Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/876/22 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: 09.04.2024. Зареєстровано: 10.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2024.
Дата набрання законної сили: 04.04.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 квітня 2024 року 
		м. Київ
		cправа №  906/876/22 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Кролевець   О.   А. - головуючий, Баранець   О.   М., Мамалуй   О.   О.
		за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А
		та представників:
		позивача - Пасенко В. П.
		відповідача 1 - ОСОБА_5
		відповідача 2 - не з`явився
		відповідача 3 - не з`явився
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  ОСОБА_1 
		на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 (головуючий - Гудак   А.   В., судді Мельник   О.   В., Олексюк   Г.   Є.)
		та рішення Господарського суду Житомирської області від 12.07.2023 (суддя - Кудряшова   Ю.   В.)
		у справі №   906/876/22
		за позовом  ОСОБА_1 
		до 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 , 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркол"
		про визнання недійсним договору міни від 29.10.2021, визнання недійсними акту, рішення, скасування реєстраційних дій, визначення розміру статутного капіталу та часток
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           ОСОБА_1 (позивач) звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 (відповідач   1), ОСОБА_3 (відповідач   2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркол" (відповідач   3) з вимогами (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) про:
		- визнання недійсним договору міни, укладеного 29.10.2021 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Лінкевичем   Б.   А., відповідно до якого ОСОБА_3 обміняла належну їй на праві приватної власності частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркол", що становить 50% статутного капіталу Товариства, дорівнює 500   000 грн на належний на праві приватної власності ОСОБА_2 автомобіль марки MAN TGA 18.440, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
		- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркол" від 29.10.2021, за яким ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_2 прийняв 50% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркол";
		- скасування в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії про зміну складу засновників (учасників) або зміну відомостей про засновників (учасників) ТОВ "Маркол", номер запису 1003071070002000747 від 01.11.2021, вчиненої державним реєстратором Центру з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Новоград-Волинської районної державної адміністрації Лопатюк   І.   П.;
		- визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Маркол" наступним чином: розмір статутного капіталу: 1   000   000,00 грн; учасники: ОСОБА_3 , країна громадянства: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , розмір внеску до статутного фонду (грн): 500   000,00 грн; ОСОБА_4 , країна громадянства: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , розмір внеску до статутного фонду (грн): 400   000,00 грн; ОСОБА_1 , країна громадянства: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , розмір внеску до статутного фонду (грн): 100   000,00 грн;
		- визнання недійсними рішень №   13062022 Загальних зборів учасників ТОВ "Маркол" від 13.06.2022, якими вирішено змінити місцезнаходження ТОВ "Маркол" з АДРЕСА_4 ; збільшено статутний капітал ТОВ "Маркол" на 10   000   000,00 грн за рахунок внеску учасника ОСОБА_2 для погашення заборгованості товариства перед бюджетом та державними фондами; затвердити статутний капітал ТОВ "Маркол" в розмірі 11   000   000,00 грн; розподілено частки учасників наступним чином : ОСОБА_2 , якому належить 10   500   000,00 грн, що складає 95,45% статутного капіталу; ОСОБА_4 , якому належить частка в розмірі 400   000,00 грн., що складає 3,6% статутного капіталу; ОСОБА_1 , якій належить частка в розмірі 100   000,00 грн, що складає 0,9% статутного капіталу; затверджено нову редакцію статуту ТОВ "Маркол", уповноважено ОСОБА_5 підписати одноособово нову редакцію статуту ТОВ "Маркол" та провести державну реєстрацію змін в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
		- скасування в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії про зміну інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою; зміну місцезнаходження юридичної особи; зміну найменування юридичної особи (повного та/або скороченого); зміну розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи; зміну складу засновників (учасників) або зміну відомостей про засновників (учасників) ТОВ "Маркол"; зміну до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про ТОВ "Маркол", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису 1003071070003000747 від 15.06.2022, вчиненої державним нотаріусом Новоград-Волинської державної нотаріальної контори Ружицьким   О.   Д.
		2.          Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркол" і відповідно до п.8.1. Статуту в редакції від 12.04.2012 має частку в розмірі 10% в Статутному капіталі товариства, яка дорівнює 100   000,00 грн. У липні 2022 року ОСОБА_1 дізналася з відкритих джерел (ІНФОРМАЦІЯ_2) про те, що до складу ТОВ "Маркол" (Товариства) включений в якості учасника ОСОБА_2 , статутний капітал товариства збільшено на 10   000   000,00 грн за рахунок внеску ОСОБА_2 , у зв`язку з чим частка ОСОБА_1 в Статутному капіталі Товариства зменшена до 0,9091% та змінено юридичну адресу товариства.
		3.          За доводами позивача, останню не було повідомлено про намір відповідача   2 відчужити належну їй частку в статутному капіталі товариства, чим порушено переважне право позивача на придбання зазначеної частки, що є підставою для визнання недійсними оскаржуваного договору міни, акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства та скасування в реєстрі реєстраційної дії про зміну складу засновників (учасників) Товариства. Також в обґрунтування позовних вимог про визначення розміру статутного капіталу, визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства та скасування в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідних реєстраційних дій позивач доводить, що про проведення оскаржуваних зборів учасників її не було повідомлено у встановленому законом порядку, на спірних зборах не було достатньої кількості голосів для прийняття відповідних рішень, окрім того зазначає, що зміна розміру статутного капіталу шляхом внесення додаткового вкладу одним із учасників Товариства та відповідно перерозподіл розміру часток учасників відбулось із порушенням переважного права позивача на внесення додаткового вкладу пропорційно розміру її частки.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		4.          Рішенням Господарського суду Житомирської області від 12.07.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023, у задоволення позову відмовлено.
		5.          Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_3 (відповідач   2) дотрималась положень визначених абз.2 п.8.8 Статуту ТОВ "Маркол" затвердженого зборами засновників №   1 від 12.04.2012 та приписів частин 1, 3 ст.20, частини 1 ст.21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо письмового повідомлення інших учасників товариства, зокрема ОСОБА_1 про намір відчужити частку в статутному капіталі товариства, а ОСОБА_1 не скористалась своїм переважним правом на її придбання, у зв`язку з чим суди дійшли висновку, що вимога про визнання недійсним договору міни від 29.10.2021 у зв`язку з порушення корпоративних прав ОСОБА_1 щодо переважного права на придбання частки іншого учасника товариства у статутному капіталі ТОВ "Маркол" є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
		6.          Щодо вимог про визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства, за яким ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_2 прийняв 50% частки у статутному капіталі ТОВ "Маркол" та скасування в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії про зміну складу засновників (учасників) або зміну відомостей про засновників (учасників) ТОВ "Маркол" суди попередніх інстанцій зазначили, що з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду викладених в ухвалі від 11.08.2022 у справі №   916/546/21 та Верховного Суду у постанові від 18.07.2023 у справі №   910/9159/21, а також обставин цієї справи, акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Маркол" від 29.10.2021 не є самостійним непоіменованим видом договору, оскільки зазначений акт укладений на виконання договору міни від 29.10.2021 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а відтак позовні вимоги у цій частині, є похідними вимогами від позовної вимоги про визнання недійсним договору міни від 29.10.2021, який укладений з дотриманням норм цивільного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.
		7.          Щодо посилання позивача на порушення ОСОБА_3 положення частини другої статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" стосовно того, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків може вийти з товариства за згодою інших учасників, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що дана норма закону не стосується правовідносин у даному спорі, з огляду на те, що ОСОБА_3 відчужила свою частку у статутному капіталі ТОВ "Маркол" шляхом укладення договору міни від 29.10.2021. При цьому, суди відзначили, що відчуження частки не є виходом зі складу учасників у розумінні положень Закону.
		8.          Також суди відхилили твердження позивача про те, що для набуття статусу учасника ТОВ "Маркол" ОСОБА_2 повинен був звернутися до Товариства з метою скликання загальних зборів товариства для вирішення питання прийняття його до складу учасників, зазначивши, що така процедура була передбачена за законодавством, яке діяло до набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Натомість правовідносини щодо відчуження частки у цій справі виникли після набрання чинності 17.06.2018 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" в редакції що діяла на момент укладення договору міни від 29.10.2021 та укладеного на його виконання акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Маркол" від 29.10.2021. Таким чином, суди зазначили, що за законодавством, яке діє після набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", більше не вимагається вказувати у статуті товариства склад учасників та розмір належних їм часток. Відповідно зміна учасників не потребує ні внесення змін до статуту, ні проведення загальних зборів учасників для внесення таких змін.
		9.          З огляду на викладене, суди дійшли висновку, що з дня державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу 01.11.2021 (реєстраційна дія про зміну складу засновників (учасників) або зміну відомостей про засновників (учасників) ТОВ "Маркол", номер запису 1003071070002000747 від 01.11.2021), що містяться в ЄДРЮОФОПГФ, склад учасників ТОВ "Маркол" змінився, тобто ОСОБА_3 втратила статус учасника товариства, оскільки такий статус набув ОСОБА_2 , що відповідає вимогам статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
		10.          Щодо вимоги про визнання недійсним рішення №13062022 Загальних зборів учасників ТОВ "Маркол" від 13.06.2022 суди попередніх інстанцій зазначили, що директором ТОВ "Маркол" дотримано вимоги статей 31, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" про скликання загальних зборів та процедуру повідомлення учасника товариства ОСОБА_1 про заплановані збори на 13.06.2021, а відтак жодним чином не було порушено право позивача взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах.
		11.          Відтак, суди дійшли висновку про обізнаність позивача про проведення 13.06.2022 загальних зборів учасників ТОВ "Маркол", проте, позивач на вказані загальні збори учасників Товариства не прибула, уповноваженого представника не направила, незважаючи на повідомлення направлене у встановленому порядку. Доказів на спростування отримання ОСОБА_1 вищевказаного повідомлення про проведення загальних зборів позивачем не надано та матеріали справи не містять.
		12.          Враховуючи вищевикладене, суди вказали про безпідставність посилань позивача на те, що її не було повідомлено у встановленому законом порядку про проведення загальних зборів чим було позбавлено можливості взяти участь у загальних зборах учасників ТОВ "Маркол" 13.06.2022.
		13.          Стосовно доводів позивача про те, що на оскаржуваних загальних зборах були прийняті рішення за відсутності достатньої кількості голосів учасників для прийняття відповідних рішень у зв`язку зі смертю учасника - ОСОБА_4 , частка якого становила 40%, суди зазначили, що оскільки матеріали справи не містять відомостей про оформлення спадкоємцями вказаного учасника, станом на дату проведення спірних загальних зборів учасників Товариства, права на спадщину на частку в статутному капіталі ТОВ "Маркол", то у даному випадку, до вирішення питання про вступ (прийняття) спадкоємців (правонаступників) померлого (ліквідованого) учасника правомочність загальних зборів учасників визначається без урахування частки в статутному капіталі, яка належала померлому (ліквідованому) учаснику.
		14.          Відтак суди дійшли висновку, що на загальних зборах 13.06.2022 брав учать учасник ТОВ "Маркол", якій має для голосування на зборах у сукупності 83,33% голосів від загальної кількості учасників товариства ОСОБА_2 в особі його уповноваженого представника ОСОБА_5 , що узгоджується з приписами статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
		15.          Також суди вказали на безпідставність доводів позивача про те, що рішенням загальних зборів ТОВ "Маркол" від 13.06.2022 вона була позбавлена переважного права, передбаченого статтею 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до її частки у статутному капіталі, оскільки позивач, будучи повідомленою та обізнаною про проведення загальних зборів 13.06.2022 та їх порядок денний, не виявила бажання взяти участь в цих зборах.
		16.          Разом з цим, суди дійшли висновку про відмову у задоволенні похідної вимоги про скасування в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії номер 1003071070003000747 від 15.06.2022, вчиненої державним нотаріусом Новоград-Волинської державної нотаріальної контори Ружицьким   О.   Д.
		17.          Окрім цього суди попередніх інстанцій відхилили твердження позивача про те, що рішення про розподіл часток учасників прийняте на загальних зборах 13.06.2022 в порушення приписів частини 3 статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" з огляду на те, що перерозподіл часток між учасниками товариства, передбачений у статті 15 вказаного Закону, при цьому суди вказали, що на загальних зборах ТОВ "Маркол" 13.06.2022 не вирішувалось питання затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника, перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом, створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності, прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника.
		18.          Враховуючи вищевикладене, суди дійшли висновку про відмову у задоволенні вищевказаних позовних вимог, а також про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Маркол".
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
		19.           ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 і рішення Господарського суду Житомирської області від 12.07.2023 та ухвалити у справі нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
		20.          У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №   906/1336/19 (щодо необхідності надання згоди інших учасників товариства на вихід учасника з товариства) та постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №   918/92/17, від 24.10.2019 у справі №   927/807/18, від 05.09.2023 у справі №   910/16892/21 (щодо збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових вкладів, без врахування на засадах пропорційності часток інших учасників).
		21.          Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а саме щодо надання кожному учаснику переважного права зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі, передбаченого статтею 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
		 
		Позиція інших учасників справи
		22.           ОСОБА_2 (відповідач   1) подав відзив на касаційну скаргу, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані рішення і постанову залишити без змін.
		23.          Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
		24.          Згідно пунктів 2.1, 2.1.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркол" затвердженого зборами засновників оформлені №   1 від 12.04.2012 учасниками Товариства є громадянка України ОСОБА_3 паспорт НОМЕР_6 виданий Московським РУГУ МВС України в місті Києві, код НОМЕР_3, що проживає: АДРЕСА_1 ; громадянин України ОСОБА_4 паспорт НОМЕР_7 виданий Старокиївським РУГУ МВС України в місті Києві, код НОМЕР_4. що проживає: АДРЕСА_2 ; громадянка України ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_8 виданий Новоград-Волинським МРВ УМВС України в Житомирській області, код НОМЕР_5. що проживає в АДРЕСА_3 .
		25.          Згідно п.8.1. Статуту ТОВ "Маркол" в редакції від 12.04.2012 ОСОБА_1 має частку в розмірі 10% в статутному капіталі товариства, яка дорівнює 100   000,00 грн.
		26.          Абзацом 2 п.8.8. Статуту ТОВ "Маркол" передбачено, що учасники користуються пріоритетним правом отримання частки (її частини) пропорційно до їх часткової участі в статутному капіталі товариства.
		27.          Згідно п.10.1. Статуту (в редакції діючий на момент проведення загальних зборів) вищим органом Товариства є загальні збори (надалі - збори). Збори складаються із учасників, або призначених ними представників.
		28.          Пунктом 10.6 Статуту (в редакції діючий на момент проведення загальних зборів) встановлено, що в голосуванні приймають участь тільки учасники (їх представники). Рішення зборів приймаються простою більшістю голосів присутніх учасників. Кількість голосів кожного із учасників визначається у відповідності з розміром часткової участі в статутному капіталі товариства за принципом: одна частка - один голос.
		29.          Відповідно до п.п.10.9-10.9.10 Статуту (в редакції діючий на момент проведення загальних зборів) до компетенції зборів належать питання: внесення змін до Статуту; визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження його планів та звітів про його діяльність; виключення учасника; обрання та дострокове відкликання директора та членів ревізійної комісії, затвердження її звітів та висновків: визначення розмірів, порядку і строків внесення учасниками додаткових внесків, а також виплати учасникам доходів на внески; розподіл прибутку, визначення порядку покриття збитків, визначення режим\ створення та використання фондів Товариства: про передачу часток (їх частин) учасника іншим учасникам чи третім особам, набуття Товариством частки учасника; прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, визначення складу ліквідаційної комісії, призначення та відклик її членів та затвердження заключного звіту ліквідаційного балансу; затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів Товариства, визначення організаційної структури Товариства; визначення умов оплати праці посадових осіб Товариства.
		30.          Пунктами 10.8.-10.8.4. Статуту (в редакції діючий на момент проведення загальних зборів) врегулювано питання скликання загальних зборів та наведено такі положення:
		10.8. Збори можуть бути звичайними і позачерговими.
		10.8.1. Звичайні збори скликаються не рідше двох разів на рік для розгляду та затвердження річного звіту і балансу Товариства, визначення основних напрямків діяльності, розподілу прибутку та інших, питань, що віднесені до компетенції зборів.
		10.8.2. Якщо присутні на зборах в сукупності складають менше 60% голосів, то оголошуються повторні збори не пізніше, ніж через 30 днів після зборів, що не відбулися.
		10.8.3. Позачергові збори скликаються:
		10.8.3.1. Директором Товариства для вирішення справ, потребуючих негайного розгляду:
		10.8.3.2. за пропозицією ревізійної комісії;
		10.8.3.3. за пропозицією учасників, що мають в сукупності більше 20% голосів.
		10.8.4. Позачергові збори скликаються в строк, не пізніше 20 днів після наданої пропозиції.
		31.          23.03.2021 ОСОБА_3 надіслала ОСОБА_1 повідомлення від 22.03.2021 про намір відчужити частку в статутному капіталі ТОВ "Маркол" з пропозицією скористатись переважним правом на придбання її частки.
		32.          Факт направлення такого повідомлення відповідач-3 підтвердив відповіддю на адвокатський запит від 23.02.2023, з якого вбачається, що поштове відправлення Укрпошта Експрес №   0318706787232 було надіслано відділенням поштового зв`язку (ВПЗ) Київ 03187 23.03.2021, згідно довідників, адресоване - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ), відправник - ОСОБА_3 , копією фіскального чеку та описом вкладення.
		33.          Проте, ОСОБА_1 протягом 30 днів з дати отримання відповідного повідомлення не скористалася своїм переважним правом на її придбання.
		34.          09.10.2021 між ОСОБА_3 (сторона   1) та ОСОБА_2 (сторона   2) укладено договір міни, відповідно до якого сторона   1 міняє належну їй на праві приватної власності частку в статутному капіталі ТОВ "Маркол", що становить 50% статутного капіталу Товариства, дорівнює 500   000,00 грн на належний стороні   2 на праві приватної власності автомобіль марки МAN TGA 18.440, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
		35.          Право власності на вказану частку статутного капіталу, що належить стороні   1, підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що сформований 29.10.2021 Центром з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Новоград-Волинської районної державної адміністрації (п.1 договору).
		36.          Сторона   2 міняє належний йому на праві приватної власності автомобіль марки МAN TGA 18.440, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 на належну стороні   1 на праві приватної власності частку в статутному капіталі ТОВ "Маркол", що становить 50% статутного капіталу Товариства, дорівнює 500   000,00 грн.
		37.          Автомобіль належить стороні   2 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_9 виданого 27.10.2007 ТСЦ 1844 (п.2 договору).
		38.          В пункті 4 договору визначено, що обмін майна здійснюється без грошової доплати.
		39.          Договір підписано сторонами та посвідчено приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Лінкевич   Б.   А. та зареєстровано в реєстрі за №   1617.
		40.          Згідно з актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркол" від 29.10.2021, ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_2 прийняв 50% частки у статутному капіталі ТОВ "Маркол".
		41.          01.11.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором Центру з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Новоград-Волинської районної державної адміністрації Лопатюк   І.   П. було внесено запис №   1003071070002000747 про реєстрацію за відповідачем   1 права власності на частку в розмірі 50% статутного капіталу ТОВ "Маркол". Реєстраційна дія була проведена на підставі подання документів, щодо переходу права власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Маркол" від ОСОБА_3 до ОСОБА_2 на підставі акта приймання-передачі частки від 29.10.2021.
		42.          Згідно вимоги від 10.05.2022 про проведення загальних зборів учасників, яка була скерована ОСОБА_2 директору ТОВ "Маркол" ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_2 вимагав скликати загальні збори учасників ТОВ "Маркол" з наступним порядком денним:
		1) Про зміну місцезнаходження товариства;
		2) Про збільшення статутного капіталу товариства;
		3) Про затвердження нової редакції статуту товариства та його державну реєстрацію.
		Також просив про скликання загальних зборів повідомити учасників товариства відповідно до вимог статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" шляхом надсилання поштового відправлення з описом вкладення не менше чим за 30 днів до дати проведення загальних зборів учасників.
		43.          З матеріалів справи вбачається, що учасник ТОВ "Маркол" - ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 03.08.2020 серія НОМЕР_10 .
		44.          Відомостей, що спадкоємці ОСОБА_4 до дня проведення загальних зборів учасників, 13.06.2022 оформили свідоцтво про право на спадщину на частку в статутному капіталі ТОВ "Маркол" матеріали справи не містять.
		45.          10.05.2023 на адресу позивача направлено повідомлення про проведення загальних зборів, яким повідомлено, що відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркол" (код ЄДРПОУ 32183603), місцезнаходження якого: АДРЕСА_3 , на вимогу учасника товариства - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_11 ), який володіє часткою в розмірі 50% статутного капіталу товариства, повідомляє про проведення загальних зборів учасників. Також повідомлено, що загальні збори учасників ТОВ "Маркол" відбудуться о 10:00 год. 13.06.2022 в кабінеті директора ТОВ "Маркол" за адресою : Житомирська область, місто Новоград-Волинський, вул. Герцена, 26.
		Порядок денний загальних зборів учасників:
		1. Про зміну місцезнаходження товариства;
		2. Про збільшення статутного капіталу товариства;
		3. Про затвердження нової редакції Статуту товариства та його державну реєстрацію.
		46.          На підтвердження направлення даного повідомлення суду подано поштову накладну №   1170700915391 та опис вкладення.
		47.          Позивач на загальні збори учасників ТОВ "Маркол" 13.06.2022 не прибула, уповноваженого представника не направила, незважаючи на повідомлення направлене у встановленому порядку. Доказів на спростування отримання ОСОБА_1 вищевказаного повідомлення про проведення загальних зборів позивачем не надано та матеріали справи не містять.
		48.          13.06.2022 відбулись загальні збори учасників ТОВ "Маркол".
		49.          У рішенні зазначено, що на зборах присутній ОСОБА_5 , який діє на підставі довіреності виданої ОСОБА_2 , якому належить частка в розмірі 50%. Відсутні учасники: ОСОБА_1 , якій належить частка в розмірі 10% статутного капіталу та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та кому належить частка в розмірі 40% статутного капіталу. У рішенні вказано, загальні збори учасників є правомочними, оскільки присутні учасники, які володіють 83.33% часток в статутному капіталі товариства.
		50.          Визначений порядок денний зборів:
		1. Про зміну місцезнаходження товариства.
		2. Про збільшення статутного капіталу товариства.
		3. Про затвердження нової редакції статуту товариства та йото державну реєстрацію.
		51.          Рішення прийняті на загальних зборах учасників:
		1. Змінити місцезнаходження ТОВ "Маркол" з АДРЕСА_4 ;
		2. Збільшити статутний капітал ТОВ "Маркол" на 10   000   000,00 грн за рахунок внеску учасника ОСОБА_2 для погашення заборгованості товариства перед бюджетом та державними фондами;
		3. Затвердити статутний капітал ТОВ "Маркол" в розмірі 11   000   000,00 грн;
		4. Розподілити частки учасників наступним чином:
		- ОСОБА_2 , якому належить 10   500   000,00 грн, що складає 95,45% статутного капіталу;
		- ОСОБА_4 , якому належить частка в розмірі 400   000,00 грн, що складає 3,6% статутного капіталу;
		- ОСОБА_1 , якій належить частка в розмірі 100   000,00 грн, що складає 0,9% статутного капіталу;
		5. Затвердити нову редакцію статуту ТОВ "Маркол";
		6. Уповноважити ОСОБА_5 підписати одноособово нову редакцію статуту ТОВ "Маркол" та провести державну реєстрацію змін в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		 
		Позиція Верховного Суду
		52.          Перевіривши повноту встановлення судами першої і апеляційної інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі і заперечення, викладені у відзиві Верховний Суд вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		53.          Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
		54.          За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).
		55.          Згідно зі статтею 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		56.          Отже, підставою для звернення до суду є саме порушення, невизнання або оспорювання прав та законних інтересів особи.
		57.          Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
		58.          Згідно зі статтею 80 ГК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
		59.          17.06.2018 набрав чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників (частина 1 статті 1 Закону).
		60.          Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
		61.          Так, звертаючись з позовом у цій справі позивач, зокрема, заявила вимоги про визнання недійсним договору міни, укладеного 29.10.2021 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркол" від 29.10.2021; скасування в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії про зміну складу засновників (учасників) або зміну відомостей про засновників (учасників) ТОВ "Маркол", номер запису 1003071070002000747 від 01.11.2021, саме через порушення її переважного права на придбання частики ОСОБА_3 .
		62.          З приводу наведених позовних вимог Верховний Суд зазначає таке.
		63.          Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
		64.          За приписами статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов`язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства.
		65.          Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи врегульовано статтею 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
		66.          Відповідно до частин першої, другої статті 21 названого Закону учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
		67.          Відчуження частки в статутному капіталі товариства має своєю метою припинення права власності на цю частку в особи, яка відчужує її, щоб певна інша особа (один учасник чи кілька учасників цього товариства або треті особи) набула право на цю частку.
		68.          Підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі, зокрема до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою. Відчуження відбувається на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо.
		69.          Правила застосування механізму переважного права учасника на придбання частки у статутному капіталі, яка продається, встановлено статтею 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
		70.          Переважне право - це право (правомочність), яке забезпечує першочерговість перед іншими (третіми) особами на вчинення певної юридичної дії. Метою застосування інституту переважного права у корпоративних правовідносинах є збереження складу учасників товариства.
		71.          Відповідно до статті 20 Закону учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі (ч.1). Якщо кілька учасників товариства скористаються своїм переважним правом, вони придбавають частку (частину частки) пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі товариства (ч.2). Учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства (ч.3). Якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов`язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки). У разі ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу покупець має право звернутися до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу частки (її частини) укладеним на запропонованих продавцем умовах. У разі ухилення покупця від укладення договору купівлі-продажу продавець має право реалізувати свою частку третій особі на раніше повідомлених учасникам товариства умовах (ч.4). Учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами становить один рік (ч.5). Статутом товариства може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники товариства не мають переважного права. Статутом також може бути передбачений обов`язок учасника товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками товариства. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (ч.6). Якщо продаж частки (частини частки) у статутному капіталі товариства здійснюється на аукціоні (публічних торгах) відповідно до закону, переважне право учасника товариства не застосовується (ч.7). Переважне право учасника товариства не застосовується у разі, якщо це передбачено корпоративним договором, стороною якого є такий учасник (ч.8).
		72.          Слід звернути увагу, що частина третя статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вимагає від учасника товариства, який має намір продати свою частку (частину частки), інформувати інших учасників у відповідному письмовому повідомленні про ціну та розмір частки, що відчужується, та інші умови. Тобто по суті продавець має ознайомити учасників з договором купівлі-продажу, який він планує укласти, адже інформація про певні умови може істотно вплинути на рішення учасника щодо використання ним його переважного права.
		73.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріали справи свідчать про те, що 23.03.2021 ОСОБА_3 надіслала ОСОБА_1 повідомлення від 22.03.2021 про намір відчужити частку в статутному капіталі ТОВ "Маркол" з пропозицією скористатись переважним правом на придбання її частки.
		74.          Факт направлення такого повідомлення відповідач   3 підтвердив відповіддю на адвокатський запит від 23.02.2023, з якого вбачається, що поштове відправлення Укрпошта Експрес №   0318706787232 було надіслано відділенням поштового зв`язку (ВПЗ) Київ 03187 23.03.2021, згідно довідників, адресоване - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ), відправник - ОСОБА_3 , копією фіскального чеку та описом вкладення.
		75.          Проте, ОСОБА_1 протягом 30 днів з дати отримання відповідного повідомлення не скористалася своїм переважним правом на її придбання.
		76.          В подальшому, 09.10.2021 між ОСОБА_3 (Сторона   1) та ОСОБА_2 (Сторона   2) укладено договір міни, відповідно до якого Сторона   1 міняє належну їй на праві приватної власності частку в Статутному капіталі ТОВ "Маркол", що становить 50% Статутного капіталу Товариства, дорівнює 500   000,00 грн на належний Стороні   2 на праві приватної власності автомобіль марки МAN TGA 18.440, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
		77.          Так, за змістом статей 203, 215, 217 ЦК України оспорювати правочин у суді може одна зі сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину.
		78.          Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша законна реалізація заінтересованою особою її прав. Самі по собі дії осіб щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права. Якщо особа звертається з позовом задля інших цілей, ніж захист порушеного права чи інтересу, зокрема для встановлення преюдиційних обставин або з метою ухилення від виконання зобов`язань, то у задоволенні позову може бути відмовлено.
		79.          Стаття 626 ЦК України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		80.          Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		81.          Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
		82.          Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		83.          Статтею 715 ЦК України встановлено, що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов`язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни.
		84.          До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов`язання (стаття 716 ЦК України).
		85.          Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		86.          Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
		87.          Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		88.          За приписами статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, другою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі (невідповідність волі та волевиявлення).
		89.          Суди попередніх інстанцій встановили, що договір міни від 29.10.2021 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не суперечить вимогам, встановленим частинами першою, другою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України, а відтак, оскільки ОСОБА_3 дотрималась положень визначених абзацом 2 пункту 8.8 Статуту ТОВ "Маркол" затвердженого зборами засновників №   1 від 12.04.2012 та приписів частин першої, третьої статті 20, частини першої статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо письмового повідомлення інших учасників товариства, зокрема ОСОБА_1 про намір відчужити частку в статутному капіталі товариства, а ОСОБА_1 не скористалась своїм переважним правом на її придбання, відтак, суди дійшли висновку, що вимога про визнання недійсним договору міни від 29.10.2021 у зв`язку з порушенням корпоративних прав ОСОБА_1 щодо переважного права на придбання частки іншого учасника товариства у статутному капіталі ТОВ "Маркол" є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
		90.          Верховний Суд погоджується із наведеними висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для визнання недійсним договору міни та зазначає, що останні ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
		91.          Щодо вимог позивача про визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Маркол" від 29.10.2021 та скасування в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії про зміну складу засновників (учасників) або зміну відомостей про засновників (учасників) ТОВ "Маркол", номер запису 1003071070002000747 від 01.11.2021 Верховний Суд зазначає таке.
		92.          Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		93.          Частина друга статті 20 ГК України встановлює, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
		94.          Згідно із частинами першою - четвертою статті 202 ЦК України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
		95.          Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.
		96.          Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. 
		Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 25.02.2020 у справі №   915/1299/18.
		97.          Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.08.2022 у справі №   916/546/21 зазначила, що залежно від встановлених судами обставин конкретної справи, документ, який сторони справи іменують як "акт приймання-передачі", може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
		98.          Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як змісту такого акта приймання-передачі, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Таким чином, суд досліджує акт в кожному конкретному випадку та надає йому оцінку в залежності від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи має він юридичні наслідки, в залежності від чого суд робить висновок щодо того, чи є акт правочином та щодо ефективного способу захисту.
		99.          У справі, яка розглядається суди установили, що акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Маркол" від 29.10.2021 укладений на виконання договору міни від 29.10.2021 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно до якого ОСОБА_3 обміняла належну їй на праві приватної власності частку в статутному капіталі ТОВ "Маркол", що становить 50% статутного капіталу Товариства, дорівнює 500   000 грн на належний на праві приватної власності ОСОБА_2 автомобіль марки MAN TGA 18.440, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
		100.          Відтак, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що відповідно до обставин цієї справи акт приймання-передачі частки у статутному капіталі від 29.10.2021 не є самостійним непоіменованим видом договору, оскільки зазначений акт укладений на виконання договору міни від 29.10.2021.
		101.          Разом з цим, відповідно до пункту 12 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
		102.          Ураховуючи наведене Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги про визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства від 29.10.2021 та скасування реєстраційної дії, проведеної від 01.11.2021 на його виконання є похідними вимогами від позовної вимоги про визнання недійсним договору міни від 29.10.2021, а тому задоволенню не підлягають.
		103.          Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.07.2023 у справі №   910/9159/21, на яку правомірно послався суд апеляційної інстанції.
		104.          Також Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що в даному випадку відбулося саме відчуження ОСОБА_3 належної їй частки у ТОВ "Маркол" іншій особі - ОСОБА_2 на підставі договору міни, а не вихід вказаного учасника з товариства, як про це зазначає позивач, відповідно і відсутність необхідності погодження виходу такого учасника згідно приписів частини другої статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" з огляду на таке.
		105.          Так, положеннями статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" врегульовано вихід учасника з товариства.
		106.          Відповідно до частин першої - п`ятої статті 24 названого Закону учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників. Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом. Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників товариства, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою. Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.
		107.          Частинами шостою - десятою Закону визначено, що не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника. За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов`язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов`язанням із передачі іншого майна. Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.
		108.          Таким чином, вихід учасника з ТОВ - це безумовне та добровільне волевиявлення учасника направлене на припинення його корпоративних правовідносин з господарським товариством. Таке волевиявлення учасника фіксується в письмовій формі - заяві про вихід, яка адресується товариству.
		Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №   915/394/18.
		109.          При цьому, відчуження частки в статутному капіталі товариства має своєю метою припинити право власності на цю частку, щоб певна інша особа набула право на цю частку. За правовим змістом відчуження частки передбачає волю учасника, що спрямована на передачу учасником іншій особі (одному чи кільком учасникам цього товариства або третім особам) у власність належної йому частки або її частини. Відступлення (відчуження) частки не є самостійним непоіменованим видом договору, оскільки відбувається шляхом укладання договору купівлі-продажу, міни, дарування тощо.
		Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №   909/1294/15 та постанові Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №   922/2487/22.
		110.          З огляду на наведене Верховний Суд вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що в даному випадку відбулося саме відчуження ОСОБА_3 належної їй частки у ТОВ "Маркол" іншій особі - ОСОБА_2 на підставі договору міни, а не вихід вказаного учасника з товариства ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
		111.          Разом з цим, Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів позивача про те, що для набуття статусу учасника товариства ОСОБА_2 повинен був звернутися до ТОВ "Маркол" з метою скликання загальних зборів товариства для вирішення питання прийняття його до складу учасників ТОВ "Маркол".
		112.          З цього приводу Верховний Суд зазначає, що за законодавством, яке діяло до набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", дії учасника та особи, якій передається частка у статутному капіталі товариства, полягали в доведенні ними до відома товариства їх волевиявлення про передання частки. Таке волевиявлення могло міститися, зокрема, в заяві учасника товариства та особи, якій передається частка (набувача), або могло бути доведено до відома товариства іншим чином.
		113.          Унаслідок доведення до відома товариства волевиявлення учасника товариства та набувача про передання частки відбувалася зміна у складі учасників. На підставі такого волевиявлення товариство в особі загальних зборів було зобов`язано прийняти рішення про внесення змін до статуту товариства та здійснити державну реєстрацію таких змін і зміни складу учасників. Загальні збори мали прийняти рішення про внесення змін до статуту за участі набувача частки, а не за участі колишнього учасника, який передав частку набувачу. При цьому загальні збори не повинні були приймати рішення про виключення учасника зі складу учасників, про вступ або надання згоди на вступ набувача до складу учасників, про прийняття набувача до складу учасників товариства тощо.
		114.          Подальша державна реєстрація зміни складу учасників товариства та відображення нового складу учасників в ЄДРЮОФОПГФ має значення для третіх осіб, оскільки статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" установлено спростовану презумпцію відомостей, внесених до ЄДРЮОФОПГФ. 
		Такий висновок сформульований, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №   813/6286/15 (провадження №   11-576апп18), від 06.02.2019 у справі №   462/2646/17 (провадження №   11-1272апп18), від 19.06.2019 у справі №   826/5806/17 (провадження №   11-290апп19), від 17.06.2020 у справі №   826/10249/18 (провадження №   11-771апп19).
		115.          Разом з цим, за законодавством, яке діє після набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", більше не вимагається вказувати у статуті товариства склад учасників та розмір належних їм часток. Відповідно зміна учасників не потребує ні внесення змін до статуту, ні проведення загальних зборів учасників для внесення таких змін. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства (частина друга статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
		116.          Натомість відповідно до частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; документ про сплату адміністративного збору; акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю. Справжність підписів на такому акті засвідчується нотаріально. У випадку, якщо відповідно до статуту товариства вимагається згода інших учасників на вихід з товариства, подається така згода, справжність підписів на якій засвідчується нотаріально.
		117.          З моменту державної реєстрації частки у статутному капіталі товариства за набувачем до нього переходить володіння часткою, набувач набуває статусу учасника товариства, що надає йому можливість реалізовувати права з частки, оскільки відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто відомості Єдиного державного реєстру виконують функцію оголошення прав на частку невизначеному колу третіх осіб (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №   488/5027/14-ц (провадження №   14-256цс18, пункт 96), від 30.06.2020 у справі №   19/028-10/13 (провадження №   12-158гс19, пункт 10.29)). З цього ж моменту до набувача частки у статутному капіталі товариства переходить право власності на частку за договором, якщо інше не встановлено договором або законом.
		118.          З огляду на наведене Верховний Суд вважає правомірними висновки судів попередніх інстанцій про те, що з дня державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу 01.11.2021 (реєстраційна дія про зміну складу засновників (учасників) або зміну відомостей про засновників (учасників) ТОВ "Маркол", номер запису 1003071070002000747 від 01.11.2021), що містяться в ЄДРЮОФОПГФ, склад учасників ТОВ "Маркол" змінився, тобто ОСОБА_3 втратила статус учасника товариства, оскільки такий статус набув ОСОБА_2 , та відповідно, відсутність необхідності звернення ОСОБА_2 до товариства з метою скликання загальних зборів товариства для вирішення питання прийняття його до складу учасників ТОВ "Маркол".
		119.          Стосовно позовних вимог про визнання недійсними рішень №   13062022 Загальних зборів учасників ТОВ "Маркол" від 13.06.2022 Верховний Суд зазначає таке.
		120.          Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.
		121.          Згідно з частинами першою та другою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
		122.          Таким чином, право брати участь в управлінні товариством може бути реалізовано учасником товариства при прийнятті участі у загальних зборах товариства, на яких вирішують ті чи інші питання діяльності товариства.
		123.          Частиною першою статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.
		124.          Порядок скликання загальних зборів учасників унормовано статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про збори кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо такий строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
		125.          Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
		126.          Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
		127.          Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
		128.          Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.
		129.          Отже у справах з позовною вимогою про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з`ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.
		Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №   923/876/16 та постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №   910/10275/20.
		130.          Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 02.05.2018 у справі №   910/807/17 та від 27.11.2018 у справі №   916/58/18.
		131.          За змістом частин першої, п`ятої, шостої та дев`ятої статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:
		1) з ініціативи виконавчого органу товариства;
		2) на вимогу наглядової ради товариства;
		3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
		132.          Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.
		133.          Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п`яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.
		134.          У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.
		135.          Статтею 97 ЦК України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
		136.          Згідно з частиною четвертою статті 98 Цивільного кодексу України порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як 10% голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.
		137.          Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно вимоги від 10.05.2022 про проведення загальних зборів учасників, яка була скерована ОСОБА_2 директору ТОВ "Маркол" ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_2 вимагав скликати загальні збори учасників ТОВ "Маркол" з наступним порядком денним: 1) Про зміну місцезнаходження товариства; 2) Про збільшення статутного капіталу товариства; 3) Про затвердження нової редакції статуту товариства та його державну реєстрацію. Також просив про скликання загальних зборів повідомити учасників товариства відповідно до вимог ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" шляхом надсилання поштового відправлення з описом вкладення не менше чим за 30 днів до дати проведення загальних зборів учасників.
		138.          10.05.2022 на адресу позивача направлено повідомлення про проведення загальних зборів, яким повідомлено, що відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркол" на вимогу учасника товариства - ОСОБА_2 , який володіє часткою в розмірі 50% статутного капіталу товариства, повідомляє про проведення загальних зборів учасників. Також повідомлено, що загальні збори учасників ТОВ "Маркол" відбудуться о 10:00 год. 13.06.2022 в кабінеті директора ТОВ "Маркол" за адресою: Житомирська область, місто Новоград-Волинський, вул. Герцена, 26.
		Порядок денний загальних зборів учасників :
		1. Про зміну місцезнаходження товариства.
		2. Про збільшення статутного капіталу товариства.
		3. Про затвердження нової редакції статуту товариства та його державну реєстрацію.
		139.          На підтвердження направлення даного повідомлення суду подано поштову накладну №   1170700915391 та опис вкладення.
		140.          З огляду на наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що директором ТОВ "Маркол" дотримано вимоги статей 31, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо скликання загальних зборів та процедуру повідомлення учасника товариства ОСОБА_1 про заплановані збори на 13.06.2021, що свідчить про обізнаність позивача про проведення 13.06.2022 загальних зборів учасників ТОВ "Маркол" та про відсутність порушеного права позивача взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах.
		141.          Окрім цього, однією з підстав недійсності спірних рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркол" від 13.06.2022 позивач зазначила прийняття цих рішень за відсутності на зборах необхідної кількості голосів, визначеної пунктом 10.8.2. Статуту ТОВ "Маркол".
		142.          Так, суди попередніх інстанцій установили, що 13.06.2022 відбулись Загальні збори учасників ТОВ "Маркол". У рішенні зазначено, що на зборах присутній ОСОБА_5 , який діє на підставі довіреності виданої ОСОБА_2 , якому належить частка в розмірі 50%. Відсутні учасники: ОСОБА_1 , якій належить частка в розмірі 10% статутного капіталу та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та кому належить частка в розмірі 40% статутного капіталу. У рішенні вказано, загальні збори учасників є правомочними, оскільки присутні учасники, які володіють 83.33% часток в статутному капіталі товариства.
		143.          Визначений порядок денний зборів:
		1. Про зміну місцезнаходження товариства.
		2. Про збільшення статутного капіталу товариства.
		3. Про затвердження нової редакції статуту товариства та йото державну реєстрацію.
		144.          Рішення прийняті на загальних зборах учасників:
		1. Змінити місцезнаходження ТОВ "Маркол" з АДРЕСА_4 ;
		2. Збільшити статутний капітал ТОВ "Маркол" на 10   000   000,00 грн за рахунок внеску учасника ОСОБА_2 для погашення заборгованості товариства перед бюджетом та державними фондами;
		3. Затвердити статутний капітал ТОВ "Маркол" в розмірі 11 000 000,00 грн.;
		4. Розподілити частки учасників наступним чином :
		- ОСОБА_2 , якому належить 10 500 000,00 грн., що складає 95,45% статутного капіталу;
		- ОСОБА_4 , якому належить частка в розмірі 400 000,00 грн., що складає 3,6% статутного капіталу;
		- ОСОБА_1 , якій належить частка в розмірі 100 000,00 грн., що складає 0,9% статутного капіталу;
		5. Затвердити нову редакцію статуту ТОВ "Маркол"
		6. Уповноважити ОСОБА_5 підписати одноособово нову редакцію статуту ТОВ "Маркол" та провести державну реєстрацію змін в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		145.          Як уже зазначалося, 17.06.2018 набрав чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Відповідно до пункту 3 глави VIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього закону протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
		146.          Згідно з висновками Верховного Суду щодо застосування пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", викладеними у постановах від 11.09.2019 у справі №   922/3010/18, від 10.06.2020 у справі №   922/2200/19, від 28.07.2021 у справі №   904/1112/20, від 16.02.2022 у справі №   922/1122/21, пункт 3 глави VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлює річний строк, протягом якого застосовуються положення статуту товариства, навіть якщо вони не відповідають вказаному Закону, за умови, що вони відповідають законодавству станом на день набрання чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Наведену норму необхідно тлумачити так, що протягом року з дня набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України "Про господарські товариства". Якщо протягом "перехідного періоду" (одного року з дня набрання чинності законом) товариство вносить зміни до статуту, така редакція статуту товариства після внесення змін повинна відповідати Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Якщо товариство не внесе відповідні зміни до статуту через рік після набрання чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", то у такому разі положення статуту, які не відповідають цьому Закону, не застосовуються. Натомість учасники товариства повинні керуватися нормами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
		147.          Після закінчення зазначеного річного строку такий пріоритет статуту над Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" автоматично припиняється і положення статутів, які не відповідають вказаному Закону, не застосовуються. Натомість застосовуються норми Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
		148.          З огляду на викладене, оскільки Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" набрав чинності 17.06.2018, то відповідні зміни до статуту товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю мали бути внесені у строк до 17.06.2019.
		149.          Як встановили суди попередніх інстанцій, станом на дату прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркол" спірних у цій справі рішень у Товаристві діяв статут, зміни до якого для приведення його у відповідність до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не вносилися, нова редакція статуту не приймалася і не затверджувалася.
		150.          Встановивши ці обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що з 17.06.2019 положення статуту ТОВ "Маркол", які не відповідають Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", не застосовуються, а учасники товариства повинні керуватися нормами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та положеннями статуту, що йому не суперечать.
		151.          Згідно з пунктом 10.8.2 статуту ТОВ "Маркол" (в редакції діючий на момент проведення загальних зборів) якщо присутні на Зборах в сукупності складають менше 60% голосів, то оголошуються Повторні Збори не пізніше, ніж через 30 днів після Зборів, що не відбулися.
		152.          За висновком судів попередніх інстанцій, положення пункту 10.8.2. статуту ТОВ "Маркол" суперечать Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки стосуються кворуму загальних зборів, який не передбачений Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", з огляду на що цей пункт статуту не підлягає застосуванню при визначенні повноважного складу загальних зборів учасників відповідача, а доводи позивача про прийняття спірних рішень за відсутності кворуму є необґрунтованими та суперечать положенням закону.
		153.          Верховний Суд погоджується із вказаним висновком та зазначає про те, що цей висновок був зроблений судами з правильним застосуванням норм матеріального права, з урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" з огляду на таке.
		154.          Аналіз Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" свідчить про те, що в цьому законі, на відміну від положень Закону України "Про господарські товариства", що втратив чинність, відсутнє таке поняття, як повноважність загальних зборів учасників. Закон не містить положень про кворум учасників на загальних зборах товариства - найменшої кількості учасників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, не містить норми, яка передбачає можливість визначати в статуті відсоток голосів учасників, за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.
		Подібний висновок Верховного Суду, зроблений за результатом аналізу положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", міститься у постанові від 16.02.2022 у справі №   922/1122/21.
		155.          Натомість Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", зокрема стаття 34 закону, на відміну від положень Закону України "Про господарські товариства", що втратив чинність, основоположним для прийняття загальними зборами учасників рішень визначає не повноважність (кворум) зборів, а кількість голосів, необхідну для прийняття зборами рішення в залежності від змісту рішення.
		156.          Відповідно до статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
		157.          Слід зазначити, що кворум загальних зборів та загальна кількість голосів учасників, необхідна для прийняття рішення, не є тотожними поняттями. Кворум - встановлена законом, статутом юридичної особи або регламентом найменша кількість учасників зборів (засідання), необхідна для визнання зборів правомочними ухвалювати рішення з питань порядку денного. Кворум є завжди безпосередньо пов`язаним з присутністю учасників (членів) на зборах. Натомість така категорія, як кількість голосів, необхідна для прийняття рішення, не завжди пов`язана з присутністю на зборах. Зокрема визначена у статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" кількість голосів учасників, необхідна для прийняття тих, чи інших рішень, не залежить від присутності учасників на зборах, а визначається з голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
		158.          Крім того, Верховний Суд у постанові від 16.02.2022 у справі №   922/1122/21 дійшов висновку про те, що положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, що стосуються кворуму загальних зборів учасників, суперечать статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" і не підлягають застосуванню при визначенні повноважності загальних зборів.
		159.          Звідси Верховний Суд погоджується з судами попередніх інстанцій про те, що учасники ТОВ "Маркол" при проведенні спірних загальних зборів мали керуватись саме положеннями статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а не пунктом 10.8.2. статуту Товариства, що суперечить вимогам статті 34 вказаного Закону, оскільки загальні збори відбулись після закінчення річного перехідного періоду, встановленого пунктом 3 глави VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
		160.          Разом з цим, суди попередніх інстанцій, встановили, що з матеріалів справи вбачається, що учасник ТОВ "Маркол" - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 03.08.2020 серія НОМЕР_10 . Відомостей, що спадкоємці ОСОБА_4 до дня проведення загальних зборів учасників, 13.06.2022 оформили свідоцтво про право на спадщину на частку в статутному капіталі ТОВ "Маркол" матеріали справи не містять і тому при прийнятті рішень його частка не мала бути врахована.
		161.          Суди попередніх інстанцій зазначили, що до вирішення питання про вступ (прийняття) спадкоємців (правонаступників) померлого (ліквідованого) учасника правомочність загальних зборів учасників визначається без урахування частки в статутному капіталі, яка належала померлому (ліквідованому) учаснику.
		162.          Так, суди дійшли висновку, що частка учасників товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без врахування частки померлого учасника ОСОБА_4 становить 50% + 10% = 60% голосів в сукупності становлять 100% голосів. Отже, на загальних зборах учасників 13.06.2022 частка учасників ТОВ "Маркол" у співвідношенні становила: ОСОБА_2 - 50% : 60% = 83,33 відсотків голосів; ОСОБА_1 - 10% : 60% = 16,67 відсотків голосів.
		163.          Таким чином встановивши, що 13.06.2022 на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркол" був присутній учасник Товариства, частка якого (без урахування частки померлого учасника товариства) становить 83,33 відсотків голосів, і ця кількість голосів відповідно до частин другої та четвертої статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" була достатньою для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів, які позивач просить визнати недійсними, дійшли висновку про відсутність підстав для визнання недійсними цих рішень загальних зборів з підстав відсутності необхідної кількості голосів на зборах, встановленої пунктом 10.8.2 статуту Товариства.
		164.          З цього приводу Верховний Суд звертає увагу, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
		165.          Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено випадки, при настанні яких рішення загальних зборів учасників товариства приймаються без урахування голосів померлого учасника товариства.
		166.          Так у частині першій статті 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.
		167.          Відповідно до частини другої статті 23 названого Закону у разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов`язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника.
		168.          Тобто Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначає два випадки при настанні яких, загальними зборами учасників товариства під час прийняття рішень не враховуються голоси померлого учасника товариства.
		169.          Разом цим, відповідно до пункту 3 частини другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до компетенції загальних зборів учасників належить вирішення питань щодо зміни розміру статутного капіталу товариства.
		170.          За приписами частини другої і четвертої статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
		171.          З огляду на наведене Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про те, що до вирішення питання про вступ спадкоємців померлого учасника правомочність загальних зборів учасників визначається без урахування частки в статутному капіталі, яка належала померлому учаснику та, що на загальних зборах учасників ТОВ "Маркол" був присутній учасник Товариства, частка якого (без урахування частки померлого учасника товариства) становить 83,33 відсотків голосів, і ця кількість голосів відповідно до частин другої та четвертої статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" була достатньою для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів, по-перше, не навели відповідного правового обґрунтування таких висновків, а по-друге, не врахували наведених вище приписів чинного законодавства у зв`язку з чим належним чином не встановили наявність або відсутність достатньої кількості голосів учасників товариства, необхідних для прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів, що свідчить про передчасність висновків судів попередніх інстанцій у цій частині.
		172.          При цьому, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень позивача стосовно того, що рішення про розподіл часток учасників на загальних зборах 13.06.2022 прийняте в порушення приписів частини третьої статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" з огляду на таке.
		173.          Так в силу приписів частини третьої статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
		174.          Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника (п.4); перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом (п.5); створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності (п.9); прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника (п.10).
		175.          Отже, в силу вимог названого Закону, рішення загальних зборів учасників з питань перерозподілу часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
		176.          Так, статтею 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено випадок, при якому загальними зборами учасників товариства ухвалюється рішення про перерозподіл часток між учасниками товариства.
		177.          Відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень: 1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу; 2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства; 3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками; 4) про ліквідацію товариства.
		178.          Водночас названа стаття Закону регулює відносини учасників товариства саме при формуванні статутного капіталу товариства під час його створення, відповідно твердження позивача про те, що рішення про розподіл часток учасників на загальних зборах 13.06.2022 прийняте в порушення приписів частини третьої статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" є безпідставним.
		179.          Разом з цим, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про безпідставність доводів позивача про те, що рішенням загальних зборів ТОВ "Маркол" від 13.06.2022 ОСОБА_1 була позбавлена переважного права передбаченого статтею 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" зробити додатковий вклад у межах суми збільшення Статутного капіталу пропорційно до її частки у Статутному капіталі, зазначивши, що оскільки позивач, будучи повідомленою та обізнаною про проведення загальних зборів 13.06.2022 та їх порядок денний, не виявила бажання взяти участь в цих зборах.
		180.          Так, в контексті доводів касаційної скарги (стосовно наведеного у пункті 179 цієї постанови), скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а саме щодо надання кожному учаснику переважного права зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі.
		181.          Верховний Суд зазначає, що переважне право учасника товариства на внесення додаткового вкладу у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі передбачене статтею 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
		182.          В силу приписів статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.
		Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі. Треті особи та учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів.
		У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу.
		Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка.
		Додаткові вклади можуть вноситися шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між товариством та учасником та/або третьою особою.
		Учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів учасників, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів.
		Треті особи та учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом шести місяців після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право, якщо рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів не встановлено менший строк.
		Статутом або одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники товариства, можуть встановлюватися інші строки для внесення додаткових вкладів, може встановлюватися можливість учасників вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій їхніх часток у статутному капіталі або право лише певних учасників чи лише третіх осіб вносити додаткові вклади, а також може бути виключений етап внесення додаткових вкладів лише тими учасниками товариства, які мають переважне право.
		З учасником товариства та/або третьою особою може бути укладено договір про внесення додаткового вкладу, за яким такий учасник та/або третя особа зобов`язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство - збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі.
		Протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів, встановленого відповідно до цієї статті, загальні збори учасників товариства приймають рішення про:
		1) затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/або третіми особами;
		2) затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів;
		3) затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства.
		Якщо додаткові вклади не внесені учасником товариства та/або третьою особою, з яким (якою) укладено договір про внесення додаткового вкладу, в повному обсязі та своєчасно, такий договір вважається розірваним, якщо рішенням загальних зборів учасників не затверджено розмір частки такого учасника та/або третьої особи виходячи з фактично внесеного ним додаткового вкладу.
		183.          Чинний Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (стаття 18) регулює порядок збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, зокрема, встановлює строк (протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів), передбачає можливість укладення договору про внесення додаткового вкладу, за яким учасник та/або третя особа зобов`язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство - збільшити розмір його частки у статутному капіталі; визначає наслідки невнесення учасником товариства додаткового вкладу, з яким укладено договір про внесення додаткового вкладу: розірвання договору або затвердження розміру частки, виходячи з фактично внесеного ним додаткового вкладу.
		184.          Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів відбувається в декілька етапів: спочатку приймається рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, в якому визначається запланований розмір статутного капіталу та інші умови. Наступним етапом є внесення додаткових вкладів. І лише після цього приймається рішення про затвердження результатів внесення додаткових вкладів, затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів та затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства. Саме це рішення відповідно до частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" є підставою для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю.
		185.          Слід зазначити, що подібні висновки щодо застосування положень статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" викладені у постанові Верховного Суду від 11.12.2023 у справі №   925/200/22.
		186.          Наведене свідчить про те, що Верховний Суд вже викладав висновок щодо застосування положень статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у подібних правовідносинах, однак Суд вважає, що здійснене судами попередніх інстанцій правозастосування у цій частині не відповідає висновку, наведеному Верховним Судом у пунктах 183-184 цієї постанови, позаяк судам попередніх інстанцій у цій частині необхідно було також дослідити дотримання, під час проведення спірних загальних зборів, усіх передбачених Законом етапів збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів учасників Товариства.
		187.          Так, суди попередніх інстанцій наведеного вище не врахували, залишивши поза увагою доводи позивача у відповідній частині, у зв`язку з чим дійшли до передчасних висновків про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень №   13062022 загальних зборів учасників ТОВ "Маркол" від 13.06.2022 та скасування відповідної реєстраційної дії від 15.06.2022, номер запису 1003071070003000747 з наведених вище підстав.
		188.          Разом з цим, стосовно заявленої позивачем вимоги про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Маркол" Верховний Суд зазначає таке.
		189.          Перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств.
		190.          Відповідно до частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" учасник товариства може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; та з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
		191.          У постанові від 18.03.2020 у справі №   466/3221/16-а та постанові від 01.04.2020 у справі №   813/1056/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт "е" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
		192.          Отже, за наведеною позицією Великої Палати Верховного Суду застосування такого способу захисту як визначення розмірів часток учасників товариства має здійснюватися якщо право особи на частку не може бути захищене у спосіб її стягнення (витребування з володіння).
		193.          Втім, вирішуючи спір у цій справі, суди попередніх інстанцій взагалі не перевірили доцільність та обґрунтованість вимог позивача про визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркол" у контексті спірних правовідносин та не навели жодного правового обґрунтування підстав для відмови у задоволенні вказаної позовної вимоги.
		194.          Так, частиною першою статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		195.          До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування норм права.
		196.          Водночас без дослідження і з`ясування наведених вище обставин оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати правильними та обґрунтованим.
		197.          Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		198.          Згідно із частиною четвертою статті 238 ГПК України в мотивувальній частині рішення суду зазначається серед іншого, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
		199.          Відповідно до пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
		200.          В порушення наведених вище приписів законодавства, суди попередніх інстанцій припустились порушень норм як матеріального, так і процесуального права, дійшовши передчасних та недостатньо обґрунтованих висновків щодо відсутності підстав для задоволення позову у відповідній частині.
		201.          Наведене є підставою для скасування оскаржуваних рішення і постанови в частині висновків про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Маркол" від 13.06.2022, скасування реєстраційної дії від 15.06.2022, визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників у ТОВ "Маркол", та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції у відповідній частині.
		202.          Разом з цим, враховуючи запроваджені Великою Палатою Верховного Суду критерії оцінки подібності правовідносин (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №   233/2021/19 (провадження №   14-16цс20)), колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відхиляє посилання скаржника на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №   906/1336/19 та постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №   918/92/17, від 24.10.2019 у справі №   927/807/18, від 05.09.2023 у справі №   910/16892/21 оскільки такі висновки є нерелевантними до спірних правовідносин (зокрема стосуються питань застосування положень законодавства, яке діяло до набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), а тому правовідносини у наведених скаржником справах не відповідають терміну "подібність правовідносин".
		203.          Зважаючи на викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваного судового рішення з цієї підстави.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		204.          Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		205.          З огляду на викладене, Верховний Суд вбачає правові підстави для часткового задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 шляхом часткового скасування оскаржуваних рішення і постанови та направлення справи на новий розгляд у відповідній частині до суду першої інстанції.
		206.          Так, під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене у цій постанові, належним чином оцінити всі доводи сторін, установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку, та вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду цієї справи
		 
		Розподіл судових витрат
		207.          Оскільки суд касаційної інстанції не змінює і не ухвалює нове рішення (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України), розподіл судових витрат Касаційним господарським судом не здійснюється.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2.          Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 і рішення Господарського суду Житомирської області від 12.07.2023 у справі №   906/876/22, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень №   13062022 загальних зборів учасників ТОВ "Маркол" від 13.06.2022; скасування в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії №   1003071070003000747 від 15.06.2022, та визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Маркол" - скасувати.
		3.          Справу №   906/876/22 направити на новий розгляд у цій частині до Господарського суду Житомирської області.
		4.          В решті постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 і рішення Господарського суду Житомирської області від 12.07.2023 у справі №   906/876/22 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                             О.   А.   Кролевець
		 
		Судді                                                                                           О.   М.   Баранець
		 
		                                                                                          О.   О.   Мамалуй

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...