Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 495/7375/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 09.04.2024. Зареєстровано: 09.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2024.

Номер судового провадження: 1-кс/495/778/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023162240000041

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		про обрання запобіжного заходу
		 
		09 квітня 2024 рокуСправа № 495/7375/23 Номер провадження 1-кс/495/778/2024
		Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області  ОСОБА_3 , 
		підозрюваного ОСОБА_4 , 
		захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 
		захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2023 за № 42023162240000041 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Тузли Татарбунарського району Одеської області, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, безробітного, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не депутата, раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		03.04.2024 слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням, погодженим прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42032162240000041 від 12 червня 2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
		1. Виклад обставин, зазначених у клопотанні.
		Слідчим відділом Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № №42023162240000041 від 12.06.2023 за правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 ч. 4, ст. 27 ч. 5, ст. 191 ч. 4, ст. 191 ч. 5 та ст. 366 ч. 1 КК України.
		ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України, що кваліфікується, як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України  розтраті, що кваліфікується, як розтрата, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, у особливо великих розмірах.
		Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
		Метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених нанього процесуальнихобов`язків,а такожзапобігання передбаченимп.п.1,2,3,5ч.1ст.177КПК Україниризикам:переховуватись від органів досудового розслідування, суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. 
		При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 , враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.
		У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому суд має оцінити суворість можливого покарання ОСОБА_4 , вагомість доказів, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
		Із врахуванням характеру злочину у якому підозрюється ОСОБА_4 , розмір шкоди завданий кримінальним правопорушенням становить 1 058 920,79 грн, вчинення вказаного кримінального правопорушення із використанням службового становища та в умовах воєнного стану в нашій державі, відтак вважає за доцільне орієнтувати суд на призначення застави у розмірі 390 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2024 рік становить1 190 920 гривень.
		2. Позиції сторін.
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просив задовольнити, вважаючи, що матеріалами справи підтверджується достатність підстав для оголошення ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованих діянь.
		Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні вказав, що вину в інкримінованому не визнає, відтак просить у задоволенні клопотання відмовити.
		Захисник адвокат ОСОБА_5 також просив відмовити у задоволенні клопотання Покликався на те, що матеріалами справи не доведено обгрутнованості підозри його підзахисному. Вказав, що прокурором докази подано вибірково і лише ті, які підтверджують його позицію, хоча в матеріалах досудового розслідування наявні суперечливі протоколи допиту свідків, копію яких надав суду. Також зазначив, що не доведено ризиків, так як підозрюваний і так виконує свої обов`язки та прибуває за всіма викликами слідчого. Просив передати ОСОБА_4 на поруки депутатам Сергіївської селищної ради, подавши їхні письмові заяви із відповідними клопотаннями.
		Адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні просив також відмовити у задоволенні клопотання, оскільки прокурором не доведено, чому не може бути застосовано інший запобіжний захід, більш м`який.
		Водночас, захисники вказували на міцність соціальних зв`язків ОСОБА_4 та наголошували, що останній не збирається переховуватись від слідства та суду.
		3. Мотивація суду.
		В силу дії ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Нормою статті 176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
		Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
		Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
		2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
		3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Згідно правової позиції викладеної в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
		3.1. Наявність обґрунтованої підозри.
		В рамках кримінального провадження №42023162240000041 від 12 червня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
		Обґрунтування повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, а саме: ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 ч. 5 та ст. 366 ч. 1 КК України підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, а саме: документами, які були вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 ; документами, які вилучені під час проведення обшуку в КП «Курорт-Сервіс» Сергіївської селищної ради; протоколом огляду оптичного носія інформації (комп`ютерно-технічна експертиза мобільного телефону ОСОБА_4 ); банківськими картками та чорновими записами які були вилучені під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 15.03.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 15.03.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 15.03.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 15.03.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 23.02.2024; протоколом тимчасового доступу до речей та документів МТБ банку; протоколом тимчасового доступу до речей та документів «Ощадбанку»; протоколом тимчасового доступу до речей та документів «Приватбанку»; висновком судової почеркознавчої експертизи; висновком судової економічної експертизи; протоколом огляду лазерного диску отриманого від «Ощадбанку»; іншими матеріалами досудового розслідування.
		Щодо розбіжностей у протоколах допитів свідків, слідчий суддя бере до уваги, що надані слідчим протоколи допиту є протоколами повторного допиту свідків, відтак відхиляє покликання захисника на те, що при першому допиті свідкам ставили інші питання, адже, підставним є твердження прокурора про те, що метою проведення додаткових допитів було саме поставити питання, які не були задані при попередньому допиті. Щодо відповідей у перших допитах про те, що свідкам не відомі особи ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , у них немає відкритих рахунків в банках, то такі не суперечать суті висунутої ОСОБА_4 підозри. 
		Разом з тим слідчий суддя наголошує, що на цьому етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою, а отже мова йде виключно про обґрунтоване припущення.
		Очевидних невідповідностей змісту повідомлення про підозру ОСОБА_4 вимогам ст. 277 КПК України у судовому засіданні не встановлено.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч.2ст.177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві немає чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2ст. 8 КПК України). 
		Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справіFox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівствавід 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справіMerabishvili проти Грузіївід 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
		Посилання захисників на ненадання до матеріалів клопотання низки документів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує пред`явлену ОСОБА_4 підозру - не беруться слідчим суддею до уваги, оскільки кримінальний процесуальний закон не містить вимоги на стадії розгляду клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження надавати всі наявні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, а лише ті, які прокурор/детектив вважають достатніми для обґрунтування необхідності застосування зокрема, запобіжного засобу до підозрюваної особи.
		Отже, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимоги ст.184 КПК України, а надані докази на обґрунтування клопотання є достатніми.
		Дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення було доведено ознаки можливого складу злочину. Надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно вчинення ОСОБА_4 протиправних дій, що кваліфікуються за ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, , а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_4 підозри.
		3.2. Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст.177КПК Україниі на які вказує слідчий чи прокурор.
		Слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існуєхоча б один з ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1ст. 194 КПК України).
		Так слідчим у клопотанні було зазначено, що підозрюваний ОСОБА_4 може:
		1 - переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні особливо тяжких злочинів в умовах воєнного стану, за який законом передбачено покарання від 7 до 12 років позбавлення волі, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.
		Окрім того, Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, дія якого продовжено відповідними Указами Президента України. Вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, щодо оцінки ризиків, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, рекомендовано як відповідний ризик ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
		Таким чином, встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дійсно підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду у підозрюваного.
		2  знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Адже, у кримінальному провадженні наявні речі і документація, щодо яких на теперішній час з об`єктивних обставин не вирішено питання щодо їх належного вилучення та накладення арешту, не встановлені всі обставини кримінального провадження.
		3  незаконно впливати на свідків. 
		На обґрунтування відсутності ризику незаконно впливати на свідків стороною захисту надано копію розпорядження від 03.04.2024 Сергіївського селищного голови про звільнення ОСОБА_4 з посади директора КП «Курорт  Сервіс». Разом з тим слідчий суддя зважає на тривалі соціальні зв`язки ОСОБА_4 із свідками, які були тривалий час в його підпорядкуванні внаслідок обіймання останнім посади директора КП «Курорт  Сервіс». Відтак його звільнення з посади не виключає ризику здійснити вплив на свідка ОСОБА_9 , яка була в його підпорядкуванні, а також інших свідків, які не були в його підпорядкуванні з метою сформувати за їх допомогою лінію захисту, яка буде ґрунтуватися на завідомо неправдивих показаннях. Крім того, враховуючи, що досудове розслідування триває і є необхідність у встановленні та допиті інших свідків, проведення додаткових допитів вже встановлених свідків, у тому числі можливих одночасних допитів свідків та підозрюваного, враховуючи довготривалі службові стосунки ОСОБА_4 з ними, існує ризик можливого впливу останнього на свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності.
		При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
		Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
		Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		4перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, на теперішній досудове розслідування не завершено, а тому, перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_4 матиме можливість ухилення від слідства з метою перешкоджання встановленню органом досудового розслідування всіх об`єктивних обставин кримінального правопорушення тощо. 
		5  вчинити інше кримінальне правопорушення у якому підозрюється, наприклад з метою впливу на свідків, інших підозрюваних, потерпілу юридичну особу, інших осіб.
		Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст.177КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.
		Оцінюючи питання про ризик втечі ЄСПЛ зазначає,що він має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).
		Відповідно до правової позиції Європейського суду відсутність в особи роботи та сім`ї не є доказом того, що вона може схилиться до вчинення нових злочинів. Так само як і сама по собі відсутність постійного місця роботи не є доказом того, що особа зникне (Пшевечерський проти Росії від 24 травня 2003 року).
		Як зазначено в абзаці 36 Рішення ЄСПЛ по Справі «Москаленко проти України»
		(Заява № 37466/04) від 20.05.2010суворість покарання, яке може бути призначено,є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи можуть виправдано вважати, що такий ризик існує.
		Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, зважаючи на наявність ризику переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності, ризику незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні слідчий суддя вважає, що до підозрюваної особи слід застосувати запобіжний захід.
		3.3. Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		У клопотанні слідчим зазначено, а прокурором в судовому засіданні підтверджено, що приобранні запобіжного заходувідносно ОСОБА_4 слід врахувати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає характеру вчиненого злочину, особі підозрюваного та встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		У ході судового розгляду клопотання голова Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_18 та депутати Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 виявили бажання взяти на особисту поруку підозрюваного ОСОБА_4 та надали письмові зобов`язання про те, що вони зобов`язуються забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
		Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу
		В даному випадку слідчий суддя відзначає, що відсутність будь-яких характеризуючих відомостей про осіб, які виявили бажання взяти підозрюваного на поруки унеможливлює здійснення належної оцінки рівня довіри на яку заслуговують вказані особи. При цьому, беручи до уваги вагомість наявних доказів того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та наявність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, особиста порука як запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_4 , на переконання слідчого судді, не є ефективним запобіжним заходом, який в достатній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та убезпечити від реалізації встановлених ризиків.
		На думку органа досудового розслідування обирати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження  забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, так як підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.
		Прокурором зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
		Під час обрання запобіжного заходу, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
		Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, а також той факт, що жоден із більшм`яких заходівне зможезапобігти вищевказаним ризикамслідчий суддявважає,що підчас розглядуклопотання прокуроромдоведені ризикитого,що підозрюванийможе переховуватисьвід органівдосудового розслідування,а отжедоведена необхідністьзастосування щодопідозрюваного запобіжногозаходу увигляді тримання під вартою,ризики є достатніми та відповідними.
		Вирішуючи питання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, керуючись ч.2 ст.197 КПК України, зазначає, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту.
		3.4. Застосування відносно підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
		В силу длії ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		За змістом п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму (абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України).
		У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому, має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
		У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
		Таким чином, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
		При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального правопорушення та активну роль останнього, індивідуальні особливості підозрюваного, що дозволяє дійти висновку, що застава визначена у сумі до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не буде здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.
		Тому, слідчий суддя вважає, що має місце виключний випадок, у зв`язку з яким необхідно визначити заставу у більшому розмірі, ніж це передбачено п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України. У даному випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням так званого загально-кримінального злочину, мова йде про злочин, вчинений, за версією сторони обвинувачення, з порушенням інтересів територіальної громади, що є неприпустимим явищем для сучасної демократичної країни, особливо в умовах воєнного стану, розмір шкоди завданий кримінальним правопорушенням, що становить 1 058 920,79 гривень.
		При визначеннірозміру застави,слідчий суддявраховує наданістороною обвинуваченнявідомості промайновий станпідозрюваного,а саме:належність на праві спільної сумісної власності житлового будинку в АДРЕСА_2 , належність на праві спільної сумісної власності легкового автомобілю TOYOTA HILUX 2017 року випуску, придбаного в 2023 році.
		За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а саме в розмірі 395 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1196060 грн. Саме такий розмір із врахуванням майнового стану підозрюваного та його дружини, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінального правопорушення, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього.
		Слідчий суддя вважає за потрібне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, з мотивуванням, що викладено вище у цій ухвалі. Так, покладання на підозрюваного обов`язків: прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу прокурора, суду; повідомляти орган досудового розслідування, прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи; 4 утримуватися від спілкування зі свідками, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні від 12.06.2023 за № 42023162240000041 (крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду); здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю
		З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні матеріалів, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, зважаючи на ймовірну тяжкістьпокарання,яке загрожуєпідозрюваному уразі визнанняйого винуватим у вчиненнікримінального правопорушеннята пов`язануз цимможливість переховуватисявід суду,слідчий суддядійшов висновку,що будедоцільним та достатнім для запобігання ризикамкримінального провадженняклопотаннязадовольнити частково та визначити розмір застави з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 176-178, 180, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_7 , подане в рамках кримінального провадження№42023162240000041 від 12.06.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  задовольнити.
		Застосувати відносно  ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюв Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до07.06.2024 включно.
		Строк тримання під вартою підозрюваному  ОСОБА_4 вираховувати з моменту взяття під варту, тобто з 09.04.2024.
		Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним  ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України 395 (триста дев`яносто п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1196060 (один мільйон сто дев`яносто тисяч шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA418201720355249001000005435; призначення платежу: застава за ОСОБА_4  у справі №495/7375/23 згідно ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.04.2024.
		У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:
		п. 1 прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
		п. 2 не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу прокурора, суду;
		п. 3 повідомляти орган досудового розслідування, прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи;
		п. 4 утримуватися від спілкування зі свідками, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні від 12.06.2023 за № 42023162240000041 (крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду);
		п. 5 здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		п. 6 носити електронний засіб контролю.
		Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
		Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
		У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
		Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23 год. 59 хв. 07.06.2024.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає негайному виконанню.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42023162240000041.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		Слідчий суддя                                Ірина БРАТКІВ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...