Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/10875/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано судом: 11.04.2024. Зареєстровано: 12.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2024.

Номер судового провадження: 2-адр/463/1/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 463/10875/23
		Провадження № 2-адр/463/1/24
		 
		 
		ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 березня 2024 року                Личаківський районний суд м. Львова
		в складі: головуючого судді            Гирич С.В 
		з участю секретаря судового засідання        Назара Р.М. 
		представника позивача                Жукровського Я.І.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові питання про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 09 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено; скасовано постанову серії БАД №064401 від 19 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП закрито.
		12 лютого 2024 року представник позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення суду, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
		Представник позивача в судовому засіданні вимоги заяви підтримав.
		Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про відкладення не подав. З врахуванням положень ч.3 ст.252 ЦПК України, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, вважаю за можливе здійснити розгляд справи на підставі наявних доказів у відсутності представника відповідача.
		Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
		Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
		1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
		2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
		3) судом не вирішено питання про судові витрати.
		Дослідивши матеріали цивільної справи №463/10875/23, враховуючи, що рішенням Личаківського районного суду Львівської області від 09 лютого 2024 року не вирішено питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення.
		Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
		Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Частинами першою та другою статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
		Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
		При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
		Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
		Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
		При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		З матеріалів позову вбачається, що позивачем в адміністративному позові сплачено професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн, відповідно до квитанцій №83А5-6ЕСВ-МРСЕ-4314 від 19.11.2023 року
		Розглядаючи подані документи, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим та співмірним суті, предмету спору, а також відповідає значенню такого для сторони. Натомість доводи відповідача обґрунтованість розміру витрат не спростовують.
		Враховуючи, що позивачем в адміністративному позові понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн, а тому згідно вимог ст.134 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути із Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (за рахунок бюджетних асигнувань) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
		На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 252 КАС України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		постановити додаткове рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, визнання дій протиправними та стягнення матеріальної шкоди.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн (чотири тисячі гривень).
		Рішення може бути оскаржено з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. 286, п. 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.
		Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
		позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 .
		відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19, ЄДРПОУ 40108646.
		 
		 
		 
		 
		 
		   Суддя:                            Гирич С.В

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...