Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 383/96/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано для оприлюднення: 08.04.2024. Зареєстровано: 08.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2024.
Дата набрання законної сили: 08.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/383/98/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023121050000192

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 383/96/24
		Номер провадження 1-кп/383/98/24
		 
		 
		УХВАЛА
		 
		08 квітня 2024 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
		потерпілої - ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Бобринецького районного суду Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023121050000192 від 05.12.2023 року відносно
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Свердлове Бобринецького району Кіровоградської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, 
		 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В провадженні Бобринецького районного суду Кіровоградської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023121050000192 від 05.12.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.
		В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 надав суду угоду про примирення від 16.02.2024 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_6 .
		За змістом укладеної угоди, обвинувачений ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_6 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.1 ст.286-1 КК України. Також сторонами угоди узгоджено покарання за ч.1 ст.286-1 КК України із застосуванням ч.1 ст.69-1 КК України у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. Угодою передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання.
		Обвинувачений та його захисник в підготовчому судовому засіданні просили затвердити угоду про примирення від 16.02.2024 року та призначити узгоджену в ній міру покарання.
		Потерпіла підтримала укладення угоди.
		Прокурор не заперечив проти укладення угоди.
		Заслухавши доводи учасників судового провадження, вивчивши угоду про примирення, суд вважає, що у її затвердженні слід відмовити, з наступних підстав.
		За змістом частин першої та третьої статті 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
		У відповідності до ч.7 ст.474 КПК України на суд покладений обов`язок перевірити угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та\або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
		За правилами п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмову в затвердженні угоди. 
		Згідно обвинувальному акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, яка передбачає відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		Вказане кримінальне правопорушення відноситься до злочинів проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що передбаченні розділом ХІ Кримінального кодексу України.
		Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 11.12.2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», суд приймаючи рішення щодо затвердження укладеної між сторонами кримінального провадження угоди, окрім іншого, має враховувати, що у кримінальних правопорушеннях, де основним безпосереднім об`єктом виступають публічні інтереси (зокрема немайнові), а спричинена конкретним фізичним чи юридичним особам шкода є лише проявом посягання на основний об`єкт, укладення угоди про примирення не допускається.
		Зокрема затвердження таких угод не допускається у справах про злочини, передбачені розділом XI "Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту".
		Отже, при укладенні угоди про примирення сторонами не враховано, що основним безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України - є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, перелік яких наведений у примітці до ст.286, а його додатковим обов`язковим об`єктом - життя і здоров`я особи, а також обставини вчинення кримінального правопорушення, за яких до ОСОБА_4 не можуть бути застосовані імперативні норми кримінального закону, що виключає можливість укладення угоди відповідно до вимог чинного законодавства.
		Окрім цього відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Зі змісту зазначених вище положень вбачається, що домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність.
		Санкцією ч.1 ст.286-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п`яти років.
		Згідно зі статтею 69 КК за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
		Види покарань, які можуть бути застосовані до осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, наведені в статті 51 КК України (в редакції, чинній до 28.03.2024 року), до яких належать: 1) штраф; 2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; 3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 4) громадські роботи; 5) виправні роботи; 6) службові обмеження для військовослужбовців; 7) конфіскація майна; 8) арешт; 9) обмеження волі; 10) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; 11) позбавлення волі на певний строк; 12) довічне позбавлення волі.
		За наведеним в частині 1 статті 51 КК України переліком видів покарань штраф є найм`якішим видом покарання, а позбавлення волі на певний строк віднесено до найсуворішого виду покарання після довічного позбавлення волі.
		Однак угода не містить викладу обставин, що пом`якшують покарання, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які свідчать про необхідність та достатність призначення ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.286-1 КК України із застосуванням 69 КК України у виді штрафу. А умова угоди про застосування покарання у виді штрафу не умотивована.
		Відтак, запропонована в угоді про примирення вид покарання суперечить вимогам Кримінального кодексу України та не відповідатиме інтересам суспільства, у зв`язку з тим, що санкція ч.1 ст.286-1 КК України передбачає позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п`яти років, а обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, та може призвести до небезпечного поширення в суспільстві думки, що керування в нетверезому стані не є чимось небезпечним або аморальним.
		Таким чином, враховуючи, що угода про примирення від 16.02.2024 року не відповідає нормам чинного Закону про кримінальну відповідальність, суд вважає за необхідне відмовити у її затверджені та продовжити судовий розгляд у загальному порядку.
		Керуючись ст.ст. 314, 474 КПК України, суд, -
		 
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У затвердженні угоди про примирення від 16.02.2024 року, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_6 - відмовити.
		Судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, продовжити в загальному порядку, в зв`язку з чим провести підготовче судове засідання згідно вимог ст.314 КПК України.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...