме така сума відшкодування моральних страждань потерпілого за переконанням колегії суддів є достатньою для розумного задоволення потреб потерпілого і не призведе до його безпідставного збагачення, про що також зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 752/17832/14-ц від 15.12.2020 року.
		 
		Мотиви іншихрішень 
		Процесуальні витрати відсутні.
		Долю речових доказів необхідно вирішити в порядкуст. 100 КПК України.
		Питання щодо арешту майна суд вирішує за правиламист.174 КПК України.
		Керуючись статтями 370, 373, 374, 615 КПК України, суд,
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді (9дев`яти) років позбавлення волі.
		 
		До набрання вироком суду законної сили залишити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		 
		Строк покарання  ОСОБА_5 рахувати з 05 квітня 2024 року.
		 
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання період його попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення - один день позбавлення волі,який відраховуватиз моментузатримання 09червня 2022року до 05 квітня 2024 року.
		 
		Цивільний позов ОСОБА_7  задовольнити частково.
		 
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 13925 гривень 55 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 50000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 63925 (шістдесят три тисячі дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 55 ( п`ятдесят п`ять) копійок.
		 
		Долю речових доказів вирішити в порядкуст. 100 КПК України, а саме:
		- Два змиви РБК, зіскоб РБК та футболку білого кольору із малюнком рупору та написом «NYС» зі слідами РБК; чоловічі шорти чорного кольору з резинкою на поясі зі слідами РБК; шкарпетки чорного кольору; кросівки чорного кольору «SAIWIT» із нашаруванням РБК; три змиви з РБК на марлі та контролі до них; пристрій для куріння фіолетового кольору; змив РБК та контроль до нього з асфальту неподалік будинку АДРЕСА_2 ; пачку з-під цигарок «Strong»; фольгу із продуктами паління; саморобний мундштук; зрізи нігтьових пластин з лівої та правої рук підозрюваного ОСОБА_5 ; зразок крові потерпілого ОСОБА_7  зберігати при матеріалах справи.
		- футболку сірого кольору з коротким рукавом; спортивні шорти чорного кольору; чоловічі сандалі, шкіряні, коричневого кольору; мобільний телефон «Моtorolа», імей НОМЕР_1 ; імей 2 НОМЕР_2 з сім-картою оператора мобільного зв`язку ТОВ «лайфселл» № НОМЕР_3 ; сіру футболку чоловічу бувшу у користуванні; чорні штани по типу «Капрі» чоловічі бувші у користуванні; 5 кухонних ножів  повернути власнику ОСОБА_5 .
		 
		Скасувати арешти майна, накладені ухвалами слідчих суддів Октябрського районного суду м.Полтави від 13 червня 2022 року та від 15 червня 2022 року.
		 
		Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...