Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 740/8406/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 11.04.2024. Зареєстровано: 11.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2024.
Дата набрання законної сили: 11.07.2024
Результат оскарження 11.07.2024 Чернігівський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/740/163/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023270300001507

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 740/8406/23 
		Провадження № 1-кп/740/163/24 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		11 квітня 2024 року                      м.Ніжин
		 
		Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
		головуючої судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ніжині кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023270300001507 від 31.10.2023 по обвинуваченню
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кунашівка Ніжинського району Чернігівської області, громадянина України, інваліда другої групи, з середньою освітою, не одруженого, раніше судимого вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11.11.2020 за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 850 грн, вироком Чернігівського апеляційного суду від 17.03.2021 за ч.4 ст.70, ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді 4 років і 6 місяців позбавлення волі та штрафу в сумі 850 грн, звільненого умовно-достроково на строк 1 рік 5 місяців 13 днів згідно ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 01.09.2023, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, 
		 
		за участю сторін судового провадження:
		прокурора ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 
		захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 
		 
		встановив:
		31.10.2023 близько 05 години 00 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись у будинку за місцем проживання ( АДРЕСА_1 ) разом зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, маючи на меті спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи наслідки у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_6 множинні удари кулаками рук та ногами в голову, по тулубу та кінцівках останньої, зокрема: не менше двох ударів у ділянку голови, не менше двох ударів у ділянку тулуба та один удар у ділянку лівого колінного суглобу, заподіявши потерпілій наступні тілесні ушкодження: 1) в області голови  у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що виражалась гематомами м`яких тканин голови та крововиливом під лівий листок твердої мозкової оболонки; 2) в області тулуба  у вигляді численних саден і гематом м`яких тканин; 3) в області кінцівок  у вигляді садна лівого колінного суглобу.
		Вищевказані тілесні ушкодження ОСОБА_6 в області голови як такі, що супроводжувались загрозливими для життя явищами у вигляді компресійно-дислокаційного синдрому, в комплексі відносяться до ушкоджень, небезпечних для життя, та за цією ознакою кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження. Всі інші тілесні ушкодження, заподіяні потерпілій, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності. 
		Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні від надання суду показань відмовився. У судових дебатах просив не призначати йому покарання про яке просить прокурор, зазначив, що попросив у матері пробачення, переживає за стан її здоров`я, просить направити його на лікування, оскільки у нього порушена психіка. 
		Разом з тим, встановлені судом обставини про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, ґрунтуються на досліджених у судових засіданнях доказах.
		Так, свідок ОСОБА_7 , повідомила суду, що 31.10.2023 о 5 годині ранку до неї прибіг ОСОБА_3 , впав на підлогу і сказав, що побив мамку. Він був п`яний, був чутний запах, в руках у нього була пляшка. Потім вона пішла до них додому та побачила його матір ОСОБА_6 з побитим обличчям. Потім прибіг ОСОБА_8 і почав кричати. Потерпіла розповіла, що ОСОБА_8 прийшов додому, кричав і виламав двері, в сінях почав бити її. На місці була кров, у потерпілої була розбита губа. Потім вони пішли до неї (свідка) додому, вона вмила потерпілу, її нудило, потім пішли до сільської ради, дочекались приїзду старости, викликали швидку та поліцію. Зазначила, що їй відомо, що раніше були випадки вчинення ОСОБА_3 відносно своєї матері домашнього насильства. 
		Свідок ОСОБА_9 , в судовому засіданні показала, що в кінці минулого року до неї в сільську раду прийшла ОСОБА_6 та сказала, що вночі її побив син, була бліда, скаржилася на здоров`я, в неї була побита голова. Жалілась, що голова болить та паморочиться. Розповіла, що син прийшов додому п`яний, агресивно себе поводив та наніс їй тілесні ушкодження. Чи були тілесні ушкодження на тілі вона не знає, бо ОСОБА_6 не показувала. Їй відомо від місцевого фельдшера, що це відбувається не вперше. Раніше ОСОБА_6 відвозили у психлікарню в ОСОБА_10 , в останній раз лікар, сказав, щоб більше його не возили, він не хворий.
		Стороною обвинувачення у судовому засіданні були надані такі письмові докази:
		- протокол огляду місця події з фототаблицею до нього за участі понятих від 31.10.2023, згідно якого, було оглянуто територію місця події за адресою: АДРЕСА_1 , в якому при вході до кімнати за порогом на підлозі мається пляма червоно-бурого кольору, схожа на кров. Ліворуч від входу розташована груба, біля неї знаходиться металевий прут (кочерга), який було вилучено та поміщено до спеціального пакету. За грубою розташоване ліжко, на якому знаходиться жіночий халат синього кольору, який було вилучено та поміщено до спеціального пакету. Прямо від входу за стінкою розташований стіл, на якому мались чотири паперові конверти. Під ліжком знаходяться чоловічі штани камуфляжного забарвлення, ззаду на резинці яких мається пляма червоно-бурого кольору, які було вилучено та поміщено до спеціального пакету. Під час огляду було відібрано змиви речовини бурого кольору. Інших слідів виявлено не було (а.к.п.93-96);
		- висновок експерта №173 від 08.12.2023, згідно якого, у потерпілої мались наступні тілесні ушкодження: в області голови у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка виражалась гематомами м`яких тканин голови та крововиливом під лівий листок твердої мозкової оболонки; в області тулуба у вигляді численних саден та гематом м`яких тканин; в області кінцівок у вигляді садна лівого колінного суглобу. В утворенні відмічених тілесних ушкоджень могла мати місце дія тупих предметів по механізму удару та тертя. За ступенем тяжкості вони розподіляються наступним чином: тілесні ушкодження, які були встановлені в ділянці тулуба та кінцівок, як в комплексі так і окремо відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, які не спричинили короткотривалий розлад здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності, а тілесні ушкодження, які були встановлені в ділянці голови, як такі, що супроводжувались загрозливими для життя явищами у вигляді компресійно-дислокаційного синдрому, в комплексі відносяться до ушкоджень небезпечних для життя, за цією ознакою кваліфікуються як тілесні ушкодження тяжкого ступеня тяжкості. Особливості характеру та локалізації відмічених тілесних ушкоджень не виключають можливості утворення їх за умов, на які вказувала потерпіла під час її допиту та виключають можливість одномоментного утворення в умовах падіння на площині, в тому числі якому могло передувати можливе прискорення тіла (удар або поштовх). Загальна кількість травматичних впливів на потерпілу може становити не менше п`яти, зокрема: неоднократна (не менше двох) ударна дія тупих предметів в ділянку голови, неоднократна (не менше двох) ударна дія тупих предметів в ділянку тулуба та одна травматична дія в ділянку лівого колінного суглобу. Орієнтовна давність утворення відмічених тілесних ушкоджень становить не пізніше 14 год. 40 хв. 31.10.2023 (а.к.п.112-114);
		- терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії НОМЕР_1 , винесений відносно ОСОБА_3 та форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, з яких вбачається, що 31.10.2023 останній наніс свої матері ОСОБА_6 тілесні ушкодження (а.к.п.115-117);
		- висновок судово-психіатричного експерта №651 від 16.11.2023, згідно якого у ОСОБА_3 на час проведення експертизи виявлені ознаки легкої розумової відсталості з поведінковими порушеннями (F70.0  за Міжнародною Класифікацією Хвороб 10-го перегляду), які мають вроджений характер. У ОСОБА_3 на період часу до якого відноситься кримінальне правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, виявлені ознаки легкої розумової відсталості з поведінковими порушеннями (F70.0  за Міжнародною Класифікацією Хвороб 10-го перегляду), але він був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 за своїм психічним станом на час проведення експертизи здатний правильно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження та давати про них правильні свідчення. ОСОБА_3 за його психічним станом на час проведення експертизи примусові заходи медичного характеру не показані. У ОСОБА_3 на час проведення експертизи не виявлено психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю та інших психоактивних речовин з синдромом залежності, тому наркологічне лікування йому не показано (а.к.п.173-177);
		У судовому засіданні також були досліджені документи, надані стороною обвинувачення: 
		- рапорт від 31.10.2023, з якого вбачається, що 31.10.2023 отримано заяву та зареєстровано ЄО за №15393 від 31.10.2023, в результаті опрацювання інформації встановлено, що 31.10.2023 о 12 год. 29 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 31.10.2023 о 12 год. 29 хв. за адресою АДРЕСА_1 староста округу повідомила, що до неї звернулась мешканка села та повідомила, що в період ранку її побив син. Прибувши на місце виклику було встановлено, що потерпіла ОСОБА_6 повідомила, що о 05 год. 00 хв. син ОСОБА_3 , будучи напідпитку, побив її, в неї були видимі тілесні ушкодження, потерпілу госпіталізовано, на місце викликано СОГ, оскільки вбачалися ознаки кримінального правопорушення (а.к.п.203);
		- рапорт від 01.11.2023, з якого вбачається, що 31.10.2023 отримано заяву та зареєстровано ЄО за №15398 від 31.10.2023, в результаті опрацювання встановлено наступне: 31.10.2023 о 15 год. 16 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 31.10.2023 о 15 год. 16 хв. за адресою АДРЕСА_1 працівник поліції повідомив, що було виявлено ОСОБА_3 , котрий підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, а саме нанесення тяжких тілесних ушкоджень власній матері. При виїзді СОГ на місце події було встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , наніс тяжкі тілесні ушкодження своїй матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді ЗЧМТ, СГМ та субдуральної гематоми. Його було затримано в порядку ст.208 КПК України. Потерпілу було доставлено до Ніжинської ЦМЛ та в подальшому направлено до Чернігівської обласної лікарні (а.к.п.85);
		- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 31.10.2023, ОСОБА_6 , з якого вбачається, що 31.10.2023 близько 05 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 , її побив син ОСОБА_3 бив руками і ногами, бив по всьому тілу, погрожував фізичною розправою та виражався в її сторону нецензурною лайкою (а.к.п.92);
		- витяг із ЄРДР за кримінальним провадженням №12023270300001507 від 31.10.2023, згідно якого, 31.10.2023 до Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області надійшла письмова заява від ОСОБА_6 , яка повідомила, що 31.10.2023 приблизно о 05 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_3 завдав їй удари кулаками та ногами в область голови, тулубу та кінцівок, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження (а.к.п.86);
		- ухвала про проведення огляду від 01.11.2023, якою надано дозвіл слідчому СВ Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області у кримінальному провадженні №12023270300001507 від 31.10.2023 ОСОБА_11 на обшук житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення (а.к.п.97);
		-постанова провизнання речовихдоказів тавизначення місцяїх зберіганнявід 01.11.2023,якою визнанов якостіречових доказівзмиви речовиничервоно-бурогокольору,змив зрук ОСОБА_3 ,металевий прут(кочергу),жіночий халатсинього кольоруз плямамиречовини бурогокольору,чотири паперовихконверта зплямами речовинибурого кольору,чоловічі штаникамуфляжного забарвлення з плямами речовини бурого кольору, светр помаранчевого кольору зі слідами речовини червоно-бурого кольору, на які ухвалою слідчого судді від 02.11.2023 накладено арешт (а.к.п.98-99);
		- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.10.2023, згідно якого ОСОБА_3 було затримано 31.10.2023 о 21:12 год., під час особистого обшуку затриманого у присутності понятих слідчим було вилучено, светр помаранчевого кольору в різних узорах (а.к.п. 152-154);
		- повідомленням про підозру від 01.11.2023, з якої вбачається, що ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України (а.к.п.162-164);
		- повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення від 22.12.2023, з якої вбачається, що ОСОБА_3 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України (а.к.п.178-179).
		Суд приходитьдо висновку,що вищеперелічені доказита документипо справіотримані відповіднодо вимогкримінального процесуальногозаконодавства,істотних порушеньнорм КПКУкраїни,інших законів,Конституції України,які бмогли вплинутина їхдопустимість таналежність,не встановлено,тому кладеїх воснову вироку. 
		Також, стороною обвинувачення на підтвердження пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення були надані: протокол проведення слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_6 від 11.12.2023, з додатком відеозаписом слідчої дії, протокол допиту потерпілої ОСОБА_6 від 31.10.2023, протокол огляду відеозапису з нагрудної камери відеозапису працівника ВРПП Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області від 22.11.2023 з додатком відеозаписом, які сторона захисту вважає недопустими доказами.
		Відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 цього Кодексу.
		Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні відмовилась давати показання пославшись на ст.63 Конституції України.
		З огляду на наведене, суд не приймає в якості доказу сторони обвинувачення протокол допиту потерпілої ОСОБА_6 від 31.10.2023.
		Із дослідженоговідеозапису слідчогоексперименту заучасті потерпілої ОСОБА_6 вбачається,що передпроведенням вказаноїслідчої дії,слідчим нев повніймірі булодотримано вимогКПК Українищодо роз`ясненняїї правта обов`язківпередбачених КПКУкраїни,зокрема ч.1ст.56КПК України,яка утому числімістить правопотерпілої даватипояснення абовідмовитися їхдавати,та положенняст.63Конституції України,оскільки останняє матір`юобвинуваченого і маєконституційне правона відмовудавати показаннящодо себечи близькихродичів. 
		З врахуванням наведеного, суд погоджується з доводами сторони захисту та визнає недопустимим доказом протокол слідчого експерименту від 11.12.2023 за участі потерпілої ОСОБА_6 та відеозапис слідчих дій - слідчого експерименту, який є додатком до протоколу проведеної слідчої дії.
		Зі змісту ст.18 КПК України випливає, що інформування особи про гарантоване їй право зберігати мовчання має бути забезпечене в разі наявності підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення та за умови ймовірної причетності цієї особи до його скоєння.
		Не роз`яснення за таких обставин права особи на свободу від самовикриття має визнаватися істотним порушенням прав людини і основоположних свобод, а докази, одержані на їх підставі, - недопустимими.
		З огляду на наведене, суд вважає, що доказ - протокол огляду відеозапису з нагрудної камери працівника ВРПП Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області від 22.11.2023 з додатком відеозаписом, є не допустимим, оскільки пояснення ОСОБА_3 отримані поліцейськими з порушенням його прав та основоположних свобод.
		Доводи захисника про недопустимість як доказів показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , оскільки такі відповідно до положень ст.97 КПК України є показаннями із чужих слів, а тому не можуть братися судом до уваги, суд відхиляє, як необґрунтовані.
		Так, відповідно до ч.1 ст.97 КПК України показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи.
		Для визначення того, чи є показання, в яких передаються висловлювання іншої особи, показаннями із чужих слів у значенні ст.97 КПК України, необхідно встановити, чи надаються або використовуються ці висловлювання іншої особи для доведення існування того факту, про який стверджується в цьому переданому висловлюванні. Показання, які містять висловлювання іншої особи, надані з метою доведення того, що інша особа висловилася саме так за певних обставин, не можуть вважатися показаннями із чужих слів відповідно до ст.97 КПК України, оскільки у такому разі вони є повідомленням про факт висловлювання, який свідок безпосередньо спостерігав.
		Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постановах від 19.11.2019 в справі №441/845/17, від 10.12.2020 в справі №331/609/17, від 25.02.2021 в справі №662/330/20 та від 01.12.2021 в справі №652/744/17.
		У ході допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_12 у судовому засіданні, було встановлено, що останні безпосередньо спілкувалися з потерпілою після вчинення злочину, і в ході цієї розмови остання повідомляла, що саме її син ОСОБА_3 спричинив їй тілесні ушкодження, а обвинувачений в свою чергу повідомляв, зокрема свідку ОСОБА_7 , що він побив свою матір.
		З урахуванням наведеного, суд вважає, що показання цих свідків щодо обставин вчинення злочину, в силу положень ст.97 КПК України не є показаннями із чужих слів, оскільки зазначені свідки особисто сприймали безпосередні висловлювання потерпілої, яка вказувала про факт побиття її обвинуваченим та обвинуваченого про побиття своєї матері.
		У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених свідками, а їх показання відповідають і не суперечать обставинам, відомості про які містяться в інших зібраних у справі доказах.
		Отже суд, проаналізувавши показання свідків, надані стороною обвинувачення докази, окрім тих, що визнані не допустимими, приходить до висновку, що останні взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню.
		Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження.
		Умисні діїобвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані правильноза ч.1ст.121КК України,як умиснетяжке тілеснеушкодження,тобто умиснетілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
		Згідно з вимогами ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно із ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що вчинене ним кримінальне правопорушення за ч.1 ст.121 КК України відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
		Обставин, які пом`якшують покарання судом не встановлено.
		Обставинами, що обтяжують покарання суд визнає: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
		З врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , який не перебуває на обліку у лікаря нарколога та перебуває на обліку в лікаря-психіатра в Ніжинському ДПНВ з 2006 року з приводу легкої розумової відсталості, є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, негативну характеристику за місцем проживання  зловживає спиртними напоями, що є причиною регулярних конфліктів в сім`ї, в стані алкогольного сп`яніння агресивний по відношенню до близьких та оточуючих, неодноразові скарги на його поведінку щодо порушень громадського спокою, суспільну небезпечність скоєного ним злочину, спосіб посягання, притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення в тому числі умисних, корисливих тяжких злочинів та скоїв новий злочин невдовзі після умовно-дострокового звільнення, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції частини інкримінованої статті, оскільки саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів.
		Разом з тим, згідно вироку Чернігівського апеляційного суду від 17.03.2021 ОСОБА_3 було засуджено за ч.2 ст.186, ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі та штрафу в розмірі 850 грн. Згідно ч.3 ст.72 КК України, покарання у виді штрафу ухвалено виконувати самостійно.
		Відповідно до ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 01.09.2023 ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання, на підставі ст.81 КК України, умовно-достроково з невідбутою частиною покарання, яка становить 1 рік 5 місяців 13 днів.
		Згідно із ч.4 ст.81 КК України, у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
		Таким чином, оскільки ОСОБА_3 вчинив нове кримінальне правопорушення, після умовно-дострокового звільнення, протягом невідбутої частини покарання за вироком Чернігівського апеляційного суду від 17.03.2021, суд визначає йому остаточне покарання за правилами ч.1 ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, до покарання за даним вироком.
		За правилами ч.3 ст.72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю злочинів і сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
		Підстав для застосування ст.ст.69,75 КК України судом не встановлено.
		Враховуючи суворість призначеного покарання, дані про особу обвинуваченого, які свідчать на думку суду про наявність небезпеки переховування останнього від правосуддя та вчинення ним інших кримінальних правопорушень, запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_3 у виді тримання під вартою підлягає залишенню без зміни до набрання вироком законної сили.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 підлягає обчисленню з часу його затримання з 31.10.2023. 
		Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
		Судові витрати відсутні.
		Питання про долю речових доказів, підлягає вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України. 
		Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд -
		 
		ухвалив:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Чернігівського апеляційногосуду від17.03.2021 до покарання, призначеного за даним вироком, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців та штрафу в розмірі 850 гривень.
		Відповідно до ч.3 ст.72 КК України, покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
		Скасувати арештмайна,накладений ухвалоюслідчого суддіНіжинського міськрайонногосуду Чернігівськоїобласті від02.11.2023. 
		Після набраннявироком законноїсили речовідокази: светр помаранчевого кольору зі слідами речовини червоно - бурого кольору, змив речовини червоно-бурого кольору, металевий прут (кочергу), жіночий халат синього кольору з плямами речовини бурого кольору, чотири паперових конверта з плямами речовини бурого кольору, чоловічі штани камуфльованого забарвлення з плямами речовини бурого кольору - знищити.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 31.10.2023, зарахувавши у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення.
		Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...