Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/7545/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 09.04.2024. Зареєстровано: 09.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/753/800/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023100020000850

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		справа № 753/7545/23
		провадження № 1-кп/753/800/24
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"21" березня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді                         ОСОБА_1 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
		ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, востаннє вироком Дарницьким районним судом м. Києва від 6 березня 2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
		за участю:
		секретаря судового засідання                 ОСОБА_3 ,
		прокурора                                         ОСОБА_4 ,        
		захисника                                          ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого                                 ОСОБА_2 ,
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_2 , діючи в умовах воєнного стану та повторно, 28 лютого 2023 року приблизно о 18 год. 20 хв., знаходячись в приміщенні магазину «Сільпо», що в м. Києві по вул. Вербицького,30 , побачив раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_6 , який стояв біля камер-схову та складав грошові кошти до гаманця. В цей час, ОСОБА_2 , реалізуючи свої злочинні наміри на викрадення чужого майна, прослідував за ОСОБА_6 , який попрямував до АДРЕСА_3 , де, приблизно о 18 год. 30 хв. ОСОБА_2 підійшов ззаду до потерпілого, який вже знаходився біля входу вказаного будинку, та витягнув з кишені джинсів останнього гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі близько 1500 грн. та 40 євро (згідно офіційного курсу НБУ становить 1620 грн.). Розуміючи, що його дії викриті потерпілим, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпоряджившись викраденим на власний розсуд. 
		 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, не визнав та пояснив, що ніякої крадіжки чи розбою він не вчиняв. В той день, він дійсно пішов до магазину Сільпо, де купив продукти, потім пішов на базар, де купив мандарини, а потім зустрівся з наглядно знайомим ОСОБА_7 , з яким в під`їзді двічі вкололись. Коли його затримали, то сказали щоб він визнав свою вину у крадіжці, тоді його не звинуватять у збуті наркотичних речовин, а тому на слідчому експерименті він говорив все під тиском. 
		 
		Не дивлячись на такі показання обвинуваченого ОСОБА_2 та не визнання вини, дослідивши та перевіривши в судовому засіданні докази, зібрані по справі, суд уважає повністю доведеною його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується даними у:
		-протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28 лютого 2023 року (а.с. 45) на підтвердження вчинення відносно потерпілого 28 лютого 2023 року близько 18 год. 50 хв. невідомою особою грабежа за адресою: АДРЕСА_3, під час якого було викрадено 2000 грн. та 40 євро;
		-протоколі огляду місця події від 28 лютого 2023 року з фото таблицями до нього (а.с. 46-49), відповідно до яких об`єктом огляду є ділянка за адресою: АДРЕСА_3 , де у потерпілого було викрадено гаманець з грошима;
		-протоколі огляду відеозапису та самим відеозаписом від 7 березня 2023 року (а.с. 51-54), з яких вбачається, що 28 лютого 2023 року після 18 год. 14 хв. ОСОБА_2 , який одягнутий в куртку чорного кольору, прямує за потерпілим ОСОБА_6 в сторону базару, що розташований неподалік;
		-протоколі огляду відеозапису та самим відеозаписом від 7 березня 2023 року (а.с. 55-63), з яких вбачається, що 28 лютого 2023 року о 18 год. 17 хв. в магазин Сільпо, що за адресою: м. Київ, вул. Вербицького,30 знаходиться ОСОБА_2 , одягнутий в куртку чорного кольору, та складає якісь речі в камеру схову. В подальшому з`являється потерпілий, який в магазині обирає товар. У подальшому, після оплати товару, ОСОБА_6 підходить до камери схову та стає поряд з ОСОБА_2 , тримаючи, при цьому, в правій руці гаманець з грошима. В той момент, коли потерпілий складає гроші в гаманець, ОСОБА_2 дивиться на ОСОБА_6 , який кладе гаманець в праву кишеню своїх джинсів. Далі потерпілий направляється до виходу, а ОСОБА_2 направляється за ним;
		-протоколі огляду відеозапису та самим відеозаписом від 7 березня 2023 року (а.с. 66-69), з яких вбачається, що ОСОБА_2 прямує за потерпілим весь час, коли той йде між рядами базару;
		-протоколі огляду відеозапису та самим відеозаписом від 7 березня 2023 року (а.с. 72-78), з яких вбачається, що ОСОБА_2 , знаходячись в приміщенні «Обмін валют», що в ТЦ: м. Київ, вул. Вербицького,32 , крім іншого, обмінює купюру номіналом 20 євро;
		-протоколі проведення слідчого експерименту та відеозапису до нього від 8 березня 2023 року (а.с. 80 84), відповідно до яких потерпілий показав як він рухався від магазину до місця вчинення злочину, та механізм заволодіння його майном: він стоїть обличчям до вхідної двері, позаду підходить чоловік, штовхає, він падає на коліна, обертається і кричить щоб той зупинився, однак він не реагує і втікає;
		-протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15 березня 2023 року (а.с. 85-87), де свідок ОСОБА_7 на 3 фото упізнав потерпілого, як особу, за якою йшов його знайомий ОСОБА_2 ;
		-протоколі проведення слідчого експерименту та відеозапису до нього від 15 вересня 2023 року (а.с. 88-91), відповідно до яких свідок ОСОБА_7 показує, де він 18 лютого 2023 року зустрівся з ОСОБА_2 , який показав йому людину похилого віку, в якого він хотів забрати кошти, а йому сказав чекати його. Показав напрям руху потерпілого та ОСОБА_2 ;
		-протоколі проведення слідчого експерименту та відеозапису до нього від 18 травня 2025 року (а.с. 92-96), відповідно до яких, ОСОБА_2 показав, де він стояв, коли підійшов потерпілий, та в нього виник умисел на крадіжку. Зазначив напрямок, за яким рухався потерпілий, а він слідував за ним. По дорозі він зустрів знайомого ОСОБА_7 . Коли до під`їзду підійшов потерпілий та почав відчиняти двері, ОСОБА_2 витягнув з його кишені гаманець та почав бігти. В цей момент потерпілий йому крикнув: «парень, погоди, стой!», оскільки, напевно, відчув, що ОСОБА_2 в нього витягнув гаманець, однак останній не зупинився, а побіг через дорогу. 
		 
		У процесі дослідження і оцінки вказаних доказів, суд не встановив процесуальних порушень при їх збиранні, які б ставили під сумнів обґрунтованість доводів сторони обвинувачення про доведеність вини ОСОБА_2 .
		 
		Щодо показань обвинуваченого ОСОБА_2 у судовому засіданні, в яких він не визнав своєї винуватості, то суд уважає їх такими, що не відповідають дійсності і спрямовані на уникнення останнім кримінальної відповідальності.
		 
		Також про неузгодженість показань обвинуваченого свідчать результати проведеного з його участю слідчого експерименту, під час якого він на місцевості відтворив обстановку події, що відбулася, наглядно продемонстрував послідовність своїх дій та механізм заволодіння майном потерпілого. При цьому, ОСОБА_2 зазначив, що потерпілий його окликнув, коли той тікав, оскільки, напевно, відчув, що витяг гаманець, однак він не зупинився.
		 
		Щодо доводів обвинуваченого про те, що він змушений був себе обмовити під тиском працівників поліції, то суд їх відкидає як безпідставні. Матеріали кримінального провадження, складені за результатами досудового розслідування, з якими захисник та обвинувачений ознайомлені в повному обсязі, не містять заяв чи повідомлень останнього про протиправні дії працівників поліції. Будь-якої інформації щодо оскарження стороною захисту у встановленому законом порядку дій службових осіб правоохоронних органів згадані матеріали не містять. Більш того, сам обвинувачений при розгляді даного кримінального провадження з самого початку визнавав свою вину частково, оспорюючи лише спосіб заволодіння майном потерпілого, при цьому не вказував про будь який тиск, та лише після того, як йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, через перебування останнього в розшуку та ухилення явки до суду, він змінив свою позицію та перед судовими дебатами вказав про тиск, при цьому не конкретизував хто саме до нього його застосовував та не зміг пояснити чому не звертався з відповідними скаргами до правоохоронних органів, враховуючи, що на той час він не утримувався під вартою. 
		 
		Щодо доводів захисника про визнання слідчих експериментів недопустим доказом, оскільки фактично відбувся допит потерпілого, свідка та обвинуваченого.
		Той факт, що в судовому засіданні обвинувачений не визнав своєї вини, не є підставою для визнання протоколів слідчого експерименту недопустимими доказами, оскільки слідчий експеримент та показання є окремими процесуальними джерелами доказів. В даному випадку під час слідчого експерименту потерпілий, обвинувачений, свідок на місцевості відтворили обстановку події, що відбулася та наглядно демонстрували свої дії. Щодо пояснень, які останні давали при проведенні слідчих експериментів за їх участі то суд обґрунтовує свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
		Крім того, суд у вироку послався на протоколи цієї слідчої дії як на цілісний документ, що є джерелом доказів, а не на показання обвинуваченого, потерпілого, свідка.
		Відповідна позиція узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному у постанові від 14 вересня 2020 року (справа N 740/3597/17, провадження N 51-6070 кмо 19), щодо розмежування між показаннями та протоколом слідчого експерименту як окремими самостійними процесуальними джерелами доказів.
		 
		Разом з тим, згідно обвинувального акту, ОСОБА_2 органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що, коли він підійшов ззаду до потерпілого ОСОБА_6 , то накинув на шию останнього хустину, після чого штовхнув.
		Однак, дослідивши та перевіривши в судовому засіданні докази, зібрані по справі, судом було встановлено, що вказаних дій ОСОБА_2 не вчиняв. Зокрема, при перегляді слідчого експерименту з потерпілим, вбачається, що останній не повідомляв про застосування до нього хустки. 
		Сам потерпілий в суд не з`явився, сторона обвинувачення та захисник не змогли забезпечити явку останнього в судове засідання, у зв`язку з чим не наполягали на його допиті. 
		Ураховуючи викладене, суд уважає за необхідне виключити з формулювання обвинувачення вказівку про застосування ОСОБА_2 до потерпілого хустини, яку він накинув на шию останнього.
		Між тим, суд звертає увагу, що в даному кримінальному провадженні виключення з формулювання обвинувачення посилання на застосування ОСОБА_2 до потерпілого хустки, жодним чином не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_2 , оскільки останньому не пред`явлено обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, поєднаному з насильством.
		 
		Таким чином, суд повно і всебічно розглянувши кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, у тому числі перевіривши і оцінивши доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про невинуватість, уважає, що фактичні обставини в кримінальному провадженні встановлені у спосіб, визначений кримінальним процесуальним законом, та винуватість останнього у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, є доведеною та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно та в умовах воєнного стану. 
		 
		При призначенні ОСОБА_2 покарання суд, ураховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, те, що, відповідно до вимог ст. 12 КК України, він є тяжким, обставини вчинення правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний корисливий злочин, що свідчить про те, що він вперто не бажає стати на шлях виправлення, за даними облікової документації не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, наявність обставини, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, не відшкодування потерпілому завданих збитків, процесуальну поведінку останнього під час судового розгляду, а саме те, що уникав явки до суду у зв`язку з чим перебував у розшуку, уважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі, але не в максимальних межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 186 КК України.
		Саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
		Підстав для застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України суд не вбачає, оскільки його виправлення, ураховуючи викладене, те, що він продовжує вчиняти правопорушення, можливо лише за умови його ізоляції від суспільства.
		Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України. 
		Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд 
		у х в а л и в:
		ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді 8 років позбавлення волі.
		Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 6 березня 2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України, яким ОСОБА_2 призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі, але зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК строком 1 рік - виконувати самостійно. 
		Початок строку відбування покарання  ОСОБА_2  вираховувати з дня його фактичного затримання, а саме, з 13 лютого 2024 року.
		Зарахувати в строк відбуття покарання термін попереднього ув`язнення з 13 лютого 2024 року до набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обвинуваченому  ОСОБА_2  у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
		Речові докази по справі: 4 DVD-R диски (а.с. 64, 70, 79) - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...