Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/377/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 05.04.2024. Зареєстровано: 06.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2024.

Номер судового провадження: 1-кс/758/279/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023102070000275

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Подільський районний суд міста Києва
		 
		Справа № 758/377/24 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 квітня 2024 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
		Зазначав, що у провадженні СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42023102070000275 від 07.09.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, процесуальне керівництво в якому здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
		До Подільської окружної прокуратури м. Києва надійшли матеріали аудиторського звіту державного фінансового аудиту виконання Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) бюджетних програм «Утримання та розвиток мостів/шляхопроводів» (КПКВК МБ 1917441), «Утримання та розвиток інших об`єктів транспортної інфраструктури» (КПКВК МБ 1917442), «Утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок коштів місцевого бюджету» (КПКВК МБ 1917461), «Утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок субвенції з державного бюджету» (КПКВК МБ 1917462), «Інша діяльність у сфері дорожнього господарства» (КПКВК МБ 1917470), «Керівництво і управління у відповідній сфері у містах (місті Києві), селищах, селах, територіальних громадах» (КПКВК МБ 1910160) за період з 01 січня 2019 по 31 грудня 2022, за результатами якого виявлені ознаки розтрати чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою. 
		Установлено, що Департамент транспорту відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль та координацію діяльності 26 підприємств, установ, організацій територіальної громади м. Києва, підпорядкованих Департаменту, зокрема КП «Київтранспарксервіс». 
		Аудитом встановлено, що Київською міською радою у період з 2019 по 2022 вилучено 13 паркувальних майданчиків (1425 маш.місць), закріплених за КП «Київтранспарксервіс», у тому числі для експлуатації та обслуговування автостоянок (6 майданчиків на 1 214 маш.місць), що як наслідок призвело до недоотримання (втрати) КП «Київтранспарксервіс» доходів на суму понад 6,6 млн грн. 
		Так, за результатом проведення аудиту встановлено, що Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 №930/1591 «Про вдосконалення паркування автотранспорту в місті Києві» єдиним оператором з паркування транспортних засобів у місті Києві визначено КП «Київтранспарксервіс». 
		КП «Київтранспарксервіс» провадить господарську діяльність виключно на спеціально обладнаних паркувальних майданчиках, закріплених за ним згідно з таблицею №1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» (зі змінами), та на відведених майданчиках для платного паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах міста Києва згідно з переліком, затвердженим наказом Департаменту транспорту від 25.03.2021 № Н-67 (зі змінами). 
		Виконуючи функцію оператора з паркування транспортних засобів, КП «Київтранспарксервіс» має перераховувати 60 відсотків від отриманих за послуги з паркування коштів до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва. Плата в розмірі 60 відсотків встановлюється щорічно у бюджеті міста Києва. 
		Відведені майданчики для паркування, які закріплені за КП «Київтранспарксервіс» наказом Департаменту транспорту від 25.03.2021 № Н-67 (зі змінами) можуть виключатися з переліку місць платного паркування безпосередньо Департаментом або за поданням КП «Київтранспарксервіс» наказом директора Департаменту у разі наявності відповідного обґрунтування. 
		Так, Київською міською радою у період з 2019 по 2022 на користь третіх осіб були прийняті рішення щодо виключення з переліку 13 паркувальних майданчиків на 1425 маш.місць, закріплених за КП «Київтранспарксервіс».
		Із загальної кількості переданих паркувальних майданчиків (13), шість паркувальних майданчиків на 1 214 парко-місць рішеннями КМР відведено на користь третіх осіб для експлуатації та обслуговування автостоянок, тобто надання таких самих послуг паркування, як надавав КП «Київтранспарксервіс». 
		З урахуванням місць безоплатного паркування, внаслідок відведення відповідних майданчиків для паркування на користь третіх осіб - КП «Київтранспарксервіс» втрачено понад 6,6 млн. грн, що є втраченими можливостями КП «Київтранспарксервіс», відповідно - бюджетом міста Києва орієнтовно недоотриманно 4,01 млн грн (60% від загальної суми), оскільки грошові кошти за послуги паркування надходять не в міський бюджет Києва, а на рахунки третіх осіб. 
		Також, аудитом встановлено, що КП «Київтранспарксервіс», у період з 2019 по 2022 не забезпечив розробку, затвердження та погодження схем організації дорожнього руху на 1 367 паркувальних майданчиках, на яких експлуатується 33 248 маш.- місць, що негативно вплинуло на розвиток паркувального простору міста. Внаслідок недостатньої та неякісної організації процесу підготовки для експлуатації спеціально обладнаних майданчиків (зволікання з розробкою, погодженням та затвердженням схем ОДР, невирішення спірних земельно-майнових питань, непроведения аукціонів тощо) майже 60% закріплених за КП «Київтранспарксервіс» паркувальних майданчиків протягом 2019-2022 не використовувалось, в результаті чого втрачено КП «Київтранспарксервіс» орієнтовно 421,7 млн грн. та є його втраченими вигодами, відповідно, бюджетом міста Києва - 253,0 млн грн. 
		Крім того, через брак управлінських рішень не забезпечено належне зберігання придбаного обладнання (роторної парковки), що, як наслідок призвело до пошкодження силових агрегатів, елементів та конструкцій роторної парковки, унеможливлення подальшої її встановлення (використання) без додаткових витрат на відновлення її технічного стану до придатного з можливістю гарантійного (безкоштовного) обслуговування (ремонту), що свідчить про неефективне використання коштів міського бюджету на суму 3,6 млн грн. 
		Департаментом транспорту, як головним розпорядником бюджетних коштів та Замовником з придбання товару у 2017 році коштом міського бюджету було придбано підіймально-транспортувальне обладнання (роторну парковку) без попереднього визначення (не узгодження) місця її встановлення (монтажу), що як наслідок призвело до неможливості визначення місця її монтажу, установки та використання за призначенням. Водночас не використання (не введення в експлуатацію) роторної парковки упродовж 2017- 2023 років (понад 5 років) призвело до упущеної вигоди від надходження плати за можливість одночасного паркування 10 автомобілів на суму понад 1,2 млн грн та негативно вплинуло на розвиток паркувального простору в місті Києві. 
		Так, Департамент транспорту уклав з ТОВ «Парк Матік» (ЄДРПОУ 35965445) (далі - Постачальник) договір від 06.04.2017 №1/04-2017 на постачання роторної парковки (місткість парковки -10 автомобілів) вартістю 3.6 млн грн з ПДВ, місце поставки - вул. Хрещатик, буд. 36 у м. Києві. 
		Додатковою угодою від 03.08.2017 № 2 до цього договору місце поставки змінено та визначено - вул. Набережно-Лугова, у м. Києві. 
		Пунктом 2.5 цього договору визначено, що Постачальник гарантує якість та надійність товару, що постачається, за умови проведення кваліфікованого планового-технічного обслуговування обладнання за умови дотримання Покупцем умов зберігання та експлуатації товару від двох до п`ятнадцяти років в залежності від категорії (виду) вузлів та агрегатів. 
		Приймання-передача роторної парковки проведено 04 серпня 2017 року, про що складено Акт приймання-передачі товару від 04 серпня 2017 року. Прийняття роторної парковки відбувалось в присутності першого заступника директора Департаменту ОСОБА_6 , заступника начальника управління розвитку транспортної інфраструктури - начальника відділу розвитку транспортної інфраструктури ОСОБА_7 , виконувача обов`язків КП «Київтранспарксервіс» ОСОБА_8 та заступника директора з розвитку та фінансових питань КП «Київтранспарксервіс» ОСОБА_9 . 
		Станом на 11.04.2023 роторна парковка перебуває на балансі КП «Київтранспарксервіс». 
		Також листом ТОВ «Парк Матік» від 16.09.2021 № 15-09 повідомлено, що орієнтовний розрахунок вартості встановлення роторної парковки складе від 1,4 млн грн. до 1,7 млн грн. з ПДВ. У зазначену вартість включено геодезичні та геологічні дослідження передбачуваної ділянки, проектно-технічне обстеження майданчика, архітектурно-планувальні рішення, конструкторський розділ, будівельні роботи, монтаж обладнання, запуск, налагодження та сертифікація. Враховуючи зазначене, роторна парковка (тип Ротор-DFPRPIOHV для 10 авто класу SUV, серійний номер JL 170415РСХ290) вартістю 3.6 млн грн., яка була закріплена на правах господарського відання за КП «Київтранспарксервіс», протягом тривалого періоду не була змонтована та не використовується у виробничій діяльності та не приносить очікуваних економічних вигід Підприємству. 
		Тобто, Департаментом транспорту, як головним розпорядником бюджетних коштів та Замовником з придбання товару у 2017 коштом міського бюджету було придбано підйомно-транспортувальне обладнання (роторну парковку) вартістю 3,6 млн грн. без попереднього визначення місця її встановлення (монтажу), що як наслідок терміном понад 5 років призвело до неможливості визначення місця її монтажу, установки та використання за призначенням. Зважаючи на викладене, через брак управлінських рішень Департаментом транспорту, як головним розпорядником бюджетних коштів не забезпечено належне зберігання придбаного обладнання (роторної парковки), що, як наслідок призвело до пошкодження силових агрегатів, елементів та конструкцій роторної парковки, унеможливлення подальшого її встановлення (використання) без додаткових витрат на відновлення її технічного стану до придатного з можливістю гарантійного (безкоштовного) обслуговування (ремонту), що свідчить про неефективне використання коштів міського бюджету на суму 3,6 млн грн. Водночас не використання (не введення в експлуатацію) роторної парковки упродовж 2017-2023 років (понад 5 років) призвело до упущеної вигоди від надходження плати за можливість одночасного паркування 10 автомобілів на суму понад 1,2 млн. грн. та негативно вплинуло на розвиток маркувального простору вмісті Києві.
		У ході здійснення досудового розслідування з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знарядь кримінального правопорушення 10.01.2024 в період часу з 07:39 по 08:16, за адресою АДРЕСА_1 проведено обшук у помешканні ОСОБА_4 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон чорного кольору марки : «One Plus», у чохлі з матеріалу схожого на силікон чорного кольору.
		Постановою слідчого від 10.01.2024 перелічене майно було визнано речовими доказами, так як було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. 
		Таким чином, в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені документи, є речовими доказами та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		Посилаючись на зазначені обставини та з метою збереження речових доказів, просив накласти арешт на мобільний телефон «One Plus», чорного кольору, який належить ОСОБА_4 та який було вилучено в ході обшуку 10.01.24 за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання останнього.
		У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав із викладених у ньому підстав і просив клопотання задовольнити.
		Представник ОСОБА_4 ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив, вказавши на те, що ОСОБА_4 був призначений на посаду заступника директора з безпеки апарату управління КП «Київтранспарксервіс» з 20.03.2023, а з 18.07.2023 ОСОБА_4 виконує обов`язки директора КП «Київтранспарксервіс». Період вчинення кримінального правопорушення згідно витягу з ЄРДР є - з 2019 по 2022. У вказаний період часу ОСОБА_4 не був посадовою особою КП «Київтранспарксервіс» та не може бути причетним до вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 191 КК України. Повідомлення про підозру ОСОБА_4 не оголошувалося та у даному кримінальному провадженні його не допитували. Оскільки прокурором не вказано, які ознаки речового доказу, визначені ст. 98 КПК України, має вилучений телефон, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
		Вислухавши пояснення учасників розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього документи, приходжу до наступного висновку.
		Установлено, що у провадженні СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42023102070000275 від 07.09.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, процесуальне керівництво в якому здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
		10.01.2024 на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 01.01.24 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 в ході якого вилучено мобільний телефон «One Plus», чорного кольору, який належить ОСОБА_4 .
		Відповідно до постанови слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві від 10.01.24 визнано речовим доказом мобільний телефон «One Plus», чорного кольору, який належить ОСОБА_4 .
		Обґрунтовуючи клопотання про накладення арешту на телефон, прокурор посилався на те, що арешт необхідний з метою збереження речових доказів оскільки вилучений мобільний телефон є речовим доказом в силу норм ст. 98 КПК України.
		Заперечуючи проти задоволення клопотання, представник ОСОБА_4 ОСОБА_5  у судовому засіданні вказав на те, що мобільний телефон не має жодного зв`язку з обставинами, що розслідуються у кримінальному провадженні, не може бути речовим доказом, а тому відсутні будь-які законні підстави для його вилучення та накладення арешту.
		Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
		Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
		Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Дослідивши матеріали, які обґрунтовують вимоги клопотання про арешт майна, вислухавши учасників справи, приходжу до висновку про недоведеність прокурором відповідності вказаного майна, а саме: мобільного телефону «One Plus», чорного кольору, який належить ОСОБА_4 , критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України, оскільки прокурором не доведено, що вказаний телефон міг бути чи був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 191 КК України.
		Отже прокурором у порушення вимог ст. ст. 170, 173 КПК України не доведено мети та підстав, визначених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на мобільний телефон «One Plus», чорного кольору, який належить ОСОБА_4 , а тому правових підстав для задоволення клопотання немає.
		Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 168, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		У задоволенні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна  відмовити.
		Ухвала підлягає оскарженню безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. 
		    Cлідчий суддя     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...