Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/2036/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 12.04.2024. Зареєстровано: 12.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2024.
Дата набрання законної сили: 14.05.2024
Номер судового провадження: 2/357/1965/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 357/2036/24
		Провадження № 2/357/1965/24
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		12 квітня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого  судді Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання  Шутенко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до  ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, 
		В С Т А Н О В И В :
		23.01.2024 представник позивача, за довіреністю ОСОБА_2 , звернувся до суду з вказаним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, який зареєстрований судом 31.01.2024, обґрунтовуючи тим, що 15.01.2023 між ТОВ «ФК «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №72131711. 14.06.2021 між ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/2021, у відповідності до умов якого, ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №8 до Договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідачки в розмірі 36000,00 грн, з яких: 9000,00 грн  сума заборгованості за основною сумою боргу, 27000,00 грн  сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн  сума заборгованості за пенею. 23.01.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №6296166, який підписаний електронним цифровим підписом позичальника. 24.11.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24112023, у відповідності до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Авентус Україна» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «ФК «Авентус Україна» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників. Відповідно реєстру боржників від 24.11.2023 за договором факторингу №24112023 від 24.11.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідачки в розмірі 55820,00 грн, з яких: 20000,00 грн  сума заборгованості за основною сумою боргу, 35820,00 грн  сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн.  сума заборгованості за пенею.17.01.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3396342. 19.10.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №19102023, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.10.2023 до Договору факторингу №19102023 від 19.10.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідачки у розмірі 87824,00 грн, з яких: 15000,00 грн  сума заборгованості за основною сумою боргу, 72824,00 грн  сума заборгованості за відсотками. 17.01.2023 між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №00-6548095, який підписаний електронним цифровим підписом позичальника. 25.07.2023 між ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25072023, відповідно до якого ТОВ «Качай Гроші» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Качай Гроші» права вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 25.07.2023 до Договору факторингу №25072023 від 25.07.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідачки у розмірі 23948,86 грн, з яких: 6772,50 грн  сума заборгованості за основною сумою боргу, 17176,36 грн  сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн - сума заборгованості за простроченими відсотками. 23.01.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №29574-01/2023, який підписаний електронним цифровим підписом позичальника (п. 7 Кредитного договору). 30.08.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №30082023, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм»» права вимоги до Боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №30082023 від 30.08.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 46410,00 грн, з яких: 11900,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 34510,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн - сума заборгованості за пенею. 28.01.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №37411-02/2023, який підписаний електронним цифровим підписом позичальника (п. 7 Кредитного договору). 30.08.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №30082023, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм»» права вимоги до Боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №30082023 від 30.08.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 46800,00 грн, з яких: 12000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 34800,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею. Згідно умов кредитних договорів позичальник зобов`язувався повернути кредити, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договорами. Однак, всупереч умовам кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала, тому, просив у судовому порядку стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором позики № 72131711 в розмірі 36000,00 грн., за Кредитним договором № 6296166 в розмірі 55820,00 грн, за Кредитним договором № 3396342 в розмірі 87824,00 грн, за Кредитним договором № 00-6548095 в розмірі 23948,86 грн, за Кредитним договором № 29574-01/2023 в розмірі 46410,00 грн, за Кредитним договором №37411-01/2023 в розмірі 46800,00 грн, всього у загальному розмірі 296802,86 грн, а також стягнути з відповідачки понесені судові витрати.
		02.02.2024 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами.
		12.03.2024 відповідачка - ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що вона не заперечує про факт укладення кредитних договір за номерами №72131711, №6296166, №3396342, № 00-6548095, № 29574-01/2023, №37411-01/2023, водночас з позовними вимогами не погоджується. Позов визнає частково, з наступних підстав. За умовами Договору позики №72131711 від 15.01.2023 вона зобов`язувалася повернути первісному кредитору таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики та сплатити проценти від суми позики. Пунктами 2.1 та 2.2 договору позики визначено, що позивач отримує суму позики у розмірі 9000 грн строком на 30 днів з фіксованою процентною ставкою 2,5%. При цьому, позивач надає копію договору позики №72131711 від 15.01.2023, додаток до договору позики №1, однак не надає детального розрахунку щодо витребуваних сум відсотків. Внаслідок чого відсутня інформація стосовно періоду, за який нараховані відсотки. Наведене дає підстави відповідачу вважати, що розрахунок відсотків позивачем проведено невірно. Водночас відсутня точна інформація про конкретний розмір ставки, відповідно до умов договору, Позивач обрав за основу при розрахунку відсотків за користування позикою. При цьому п.2.3 Договору позики №72131711 від 15.01.2023 передбачено, що відсоткові ставки, визначені Договором є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між первісним кредитором та Відповідачем додаткової угоди до договору. Оскільки жодних додаткових угод стосовно зміни відсоткової ставки за Договором позики між первісним кредитором та Відповідачем укладено не було, при цьому Договором визначена фіксована ставка у вигляді 2,5%, а позивачем не надано конкретного розрахунку заборгованості за сумою позики та не наведено розмір відсоткової ставки відповідно до якої проводився розрахунок відсотків за користування позикою  вона заперечує проти суми нарахованих відсотків за Договором позики №72131711 від 15.01.2023. Стосовно стягнення заборгованості за Договором №6296166 про надання споживчого кредиту від 23.01.2023 слід зазначити наступне. Відповідно до п. 1.3 та 1.4 Договору, сума кредиту складає 20000 (двадцять тисяч гривень) строком на 360 днів. Відповідачу були надані кредитні кошти 23 січня 2023 року строком на 360 днів. Враховуючи наведе, слідує висновок, що строк дії кредиту за договором №6296166 про надання споживчого кредиту від 23.01.2023 завершився 17.01.2024, а позовна заява позивачем вже була складена 16.01.2024 року. Відповідно до п. 3.1 Договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці тау році, тобто метод «факт/факт». Отже, строк кредиту станом на 16.01.2024, коли вже була складена позовна заява - закінченим не був, крім того, позивачем не надано детального розрахунку заборгованості за кредитом. Внаслідок наведених обставин, слідує висновок, що позивачем нараховані відсотки невірно та не враховано усі дні фактичного користування відповідачем кредитними коштами. Тому на момент розрахунку суми заборгованості, позивачем не подано відомості щодо виду процентної ставки, яка була застосована для такого розрахунку та кількість днів фактичного користування кредитними коштами за обумовленим договором методом «факт/факт». Стосовно стягнення заборгованості за договором №3396342 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17.01.2023, то згідно вказаного договору сторони домовилися про надання коштів у гривні на умовах строковості, зворотності, платності у загальному розмірі 15000 гривень строком на 360 днів. У відповідності до пункту 1.4.1. Договору №3396342 про надання коштів на умовах споживчого кредиту стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору. Позивачем не надано конкретного розрахунку стосовно заборгованості за цим Договором, а у додатку №1 до Договору позивач вказує, що у період з 16.02.2023 по 12.01.2024 загальна вартість кредиту разом з нарахованими відсотками становить 116639,25 грн, у той час, коли позовні вимоги позивача стосовно кредитного договору №3396342 від 17.01.2023 визначені у вигляді 87824 грн. З наведеного слідує сумнів у правильності проведеного позивачем розрахунку заборгованості за відсотками, зокрема, вид процентної ставки, який був застосований на момент проведення розрахунку та період, за який такий розрахунок був проведений. Згідно з паспорту споживчого кредиту за Договором №3396342, стандартна процентна ставка становить 1,99% день та 726,35% річних. Враховуючи, що строк кредитування  360 днів, то 1,99% помножити на 360 днів = 716,4%. Стосовно стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №00-6548095 від 17.01.2023.Відповідно до Договору кредитної лінії №00-6548095 від 17.01.2023 сума кредитного ліміту складає: 6772,50 грн, зі строком дії 120 днів. Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю до 17.05.2023 або достроково. Враховуючи процентну ставку річних у вигляді 4977,70% та орієнтовну загальну вартість кредиту на дату укладання Договору у розмірі 23459,94 грн. - Позивач просить суд стягнути 23948,86 грн. Різниця між умовами Договору та позовними вимогами Позивача становить 488, 92 грн. Оскільки строк дії кредиту за умовами п. 1.3 Договору становив 120 днів, то у випадку неповернення заборгованості за кредитом у визначений договором строк, такий кредитний договір підлягає пролонгації до дати повного повернення кредиту. Однак, ані первісним кредитором, ані правонаступником не було повідомлено жодної інформації стосовно зміни графіку платежів чи пролонгації Договору з моменту укладення кредитного договору до дати подання позовної заяви до суду. Оскільки дата повернення кредиту, обумовлена п.1.3. Договору 17.05.2023, то на наступний день після дати повернення кредиту - 18.05.2023, кредитор мав розпочати роботу по стягненню заборгованості у відповідності до п. 6.3 Договору, утім жодних дій вчинено не було, жодних повідомлень та претензій відповідач не отримував, натомість 25.07.2023 первісний кредитор та позивач уклали договір факторингу №25072023 та первісним кредитором зроблено детальний розрахунок заборгованості за період з 17.01.2023 по 25.07.2023. Стосовно стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №29574-01/2023 від 23.01.2023, то вказаним договором передбачено, що Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 11900 грн, строком на 25 днів, тобто до 16.02.2023.За користування кредитом клієнт сплачує Товариству 292,0% річних від суми кредиту в розрахунку 0,80% процентів на добу. Відповідно до п. 2.1 Договору повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюються згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору. Ані первісний кредитор, ані правонаступник не зазначили інформацію про вид та розмір застосованої відсоткової ставки за користування кредитом та порядок проведеного розрахунку. Крім того, відсутній детальний розрахунок заборгованості та відсотків внаслідок чого у Відповідача виникли сумніви щодо правильності проведеного розрахунку заборгованості та суми відсотків. Стосовно стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №37411-01/2023 від 28.01.2023, то вказаним договором передбачено, що Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 12000 грн, строком на 25 днів, тобто до 21.02.2023.За користування кредитом клієнт сплачує Товариству 292,0% річних від суми кредиту в розрахунку 0,80% процентів на добу. Відповідно до п. 2.1 Договору повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюються згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору. Ані первісний кредитор, ані правонаступник не зазначили інформацію про вид та розмір застосованої відсоткової ставки за користування кредитом та порядок проведеного розрахунку. Крім того, відсутній детальний розрахунок заборгованості та відсотків внаслідок чого у Відповідача виникли сумніви щодо правильності проведеного розрахунку заборгованості та суми відсотків. Відповідач, зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України (правовий висновок, сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16. Щодо кожного з вище наведених договорів було укладено договір факторингу, який підтверджує відступлення права вимоги за кредитними договорами до позивача. Однак, ані первісними кредиторами, ані позивачем не надсилалося жодних копій договорів факторингу та не доводилося до відома відповідача інформація про відступлення права вимоги. Тобто фактично, вона під час користування кредитами не була належним чином повідомлена про перехід прав (зокрема права вимоги) за укладеними кредитними договорами до третіх осіб (до позивача). Тому, вона не могла виконувати у повному обсязі свої обов`язки за кредитними договорами саме по відношенню до позивача. Крім того, у кожному кредитному договорі, визначено, що позичальник попереджений, що у випадку неналежного виконання зобов`язань за договором позикодавець без згоди позичальника має право передати свої права кредитора (відступити право вимоги) за Договором, залучити колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості. При цьому обов`язок позикодавця проінформувати позичальника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості або відступлення права вимоги за Договором здійснюється позикодавцем протягом 10 днів з дати відступлення права вимоги. Також, у всіх договорах факторингу передбачено, що фактор протягом 30робочих днів з дня підписання Акту прийому передачі відповідного реєстру боржників зобов`язується направити, простою кореспонденцією через відділення Укрпошти або за допомогою інших компаній, які займаються адресною доставкою кореспонденції, підготовлені за формою згідно додатку №3 до цього Договору, письмові повідомлення боржникам про відступлення клієнтом прав вимоги заборгованості фактору. Але, за умовами укладених договорів факторингу вона не була належним чином повідомлена про жоден із договорів. Натомість, на момент укладання кредитних договорів відповідач розуміла значення своїх дій та усвідомлює свій обов`язок за договорами й натепер і не відмовляється від виконання. Станом на теперішній час відповідач перебуває на обліку в УСЗН як малозабезпечена особа та особа, яка отримує щомісячну допомогу при народженні дитини до досягнення дитиною 3-річного віку. Однак, незважаючи на відносно невеликий дохід вона бажає сплачувати за своїми зобов`язаннями та не заперечує проти автоматичного відрахування сум заборгованості з її доходу, тому, неможливо стверджувати про повну відсутність зацікавленості відповідача про виконання умов укладених договорів. Тому, просила позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягнути з неї основну суму боргу у вигляді 74672,50 грн, в частині позовної вимоги позивача про стягнення заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитами відмовити та розподілити судові витрати між сторонами у порядку п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
		20.03.2024 представник позивача, за довіреністю ОСОБА_3 , подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що 15.01.2023 між ТОВ «ФК «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №72131711, 23.01.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №6296166, 17.01.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3396342, 17.01.2023 між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №00-6548095, 23.01.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №29574-01/2023, 28.01.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №37411-02/2023. Сторони узгодили розміри кредитів, строки та умови користування ними, у кожному з договорів передбачено умови та строки нарахування відсотків, що свідчить про ознайомлення позичальника зі всіма істотними умовами договорів та про наявність волі відповідача для укладення кредитних договорів в електронній формі, на погоджених умовах, шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. У відповідності до умов кожного з вищезазначених договорів, їх підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні договорів. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», є оригіналом такого документа. У відповідності до умов кожного з укладених договорів, кошти надаються Позичальнику в безготівковій формі на банківську картку НОМЕР_1 вказану власноруч позичальником при укладанні договорів. З метою надання, вичерпної інформації по справі та у відповідності до умов договорів факторингу позивачем було ініційовано запити до Первісних кредиторів щодо надання додаткових доказів, а саме детальних розрахунків заборгованості та доказів що підтверджують надання (перерахування) коштів Позичальнику за укладеними кредитними договорами. Станом на 20.03.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» отримано відповіді на запити від Первісних кредиторів, в тому числі отримано додаткові докази переказу грошових коштів позичальнику та розрахунки заборгованостей. Надані Позивачем докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження надання/перерахування коштів Позичальнику та обґрунтування розміру заборгованості Відповідача за Кредитними договорами та договорами позики, отже позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» є законними та обґрунтованими. Тобто, перерахування коштів на платіжну картку Позичальника за укладеними договорами було безпосередньо здійснено операторами онлайн-послуг платіжної інфраструктури, які здійснює переказ коштів у безготівковій формі, тому видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Крім того, надані первісними кредиторами розрахунки заборгованості жодним чином не суперечать розрахункам, які було додано до позовної заяви на підтвердження розміру заборгованості за договором, а лише їх доповнюють та деталізують. Позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до Відповідача. Всі нарахування за порушення кредитних зобов`язань здійснювались виключно первісним позикодавцем. Також, зазначає, що у кожному з договорів факторингу передбачено обов`язок первісного кредитора повідомити боржника про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ», обов`язок надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства. Тобто, повідомлення Боржників здійснювалось Первісним кредитором, в законодавстві України не передбачено обов`язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги. До того ж, дані листи ніяким чином не змінюють умов кредитних договорів, а носять лише інформаційний характер. Крім того, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в Кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, а також часткове визнання позовних вимог відповідачем, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» є обґрунтованими та доведеними. Тому, позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
		Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Згідно із ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Відповідно до ч.1 ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
		За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків ( ст. 11 ЦК України).
		Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).
		Судом встановлено, що 15.01.2023 між ТОВ «ФК «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №72131711, який підписаний електронним цифровим підписом позичальника (а.с. 13-15), відповідно до умов якого товариство надає позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 9000,00 грн, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, строком на 30 днів, тобто до 14.02.2023, зі сплатою 1081,2% річних від суми позики з розрахунку 2,5% на день, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту та сплатити позикодавцю плату від суми позики.
		Згідно п. 1.1 Договору позики, проценти  грошові кошти, що нараховуються на суму позики і є платою за користування такою позикою. Крім того, Договором передбачено базову проценту ставку, знижену процентну ставку (відносно базової) та процентну ставку за понадстрокове користування позикою, яка не застосовується у період карантину, розміри ставок визначені договором.
		Пунктом п.2.3 Договору позики передбачено, що відсоткові ставки, визначені Договором є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між первісним кредитором та Відповідачем додаткової угоди до договору.
		У відповідності до п.4 договору, проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
		Також, встановлено, що невід`ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику для споживачів фінансових послуг ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», які розміщені на сайті mycredit.ua, і приймаючи умови договору ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись Правила надання коштів для споживачів фінансових послуг ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (п. 5 Договору).
		23.01.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №6296166 про надання споживчого кредиту(а.с. 28-33), відповідно до умов якого товариство надає споживачу кредит у гривні в загальній сумі 20000,00 грн на споживчі потреби, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом. Позика надається строком на 360 днів та визначили періодичність платежів зі сплати процентів  кожні 30 днів. Сторони погодили фіксовану процентну ставку за користування позикою, зокрема, 1,99% в день та застосовується у межах строку надання позики та знижену процентну ставку, що становить 0,995% в день. Позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок клієнта. 
		Також, встановлено, що підписуючи договір відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», які розміщені на сайті, повністю їх розуміє, погоджується з ними та зобов`язується неухильно їх дотримуватись (п. 9.8 Договору).
		17.01.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №3396342 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний електронним цифровим підписом позичальника (п. 7 Кредитного договору) (а.с. 45-54, 57), відповідно до умов якого товариство зобов?язується надати клієнту грошові кошти (кредит) в розмірі 15000,00 грн на споживчі потреби, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на реквізити платіжної банківської картки, строком на 360 днів, зі сплатою фіксованої процентної ставки, періодичність платежів зі сплати процентів  кожні 30 днів. Сторони погодили фіксовану процентну ставку за користування позикою, зокрема, 1,99% в день та застосовується у межах строку надання позики та знижену процентну ставку, що становить 0,70% в день.
		Також, встановлено, що підписуючи договір відповідачка - ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», які розміщені на сайті, повністю їх розуміє, погоджується з ними та зобов`язується неухильно їх дотримуватись (п. 9.9 Договору).
		Також, відповідачкою було підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 55-56).
		17.01.2023 між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-6548095, який підписаний електронним цифровим підписом позичальника (а.с. 69-73), відповідно до умов якого товариство зобов?язується надати клієнту грошові кошти (кредит) у національній валюті на споживчі потреби в розмірі 6772,50,00 грн. на умовах, передбачених договором, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. 
		Згідно п. 1.3 Договору, строк дії кредитної лінії 120 днів. Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю до 17.05.2023.
		Згідно п. 1.4 Договору тип процентної ставки  фіксована, знижена процентна ставка 1,32% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, стандартна процентна ставка 2,2% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 4977,70%.
		Згідно п. 3.6 Договору, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, з дня видачі кредиту до дати фактичного повного повернення кредиту, протягом строку визначеного договором. 
		Згідно п. 7.14 Договору під час укладення цього договору сторони керувалися Правилами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.
		Згідно п. 7.16 Договору укладенням цього договору сторони домовились, що до правочину застосовуються положення Закону України «Про електронну комерцію».
		Згідно п. 7.18 Договору невід?ємною частиною цього договору є додаток №1 (Графік платежів) та додаток №2 (інформаційне повідомлення).
		17.01.2023 відповідачка підписала паспорт споживчого кредиту (інформація про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту (а.с. 74-75).
		23.01.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №29574-01/2023, який підписаний електронним цифровим підписом позичальника з одноразовим ідентифікатором, у відповідності з п.п. 6.1, 7 Кредитного договору (а.с. 84-89), відповідно до умов якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 11900,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених цим договором. Кредит надається строком на 25 днів, тобто до 16.02.2023, зі сплатою 292,0% річних від суми кредиту в розрахунку 0,80% на добу.
		Також, встановлено, що невід`ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм», які розміщені на сайті zecredit.com.ua, і приймаючи умови договору ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правила надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» (п. 1.8, 6.7 Договору).
		28.01.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №37411-01/2023, який підписаний електронним цифровим підписом позичальника з одноразовим ідентифікатором, у відповідності з п.п. 6.1, 7 Кредитного договору (а.с. 91-96), відповідно до умов якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 12000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених цим договором. Кредит надається строком на 25 днів, тобто до 21.02.2023, зі сплатою 292,0% річних від суми кредиту в розрахунку 0,80% на добу.
		Також, встановлено, що невід`ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм», які розміщені на сайті zecredit.com.ua, і приймаючи умови договору ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правила надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» (п. 1.8, 6.7 Договору).
		Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
		Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
		Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
		Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
		Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
		В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
		Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
		При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
		Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
		Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
		Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
		Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
		За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
		Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
		Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між відповідачем ОСОБА_1 та первісними кредиторами не було б укладено.
		Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №757/40395/20-ц, від12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18.
		Вищевказані договір позики №72131711 від 15.01.2023, кредитний договір №6296166 від 23.01.2023 кредитний договір №3396342 від 17.01.2023, кредитний договір №00-6548095 від 17.01.2023, кредитний договір №29574-01/2023 від 23.01.2023, кредитний договір №37411-02/2023 від 28.01.2023, підписані відповідачкою електронним підписом, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
		Також, підписання кредитних договорів свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови цілком зрозуміла та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
		Отже, встановлено, що вказані кредитні договори, які підписані сторонами, є чинними, у встановленому законом порядку недійсними не визнавався, а тому між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами, що 
		Так, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Позивач, на підтвердження укладення кредитного договору №37411-02/2023 від 28.01.2023, а саме видачі коштів по договору надав лист від 19.03.2024 ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення», як доказ переказу коштів у розмірі 12000,00 грн, на підтвердження укладення кредитного договору № 29574-01/2023 від 23.01.2023 надав лист від 19.03.2024 ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення», як доказ переказу коштів у розмірі 11900,00 грн, на підтвердження укладення кредитного договору №6296166 від 23.01.2023 надав лист від 27.11.2023 ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення», як доказ переказу грошових коштів у розмірі 20000,00 грн, на підтвердження укладення кредитного договору № 3396342 від 17.01.2023 надав лист від 14.02.2024 ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», як доказ переказу грошових коштів у розмірі 15000,00 грн, на підтвердження укладення кредитного договору №00-6548095 від 17.01.2023 надав копію Додатку до повідомлення від 14.08.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Сан-Райз Фінанс», як доказ переказу грошових коштів у розмірі 6772,50 грн (а.с. 159, 165, 176-178, 195, 206-208), згідно яких первісні кредитори перерахували на картковий рахунок відповідачки грошові кошти згідно кредитних договорів у визначених розмірах на реквізити карткового рахунку, який було власноручно вказано відповідачкою у договорах (537541ХХ -ХХХХ-9495).
		Суд враховує надані позивачем докази, оскільки вони є належними та достатніми доказами щодо підтвердження надання грошових коштів позичальнику, у відповідності до умов кредитних договорів, оскільки реквізити отримувача коштів, а саме відповідачки  ОСОБА_1 , відповідають даним, які вона зазначила у кредитних договорах: №72131711 від 15.01.2023, №3396342 від 17.01.2023, №29574-01/2023 від 23.01.2023 та №37411-02/2023 від 28.01.2023.
		Крім того, аналізуючи умови кредитних договорів, саме підписання сторонами кредитних договорів: №72131711 від 15.01.2023, №6296166 від 23.01.2023, №3396342 від 17.01.2023, №00-6548095 від 17.01.2023, №29574-01/2023 від 23.01.2023 та №37411-02/2023 від 28.01.2023, є підтвердженням надання позичальнику суми кредитів у розмірі визначених кредитними договорами.
		Вищевказані обставини визнаються відповідачкою та відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
		14.06.2021 між ТОВ «ФК «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/2021 (а.с. 16-17), відповідно до якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.
		Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.
		28.07.2021 між ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №14/06/2021 (а.с. 18).
		26.07.2023 між ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткову угоду №9 до договору факторингу №14/06/2021 (а.с. 19).
		Згідно акту прийому передачі реєстру боржників №8 від 26.07.2023 до договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021 (а.с. 20) клієнт ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передав фактору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в свою чергу фактор прийняв реєстр боржників кількістю 6178, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором до боржників. Реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору.
		Відповідно до витягу з Реєстру боржників №8 від 26.07.2023 до договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021 (а.с. 21) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 36000,00 грн, з яких: 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27000,00 грн - сума заборгованості за відсотками та 0,00 грн - сума заборгованості за пенею.
		24.11.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24112023 (а.с. 34-36), відповідно до якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.
		Згідно п. 1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.
		Згідно акту прийому передачі реєстру боржників за договором факторингу №24112023 від 24.11.2023 (а.с. 37), клієнт ТОВ «Фінансова компанія «Авентус Україна» передав фактору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в свою чергу фактор прийняв реєстр боржників, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників. Реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору.
		Відповідно до Реєстру боржників №2 від 24.11.2023 до договору факторингу №24112023 від 24.11.2023 (а.с. 38) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідачки - ОСОБА_1 в сумі 55820,00 грн, з яких: 20000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35820,00 грн - сума заборгованості за відсотками та 0,00 грн - сума заборгованості за пенею.
		19.10.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №19102023 (а.с. 58-60), відповідно до якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.
		Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.
		Згідно акту прийому передачі реєстру боржників за договором факторингу №19102023від 19.10.2023(а.с. 61), клієнт ТОВ «Лінеура Україна» передав фактору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в свою чергу фактор прийняв реєстр боржників, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором до боржників. Реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору.
		Відповідно до витягу з реєстру боржників від 19.10.2023 до Договору факторингу №19102023від 19.10.2023 (а.с. 62), ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 87824,00 грн, яка складається із: 15000,00 грн  сума заборгованості за основною сумою боргу, 72824,00 грн  сума заборгованості за відсотками. 
		25.07.2023 між ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25072023 (а.с. 76-77), відповідно до якого фактор зобов`язується передати клієнту суму фінансування, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру боржників.
		Згідно п. 2.3 Договору факторингу, фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі фактором у клієнта прав вимоги та набуття фактором права вимоги на борг.
		Згідно п. 2.4 Договору факторингу відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за укладеними кредитними договорами, та їх перехід від клієнта до фактора відбувається у дату відступлення прав вимоги.
		Згідно акту прийому передачі реєстру боржників за договором факторингу №25072023 від 25.07.2023 (а.с. 78), клієнт ТОВ «Качай Гроші» передав фактору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в свою чергу фактор прийняв реєстр боржників кількістю 4261.
		Відповідно до витягу з реєстру боржників від 25.07.2023 до Договору факторингу №25072023 від 25.07.2023 (а.с. 79), ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 23948,86 грн, яка складається із: 6772,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17176,36 грн - сума заборгованості за звичайними відсотками. 
		30.08.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №30082023 (а.с. 98-100), у відповідності до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.
		Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.
		Згідно акту прийому передачі реєстру боржників за договором факторингу №30082023 від 30.08.2023 (а.с. 101), клієнт ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» передав фактору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в свою чергу фактор прийняв реєстр боржників кількістю 4967, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором до боржників. Реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору.
		Відповідно до Реєстру боржників від 30.08.2023 до договору факторингу №30082023 від 30.08.2023 (а.с. 102) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №29574-01/2023 від 23.01.2023 в сумі 46410,00 грн, з яких: 11900,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 34510,00 грн - сума заборгованості за відсотками, та за кредитним договором №37411-01/2023 від 28.01.2023 в сумі 46800,00 грн, з яких: 12000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 34800,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
		Відповідачка, заперечуючи проти позову, зазначає, що у всіх договорах факторингу передбачено, що фактор протягом 30 робочих днів з дня підписання Акту прийому передачі відповідного реєстру боржників зобов`язується направити, простою кореспонденцією через відділення Укрпошти або за допомогою інших компаній, які займаються адресною доставкою кореспонденції, підготовлені за формою згідно додатку №3 до цього Договору, письмові повідомлення боржникам про відступлення клієнтом прав вимоги заборгованості фактору. Але, за умовами укладених договорів факторингу вона не була належним чином повідомлена про жоден із договорів, тому, не могла виконувати у повному обсязі свої обов`язки за кредитними договорами саме по відношенню до позивача.
		Однак, суд критично оцінює дане твердження відповідачки, виходячи з наступного.
		У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
		Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
		За змістом ст. 516 ЦПК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
		Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
		Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
		Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
		Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі №278/1679/13-ц, в якій ВС зауважив, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.
		Отже, за змістом наведених вище положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.
		Таким чином, у разі сплати відповідачкою ОСОБА_1 коштів на рахунок первісних кредиторів, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та зараховані для погашення кредитної заборгованості.
		Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
		Отже, суд дійшов до висновку, що відповідно до договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021, що укладений між ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «ЄАПБ, договору факторингу №24112023 від 24.11.2023, що укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «ЄАПБ», договору факторингу №19102023 від19.10.2023, що укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», договору факторингу №25072023 від 25.07.2023, що укладений між ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» та договору факторингу №30082023 від 30.08.2023, що укладений між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за договором позики №72131711 від 15.01.2023, кредитним договором №6296166 від 23.01.2023 кредитним договором №3396342 від 17.01.2023, кредитним договором №00-6548095 від 17.01.2023, кредитним договором №29574-01/2023 від 23.01.2023, кредитним договором №37411-02/2023 від 28.01.2023.
		Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
		На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Судом встановлено, що всупереч умовам кредитних договорів №72131711 від 15.01.2023, №6296166 від 23.01.2023, №3396342 від 17.01.2023, №00-6548095 від 17.01.2023, №29574-01/2023 від 23.01.2023, №37411-02/2023 від 28.01.2023, відповідачка не виконала своїх зобов`язань щодо повернення наданих їй кредитів в строки, передбачені кредитними договорами, що не заперечується відповідачкою.
		Таким чином, позивачем доведено факт укладення кредитних договорів, факт отримання відповідачкою грошових коштів щодо кожного договору та порушення нею зобов`язання щодо їх повернення, тому, заборгованість за договором позики №72131711 від 15.01.2023 визначена у розмірі суми заборгованості за основною сумою боргу - 9000,00 грн, заборгованість за кредитним договором №6296166 від 23.01.2023 визначена у розмірі суми заборгованості за основною сумою боргу - 20000,00 грн, заборгованість за кредитним договором №3396342 від 17.01.2023 визначена у розмірі суми заборгованості за основною сумою боргу - 15000,00 грн, заборгованість за кредитним договором №00-6548095 від 17.01.2023 визначена у розмірі суми заборгованості за основною сумою боргу - 6772,50 грн, заборгованість за кредитним договором №29574-01/2023 від 23.01.2023 визначена у розмірі суми заборгованості за основною сумою боргу - 11900,00 грн та заборгованість за кредитним договором №37411-01/2023 від 28.01.2023 визначена у розмірі суми заборгованості за основною сумою боргу - 12000,00 грн, є доведеною та обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
		Відповідачка  ОСОБА_1 заперечуючи проти стягнення заборгованості за відсотками, зазначає, що у матеріалах позовної заяви присутній розрахунки заборгованості, з якого незрозуміло, яким чином розраховувалися суми заборгованостей за відсотками. Також, відсутні докази продовження строку дії кредитних договорів, які б дозволяли позивачу нараховувати відсотки за користування кредитом за період після закінчення дії кредитного договору.
		Суд, враховує зазначені твердження, виходячи з наступного.
		Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачується щомісяця до дня повернення позики.
		Частиною 1-3 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованої або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
		Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
		Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.
		Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
		При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 (№202/4494/16-ц).
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
		Кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
		Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.
		Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором. У статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Таким чином, ця стаття також не допускає свободу договору в частині порушення, зокрема, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Тому сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх. Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд.
		Тобто, твердження про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.
		У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contraproferentem (лат. Verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
		У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
		Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 року № 723/304/16-ц стягнення процентів за користування грошима за період після визначеного сторонами договору строку повернення позики - дня закінчення строку договору, не ґрунтуються на нормах матеріального права.
		Отже, за договорами кредиту та позики проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом строку, на який були надані кредитні кошти і, враховуючи визначену процентну ставку за кредитами, нарахування процентів має проводитися на рівні процентної ставки.
		Щодо нарахування відсотків, то у відповідності до умов кожного з укладених відповідачкою договорів, передбачено строки та умови нарахування відсотків.
		Встановлено, що п. 2.1 та 2.2 Договору позики №72131711 від 15.01.2023, який укладений з ТОВ «ФК «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», визначено, що позичальник отримує суму позики у розмірі 9000 грн строком на 30 днів до 14.02.2023, з фіксованою процентною ставкою 2,5%.
		Відповідно до п. 4 Договору позики, проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
		Крім того, у разі, якщо позичальник не дотримується умов в Офіційних правилах програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ТМ «MYCREDIT») та/або правил постійно діючої акції під умовною назвою «ОН MY FREEDOM» (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів (ТМ «MYCREDIT»), знижена процентна ставка, визначена п. 2 Договору, припиняє свою дію та застосовується базова процентна ставка, визначена п.п. 2.3. п. 2 Договору (п. 15 Договору позики).
		При цьому п.2.3 Договору позики №72131711 від 15.01.2023 передбачено, що відсоткові ставки, визначені Договором є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між первісним кредитором та позичальником додаткової угоди до договору.
		З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором позики №72131711 від 15.01.2023 (а.с. 171-174), вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.07.2023 (момент перехову права вимоги) становить 36000,00 грн, з яких: 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 27000,00 грн - сума заборгованості за відсотками та вказана сума заборгованості за відсотками нарахована за період з 15.01.2023 по 15.05.2023
		При цьому, позивач надає додаток №1 до договору позики №72131711 від 15.01.2023 (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту) (а.с. 15), з якого вбачається нарахування відсотків в межах строку кредиту з 15.01.2023 по 14.02.2023 в розмірі 2025,00 грн, які і підлягають до стягнення з відповідачки на користь позивача.
		Відповідно до положень п. 1.3 та 1.4 Кредитного договору №6296166 від 23.01.2023, який укладений з ТОВ «ФК «Авентус Україна», сума кредиту складає 20000,00 грн, строк кредиту 360 днів, тобто,строк кредиту за даним договором завершився 17.01.2024.
		Відповідно до п. 3.1 Договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці тау році, тобто метод «факт/факт».
		Відповідно до п. 3.4 Договору розмір процентної ставки, встановлений п. 1.5 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений первісним кредитором в односторонньому порядку.
		З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №6296166 від 23.01.2023 (а.с. 179-194), вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 23.11.2023 (момент перехову права вимоги) становить 55820,00 грн, з яких: 20000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 35820,00 грн - сума заборгованості за відсотками та вказана сума боргу по відсоткам нарахована в межах строку користування кредитними коштами з 23.01.2023 по 23.04.2023 в розмірі стандартної процентної ставки, а тому, вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача. 
		Відповідно до положень п. 1.2, 1.3 Кредитного договору №3396342 від 17.01.2023, який укладений з ТОВ «Лінеура Україна», сума кредиту складає 15000,00 грн, строк кредиту 360 днів, тобто строк кредиту за договором №3396342 від 17.01.2023 завершився 11.01.2024.
		Відповідно до п. 1.4.1. Договору стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору.
		Відповідно до п. 1.5 Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк кредиту 10 887,69% річних. 
		Пунктом 1.6 Договору визначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою 122 460,00 грн.
		Згідно з п. 3.1 Договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
		Відповідно до п. 3.4 Договору розмір процентної ставки, встановлений п. 1.4 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений первісним кредитором в односторонньому порядку.
		З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №3396342 від 17.01.2023 (а.с. 196-205), вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 19.10.2023 (момент перехову права вимоги) становить 87824,00 грн, з яких: 15000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 72824,00 грн. - сума заборгованості за відсотками та вказана сума заборгованості за відсотками нарахована в межах строку користування кредитними коштами з 17.01.2023 по 19.10.2023 в розмірі стандартної процентної ставки, а тому, вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача. 
		Відповідно до положень п.1.2 Договору кредитної лінії №00-6548095 від 17.01.2023, який укладений з ТОВ «Качай Гроші», сума кредитного ліміту складає - 6772,50 грн.
		Пунктом 1.3 Договору передбачено строк дії кредитної лінії 120 днів. Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 17 травня 2023 року або достроково.
		Відповідно до п. 1.4 Договору стандартна процентна ставка складає 2,20% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного у п. 1.3 цього Договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом по день повернення кредиту.
		Пунктом 1.6 Договору визначено орієнтовну реальну річну процентну ставку на дату укладання Договору у вигляді 4977,70%. Відповідно до п. 1.7 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору складає 23459,94 грн.
		Пунктом 3.5 Договору передбачено, що розрахунок процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
		Відповідно до п. 3.6 Договору проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, з дня видачі кредиту до дати повного повернення кредиту, протягом строку, визначеного Договором.
		З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №00-6548095 від 17.01.2023 (а.с. 80), вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 25.07.2023 (момент перехову права вимоги) становить 23948,86 грн, з яких: 6772,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17176,36 грн - сума заборгованості за звичайними відсотками.
		Водночас, Графік платежів (Додаток №1) є невід?ємною частиною договору кредитної лінії №00-6548095 від 17.01.2023 (п. 7.18 Договору) та з даного графіку вбачається що загальна вартість кредиту в строк дії з 17.01.2023 по 17.05.2023 становить 23459,94 грн, яка складається з 6772,50 грн.  суми кредиту за договором та 16687,44 грн  процентів за користування кредитом, а тому, саме вказана сума заборгованості за відсотками нарахована в межах строку користування кредитними коштами з 17.01.2023 по 17.05.2023 в розмірі стандартної процентної ставки 2,2 % на день, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача. 
		Встановлено, що у п. 1.2 та 1.3 Договору про надання фінансового кредиту №29574-01/2023 від 23.01.2023, укладеному з ТОВ «ФК «Інвеструм» передбачено, за користування кредитом в строк до 16.02.2023 у розмірі 11900,00 грн клієнт сплачує товариству 292,0% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,80% (процентів) на добу.
		Відповідно до п. 2.1 Договору повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюються згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору.
		Відповідно до п.п 2.3. Договору у разі якщо клієнт не сплатив кредит у строк, визначений п. 1.2 Договору, нарахування процентів здійснюється на загальних умовах за стандартною процентною ставкою з першого дня користування кредитними коштами, при цьому клієнт погоджується, що такий перерахунок процентів за користування кредитом не є односторонньою зміною умов договору.
		Відповідно до п. 2.4 Договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом.
		З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №29574-01/2023 від 23.01.2023(а.с. 166-169), вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 29.08.2023 (момент перехову права вимоги) становить 46410,00 грн, з яких: 11900,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 34510,00 грн - сума заборгованості за відсотками, яка нарахована за період з 23.01.2023 по 18.05.2023, тобто поза межами строку кредиту.
		Водночас, з даного розрахунку заборгованості вбачається, що за період користування кредитними коштами в розмірі 11900,00 грн, тобто в межах строку кредиту з 23.01.2023 по 16.02.2023 позичальнику нараховано заборгованість за відсотками у розмірі 2380,00 грн, яка також узгоджується з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору та яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
		Встановлено, що у п. 1.2 та 1.3 Договору про надання фінансового кредиту №37411-01/2023 від 28.01.2023, укладеному з ТОВ «ФК «Інвеструм» передбачено, що за користування кредитом в строк до 21.02.2023 у розмірі 12000,00 грн клієнт сплачує товариству 292,0% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,80% (процентів) на добу.
		Відповідно до п. 2.1 Договору повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюються згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору.
		Відповідно до п.п 2.3. Договору у разі якщо клієнт не сплатив кредит у строк, визначений п. 1.2 Договору, нарахування процентів здійснюється на загальних умовах за стандартною процентною ставкою з першого дня користування кредитними коштами, при цьому клієнт погоджується, що такий перерахунок процентів за користування кредитом не є односторонньою зміною умов договору.
		Відповідно до п. 2.4 Договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом.
		З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №37411-01/2023 від 28.01.2023 (а.с. 160-163), вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 29.08.2023 (момент перехову права вимоги) становить 46800,00 грн, з яких: 12000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 34800,00 грн - сума заборгованості за відсотками, яка нарахована за період з 28.01.2023 по 23.05.2023, тобто поза межами строку кредиту.
		Водночас, з даного розрахунку заборгованості вбачається, що за період користування кредитними коштами в розмірі 12000,00 грн, тобто в межах строку кредиту з 28.01.2023 по 21.02.2023 позичальнику нараховано заборгованість за відсотками у розмірі 2400,00 грн, яка також узгоджується з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору та яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
		На підставу вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками за кредитними договорами з позичальника позивачем, було надано, розрахунки заборгованості за кредитними договорами№72131711 від 15.01.2023, №6296166 від 23.01.2023, №3396342 від 17.01.2023, №00-6548095 від 17.01.2023, №29574-01/2023 від 23.01.2023, №37411-02/2023 від 28.01.2023, виконані первісними кредиторами на моменти відступлення права вимоги відповідно.
		Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Водночас, суд вважає, що надані позивачем розрахунки є належними та допустимими доказами утвореної заборгованості, враховуючи, що позивачем надані докази отримання кредитних коштів, сторонами відповідно до укладених кредитних договорів визначено строки та умови нарахування відсотків, а заперечуючи заявлені позивачем розміри заборгованості відповідачка свого розрахунку, який би спростовував доводи позивача щодо суми боргу за відсотками за кредитними договорами до суду не надала. 
		Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
		Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
		Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
		Положеннями частини першої статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
		Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Судом встановлено, що відповідачка з умовами договорів №72131711 від 15.01.2023, №6296166 від 23.01.2023, №3396342 від 17.01.2023, №00-6548095 від 17.01.2023, №29574-01/2023 від 23.01.2023, №37411-02/2023 від 28.01.2023була ознайомлена, підписала договори позики та кредитні договори, однак умови договору порушила.
		Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості: за договором позики №72131711 від 15.01.2023 в розмірі11025,00 грн, за кредитним договором №6296166 від 23.01.2023 в розмірі 55820,00 грн, за кредитним договором №3396342 від 17.01.2023 в розмірі 87824,00 грн, за кредитним договором №00-6548095 від 17.01.2023 в розмірі 23459,94 грн, за кредитним договором №29574-01/2023 від 23.01.2023 в розмірі 14280,00 грн, за кредитним договором №37411-01/2023 від 28.01.2023 в розмірі 14400,00 грн, всього  206808,94 грн.
		Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. 1, ч. 2 якої, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи, що позов задоволено частково, з відповідачки на користь позивача стягується судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 3102,13 грн.
		Керуючись ст. 11, 207, 526, 610, 611, 612, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 76  82, 141, 258, 259, 264  265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд 
		У Х В А Л И В :
		Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) до ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №72131711 від 15.01.2023 в розмірі 11025,00 грн, заборгованість за кредитним договором №6296166 від 23.01.2023 в розмірі 55820,00 грн, заборгованість за кредитним договором №3396342 від 17.01.2023 в розмірі 87824,00 грн, заборгованість за кредитним договором №00-6548095 від 17.01.2023 в розмірі 23459,94 грн, заборгованість за кредитним договором №29574-01/2023 від 23.01.2023 в розмірі 14280,00 грн, заборгованість за кредитним договором №37411-01/2023 від 28.01.2023 в розмірі 14400,00 грн, всього у розмірі 206808,94 грн.(двісті шість тисяч вісімсот вісім гривень 94 копійки).
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у розмірі 3102,13 грн (три тисячі сто дві гривні 13 копійок).
		У задоволенні решти вимог відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення складено 12.04.2024. 
		Суддя О. В. Бондаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...