Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/3227/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Порушення законів та звичаїв війни.
Надіслано для оприлюднення: 05.04.2024. Зареєстровано: 06.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/754/346/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022010000000046

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 1-кп/754/346/24 
		Справа№754/3227/23
		Вирок 
		Іменем України
		 
		       05 квітня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участі прокурора ОСОБА_4 
		за участі потерпілого ОСОБА_5 
		за участі адвоката ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого кримінальне провадження № 1202201000000000046 від 12.07.2022 відносно 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки АР Крим, громадянки України, останнє відоме місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , відомості щодо судимості відсутні,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.438 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		Встановлено, що внаслідок збройної агресії з боку російської федерації із 20.02.2014 року на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя військовослужбовцями збройних сил російської федерації встановлено ефективний контроль як над територією Кримського півострову, так і за діяльністю розташованих там органів влади, чим фактично здійснено тимчасову окупацію вказаної території України.
		При цьому, відповідно до ч.1ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014 року, тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до абз.3ч.2ст.1 вказаного Закону Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.
		В порушення ст.ст.42,43 "Положення про закони і звичаї війни на суходолі" що є додатком до Гаагської конвенції "IV Конвенція про закони і звичаї війни на суходолі" від 18.10.1907російська федерація використовуючи фактичний контроль над органами місцевої влади прийняла нові закони та утворила власні судові і правоохоронні органи.
		Для забезпечення роботи незаконно створених судових органів, згідно з Указом Президента російської федерації № 719 від 13.11.2014 року, на посаду «судьи Евпаторийского городского суда Республики Крым» призначено громадянку України ОСОБА_7 , яка до цього займала посаду судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим.
		ОСОБА_7 , будучи наділеною окупаційною владою повноваженнями судді, діючи умисно, всупереч вимогам ст.ст.2,47,49 Конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року (далі по тексту Конвенція (IV), достовірно знаючи, що внаслідок збройної агресії Російською Федерацією тимчасово окуповано територію Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, розглянула справу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3ст.20.25 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ щодо ОСОБА_5 , який згідно з матеріалами справи наданими "суду", допустив порушення правил в`їзду або перебування на території російської федерації та в подальшому ухилявся від виконання адміністративного покарання у вигляді адміністративного видворення за межі рф у формі контрольованого самостійного виїзду з рф.
		Будучи професійним суддею, яка досконало володіє чинним законодавством України, частиною якого є чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, ОСОБА_7 розуміла, що ОСОБА_5 , відповідно до ст. 3 Конвенції (IV) перебуває під захистом як громадянин України, що проживає на тимчасово окупованій російською федерацією території України.
		Незважаючи на це, а також те, що згідно зі ст. 47 Конвенції (IV) жодні додаткові дозволи РФ чи інші документи для проживання на ТОТ АДРЕСА_2 за національним законодавством України та нормами міжнародного гуманітарного права вищевказаним громадянам України не потрібні та що ОСОБА_5 , як особа, що перебуває під захистом Конвенції, не може бути позбавлений у будь-якому випадку або будь-яким способом переваг цієї Конвенції, ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою примусового переміщення, шляхом видворення ОСОБА_5 за межі тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, 18.04.2017 року в приміщенні «Евпаторийского городского суда Республики Крым», що розташований за адресою: ТОТ АДРЕСА_3 , за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_5 , постановила рішення №5-218/2017 про визнання його винним.
		При цьому, під час розгляду справи достовірно встановлено, що ОСОБА_5 , є громадянином України, особа якого в суді підтверджена паспортом громадянина України, проживав на території Автономної Республіки Крим із 1990 року і після тимчасової окупації Кримського півострову російською федерацією не бажав виїжджати з території російської федерації (Криму).
		Незважаючи на це, ОСОБА_7 , грубо порушуючи вимоги ст. 49 Конвенції (ІV), згідно з якою заборонені, незалежно від їх мотиву насильницькі переміщення, прийняла рішення про накладення на ОСОБА_5 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3000 російських рублів з примусовим адміністративним видворенням за межі РФ (Криму).
		Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст.147 Конвенції (IV) незаконне переміщення (переведення) особи, яка перебуває під захистом, є одним із серйозних порушень цієї Конвенції (IV), ОСОБА_7 постановивши рішення про видворення громадянина України ОСОБА_5 за межі тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, допустила порушення вимог ст.ст.3,47,49 та 147 Конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року.
		Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.438 КК України, тобто порушила закони та звичаї війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, яке виразилось у порушенні вимог ст.ст.47,49,64,67,70 та 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року та п. а ч.4 ст.85 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) від 8 червня 1977 року, а саме незаконному затриманні та подальшій депортації (видворенні) громадянина України ОСОБА_5 , на підставі незаконного рішення, незаконно створених «судів Республіки Крим» за законодавством Російської Федерації, в умовах окупації частини території України, а саме Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
		Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року, вказане кримінальне провадження призначено до судового розгляду та постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.438 КК України.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_7 (in absentia), суд дотримався процедури встановленої процесуальним законом для такого розгляду та прав обвинуваченої.
		За змістом абзацу 1 ч.3ст.323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної ВР України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
		У свою чергу, за змістом ч.2ст.297-1 КПК України вбачається серед переліку певних злочинів й посилання на ст.438 КК України, за якою висунуто обвинувачення ОСОБА_7 .
		Суд під час проведення спеціального судового розгляду кримінального провадження, у відповідності до вимог ч.1,2ст.135 КПК України, був позбавлений можливості направити судову повістку за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_7 у зв`язку з припиненням АТ`Укрпошта» приймання та пересилання до материкової частини України всіх видів поштових відправлень, адресованих на тимчасову окуповану територію Автономної Республіки Крим. 
		У відповідності до вимог ч.8ст.135 КПК України, судом надсилались повістки шляхом опублікування у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр», а також надсилались для опублікування повістки на веб-сайті Офісу Генерального прокурора, де публікувались повідомлення органом досудового розслідування.
		Крім того, у судовому засіданні прокурор надав звіти відправки судових повісток на електронну пошту Євпаторійського міського суду АР Крим, із підтвердженням відправки повісток, тобто за місцем роботи обвинуваченої ОСОБА_7 . 
		Таким чином суд маючи на меті гарантувати права обвинуваченої, здійснив усі дії відповідно до процесуального законодавства та міжнародно-правових стандартів, щоб інформувати обвинувачену про те, що по відношенню неї розпочато та здійснюється кримінальне провадження, про що свідчать вищевказані об`єктивні чинники, які доводять, що обвинувачена була достатньо проінформована про судове провадження відносно неї.        Дане кримінальне провадження здійснювалось з обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою.
		Захисник у судовому засіданні вказав, що він не зміг поспілкуватись з обвинувачено, йому не зрозумілі мотиви прийняття того рішення суддею, а тому просив з врахуванням даних про особу обвинуваченої призначити їй мінімальне покарання передбачене санкцією статті. 
		У відповідності до вимог ст.31 КПК України ні прокурор ні захисник на колегіальному розгляді судового провадження не наполягали. 
		Судовий розгляд проводився у відкритому судовому засіданні, суд заслухав показання потерпілого ОСОБА_5 , дослідив письмові докази, які прокурором оголошувались з позиції того, які обставину висунутого обвинувачення підтверджує саме цей письмовий доказ, порушувалось питання про їх долучення, вислуховувалась думка захисника в цій частині.
		Зокрема в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що він проживав з сім`єю у Автономній Республіці Крим у м. Євпаторія з 1990 року. У м. Євпаторія постійно проживав його дід. В серпні 2014 року він приїхав до Автономної Республіки Крим у м. Євпаторія, щоб доглядати свого діда, який захворів. У листопаді місяці 2014 року дідо помер, після чого він залишився там постійно проживав. У 2017 році приблизно у лютому місяці працівники поліції м. Євпаторія ОСОБА_8 , його помічник ОСОБА_9 , знаючи його проукраїнську позицію стали складати на нього фіктивні протоколи про адміністративні правопорушення, що він нібито перебуває у громадському місці у стані алкогольного сп`яніння, вчиняє дрібне хуліганство. У відділенні поліції при складанні протоколу, працівники поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 його сильно побили за те, що він відмовлявся підписувати протокол. Вранці 18 квітня 2017 року до нього додому у кв. АДРЕСА_4 прийшли працівники поліції затримали його та конвоювали до Євпаторійського міського суду Республіки Крим. В подальшому його завели до зали судових засідань, де перебувала суддя ОСОБА_7 біля якої також перебував підполковник поліції, який постійно щось судді підказував та розповідав. Він розповідав судді ОСОБА_7 , що у нього є нерухомість у м. Євпаторія, за збереження якої він переживає, а тому відмовляється покидати територію Криму. Однак на ці слова суддя взагалі не звернула уваги, вона слухала лише підполковника поліції, який знаходився поруч з нею. В ході розгляду справи, судді було відомо, що він є громадянин України, у судді була копія його паспорту. Захисника йому в процесі суддя не запропонувала. Через деякий час, суддя оголосила постанову, за якою було прийнято рішення про примусове адміністративне видворення його за межі російської федерації. Після цього під наглядом працівників поліції відвезли до місця проживання, де працівники поліції шукали його паспорт. Після цього судові пристави відвези його з м. Євпаторія до м. Сімферополя, після чого до м. Керчі, де його та інших депортованих громадян України, завезли до якогось суду, та тримали у клітці, чекаючи паром. В подальшому поромом перевезли до центру утримання у с. Новоукраїнку Краснодарського краю, звідти до с. Георгієвське Ставропольського краю. Через деякий час з АДРЕСА_5 , а звідти до м. Ростова. В подальшому його привезли на російсько-український кордон, де він перейшов на територію України. Вказав, що підставою для його видворення з півострова стало рішення суду про його видворення і цим рішенням були порушені його права як громадянина України, він не може потрапити до місця свого постійного проживання. Зазначив, що такі дії та рішення судді були оскаржені ним до Європейського суду з прав людини.
		У відповідності до вимог ст.349 КПК України в судовому засіданні, за участю сторін досліджено надані прокурором письмові докази, зокрема:
		- витяг з ЄРДР за № 120221010000000046 від 12.07.2022 року, з короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що згідно з повідомленням ВКП ГУНП в АР Крим та м. Севастополі встановлено, що «суддею Евпаторийского городского суда Республики Крым ОСОБА_7 » в порушення заборони, передбаченої абзацом 1 ст.49 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року незаконно видворено за межі тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідно до ст..147 Конвенції є серйозним порушенням законів та звичаїв війни. Підставою для внесення відомостей до ЄРДР вказано як матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень;
		- рапорт старшого оперуповноваженого ВКП ГУНП в АР Крим та м. Севастополі, відповідно до якого, в ході проведення ним моніторингу мережі «Інтернет» було виявлено факт незаконного видворення «суддею Евпаторийского городского суда Республики Крым ОСОБА_7 » в порушення заборони, передбаченої абзацом 1 ст.49 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року за межі тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідно до ст..147 Конвенції є серйозним порушенням законів та звичаїв війни. 
		- доручення на проведення досудового розслідування;
		- повідомлення про початок досудового розслідування;
		- копія паспорту громадянина України ОСОБА_5 ;
		- довідка присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_5 ;
		- копія протокола об административном задержании ОСОБА_5 , відповідно до якого ОСОБА_5 було затримано 18.04.2017 року об 11.00год. для «правильного и своевременного рассмотрения дела об административном правонарушении предусмотренном ч.3ст.20.25 Кодекса РФ об административных правонорашениях»; 
		- копія постановления судьи Евпаторийского городского суду Республики Крым ОСОБА_7 від 18.04.2017 року о привличении ОСОБА_10 к административной ответственности за совершение административного правонарушения по ч.3ст.20.25 Кодекса РФ об административных правонарушениях, которым назначено ему административное наказание в виде штрафа в доход государства в размере 3000 рублей с принудительным административным выдворением за пределы российской федерации; 
		- постанова про визначення підслідності від 20.07.2022 року;. 
		- постанова про визначення групи прокурорів від 01.08.2022 року.
		- постанова про створення слідчої групи від 12.08.2022 року.
		- доручення на проведення досудового розслідування від 12.08.2022 року
		- постанова про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування від 12.09.2022 року;
		- заява ОСОБА_5 про залучення його в якості потерпілого у кримінальному провадженні №12022010000000046;
		- запит старшого прокурора групи прокурорів Р.Великого до Вищої Ради Правосуддя;
		- відповідь Вищої Ради Правосуддя, згідно якої Постановою Верховної Ради України від 22.09.2005 року ОСОБА_7 було обрано безстроково на посаду судді місцевого Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим; Рішенням Вищої Ради Правосуддя від 24.12.2015 року вирішено внести подання до Верховної Ради України про звільнення за порушення присяги суддю ОСОБА_7 ; Постановою Верховної Ради України від 19.04.2016 року суддю Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_7 звільнено з посади у зв`язку з порушенням присяги судді. Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя рішення про притягнення судді ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності не приймалось. 
		- рішення Вищої Ради Юстиції від 24.12.2015 року «Про внесення подань Президентові України та до Верховної Ради України про звільнення суддів Автономної Республіки Крим і міста Севастополя за порушення присяги», із змісту якого випливає, що суддя ОСОБА_7 перебуваючи на тимчасово окупованій території України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, припинила виконувати обов`язки судді України, добровільно - з порушенням чинного законодавства України обійняла посаду судді Російської Федерації та розпочала здійснювати судочинство від імені Російської Федерації в незаконно створених на території України судах Російської Федерації, а тому прийнято рішення на внесення до Верховної Ради України подання про звільнення за порушення присяги судді ОСОБА_7 
		- подання Вищої Ради Юстиції до Верховної Ради України від 24.12.2015 року про звільнення судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_7 у зв`язку із порушенням присяги судді. 
		- супровідний лист заступника начальника Головного Управління, начальника 1 управління Служби Безпеки України від 27.09.2022 року.
		- рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС сектору ГВ ЗНД 1 управління ГУ СБ України в АР Крим від 27.09.2022 року про виявлення кримінального правопорушення передбаченого ст..408ч.1 КК України вчиненого суддею «Евпаторийского городского суду Республики Крым» ОСОБА_7 
		- копія указу Президента РФ від 19.12.2014 року №786»О назначении судей федеральных судов», відповідно до якого ОСОБА_7 було призначено суддею «Евпаторийского городского суду Республики Крым» 
		- доручення оперативному підрозділу на проведення у кримінальному провадженні №12022010000000046 слідчих(розшукових) дій у порядку п.3ч.2ст.40 КПК України від 29.09.2022 року.
		- відповідь слідчого 1 відділу СУ ГУНП в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про виконання доручення у кримінальному провадженні №12022010000000046, відповідно до якого було встановлено, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Згідно даних інформаційного-телекомунікаційної системи прикордонного контролю Державної прикордонної служби України, за останні 5 років ОСОБА_7 державний кордон України не перетинала. 
		- відповідь від 27.10.2022 року заступника начальника Головного управління - начальника 1 управляння СБУ, відповідно до якого ОСОБА_7 перебуває на ТОТУ Автономної Республіки Крим та здійснює правосуддя від імені рф у незаконно утвореному «Евпаторийском городском суде Республики Крым». З 2104 року не виїжджала з кримського півострову на материкову частину України. Останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 . Встановлено, що ОСОБА_7 було розглянуто справу №5-403/2017 від 16.06.2017 року. 
		- протокол огляду від 27.10.2022 року, до якого долучений CD-R диск, згідно якого в ході огляду Інтернет сторінки «Судебные решения РФ» було встановлено, що ОСОБА_7 здійснює правосуддя від імені рф у незаконно утвореному «Евпаторийском городском суде Республики Крым», про що свідчить наявність постанови, ухваленої під головуванням судді ОСОБА_11 у справі №5-403/2017 від 16.06.2017 року. 
		- постанова про тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю від 30.09.2022 року, а саме до документів, які перебувають у володінні АТ КБ`Приватбанк».
		- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 21.10.2022 року з описом та долученим DVD-R диском.
		- протокол огляду від 21.10.2022 року, згідно якого ОСОБА_7 була клієнтом АТ КБ`Приватбанк», були відкриті банківські рахунки, при відкритті яких надавались анкета-заява ОСОБА_7 , копія паспорта громадянина України ОСОБА_7 , фотографія ОСОБА_7 
		- лист слідчого про надання інформації, щодо перетину державного кордону України громадянами України ОСОБА_7 , ОСОБА_5 
		- відповідь начальника головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про відсутність відомостей щодо перетинання лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями вказаними громадянами.
		- протокол огляду від 02.11.2022 року, відповідно до якого в ході огляду сайту засобу масової інформації «Урядовий кур`єр» було встановлено факт розміщення повістки про виклик ОСОБА_7 до заступника відділу прокуратури АР Крим та м. Севастополя для отримання повідомлення про підозру.
		- протокол огляду від 02.11.2022 року, відповідно до якого в ході огляду сайту Офісу Генерального прокурора було встановлено факт розміщення повістки про виклик ОСОБА_7 до заступника відділу прокуратури АР Крим та м. Севастополя для отримання повідомлення про підозру.
		- повідомлення про підозру від 28.10.2022 року ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст..438ч.1 КК України, пам`ятка про процесуальні права підозрюваного, які були вручені адвокату. 
		- протокол огляду відомостей загальнодоступної мережі Інтернет від 04.11.2022 року, відповідно до якого було встановлено про відправлення повідомлення про підозру від 28.10.2022 року ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст..438ч.1 КК України на електронну адресу «Евпаторийского городского суда Республики Крым». 
		- протокол огляду від 09.11.2022 року, відповідно до якого в ході огляду сайту засобу масової інформації «Урядовий кур`єр» було встановлено факт розміщення повістки про виклик ОСОБА_7 до заступника відділу прокуратури АР Крим та м. Севастополя для допиту у якості підозрюваної у кримінальному проваджені №12022010000000046.
		- протокол огляду від 09.11.2022 року, відповідно до якого в ході огляду сайту Офісу Генерального прокурора було встановлено факт розміщення повістки про виклик ОСОБА_7 до заступника відділу прокуратури АР Крим та м. Севастополя для допиту у якості підозрюваної у кримінальному проваджені №12022010000000046.
		- постанова заступника начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя від 05.12.2022 року про оголошення розшуку підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		- протокол огляду від 07.12.2022 року, відповідно до якого у ході огляду сайту «Евпаторийского городского суда Республики Крым» було виявлено постанову судді ОСОБА_7 від 18.04.2017 року щодо видворення ОСОБА_5 за межі російської федерації.
		- ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.02.2023 року про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у межах кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022010000000046 від 12.07.2022 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст..438ч.1 КК України. 
		- постанова про зупинення досудового розслідування від 12.12.2022 року, якою було зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022010000000046 у зв`язку з розшуком ОСОБА_7 
		- доручення оперативному підрозділу на проведення у кримінальному провадженні №12022010000000046 слідчих(розшукових) дій у порядку п.3ч.2ст.40 КПК України від 15.01.2023 року.
		- відповідь від 16.01.2023 року заступника начальника Головного управління - начальника 1 управляння СБУ, відповідно до якого ОСОБА_7 перебуває на ТОТУ Автономної Республіки Крим та здійснює правосуддя від імені рф у незаконно утвореному «Евпаторийском городском суде Республики Крым». З 2104 року не виїжджала з кримського півострову на материкову частину України. Останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 . Встановлено, що ОСОБА_7 має приватне право власності часткою 1/1 на вищевказану нерухомість.
		- постанова про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022010000000046 від 14.02.2023 року 
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.02.2023 року із флеш-носієм, відповідно до якого ОСОБА_5 впізнав на фотознімку ОСОБА_7 як особу, яка в приміщенні «Евпаторийского городского суда Республики Крым» прийняла рішення про видворення його з АР Крим.
		- заява потерпілого ОСОБА_5 про приєднання до матеріалів кримінального провадження документів: копії міграційної карти ОСОБА_5 від 18.03.2016 року, копії «досьє иностранного гражданина ОСОБА_5 на 18.04.2017 року ФМС россии», копії «протоколу об административном задержании» від 18.04.2017 року відносно ОСОБА_5 ; копія «постановления» від 18.04.2017 року так званої «судьи Євпаторийського городского суда Республики Крым» ОСОБА_7 , копії «уведомления» ОСОБА_5 , копії «супровідного листа» ОСОБА_5 від 22.05.2017 року; копії «решения по результатам рассмотрения жалобы (протеста) на поставление по делу об административном правонарушении» відносно ОСОБА_5 від 19.05.2017 року, копія «супровідного листа» ОСОБА_5 від 26.05.2017 року, копія медичної довідки ОСОБА_5 від 18.04.2017 року, копія «супроводного листа» ОСОБА_5 від 29.05.2017 року, копії «супроводного листа» ОСОБА_5 № 5-38-135/2017/910 від 09.06.2017 року, копії «решения Гулькевичского районного суда Краснодарского края» від 14.06.2017 року відносно ОСОБА_5 , копії медичної довідки травматолога-ортопеда відносно ОСОБА_5 від 29.06.2017 року, копії повідомлення ОСОБА_5 від «заместителя межрайонного прокурора ОСОБА_12 » від 04.07.2017 року, копії повідомлення до «начальника ЦВСИГ ГУ МВД россии по Ставропольському краю» для ОСОБА_5 від 07.07.2017 року, копії повідомлення ОСОБА_5 від «заместителя прокурора города Евпатории ОСОБА_13 » від 19.07.2017 року, копії супровідного листа ОСОБА_5 від 11.08.2017 року від так званої «судьи Евпаторийского городского суда» ОСОБА_14 , копії «постановления» так званої «судьи «Євпаторийского городского суда Республики Крым» ОСОБА_14 від 03.08.2017 року, копія повідомлення ОСОБА_5 від «прокурора прокуратури Гулькевичского района ОСОБА_15 » від 03.08.2017 року, копії супровідного листа «заместителя начальника ЦВИГ Отдела МВД россии по Гулькевичскому району» від 28.08.2017 року, копії повідомлення «судьи ОСОБА_16 » від 06.09.2017 року, повідомлення «начальника ЦВИГ Отдела россии по Гулькевичскому, району ОСОБА_17 » від 12.09.2017 року, копії довідки «начальника Отдела МВД россии по Гулькевичскому району ОСОБА_18 для предоставления в прокуратуру Краснодарского края» від 13.09.2017 року, копії довідки «начальника Отдела МВД россии по Гулькевичскому району ОСОБА_18 для предоставления Евпаторийский городской суд Республики Крым» від 13.09.2017 року, копії посвідчення особи на повернення в Україну ОСОБА_19 від 04.10.2017 року, копії квитка на автобус сполучення Старобільськ-Харків, рейс 215, чек № 381743 від 05.10.2017 року, копії проїзного документа ЄО № 980373 на поїзд Харків - Київ на ім`я ОСОБА_20 , копії посадочного документа № 5ЦЮ-Н1-0594530-1110 від 11.10.2017 року на поїзд Київ-Трускавець на ім`я ОСОБА_21 , копія посадочного документа ИЮ №469154 від 06.08.2014 року на поїзд Київ-Євпаторія на ім"я ОСОБА_22 .
		       Оцінюючи згідно вимог ст. 94 КПК України вищевказані докази по кримінальному провадженню в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів - достатніми та взаємозв`язаними між собою, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.
		       За диспозицією ч.1ст.438 КК України законодавець кримінально-караними визначив наступні діяння: 1) жорстоке поводження з військовополоненими 1.2) або цивільним населенням, 2) вигнання цивільного населення для примусових робіт, 3) розграбування національних цінностей на окупованій території, 4) застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, 5) інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВР України, 6) а також віддання наказу про вчинення таких дій.
		Таким чином, серед наведених форм злочинів за частиною першою цієї статті інкриміновані дії обвинуваченій ОСОБА_7 відносяться «інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВР України».
		       Незаконна депортація або переміщення є порушенням законів ведення війни, що передбачені міжнародними договорами, ратифікованими Україною. Стаття 147 Женевської конвенції IV визнає незаконну депортацію або переміщення особи, яка перебуває під захистом, в ході міжнародного збройного конфлікту серйозним порушенням цієї конвенції. Україна ратифікувала Женевську конвенцію IV. Незаконна депортація або переміщення осіб, які перебувають під захистом, під час міжнародного збройного конфлікту є серйозним порушенням Женевської конвенції IV і є воєнним злочином. Порушення цієї заборони саме в цьому формулюванні було визнано воєнним злочином у статті 2(g) Статуту МКТЮ та в статті 8(2)(a)(vii) Статуту МКС. Ці чинники свідчать на користь визнання кримінальної відповідальності за незаконну депортацію та переміщення осіб, що перебувають під захистом, відповідно до статті 438 КК України.
		Об`єктивними елементами цього злочину є те, що особа, яка вчинила злочин, депортувала або перемістила одну або кілька осіб до іншої держави чи іншого місця; особа чи особи, яких депортували чи перемістили, перебували під захистом однієї чи кількох Женевських конвенцій 1949 року, дії особи повинні носити незаконний характер депортації чи переміщення. 
		Що стосується суб`єктивного елементу, то особа яка вчинила злочин, повинна знати про фактичні обставини, що встановлюють статус особи чи осіб, що підлягають захисту відповідно до однієї або кількох Женевських конвенцій 1949 року. Особа, яка вчинила злочин, повинна мати намір депортувати або перемістити одну або кілька осіб в іншу державу або інше місце або знати, що депортація чи переміщення станеться за звичайного перебігу подій в результаті її дій. Особа, яка вчинила злочин, знала про обставини, які зробили цю депортацію незаконною відповідно до Женевської конвенції IV. Що стосується насильницького виселення, то особа повинна мати намір виселити жертв силою. У разі депортації особа, яка вчинила злочин, повинна, крім того, мати намір здійснити переміщення шляхом перетину кордону де- ОСОБА_23 чи де-фак-то. 
		       Відповідно до статті 4 Женевської конвенції IV особи, які перебувають під захистом, визначаються як ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є. Сам факт перебування на території сторони конфлікту, або на окупованій території означає, що людина перебуває під владою або в «руках» держави-окупанта. Як особи, що перебувають на території до початку збройного конфлікту або окупації, так і особи, які прибули пізніше, однаково захищені Женевською конвенцією IV.
		Наведена конвенція, зокрема, містить низку правил, яку зобов`язана виконувати держава - окупант, її військовослужбовці і окупаційні адміністрації щодо цивільного населення, яке залишилося на окупованій території.
		А саме, Конвенція про захист цивільного населення під час війни декларує нижченаведені принципи, що стосуються поводження із представниками мирного (цивільного) населення. Забороняється, незалежно від мотивів, здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію цивільних осіб з окупованої території на територію окупаційної держави або на територію будь-якої іншої держави, незалежно від того, окупована вона чи ні.
		Обізнаність учасників воєнного конфлікту про вимоги Конвенцій та інших міжнародних документів, що регулюють питання законів і звичаїв війни є встановленим фактом в силу загальної презумпції обізнаності, а також відповідно до обов`язків щодо розповсюдження, визначених міжнародним правом (ч. 1, 2 ст. 87 Протоколу І). 
		Відповідно до ч.2ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» датою початку тимчасової окупації РФ окремих територій України є 19.02.2014 року, а АР Крим та м. Севастополь є тимчасово окупованими РФ з 20.02.2014 року. Отже, цивільне населення АР Крим та м. Севастополя з дня тимчасової окупації РФ перебувають під захистомЖеневської конвенції IV  1949 року, а тому окупаційна держава, зокрема її представники, не мають права незаконно депортувати або переміщати осіб, які опинилися на окупованій території, тобто під владою окупаційної держави.
		       В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 до моменту тимчасової окупації РФ окремих територій, а саме АР Крим та м. Севастополя, працювала на посаді судді місцевого суду Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим, та всупереч Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не виявила бажання переїхати у зв`язку із тимчасовою окупацією РФ та перевестись на посаду судді на іншій території України, а також не подала заяву про звільнення за власним бажанням або у відставку.
		       Навпаки, відповідно до Указу президента рф від 19.12.2014 року №786 «О назначении федеральных судов» суддю ОСОБА_7 було призначено «судьёй Евпаторийского городского суда Республики Крым». 
		       Обвинувачена ОСОБА_7 , обіймаючи вказану посаду судді, як вказують вищевикладені докази, здійснювала судочинство від імені Російської Федерації, про що свідчать судові рішення, зокрема постановление судьи Евпаторийского городского суда Республики Крым ОСОБА_7 від 18.04.2017 року о привличении ОСОБА_10 к административной ответственности, а також інші судові рішення, ухвалені суддею ОСОБА_7 , тексти яких розміщені на сайті «Государственная автоматизированная система Российской Федерации «Правосудие». 
		       Встановлено, що 18.04.2017 року суддею «Евпаторийского городского суда Республики Крым» ОСОБА_7 було винесено «постановление о привличении ОСОБА_10 к административной ответственности по ч.3ст.20.25 Кодекса РФ об административных правонарушениях, которым назначено ему административное наказание в виде штрафа в доход государства в размере 3000 рублей с принудительным административным выдворением за пределы российской федерации».
		       Відповідно до показань у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5 , на підставі прийнятого ОСОБА_7 судового рішення його насильно, без його згоди, видворили за межі тимчасово окупованої АР Крим і він був позбавлений доступу до постійного місця свого проживання у м. Євпаторія, де проживав з 1990 року, були порушені його права як громадянина України.
		       Таким чином, судя ОСОБА_7 впевнившись в ході судового розгляду, що ОСОБА_5 є громадянином України, проживав на законних підставах тривалий період на території Автономної Республіки Крим, а саме в м. Євпаторія до її окупації російською федерацією та під час її окупації, своїм судовим рішенням, зловживаючи владою примусово, недобровільно видворила(депортувала) ОСОБА_5 за межі тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим. При цьому слід зауважити, що приймаючи рішення про примусову депортацію громадянина України ОСОБА_5 , суддя ОСОБА_7 , в силу своєї професії, будучи професійним суддею, досконало володіла чинним українським законодавством, частиною якого є міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, достовірно знала, що ОСОБА_5 перебуває під захистом Женевської конвенції IV 1949 року, таким чином усвідомлювала обставини, які зробили цю депортацію незаконною відповідно до Женевської конвенції IV. 
		Наслідком винесення ОСОБА_7 судового рішення від 18.04.2017 року стало здійснення примусових дій пов`язаних з виселенням ОСОБА_24 з місця проживання, його незаконного затримання, переміщення та поміщення в центри тимчасового утримання іноземних громадян та подальшою депортацією за межі Автономної Республіки Крим спочатку до російської федерації, а потім за її межі. 
		Підтвердженням усвідомлення ОСОБА_7 вчинених нею дій є сам факт постановлення судового рішення щодо незаконної депортації цивільного населення окупованої території АРК Крим, яке спрямоване на виконання воєнно-політичного плану та стратегії держави у воєнному конфлікті. При цьому для доказування на думку суду не має значення ступінь обізнаності ОСОБА_7 про деталі воєнно-політичного планування окупаційної влади. У визначенні зв`язку підлягає застосуванню один з Нюрнберзьких принципів (є загальним принципом міжнародного права), а  саме: «Той факт, що особа діяла за наказом свого уряду чи керівника, не звільняє її від відповідальності за міжнародним правом, якщо для неї свідомий вибір фактично був можливий». 
		       Що стосується контекстуального елементу, то суд вважає за необхідне зазначити, що міжнародний збройний конфлікт має місце з першого пострілу або із захоплення першого квадратного метра території чужої держави, а окупація - це завжди наявний міжнародний збройний конфлікт, оскільки окупантом може бути лише держава з огляду на положення абз. 2 спільної ст. 2 для Женевської Конвенції 1949 року, що Конвенція також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
		Отже, вчинення обвинуваченою ОСОБА_7 інкримінованого їй злочину, а саме 18.04.2017 року, відбувалось під час міжнародного збройного конфлікту і цей злочин безпосередньо пов`язаний з наявністю міжнародного збройного конфлікту, зокрема у тому, що відбувалась депортація шляхом примусу цивільного населення тимчасово окупованої території, яке перебувало під захистом Женевської Конвенції 1949 року.
		Відтак можна стверджувати, що обвинувачена ОСОБА_7 , будучи призначеною окупаційною владою суддею «Евпаторийского городского суда Республики Крым» усвідомлювала фактичні обставини, які свідчили про існування збройного конфлікту, що на момент вчинення злочину, починаючи з 18.04.2017 року, тривав вже три роки.
		Дотримуючись вимог ст.94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину доведеною, що ніяк не можна вважати припущенням суду, а є сукупністю вагомих підстав для прийняття відповідного процесуального рішення.
		З урахуванням викладеного та за встановлених обставин, суд вважає доведеним, що ОСОБА_7 своїми діями порушила закони та звичаї війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та виразились у порушенні вимог ст.ст.47,49,64,67,70 та 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року та п. а ч.4 ст.85 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) від 8 червня 1977 року, а саме незаконному затриманні та подальшій депортації (видворенні) громадянина України ОСОБА_5 , на підставі незаконного рішення, незаконно створених «судів Республіки Крим» за законодавством Російської Федерації, в умовах окупації частини території України, а саме Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, тобто вчинила злочин, передбачений ч.1ст.438 КК України.
		Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_7 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченої, її віку, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює та проживає на тимчасово окупованій території України.
		Крім того при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_7 суд враховує думку потерпілого ОСОБА_5 , який вважає доведеним вину ОСОБА_7 у вчиненні інкриміноваго їй злочину і просив призначити їй покарання у максимальних межах передбачених санкцією ч.1ст.438 КК України. 
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
		При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання має бути не лише карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання у межах санкції частини статті відповідатиме вчиненому і сприятиме виправленню обвинуваченої й запобіганню вчинення нових злочинів.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Речові докази у цьому кримінальному провадженні відсутні.
		Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.94,135,139,297-1,297-5,323,368,370,374 КПК України
		ЗАСУДИВ:
		ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.438 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк десять років.
		Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні обвинуваченій ОСОБА_7 не обирався.
		Строк відбування покарання рахувати із моменту затримання ОСОБА_7 у порядку виконання цього вироку.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Речові докази у цьому кримінальному провадженні відсутні.
		Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
		Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...