Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 135/1115/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Вимагання.
Надіслано для оприлюднення: 15.04.2024. Зареєстровано: 15.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.04.2024.
Дата набрання законної сили: 10.05.2024
Номер судового провадження: 1-кп/135/18/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022020000000183

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 135/1115/22 
		Провадження № 1-кп/135/18/24 
		 
		ВИРОК
		іменем України
		09.04.2024                          Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
		сторін кримінального провадження: 
		прокурора ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022020000000183, по обвинуваченню: 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єнакієве Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, непрацюючого, з середньою спеціальною освітою, раніше судимого:
		- 05.03.2003 Єнакієвським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 01.08.2005 згідно п. «б» ст.3 ЗУ «Про амністію» від 31.03.2005 ;
		- 12.03.2010 Апеляційним судом АР Крим за п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст.70 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна,
		у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 , будучи засуджений 12.03.2010 року Апеляційним судом АР Крим за п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ст.70 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна та відбуваючи покарання у Державній установі «Ладижинська виправна колонія (№39)», що за адресою: с. Губник вул. Гранітна, 15, Гайсинський район Вінницької області , діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою із особою, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, яка також відбувала покарання у зазначеній установі, у другій половині березня 2022 року, точний час та дата у ході досудового розслідування не встановлені, в умовах воєнного стану, вчинили вимагання грошових коштів у  ОСОБА_6 , який також відбував покарання у зазначеній установі, за наступних обставин. 
		Так, орієнтовно 19.03.2022 року ОСОБА_74 , діючи за попередньою змовою із особою, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, перебуваючи в локально-житловому секторі № 2 відділення соціально-психологічної служби № 6 в секції № 5 ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)», реалізуючи свій спільний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом вимагання, усвідомлюючи протиправність своїх дій,  погрожуючи фізичним насильством, висунули вимогу  ОСОБА_6  у необхідності передачі грошових коштів у сумі 20 000 (двадцяти тисяч) гривень щомісячно за те,  що він відмовляється вчиняти шахрайські дії, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки та подальшої передачі їм частини грошових коштів отриманих від злочинної діяльності. 
		Після цього, в період з 19.03.2022 по 28.04.2022 ОСОБА_4 та особа, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, неодноразово висували вимогу ОСОБА_6 у необхідності передачі грошових коштів у сумі 20 000 (двадцяти тисяч) гривень щомісячно, погрожуючи фізичним насильством. 
		Так, 28.04.2022 ОСОБА_4 та особа, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, перебуваючи в локально-житловому секторі № 2 відділення соціально-психологічної служби № 6 в секції № 5 ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)», почали висловлювати вимогу ОСОБА_6 у необхідності передачі їм грошових коштів у сумі 20 000 (двадцяти тисяч) гривень та погрожувати фізичним насильством. Усвідомлюючи, що таких грошових коштів у ОСОБА_6 немає, ОСОБА_4 та особа, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження примусили ОСОБА_6 телефонувати своїм друзям, близьким та знайомим, з проханням перерахувати грошові кошти на зазначений ними банківський картковий рахунок. 
		ОСОБА_6 , сприймаючи реально погрози застосування ОСОБА_4 та особою, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, фізичного насильства у разі невиконання ним вимог передачі грошових коштів, зателефонував з мобільного телефону своїй співмешканці ОСОБА_8 з проханням перерахувати грошові кошти в сумі, яка є в неї в наявності на банківський картковий рахунок який йому надали  ОСОБА_4 та особа, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження. Після цього, ОСОБА_8 28.04.2022 о 16 год. 59 хв. в м. Козятин Вінницької області через банківський термінал АТ КБ «Приватбанк», перерахувала грошові кошти в сумі 2090 грн із зазначеної ОСОБА_6 суми 20 000 (двадцяти тисяч) гривень, на номер банківського карткового рахунку, який їй по телефону вказав ОСОБА_6 .. 
		В судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_4 винність у вчиненні кримінального правопорушення не визнав. Вказав, що нічого не вимагав в ОСОБА_6 Ніхто йому гроші не скидав. Із ОСОБА_9 в зговорі не був. ОСОБА_10 номер банківської картки на папірці не давав. ОСОБА_11 його оговорив. Обвинувачений зазначив, що в Ладижинській виправній колонії відбуває покарання з серпня 2010 року. Мобільних телефонів у нього не було, бо це заборонено. Телефони у нього вилучались, однак це було дуже давно. Потерпілого взнав в 2022 році, коли його перевели до сектору, де відбував покарання потерпілий. Тоді взнав, що в їх секторі затримали аферистів, які займались шахрайством, це був ОСОБА_11 і його знайомий ОСОБА_13 . В межах одного сектору засуджені можуть вільно пересуватись, між камерами всередині сектору є вільний доступ. Вказав, що разом із ним в секторі, відбував покарання також і ОСОБА_14 , який жив в іншій кімнаті. Він періодично зустрічався із ОСОБА_9 і ОСОБА_15 .. ОСОБА_11 відвідував інколи його кімнату, інколи ділився з ним цигарками, чаєм. Раніше він жив в кімнаті із ОСОБА_16 , який звільнився в березні. У ОСОБА_17 були якісь справи із ОСОБА_18 .. ОСОБА_11 давав свій телефон, щоб поговорити із ОСОБА_19 та вирішити якісь питання. Одночасно він нічого не обговорював із ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . Він не був присутній, коли ОСОБА_14 вимагав грошові кошти. 
		Незважаючи на те, що обвинувачений не визнав себе винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, його винуватість повністю доведена в судовому засіданні сукупністю досліджених та перевірених доказів. 
		Потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що він відбував покарання в Ладижинській ВК № 39 в 2021-2022 роках, звільнився в жовтні 2022 року. Обманював людей по телефону, виманював в них кошти, та сплачував за це гроші ОСОБА_22 на прізвисько « ОСОБА_23 », який «дивився» за колонією і відбував там покарання. Приїхали правоохоронні органи, провели обшук, виявили планшет, мобільний телефон, забрали його на карцер. Коли вийшов з карцеру, « ОСОБА_23 » далі запропонував займатись цим же. Він відмовився, тоді йому сказали щомісячно платити 20 000 грн. «Вінницький» звільнився десь орієнтовно в березні 2022 року. Після чого ОСОБА_4 з ОСОБА_9 , які відбували покарання, підійшли до нього за ці ж гроші і примушували його фізично та в моральній формі продовжувати займатись шахрайством. Сказали, що організують йому всі умови, щоб він продовжував займатись шахрайством, дадуть телефон, щоб він цим займався. Коли він відмовився, вони неодноразово били його. Зокрема, ОСОБА_24 декілька разів бив його та вимагав 20 000 грн, або щоб він телефонував людям. Били постійно, практично кожен день. Щоб взяти і віддати їм гроші він телефонував до знайомих, для цього телефон йому давав ОСОБА_25 . Вимогу про необхідність сплати 20 000 грн висунули «Вінницький», а потім ОСОБА_24 і ОСОБА_14 Наслідком несплати грошей були моральні та фізичні знущання. То на коридорі, то в секції ОСОБА_26 , то в секції ОСОБА_27 , в нього в секції, приходили, за гроші говорили, ОСОБА_28 бив неодноразово, сильно бив. ОСОБА_24 декілька разів бив. ОСОБА_14 бив його навіть ногами, ОСОБА_24 і ОСОБА_14 били його також палкою, вказав поліцейським де вона знаходиться. Дзвонив до знайомого ОСОБА_29 , до мами, до співмешканки ОСОБА_30 , щоб допомогли з коштами. В період після звільнення ОСОБА_22 «Вінницького» кошти перераховував один раз, інші перерахування були до цього. Гроші востаннє перераховував десь в кінці квітня 2022. Останній раз рахунок давав ОСОБА_14 , при цьому ОСОБА_24 не був присутній. Наскільки пам?ятає, прізвище власника рахунку було « ОСОБА_31 ». Наскільки пам?ятає востаннє переаховували їм 2100 грн.. ОСОБА_24 і ОСОБА_14 контролювали надходження коштів. ОСОБА_24 також давав рахунки, однак на них кошти не перераховував. Так як скинув мало коштів, то через декілька днів його знову починали «пресувати» і вимагати всіх коштів.
		ОСОБА_32 він пояснював, що в нього вимагають кошти. Якось ОСОБА_14 його вдарив, його положили в санчасть. Вийшов з санчасті і в нього ще декілька днів вимагали гроші. І тоді його співмешканка звернулась до правоохоронців, а він в подальшому підтвердив, що в нього вимагають кошти.  ОСОБА_14 і ОСОБА_24 погрожували і морально тиснули на нього, погрожували застосуванням фізичної сили. Погрози ці він сприймав реально, бо його неодноразово били.
		       В подальшому, будучи повторно викликаним для допиту, потерпілий в судовому засіданні підтримав свої покази, надані раніше в судовому засіданні, просив в подальшому продовжувати розгляд справи без його участі. 
		       Свідок ОСОБА_8 суду показала, що проживає сім?єю з ОСОБА_6 . Коли ОСОБА_11 відбував покарання в Ладижинській ВК він телефонував їй. В березні-квітні 2022 року говорили по телефону майже кожен день. Він казав, що його били, вимагають в нього гроші. Спочатку казав скинути хоча б 12000, а потім 10000, бо інакше його будуть продовжувати бити. Казав, що били його по голові, прізвищ не вказував. Їй продиктували номер картки і вона в терміналі в м. Козятин скинула 2100 грн. Це було на день її народження 28 квітня 2022 року. Зателефонували їй десь під обід, вона позичила кошти в своєї дочки. Коли підійшла до терміналу, зателефонувала до ОСОБА_17 , він пішов до хлопців і ті йому диктували номер картки, і в цей час вона набирала цей номер в терміналі. Коли перерахувала кошти, телефонний зв?язок перервався, а через 5-10 хв. передзвонив і сказав, що гроші прийшли. Через тиждень мала перерахувати іншу суму, але не було де взяти ще 10000 грн. В подальшому чек з термінала вона віддала поліції. 
		       Винуватість ОСОБА_4 підтверджується також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та перевіреними судом процесуальними документами.
		З витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12022020000000183, видно, що 29.03.2022 до реєстру внесено відомості за заявою гр. ОСОБА_33 про вимагання в нього коштів, з попередньою правовою кваліфікацією - ч. 4 ст. 189 КК України.
		Із заяви ОСОБА_6 поданої до ГУНП у Вінницькій області вбачається, що ОСОБА_6 просить прийняти міри до групи осіб, які відбувають покарання в ДУ Ладижинська ВК №39 та за попередньою змовою із застосуванням психологічного та фізичного насильства відносно нього вимагають у нього грошові кошти у розмірі 20 000 грн щомісячно, або у разі їх несплати змушують вчиняти шахрайські дії відносно громадян України з метою отримання грошових коштів та подальшою передачею їх останнім.
		З рапорту заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_34 від 29.03.2022 вбачається, що до СУ ГУНП у Вінницькій області надійшли матеріали про те, що протягом березня 2022 року гр. ОСОБА_35 та гр.. ОСОБА_36 із погрозою застосування насильства вимагають грошові кошти в гр. ОСОБА_33 .
		З доручення наданого начальником СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_37 від 29.03.2022 встановлено, що старшому слідчому в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області було дано доручення про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022020000000183 від 29.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, за фактом того, що до СУ ГУНП у Вінницькій області надійшла заява від ОСОБА_6 про те, що протягом березня 2022 громадяни ОСОБА_35 та ОСОБА_36 із погрозою насильства, в умовах воєнного стану, вимагають у нього грошові кошти.
		З постанови про створення слідчої групи від 29.03.2022 вбачається, що начальником СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_37 було постановлено створити для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022020000000183 від 29.03.2022 слідчу групу у складі слідчих: старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_38 ; старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_39 ; старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_40 ; старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_41 ; слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_42 ; старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_43 ; слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_44 ; слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_45 ; старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_46 ; слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_47 ; слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_48 ; старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_49 ; старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_50 ; заступника начальника відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_51 .. Старшим групи призначити слідчого в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_52 ..
		З доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст.40 КПК України вбачається, що старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_38 від 29.03.2022, від 20.04.2022 та від 12.07.2022 було доручено відповідним підрозділам на проведення слідчих дій у кримінальному провадженні.
		З рапорту наданого старшим оперуповноваженим в ОВС 1-го відділу УСР у Вінницькій області ДСР НП України ОСОБА_53 вбачається, що під час виконання доручення по кримінальному провадженні №12022020000000183 було встановлено, що так званий «смотрящий за установою» ДУ «Ладижинська ВК №39» ОСОБА_4 на прізвисько «ОСОБА_76» за фізичної підтримки засудженого ОСОБА_9 на прізвисько «каратіст» за попередньою змовою із погрозою насильства, в умовах воєнного стану вимагають у засудженого ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 20 000 грн щомісячно у якості платежу до так званого «общаку», у разі відмови від вчинення ним шахрайських дій за допомогою мобільних телефонів відносно громадян України з метою отримання грошових коштів та подальшою передачею їх останнім. Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 відбуває покарання в локально-житловому секторі №2 у відділенні соціально-психологічної служби №6 в секції №5 та використовує для спілкування номера: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 . Встановлено, що ОСОБА_9 відбуває покарання в локально-житловому секторі №2 у відділенні соціально-психологічної служби №6 в секції №3 та використовує для спілкування номер: НОМЕР_3 .
		З протоколу огляду від 05.05.2022 вбачається, що старшим слідчим в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_38 було оглянуто фрагмент паперу виданого потерпілим ОСОБА_6 .. Проведеним оглядом встановлено, що предметом огляду є аркуш паперу зеленого кольору, з написом фарбником синього кольору: «ІНФОРМАЦІЯ_2».
		З постанови про приєднання речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 05.05.2022 вбачається, що слідчим було постановлено визнати фрагмент аркушу паперу виданого ОСОБА_6 речовим доказом у кримінальному провадженні №12022020000000183 від 29.03.2022.
		Судом було оглянуто фрагмент аркушу паперу виданого ОСОБА_6 на якому міститься напис: «ІНФОРМАЦІЯ_2».
		З заяви ОСОБА_8 від 05.05.2022 вбачається, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_3 , добровільно видала слідчому ОСОБА_54 квитанцію за оплату банківської картки за № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_55 на суму 2100 грн від 28.04.2022, номер квитанції ТS 213167.
		З протоколу огляду від 05.05.2022 вбачається, що старшим слідчим в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_38 було оглянуто квитанцію про оплату грошових коштів. На квитанції наявні написи: «ПриватБанк. ТS 213167, 28.04.2022 16:59:05 вул.Леніна,18. Поповнення картки по номеру НОМЕР_4 . Отримувач ОСОБА_56 Єдиний код: НОМЕР_5 . Сума 2090 грн. Комісія 10 грн. Разом: 2100 грн. результат: Вдало».
		З постанови про приєднання речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 05.05.2022 вбачається, що слідчим ОСОБА_38 було постановлено визнати квитанцію видану ОСОБА_8 речовим доказом у кримінальному провадженні та приєднати до матеріалів кримінального провадження.
		Судом було оглянуто квитанцію видану ОСОБА_8 , згідно якої видно, що було проведено поповнення картки по номеру НОМЕР_4 . Отримувач ОСОБА_57 . Сума 2090 грн. Комісія 10 грн. Разом: 2100 грн.
		З копії вироку Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05.08.2020 та довідки по особовій справі на засудженого ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_6 засуджений 05.08.2020 Козятинським міськрайонним судом Вінницької області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.ч.1,4 ст.70 КК України. В ДУ «Ладижинська ВК (№39)» відбуває покарання з 19.01.2018.
		З копії медичної карти амбулаторного хворого виданої філією Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально - виконавчої служби України у Вінницькій області» вбачається, що ОСОБА_6 згідно епікрізу №21 знаходився на стаціонарному лікуванні в медичній частині №39 з 25.003.2022 по 04.04.2022 .
		З вироку та довідки по особовій справі на особу, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження вбачається, що дана особа засуджена 11.04.2014 колегією суддів Дніпровського районного суду м.Херсона за ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115, ст.70 КК України. В ДУ «Ладижинська ВК (№39)» відбуває покарання з 07.08.2014.
		З копії вироку колегії суддів судової палати по кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.2010 та довідки по особовій справі на засудженого ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_4 засуджений 12.03.2010 колегією суддів судової палати по кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим за ч.4 ст.187, п.6, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.70 КК України. В ДУ «Ладижинська ВК (№39)» відбуває покарання з 14.08.2010.
		З протоколу обшуку від 06.05.2022 та доданого до нього відеозапису вбачається, що старшим слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_58 з участю представника установи ДУ «Ладижинська ВК (№39)», інспектора криміналіста СВ ВП №3 Гайсинського РУП, з участю інших осіб, засудженого ОСОБА_4 та в присутності понятих було проведено обшук у житловому приміщенні № 5 відділення соціально-психологічної служби №6 локальної житлової дільниці № 2 ДУ «Ладижинська ВК (№39)» за адресою: Вінницька область, м.Ладижин, с.Губник, вул.Гранітна,15 , у засудженого ОСОБА_4 .. У ході проведення обшуку було виявлено та вилучено: три аркуші паперу з чорновими записами; блокнот з чорновими записами; картонна труба довжиною 60 см з поліетиленовою плівкою. Окрім того, в коридорі біля входу до житлової секції №5, де відбуває покарання засуджений ОСОБА_4 , між батарейними секціями виявлено та вилучено дерев`яний брусок довжиною близько 50 см, на якому наявні нашарування темного кольору. 
		З постанови про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 06.05.2022 вбачається, що старшим слідчим ОСОБА_38 вилучені речі під час проведення 06.05.2022 обшуку за місцем відбування покарання ОСОБА_4 , а саме: 3 аркуші паперу з чорновими записами, блокнот з чорновими записами, картонну трубу, дерев`яний брусок з нашаруванням темного кольору визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження №12022020000000183 від 29.03.2022.
		З копії опису мобільного телефону вбачається, що у засудженого (особа, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) був вилучений мобільний телефон марки «NOKIA», білого кольору, Imel: 1) НОМЕР_8 , 2) НОМЕР_9 .
		З доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у порядку ст.40 КПК України від 04.04.2022 вбачається, що старшим слідчим ОСОБА_38 було доручено УСР у Вінницькій області ДСР Національної поліції України проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_4 , особи матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження та ОСОБА_6 ..
		З протоколу від 02.05.2022 про хід аудіо- відео- контролю особи за 27.04.2022 та доданого до нього аудіо запису на карті пам`яті micro SD вбачається, що старшим о/у в ОВС УСР у Вінницькій області ДСР НП України було проведено негласну слідчу (розшукову) дію відносно ОСОБА_6 .. З даного протоколу вбачається, що 27.04.2022 з 15 год. 20 хв. відбулась розмова між засудженими: ОСОБА_59 , особою, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження - «каратист», ОСОБА_60 та ОСОБА_61 . Під час даної розмови вбачається, що ОСОБА_62 та особа, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження - «каратист» вимагають у ОСОБА_63 грошові кошти та погрожують йому.
		З протоколу від 02.05.2022 про хід аудіо- відео- контролю особи за 27.04.2022 та доданого до нього аудіо запису на карті пам`яті micro SD вбачається, що старшим о/у в ОВС УСР у Вінницькій області ДСР НП України було проведено негласну слідчу (розшукову) дію, а саме: аудіо-відео-контролю місця, локально житлового сектору №2 у відділенні СПС №6 в секції №5 ДУ Ладижинська ВК №39. З даного протоколу вбачається, що 27.04.2022 з 16 год. 50 хв. відбулась розмова між засудженими: ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 та особою, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження - «каратист». Під час даної розмови вбачається, що ОСОБА_62 вимагає у ОСОБА_63 грошові кошти та погрожує йому.
		 
		З протоколу від 12.05.2022 про хід аудіо- відео- контролю особи за 28.04.2022 та доданого до нього аудіо запису на карті пам`яті micro SD вбачається, що старшим о/у в ОВС УСР у Вінницькій області ДСР НП України ОСОБА_53 було проведено негласну слідчу (розшукову) дію відносно ОСОБА_6 .. З даного протоколу вбачається, що 28.04.2022 о 16 год. 06 хв. відбулась розмова між засудженими: ОСОБА_59 , особою, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження - «каратист» та ОСОБА_75. Під час даної розмови вбачається, що особа, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження - «каратист» диктує номер картки на яку ОСОБА_64 має перерахувати грошові кошти:  НОМЕР_10  на ім`я  ОСОБА_65 . 
		З постанови від 06.06.2022 вбачається, що старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_38 було призначено судову фоноскопічну експертизу.
		З висновку експерта №СЕ-19/123-22/5079-ВЗ від 17.06.2022 вбачається, що голос та мовлення зафіксовані на записах фонограм файлів із назвами: «REC20220427152036.WAV», «REC20220427165040.WAV», що містяться на диску для лазерних систем зчитування «MyMEDIA» DVD-R 4,7 GB 16х120 min з номером №85т, «14_33_50_0081_1_Device.AAC», що міститься на диску для лазерних систем зчитування «MyMEDIA» DVD-R 4,7 GB 16х120 min з номером №86т, який помічений на стенограмах протоколів про результати аудіо-, відео-контролю особи від 27.04.2022 від 08.05.2022, 27.04.2022 від 02.05.2022 як «ОСОБА_77», належать ОСОБА_4 .
		З постанови від 06.06.2022 вбачається, що старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_38 було призначено судову фоноскопічну експертизу.
		З висновку експерта №СЕ-19/123-22/5078-ВЗ від 17.06.2022 вбачається, що голос та мовлення зафіксовані на записах фонограм файлів із назвами: «REC20220427152036», «REC20220427165040», що містяться на диску для лазерних систем зчитування «MyMEDIA» DVD-R 4,7 GB 16х120 min з номером №85т, який помічений на стенограмах протоколу про результати аудіо-, відео- контролю за 27.04.2022 від 08.05.2022 як «К - «Каратист» особа, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження» належать особі, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження.
		З протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 04.07.2022 вбачається, що старшим слідчим в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_38 в приміщені АТ КБ «Приватбанк» отримано доступ до наявної у володінні АТ КБ «Приватбанк» інформації про відкриття та отримання банківських карток № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , № НОМЕР_10 в електронному вигляді та записано на компакт диск для лазерних систем зчитування CD-R об`ємом 700 МБ.
		З протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 11.07.2022 вбачається, що старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_66 в приміщені ПрАТ «Київстар» отримано доступ до інформації, зазначеної в постанові прокурора Вінницької обласної прокуратури про надання тимчасового доступу до документів від 24.05.2022 та записано на диск формату DVD-R з надписом «вх. 5569 вих 4063/3/КТ». 
		З протоколу огляду від 13.07.2022 та роздруківки руху коштів вбачається, що старшим слідчим в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_38 було проведено огляд диску для лазерних систем зчитування на якому записана інформація по карткових рахунках АТ КБ «ПриватБанк». З даної інформації зокрема вбачається, що при дослідженні руху коштів по рахунку НОМЕР_10 , що належить ОСОБА_67 , встановлено, що 28.04.2022 о 16.59 год. на рахунок зараховано грошові кошти у сумі 2090 грн із терміналу самообслуговування в м. Козятин, вул. Леніна, 18. Платник: тел.. НОМЕР_13 . 
		З постанови про визнання документу речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 13.07.2022 вбачається, що старшим слідчим ОСОБА_38 було визнано диск для лазерних систем зчитування на якому записана інформація по карткових рахунках АТ КБ «Приватбанк» речовим доказом у кримінальному провадженні №12022020000000183 від 29.03.2022 та приєднано до матеріалів кримінального провадження. 
		З протоколу огляду від 22.07.2022 вбачається, що старшим слідчим в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_38  було проведено  огляд речових доказів, вилучених під час обшуку 06.05.2022 за місцем відбування покарання  ОСОБА_4  в ДУ «Ладижинська ВК №39». Предметом огляду є конверт коричневого кольору із пояснювальними записами слідчого ОСОБА_39 з «записником з записами телефонів (номерів), вилученим під час обшуку у локально-житловому секторі №2 у відділенні соціально-психологічної служби №6 в секції 5 ДУ «Ладижинська ВК №39».
		З аналітичної довідки від 22.07.2022 про опрацювання інформації про зв`язок отриманої у оператора ПрАТ «Київстар» в ході досудового розслідування №12022020000000183 від 29.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.189 КК України вбачається, що було встановлено факти спілкування абонентських номерів: НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 один з одним у період з 08.03.2022 по 28.04.2022; визначено місцезнаходження базових станцій та абонентів, зокрема, багаторазового спілкування абонентів 28.04.2022 - телефону, яким користувалась ОСОБА_8 із абонентом в с. Губник.
		З протоколу огляду від 22.07.2022 вбачається, що старшим слідчим в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_38 було проведено огляд речових доказів, вилучених під час обшуку 06.05.2022 за місцем відбування покарання  ОСОБА_4  в ДУ «Ладижинська ВК №39». Предметом огляду є конверт коричневого кольору із пояснювальними записами слідчого ОСОБА_39 з «записником з записами телефонів (номерів), вилученим під час обшуку у локально-житловому секторі №2 у відділенні соціально психологічної служби №6 в секції 5 ДУ «Ладижинська ВК №39».
		З постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 27.07.2022 вбачається, що прокурором відділу обласної прокуратури ОСОБА_3 було виділено з кримінального провадження №12022020000000183 від 29.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
		Оцінюючи за таких умов на предмет достовірності як в сукупності, так і окремо наведені вище дані, які містять письмові докази, протоколи слідчих дій, висновки експертиз, протоколи оглядів із додатками, показання потерпілого, свідків, речові докази, суд бере їх до уваги, як такі, що підтверджують винуватість обвинуваченого, оскільки вказані докази повністю узгоджуються між собою та з іншими наведеними вище документальними доказами та процесуальними рішеннями, мають взаємодоповнюючий характер, і отримані в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством з незалежних один від одного джерел.
		Щодо позиції сторони захисту суд виходить з такого.
		Обвинувачений категорично заперечує причетність до вимагання коштів у потерпілого, зазначаючи, що не мав стосунку до справ, які були у ОСОБА_68 , особи, матеріали щодо якої виділено окремо та потерпілого. Вказує, що звукозаписами не зафіксовано погроз та вимагання ним коштів, зазначає про відсутність доказів винуватості.
		Будучи допитаним в судовому засіданні, особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, пояснив, що він знає ОСОБА_26 та ОСОБА_17 Ніяких коштів він не вимагав в ОСОБА_17 , його не били, не погрожували йому. Вказав, що ОСОБА_11 взяв в борг планшет і не віддавав. Потім планшет вилучили правоохоронці. Тому ОСОБА_11 віддавав грошима за той планшет і кошти перераховувались на картку ОСОБА_65 , яка є його співмешканкою. Грошей за планшет він не вимагав, ОСОБА_11 сам віддав, а він лише просив його повернути своє. Таким чином було перераховано 2000 грн на рахунок ОСОБА_69 .
		Суд критично оцінює пояснення особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження. При цьому, суд враховує, що за змістом такої загальної засади кримінального провадження, як свобода від самовикриття, відповідно до вимог п.11 ч.1 ст.7, ст.18 КПК України жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.
		Відтак, оскільки особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, не обтяжена відповідальністю за неправдивість своїх показів, по даній справі хоч діяння такої особи не оцінюються, однак мають значення для правильності та повноти встановлення всіх обставин справи. Враховуючи сукупність досліджених судом доказів суд вважає пояснення в судовому засіданні особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, неправдивими та такими, що надані з метою уникнення відповідальності як обвинуваченим так і свого захисту. 
		Доводи обвинуваченого про те, що він не був причетний до вимагання коштів в потерпілого та не погрожував йому, суд вважає безпідставними, оскільки в судовому засіданні сукупністю досліджених доказів було підтверджено, що обвинувачений спілкуючись із потерпілим в категоричній формі вимагав перерахування коштів, запитував де кошти, погрожував фізичною розправою. При цьому, встановлено, що потерпілий в цей же час телефонує до співмешканки, знайомих для того, щоб ті знайшли кошти та перерахували на зазначений ним картковий рахунок. 
		Відтак, твердження обвинуваченого про непричетність до вимагання коштів та погроз суд вважає надуманим. А посилання сторони захисту на те, що можливо до скоєння злочину була причетна ще й інша особа, не спростовує причетність обвинуваченого до вимагання коштів в потерпілого.
		Відтак, суд відкидає версію сторони захисту про те, що ОСОБА_4 не вчиняв інкримінуємий йому злочин, а доказів його винуватості немає. Такі заперечення обвинуваченого проти вчинення злочину суд вважає його позицією захисту, як сторони кримінального провадження, такі заперечення суд сприймає такими, що дані з метою уникнення відповідальності та покарання за злочин, що йому інкримінується.
		Суд вважає безпідставним твердження сторони захисту про відсутність доказів вимагання саме 20 000 грн., оскільки дана обставина підтверджена показами потерпілого, який чітко зазначив, що ОСОБА_24 та особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, в нього вимагали саме 20 000 грн.
		       При цьому, суд не вбачає суперечливим те, що на прохання потерпілого ОСОБА_8 було перераховано на вказану їй картку 2100 грн. Оскільки перерахування частини коштів із суми пред?явленої потерпілому незаконної вимоги не спростовує те, що в потерпілого вимагали більшу суму. При цьому потерпілий показав, що через декілька днів після перерахування погрози йому знову поновились.
		       Щодо твердження сторони захисту про неправильну кваліфікацію дій обвинуваченого через незазначення в кваліфікації положень ст. 28 КК України, відсутність доказів вчинення злочину особами за попередньою змовою, а також те, що повторність та попередня змова не є кваліфікуючими ознаками ч. 4 ст. 189 КК України, суд виходить з такого.
		Так, положеннями ч. 2 ст. 28 КК України встановлено, що злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (два або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.
		При цьому, домовленість про спільне вчинення злочину заздалегідь означає наявність згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об`єктивної сторони.
		Домовленість на спільне вчинення кримінального правопорушення не обов`язково має відбуватися в усній чи письмовій формі, а визначається і за допомогою конклюдентних дій поведінки, що свідчить про намір діяти для досягнення спільної злочинної мети. 
		Такі висновки суду відповідають судовій практиці Верховного Суду, викладеній, зокрема, у Постанові від 10.12.2020 по справі № 464/710/18.
		       Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений, особа, матеріали справи щодо якої виділено окремо, потерпілий утримувались та відбували покарання в межах одного відділення Ладижинської ВК № 39, пересування засуджених на вказаній дільниці було безперешкодним і не обмежувалось в межах розпорядку дня. Як ОСОБА_4 , так і особа, матеріали справи щодо якої виділено окремо, пред?являли до потерпілого одну і ту ж вимогу, погрожували фізичним насильством в разі невиконання вимоги, застосовували таке насильство. Тобто як  ОСОБА_4 , так і особа, матеріали щодо якої виділено окремо, діяли за спільним корисливим умислом. З огляду на це, проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає доведеним, що злочин вчинено за попередньою змовою групою осіб, оскільки фактичні обставини, встановлені судом, вказують на те, що дії обвинуваченого та особи, матеріали щодо якої виділено окремо, були обумовлені єдиним умислом, який підтверджується сукупністю проаналізованих та належно оцінених доказів.
		При цьому, посилання сторони захисту на те, що у потерпілого ОСОБА_6 були якість невирішені питання із іншою особою - ОСОБА_19 , щодо якої не проводилось розслідування, а також можливе вимагання коштів ОСОБА_19 та особою щодо якої виділено матеріали, жодним чином не впливає на висновок суду про те, що грошові кошти в потерпілого вимагали також і ОСОБА_4 та особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, за попередньою змовою між собою.
		       Твердження сторони захисту про неправильну кваліфікацію через відсутність в ч. 4 ст. 189 КК України таких кваліфікуючих ознак як повторність та попередня змова групи осіб, є безпідставним. Оскільки діяння особи кваліфіковано судом за частиною 4 статті 189 КК України, яка передбачає більш тяжку кваліфікуючу ознаку, однак, при цьому судом зазначаються всі кваліфікуючі ознаки злочину, зокрема й ті, що передбачені частинами вказаної статті, санкції яких передбачають менш тяжке покарання.
		       При цьому, оскільки ОСОБА_4 на час вчинення злочину відбував покарання, та відповідно мав судимість, за вчинення, зокрема, корисливого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, тому, враховуючи положення пункту 1 примітки до ст. 185 КК України, його діяння по вчиненню злочину передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України визнається повторним.
		       Щодо позиції сторони захисту про недопустимість характеристики на обвинуваченого, оскільки запит на її отримання було зроблено слідчим в іншому кримінальному провадженні, то слід відмітити, що дані, що характеризують особу у даній справі не є доказом вчинення кримінального правопорушення. А технічна описка у запиті на отримання характеризуючих даних на засудженого жодним чином не впливає на зміст характеристики, яка серед іншого враховується судом при призначенні покарання.
		       Крім того, суд враховує і суперечливу в деталях позицію сторони захисту ОСОБА_4 та особи, матеріали щодо якого виділено окремо. 
		Суд вважає надуманою позицію сторони захисту про те, що на записах, проведених в результаті НСРД, зафіксовано звичайну обстановку спілкування між собою засуджених. Оскільки обвинувачений стверджував, що не знав раніше потерпілого, з ним відносин не підтримував. При цьому дослідженими записами підтверджується вимагання як особою, щодо якої матеріали виділено в окреме провадження, в потерпілого грошей, щоб той організував їх переказ через знайому з м. Козятина, так і вимагання ОСОБА_4 , який погрожує побити та тисне на потерпілого за те, що той вчасно не перерахував кошти.
		Щодо посилання захисника на те, що відсутні докази того, що однією із осіб, зазначених в протоколах НСРД є ОСОБА_11 , щодо якого не проводилась фоноскопічна експертиза, слід відмітити, що із аналізу сукупності досліджених в судовому засіданні доказів судом поза всяким сумнівом встановлено, що із досліджених звукозаписів, зміст яких відображено в протоколах за результатами НСРД, однією з осіб, які спілкуються із ОСОБА_4 та особою, матеріали щодо якої виділено окремо, є потерпілий ОСОБА_6 , покази якого повністю відповідали обставинам, зафіксованими звукозаписами. При цьому судом враховується і позиція обвинуваченого, який не заперечував, що мав таку розмову з потерпілим.
		При цьому судом встановлено, що вказані записи НСРД в сукупності з показами потерпілого, свідка, письмовими доказами підтверджують факт вимагання в потерпілого грошових коштів з погрозою насильства над ним.
		Щодо письмово заявлених клопотань захисника, суд виходить з такого.
		       Захисником подано клопотання про визнання недопустимими доказами: протоколу огляду місця події від 06.05.2022 та речового доказу - дерев?яної палиці, яка була вилучена під час проведення огляду; протоколу обшуку від 06.05.2022, згідно якого обшук відбувався в кімнаті АДРЕСА_4 . Посилається при цьому на порушення визначеного КПК України порядку отримання цих доказів, а саме - проведення слідчих дій неуповноваженою особою.
		       Суд вважає дане клопотання захисника обґрунтованим, виходячи з такого.
		З протоколу обшуку від 06.05.2022 та доданого до нього відеозапису вбачається, що старшим слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_70 з участю представника установи ДУ «Ладижинська ВК (№39)», з участю інших осіб та засудженої особи, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, в присутності понятих було проведено обшук кімнати №3 відділення №6 локальної житлової дільниці № 2 ДУ «Ладижинська ВК (№39)» (Т.2 а.с. 47-49). 
		З протоколу огляду місця події від 06.05.2022 та доданого до нього відеозапису вбачається, що старшим слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_70 в присутності понятих з участю потерпілого ОСОБА_6 з участю представника установи ДУ «Ладижинська ВК (№39)» було проведено огляд кімнати (для сушіння одягу) розташованої з правої сторони від входу на другий поверх відділення соціально-психологічної служби №6 локальної житлової дільниці №2 ДУ «Ладижинська ВК (№39)» (Т. 2 а.с. 61-62).
		       Згідно витягу з ЄРДР у даному кримінальному провадженні зазначено, що одним із слідчих, які здійснюють досудове розслідування є ОСОБА_70 (Т. 1 а.с. 199). 
		Разом з тим, судом встановлено, що постановою начальника СУ ГУНП у Вінницькій області від 29.03.2022 було визначено групу слідчих у даному кримінальному провадженні, у яку слідчий ОСОБА_70 не входить (Т. 1 а.с. 204).
		       Стороною обвинувачення суду не надано інших постанов керівника органу досудового розслідування, які б вносили зміни до групи слідчих по даній справі, та уповноважували б слідчого ОСОБА_71 на проведення досудового розслідування по даній справі.
		       Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, викладеної, зокрема в постановах Об?єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.10.2021 по справі № 724/86/20, від 14.02.2022 по справі № 477/426/17, яка враховується судом, зазначено, що витяг з ЄРДР не є процесуальним рішенням, а отже, не породжує правових наслідків щодо визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування.
		За приписами статей 39, 110, ч. 1 ст. 214 КПК рішення про призначення (визначення) групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, обов`язково приймається у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у  формі постанови. Відсутність такого процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані неуповноваженою на те особою.
		Зі змісту положень п. 1 ч. 2 ст. 39 та ч. 1 ст. 214 КПК слідує, що визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, належить до компетенції керівника органу досудового розслідування.
		Таким чином, враховуючи відсутність у матеріалах кримінального провадження рішення, у формі визначеній ст. 110 КПК, про призначення слідчого ОСОБА_71 у цьому кримінальному проваджені, слідчий ОСОБА_70 не набув повноважень слідчого, а отже не мав права здійснювати повноваження передбачені ст. 40 КПК, зокрема - проводити обшук, проводити огляд місця події. 
		Відтак, докази, отримані під час досудового розслідування слідчим ОСОБА_72 є такими, що отримані під час досудового розслідування не уповноваженою на те особою, а тому є недопустими. Так, з цих підстав суд визнає недопустимими доказами: протокол від 06.05.2022 обшуку кімнати №3 відділення №6 локальної житлової дільниці №2 ДУ «Ладижинська ВК (№39)», з доданим до нього відеозаписом; протокол від 06.05.2022 огляду місця події - кімнати (для сушіння одягу), з доданим до нього відеозаписом. 
		Визнавши недопустимими доказами зазначені протоколи обшуку та огляду, складені не уповноваженою особою, суд, керуючись доктриною «плодів отруєного дерева» визнає також такими, що не мають доказового значення для обґрунтування винуватості ОСОБА_4 всі похідні від недопустимих доказів, а саме: вилучені при обшуку речові докази - блокнот із рукописним текстом, 3 фрагмента паперу із рукописним текстом, 7 фрагментів паперу із рукописним текстом, зошит з 4 аркушами з рукописним текстом; вилучений при огляді речовий доказ - дерев?яну палицю; складений 22.07.2022 слідчим ОСОБА_38 протокол огляду блокноту синього кольору; складений 22.07.2022 слідчим ОСОБА_38 протокол огляду дерев`яного бруска. 
		       Окрім цього, захисником подано клопотання про визнання недопустимими доказами: протоколу від 02.05.2022 про хід аудіо-відео контролю місця за 27.04.2022; протоколу від 02.05.2022 про хід аудіо-відео контролю особи за 27.04.2022. при цьому посилається на те, що слідчому було надано лише протоколи негласних дій без додатків. Оперуповноважений працівник вийшов за межі наданого йому доручення і зробив роздруківку із звукозапису. Вказані протоколи повинні були бути надані прокурору протягом 24 годин після складення, а не слідчому. Слідчий міг досліджувати отриману інформацію лише за вказівкою прокурора. В матеріалах справи відсутні відомості про проведення слідчим огляду та відтворення і прослуховування звукозапису негласних слідчих дій. Слідчим було прийнято рішення про проведення експертизи в той час, коли матеріали НСРД ще були засекречені.
		       Ретельно перевіривши матеріали кримінального провадження, що містять процесуальні рішення, зокрема, слідчого, прокурора суд вважає, що немає підстав для визнання недопустимими доказами протоколу про хід аудіо-відео контролю місця за 27.04.2022 та протоколу про хід аудіо-відео контролю особи за 27.04.2022, оскільки ці докази отримано у встановленому КПК України порядку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 252 КПК фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Частиною 3 цієї статті передбачено, що протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.
		З матеріалів кримінального провадження видно, що негласні слідчі (розшукові) дії у виді було проведено за дорученням старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_73 від 04.04.2022 (Т. 2 а.с. 91-92 ) на підставі ухвали Вінницького апеляційного суду від 31.03.2022 (Т. 2 а.с. 97-98). Протоколи за результатами проведення цих негласних слідчих (розшукових) дій було складено 02.05.2022, 02.05.2022 та 12.05.2022 року (Т.2 а. с. 100-115, 116-123,125-127).
		Крім того, судом встановлено, що в подальшому згідно супровідного листа від 18.05.2022 заступником начальника УСР у Вінницькій області прокурору було надіслано карти пам?яті micro SD із даними НСРД щодо аудіо-, відео контролю місця та особи по даному кримінальному провадженню.
		Разом із тим, правила допустимості доказів не пов`язують сам факт складання протоколу негласної слідчої (розшукової) дії поза межами строку, визначеного положеннями ч. 3 ст. 252 КПК, з недопустимістю її результатів. Таке порушення може впливати лише на оперативність досудового розслідування і своєчасність прийняття рішень прокурором задля його забезпечення.
		З огляду на це передача прокурору з недотриманням установленого в ст. 252 КПК строку складання протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії та складання протоколу поза межами строку, визначеного ч. 3 ст. 252 КПК, не може саме по собі свідчити про недопустимість її результатів. Викладене кореспондує із правовим висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеним у постанові від 25.09.2023 по справі №208/2160/18.
		       Доводи захисника про те, що було порушено порядок при розсекреченні інформації, що містилась на матеріальних носіях інформації, і фоноскопічну експертизу слідчим було призначено та надано експертам засекречені носії інформації є безпідставними. Так, встановлено, що Управлінням стратегічних розслідувань у Вінницькій області за вихідним номером від 18.05.2022 прокурору було направлено карти пам?яті micro SD. Згідно постанови прокурора від 19.05.2022 було вирішено розсекретити матеріальні носії інформації, отриманих при проведенні негласних слідчих дій, та направлено відповідне клопотання начальнику УСР Вінницької області.
		       В подальшому як протоколи НСРД, так і матеріальні носії інформації було розсекречено, після чого розсекречені матеріали НСРД по даному кримінальному провадженню було надіслано слідчому, що підтверджується, зокрема, супровідним листом УСР у Вінницькій області від 20.05.2022. Після чого слідчим було призначено фоноскопічні експертизи по справі.
		До того ж яким чином ймовірне порушення розсекречення могло вплинути на висновки експертиз, проведених за результатами дослідження звукозаписів, стороною захисту не зазначається.
		Доводи захисника щодо складання протоколів про хід аудіо-, відеоконтролю особи від 27.04.2022 та про хід аудіо- відео контролю місця за 27.04.2022 не уповноваженою на те особою є безпідставними. Оскільки, як зазначено вище, відповідно до доручення слідчого від 04.04.2022 проведення НСРД у цьому провадженні було доручено Управлінню стратегічних розслідувань у Вінницькій області, оперуповноважений працівник якого і склав відповідний протокол про результати НСРД в межах своїх повноважень. Зазначене не суперечить положенням ч. 6 ст. 246 КПК, за змістом якої проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, тощо.
		Доводи захисника про те, що оперативний працівник вийшов за межі доручення та склав протокол, зробивши роздруківку звукозапису за результатами проведення НСРД, не ґрунтуються на положеннях закону, оскільки протокол, який складається за результатами НСРД є невід`ємною складовою цієї слідчої дії і не потребує окремого доручення прокурора чи слідчого.  
		Відсутність протоколу слідчого про огляд та відтворення звукозаписів негласних слідчих дій жодним чином не впливає на допустимість цього доказу, оскільки судом в судовому засіданні досліджено відповідні звукозаписи, отримані в ході НСРД, та в цілому встановлено їх відповідність протоколам, складеним за результатами НСРД.
		За приписами ч. 1 ст. 252 КПК фіксація ходу і результатів НСРД повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення НСРД складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості, які вносяться до протоколу, визначені у  статтях 104, 252 цього Кодексу. Натомість, стверджуючи про невідповідність протоколу вимогам ст. 104 КПК, захисник не вказав жодних конкретних обставин, які би давали підстави для обґрунтованого сумніву в дотриманні порядку під час його складання чи в достовірності інформації, відображеної в протоколі НСРД.
		Безпідставними також є доводи захисника про те, що носії інформації є недопустими доказами через те, що протоколи проведення НСРД від 02.05.2022 не містять посилання на носій інформації, на якому відображені відомості, зазначені в протоколі, оскільки КПК не містить імперативної вимоги щодо обов`язкового долучення до протоколів НСРД, як додатку, аудіо- або відеозаписів зроблених за допомогою технічних засобів під час проведення НСРД, як і вимоги щодо зазначення у протоколах опису індивідуальних ознак технічного носія з зафіксованою інформацією.
		Таким чином, надані у кримінальному провадженні стороною обвинувачення аудіо- відеозаписи НСРД, які були зроблені за допомогою спеціальних технічних засобів, та які зафіксовані на технічних носіях інформації в матеріалах провадження, є допустимими доказами. Водночас, допустимість таких доказів не залежить від того, чи є вони додатками до протоколів за результатами  проведення НСРД або надані суду для дослідження як окремі електронні документи.
		Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 27.10.2021 року у справі №712/2374/18 та від 23.11.2023 у справі №731/275/19.
		       За таких обставин, провівши всебічне, повне та неупереджене дослідження всіх обставин даного кримінального провадження, оцінивши сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним, що  ОСОБА_4 вчинив вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 4 ст. 189 КК України.
		При призначенні обвинуваченому  ОСОБА_4 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, дані про особу винного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має судимість, те, що за місцем відбування покарання в ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)» характеризується негативно, неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, на виробництві установи не працевлаштований. Обвинувачений на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. 
		Обставин що пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено. 
		Обставиною яка обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає рецидив злочинів.
		Обираючи обвинуваченому покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети - не тільки кари, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
		Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, наявні відомості про стан здоров`я обвинуваченого, те, що злочин ним було вчинено під час відбування покарання у виді позбавлення волі, думку потерпілого, суд вважає за необхідне у даному випадку призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 4 ст. 189 КК України у виді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією всього майна належного обвинуваченому на праві власності.
		Згідно з ч. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
		Зазначена вимога має імперативний характер і унеможливлює (за умови встановлення судом таких обставин) будь-який інший порядок та правила призначення остаточного покарання.
		Так, відповідно до роз`яснень, що містяться у пунктах 25, 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7, при визначенні покарання за правилами ст. 71 КК до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком. Суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначати їх вид та розмір у новому вироку. При вчиненні нового злочину особою, яка відбувала покарання у виді позбавлення волі, його невідбутою частиною треба вважати строк, який залишився на момент обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за новий злочин, а якщо такий захід не обирався, -то строк, який залишився після постановлення останнього за часом вироку.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження на момент вчинення   ОСОБА_4 кримінального правопорушення, останній відбував покарання у виді позбавлення волі за вироком Апеляційного суду АР Крим від 12.03.2010. Згідно довідки по особовій справі засудженого ОСОБА_4 зазначено, що кінець строку відбування покарання 16.05.2023 року.
		По даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , під час відбування ним покарання у виді позбавлення волі, обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою. Так, щодо обвинуваченого застосовувалось попереднє ув`язнення з 8 червня 2022 року по 26 лютого 2023 року та з 20 квітня 2023 року. При цьому, період з 27 лютого 2023 року до 20 квітня 2023 року ОСОБА_4 фактично відбував покарання за вироком Апеляційного суду АР Крим від 12.03.2010.
		Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи приписи ст. 71 КК України та усталену судову практику застосування положень вказаної норми, зважаючи на вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення на момент наявності у нього невідбутого покарання за попереднім вироком, остаточне покарання має бути призначено за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, до покарання, призначеного за даним вироком. 
		При цьому виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.
		Враховуючи обґрунтованість висунутого обвинувачення, обраний судом вид остаточного покарання, репутацію обвинуваченого, суд, вважає за необхідне до набрання вироком законної сили продовжити дію обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		Враховуючи положення ч. 5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув`язнення у даному кримінальному провадженні з 8 червня 2022 року по 26 лютого 2023 року та з 20 квітня 2023 року по день набрання вироком законної сили підлягає зарахуванню в строк відбування покарання день за день.
		Як видно із матеріалів кримінального провадження, документально підтверджені витрати на залучення експертів по справі становлять 3775,6 грн. За встановленими судом фактичними обставинами, інкримінований обвинуваченому злочин було вчинено ним у співучасті з іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. За таких обставин з обвинуваченого на користь держави підлягаю стягненню процесуальні витрати в розмірі 1/2 частини документально підтверджених витрат на залучення експерта, а саме в розмірі 1887,8 грн.
		Питання про долю речових доказів, а також щодо арештів майна слід вирішити під час прийняття рішення у кримінальному провадженні щодо особи, матеріли відносно якої виділені в окреме провадження.
		Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374 КПК України,
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком сім років шість місяців із конфіскацією всього майна належного йому на праві власності.
		На підставі ст.71 КК України до призначеного за даним вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Апеляційного суду АР Крим від 12.03.2010, та остаточно визначити  ОСОБА_4  покарання у виді позбавлення волі строком вісім років із конфіскацією всього майна належного йому на праві власності. 
		Запобіжний захід щодо  ОСОБА_4  до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання остаточно призначеного за даним вироком зарахувати строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 8 червня 2022 року по 26 лютого 2023 року та з 20 квітня 2023 року по день набрання вироком законної сили.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 1887,80 грн..
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...