Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 751/3856/21 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2024.
Дата набрання законної сили: 01.04.2024
Номер судового провадження: 51-88км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021270340000670

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 квітня 2024 року
		м. Київ
		справа № 751/3856/21
		провадження № 51-88кмо23
		Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду 
		у складі:
		головуючого судді                                      ОСОБА_1 ,
		суддів                                                            ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		                                                                        ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                 ОСОБА_8 ,
		прокурора                                                    ОСОБА_9 ,
		розглянула у відкритому судовому засіданні провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_10 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 грудня 2022 року, якою продовжено обраний щодо ОСОБА_10 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 02 лютого 2023 року включно.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Новозаводський районний суду м. Чернігова ухвалою від 06 грудня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_10 продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 02 лютого 2023 року включно.
		Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, обвинувачений ОСОБА_10 оскаржив судове рішення в апеляційному порядку.
		Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 19 грудня 2022 року повернув апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_10 на ухвалу Новозаводського районного суду м.  Чернігова від 06 грудня 2022 року, оскільки її подано після закінчення процесуального строку оскарження та особа, яка її подала, не порушує питання про його поновлення.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі обвинувачений ОСОБА_10 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		Стверджує, що ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги є  необґрунтованою, оскільки судове рішення він отримав 12 грудня 2022 року і відповідно до положень ч. 3 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) для нього з цього моменту обчислюється строк апеляційного оскарження, тому вважає, що вказаний строк ним не пропущений.
		Підстави розгляду провадження об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду у  складі Верховного Суду (далі - ОП ККС)
		З метою формування єдиного правозастосовного підходу кримінальне провадження щодо ОСОБА_10 передано на розгляд ОП ККС на підставі приписів ч. 2 ст. 434-1 КПК з огляду на те, що в Касаційному кримінальному суді Верховного Суду (далі - ККС ВС) існує різна практика застосування норм КПК за обставин, коли касаційний суд констатує істотне порушення апеляційним судом вимог КПК у випадку безпідставної відмови у відкритті провадження (повернення апеляційної скарги) на рішення щодо обрання (продовження) запобіжного заходу.
		Перша судова палата ККС ВС передала це провадження на розгляд ОП ККС для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду від 20 квітня 2023 року (справа № 389/525/19, провадження № 51-2451км20) у складі колегії суддів із цієї ж палати. Колегія суддів уважала, що у випадку, коли суд апеляційної інстанції, з порушенням приписів п. 4 ч. 3 ст.  399 КПК, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК),  постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги, яка підлягає скасуванню відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції (п. 2 ч. 1 ст. 436 КПК).
		Натомість у постанові Першої судової палати ККС ВС від 20 квітня 2023 року (справа № 389/525/19, провадження № 51-2451км20) колегія суддів, яка за аналогічних обставин дійшла висновку про недотримання суддею суду апеляційної інстанції приписів п. 1-1 ч. 2 та ч. 3 ст. 395 КПК, визнала таке порушення істотним, касаційну скаргу обвинуваченого залишила без задоволення, а оскаржену ухвалу Кропивницького апеляційного суду від  17  жовтня 2022 року - без зміни. Своє рішення колегія суддів мотивувала тим, що, хоча оскаржену ухвалу апеляційного суду і було постановлено з порушенням вимог кримінального процесуального закону, її скасування з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції не зможе забезпечити відновлення прав та інтересів обвинуваченого, адже предметом апеляційного оскарження є рішення місцевого суду, термін дії якого сплинув і яке на цей час не має правового значення. Отже, розгляд указаної апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не зможе забезпечити виконання завдань кримінального провадження, визначених кримінальним процесуальним законом.
		Подібний підхід висловлено також у постанові Другої судової палати ККС ВС від 27 вересня 2018  року (справа № 204/3264/17, провадження № 51-710км17), де в мотивувальній частині вказано, що на стадії прийняття апеляційної скарги суддя апеляційного суду допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки перешкодило судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для його скасування. Водночас колегія суддів зазначила, що призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції є процесуально недоцільним, оскільки само собою скасування оскаржуваної ухвали судді апеляційного суду касаційним судом забезпечить, наскільки це можливо, відновлення порушених під час апеляційного оскарження судового рішення прав та інтересів засудженого і в такий спосіб забезпечить виконання визначених кримінальним процесуальним законом завдань кримінального провадження.
		Разом із тим у постанові Другої судової палати ККС ВС від 06 квітня 2021 року (справа № 405/1328/20, провадження № 51-2855км20) колегія суддів виходила з того, що  апеляційний суд необґрунтовано відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою сторони захисту, чим допустив таке порушення вимог кримінального процесуального закону, яке відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК є істотним, з огляду на що Верховний Суд скасував ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 02 червня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою сторони захисту на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2020 року, якою обвинуваченому було продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Аналогічне рішення було ухвалено колегією суддів Другої судової палати ККС ВС 30 березня 2023 року (справа № 487/1428/21, провадження № 51-2029км21).
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги, вважала її вимоги необґрунтованими. 
		Від прокурора у кримінальному провадженні надійшли заперечення, у яких вона просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без зміни. Зазначає, крім іншого, що в цьому кримінальному провадженні 06 лютого 2023 року ухвалено обвинувальний вирок, яким обвинуваченому продовжено строки тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		Від захисника надійшла заява, де він просить здійснити касаційний розгляд без його участі, а також повідомляє, що касаційну скаргу підтримує в повному обсязі.
		Від представника потерпілої надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі потерпілої, в якій також просить Суд відмовити в задоволенні касаційної скарги і залишити без зміни оскаржене судове рішення.
		Інших учасників судового провадження було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися, клопотань про особисту участь або відкладення судового засідання від них не надходило. 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, ОП ККС виходить з такого.
		1. Згідно з приписами ст. 438 КПК, які підлягають застосуванню у взаємозв`язку з тими, що  передбачені ст. 436 вказаного Кодексу, підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, визначені статтями 412-414 КПК. 
		За вимогами, установленими в статтях 370, 419 КПК, судове рішення апеляційного суду повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Як визначено приписами ст.  419  КПК, в  ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені належні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, якими він керувався. 
		З огляду на завдання і загальні засади кримінального провадження, визначені у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді оскарженого рішення суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданої апеляційної скарги з додержанням вимог чинного законодавства.
		Суд апеляційної інстанції не дотримався вказаних вимог закону та дійшов безпідставного висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість оскарженого рішення.
		2. У ч. 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ст. 370 КПК).
		Відповідно до ч. 5 ст. 331 КПКухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під  вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
		Згідно з положеннями п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на  запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під  вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до  ухвалення судового рішення по суті, може бути подана протягом п`яти днів з дня її  оголошення.
		За приписами ч. 3 ст. 395 КПКдля особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_10 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 грудня 2022 року, не дотримався вищезазначених вимог кримінального процесуального закону.
		Так, як убачається зі змісту ухвали Чернігівського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року, апеляційну скаргу обвинуваченого на ухвалу місцевого суду було повернуто обвинуваченому на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПКу зв`язку з тим, що апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження та особа, яка її подала, не  порушувала питання про поновлення цього строку.
		Водночас з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_10 отримав копію рішення місцевого суду 12 грудня 2022 року, про що свідчить відповідна розписка з  ДУ  «Чернігівський слідчий ізолятор», де обвинувачений утримувався.
		За матеріалами провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_10 подав 16  грудня 2022 року, тобто з дотриманням строку, зазначеного в п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК, оскільки для нього як  для  особи, яка перебувала під вартою, строк апеляційного оскарження обчислювався з  12 грудня 2022 року, коли він отримав оскаржуване рішення.
		Наведене залишилося поза увагою суду апеляційної інстанції, і його посилання на  положення п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК при поверненні апеляційної скарги ОСОБА_10 на ухвалу місцевого суду в цьому провадженні не  можна визнати обґрунтованим.
		Отже, допущене апеляційним судом порушення вказаних вище приписів статей 395, 399  КПКв аспекті застосування ч. 1 ст. 412 КПК є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки зазначене перешкодило суду постановити законне та обґрунтоване рішення.
		Відповідно до положень, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, наявність істотного порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції.
		3. Конституцією України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1); людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і  забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3).
		Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та  в  порядку, які визначені в законі; обмеження конституційного права на свободу та  особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина (абз. 6 пп. 3.3 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011; абз. 4 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017).
		Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність є також однією із засад кримінального провадження відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 КПК і полягає в тому, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або  обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або  обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та  в  порядку, передбачених Кодексом.
		Пунктом 8 ч. 2 ст. 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
		Конституційний Суд України, розглядаючи питання апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної і касаційної інстанцій; перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абз. 3 пп. 3.1. п. 3 мотивувальної частини). 
		Відповідно до приписів п. 1 ст. 1 Закону України від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР
		«Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного взяття і тримання під вартою та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. 
		Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках, серед яких, встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного взяття і тримання під вартою (п. 1-1 ст. 2).
		З огляду на приписи статей 438, 436 КПК є безпідставними правозастосовні підходи, за  якими унеможливлюється апеляційний перегляд рішення місцевого суду (слідчого судді) про обрання чи продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у  процесуальній ситуації, коли у разі встановлення того, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, Суд відмовляє у задоволенні вимог про скасування оскарженої ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги і не призначає новий розгляд у суді апеляційної інстанції, а  також у разі, коли після скасування ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги як такої, що постановлена з  істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, Суд не призначає нового розгляду в суді апеляційної інстанції. 
		Практика, коли суд касаційної інстанції, за наявності обґрунтованих підстав для скасування судового рішення та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, залишає незаконне рішення без змін або скасовує його, проте не призначає нового розгляду в суді апеляційної інстанції, нівелює право обвинуваченого на оскарження рішення про обрання чи про продовження запобіжного заходу в порядку, передбаченому КПК, та  всупереч прямим приписам закону створює правовий стан, що унеможливлює для особи, права якої порушено, отримати юридичну сатисфакцію за незаконне позбавлення волі. 
		Така правозастосовна практика може призвести в конкретному провадженні до того, що  жодне з рішень про обрання чи продовження запобіжного заходу внаслідок необґрунтованого повернення апеляційної скарги не буде перевірено в апеляційному порядку та особа, усупереч установленому в статтях 331, 395 КПК порядку, буде фактично позбавлена доступу до правосуддя.
		Крім того, ОП ККС звертає увагу, що іншого порядку перевірки законності й обґрунтованості оскарженого в апеляційному порядку судового рішення в аспекті дотримання судом (слідчим суддею) приписів закону щодо продовження (обрання) запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у тому числі передбачених статтями 177, 183, 193, 196, 199 КПК, кримінальний процесуальний закон не встановлює, зокрема, під час ухвалення вироку, його перегляду в апеляційному та касаційному порядку. 
		4. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про  судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під  час  якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо  правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права. 
		Згідно із ч. 6 ст. 13 вказаного Закону № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами під час застосування таких норм права.
		5. Виконуючи приписи ст. 442 КПК, враховуючи викладене вище, об`єднана палата робить  висновок про застосування норм права, передбачених приписами статей 399, 412, 436, 438 КПК:
		Суд касаційної інстанції, установивши, що ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на рішення щодо обрання (продовження) запобіжного заходу постановлена з порушенням приписів п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу скасовує оскаржену ухвалу з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 436 вказаного Кодексу.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_10 задовольнити.
		Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 грудня 2022 року, якою продовжено обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 02 лютого 2023 року включно, скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		Судді 
		 
		ОСОБА_1                      ОСОБА_2                    ОСОБА_3                  ОСОБА_4 
		 
		 
		             ОСОБА_5                      ОСОБА_6                           ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...