Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/11983/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 08.04.2024. Зареєстровано: 08.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2024.

Номер судового провадження: 1-кс/761/8172/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 72023000500000088

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/11983/24
		Провадження № 1-кс/761/8172/2024
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   04 квітня 2024 року  м. Київ
		 
		Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5 , представника власника майна ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро Економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023000500000088 від 09.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 202-3 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро Економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене під час проведення обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.03.2024 (справа № 761/10326/24) в період з 10 год. 05 хв. 28.03.2024 до 11 год. 30 хв. 28.03.2024 детективами проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено та вилучено: ноутбук «acer» № НОМЕР_1 з батареєю і зарядним пристроєм, що належить ОСОБА_7 , який має значення та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, та позбавити можливості власників та користувачів: відчужувати, розпоряджатися та користуватися будь-яким чином вказаним майном (мобільним телефоном) до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
		В обґрунтування клопотання вказано, щовідділом детективів Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000088, яке внесено до ЄРДР 09.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 202-3 КК України. 
		У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи підприємства ПІІ «Українські Національні Лотереї», адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; основний вид діяльності: 92.00 організування азартних ігор), ТОВ «М.С.Л.» (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; основний вид діяльності: 92.00 організування азартних ігор), які є оператором державних лотерей, інші невстановлені особи, за попередньою змовою групою осіб, в період з 2021 року по теперішній час, умисно, в порушення вимог Закону України «Про державні лотереї в Україні» організували та проводять азартні ігри без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону, зокрема використовуючи власні, офіційні Інтернет сторінки.
		У ході проведення досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.03.2024 (справа № 761/10327/24) в період з 10 год. 20 хв. 28.03.2024 до 12 год. 00 хв. 28.03.2024 детективами проведено обшук за адресою: АДРЕСА_4 в офісному нежитловому приміщенні, за результатами якого виявлено та вилучено: мобільний телефон ОСОБА_8 марки «IPHONE» ІМЕІ: НОМЕР_3 із СІМ-карткою оператора мобільного зв`язку із № НОМЕР_4 ; мобільний телефон ОСОБА_4 марки «SAMSUNG GAKAXY A10» ІМЕІ: НОМЕР_5 із СІМ-картками операторів мобільного зв`язку із № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 .
		28.03.2024, винесено постанову про визнання зазначених вище мобільних телефонів та інформації, яка на ньому знаходиться речовим доказом у кримінальному провадженні.
		Посилаючись на встановлені в ході досудового розслідування обставини, з метою забезпечення збереження речових доказів, які мають суттєве доказове значення у кримінальному провадженні, прокурор просив накласти на вилучене в ході проведення обшуку майно.
		Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав із підстав, в ньому викладених, просив задовольнити.
		Власник майна ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 , представника власника майна ОСОБА_8  ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечували проти накладення арешту на вилучене майно, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість клопотання прокурора про арешт майна, оскільки вилучене майно не відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України.
		Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши сторін, дійшов висновку про наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
		Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
		Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
		Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Слідчим суддею встановлено, що відділом детективів Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000088 від 09.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 202-3 КК України.
		У ході проведення досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.03.2024 (справа № 761/10327/24) в період з 10 год. 20 хв. 28.03.2024 до 12 год. 00 хв. 28.03.2024 детективами проведено обшук за адресою: АДРЕСА_4 в офісному нежитловому приміщенні, за результатами якого виявлено та вилучено: мобільний телефон ОСОБА_8 марки «IPHONE» ІМЕІ: НОМЕР_3 із СІМ-карткою оператора мобільного зв`язку із № НОМЕР_4 ; мобільний телефон ОСОБА_4 марки «SAMSUNG GAKAXY A10» ІМЕІ: НОМЕР_5 із СІМ-картками операторів мобільного зв`язку із № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 .
		28.03.2024 старшим детективом Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 винесено постанову про визнання зазначеного майна речовим доказом у кримінальному провадженні № 72023000500000088 від 09.10.2023.
		Постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 від 02.04.2024 в рамках кримінального провадження № 72023000500000088 від 09.10.2023 призначено комп`ютерно-технічну експертизу, для проведення якої надано експерту вилучено майно.
		Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
		Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
		Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
		При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
		З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу  запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
		З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п.1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
		Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Як постанова старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 від 28.03.2024 про визнання вилученого майна речовим доказом так і клопотання прокурора про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучене майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
		Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
		Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро Економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023000500000088 від 09.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 202-3 КК України  задовольнити.
		Накласти арешт на майно, яке було вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_4 в офісному нежитловому приміщенні, а саме: мобільний телефон ОСОБА_8 марки «IPHONE» ІМЕІ: НОМЕР_3 із СІМ-карткою оператора мобільного зв`язку із № НОМЕР_4 ; мобільний телефон ОСОБА_4 марки «SAMSUNG GAKAXY A10» ІМЕІ: НОМЕР_5 із СІМ-картками операторів мобільного зв`язку із № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 .
		Ухвала підлягає негайному виконанню.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...