Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/6345/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 15.04.2024. Зареєстровано: 15.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.04.2024.
Дата набрання законної сили: 22.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/756/589/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021105050002532

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 756/6345/22
		       Номер провадження № 1-кп/756/589/24
		 
		УКРАЇНА
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 березня 2024 року місто Київ
		 
		Оболонський районний суд міста Києва в складі:
		судді                                                      ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора                                              ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого                                      ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва судове провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мерефа, Харківської області, громадянина України, який має середню освіту, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого:
		- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11.05.2022 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн 00 коп.,
		- вироком Подільського районного суду міста Києва від 12.12.2022 за ч. 4 ст. 185, ст. 69 КК України, з урахуванням вироку Київського апеляційного суду від 19.03.2024 до покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років і штрафом в дохід держави в розмірі 17 000 грн 00 коп., які виконуються самостійно,
		у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним. 
		 
		1.1. 18.07.2021, приблизно о 12 годині 50 хвилин, ОСОБА_4 знаходився у приміщенні гіпермаркету «Епіцентр», що розташований за адресою: м. Київ, пр. С. Бандери, 11-а, де у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «Епіцентр К».
		Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_4 переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав із торгівельних полиць товар, який належить ТОВ «Епіцентр К», а саме: Ліхтар у кількості 1 шт., кран кульовий FADO, у кількості 3 шт., зубну щітку COLGATE бамбук дДеревне вугілля (промопачка), у кількості 1 шт., халва соняшникова «горіховий мікс» ТМ Жайвір, у кількості 1 шт., халва соняшникова цукрова, ТМ Жайвір, Мині-маркер, чорний НОМЕР_1 у кількості 2 шт., на загальну суму 1538 грн. 65 коп. (без урахування ПДВ).
		Продовжуючи свої дії ОСОБА_4 помістив вказаний товар в свій рюкзак, пройшов із викраденим товаром за лінію кас, умисно не розрахувався за нього та направився на вихід із гіпермаркету «Епіцентр», однак свої дії до кінця не довів, з причин, які не залежали від його волі, оскільки за межами кас був зупинений працівником охорони гіпермаркету.
		Унаслідок вчинення кримінального проступку, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_4 міг спричинити ТОВ «Епіцентр К» (ЄДРПОУ № 32490244), майнову шкоду на суму 1538 грн 65 коп. (без урахування ПДВ).
		 
		1.2. Отже, ОСОБА_4 учинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), який не було закінчено з причини, що не залежали від його волі.
		 
		2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
		 
		2.1. Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення. 
		 
		2.1.1. Прокурор у судовому засіданні зазначив, що у судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкриміноване кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим. При цьому прокурор просив урахувати як обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття, тому просить суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.
		 
		2.1.2. У судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 визнав винуватість повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, зокрема час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення та обставини, які вказані в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 18.07.2021, близько 12:50 год., дійсно перебував у приміщенні гіпермаркету «Епіцентр», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 . На полиці узяв різний товар, який заховав до рюкзака, що був при ньому на той час. Однак коли намагався покинути приміщення гіпермаркету був затриманий працівниками охорони. Свою поведінку засуджує, просить надати шанс виправитися. Крадіжку учинив лише через свій тяжкий матеріальний стан.
		 
		2.1.3. Представник потерпілого в судове засідання за викликом суду не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Учасники щодо проведення судового розгляду за відсутності представника потерпілого не заперечували.
		 
		2.2. Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.
		 
		2.2.1. У судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження (надані обвинуваченим показання), і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви і у суду щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку останній буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
		 
		2.2.2. Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
		Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що він себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під тиском. 
		 
		2.2.3. Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а саме закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), учинене повторне, який не було закінчено з причини, що не залежали від його волі.
		 
		3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		 
		3.1. У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку. На думку суду, визнання винуватості обвинуваченим та його щире каяття не пов`язане саме з бажанням отримати мінімальне покарання, а також наявності беззаперечних доказів учинення кримінального правопорушення в справі. Саме тому обвинувачений просив суд не досліджувати докази через повне та беззаперечне визнання винуватості. Аналогічну позицію було висловлено прокурором та захисником у судовому засіданні. У зв`язку з чим, на думку суду, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття.  
		 
		3.2. При цьому судом не було встановлено обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України. Тим більше, сторона обвинувачення і не посилалась на наявність будь-яких обставин, що обтяжують покарання.
		 
		4. Мотиви призначення покарання.
		 
		4.1. Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
		За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
		Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, яке виконує виправну функцію, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з метою визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
		 
		4.2. Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорій кримінальних проступків відповідно до ст. 12 КК України, його вид та суспільна небезпечність. Вид та вартість майна, яким обвинувачений заволодів, а саме побутовими товарами та їжею на суму 1538 грн 65 коп. Наслідки вчинення кримінального правопорушення, зокрема, що заподіяна майнова шкода фактично відшкодована шляхом повернення майна, у зв`язку з чим представник потерпілого не заявляв претензій матеріального характеру, як і не пред`являв цивільного позову. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особистість обвинуваченого, який раніше не неодноразово засуджений, офіційно не працював.
		 
		4.3. При цьому, суд уважає, що підстави застосування статей 69, 69-1, 75 КК України при призначенні покарання - відсутні, як і підстави для застосування покарання з іспитовим строком. 
		 
		4.4. З урахуванням викладених обставин, характеру та виду вчиненого кримінального правопорушення, їх наслідків, особи обвинуваченого, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявності обставини, що пом`якшує та відсутності обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає, що відповідно до вимог ст. 50 КК України, виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту строком на 6 місяців. 
		 
		4.5. Між тим, судом вже наведено, що ОСОБА_4 був засуджений вироком Подільського районного суду м. Києва від 12.12.2022, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 ( п`ять) років, який змінено вироком Київського апеляційного суду від 19.03.2024. З цих підстав, оскільки подія кримінального правопорушення за цим вироком мала місце до постановленням попереднього вироку, ОСОБА_4 слід призначити покарання в порядку п. 4 ст. 70 КК України, ураховуючи положення п. «а» ст. 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно слід призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та штрафу в 17 000 грн 00 коп., які слід виконуватись самостійно.
		 
		4.4. Призначення ОСОБА_4 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду». Оскільки тривалий нагляд за ОСОБА_4 у кримінально-виконавчій установі буде дієвим механізмом досягнення мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а й здійснити виправлення особистості, а також запобігти вчиненню ним так і іншими особами кримінальних правопорушень. 
		 
		5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		 
		5.1. Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого. 
		 
		5.2. Між тим, діючи відповідно до вимог речення 2 ч. 4 ст. 70 КК України, слід зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, відбуте покарання за вироком Подільського районного суду міста Києва від 12.12.2022, а саме з 04.07.2022 до набуття цим вироком законної сили.
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід рахувати з дня набуття вироком законної сили.
		 
		5.3. Судом також ураховую, що в кримінальному провадженні на підставі ухвали суду було застосовано заходи забезпечення кримінального провадження, а саме тимчасове залишення ОСОБА_4 в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на час розгляду судового провадження, а отже вказані заходи мають бути залишені без змін до набуття вироком законної сили.
		 
		5.3. Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено. Процесуальні витрати в провадженні відсутні. 
		 
		5.4. Речові докази відповідно до ст. 100 КПК України зокрема передане на відповідальне зберігання ТОВ «Епіцентр К» майно (ліхтар і стробоскоп у кількості 1 шт, кран кульовий FADO Modem 32 1*1/4" ЗВ ручка у кількості 1 шт., ЗЩ COLGATE бамбук деревне вугілля Промопачка у кількості 1 шт., халва соняшникова «горіховий мікс» уп. 58 г, халва соняшникова цукрова, мині-маркер з гострим кінцем чорний STANLEY 1-47-324 у кількості 1 шт., необхідно залишити у володінні останнього. Диск для систем лазерного зчитування формату CD, який зберігається в матеріалах судового провадження (а.п. 57), слід залишити в матеріалах судового провадження протягом всього строку їх зберігання.
		Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 392-395, 615 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.
		 
		На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, яке призначене цим вироком, більш суворим покаранням, яке призначене вироком Подільського районного суду міста Києва від 12.12.2022, з урахуванням вироку Київського апеляційного суду від 19.03.2024, остаточно слід призначити покарання ОСОБА_4 в виді позбавлення волі строком на строк 5 (п`ять) років та штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., які відповідно до ст. 72 КК України слід виконувати самостійно.
		 
		Відповідно до речення 2 ч. 4 ст. 70 КК України зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, відбуте покарання за вироком Подільського районного суду міста Києва від 12.12.2022, а саме з 04.07.2022 до набуття цим вироком законної сили.
		 
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 - рахувати з дня набуття вироком законної сили.
		 
		Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме тимчасове залишення ОСОБА_4 в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на час розгляду судового провадження - залишити без змін до набуття вироком законної сили.
		 
		Речові докази: 
		- ліхтар і стробоскоп у кількості 1 шт, кран кульовий FADO Modem 32 1*1/4" ЗВ ручка у кількості 1 шт., ЗЩ COLGATE бамбук деревне вугілля Промопачка у кількості 1 шт., халва соняшникова «горіховий мікс» уп. 58 г, халва соняшникова цукрова, мині-маркер з гострим кінцем чорний STANLEY 1-47-324 у кількості 1 шт., які передані на відповідальне зберігання ТОВ «Епіцентр К» - слід залишити у володінні останнього;
		- диск для систем лазерного зчитування формату «CD», який зберігається в матеріалах судового провадження (а.п. 57) - залишити в матеріалах судового провадження протягом всього строку їх зберігання.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Строк апеляційного оскарження для осіб, які не були під час оголошення вироку обчислюється з дня отримання ними його копії.
		Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтями 376, 615 КПК України, а особам, які не були присутніми під час його проголошення - спрямувати не пізніше наступного дня.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...