Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 348/2990/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 10.04.2024. Зареєстровано: 10.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.04.2024.
Дата набрання законної сили: 13.05.2024
Номер судового провадження: 1-кп/348/169/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023096200000215

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Справа № 348/2990/23
		Провадження № 1-кп/348/169/24
		 
		10 квітня 2024 року                                м.Надвірна 
		 
		Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючого судді:                            ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання:            ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023096200000215 від 19.10.2023 року за обвинуваченням: 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкисмт.Битків, громадянки України, українки, із повною загальною середньою освітою, одруженої, на утриманні нікого не має, пенсіонерки, депутатом не обиралася, яказареєстрована і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченогочастиною першою статті125 Кримінального кодексу України (далі КК), 
		за участі сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
		прокурора:                         ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		обвинуваченої                     ОСОБА_6 ,
		захисника                         ОСОБА_7 ,
		потерпілої:             ОСОБА_8 ,
		представника потерпілої                 ОСОБА_9 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		18 жовтня 2023 року близько 12 год. 20 хв. на дорозі за адресою АДРЕСА_1 між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт.
		Під час вказаного конфлікту у ОСОБА_6 виник протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
		Реалізуючи свій умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер вчинюваних нею дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, дерев`яною палицею нанесла удар в ділянку правого передпліччя потерпілої ОСОБА_8 .
		В результаті неправомірних дій ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_8 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді подряпини правого передпліччя, що згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		2. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений.
		Своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме:умисне нанесення легких тілесних ушкоджень.
		3. Позиція сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 , свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушеннявизнала повністю. 
		Суду пояснила, що з восени 2021 року у неї з потерпілою виникли конфлікти з приводу відмови надати дозвіл на підключення газу її домоволодіння. В суді перебуває на розгляду цивільна справа. 
		18.10.2023 року близько 12-00 години вона займалась домашнім господарством на своєму подвір`ї по АДРЕСА_1 . В цей час вулицею йшла потерпіла ОСОБА_8 і знімала на телефон її подвір`я. Вона сказала їй, щоб вона йшла геть, однак потерпіла продовжила знімати її подвір`я на телефон. В цей момент вона не витримала такої поведінки ОСОБА_8 , на емоціях взяла дерев`яну палицю, підійшла до неї і один раз вдарила по передпліччю правої руки потерпілої в той час, як вона підняла руку догори захищаючись від удару. В цей момент, ОСОБА_8 цією рукою зірвала хустку з її голови. Зазначила, що по голові потерпілої удари не наносила. 
		Обвинувачена ОСОБА_6 додатково пояснила, що зазначені дії вона вчинила, перебуваючи у стресовому стані, після смерті сина, на ґрунті неприязних стосунків із потерпілою, та знервовано відреагувала на дії ОСОБА_8 , які полягали у проведенні зйомки її подвір`я з метою припинення таких дій.
		Обвинувачена ОСОБА_6 пояснила, що має незадовільний стан здоров`я через наявність хронічних захворювань, перенесла операцію на нирках, перебуває у непрацездатному віці, єдиними доходом є пенсія, розмір якої становить 7000 гривень. Свій матеріальний стан оцінює як середній, одружена, неповнолітніх дітей або інших осіб на утриманні не має.
		4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення.
		Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч.1 ст.337 КПК вході якого встановлено наступне. 
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 ,підтвердила всі обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
		Так, потерпіла пояснила, що обвинувачена є її сусідкою, з якою тривають конфлікти з 2015 року з приводу отримання у спадщину будинку і дозволу на проведення газу, з приводу чого в суді розглядаються цивільні справи. 
		18.10.2023 року близько 12-00 годині вона йшла по вулиці Шевченка в смт.Битків по справах, говорила по власному телефону. ОСОБА_6 висловила їй претензію, що вона знімає її подвір`я, на що потерпіла відповіла у нецензурній формі, що вона говорить по телефону. ОСОБА_6 взяла дерев`яну палицю і підбігла до неї. Вона їй сказала: «Спробуй вдарити», на що ОСОБА_6 два рази вдарила по голові, після чого вона правою рукою схопила палку і утримувала її. Палка зісковзнула і вдарила її по правому передпліччю, а вона цією рукою зірвала хустку з голови ОСОБА_8 .
		Після побиття вона викликала поліцію, а вони відвезли її до лікарні. Від протиправних дій ОСОБА_6 у неї боліла голова, підвищився тиск. В лікарні втратила свідомість. Передпліччя не боліло, одразу не звернула увагу на те, що на ньому було тілесне ушкодження. На голові було пошкодження (гуля), однак лікар його не записав, а наступного дня при проведенні експертизи воно не було виявлено. Зробили рентген голови, струс мозку не виявлений. Лікар виписав для лікування таблетки від тиску і стресу. Який їй встановили діагноз в лікарні не пам`ятає. В лікарні мала високий тиск, втрачала свідомість. 
		За наслідками цього побиття на теперішній час в неї болить голова, підвищується тиск, якого раніше не було, що призвело до стресу. Розмір моральної шкоди обґрунтовує витрачанням часу на відвідування поліції, експертизи, суду, а не на відпочинок і спілкування із родиною. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснила, що потерпіла і обвинувачена є її сусідками, стосунки з ними нормальні. Свідок пояснила, що в жовтні 2023 року в обідній час вона знаходилась вдома в АДРЕСА_1 . Почувши крики, вийшла на вулицю, де побачила, що ОСОБА_6 стояла без хустки, а ОСОБА_8 кричала, що її побили, знімала все це на телефон. Вона їх заспокоювала. Самої бійки і дерев`яної палиці не бачила. 
		Свідок також пояснила, що між ОСОБА_6 і ОСОБА_8 існують конфлікти з приводу газу. В цей день ОСОБА_8 казала, що її били по голові, однак пов`язок у подальшому на неї не бачила і не чула, щоб вона жалілась на біль. 
		Прокурор відмовився від допиту інших свідків обвинувачення.
		Учасники судового провадження в судовому засіданні не наполягали на допиті свідків обвинувачення. Клопотань про допит інших свідків не заявлено. 
		Крім показів потерпілої ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_11 судом досліджені наступні докази, які надані стороною обвинувачення на підтвердження вини обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України:
		З рапортупомічника о/чВП від18.10.2023року встановлено,що18.10.2023 року о 12-23 год. надійшло повідомлення зі служби «102» від ОСОБА_8 про те, що 18.10.2023 року в АДРЕСА_2 сусідка ОСОБА_6 нанесла тілесні ушкодження поліном. ШМД не потребує. Виїздом СОГ за вказаною адресою встановлено, що ОСОБА_6 , жит. АДРЕСА_2 поблизу свого приватного домоволодіння, на ґрунті довготривалих неприязних відносин вчинила зі своєю односельчанкою ОСОБА_8 конфлікт, в ході якого спричинила останній тілесні ушкодження (а.с.52). 
		Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18.10.2023 року встановлено, що потерпіла ОСОБА_8 повідомила орган поліції про те, що ОСОБА_6 18.10.2023 року близько 12-20 годині по АДРЕСА_1 на ґрунті довготривалих неприязних відносин вчинила конфлікт із заявницею, в ході якого декілька разів вдарила палицею по голові та руках, чим спричинила тілесні ушкодження у вигляді гулі на голові (а.с.52). 
		З протоколуогляду місцяподії від24.10.2023року встановлено, що дізнавач за відсутності понятих із застосуванням технічних засобів фіксації, провела огляд ділянки дороги за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_6 вказала на ту частину дороги, на якій 18.10.2023 між нею та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт в ході якого вона за допомогою дерев`яної палиці нанесла тілесні ушкодження. До протоколу додана фототаблиця проведення даної слідчого дії (а.с.54-57);
		Згідно із протоколом огляду відеозапису від 27.10.2023 року, дізнавач провела дослідження відеозапису події кримінального правопорушення, наданого потерпілою ОСОБА_8 , який вона зняла на власний мобільний телефон. З відеозапису встановлено, що 18.10.2022 о 12-20 годині по дорозі загального користування в смт.Битків вул..Шевченка рухається потерпіла ОСОБА_8 з мобільним телефоном в руках та фіксує на відео територію господарства по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_6 , яка виходить з території свого господарства та між жінками розпочинається словесний конфлікт. Під час конфлікту із ОСОБА_6 , ОСОБА_8 тримаючи свій мобільний телефон в руках записує відеозапис та кричить: «Люди вбиває, вбиває…». На крики ОСОБА_8 прийшов ОСОБА_12  зять ОСОБА_6 та намагається відібрати палицю та припинити конфлікт. ОСОБА_6 розмахує руками під час конфлікту із ОСОБА_8 (а.с.59-65).
		В судовому засіданні досліджений вказаний відеозапис, на якому встановлено те, що під час конфлікту між ОСОБА_6 і ОСОБА_8 , обвинуваченою ОСОБА_6 застосована дерев`яна палиця. Момент нанесення ударів і ділянки тіла, по яким нанесені удари на відеозаписне потрапили (а.с.58);
		З фотографій, які зроблені із дослідженого відеозапису,встановлено наявність дерев`яної палиці, обвинуваченої ОСОБА_6 та її ОСОБА_13 місці події(а.с.67-76);
		З догоспітального клінічного протоколу №3734 КНП «Надвірнянська ЦРЛ» на ім`я ОСОБА_8 випливає, що дата звернення 18.10.2023, скарги потерпілої на головну біль, погіршення зору, травма отримана внаслідок побиття. Тиск: 170/90. 18.10.2023 проведена рентгенодіагностика: Порушення цілості кісток склепіння черепа не виявлено. 18.10.2023 потерпіла оглянута неврологом. Встановлений діагноз: Забій м`яких тканин тім`яної ділянки.
		Відповідно довисновку експерта№ 247від 25.10.2023року,за результатамисудово-медичної експертизи у ОСОБА_8 виявлена подряпина правого передпліччя, яка отримана від дії предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, може відповідати терміну утворення вказаному в постанові (18.10.2023) і згідно «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відноситься до легких тілесних ушкоджень. Характер, локалізація, виявленої подряпини правого передпліччя, не виключають можливості її утворення і від одного удару дерев`яною палицею у вказану анатомічну ділянку. Виставлений в догоспітальному клінічному протоколі №3734 КНП «Надвірнянська ЦРЛ» на ім`я ОСОБА_8 діагноз: Забій м`яких тканин тім`яної ділянки», не підтверджений об`єктивними даними, а тому не може бути врахований в даних підсумках. На підставі даних експертизи у ОСОБА_8 виявлена лише подряпина прямолінійної форми, довжиною 2,1 см. Інших будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено (а.с.77);
		Також в судовому засіданні досліджені матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої.
		У суду немає сумнівів у психічному стані обвинуваченої ОСОБА_6 і суд вважає її осудною.
		У ході судового розгляду суд дослідив всі докази, надані сторонами обвинувачення і захисту, із дотриманням принципу змагальності і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.
		5. Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого.
		Згідно із вимогами ч. 1ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Суд, дослідивши запропоновані учасниками докази, дійшов висновку, що вони, у відповідності до вимогст. 85 КПК України, є належними, вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Що стосується питання про винуватість обвинуваченої у вчинені інкримінованих їй кримінальних правопорушень, то суд ураховує наступне.
		Так, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суд має керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним ч. 2 та 4ст. 17 КПК України.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Аналізуючи надані стороною обвинувачення у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вони беззаперечно вказують на вчинення ОСОБА_6 інкримінованого їй кримінального правопорушення.
		Під час допиту обвинувачена ОСОБА_6 не заперечувала свою причетність до завдання потерпілій ОСОБА_8 тілесних ушкоджень у виді подряпини правого передпліччя за допомоги дерев`яної палиці за вказаних в обвинувальному акті обставинах.
		При цьому, суд ураховує, що винуватість ОСОБА_6 , окрім показань потерпілої ОСОБА_8 і свідка ОСОБА_11 , також підтверджується протоколом огляду місця події від 24.10.2023 року, протоколом огляду відеозапису від 27.10.2023 року, висновку експерта № 247 від 25.10.2023 року та речовими доказами: DVD диском із відеозаписом події кримінального правопорушення, догоспітальним клінічним протоколом №3734 КНП «Надвірнянська ЦРЛ» на ім`я ОСОБА_8 . 
		Покази потерпілої ОСОБА_8 про те, що окрім подряпини правого передпліччя їй ОСОБА_6 ще задана травма голови і те, що вона на голові мала пошкодження, є неспроможними. 
		Аналіз відомостей, що містяться в медичних документах про завдання 18.10.2023 потерпілій ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, свідчить про те, що ОСОБА_8 на момент огляду 18.10.2023 лікарями Надвірнянської ЦРЛ і 19.10.2023 експертом окрім подряпини 2,1 см правого передпліччя, інших тілесних ушкоджень не мала.
		Наданими сторонами доказами не підтверджується факту завдання ОСОБА_6 ударів дерев`яною палкою по голові ОСОБА_8 .
		Медичні документи також не містять об`єктивних даних про наявність у потерпілої пошкоджень на голові, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи. 
		Обвинувачення щодо ОСОБА_6 не містить посилання на завдання обвинуваченою ударів по голові ОСОБА_8 і отримання внаслідок чого потерпілою будь-яких тілесних ушкоджень. 
		При цьому суд зважає на те, що у відповідності дост. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Разом з тим, прокурор у судовому засіданні не заявляв клопотання щодо зміни чи висунення додаткового обвинувачення ОСОБА_6 , що надало б суду можливість розглянути справу в межах іншого (нового) обвинувачення.
		При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченої у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винною.
		Ці докази свідчать про те, що ОСОБА_6 вчинила умисне нанесення легких тілесних ушкодженьу вигляді подряпини правого передпліччя ОСОБА_8 , тому суд прийшов до висновку про правильність кваліфікації дій обвинуваченої за ч.1 ст.125 КК.
		6. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		Обвинувальний акт містить посилання на обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченої щире каяття.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 року № 12, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
		Щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
		Крім того, щире каяття є відвертою негативною оцінкою винним своєї злочинної поведінки, визнанням тих обставин, які йому ставляться в провину. Щире каяття характеризує поведінку винної особи після вчинення злочину, але з позицій психологічної переорієнтації суб`єкта. При цьому особа визнає антигромадський характер вчинку й готова нести відповідальність. Вказана форма посткримінальної поведінки особи свідчить про те, що в особи відбулися суттєві позитивні зміни соціальних орієнтацій, які знижують ступінь її соціальної небезпечності. Тобто щире каяттяце передусім морально-психологічне явище, яке виявляється у самозасудженні особою вчиненого нею злочину, його наслідків, прагненні усунути заподіяну шкоду та рішенні особи більше не вчиняти злочинів. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину.
		Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
		В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_14 винною себе визнала, однак дій спрямованих на відшкодування завданих збитків та вибачення перед потерпілою не вчинила.
		Факт визнання обвинуваченої своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення,не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом`якшує покарання. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки.
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про виключення з обвинувачення посилання на обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченого - щире каяття.
		Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.
		7. Мотиви призначення судом покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, те що нею вчинений кримінальний проступок.
		Визначаючи міру покарання суд також враховує, що обвинуваченим вчинене закінчене умисне кримінальне правопорушення, суспільна небезпечність якого полягає в нанесенні шкоди здоров`ю людині. 
		З даних про особу обвинуваченої ОСОБА_6 випливає, що вона має визначене і постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, одружена, неповнолітніх дітей або утриманців не має, перебуває у непрацездатному віці, єдиним постійним джерелом доходу є пенсія, має незадовільний стан здоров`я, на обліку у психіатричному і наркологічному кабінетах не перебуває, раніше не судима, вперше притягується до кримінальної відповідальності. 
		З урахуванням відсутності обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченої, враховуючи її особу, що ОСОБА_6 в цілому по матеріалах справи характеризуються задовільно, а також з огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення, характер і ступінь тяжкості його наслідків, думку потерпілої з приводу покарання, суд, керуючись ст.ст.56,65-67 КК України, вважає за необхідне з кількох альтернативних покарань, передбачених частиною першою статті 125 КК, обрати обвинуваченій покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, яке буде необхідним і достатнім для її виправлення і попередження нових злочинів.
		Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		У справі потерпілою пред`явлений цивільний позов про стягнення матеріальної і моральної шкоди.
		Відповідно до ч.1ст.128 КПК Україниособа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Відповідно дост.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		За загальним правилом, закріпленим уч. 1 ст. 1166 ЦК, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч.1ст. 1167 ЦК, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Відповідно до ч. 2ст. 22 ЦК Українизбитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Відповідно ч.1ст.23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Частина 3ст.23 ЦК передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Потерпіла ОСОБА_8 у цивільному позові просить стягнути з обвинуваченої завдану матеріальну шкоду в розмірі 1000 грн та моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень, відшкодувати витрати на правову допомогу в сумі 8000,00 грн, обґрунтовуючи позов наступним.
		Так, в результаті протиправних дій ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_8 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді подряпини правого передпліччя, що згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.У момент завдання ударів ОСОБА_8 перенесла значний фізичний біль, емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, безпомічності, страху за своє здоров`я, а головне страху за своє життя, оскілки ОСОБА_8 є неконфліктною людиною, характеризується позитивно серед мешканців села, друзів, тощо.Такими неправомірними діями обвинувачена принизила честь та гідність потерпілої.
		Окрім того, наслідки події, що сталися потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу (на проведення правових заходів) обумовили необхідність залучання фізичних та матеріальних ресурсів. Зокрема, було витрачено кошти на ліки близько  1000,00 грн., однак збереглися чеки на суму  475,49 грн.
		Крім того, за час проведення слідчих дій ОСОБА_8 втратила заробіток, тобто, доходи, які могла б реально одержати за звичайних обставин, якби не сталася дана подія, оскільки працює офіційно у Республіці Польща.
		Таким чином, завданими тілесним ушкодженням, ОСОБА_8 завдана моральна
		шкода, яка полягала у фізичному болі та душевних страждання, моральних
		переживаннях, які позначили негативні зміни у житті ОСОБА_8 , зокрема те, що
		вона не змогла провести час зі своїми дітьми та онуками, у зв`язку з
		проведенням правових заходів, які включають допити слідчої, прокурора, проведенням
		судового-медичної експертизи, тощо.
		Розмір моральної шкоди ОСОБА_8 оцінює у сумі - 20 000,00 грн.
		Представник потерпілої  адвокат ОСОБА_9 просить задовільними цивільний позов. Разом з тим, просить стягнути витрати на надання правової допомоги в сумі 8000 грн.
		Обвинувачена та захисник позов ОСОБА_8 визнали частково, а саме в частині відшкодування моральної шкоди 1000 гривень. Завдання матеріальної і моральної шкоди в більшому розмірі вважають недоведеними. Розмір витрат на правову допомогу вважають завищеним, а тому при ухваленні рішення просять його зменшити. 
		Обвинуваченою як цивільним відповідачем 26.02.2024 поданий Відзив на позовну заяву, відповідно до якого, вона заперечує витрати на лікування, оскільки один чек неможливо прочитати, а «медогістин» використовується для лікування запаморочення різного походження, не пов`язаного із лікуванням подряпини на руці. Вважає розмір моральної шкоди 20000 грн і витрат на правову допомогу завищеними. 
		Аналізуючи наведені норми права та враховуючи обставини справи, суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню.
		На підтвердження цивільного позову позивачем надані копії наступних документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, який має відмітки про виїзд потерпілої з України 20.10.2023 і 07.12.2023, фіскальні чеки від 18.10.2023 на придбання лікарських засобів на загальну суму 475,49 грн; картка виїзду швидкої допомоги від 19.10.2023, відповідно до якої лікарями встановлено втрата свідомості ОСОБА_8 , підвищений артеріальний тиск 190/100, надана медична допомога; амбулаторна картка, яка містить записи про звернення ОСОБА_8 19.10.2023 до невролога із скаргами на головокружіння, загальну слабкість. Встановлений діагноз: Даних за струс мозку на час огляду не виявлено, призначене лікування: медогістин, ультрафастин; характеристика на ОСОБА_8 за якою за місцем проживання потерпіла характеризується з позитивної сторони. 
		Судом досліджені в судовому засіданні оригінали фіскальних чеків на загальну суму 475,49 грн, які долучені до матеріалів кримінальної справи і підтверджують придбання ліків: медогістин, ультрафастин, а також досліджені записи амбулаторної картки ОСОБА_8 з приводу звернення до невролога 19.10.2024, в якій лікарем рекомендовано лікування цими медичними препаратами.
		Доводи сторони захисту щодо неможливості прочитати один із фіскальних чеків не заслуговують на увагу, оскільки досліджені судом оригінали фіскальних чеків містять повну інформацію про придбані медичні препарати на загальну суму 475,49 грн, необхідність придбання яких підтверджено призначеннями лікаря, про що є запис в амбулаторній картці. 
		Доводи захисника про відсутність зв`язку між заданою шкодою у вигляді подряпини правого передпліччя і призначеним лікуванням, та відповідно відсутності підстав для відшкодування цих витрат суд не приймає, оскільки медичними документами підтверджено наявність у ОСОБА_8 внаслідок події кримінального правопорушення високого тиску, больових симптомів на голові, втрати свідомості, отже медичне лікування призначалось лікарем обґрунтовано, відповідно до фізичного стану потерпілої, і безпосередньо пов`язано із протиправною поведінкою ОСОБА_6 .
		Інші витрати належними і допустимими доказами не підтверджені, а тому суд вважає таким, що підлягає задоволенню цивільний позов в частині відшкодування витрат на лікування в сумі 475,49 гривень. 
		Позовні вимоги в частині відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди в сумі 20 000 грн обвинуваченою визнані частково в сумі 1000 грн, зважаючи на те, що розмір заявлених вимог є завищеним.
		На обґрунтування цивільного позову за клопотанням цивільного позивача судом допитані свідки. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, що потерпіла ОСОБА_8 - її мати, а із сусідкою ОСОБА_6 останнім часом погіршились стосунки через конфлікти з родиною, судові справи. Свідок пояснила, що 18.10.2023 їй зателефонувала братова і повідомила, що на мати напала сусідка, приїхала поліція, а ОСОБА_8 забрали в лікарню. З лікарні вона забрала мати додому. Потерпіла погано себе почувала. Наступного дня вона відвезла її на експертизу, а потім в лікарню. В лікарні ОСОБА_8 втратила свідомість, тому викликалась швидка допомога, яка надала медичну допомогу. Зараз у ОСОБА_8 проблеми із тиском, головні болі, сильно боліла рука. Через побиття ОСОБА_6 змінились плани на відпочинок, мати вимушена витрачати час на судові справи. Через декілька днів поїхала в Польшу на роботу, доглядати в дорозі просила водія автобуса.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила, що потерпіла ОСОБА_8 є матір`ю її чоловіка, а ОСОБА_6 знає як сусідку. Свідок пояснила, що точну дату вона не пам`ятає, в обідній час в АДРЕСА_1 крикнула сусідка, що маму б`ють. ОСОБА_8 була у дворі, приїхала поліція. На другий день поїхали в лікарню. Після події ОСОБА_8 жалілась на головну біль і біль в руці. Які плани мала ОСОБА_8 їй невідомо. ОСОБА_8 вимушена була звертатись до поліції, лікарів, до суду, купляла таблетки для лікування. В лікарні втрачала свідомість. ОСОБА_8 мала гулю в лобній ділянці, синець на правій руці. Через декілька днів поїхала в Польшу на роботу. 
		При вирішенні цивільного позову в частині вимог про відшкодування моральної шкоди, суд, керуючись ст.ст.23,1167 ЦК, ст.129 КПК України, виходить з того, що потерпіла ОСОБА_8 об`єктивно зазнала душевних страждань і переживань, у зв`язку з отриманим тілесним ушкодженням і вчиненням щодо неї протиправних дій. 
		Так, потерпіла ОСОБА_8 внаслідок протиправних дій обвинуваченої отримала легке тілесне ушкодження у вигляді подряпини руки, що не спричинило тривалий розлад здоров`я, у результаті чого відчувала фізичний біль та зазнала душевних страждань, пов`язаних з проблемами зі здоров`ям, вчиненням кримінального правопорушення щодо неї із застосуванням дерев`яної палиці. 
		Як випливає з матеріалів справи, показань свідків через отримані тілесні ушкодження потерпіла перебувала на амбулаторному лікуванні, що призвело до певних змін у її особистому житті і зміни планів щодо родинного відпочинку. 
		Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченої на користь потерпілої моральної шкоди, суд бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема завдання тілесного ушкодження дерев`яною палкою, ставлення потерпілої до неправомірних дій обвинуваченої, переживання останньої, які виникли внаслідок вчинення щодо неї кримінального правопорушення, а також її фізичний, психологічний стан, стан здоров`я та негативні емоції, стрес, які ОСОБА_8 переживала після вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Разом з тим, зазначені душевні страждання не мали тривалого характеру, з огляду на період лікування за наданими медичними документами і той факт, що через декілька днів після події кримінального правопорушення ОСОБА_8 20.10.2023 поїхала на роботу в Республіку Польша.
		При визначені розміру моральної шкоди суд також враховує матеріальне становище обвинуваченої.
		З огляду на викладене та на характер і обсяг моральних страждань потерпілої, їх тривалості, на думку суду справедливий розмір відшкодування моральної шкоди потерпілій слід визначити у сумі 3000 грн, що відповідатиме вимогам розумності, виваженості та справедливості. 
		З урахуванням викладеного, цивільний позов представник потерпілої ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню. З ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 підлягають стягненню витрати на лікування в сумі 475,49 грн, моральна шкода в сумі 3 000 грн.
		Що стосується стягнення з обвинуваченої ОСОБА_6 витрат на правничу допомогу, суд доходить до таких висновків.
		Відповідно до вимог ч. 1ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
		Такі витрати складаються, у тому числі, із витрат на правову допомогу(п. 1 ч. 1ст. 118 КПК України).
		Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони (постанова КЦС ВС від 23 червня 2022 у справі 607/4341/20).
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін (висновок ВП ВС викладений у постанові від 19 лютого 2020 року,справа № 755/9215/15-ц).
		Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має урахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу , а також пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності витрат.
		Пред`являючи цивільний позов, потерпілою ОСОБА_8 заявлено про стягнення із обвинуваченої витрат на правову допомогу в загальній сумі 8000 гривень.
		На підтвердження понесених витрат потерпілою надані наступну документи: договір про надання правової допомоги №2310/23 від 23.10.2023, розрахунки витрат на правову допомогу від 11.01.2024, за яким розмір витрат становить 8000 грн, копії квитанційАТ КБ «Приватбанк» від 26.12.2023 про здійснення оплати адвокату ОСОБА_9 в сумі 5000 грн та від 18.03.2024 в сумі 3000 грн за надання правової допомоги за договором, Акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 19.03.2024 за яким потерпілій надані послуги у виді: усних консультацій, підготовки матеріалів для подання позовної заяви, тощо, кількість використаних годин - 7, представлення інтересів адвокатом в суді, кількість судових засідань -4, на загальну суму 8000 грн.
		З урахуванням вказаних обставин справи, а саме: виходячи з обсягу та характеру доказів у справі, виходячи з фактично витраченого представником потерпілого часу, суд вважає розмір вартості наданих послуг наданих адвокатом ОСОБА_9 є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак, вимоги про відшкодування 8000 грн. як витрат на правничу допомогу є обґрунтованими. 
		Витрати на залучення експерта відсутні. 
		Питання речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст.100 КПК України.
		На досудовому розслідуванні обвинуваченій запобіжний захід не обирався, підстави для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись стст.368,370,374 КПК, суд -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_17 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
		Засуджена зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і пред`явити в суд документ про сплату штрафу.
		Судимість вважається погашеною після сплати штрафу.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не застосовувати.
		Цивільний позов  ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_6  на користь ОСОБА_8 витрати на лікування в сумі 475,49 гривень, моральну шкоду в сумі 3 000 гривень, а всього 3475,49 (три тисячі чотириста сімдесят п`ять грн 49 коп) гривень.
		В іншій частині позов залишити без задоволення.
		Стягнути з  ОСОБА_6  на користь ОСОБА_8 процесуальні витрати на правову допомогу в сумі 8000 гривень.
		Речові докази:догоспітальний клінічний протокол №3734 від 18.10.2023 на ім`я ОСОБА_8 , а також DVD диск із відеозаписом події кримінального правопорушення, наданого  ОСОБА_8 , зберігати при матеріалах кримінальної справи №348/2990/23 (провадження №1-кп/348/169/24).
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченому роз`яснити право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...