Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/2015/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 15.04.2024. Зареєстровано: 15.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.04.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/462/357/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024140000000079

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 462/2015/24 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		15 квітня 2024 року                             м. Львів
		 
		   Залізничний районний суд м. Львова в складі:
		головуючої судді                          ОСОБА_1 
		за участю секретаря                          ОСОБА_2 
		прокурора                              ОСОБА_3 
		обвинуваченого                          ОСОБА_4 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024140000000079 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Прилбичі Явоірвського району Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,, працюючого на посаді водія ТзОВ «Львівське АТП - НОМЕР_1 », раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_4 , будучи особою, яка керувала транспортним засобом, порушив правила дорожнього руху, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5 , тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України за наступних обставин. 16.01.2024, приблизно о 09:30 год, ОСОБА_4 керуючи автобусом марки «БАЗ А079.32», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухаючись ним у середній смузі, яка призначена для руху громадського транспорту по вул. Шевченка у м. Львові в напрямку до центру міста, порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 а саме Розділу 1 п. 1.5 ( дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху,загрожувати життюабо здоров`югромадян, завдаватиматеріальних збитків),п.1.10 ( «пішохідний перехід»-ділянка проїзноїчастини абоінженерна споруда,призначена дляруху пішоходівчерез дорогу;«дати дорогу»-вимога доучасника дорожньогоруху непродовжувати абоне відновлюватирух,не здійснюватибудь-яких маневрів (за винятком вимог звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість); Розділу 2 п. 2.3 б) (бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), д) (не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху); Розділу 12 п. 12.3 (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди); Розділу 18 п. 18.1 (водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека); 18.4 (якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека), які виразилися в тому, що він будучи не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що поблизу будинку АДРЕСА_2 , не вжив заходів до своєчасного застосування гальмування та не надав дороги пішоходу ОСОБА_5 , якому в цей час надавав дорогу попутний автомобіль, що зупинився у крайній правій смузі руху перед нерегульованим пішохідним переходом, якии рухався з права на ліво по нерегульованому пішохідному переході, в результаті чого відбулась дорожньо-транспортна пригода - наїзд транспортного засобу на пішохода. В результаті порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху відбулась ДТП  наїзд на пішохода ОСОБА_5 , внаслідок якої потерпілий отримав тілесні ушкодження: забійна рана на переніссі, садна на обличчі, синці внадорбітальних ділянках з обох сторін, крововиливи в пазухи та порожнини носа, переломи лобної кістки з переходом на праву орбіту, задньої стінки фронтальної пазухи, комірок решітчастої пластинки, носової перегородки, лобного виростка правої виличної дуги справа, великих крил основної кісrти з двох сторін. Вказані ушкодження утворились 16.01.2024р. від контакту з кузовом траснспортного засобу з послідуючим падінням на тверду поверхню і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст. 286 КК України визнав повністю, пояснив, що 16.01.2024р. приблизно пів 10 ранку рухався по вул. Шевченка у м. Львові в напрямку до центру міста. Перед ним їхав транспортний засіб, який почав перелаштовуватись в крайню праву смугу. В якийсь момент з-за цього буса вийшов пішохід, який переходив дорогу по зебрі, ОСОБА_4 повернув лівіше для того, щоб його об`їхати, однак уникнути наїзду на пішохода не вдалось, він вдарився головою об крило автомобіля та впав на проїжджу частину. У вчиненому щиро кається, відшкодував потерпілому спричинену шкоду, просить суворо не карати.
		Враховуючи те, що обвинувачений та прокурор не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив провести судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, оскільки на цьому не наполягали учасники судового розгляду, а фактичні обставини справи ніким не оспорювалися.
		Суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 в тому, що він своїми діями порушив правила дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5 , і ці його дії кваліфікує його за ч. 2 ст.286 КК України.
		Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винуватого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, позитивну характеристику за місцем роботи, добровільне відшкодування шкоди потерпілому. Обставину, що пом`якшує покарання, судом визнано щире каяття. 
		Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є необережним та тяжким, особу обвинуваченого, обставини справи та наведені вище дані, які характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що йому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, що відповідатиме поняттю та меті покарання. Разом з тим, враховуючи відсутність обтяжуючої покарання обставини, а також, те, що ОСОБА_4 є пенсіонером, учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, здійснює догляд за свекрами похилого віку, дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому доходить висновку про можливість звільнення обвинуваченого від призначеного основного покарання із застосування ст. 75 КК України із встановленням йому іспитового строку із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Відповідно до п. 21Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286і ст.287 ККнеобхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно. 
		При вирішенні питання щодо призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує характер та обсяг допущених порушень Правил дорожнього руху, їх наслідки, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, позицію прокурора, який просить не позбавляти його права керування транспортними засобами, а також те, що останній працює водієм та у випадку призначення такого додаткового покарання він буде позбавлений основного джерела доходу, суд приходить до висновку про недоцільність застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 349, 368-370, 371, 374 КПК України, суд
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_4  від відбування основного призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 2 (два) роки. 
		На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_4  наступні обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
		Речові докази: автобус марки БАЗ НОМЕР_2 ,  повернути його власнику.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 18.01.2024р. на автобус марки БАЗ НОМЕР_2 .
		Стягнути з ОСОБА_4  на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з залученням експертів в розмірі 18932 грн. 
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя: /підпис/
		З оригіналом згідно. Оригінал вироку міститься в матеріалах справи № 462/2015/43. Вирок не набрав законної сили.
		Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
		Копія виготовлена 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...