Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 348/30/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 10.04.2024. Зареєстровано: 11.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2024.
Дата набрання законної сили: 11.05.2024
Номер судового провадження: 1-кп/348/188/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023091200000505

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Справа № 348/30/24
		Провадження № 1-кп/348/188/24
		 
		10 квітня 2024 року                               м.Надвірна 
		 
		Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		учасників кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Надвірна кримінальне провадження № 12023091200000505 за обвинуваченням: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красносілка Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, з базовою загальною освітою, офіційно не працевлаштованого, працюючого по тимчасових заробітках, неодруженого, який утриманців не має, раніше судимого:
		- 18.03.2008    Комінтернівським районним судом Одеської області за ч.2 ст. 121 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі ( 27.12.2013 умовно-достроково звільнений від відбування покарання);
		- 12 липня 2019 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт;
		- 28 квітня 2020 року Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
		- 23 березня 2022 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.1,4 ст. 70 КК України до 4 років 12 днів позбавлення    волі, 21.09.2023 року звільненого з Коломийської ВК № 41 по відбуттю покарання,
		який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , -
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 -ч. 4 ст. 185 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи неодноразово судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив, та у період не знятої і не погашеної у встановленому законом порядку судимості, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, який продовжено Указом Президента України № 734/2023 від 6 листопада 2023 року на 90 діб, повторно вчинив новий умисний корисливий злочин при наступних обставинах.
		Близько 16 години 20 хвилин 14 грудня 2023 року ОСОБА_4 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, зайшов до торгового залу магазину «РROSTOR», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , де свою підприємницьку діяльність здійснює товариство з обмеженою відповідальністю «НУМІС» (ЄРДПОУ: 44762781).
		Перебуваючи    у торговому залі     вказаного    магазину, обвинувачений ОСОБА_4 помітив на виставкових стелажах флакон чоловічої туалетної води «DOLCE &GABBANA POUR НОММЕ» об`ємом 125 мл, та тестер «LA RIVE CABANA» об`ємом 90 мл., після чого в нього виник умисел на їхнє таємне викрадення.
		Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, будучи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, обвинувачений ОСОБА_4 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав флакон чоловічої туалетної води «DOLCE & GABBANA POUR НОММЕ» об`ємом 125 мл, вартістю 1294,1 грн. та тестер чоловічої туалетної води «LA RIVE CABANA» об`ємом 90 мл, вартістю 0,005 грн., які заховав у кишені своєї куртки, після чого, намагаючись покинути приміщення магазину, пройшов крізь магнітну рамку, однак свої злочинні дії не довів до кінця, з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий на місці вчинення злочину керуючою вказаним магазином ОСОБА_5 .
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив викладене в обвинувальному акті. Зазначив, що в той день перебував у стані алкогольного сп`яніння, зайшов до магазину, взяв два флакони туалетної води, які хотів подарувати дівчині, поклав їх до кишені. На виході був затриманий продавцем магазину. У вчиненому розкаявся, шкодує про вчинене, вважає, що зробив помилку, але мусить відповідати за свої вчинки. Просив суворо не карати.
		Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення.
		Представник потерпілої особи  ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, однак, подала до суду заяву, в якій просить кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 розглядати без її участі. Зазначила, що жодних претензій матеріального чи морального характеру вона не має, просить обвинуваченого суворо не карати. Не заперечувала проти здійснення судового розгляду на підставі ч. 3ст. 349 КПК України. 
		Суд відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши перед цим, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнів у добровільності їх позиції не має, їм роз`яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Враховуючи викладене, суд, заслухавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.
		При цьому, суд вважає, що дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч. 4ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану. 
		Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій сторонами не оспорюються.
		Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, суд враховує характер скоєного ним кримінального правопорушення, яке відповідно дост. 12 КК Українивідносяться до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який критично ставиться до вчиненого, історію правопорушень, те що він не перебуває на обліках у лікарів нарколога та психіатра, також судом враховано думку представника потерпілого щодо призначення покарання. 
		Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття у вчиненому, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений повністю визнає свою вину, щиро розкаявся перед судом та критично ставиться до вчиненого, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, в суді давав послідовні визнавальні показання.
		Обставинами, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочинів.
		Щодо застосування вимог ч.1 ст. 69 КК України суд зазначає наступне.
		Згідно з вимогами ч. 1ст. 69 КК Україниза наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини цьогокодексу. Для застосування судом положеньст. 69 КК Україниповинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення, та які повинні оцінюватися з урахуванням індивідуальних особливостей кримінального провадження. Встановлені обставини, що пом`якшують покарання, мають настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції статті було б явно недоцільним і несправедливим.
		Конкретні обставини вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення оцінені судом повно та всебічно, при цьому також враховується наведені вище дані, що характеризують обвинуваченого.
		Міра покарання встановлюється судом з урахуванням вищезазначених обставин справи, з врахуванням позиції державного обвинувачення та думки представника потерпілого щодо призначення покарання. 
		У справі «Ізмайлов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»
		При призначенні конкретній особі покаранні, тобто його індивідуалізації, виявляється каральна політика держави, яка поєднує в собі реалізацію різних цілей державного реагування на випадки вчинення злочинів, так як метою покарання згідно із законом України про кримінальну відповідальність є не лише кара, а й виправлення особи, запобігання вчиненню нею та іншими особами нових злочинів, і вона не може бути досягнута виключно за рахунок суворості призначеного покарання.
		Правова система держави має забезпечувати баланс між суворістю та м`якістю заходів реагування на порушення кримінально-правових заборон і покарання, яке призначається особі, має бути справедливим.
		Повноваження суду, надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття судового розсуду у кримінальному судочинстві.
		Зазначені дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.
		Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Отже, у відповідності до положень ч.1 ст.69 КК України, суд приймає до уваги наявність обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме дійсне щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, беручи до уваги думку державного обвинувачення та думку представника потерпілого, а тому суд приходить до переконання про можливість призначення ОСОБА_4 покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі. 
		Враховуючи викладене в сукупності, тяжкість вчиненого злочину, а також те, що обвинувачений маючи непогашену судимість за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та знову вчинив умисний корисливий злочин, суд дійшов до переконливого висновку, що за спрямованістю поведінки ОСОБА_4 не бажає стати на шлях виправлення та його виправлення та перевиховання повинно відбуватися в умовах ізоляції від суспільства, а отже йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі.
		На думку суду дане покарання є необхідним і достатнім для можливого перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і що цілком відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого.
		Міра запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_4 не обиралася та підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає. 
		Процесуальні витрати у справі відсутні. Цивільний позов у справі заявлений не був.
		Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		 
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд-
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнативинуватим увчиненні злочину,передбаченогоч.2ст.15-ч.4ст.185 КК Українита призначити покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з часу набрання даним вироком законної сили.
		Після набрання вироком законної сили речовий доказ у справі: CD-R диск із двома відеозаписами формату AVI з назвами «7900 камера 101» та «7900 камера 103» - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12023091200000505.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...