Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/6130/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 12.04.2024. Зареєстровано: 12.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/569/1436/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023181110000029

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 569/6130/24
		1-кп/569/1436/24
		 
		УХВАЛА
		 
		 
		 
		11 квітня 2024 року м. Рівне
		Головуючий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників обвинувачених  адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженні №42023181110000029 від 17.02.2023 відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває вказаний обвинувальний акт. 
		Під час розгляду обвинувального акту, прокурор ОСОБА_3 подав письмове клопотання, яке підтримав в судовому засіданні, про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виглядідомашнього арешту у певний період доби строком на 60 днів, покликаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема запобігання спробам переховуватися від суду, спотворити будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Застосування особистого зобов`язання, особистої поруки не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій, контролю за місцем перебування підозрюваного, а також не забезпечить вчинення дій підозрюваним спрямованих на спотворення будь-яких документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконний вплив останнього на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
		Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник  адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора з підстав викладених у письмових запереченнях, вказавши на необґрунтованість заявлених ним ризиків та просили суд застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання так, як ОСОБА_4 раніше не судимий, одружений, має на своєму утриманні п`ятьох малолітніх дітей, постійне місце проживання та роботи, де характеризується позитивно, що свідчить про його міцні соціальні зв`язки. Наміру уникати явки до суду, чинити тиск на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні не має. 
		Інші учасники кримінального провадження в судовому засіданні розгляд вказаного клопотання покладають на розсуд суду.
		Заслухавши учасників судового розгляду, всебічно, повно, дослідивши клопотання прокурора, захисника обвинуваченого, колегія суддів дійшла наступного висновку. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
		Відповідно до п. 2.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 року у справі №1-28/2017 «Щодо відповідності Конституції України положення 3 речення ч. 3 ст. 315 КПК України», суд зазначив: Україна є демократичною, правовою державою; в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні їй відповідати; людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; правосуддя в Україні здійснюють виключно суди (ст. ст. 1, 3 ч. ч. 1, 2 ст. 8, ч.1 ст. 55, ч. 1 ст. 24 Основного Закону України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що право на свободу та особисту недоторканість є одним з визначальних та фундаментальних конституційних прав людини.
		Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканість має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина.
		Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права (абз. 3 п. п. 2.1. п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016 року №2-рп/2016).
		Підстави та порядок застосування примусових заходів, які обмежують конституційне право людини на свободу та особисту недоторканість, зокрема у кримінальному провадженні, закріплені у КПК України.
		Застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного відповідає вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.177,178,181 КПК України.
		Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, які за ступенем тяжкості, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.
		13.02.2024 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 22.00 год по 07.00 год та у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено відповідні обов`язки, строк якого закінчується 13.04.2024. 
		Відповідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції(правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням домашнього арешту підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
		Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з того, що даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого іншого запобіжного заходу ніж домашній арешт не встановлено, а також приймає до уваги обставини передбачені ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень; ступінь тяжкості інкримінованих злочинів, тяжкість покарання за вчинення, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачується. 
		Так, запобіжний захід у виді домашнього арешту застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України. Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, а ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
		Під час розгляду клопотання прокурора судом було встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання за адресою:  АДРЕСА_1 ,де проживаєразом іздружиною тамає насвоєму утриманніп`ятеро неповнолітніхдітей,по місцюпроживання характеризуєтьсяпозитивно, щосвідчить пройого міцнісоціальні зв`язки. 
		Вирішуючи питання про продовження строку домашнього арешту, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість вчинених кримінальних правопорушень ОСОБА_4 , санкція найтяжчого з яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк віл 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Суд вважає, що із врахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченому злочинів і суворості покарання, яке може бути призначено судом в разі доведення його винуватості, зважаючи на принцип безпосередності дослідження доказів, існують обґрунтовані ризики можливості переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання, спотворити будь-якідокументи,що маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення,незаконно впливатина свідківта іншихпідозрюваних уцьому жкримінальному провадженні,з метоюзміни нимипоказань,які щене допитанів судовомузасіданні,оскільки маєнабуті зв`язкита знайомствасеред посадовихосіб КНП«Міська стоматологічнаполіклініка»,користується авторитетомсеред них,а такожіншим чиномперешкоджати кримінальномупровадженню. 
		З часу обрання даного запобіжного заходу по даний час ризики, які виправдовують застосування до обвинуваченого домашнього арешту, не відпали та продовжують існувати.
		Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого вказаного запобіжного заходу не встановлено.
		У справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
		Таким чином, при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується, наявність постійного місця проживання та реєстрації, його стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність утриманців. 
		Суд вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження відносно ОСОБА_4 такого запобіжного заходу, як домашній арешт є належним чином обґрунтовані та мотивовані.
		При цьому, з метою недопущення переховування обвинуваченого від суду, доцільним є покладення на нього обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України. 
		Керуючись ст. ст.176 - 179,181, 315 КПК України, суд,- 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4  задоволити. 
		Продовжити відносно  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в період часу з 22.00 год по 07.00 год
		Покласти ОСОБА_4 такі обов`язки:
		- прибувати до суду за першою вимогою;
		- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		- не відлучатися за територію Рівненської області без дозволу суду;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		-утримуватися від спілкуванняіз працівниками КНП «Міська стоматологічна поліклініка» Рівненської міської ради, які допитані в якості свідків, щодо обставин вказаного кримінального провадження.
		Термін дії ухвали та обов`язків, покладених судом, визначити до 10.06.2024 року включно.
		Виконання ухвали доручити Рівненському РУП ГУНП в Рівненській області (м. Рівне, вул. Героїв поліції, 4).
		Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подано під час подачі апеляційної скарги на судове рішення.
		 
		Суддя -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...