Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 205/13917/23 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Надіслано для оприлюднення: 10.04.2024. Зареєстровано: 11.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2024.
Дата набрання законної сили: 23.04.2024
Номер судового провадження: 3/205/25/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 205/13917/23
		                            Номер провадження3/205/25/24
		 
		Справа № 205/13917/23
		Провадження № 3/205/25/24
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10 квітня 2024 року м. Дніпро
		Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
		головуючого  судді Федотової В.М.,
		при секретарі  Бондар В.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності, яка надійшла з Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області відносно:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		22.12.2023 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з УПП у Дніпропетровській області надійшов протокол серії ААД № 553993 від 15.12.2023 року та матеріали відносно ОСОБА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
		Згідно протоколу серії ААД № 553993 від 15.12.2023 року встановлено, що 29.08.2023 року о 16:45 годин у м. Дніпро на перехресті проспекту С. Нігояна та І. Мазепи, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «Jaguar», н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння (аналіз крові  0,33 проміле), чим порушила п. 2.9а Правил дорожнього руху.
		Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у інкримінованому їй адміністративному правопорушенні не визнала та пояснила, що того дня транспортним засобом вона не керувала, а знаходилась на пасажирському сидінні. Порушення ПДР скоїв померлий ОСОБА_2 і він же був за кермом транспортного засобу. Працівники поліції не надали доказів порушення ПДР та мали неналежний вигляд, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 виникли сумніви, що особи, які зупинили транспортний засіб є працівниками поліції. Також зазначила, що коли до транспортного засобу підійшли співробітники поліції  на водійському сидінні за кермом знаходилася вона, однак автомобіль не рухався. Також, у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що вона не згодна з результатом медичного обстеження, в цей день вона не вживала алкоголь і звідки такі результати вона не знає. З діями співробітників патрульної поліції не згодна, вважає що вони діяли за межами Закону України «Про національну поліції».
		Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, відеозаписи, та з`ясувавши всі обставини справи, доходить висновку про наявність в діях  ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наступних підстав.
		За ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі й гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
		Згідно із ст.3Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
		Відповідно до ст.ст. 1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
		Визначення «законності» або «згідно із законом» досить широко наведено в практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права, у зв`язку із чим є обов`язковою до врахування судами при розгляді справ відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
		У розумінні Конвенції про захист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року.
		Згідно із ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Диспозицією частини першої статті 130КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від провадження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Згідно із ст.245КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Згідно із ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КабінетуМіністрів України№ 1306від 10.10.2001 року.
		Відповідно до п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху Україниводієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
		Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» за № 14 від 23.12.2005 року, роз`яснено судам, що відповідальність за ст.130КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
		Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.2019 року ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
		Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
		Разом з тим, ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала сам факт керування транспортним засобом.
		Судом, з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин зазначеної справи, було зроблено запит до УПП в Дніпропетровській області про надання інформації, чи було притягнуто ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а також всіх наявних відеозаписів обставин події, про які зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 553993 від 15.12.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, для огляду в судовому засіданні.
		27.02.2024 року до суду надійшла відповідь Відділу адміністративної практики УПП в Дніпропетровській області, відповідно до якої станом на 26.02.2024 року інформація про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП відсутня.
		13.03.2024 року на запит суду із УПП в Дніпропетровській області надійшли копії відеоматеріалів.
		У судовому засіданні було досліджено надані УПП в Дніпропетровській області відеозаписи обставин події, яка відбулася 29.08.2023 року, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Jaguar», н.з. НОМЕР_2 . Окрім того, оглядом відеозаписів було встановлено, що коли співробітники поліції підійшли до транспортного засобу, вони представились та назвали причину зупинки транспортного засобу. На водійському сидінні в цей час перебувала ОСОБА_1 , що не заперечувалось нею у судовому засідання. При цьому, будь-яких заперечень стосовно того, що ОСОБА_1 не є водієм та вона не керувала зазначеним транспортним засобом  нею не висловлювалось. Також, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 уточнила у співробітників поліції порушення нею ПДР, а також добровільно надала водійське посвідчення.
		Таким чином,попри невизнаннявини ОСОБА_1 ,вина останньоїу скоєнніадміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130КУпАП, повністю підтверджується дослідженими письмовими доказами, а саме: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 553993 від 15.12.2023 року, результатом токсикологічного дослідження на вміст алкоголю № 31, дата та час взяття біоматеріалу (кров) 29.08.2023 року о 22:40 год., дата та час завершення аналізу 31.08.2023 року о 13:50 год., результат аналізу 0,33 проміле, а також відеозаписами обставин події, які було переглянуто та у повному обсязі досліджено у судовому засіданні.
		Оцінюючи докази, наданні УПП у Дніпропетровській області, на підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП  суд не приймає до уваги надані копії матеріалів кримінального провадження (а.с. 4-7, 12-32). Зазначені докази були зібрані органами досудового розслідування в межах кримінального провадження № 12023041030003529 від 30.08.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 342 КК України. На даний час кримінальне провадження не розглянуте, вирок не ухвалено.
		Суд вважає, що ОСОБА_1 не довела суду обставини, що не вживала алкоголь в день скоєння адміністративного правопорушення, оскільки самостійно не пройшла медичний огляд на спростування висновку про наявність алкоголю в крові. Незгода ОСОБА_1 з діями співробітників патрульної поліції не відноситься до меж розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, і сторона не надала суду підтверджень того, що вона з серпня 2023 року оскаржувала дії співробітників патрульної поліції, і порушення з боку співробітників поліції не підтверджені жодним рішенням суду чи рішенням компетентного органу. Суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_1 стосовно її невинуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки, на думку суду, вони направлені на уникнення відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
		Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
		Таким чином, у діях ОСОБА_1 є наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка полягає саме у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
		Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Санкція частини 1 статті 130 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до ст.252КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Суд зазначає, що ОСОБА_1 не надано доказів, які б спростовували факт керування нею транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а надані нею у судовому засіданні пояснення не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки вони жодним чином не спростовують її вини у порушенні приписів п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху. Так як у даній категорії справ істотне значення має саме встановлення факту керування транспортним засобом  у даній справі, поза розумним сумнівом було встановлено факт керування ОСОБА_1 29.08.2023 року транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
		Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно із ст. 17 КУпАП України у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не порушено.
		Визначаючи міру адміністративного стягнення, яку необхідно призначити правопорушнику, суддя виходить із того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, шляхом керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що є не тільки обставиною, що обтяжує відповідальність, а є умисно вчиненим правопорушенням, оскільки сідаючи за керування транспортним засобом водій повинен усвідомлювати всю відповідальність та настання можливих наслідків та дій, загрозу яку він може нести не тільки собі, а й усім учасникам дорожнього руху, тому суд вважає доцільним та достатнім для виховання особи, а також для запобігання вчинення нових правопорушень, застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		Відповідно до ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
		Керуючись ст. ст. 401, 130, 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17000(сімнадцятьтисяч)гривень 00копійок з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.
		Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.
		Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
		Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
		 
		 
		 
		    Суддя:                                           Федотова Вікторія Миколаївна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...