Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/5592/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 09.04.2024. Зареєстровано: 09.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/334/304/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023080010000051

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Дата документу 08.04.2024 
		Справа № 334/5592/23
		Провадження № 1-кп/334/304/24
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		   
		08 квітня 2024 року                            м. Запоріжжя
		Колегія суддів Ленінського районного суду м. Запоріжжя у складі: 
		головуючої судді ОСОБА_1 , 
		суддів ОСОБА_2 ,
		ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		прокурорів ОСОБА_5 , 
		ОСОБА_6 , 
		захисника ОСОБА_7 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі спеціального судового провадження в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження за № 62023080010000051 від 01.06.2023 року за звинуваченням
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Переможного Якимівського району Запорізької області, українця, громадянина України, який перебував на посаді помічника чергової частини відділу поліції № 1 Мелітопольського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, -
		ВСТАНОВИЛА: 
		Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області № 20 о/с від 12.01.2021 старшого сержанта поліції ОСОБА_8 призначено на посаду помічника чергової частини відділу поліції № 1 Мелітопольського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області. 
		Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
		Наказом № 537 о/с від 23.05.2022 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_8 звільнено зі служби в поліції.
		Таким чином, ОСОБА_8 до 23.05.2022 являвся службовою особою - працівником правоохоронного органу.
		Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. 
		Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний:
		1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
		2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;
		3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
		4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;
		5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;
		6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
		Відповідно до ст. 63 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_8 присягнув на вірність Українському народові та зобов`язався, усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.
		Водночас, ОСОБА_8 складеної ним присяги не дотримався та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. 1, 2, 17 Конституції України, ст.ст. 2, 63 Закону України «Про Національну поліцію», зрадив українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.
		Так, 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Запорізька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації (далі - рф) ОСОБА_9 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф на територію України.
		Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил рф, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили часткову окупацію території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		Згідно з указом президента ОСОБА_10 № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		В подальшому, відповідними указами президента ОСОБА_10 , правовий режим воєнного стану на всій території України продовжувався і діє до теперішнього часу.
		Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Після початку агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців збройних сил рф було тимчасово взято під контроль Мелітопольський район та частину інших населених пунктів на території Запорізької області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об`єктами, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами.
		З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади на територіях населених пунктів Запорізької області, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами, представниками рф з числа своїх громадян та місцевого населення Запорізької області були сформовані підрозділи силового блоку, які виконують функції правоохоронних органів, тим самим вчиняють діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
		У свою чергу, ОСОБА_8 будучи громадянином України, перебуваючи на посаді помічника чергової частини відділу поліції № 1 Мелітопольського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання рф території смт. Якимівки, Мелітопольського району, Запорізької області та інших населених пунктів Запорізької області, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади рф, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації рф та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Запорізької області та, зокрема, смт. Якимівки, Мелітопольського району системи органів державної влади рф, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в період часу приблизно з 08 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року (більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), в період проведення військових дій на території Запорізької області, використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою рф, після чого виконував вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф, здійснював чергування у незаконно створеному «правоохоронному органі», виконував завдання незаконної влади з патрулювання на території Якимівської ОТГ Мелітопольського району Запорізької області, незаконно проводив огляд на стан сп`яніння водіїв транспортних засобів, розшукував та доставляв до незаконно створеного «правоохоронного органу» осіб, які не підтримували та чинили спротив незаконній владі, усвідомлюючи, що в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		Так, ОСОБА_8 з власної ініціативи добровільно розпочав «службу» в підпорядкуванні окупаційної адміністрації рф, а саме у незаконно створеному органі  «народній міліції смт. Якимівки», а в подальшому у незаконно створеному «правоохоронному органі» так званому «Отделе полиции №3 (дислокации пгт. Акимовка) УВД по г. Мелитополю и Мелитопольскому району ГУВД в Запорожской области», завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		Таким чином, ОСОБА_8 вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто державну зраду та почав проходи службу в незаконно створеному окупаційною владою «правоохоронному органі».
		Своїми умисними діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
		У судовому засіданні допит обвинуваченого ОСОБА_8 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч.3 ст.323 КПК України, при цьому обвинувачений викликався до суду через засоби масової інформації у передбачений законом спосіб, однак у судове засідання не з`явився.
		Дане кримінальне провадження здійснювалось за участю захисника  адвоката ОСОБА_7 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в у Донецькій та Запорізькій областях. 
		Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_8 до слідчого (прокурора), направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самою захисника; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безоплатно. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_8 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останньої.
		Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_8 , який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченого від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, вважає, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати у нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_8 під час судового розгляду та висловив свою позицію з приводу недоведеності вини останнього у даному кримінальному провадженні. 
		Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного кримінального провадження, що тимчасова окупація з боку російської федерації частини території України (у т.ч. АДРЕСА_2 ), яка розпочалася із повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку рф частини території України є загально відомими фактами, які не потребують окремого судового доказування. 
		Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. 
		Дослідивши під час спеціального судового провадження в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, за викладених у вироку обставинах у межах висунутого обвинувачення, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:
		Згідно витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № 62023080010000051 від 01.06.2023 року внесено відомості до ЄРДР за фактом можливої причетності до державної зради в умовах воєнного стану працівників Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, його територіальних підрозділів, працівників УПО в Запорізькі області та інших працівників підрозділів ГУНП в Запорізькій області, які надали згоду на співпрацю з ворогом в умовах воєнного стану та вступили до лав незаконно створеного правоохоронного формуванням ворога, яке утворилось в АДРЕСА_1 та розпочато проведення досудового розслідування за правовою кваліфікацією ч.2 ст. 111 КК України (т.1, а.с.148). 
		Зі змісту повідомлення начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ № 6240 від 05.08.2022 року слідує, що після початку збройної агресії військами рф та окупації населених пунктів, де розташовані територіальні підрозділи поліції, після фактичного припинення правоохоронної діяльності вказаними підрозділами, деякі співробітники відділу поліцій № 1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області перейшли на бік ворога та почали здійснювати правоохоронну діяльність в інтересах рф, серед таких значиться ОСОБА_11 та інші (т. 1, а.с. 226-231). 
		Відповідно довідповіді начальникаЗапорізького управлінняДепартаменту внутрішньоїбезпеки Національноїполіції України№ 742/42-07/01-22від 16.05.2022року,наданої навиконання дорученняслідчого впорядку ст.40КПК України,встановлено анкетнідані діючихпрацівників ВП№ 1Мелітопольського РУПГУНП вЗапорізькій області,які ймовірнопричетні додержавної зради,надали згодуна співпрацюз ворогомв умовахвоєнного станута вступилидо лавнезаконно утвореногоправоохоронного формуванняворога,яке утворилосьв смт.Якимівці Мелітопольськогорайону Запорізькоїобласті,та підпорядковуютьсябезпосередньо керівнику«народної міліціїсмт.Якимівка» ОСОБА_11 ,зокрема,серед вказанихосіб зазначений ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обіймає посадупомічника черговогочергової частинивідділу поліції№ 1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, старший сержант поліції (т. 1, а.с. 157-160).
		Відповідно до протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 06.06.2022, дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 10.05.2022, проводилось зняття інформації з терміналу мобільного зв`язку з номерами мобільних телефонів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , яким користується керівник незаконно створеного правоохоронну органу, так званої «народній міліції смт. Якимівка» ОСОБА_11 , в ході якого були зафіксовані телефонні розмови останнього з іншими особами, які вступили до лав незаконно утвореного правоохоронного формування ворога, під час яких ОСОБА_11 дає вказівки щодо організації роботи зазначеного незаконно створеного органу (т. 1, а.с. 161-186).
		Відповідно до протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 17.06.2022 року, дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Апеляційного суду м.Києва, проводилось зняття інформації з терміналу мобільного зв`язку з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , яким користується керівник незаконно створеного правоохоронну органу, так званої «народній міліції смт. Якимівка» ОСОБА_11 , в ході якого були зафіксовані телефонні розмови останнього з іншими особами, зокрема, встановлено, що 20.05.2022 об 11:19:12 з номеру телефону НОМЕР_3 , яким користується невстановлена особа ОСОБА_12 , здійснений вхідний дзвінок на термінал стільникового зв`язку за номером НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_11 , тривалістю 06хв. 02сек., під час якого ОСОБА_11 уточнює списки працівників незаконно створеного органу на отримання зарплатні за квітень місяць, в тому числі в списку фігурує патрульний ОСОБА_13 (т. 1, а.с. 212-225).
		Відповідно до протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 05.01.2023 року, дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 01.12.2022, проводилось зняття інформації з аканту месенджеру «Телеграм», який підписаний « ОСОБА_14 » та прив`язаний до номеру мобільного телефону НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_8 , в ході якого було зафіксовано аудіо фал записаного голосового повідомлення тривалістю 00:09хв., дата 24.09.2022, та відправленого ОСОБА_8 у месенджері телеграм у переписці з контактом « ОСОБА_15 », а саме повідомлення наступного змісту: «Саныч, все, у меня похороны закончились. Сегодня все. Я в строю. В восемь утра я завтра буду вооружен и уже на участке». Також зафіксовано папку «downloads», яка містить зображення завантажені з групового чату «Акимовский ОП № 3», на яких міститься інформація стосовно особового складу підрозділу, в якому під порядковим номером 16 значиться інспектор патрульної поліції ОСОБА_8 , а також відомість на преміювання, де під порядковим номером НОМЕР_5 значиться патрульний ОСОБА_8 , нараховано 10 000руб., та список співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримавших премію за жовтень 2022 року, де під порядковим номером 11 зазначено, що ОСОБА_8 отримав премію 30 000руб. (т. 1, а.с. 158-165).
		Згідно протоколу проведення негласної слідчої розшукової дії  зняття інформації з електронних інформаційних систем від 10.11.2022 року, виявлено та зафіксовано інформацію про всіх співробітників територіального підрозділу незаконного правоохоронного органу на окупованій частині Запорізької області - Якимівського відділу № 3, які зайняли відповідні посади та отримували заробітну плату. Серед співробітників, які отримували заробітні плати від окупантів, зазначено, що під порядковим номером 207 таблиці Excel значиться ОСОБА_8 , який отримав за квітень 2022 - 45 000 руб., під порядковим номером 214 таблиці Excel значиться ОСОБА_8 , який отримав за травень 2022 - 45 000 руб. Зазначені дані в електронному вигляді містяться на додатку до протоколу НСРД - DVD-R диску та були оглянуті судом в судовому засіданні (т.2, а.с.50). 
		Відповідно до змісту присяги від 07.11.2015 року ОСОБА_8 присягнув на вірність Українському народові (т. 2, а.с. 24).
		Згідно послужного списку ОСОБА_8 , останній має звання - старший сержант поліції ( наказ ГУНП №1о\с від 07.11.2025) (т. 2, а.с. 25-31).
		У відповідності до витягу з наказу по особовому складу від 23.05.2022 року № 537 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_8 , помічника чергового чергової частини відділу поліції № 1 Мелітопольського районного управління поліції, з 23 травня 2022 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). На день звільнення стаж служби в поліції становив 12 років 07 місяців 01 день, вислуга років на пільгових умовах  01 рік 04 місяці 22 дні (т. 2, а.с. 35).
		Інформація заборонена для загального доступу згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_16 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними.
		Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд знаходить їх достовірними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та в повній мірі поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
		Отже, з досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що ОСОБА_8 , будучи громадянином України, перебуваючи на посаді помічника чергової частини відділу поліції № 1 Мелітопольського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання рф території Мелітопольського району та інших населених пунктів Запорізької області, після окупації збройними силами рф території смт. Якимівка, підтримуючи агресію рф на території України, добровільно зайняв посаду у незаконно створеному правоохоронному органі, так званій - «народній міліції», діючи умисно, будучи проросійськи налаштованою особою, усвідомлюючи протиправність своїх дій, виконував вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф, здійснював патрулювання на території смт. Якимівка. При цьому, вказані умисні дії він вчинив без жодного примусу з боку представників окупаційної влади.
		Вказаний висновок суду ґрунтується на аналізі показань, наданих в судовому засіданні свідками 
		Інформація заборонена для загального доступу згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
		ОСОБА_17 Телегуз
		 
		Судді:     ОСОБА_2 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...