Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 489/5011/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 12.04.2024. Зареєстровано: 12.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2024.
Дата набрання законної сили: 17.07.2024
Результат оскарження 17.07.2024 Миколаївський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/489/32/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 489/5011/20  провадження №2/489/32/24
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		12 квітня 2024 року                                 м. Миколаїв
		 
		Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
		головуючого судді               Коваленка І.В.,
		за участю секретаря судового засідання         Єлишевої А.В., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі  АТ КБ «ПриватБанк»), ОСОБА_4 , треті особи  Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горбуров Кирил Євгенович, Державний нотаріальний архів Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Головне управління юстиції у Миколаївській області, Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, про скасування заборони відчуження нерухомого майна,
		встановив:
		У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив зняти заборону відчуження з квартири АДРЕСА_1 , зареєстровану в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстровим номером обтяження 3977231; підстава: договір іпотеки, серія та номер: 3084, виданий 31.10.2006, видавник приватний нотаріус Рябоконь К.Л., з ЗАТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570), особа, майно якої обтяжується6 ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:46173660 від 27.03.2019, Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Миколаївської області.
		Як на підставу позовних вимог вказав, що з 15.03.2006 перебував в зареєстрованому щлюбі з відповідачем ОСОБА_4 , який розірвано в судовому порядку. Під час шлюбу на підставі договору купівлі-продажу від 03.10.2006 подружжям була придбана квартира АДРЕСА_1 , яка оформлена на відповідача ОСОБА_4 .
		На забезпечення виконання зобов`язання по кредитному договору від 03.10.2006 № NKCNGK044440054 ОСОБА_4 на підставі договору іпотеки від 03.10.2016 передала спірну квартиру в заставу АТ КБ «ПриватБанк».
		Кредитна угода від 03.10.2006 № NKCNGK044440054 погашена ОСОБА_4 у 2016 повністю. У зв`язку із чим, договір іпотеки від 03.10.2016 вважається припиненим.
		Іпотечна квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , частки в яких є рівними та в державному реєстрі наявний запис про її обтяження на підставі договору іпотеки від 03.10.2016 згідно заяви АТ КБ «ПриватБанк».
		11.07.2019 АТ «ПриватБанк», за заявою позивача, звернулося до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горбурова К.Є. про зняття обтяження з квартири у зв`язку із погашенням кредитної угоди і припиненням іпотечного договору. 
		Приватний нотаріус в усній формі відмовив позивачу в зняття заборони зі спірної квартири, так як не вчиняв жодних нотаріальних дій стосовно спірної квартири та відсутній оригінал договору іпотеки. 
		Державний нотаріальний архів Миколаївської області у наданні належним чином завіреної копії договору іпотеки відмовив, посилаючись на нотаріальну таємницю. 
		Після чого, ОСОБА_1 звернувся до відповідача ОСОБА_4 , з проханням звернутися до АТ КБ «ПриватБанк» з заявою про зняття заборони з спільного нерухомого майна, але вона відмовила.
		Так як наявні обтяження порушують права позивача, як власника і унеможливлюють розпорядитися належною йому частиною спірної квартири, він звернувся до суду за захистом порушеного права. 
		03.03.2021 представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Порошина Н.Г. надала до суд заяву про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю спору, оскільки позивачем не дотримано регламентований законом порядок досудового зняття арешту з нерухомого майна; не заявлено вимогу про припинення іпотеки; матеріали справи не містять доказів про відсутність заборгованості за вказаним кредитним договором, а ураховуючи, що він укладений саме ОСОБА_4 , то саме вона буде нести тягар подальшого погашення боргу. 
		11.05.2021 відповідач АТ КБ «ПриватБанк» надав до суду письмові пояснення в яких вказав, що ПриватБанк підтверджує виконання зобов`язань ОСОБА_4 по кредитному договору № NKCNGK044440054 від 03.10.2006. В зв`язку із цим Банк неодноразово надавав ОСОБА_4 та ОСОБА_1 листи щодо підтвердження повного погашення кредитної угоди та прохання до нотаріуса зняти заборону та анулювати запис про іпотеку з квартири АДРЕСА_1 . Оригінал договору іпотеки посвідченого 31.10.2006 за реєстровим № 3084 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Рябоконь К.Л. в банку відсутній. Примірник договору знищений у зв`язку із закінченням строків зберігання, у зв`язку із чим Банк не має можливості іншим способом сприяти зняття заборони на анулювання запису про іпотеку з квартири.
		У письмових поясненнях АТ КБ «ПриватБанк» просило розглядати справу за відсутності його представника.
		19.01.2022 відповідач ОСОБА_4 надала до суду заяву про заміну сторони правонаступником та закриття провадження у справі, оскільки спадщина після смерті позивача ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається такою, що прийнята його неповнолітнім сином  ОСОБА_5 , законним представником якого є вона як мати. Тому просила замінити позивача нею, як правонаступником  в особі законного представника неповнолітнього сина ОСОБА_5 , та закрити провадження у справі у зв`язку із збігом в одній особі позивача та відповідача.
		Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 20.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
		Ухвалою суду від 30.09.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Ухвалою суду від 24.01.2022 відмовлено представнику відповідача ОСОБА_4  адвокату Порошиної Н.Г. у закритті провадження у справі та зупинено провадження до закінчення шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті позивача ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тазалучення до участі у справі правонаступників.
		Ухвалою судувід 19.12.2022 поновлено провадження у справі та витребувано з Другої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області копію спадкової справи, заведеної до майна ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Ухвалою суду від 12.06.2023 витребувано у приватного нотаріуса Миколаївського нотаріального округу Євтушенко А.М. копію спадкової справи до майна ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Ухвалою суду від 24.07.2023 в порядку процесуального правонаступництва до участі у справі в якості позивача залучено спадкоємця ОСОБА_1 . Цією ухвалою відмовлено ОСОБА_1 у витребуванні доказів та представнику відповідача ОСОБА_4  адвокату Порошиній Н.Г. у закритті провадження у справі. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , законним представником якого є відповідач ОСОБА_4 .
		Ухвалою суду від 27.10.2023 в порядку процесуального правонаступництва до участі у справі в якості співпозивача залучено спадкоємця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключивши його із статусу третьої особи. 
		Ухвалою суду від 28.02.2024 відкладено розгляд справи за клопотанням представника відповідача - адвокат Порошиної Н.Г. та одночасно роз`яснено, що виїзд учасника процесу за межі України у зв`язку із військовою агресією російської федерації та введення в Україні воєнного стану не є підставою для безпідставного відкладення розгляду справи та такий учасник вправі прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних засобів зв`язку.
		У судове засідання, призначене на 08.04.2024, про яке повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, сторони не з`явились.
		Позивач ОСОБА_2 надав до суду письмову заяву від 16.10.2023 в якій просив розгляд справи провести за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. 
		АТ КБ «ПриватБанк» у наданих до суду письмових поясненнях просив розглядати справу за відсутності його представника.
		Представник відповідача ОСОБА_4  адвокат Порошина Н.Г. у письмовій заяві-клопотанні просила розгляд справи здійснити за її відсутності через зайнятість в іншій справі та відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Треті особи своїх представників у судове засідання не направили, причини їх неявки не повідомили. 
		Згідно висновку Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.10.2020 у справі №361/8331/18 якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.
		Враховуючи належне повідомлення сторін про судове засідання та їх обізнаність про судовий розгляд, з урахуванням розумності строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та третіх осіб і прийняти рішення відповідно до наявних у справі доказів.
		У відповідності до частини другоїстатті 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цьогокодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутностіосіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
		За положеннями частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
		Оскільки текст рішення складено 11.04.2024, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 08.04.2024, датою ухвалення рішення є саме 11.04.2024.
		Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
		З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 15.03.2006, який розірвано рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 24.07.2018 у справі № 489/103/18.
		Під часшлюбу подружжямбуло придбаноквартиру АДРЕСА_1 ,яка належить ОСОБА_1  та ОСОБА_4 на правіспільної частковоївласності по часки кожному,що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованої 12.03.2020 № 203843165. 
		Із державного реєстру вбачається, що вказана квартира була предметом іпотеки від 31.10.2006, укладеного між ОСОБА_4 та на той час ЗАТ КБ «ПриватБанк» (номер запису про іпотеку: 30898488; номер запису про обтяження: 30898413). В позові допущено описку в номері обтяження, помилково вказано: 3977231 (інші данні співпадають з даними запису про обтяження).
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 набув право власності на частину спірної квартири на підставі рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 25.09.2019 у справі № 489/6217/17 в порядку поділу спільного майна подружжя. 
		У зв`язку із повним погашенням кредитної угоди і припиненням внаслідок цього іпотечного договору, посвідченого 31.10.2006 за реєстровим № 3084 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Рябоконь К.Л., АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до з листом від 11.07.2019 № Э.NK.0.0.0.0/5-1901 до приватного нотаріуса Горбурова К.Є. з проханням зняти заборону та анулювати запис про іпотеку з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого була ОСОБА_4 . 
		Проте таке заборона знята не була та запис про іпотеку не анульовано.
		Обставини щодо повного погашення заборгованості по кредитному договором №NKCNGK04440054 від 03.10.2006, укладеному з відповідачем ОСОБА_4 , та неодноразового звернення АТ КБ «ПриватБанк» до приватного нотаріуса зняти заборону та анулювати запис про іпотеку з спірної квартири АТ КБ ПриватБанк» підтвердило в письмових поясненнях від 11.05.2021.
		Із пояснень АТ КБ ПриватБанк вбачається, що оригінал договору іпотеки від 31.10.2006 за реєстровим № 3084 банку відсутній. Примірник договору знищений у зв`язку із закінченням строків зберігання, тому Банк не має можливості іншим способом сприяти зняття заборони та анулювання запису про іпотеку з квартири.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_1 помер, що підтверджується Свідоцтвом по смерть серії НОМЕР_2 від 06.01.2022.
		Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , батьками ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
		Таким чином, відповідач ОСОБА_4 є законним представником неповнолітнього ОСОБА_3 , батьком якого був померлий позивач ОСОБА_1 .
		Крім неповнолітнього ОСОБА_3 , сином померлого ОСОБА_1 також є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 30.10.1984.
		ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про залучення його в якості позивача в порядку процесуального правонаступництва, так як він є спадкоємцем першої черги за законом, а також на його користь спадкодавцем 23.01.2018 було складено заповіт.
		Із заповіту вбачається, що його посвідчено 23.01.2018 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Шульгачем Р.С. та зареєстровано в реєстрі за № 137.
		Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 68110871 від 15.01.2022 підтверджується, що спадкова справа № 4/2021 до майна ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Євтушенко А.М.
		Із дослідженої спадкової справи № 4/2022 судом встановлено, що спадщина в установлений законом строк прийнята ОСОБА_2 , шляхом подання 15.01.2022 нотаріусу письмової заяви. В заяві ОСОБА_2 вказав про наявність іншого спадкоємця, сина померлого - неповнолітнього ОСОБА_3 . 
		Після отримання спадкової справи, ухвалою суду від 24.07.2023 в порядку процесуального правонаступництва позивачем залучено ОСОБА_2 , а ухвалою від 27.10.2023 ОСОБА_3 , якому на дату постановлення ухвали виповнилося сімнадцять років та відповідно до частини другої статті 47ЦПК України він може особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справі. 
		Згідно із статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
		Частинами першою, четвертою, п`ятою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець зазаповітом чиза закономмає правоприйняти спадщинуабо неприйняти її. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановленихчастинами другою - четвертоюстатті 1273цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
		Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
		Матеріалами справи підтверджується та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є синами померлого позивача ОСОБА_1 та спадкоємцями першої черги за законом. При цьому, спадкування ОСОБА_2 здійснюється за заповітом.
		Доказів визнання недійним заповіту матеріали справи не містять.
		Із змісту позову вбачається, що підставою звернення первісного позивача ОСОБА_1 стало те, що відпала потреба у збереженні арешту , накладеного на іпотечну квартиру, співвласником якої був вказаний позивач, через повне погашення боргу за кредитним договором. Тому подальше збереження обтяження порушує майнові права позивача щодо розпорядження своєю частковою, а зняття обтяження з спірної квартири в досудовому порядку не можливе.
		Правове обварювання та мотиви суд
		Згідно з частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно зістаттею 599 ЦК Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Відповідно до статей3,17 Закону України «Про іпотеку»іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
		Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті3, абзаци другий і сьомий частини першої статті17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частинистатті 593 ЦК України). Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина першастатті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України). Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абзац п`ятий частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» в редакції, чинній на час укладення іпотечного договору).
		Записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором є перешкодами в реалізації власником права розпорядження відповідним майном.
		Системний аналіз зазначених вище норм матеріального права дає підстави зробити висновок, що після сплати боржником перед банком боргу у повному обсязі, кредитний договір припиняється у зв`язку з виконанням боржником зобов`язання за кредитним договором, а отже і припиняється дія всіх забезпечувальних договорів.
		Схожі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Судувід 27.03.2019 у справі № 711/4556/16-ц (провадження № 14-88цс19), постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 127/26402/20 (провадження № 61-12159св21).
		Судом встановлено та підтверджується поясненнями ПриватБанку від 11.05.2021, що боржник ОСОБА_4 повністю виконала свої зобов`язання по кредитному договору № NKCNGK04440054, які були забезпечені нотаріальним договором іпотеки від 31.10.2006 за реєстровим № 3084, згідно якого накладено іпотеку на квартиру АДРЕСА_1 , та банк неодноразово надав листи співвласникам на підтвердження прохання до нотаріуса зняти заборону та анулювати записи про іпотеку. Також ПриватБанк зазначає, що примірник договору іпотеки, який знаходився в банку, знищений у зв`язку із закінченням строків зберігання.
		Таким чином, вставлена на спірну квартиру іпотека вважається припиненою, що підтверджується іпотекодержателем  АТ «ПриватБанком».
		Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»обтяження - це заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.
		Згідно з статті 9 вказаного Закону до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить забезпечення проведення державної реєстрації прав, здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно достатті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.
		Відповідно до статті 74 Закону України «Про нотаріат» одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернень органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
		Згідно підпункту 5.3 пункту 5 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого вМіністерстві юстиціїУкраїни 22.02.2012за №282/20595, (далі Порядок) нотаріус знімаєзаборону щодовідчуження нерухомогомайна (майновихправ нанерухоме майно)за заявоюустанови банкз обов`язковимнаданням  договору застави/іпотеки.
		У справі, що розглядається примірник договору іпотеки, що зберігався в ПриватБанку знищений у зв`язку із закінченням строків зберігання, а відтак зняття заборони відчуження можливе лише в судовому порядку або за заявою іпотекодавця  відповідача ОСОБА_4 , однак остання з такою заявою до нотаріуса не зверталася.
		Підпунктом 5.3 пункту 5 глави 15 розділу II Порядку передбачено, що нотаріус знімає заборону відчуження майна, зокрема за рішенням суду.
		Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Таким чином, захист судом порушених прав має бути ефективним та відповідати закону. 
		Враховуючи наведете та те, що подальше обтяження квартири порушує майнові права на даний час позивачів - спадкоємців, реалізація яких залежить від зареєстрованого в державному реєстрі обтяження на спадкове майно, відсутність в ПриватБанку договору іпотеки, що позбавляє нотаріуса зняти обтяження за заявою банка, та небажання відповідача ОСОБА_4 , яка є стороною договору іпотеки вирішити спір в досудовому порядку, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволенню частково, оскільки позивачем допущено описку в номеру запису про обтяження, шляхом скасування обтяжень у вигляді заборони відчуження нерухомого майна з реєстровим номером обтяження 30898413, дата реєстрації 31.10.2006, накладеного на підставі іпотечного договору від 31.10.2006 за реєстровим № 3084, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Рябоконь К.Л. 
		Доводи представника відповідача, викладені у заявах-клопотаннях від 16.10.2023 та 07.04.2024 про обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, передчасність звернення за захистом порушеного права до суду, недоведеність погашення заборгованості по кредитному договору, відсутність вимоги про припинення іпотеки, відсутність правонаступництва у спірних правовідносинах після смерті позивача ОСОБА_1 тощо, суд вважає безпідставними та такими, що не впливають на висновок суду і спростовуються наведеним вище. 
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формування рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі змісту статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справіПроніна проти України).
		Щодо клопотання позивача про вирубування доказів від 16.10.2020, необхідність у витребуванні вказаних у клопотанні доказів відсутня з огляду на наявні у справі докази.
		Враховуючи, що позов не містить вимоги про стягнення судового збору та відсутні з цього приводу заяви позивачів, залучених у порядку процесуального правонаступництва, тому з огляду на диспозитивність цивільного судочинства та положення частини першої статті 13 ЦПК України понесені померлим позивачем витрати на оплату судового збору в сумі 840,0 грн. судом не розподіляються.
		 
		Керуючись статтями4,19,141, 158,263-265 ЦПК України, суд
		вирішив:
		Позовні вимоги  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольни частково.
		Скасувати обтяження щодо квартири АДРЕСА_1 , у вигляді заборони відчуження нерухомого майна, яке міститься в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 30898413, зареєстрованого 31.10.2006 державним реєстратором Департаменту з надання адміністративних послуг ОСОБА_6 на підставі договору іпотеки від 31.10.2006 за реєстровий № 3084, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Рябоконь К.Л. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Повний текст судового рішення складено 11.04.2024.
		 
		Суддя І.В.Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...