Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/10692/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 09.04.2024. Зареєстровано: 09.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2024.
Дата набрання законної сили: 05.09.2024
Результат оскарження 05.09.2024 Дніпровський апеляційний суд: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/185/199/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022221070000676

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Єдиний унікальний номер справи 185/10692/22
		Провадження № 1-кп/185/199/24
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		08 квітня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді                 ОСОБА_1 
		секретаря судових засідань              ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану в приміщенні суду в м.Павлоград Дніпропетровської області кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за №12022221070000676 від 26.09.2022 року, за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Червоний Оскіл Ізюмського району Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, -
		за участю:
		прокурора                      ОСОБА_4 (дистанційно),
		захисника                    адвоката ОСОБА_5 (дистанційно),
		обвинуваченого                     ОСОБА_3 , 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		24.02.2022 року військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05:30 години 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому продовжений.
		Окупаційними військами рф 12.04.2022 року повністю окуповано територію Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області.
		Приблизно з 20.04.2022 року обвинувачений ОСОБА_3 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалася 24.02.2022 року повномасштабним російським вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення територій, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на тимчасово окупованій території, маючи умисел на зайняття керівної посади окупаційної влади в с.Оскіл Ізюмського району Харківської області, та реалізуючи його, вступив в злочинну змову з окупаційними військами рф та представниками так званої «лнр», отримавши від них пропозицію на зайняття посади в органі місцевого самоврядування в Оскільській сільській раді Ізюмського району Харківської області в порушення Конституції та Законів України, добровільно, умисно погодився на вказану пропозицію.
		Статтею 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зазначено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, обвинувачений ОСОБА_3 приблизно 22 квітня 2022 року, будучи громадянином України, перебуваючи в с.Оскіл Ізюмського району Харківської області, умисно, добровільно прийняв участь в організації та проведенні заходу та зайняв посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій - т.в.о. «голови селища Оскіл Ізюмського району Харківської області», тобто у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави - агресора, що здійснює свою протиправну діяльність на території Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області.
		Надалі, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи громадянином України, приблизно з 22 квітня 2022 року до початку вересня 2022 року з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на посаді т.в.о. «голови селища Оскіл Ізюмського району Харківської області», продовжуючи реалізовувати свій раніше виниклий злочинний умисел, знаходячись в адміністративній будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , - контролював та організовував роботу «Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області».
		Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи громадянином України, приблизно з 22 квітня 2022 року до початку вересня 2022 року з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на посаді т.в.о. «голови селища Оскіл Ізюмського району Харківської області», продовжуючи реалізовувати свій раніше виниклий злочинний умисел, незаконно знаходячись в адміністративній будівлі Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, яка розташована за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с.Оскіл, вул. Слобідська, 1, - здійснював керівництво «Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області», контролював та організовував роботу, а саме: залучав осіб до співпраці на окупаційну владу рф, встановив графік роботи, надавав вказівки підлеглим робітникам про складання перепису населення с.Оскіл Ізюмського району Харківської області, збір документів та складання для отримання грошової допомоги від окупаційної влади списків жителів села: одиноких, пенсійного віку та неповнолітніх. За підписом обвинуваченого ОСОБА_3 мешканцям села надавалися довідки на поховання, на прохід через блокпости окупаційної влади рф, дозволи на перевозку меблів. 
		Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 надав вказівки про використання комунальної власності - адміністративної будівлі Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , - трактора, газонокосарок, бензопили, оргтехніки, а також щодо вирубки лісових насаджень та продажу зрубаної деревини жителям Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області.
		Також обвинувачений ОСОБА_3 брав участь у нарадах незаконно створеної окупаційними військами військово-цивільної адміністрації м.Ізюм та Ізюмського району. 
		Крім цього, окупаційними військами рф на обвинуваченого ОСОБА_3 були покладені обов`язки щодо видачі гуманітарної допомоги мешканцям села.
		За виконану роботу обвинувачений ОСОБА_3 отримував заробітну плату від окупаційної влади рф у виді продуктового пайку. 
		На зазначеній посаді обвинувачений ОСОБА_3 перебував до моменту звільнення м.Ізюм та Ізюмського району Харківської області, тобто до 10.09.2022, та після звільнення міста та району Збройними Силами України був змушений припинити свою незаконну діяльність.
		 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.5 ст.111-1 КК України - як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_3 під час розгляду кримінального провадження свою вину за ч.5 ст.111-1 КК України не визнав, суду повідомив, що під час війни 10 березня 2022 року сільський голова та представники української влади залишили с.Оскіл. та не здійснювали свої повноваження щодо надання допомоги односельчанам, які залишилися проживати на окупованій території. Цього ж дня було підірвано міст через річку, автобусів для евакуації не було, інших можливостей виїхати з села не було. 12 квітня 2022 року до села зайшли росіяни, провели «зачистку». 15-18 квітня 2022 року в село окупаційні війська привезли першу гуманітарну допомогу та почали її роздавати. Відбулась штовханина з бійкою, всім односельцям не вистачило гуманітарної допомоги. 18-20 квітня 2022 року до нього додому прийшов свідок ОСОБА_6 та сповістив, що його шукають, запросив до приміщення сільської АДРЕСА_2 . Він прийшов туди, там були вже дві односельчанки: колишня сільська голова ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , вони запропонували дочекатись «лнровца». До приміщення зайшов чоловік з 5 особами, представився «татарином», сів поруч та повідомив, що йому потрібні списки мешканців села для роздачі гуманітарної допомоги. « ОСОБА_9 » сказав, що «складання списків мешканців села не йому потрібно, а самим односельцям та йому ( ОСОБА_3 )». Він погодився на пропозицію, розумів наслідки своїх дій та побоювався, щоб не було проблем з «гуманітаркою». Цей «лнровець» в подальшому заходив до приміщення сільської ради, контролював його діяльність та інших волонтерів. Для виконаної роботи необхідно було знайти однодумців. Він пішов по селу, став складати списки тих мешканців, які залишились в селі. На той час в селі проживало 1063 особи, 120 осіб з яких  це були лежачі хворі, 80 дітей. Розпочалась робота по підбору кандидатур до сільської ради для роздачі населенню гуманітарної допомоги окупаційної влади, підбирались відповідальні люди, на яких можливо було покластись та довірити продуктові набори для вручення адресату. Йому вже допомагали ОСОБА_10 та ОСОБА_8 . Він разом з іншими волонтерами знаходились в приміщенні сільської ради. Йому стало відомо, що сільський голова ОСОБА_11 зібрав всі документи та вивіз все з сільради, оргтехніка знаходилась на збереженні у ОСОБА_6 . Він не добре володіє роботою на комп`ютері, тому «прохання» набирати списки мешканців на комп`ютерній техніці він лише висловлював свідкові ОСОБА_8 . Свідок ОСОБА_12 звернулась до нього з пропозицією допомагати набирати на комп`ютері списки мешканців, оскільки знаходилась в скрутному становищі, «їй нема що було їсти». За свою допомогу свідок ОСОБА_12 отримувала продуктовий пайок. Працювали з понеділка по п`ятницю з 09.00 години до 15.00 години, вихідними днями були субота та неділя. За «волонтерство» отримували продуктові пайки, які також отримували лікарі, працівники терцентру, школи, дитячого садочку. Дізнавшись про його волонтерські дії під час окупації, односельчани стали звертатись до нього з різних питань та за допомогою. Одного разу до нього звернулись мешканці з проханням розшукати односельця ОСОБА_13 , який зник. Він звернувся за допомогою до «татарина», на що останній попередив, що «це не його ( ОСОБА_3 ) справа, а його слабким місцем є мати». Разом з односельчанами він відремонтував лавки біля сільської ради, знайшов бібліотекаря, спільно з мешканцями села відремонтували дах в приміщенні місцевого клубу, після чого люди стали ходити до сільської бібліотеки. У місцевих не було ніякої роботи, тому деякі з них на волонтерських началах допомагали селу. Йому була потрібна коса для прибирання території біля приміщення сільської ради, тому він звернувся до ОСОБА_14 , у якого були мотокоси ради. Разом з волонтерами він знайшов трактор ОСОБА_15 , ОСОБА_16 пригнав цього трактора до сільської ради. За допомогою цього трактора в селі ховали померлих. Частину лісу, що вигоріла після артилерійських обстрілів, місцеві чоловіки, які утворили бригади, стали пилити та безкоштовно розвозити «сільським» трактором місцевим. Односельці, які могли сплатити за дрова, оплачували по 700 гривень за лафет чоловікам, які їх заготовлювали. ОСОБА_16 сам приніс бензопилу, яку він в нього до цього попросив. Під час окупації він декілька разів їздив до м.Ізюм на наради в тимчасову воєнну адміністрацію, головою якої був ОСОБА_17 . На нарадах у нього питали за виконання поставлених доручень, всі зауваження він брав до уваги. У Червоному хресті отримував ліки для жителів села. Він звертався до керівництва установ та організацій щодо підключення світла в селі, про вивіз сміття, заказував кількість хліба мешканцям. Їх медична установа не припиняла свою роботу. Паливо на роботу техніки надавав «татарин». Разом з односельчанами перед 1 вересня 2022 року вони прибрали приміщення школи, де до цього проживали окупаційні війська. 9 вересня 2022 року до селища зайшли українські війська. Він не пішов на «роботу». Будь-яких посад на час окупації в органах окупаційної влади він не обіймав, організаційно-розпорядчих функцій не виконував, займався виключно волонтерською діяльністю, допомагав односельчанам отримувати гуманітарну допомогу. Не зміг пояснити з якою метою з понеділка по п`ятницю щотижня під час окупації приходив до сільської ради та перебував в приміщенні, якщо гуманітарну допомогу при цьому в цей період роздавали лише раз на тиждень. Також не були отримані відповіді на питання  з якою метою «татарин» приходив до приміщення сільської ради та «контролював» діяльність його та інших осіб під час окупації протягом робочого тижня. Пояснив використання майна сільської ради: трактора, бензопилок, косарок, принтерів, комп`ютерів, меблів, приміщення сільської ради, порубку спаленого лісу, - тим, що це майно належить територіальній громаді, тому всі мешканці села, зокрема і він мали право користуватись цим майном під час окупації. Не підтвердив проведення зборів мешканців села в інкримінований період, під час яких односельчани, які залишились проживати в цей період або та частина, яка була в змозі приймати участь в таких зборах, колективно приймали рішення про використання майна територіальної громади с.Оскіл. Не заперечував, що своїм підписом засвідчував підписи людей в довідках, які підтверджували факт смерті особи, також як «волонтер» підписував довідки на проходження блокпостів, на перевозку меблів в інкримінований період. Підтвердив, що передавав до управління пенсійного фонду відскановані документи пенсіонерів с.Оскіл для отримання грошової допомоги від окупаційної влади у розмірі 10000 рублів.
		 
		Свідок ОСОБА_18 під час допиту показав, що навесні 2022 року в с.Оскіл зайшли окупаційні війська. Сільський голова евакуювався. В нього на збережені знаходились три косарки сільської ради. Навесні 2022 року до нього прийшла ОСОБА_19 , та сказала, що сільський голова ОСОБА_3 наказав йому здати косарки до сільської ради. У разі відмови видати косарки, ОСОБА_20 попередила, що «приїдуть російські військові та заберуть цей інструмент». Коли він приніс до приміщення сільради косарки, в приміщенні були лише жінки. Було складено розписки про передачу двох косарок, одна мотокоса залишилась у нього на збережені. Самого обвинуваченого в сільраді він не бачив, з ним спілкувався лише під час знайдення односельчанина ОСОБА_21 . Про те, що обвинувачений ОСОБА_3 на час окупації займав посаду сільського голови, йому стало відомо від мешканців села. Після звільнення села восени 2022 року він повідомляв в сільській раді, що в нього немає косарок, що належать сільській раді. 
		 
		Під часдопиту свідок ОСОБА_6 розповів,що вквітні 2022року вс.Оскілрозпочалась окупація,сільський голова ОСОБА_11 та адміністраціяевакуювались вінший населенийпункт.Замість ньогоголовою селастав ОСОБА_3 ,який постійнознаходився вкабінеті сільськогоголови ОСОБА_11 .Він йогоособисто бачив,коли приходивдо сільради.Саме до ОСОБА_3 йшли односельчаниз різнимипроблемами тапитаннями.Складались списки того,що комупотрібно,і зверталисьдо обвинуваченого.Останній керувавв селі.Всі жителісела вважали,що ОСОБА_3 -староста села.Лише обвинуваченийвідкривав тазакривав двері сільської ради. До війни він працював соціальним працівником, надавав допомогу пенсіонерам. Обвинувачений двічі пропонував йому виходити на роботу, проте він відмовився співпрацювати з окупаційною владою. В період окупації він допомагав мешканцям села, розвозив їм гуманітарну допомогу, яку отримував з української сторони через волонтерів. Оскільки йому на збереження на період окупації був переданий інструмент Оскільської сільської ради, обвинувачений ОСОБА_3 зажадав принести йому бензопилу. Обвинувачений погрожував йому та казав, що, якщо він не віддасть пилку, то він прийде разом з російськими військовими за цим інструментом. Він віддав обвинуваченому бензокосу, просив надати розписку, від написання якої ОСОБА_3 відмовився. Під час окупації також бачив «лнровца» з позивним «татарин». Підтвердив, що на початку окупації, він повідомляв обвинуваченому, що його шукали та чекали «росіяни» в приміщенні сільради. Він бачив, що під час окупації прибиралась територія школи, працював трактор сільської ради, розвозили дрова.
		 
		Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що в серпні 2022 року до неї прийшов обвинувачений ОСОБА_3 та повідомив, що йому потрібний працівник комп`ютерного набору. Посади не було, проте був графік роботи: з 09.00 до 15.00 години з понеділка по п`ятницю. Ніяких пропозицій про волонтерство з боку обвинуваченого не було. З середини серпня 2022 року вона працювала під керівництвом обвинуваченого до 10 вересня 2022 року. В сільській раді ще працювали ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . Без відома ОСОБА_3 ніхто не приймав ніяких рішень, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 не мали права підписувати будь-які документи. Всі питання в сільській раді вирішував ОСОБА_3 , без його відома жодних рішень не приймалося. Він очолював сільську раду, мав досвід роботи. Обвинувачений складав документи, писав їх від руки на аркуші, а вона ці документи набирала на комп`ютері та друкувала. ОСОБА_3 складав від руки різні довідки. Також в сільраді «дівчата» від руки виписували свідоцтва про смерть. Довідки на поховання, на перевозку меблів, про склад сім`ї, дозволи на проходження блокпостів, на переправу через річку підписував обвинувачений. В усіх документах ОСОБА_3 був зазначений як «волонтер» с. Оскіл. Всі в селі вважали, що ОСОБА_3 очолює сільську раду. Мешканці с.Оскіл для вирішення своїх питань та питань села зверталися безпосередньо до обвинуваченого. ОСОБА_3 не постійно знаходився в приміщенні сільської ради, їздив по справах та нарадах. Щопонеділка ОСОБА_3 їздив на нараду до м.Ізюм, про це всі знали. Спочатку їздив на наради на велосипеді, а потім на скутері. Зі слів ОСОБА_22 , цей скутер російські військові подарували обвинуваченому для пересування. За свою роботу вона та інші дівчата отримували пайки з харчами. В школі прибрали після військових, складались списки дітей, поговорювали про вивчення російської мови. « ОСОБА_9 » щодня приходив до сільської ради, зачинявся з ОСОБА_3 в окремому кабінеті. «Татарин» займався питаннями порядку в селі, був «смотрящим», підтримував дружні стосунки з усіма працівниками в сільраді. Під час окупації лікарня та бібліотека працювали, працівники цих установ також отримували пайки. Вона також приймала документи від пенсіонерів села на отримання грошової допомоги від окупантів: спочатку роздруковувала бланк заяви, яку заповнював заявник особисто або вона, потім робились копії документів на флеш носій, та обвинувачений ОСОБА_3 відвозив все у м. Ізюм в Пенсійний фонд. В подальшому приїздили працівники банку та по списку виплачували грошову допомогу. Для роботи оргтехніки ОСОБА_3 приносив генератор, який вмикав, і всі працівники сільради швидко намагались виконати об`єм своєї роботи поки була електроенергія. 
		 
		Допитана свідок ОСОБА_10 повідомила,що підчас окупаціївона залишиласьв с.Оскіл.12квітня 2022року с.ОскілІзюмського районуХарківської областібуло тимчасовоокуповане військовимирф.У всіхмешканців буламожливість виїхатиз села,більшість такі зробили.Представники українськоївлади евакуювались.Під часвидачі гуманітарноїдопомоги долюдей підійшлиросійські військовіі сказали,що селоне можебути безголови тазапитали -хто моженим бути?Жінки запропонуваликандидатуру ОСОБА_23 .Російські військовізапропонували їйта свідку ОСОБА_8 прийти наступногодня зранкудо сільськоїради.Прийшовши вонапобачила,що досільської радипривезли ОСОБА_23 ,військові знею прощось розмовляли.21квітня 2022року вонаприйшла доприміщення сільськоїради,а вкабінеті сільськогоголови вжезнаходився обвинувачений ОСОБА_3 .З цьогочасу почаласяробота сільськоїради,працювали зпонеділка поп`ятницю з09год.по 15год.в приміщеннісільської ради,вихідний -субота танеділя.В окупаційнийперіод всільській радіпрацював ОСОБА_3 ,вона, ОСОБА_8 та ОСОБА_24 .До війниніякої посадивона всільраді незаймала.Вихід нароботу це їїдобровільна позиція.З вказанимидівчатами всеробили разом,допомагали одинодному.Оргтехніку зсільради талікарні вонизнесли водин кабінет,на комп`ютерахпрацювали ОСОБА_25 ,пізніше ОСОБА_26 Російські військовіприїжджали всільську раду,перевіряли.Обвинувачений ОСОБА_3 був старшим,надавав усімзавдання.Обвинувачений дававвказівки проскладання списківодносельців,які залишилисяпроживати вселі вперіод тимчасовоїокупації,списки дітей,списки інвалідів,пенсіонерів.Також видавалисядовідки необхіднідля виплатидопомоги дітямшкільного віку. ОСОБА_3 щонеділі їздиву м.Ізюм нанаради,після якихдоводив допрацівників вказівки,які отримуваву містівід окупаційноївлади. Також сільською радою надавалися довідки про смерть, дозволи на проходження блокпостів які, як волонтер, підписував обвинувачений. Під час роботи використовували косарки, бензопили, оргтехніку, які належали Оскільській сільській раді. За вказівкою ОСОБА_3 збирали документи мешканців села, відбирали заяви для отримання грошової допомоги від рф в сумі 10000 руб. Готові документи віддавали обвинуваченому, який відвозив їх у м. Ізюм до Пенсійного фонду. За виконану роботу щонеділі вона отримувала продуктовий пайок, як і всі робітники сільської ради, зокрема і ОСОБА_3 . В сільраді під час окупації був трактор, який був задіяний для поховання мертвих. Паливо для нього давали військові. В селі працювала бібліотека та лікарня, працівники цих установ також отримували за свою роботу гуманітарну допомогу. « ОСОБА_9 » був «смотрящим» та контролював їх роботу, приїжджав кожного дня та перевіряв  чи ходять вони на роботу. Ніяких погроз стосовно неї не було. Прямих погроз обвинуваченому під час їх спільної роботи з боку окупаційних військ вона не чула. Російські військові пропонували обвинуваченому дати машину, але останній відмовився. Коли повернулась українська влада, вони віддали ключі від сільської ради заступнику голови ОСОБА_27 .
		 
		В судовомузасіданні свідок ОСОБА_28 розповіла,що колисьзаймала посадуОскільського сільськогоголови.В першідні окупації18-19квітня 2022року російськівійськові привезлиїї доприміщення сільради.Чоловік зпрізвиськом «татарин»сказав,що йомупотрібна людинав сільраді,яка будеприймати заявивід населення,та запропонувавпрацювати всільській раді,щоб бувгаз,світло,налагодити роботутерцентру,лікарні,бібліотеки,видавати російськугуманітарну допомогу.Ніяких погрозна їїадресу російськівійськові невисловлювали.Вона відмовилась,пославшись настан свогоздоров`я.Наступного днявона знаходиласьв приміщеннісільради,російські військовіпослали ОСОБА_6 за обвинуваченим.« ОСОБА_9 » таобвинувачений вдвохспілкувались,а потімвійськовий сказав,що вонавже непотрібна.Обвинуваченому ОСОБА_3 в їїприсутності непогрожували.Через декількаднів вонабачила білясільради обвинуваченого,який казав,що необхідноскласти спискидля отриманняхліба,також бачилатам ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та завідувачкудитячого садочку ОСОБА_29 .Вона бачила,що дівчатапрацювали всільській раді,складали списки, ксерокопіровали документи. Під час окупації проводили ремонти, світло відновлювали, запрацювала лікарня, прибирали біля клубу, косили траву. При сільраді на час окупації були сформовані бригади, які заготовляли дрова в обгорілому лісі та розвозили мешканцям села. Список на отримання дров видавали в сільській раді. Двічі на тиждень в сільраді видавали хліб. Пенсіонери приходили до сільради та оформлювали документи на грошову допомогу від окупаційної влади. Вона отримала грошову допомогу у розмірі 10000 рублів. Під час окупації можливо було виїхати із с.Оскіл через м.Куп`янськ Харківської області. 
		 
		Свідок ОСОБА_8 в суді показала, що 12 квітня 2022 року в с.Оскіл зайшли російські війська, розпочалась окупація. Українська влада евакуювалась. «Росіяни» запропонували їй працювати, вона погодилась. Вона разом з ОСОБА_10 прибирали приміщення сільської ради. Військовий за прізвиськом «татарин» був в приміщенні, також там була ОСОБА_28 . Обвинувачений ОСОБА_3 прийшов сам до сільської ради, коли його покликали. Російські військові сказали, що обвинувачений ОСОБА_3 буде «старшим в селі». Під час окупації вони складали списки мешканців села по вулицям для отримання гуманітарної допомоги за наказом «татарина». Працювали з понеділка по п`ятницю з 09.00 години по 15.00 годину, інколи могли затриматись. За виконану роботу вона отримувала «продуктовий пайок», який також отримували працівники лікарні, бібліотеки. Гроші вона не отримувала. Свою роботу вони організовували самостійно, їх контролював майже щодня «татарин». Також приймали пенсіонерів, брали в них документи: сканували код, паспорт, пенсійне посвідчення, - для отримання грошової допомоги. Зразок заяви для отримання пенсіонерами грошової допомоги в рублях привіз обвинувачений. Під час виготовлення документів користувалися оргтехнікою, яка належала Оскільській сільській раді. Потім цю інформацію передавали обвинуваченому ОСОБА_3 , а він в свою чергу доправляв її до пенсійного фонду в м.Ізюм. В подальшому пенсіонери отримували гроші в приміщенні соціального захисту. Під час окупації в сільській раді вони видавали свідоцтва про смерть та дозволи для перетину блокпостів. В інкримінований період велась книга обліку видачі довідок, в якій записували дані про в`їзд, виїзд та про смерть, її заповнювала ОСОБА_10 . Також під час окупації прибирали територію села, косили траву, обвинувачений ОСОБА_3 добивався відновлення енергопостачання, яке з`явилось в селі в кінці липня, для чого їздив до м.Ізюм. Крім того обвинувачений домовився про вивіз сміття з села. Обвинувачений ОСОБА_3 кожний понеділок їздив до м.Ізюм на наради. В документах ОСОБА_3 ставив свої підписи, навпроти його прізвища було вказано, що він «волонтер». Обвинувачений ОСОБА_3 мав можливість відмовитись виходити до сільської ради. У обвинуваченого ніякого транспорту в користуванні спочатку не було, він їздив по справах на велосипеді. Коли російські військові виїжджали з села, вони залишили обвинуваченому мопед. Влітку 2022 року ОСОБА_3 попросив односельчан зібрати бригаду для заготівлі дров, які після розвозили трактором сільської ради мешканцям села у зв`язку з відсутністю газу. 
		 
		Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні повідомив, що під час окупації в 2022 році в с.Оскіл він спилював дерева на дрова в лісі та розвозив ці дрова місцевим. Йому запропонував вийти на роботу обвинувачений ОСОБА_3 Всього працювало 3 бригади по 4-5 чоловік. Рубка йшла два чи два з половиною місяця. Пилили дерева власними пилами, одного разу ОСОБА_3 видав йому бензопилу сільради, яка не працювала. Ділянку лісу, яку вони мали пилити на дрова, визначав обвинувачений. Разом із ОСОБА_3 пройшлися по території, де був спалений ліс, і обвинувачений сказав, щоб пиляли тут. Порубку лісу ОСОБА_3 ні з ким не погоджував, самостійно визначав ділянки. Дозвільних документів на порубку лісу не було. Йому невідомо куди поділись працівники лісгоспу. Всі роботи погоджували із ОСОБА_3 ОСОБА_31 розвозили на тракторі, що належить сільській раді, водієм був ОСОБА_32 . Протягом дня могли напилити 3-5 причепів дров. Списки мешканців, яким розвозились дрова, вони отримували в сільраді. Бувало, що списки давав і сам обвинувачений. Лафет дров коштував 700 грн. Деяким односельцям ліс возили безкоштовно. Гроші йшли на ремонт пилок, трактора та на виплату робітникам по 100-200 грн. в день. Ніякі звіти щодо зрубаної деревини не складалися.
		 
		Під час допиту свідок ОСОБА_11 розповів, що до окупації с.Оскіл його було обрано сільським головою, на теперішній час він займає посаду голови військової адміністрації. На час окупації офіс Оскільського сільського голови за розробленим планом евакуації військової адміністрації продовжував свою діяльність та був перенесений в сусіднє село за 25 км від с.Оскіл, яке не захопили російські війська. Про дану подію були повідомлені мешканці села. Частина майна сільської ради була вивезена, частину односельці забрали для зберігання. Трактор, який належав сільській раді вивезти не змогли, тому сховали поблизу села і накрили гілками. Зі слів мешканців села йому відомо, що майно сільської ради за вказівкою обвинуваченого ОСОБА_3 віддали останньому. Під час тимчасової окупації сільська рада продовжувала виконувати свої обов`язки. До них звертались мешканці за допомогою, ним була організована видача української гуманітарної допомоги, яку в с.Оскіл роздавали його підлеглі Піддубна та ОСОБА_27 . Евакуюючись з с.Оскіл, він, як сільський голова, ніяких розпоряджень про визначення старостою села на час окупації ОСОБА_3 не видавав. Також ніяких дозволів на використання приміщення сільської ради, на користування майном сільської ради: комп`ютерами, технікою, інструментом, - будь-кому, зокрема обвинуваченому, не надавав. На час окупації ним не приймалось рішення про дозвіл на використання приміщення сільської ради для видачі населенню гуманітарної допомоги чи оформлення грошових виплат у рублях окупаційною владою. Розпоряджень або видачі дозволів на заготівлю дров на пошкоджених ділянках лісу на території громади в період окупації він не здійснював та не перекладав цих обов`язків на обвинуваченого. Вказівок або доручень на відновлення роботи бібліотеки, проведення ремонту даху бібліотеки, відновлення роботи лікарні на території с.Оскіл, - на час перебування там окупаційної влади він не здійснював. Зі слів мешканців с.Оскіл, обвинувачений ОСОБА_3 під час захоплення та окупації російськими військами займав посаду старости, а не волонтера. Обвинувачений ОСОБА_3 використовував приміщення, бензопили та трактор сільської ради, тим самим розпоряджався майном сільської ради. Після звільнення села українськими військами та повернення до приміщення сільської ради, ним були знайдені документи, які були складені під час окупації. Серед цих документів були списки із зазначенням прізвища обвинуваченого в графі «Адміністрація» з вказівкою «волонтер». Документів про створення чи функціонування адміністрації окупаційної влади в с.Оскіл після звільнення села ним не було знайдено. Працюючи сьогодні на займаній посаді, він отримує від мешканців с.Оскіл посвідчення про смерть, що були видані під час окупації села, та підписані обвинуваченим із вказівкою «волонтер». 
		 
		Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні пояснив, що в березні 2022 року в с.Оскіл розпочалась окупація, під час якої обвинувачений ОСОБА_3 займався волонтерством, роздавав російську гуманітарну допомогу односельчанам, які не виїхали з села. В приміщенні сільської ради у вказаний період він був рідко, обвинуваченого ОСОБА_3 там не бачив. При видачі гуманітарної допомоги обвинуваченим ОСОБА_3 велись списки. В селі була окупаційна влада, обвинувачений ОСОБА_3 з цією владою не підтримував стосунків. Про використання техніки та трактора сільської ради на час окупації, видачі дозволів обвинуваченим  йому нічого невідомо. 
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_34 показав, що влітку 2022 року с.Оскіл було окуповано російськими військовими. Сільський голова ОСОБА_11 евакуювався ще під час захоплення м.Ізюм. Роботи в селі не було. До нього влітку 2022 року звернувся обвинувачений ОСОБА_3 , запитав  чи потрібні йому дрова. Обвинувачений пропонував зібрати людей для заготівки дров, пиляти спалений ліс поблизу с.Оскіл і розвозити людям по домівкам. Він погодився, разом з ним працювали ОСОБА_16 , ОСОБА_35 та ще один хлопець, імені якого він не пригадує. Працювали два-два з половиною місяця. Домовились із ОСОБА_3 про те, що по лафету дров привезуть собі хлопці, які пиляли ліс, а потім будуть возить односельцям. Він пиляв дрова, завантажував в причіп трактора. « ОСОБА_36 » використовував для цього свої. Для підвозу дров використовувався трактор сільської ради. На ньому приїжджав ОСОБА_16 , у якого були списки односельчан, яким необхідно було привезти дрова. До окупації ОСОБА_37 не працював трактористом у сільській раді. За лафет дров населення сплачувало по 700 гривень. Протягом дня грузили 4 лафета дров. Були випадки, коли дрова привозили безкоштовно пенсіонерам, які не могли сплатити, про це прохав обвинувачений. На час окупації обвинувачений ОСОБА_3 «вважався волонтером». Про спілкування обвинуваченого з окупаційними військами йому нічого невідомо, одного разу бачив його спілкування з воєнним під час пожежі в лісі.
		 
		Допитаний свідок ОСОБА_38 повідомив, що він здійснює підприємницьку діяльність на території с.Оскіл в орендованому приміщенні. В період тимчасової окупації Оскільська сільська рада Ізюмського району Харківської області повноважень не здійснювала. В цей період він залишився в цьому приміщені, бо не зміг повернутись додому в іншу місцевість, де проживав. Першу гуманітарну допомогу в селі під час окупації привезли російські війська. Військовий «татарин» з іншими військовими йому наказали роздавати гуманітарну допомогу в орендованому приміщенні магазину. Він ніяких списків мешканців села не складав для цього. Одного разу він бачив, як обвинувачений ОСОБА_3 спілкувався з «татарином» біля сільської ради, змісту розмови він не почув. В подальшому гуманітарну допомогу роздавали в приміщенні сільської ради, він бачив - як це робила свідок ОСОБА_10 . Обвинуваченого ОСОБА_3 бачив в сільській раді під час окупації постійно, окрім вихідних. Він не може підтвердити, що обвинувачений в цей період здійснював будь-яку діяльність з управління в селі. Зі слів ОСОБА_3 , останній був лише волонтером. Обраний сільський голова був за межами громади. Підтверджує, що під час окупації російські військові 5-8 разів в нього брали генератор для роботи сільської ради. Поступово в селі відновили електропостачання. У вказаний період в сільській раді намагались робити свідоцтва про смерть, проте хто це робив  йому невідомо. Він бачив, що в приміщенні сільської ради мешканцям села виплачували грошові виплати від окупаційної влади. Дійсно, місцеві чоловіки у вказаний період розвозили односельчанам дрова, він також отримав за «магарич» лафет дров. 
		 
		Судом в судовому засіданні були досліджені прийняті процесуальні рішення та отримані письмові докази.
		 
		Витяг з ЄРДР за №12022221070000676 від 01.11.2022 року, згідно якого 26.09.2022 року до реєстру були внесені відомості про відкриття кримінального провадження за ч.5 ст.111-1 КК України за рапортом співробітника Ізюмського РУП за фактом відпрацювання деокупованої території Ізюмського району та встановлення ОСОБА_3 , який у період тимчасової окупації був призначений окупаційною владою та добровільно зайняв посаду голови Оскільської сільської ради окупаційної адміністрації /т.1 а.п.143-144/.
		Рапорт інспектора Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області від 21.09.2022 року, згідно якого 21.09.2022 року військовослужбовцями ЗСУ до Ізюмського РУП було доставлено ОСОБА_3 за підозрою в зайнятті колабораційною діяльністю /т.1 а.п.145/.
		Рапорт помічника чергового Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області від 27.09.2022 року, відповідно до якого 26.09.2022 року надійшов рапорт співробітника поліції про те, що вході розгляду матеріалів ЖЄО №4657 від 21.09.2022 року було встановлено, що в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України /т.1 а.п.146-147/.
		Постанови про створення групи слідчих від 26.09.2022 року та 28.09.2022 року, згідно яких для проведення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні була призначена група слідчих СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області /т.1 а.п.149, а.п.154/.
		Постанови про призначення групи прокурорів від 26.09.2022 року, 30.09.2022 року та 01.11.2022 року, якими керівництвом Ізюмської окружної прокуратури Харківської області було визначено групу прокурорів в даному кримінальному провадженні /т.1 а.п.150-153, 155/.
		Рапорт помічника чергового Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області від 24.10.2022 року, відповідно до якого 24.10.2022 року надійшов рапорт співробітника поліції про те, що в період окупації міста ОСОБА_3 співпрацював з військовими РФ /т.1 а.п.156/.
		Повідомлення про кримінальне правопорушення заступника начальника управління СБУ в Харківській області від 19.10.2022 року, згідно якого Ізюмським РВ УСБУ в Харківській області в ході проведення контррозвідувальних заходів встановлено гр. ОСОБА_3 , який після 24.02.2022 року співпрацював з військовими зс рф та добровільно займав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій (староста с.Оскіл Ізюмського району) у сформованій адміністрації м.Ізюм Харківської області /т.1 а.п.157/. 
		Протокол огляду місця події від 01.11.2022 року, відповідно до якого на підставі письмової заяви власника оселі, обвинуваченого /т.1 а.п.158/, був проведений обшук за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_3  будинок АДРЕСА_1 . Під час слідчої дії в спальній кімнаті виявлено та вилучено кореспонденцію: «Х*рьков Z» №15 2022 - три примірника; «Х*рьков Z» №18 2022 - два примірника; «Х*рьков Z» №20 2022  два примірника; «Изюмский телеграф» середа 10 августа 2022 г, выпуск девятый, г.Изюм  один примірник; «Изюмский телеграф» четверг 4 августа 2022 г, выпуск восьмой, г.Изюм  один примірник /т.1 а.п.164-169/.
		Протокол огляду предметів від 01.11.2022 року, згідно якого на стадії досудового розслідування були оглянута кореспонденція, вилучена в ході обшуку за місцем проживання обвинуваченого /т.1 а.п.170/.
		Постановою слідчого від 01.11.2022 року вилучені під час обшуку за адресою проживання обвинуваченого речі були визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження /т.1 а.п.171/.
		Протокол огляду електронного сайту від 31.10.2022 року, згідно якого слідчим була оглянута Інтернет-сторінка соціальної мережі «Однокласники» користувача ОСОБА_3 . В ході проведеного огляду профіля ОСОБА_3 отримано інформацію, що останній підтримує та симпатизує антиукраїнським гаслам та коментуванням громадян у мережі Інтернет /т.1 а.п.172-176/.
		Копія рішення Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області від 24.11.2020 року про початок повноважень Оскільського сільського голови ОСОБА_11 /т.1 а.п.178/.
		Копія розпорядження Оскільського сільського голови від 24.02.2022 року про визначення резервного місця розташування центрального офісу сільської ради на випадок тимчасової окупації, згідно якого резервним місцем розташування центрального офісу сільської ради в разі тимчасової окупації центру Оскільської сільської ради є адміністративне приміщення Студенокського старостинського округу в с.Студенок /т.1 а.п.179/.
		Копія розпорядження Оскільського сільського голови від 22.04.2022 року про визначення резервного місця розташування центрального офісу сільської ради на випадок тимчасової окупації, відповідно до якого у зв`язку з окупацією с.Оскіл та можливою окупацією Студенокського старостинського округу визначено резервним місцем розташування центрального офісу сільської ради смт.Донець Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області /т.1 а.п.180/
		Протокол огляду місця події від 31.10.2022 року, згідно якого місцем огляду було приміщення Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області по вул.Слобідська, 1 в с.Оскіл. Зафіксована обстановка всередині будівлі та в кабінетах. Під час проведення слідчої дії нічого не вилучалось /т.1 а.п.181-184/. 
		Заява свідка ОСОБА_11 від 31.10.2022 року про добровільну видачу поліції документів, які знаходились в приміщенні Оскільської сільської ради та самі документи: списки «с.Оскол Ізюмского району на 04.08.2022 г.», списки «с.Оскол Ізюмского району на 15.08.2022 г.», списки «с.Оскол Ізюмского району на 22.08.2022 г.», списки «с.Оскол Ізюмского району на 14.07.2022 г.», в яких в графі «администрация» під порядковим номером 1 зазначено прізвище обвинуваченого російською мовою « ОСОБА_3 », далі вказано «волонтер», «МК 171026» та навпроти наявний підпис. В графі «администрация» під порядковим номером 2 зазначено прізвище свідка російською мовою « ОСОБА_39 », далі вказано «волонтер», «МТ 318337» /т.1 а.п.185 - 189/.
		Протокол огляду від 31.10.2022 року, згідно якого слідчим були оглянуті документи, знайдені свідком ОСОБА_11 та добровільно ним видані документи з Оскільської сільської ради, а саме аркуші паперу з таблицею із п`яти стовпчиків та текстом, підписами /т.1 а.п.190/.
		Постанова слідчого від 31.10.2022 року про визнання речовим доказом виданих свідком ОСОБА_11 документів та долучення цих доказів до матеріалів кримінального провадження /т.1 а.п.191-192/.
		Лист керівника Оскільської військової адміністрації ОСОБА_11 від 31.10.2022 року, що адресований начальнику Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, в якому свідок повідомляє про надходження на адресу голови Оскільської сільської ради доповідних записок ОСОБА_18 та ОСОБА_6 про передачу ними під час тимчасової окупації під тиском ОСОБА_3 , який на той час самовизначився головою Оскільської сільської ради, 3 мотокос та 1 бензопили, що перебували у них на відповідальному зберіганні. Вказані мотокоси та бензопила є комунальною власністю Оскільської сільської ради /т.1 а.п.193/.
		Доповідна записка свідка ОСОБА_18 від 06.10.2022 року на адресу сільського голови, відповідно до якої в травні 2022 року за вказівкою місцевої мешканки ОСОБА_24 він повинний був віддати три мотокоси, які знаходились у нього на зберіганні, ОСОБА_40 , який в той час працював в сільській раді. У разі відмови були погрози про те, що ці мотокоси заберуть військовослужбовці окупаційних військ /т.1 а.п.194/.
		Доповідна записка свідка ОСОБА_6 від 06.10.2022 року на адресу голови Оскільської сільської ради, згідно з якою у свідка на зберіганні знаходилась бензопила. В травні 2022 року мешканець села ОСОБА_41 наказав віддати йому бензопилу, в іншому випадку погрожував забрати з військовослужбовцями рф. На той час ОСОБА_41 працював в сільській раді, в якій постійно знаходився /т.1 а.п.195/.
		Постанова слідчого від 01.11.2022 року про визнання в якості речових доказів виданих документів свідком ОСОБА_10 : «актов приема-передачи трудового пайка с.Красный Оскол» в кількості 3 аркушів, та долучення цих доказів до кримінального провадження /т.1 а.п.196-196а/.
		«Акты приема-передачи трудового пайка «с.Красный Оскол» з вказівкою дат «28.07.2022 г.», « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 », найменуванням продуктів харчування, їх кількості на одну особу та загальною кількістю, підписом та рукописним текстом в графі «принял» « ОСОБА_3 » та вказівкою П.І.Б. особи, яка видала ці продукти  ОСОБА_42 з вказівкою посади «заместитель начальника отдела гуманитарной помощи «Правый берег» по контролю-выдачи трудовых пайков», в останньому документі посада зазначена як «начальник отдела гуманитарной помощи «Левый берег» /т.1 а.п.197-199/.
		Протокол огляду від 01.11.2022 року, відповідно до якого на стадії досудового розслідування слідчим були оглянуті видані свідком ОСОБА_10 документи: «акты приема-передачи трудового пайка с.Красный Оскол». У всіх трьох документах вказані найменування продуктів харчування, їх кількість, ОСОБА_43 особи, яка видала ці продукти  ОСОБА_42 з вказівкою посади «заместитель начальника отдела гуманитарной помощи «Правый берег» по контролю-выдачи трудовых пайков», в останньому документі посада зазначена як «начальник отдела гуманитарной помощи «Левый берег», та П.І.Б. особи, яка їх прийняла  ОСОБА_3 , - з підписом /т.1 а.п.200/.
		Рапорт слідчого Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 21.11.2022 року, згідно якого проводились розшукові заходи по встановленню осіб Кузнецової та Черепкого, місцезнаходження яких не встановлено, особи не ідентифіковані. Добровільно видані свідком ОСОБА_10 документи на 77 аркушах оглянуті, 3 документи визнані речовим доказом /т.1 а.п.201/.
		 
		Аналізуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_3 про невизнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст.111-1 КК України з доказами - зокрема, показаннями свідків, дослідженими судом протоколами слідчих дій, документами, які повністю викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд робить висновок про те, що наведені судом докази, окрім показань обвинуваченого мають характер логічних, послідовних та об`єктивних. Зазначені докази винуватості обвинуваченого є належними, достатніми та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому КПК та Конституцією України, тому покладені в основу вироку.
		 
		Об`єктом кримінальних правопорушень, передбачених ст.111-1 КК України, є основи національної безпеки України. Положення цієї статті охороняють основи основ Українського народу, суспільства і держави  незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та основи конституційного ладу. 
		За частиною 5 статті 111-1 КК України передбачена відповідальність за дії у формі зокрема  добровільного зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. В диспозиції статті йдеться про керівну посаду  пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій. Законодавець вказується на те, що суб`єктом даного кримінального правопорушення може бути лише громадянин України. Суб`єкт всіх правопорушень, які становлять колабораційну діяльність, як правило, повинен відповідати такій характеристиці як належність до місцевого населення або наявність інших сталих зв`язків із відповідною окупованою територією (місце проживання, місце реєстрації, місце ведення господарської або іншої діяльності).
		Окупаційна адміністрація рф - це сукупність державних органів і структур рф, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних рф самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг (п.6 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
		Суб`єктивна сторона кримінальних правопорушень характеризується прямим або непрямим умислом. 
		Вказане кримінальне правопорушення може бути вчинено лише шляхом дії. У складах правопорушень за ч.5 ст. 111-1 КК України важливим для кваліфікації є місце його вчинення  на тимчасово окупованій території України. 
		Стаття 43 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі, що набрала чинності для України 24.08.1991 року, передбачає, що з фактичним переходом до рук окупанта повноважень легітимної влади він вживає всіх залежних від нього заходів для того, щоб, по можливості, відновити і забезпечити громадський порядок і безпеку, дотримуючись існуючих у країні законів, за виключенням, коли це абсолютно неможливо.
		Суспільна небезпечність таких дій є очевидною: особа допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади. Саме така вертикаль є основою функціонування державного механізму загалом.
		Що стосується виконання організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, Пленум ВСУ в Постанові «Про судову практику у справах про хабарництво» №5 від 26.04.2002 року визначає, що організаційно-розпорядчі обов`язки - це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Адміністративно-господарські обов`язки - це обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). 
		Додатково слід звернути увагу, що законодавець у частині 5 встановлює ознаку добровільності дій суб`єкта кримінального правопорушення.
		Верховний Суд в своїй постанові від 31.01.2024 року в справі № 638/5446/22 /провадження № 51-4092км23/, зазначив, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК.
		 
		Так, показання обвинуваченого про те, що під час окупації в с.Оскіл Харківської області в квітні-вересні 2022 року він не обіймав будь-яких посад в органах окупаційної влади, організаційно-розпорядчих функцій не виконував, займався виключно волонтерською діяльністю, допомагав односельчанам отримувати гуманітарну допомогу та налагодити життя в окупації, - були спростовані в судовому засіданні дослідженими доказами:
		- так, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_12 під час їх допиту прямо вказали, що обвинувачений ОСОБА_3 на час окупації здійснював повноваження сільського голови, виконував організаційно-розпорядчі функції, контролював та організовував роботу сільської ради. За показаннями свідка ОСОБА_6 саме до обвинуваченого звертались мешканці села для вирішення побутових проблем, обвинувачений знаходився в приміщенні сільської ради в кабінеті сільського голови, використовував майно територіальної громади. Свідок ОСОБА_12 взагалі повідомила, що працювала в сільській раді під керівництвом обвинуваченого ОСОБА_3 , ніякою волонтерською діяльністю вона не займалась, отримувала від обвинуваченого завдання, які виконувала. За її показаннями односельці вважали, що обвинувачений ОСОБА_3 очолює сільську раду в інкримінований період;
		- свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_11 в своїх показаннях зазначили, що зі слів односельчан їм відомо, що обвинувачений ОСОБА_3 в період окупації с.Оскіл здійснював повноваження сільського голови. Свідок ОСОБА_11 , якого було обрано до війни Оскільським сільським головою, у зв`язку з російською окупацією евакуювався з села. Ніяких повноважень «старости» села на обвинуваченого свідок ОСОБА_11 не покладав, дозволу використовувати обвинуваченому приміщення сільської ради, займати це приміщення та видавати гуманітарну допомогу окупаційних військ - не видавав. Зі свідком ОСОБА_11 обвинувачений ОСОБА_3 не узгоджував порубку пошкодженого лісу, вказаний свідок не видавав ніяких розпоряджень чи не просив про заготівлю дров обвинуваченого під час окупації та продаж чи-то забезпечення місцевого населення цими дровами. За показаннями свідка ОСОБА_11 , він не надавав обвинуваченому дозволу користуватись трактором чи технікою, обладнанням, оргтехнікою, що належать сільській раді. Також свідок ОСОБА_11 не уповноважував обвинуваченого підписувати та видавати будь-які документи населенню: довідки про склад сім`ї чи про смерть, перепустки, складати списки мешканців села для отримання гуманітарної допомоги; організовувати збір та виплату грошової допомоги окупаційної влади пенсіонерам села;
		- свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_8 в судових засіданнях показали, що під час окупації вони виконували саме роботу в сільській раді, старшим серед них був обвинувачений ОСОБА_3 , який роздавав усім завдання, надавав вказівки про складання списків односельців, дітей, інвалідів, пенсіонерів, які залишились проживати в інкримінований період на території с.Оскіл. За показаннями свідка ОСОБА_8 , після захоплення російські військові вказали, що «старшим в селі» буде обвинувачений ОСОБА_3 . Вказані свідки також підтвердили використання приміщення та оргтехніки сільської ради в період окупації, видачу довідок та документів населенню, які були підписані обвинуваченим та мали певне юридичне значення, бо породжували або підтверджували обставини, надавали отримувачам цих довідок певні дозволи, зокрема отримувати грошові виплати окупаційної влади, пересуватись, перетинати блокпости, перевозити майно. Також вказані свідки в своїх показаннях повідомляли про «впливовість» обвинуваченого в інкримінований період. Так, обвинувачений ОСОБА_3 «добився» відновлення електроенергії в селі, відскановані заяви та копії документів пенсіонерів села на виплату грошової допомоги окупаційної влади передавались обвинуваченому ОСОБА_3 , який в свою чергу, за показаннями вказаних свідків, передавав ці документи до пенсійного фонду в м.Ізюм, а пізніше пенсіонери отримали грошові виплати по 10000 рублів від окупаційної влади. Свідки підтвердили поїздки щотижня обвинуваченого до м.Ізюм на наради окупаційної влади, після яких обвинувачений доводив вказівки цієї влади. Свідок ОСОБА_8 вказала під час допиту про можливість обвинуваченого відмовитись співпрацювати з окупаційною владою та добровільність її роботи та обвинуваченого в сільській раді в інкримінований період;
		- свідки ОСОБА_30 , ОСОБА_34 під час їх допиту нічого не зазначали, що обвинувачений під час окупації с.Оскіл здійснював повноваження сільського голови. Проте вказані свідки вдвох вказали, що роботу по заготівлі дров та доставку їх населенню їм запропонував саме обвинувачений. При цьому свідок ОСОБА_30 зазначив, що дрова в спаленому лісі він пиляв саме на тій ділянці, на яку вказував обвинувачений ОСОБА_3 , порубку лісу обвинувачений ОСОБА_3 ні з ким не погоджував, ділянку лісу визначав ОСОБА_3 самостійно, лісників не було, і всі роботи по рубці лісу погоджували бригади з обвинуваченим. За показаннями свідка ОСОБА_44 , саме обвинувачений ОСОБА_3 йому видавав для роботи бензопилу, що належить сільській громаді. Свідки ОСОБА_30 та ОСОБА_34 також підтвердили факт використання в окупаційний період трактору з причепом територіальної громади для розвезення заготовлених дров населенню. А списки односельців, яким розвозили дрова, за показаннями свідка ОСОБА_44 , бригади отримували в сільській раді, інколи від обвинуваченого;
		- свідок ОСОБА_38 під час допиту також прямо не підтвердив, що обвинувачений ОСОБА_3 здійснював повноваження голови села, а вказав, що останній був волонтером. При цьому вказаний свідок підтвердив показання інших свідків про роботу в приміщенні сільської ради в окупаційний період, коли там не тільки роздавали гуманітарну допомогу, а видавали свідоцтва про смерть, виплачували грошову допомогу односельчанам в рублях, при цьому обрана до окупації Оскільська сільська рада разом з головою ОСОБА_11 в цей період не здійснювала своїх повноважень. Даний свідок підтвердив, що він надавав свій генератор в сільську раду для електрифікації під час окупації декілька разів. Даний свідок підтвердив, що обвинуваченого ОСОБА_45 він бачив в приміщенні сільської ради щоденно в робочі дні, окрім вихідних. Даний свідок підтвердив показання інших свідків про організацію постачання дров населенню в окупаційний період; 
		- свідок ОСОБА_28 в суді показала, що мала змогу відмовитись співпрацювати з окупаційними військами та не здійснювати будь-якої діяльності, зокрема повноважень сільського голови, в сільській раді у цей період. Вказаний свідок підтвердила, що обвинувачений ОСОБА_3 добровільно прийшов до сільської ради та спілкувався з представниками окупаційних військ, при цьому погроз чи фізичного впливу з боку військових на обвинуваченого під час цієї зустрічі свідок не побачила. Свідок вказала, що після спілкування російського військового з обвинуваченим вона побачила ОСОБА_3 біля сільської ради, який складав списки населення для отримання гуманітарної допомоги окупаційної влади. Також свідок підтвердила, що під час окупації окрім роздачі гуманітарної допомоги в приміщенні сільської ради відбувалась робота з прийому документів на виплату грошової допомоги у розмірі 10000 рублів від окупаційної влади, яку вона отримала. Також вказаний свідок підтвердила показання інших свідків про відновлення електропостачання до села, відновлення роботи лікарні, бібліотеки, використання трактора та оргтехніки сільської ради в окупаційний період;
		- свідок ОСОБА_33 не підтвердив, що обвинувачений ОСОБА_3 здійснював повноваження сільського голови в окупаційний період, лише зазначив про те, що обвинувачений в цей період роздавав російську гуманітарну допомогу односельчанам та «вів» списки населення. 
		- рапортом поліцейського від 24.10.2022 року та повідомленням начальника управління СБУ в Харківській області від 19.10.2022 року, згідно з якими в ході проведення контррозвідувальних заходів було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 після 24.02.2022 року співпрацював з військовими зс рф та добровільно займав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій: був старостою АДРЕСА_1 ;
		- протоколом огляду від 31.10.2022 року та речовими доказами, а саме свідком ОСОБА_11 були виявлені в приміщенні Оскільської сільської ради після звільнення українськими військами від окупації документи: списки мовою оригіналу « АДРЕСА_1 на 04.08.2022 г., на 15.08.2022 г., на 22.08.2022 г., на 14.07.2022 г.», в яких в графі «администрация» під порядковим номером 1 зазначено прізвище обвинуваченого російською мовою « ОСОБА_3 », далі вказано «волонтер», навпроти наявний підпис. Справжність оглянутих документів та наявність підпису навпроти прізвища «Ткач» в графі «администрация», виготовлення цих документів в період окупації, - обвинувачений не заперечував та підтвердив, що за вказаними документами він отримував продуктовий набір за роздачу гуманітарної допомоги односельчанам влітку 2022 року. Крім того у вказаних списках зазначені прізвища свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , які під час допиту також вказували що працювали разом з обвинуваченим в період окупації в приміщенні сільської ради, при цьому вказані свідки, зазначені як «волонтери», а згідно списків віднесені до адміністрації;
		- протоколом огляду від 01.11.2022 року та речовими доказами, відповідно до яких свідком ОСОБА_10 були видані документи: «акты приема-передачи трудового пайка с.Красный Оскол», за якими обвинувачений ОСОБА_3 отримав від представника окупаційної влади ОСОБА_46 «трудові пайки» 28.07.2022 року на 10 осіб, 15.08.2022 року на 12 осіб, 26.08.2022 року на 12 осіб. Проаналізувавши зміст документу «акт приема-передачи трудового пайка с.Красный Оскол від 15.08.2022 року на 12 лиц» та зміст документу «списки с.Оскол Ізюмского району на 15.08.2022 г.», в якому зазначені прізвища осіб за кількістю 12 осіб, суд робить висновок, що обвинувачений ОСОБА_3 15.08.2022 року отримав від представника окупаційної влади ОСОБА_46 «трудові пайки» для 12 осіб, 5 з яких: ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_47 , - працювали в адміністрації; 5 осіб - в лікарні, 2 особи - в будинку культури;
		- доповідною запискою свідка ОСОБА_18 , відповідно до якої «в травні 2022 року він повинний був віддати три мотокоси сільради, що знаходились у нього на зберіганні, ОСОБА_40 , який в той час працював в сільській раді. У разі відмови були погрози про те, що ці мотокоси заберуть військовослужбовці окупаційних військ»;
		- доповідною запискою свідка ОСОБА_6 , згідно якої «в травні 2022 року мешканець села ОСОБА_41 наказав віддати йому бензопилу сільської ради, в іншому випадку погрожував забрати з військовослужбовцями рф. На той час ОСОБА_41 працював в сільській раді, в якій постійно знаходився»;
		- копіями розпоряджень Оскільського сільського голови від 24.02.2022 року та 22.04.2022 року про визначення резервного місця розташування центрального офісу сільської ради на випадок тимчасової окупації, що документально підтверджують показання свідка ОСОБА_11 , який спростував показання обвинуваченого про те, що обраний сільський голова втік та не здійснював своїх повноважень на період окупації. 
		 
		Заявлена позиція захисника про необхідність закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що
		- стороною обвинувачення не доведено виконання обвинуваченим інкримінованого злочину, 
		- відсутні документи, які приймались в окупаційний період та підтверджують зайняття її підзахисним посади т.в.о. «голови селища Оскіл Ізюмського району Харківської області»;
		- не встановлено під час досудового розслідування та судового розгляду конкретної посади, яку займав ОСОБА_3 в інкримінований період (сільський голова, голова сільради, староста, т.в.о голови, тощо);
		- не встановлено добровільності у діях обвинуваченого при виконанні інкримінованого злочину, 
		з посиланням на виборність сільського голови, виходячи з українського законодавства, - були перевірені в ході проведеного судового розгляду.
		Так, показами свідків та дослідженими письмовими доказами доведено, що обвинувачений ОСОБА_3 в період тимчасової окупації населеного пункту АДРЕСА_1 фактично виконував повноваження сільського голови, здійснював керівництво сільською радою, контролював та організовував роботу, залучав осіб до співпраці на окупаційну владу, розпоряджався майном територіальної громади, підписував документи, на підставі яких засвідчувались певні юридичні факти та надавались дозволи, приймав участь в нарадах незаконно створеної окупаційними військами військово-цивільної адміністрації м.Ізюм та Ізюмського району Харківської області, після яких намагався організувати виконання отриманих вказівок. В підпорядкуванні обвинуваченого були свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , які допитані під час судового розгляду. З наведеного вище вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 виконував організаційно-розпорядчі функції.
		Відсутність документів, які б підтверджували призначення на посаду обвинуваченого окупаційною владою, ніяким чином не свідчить про невчинення інкримінованого злочину останнім. Посада сільського голови відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» є дійсно виборною в Україні. Але рф під час війни та насильницького незаконного захоплення території України, зокрема с.Оскіл Ізюмського району Харківської області, проігнорувала діючі міжнародні правові норми, зневажала діюче чинне законодавство України. Після окупації російським військовим с.Оскіл необхідно було встановити свою вертикаль влади та «знайти людину, яка буде працювати в сільській раді, щоб був газ, світло, налагодить роботу терцентру, лікарні, бібліотеки та буде видавати російську гуманітарну допомогу» (з показань свідка ОСОБА_28 ). Навряд чи після проведеної «співбесіди» з обвинуваченим військовий «татарин» видав будь-який офіційний документ, в якому зазначив чітко майбутню посаду ОСОБА_3 , розробив та ознайомив останнього з його посадовими обов`язками. Кандидатура ОСОБА_3 з місцевими мешканцями, які залишились проживати в селі, взагалі не обговорювалась, їх просто «поставили перед фактом»: «російські військові сказали, що обвинувачений ОСОБА_3 буде «старшим в селі» (з показань свідка ОСОБА_8 ) 
		Неподобною виглядає позиція захисника щодо підстави для закриття кримінального провадження  це не встановлення назви посади обвинуваченого під час інкримінованих подій: сільський голова, голова сільради, староста, т.в.о. голови села, тощо. Під час проведеного судового розгляду було встановлено, що місцеві мешканці с.Оскіл під час окупації, за показаннями допитаних свідків, сприймали діяльність обвинуваченого як особу, яка здійснює повноваження сільського голови та очолює сільську раду. ОСОБА_3 займав навіть кабінет сільського голови ОСОБА_11 в адміністративному приміщенні сільської ради, лише обвинувачений закривав та відкривав вхідні двері до сільської ради (з показань свідка ОСОБА_6 ).
		Свідок ОСОБА_28 , якій першій запропонували співпрацю з окупаційними військами, відмовилась і будь-яких наслідків за відмову не понесла. Вказаний свідок підтвердила, що погроз на адресу обвинуваченого ОСОБА_3 під час оголошення пропозиції фактично виконувати повноваження сільського голови російські військові не висловлювали. Добровільність дій обвинуваченого ОСОБА_3 під час інкримінованих подій прямо підтвердила свідок ОСОБА_8 . Допитана свідок ОСОБА_10 також вказала, що при ній російські військові ніяких погроз обвинуваченому ОСОБА_3 в період спільної роботи в сільській раді не висловлювали. Сам обвинувачений ОСОБА_3 під час допиту неодноразово зазначав, що погодився на пропозицію окупаційних військ здійснювати волонтерську діяльність добровільно. До того ж допитані свідки повідомляли про можливість виїзду з села в окупаційний період. Тобто право вибрати декілька варіантів поведінки у обвинуваченого ОСОБА_3 на час приходу окупаційних військ та подальшої окупації було.
		Дослідивши наведені вище докази, суд не знайшов підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_3 був вимушений зайняти зазначену вище посаду та діяв під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли іноземну державу - рф.
		Агресивна риторика обвинуваченого стосовно української влади, яка за його думкою, покинула місцевих під час окупації «напризволяще», що спонукало його до активних дій та примусило до співпраці з окупантами, - не виправдовує вчинений злочин. Прийняті розпорядження Оскільським сільським головою прямо передбачали необхідність евакуації представників української влади з окупованої території на підконтрольну Україні територію. Крім того, висвітлені в засобах масової інформації наслідки окупації звільнених територій України показали, що російські війська позбавили життя багатьох українських сільських голів разом з сім`ями, які залишились. 
		 
		Отже, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 добровільно займав посаду т.в.о. «голови селища Оскіл Ізюмського району Харківської області», тобто у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території.
		 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його до категорії тяжких злочинів, ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, неодружений, має на утриманні непрацездатну матір, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, а також відношення обвинуваченого до скоєного.
		Обставин, відповідно до вимог ст.66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд не встановив.
		Обставиною, відповідно до вимог ст.67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		За сукупністю обставин вчинення кримінального правопорушення, ступеня тяжкості, даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, стану здоров`я останнього, наявності на утриманні непрацездатної матері старечого віку, відсутності пом`якшуючих його покарання обставин, висновку органу пробації, наявності обтяжуючої покарання обставини, суд дійшов висновку, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно застосувати покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та органів місцевого самоврядування, в межах санкції, інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України без конфіскації майна, оскільки не було встановлено корисливих мотивів в діях обвинуваченого. 
		Підстав застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 положень ст.69, 75 КК України суд не встановив.
		Заявлена позиціяпрокурора щодопризначення обвинуваченомуможливого покаранняу виглядіпозбавлення воліна строк10років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та органів місцевого самоврядування, на строк 15 років з конфіскацією майна, на думку суду, є занадто суворою та не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого. 
		Стаття 50 КК України передбачає, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, що також закріплено в ч.2 ст.65 КК України
		Визначене судом покарання буде відповідати ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, а також здатним сприяти виправленню ОСОБА_3 та попередженню скоєння нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами.
		 
		Запобіжний захід стосовно обвинуваченого застосований у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили не підлягає змінам. 
		Згідно вимог ст.72 КК України, у строк покарання підлягає зарахуванню попереднє ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_3 з 03.11.2022 року до 08.04.2024 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		 
		Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
		 
		Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений, витрати відсутні. 
		 
		Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд  
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, та призначити покарання за ч.5 ст.111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та органів місцевого самоврядування, на строк 12 (дванадцять) років без конфіскації майна.
		 
		Строк відбуття покарання  ОСОБА_3 обчислювати з 08.04.2024 року. 
		 
		Запобіжний захід  ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити обраний  тримання під вартою.
		 
		Зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення  ОСОБА_3  з 03.11.2022 року до 08.04.2024 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		 
		Речові докази: 
		- газети «Х*рьков Z» №15 2022 - три примірника; «Х*рьков Z» №18 2022 - два примірника; «Х*рьков Z» №20 2022  два примірника; «Изюмский телеграф» середа 10 августа 2022 г, выпуск девятый, г.Изюм  один примірник; «Изюмский телеграф» четверг 4 августа 2022 г, выпуск восьмой, г.Изюм  один примірник, які долучені до матеріалів кримінального провадження, - після набрання вироком законної сили зберігати в кримінальному провадженні;
		- документи «Акты приема-передачи трудового пайка «с.Красный Оскол» з вказівкою дат «28.07.2022 г.», «15.08.2022 г.», «26.08.2022 г.», які долучені до матеріалів кримінального провадження, - після набрання вироком законної сили зберігати в кримінальному провадженні;
		- документи: списки «с.Оскол Ізюмского району на 04.08.2022 г.», списки « АДРЕСА_1 на 15.08.2022 г.», списки « АДРЕСА_1 на 22.08.2022 г.», списки « АДРЕСА_1 на 14.07.2022 г.», які долучені до матеріалів кримінального провадження, - після набрання вироком законної сили зберігати в кримінальному провадженні.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. 
		 
		 
		 
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...