Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/699/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; зміну запобіжного заходу.
Надіслано для оприлюднення: 15.04.2024. Зареєстровано: 16.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2024.
Дата набрання законної сили: 10.04.2024
Номер судового провадження: 1-кс/947/4618/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024160000000001

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 947/699/24
		Провадження № 1-кс/947/4618/24
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10.04.2024 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю підозрюваного ОСОБА_3 , його захисників  адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання захисників підозрюваного ОСОБА_3  адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12024160000000001 від 01.01.2024 року,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12024160000000001 від 01.01.2024 року стосовно підозрюваного ОСОБА_3 .
		Обґрунтовуючи клопотання, сторона захисту зазначає, що 27.02.2024 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на 60 днів, до 26.04.2024.
		Захисники вважають, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є занадто суворим, до підозрюваного ОСОБА_3 необхідно застосувати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі. Крім того, вважають, що даний запобіжний захід, вичерпав свою доцільність, зважаючи на те, що обставини справи змінились, та зі спливом певного часу з моменту повідомлення особі про підозру в матеріалах кримінального провадження вже мають бути конкретні фактичні дані та інформація, які підтверджують причетність підозрюваного до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а не абстрактні та узагальнені твердження про обґрунтованість підозри. 
		Захисники вважають, що починаючи з моменту внесення відомостей до ЄРДР, та по цей час, у органу досудового розслідування існують лише абстрактні та узагальнені твердження про обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_3 , без наведення конкретних фактичних даних, оскільки безпосередніми свідками вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення за обставинами викладеними у повідомленні про підозру були свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . 
		Разом з тим, свідок ОСОБА_7 показав, що у зазначений у повідомленні про підозру день та час він спав, та взагалі йому нічого не відомо про обставини викладені у повідомленні про підозру. А свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , будучи неодноразово допитаними під час досудового розслідування у тому числі за процедурою ст.615 КПК Українки, показали, що вони не бачили, що ОСОБА_3 тримаючи в правій руці кухоний ніж, умисно наніс ним один удар в грудну клітку ОСОБА_10 зліва. Навпаки, вони зазначили, що починаючи з 00:00 ОСОБА_10 неоднократно наносив ОСОБА_3 тілесні ушкодження, які супроводжувались образою останього.
		Також сторона захисту зазначає, що в ніч з 31 грудня 2023 року на 01 січня 2024 року ОСОБА_3 отримано тілесних ушкоджень, при цьому посилається на: покази свідків ОСОБА_11 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ; протокол МРТ від 26.04.2021; виписку із медичної карти хворого від 28.04.2022; огляд сімейного лікаря; огляд ЛОР  лікаря; консультацію невропотолога датовані 12.01.2024; акт судово - медичного дослідження (обстеження) №72/8 розпочатого 12.01.2024 закінченого 12.02.2024; протокол огляду на предмет наявності тілесних ушкоджень від 15.01.2024; протокол особистого огляду від 15.01.2024; протокол МРТ від 14.02.2024, медичну довідку від 16.02.204 №70/ОММЧ-21-24-вн, медичну довідку від 26.02.2024 №89/ ОММЧ-21-24-вн.
		Таким чином, сторона захисту вважає, що на цей час встановлення комплексу фактичних обставин справи відповідно до ст.91 КПК України не підтверджує наявність причетності ОСОБА_3 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.І КК України - відносно нього не існує обґрунтованої підозри. Проте, наявні доказові відомості, виправдовую чого змісту, а саме відсутність знаряддя злочину, та осіб, які вказують на ОСОБА_3 , як на особу, яка тримаючи в правій руці кухоний ніж, умисно наніс ним один удар в грудну клітку ОСОБА_10 зліва, що на їх думку відповідає ст.17 КПК України.
		Одночасно сторона захисту посилається на відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів підозрюваним, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також, можливості незаконного впливу на свідків, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу та його продовження, при цьому зазначають, що: 
		- у ОСОБА_3 не має правових імунітетів від кримінального переслідування, та він сам безпосередньо з`явився до суду для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, розуміючи, що його можуть ув`язнити, є особою призовного віку, яка не може перетинати Державний кордон України без відповідних дозвільних документів, яких у нього станом на час обрання запобіжного заходу не існувало, та не існує у цей час, що свідчить про відсутність ризику переховування;
		- слідчим за місцем вчинення злочину проведено протокол огляду місця події, за наслідками якого вилучені необхідні для кримінального провадження речі, а також, неодноразово допитані особи, які перебували на місці події кримінального правопорушення, та з урахуванням військового стану вони допитані в порядку ст.615 КПК України з застосуванням відповідних засобів фіксації відео, що не дозволяє знищити ці записи, або іншим чином їх викривити;
		- свідки були допитані в порядку ст.615 КПК України, що не дозволяє здійснити будь - який на них вплив. Також, жоден з них не вказав під час допитів на ОСОБА_3 , як на особу, яка вчинила злочин, що взагалі виключає необхідність здійснення будь - якого впливу, з урахуванням показів, які цілком виправдовують ОСОБА_3 . Відносно інших свідків, яких не допитано. Так їх взагалі не існує. Оскільки на місці події злочину були присутні три особи, котрі вже допитані, а інших свідків не було, про що достовірно відомо представникам обвинувальної влади. Також, на даний час прокурор не склав постанову з переліком осіб, з якими ОСОБА_3 заборонено спілкування у межах цього кримінального провадження, що взагалі не дозволяє ідентифікувати коло осіб, на яких теоретично ОСОБА_3 може здійснити тиск.
		Крім того, захисники посилаються на наявність у ОСОБА_3 міцних соціальних зв`язків, та просили врахуватипро незадовільний стан здоров`я підозрюваного, який відповідно до медичної довідки від 16.02.204 №70/ОММЧ-21-24-вн: на даний час ув`язнений знаходиться на стаціонарному лікуванні в медичній частині №21, через різке погіршення стану здоров`я хворий має потребу в комплексному дообстеженні у профільних спеціалістів, а саме у лікаря алерголога - пульмонолого в умовах закладів МОЗ та при необхідності - лікування.
		У зв`язку з чим, просять змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, який зможе не тільки забезпечити досягнення завдань кримінального процесу, але й попередити непоправну шкоду для здоров`я підозрюваного.
		У судовому засіданні:
		Захисник підозрюваного  адвокат ОСОБА_4 зазначив, що його підзахисний тривалий час перебуває під вартою, жодних доказів щодо причетності його до злочину не знайдено, підозра є необґрунтованою, просив залучити до матеріалів клопотання та відповідно врахувати висновок експертизи № 1-12/2024 за фактом смерті ОСОБА_10 , відповідно до якої ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення поверхні грудної клітки зліва по середньоключній лінії розташоване в анатомічні діяльності тіла, доступній для спричинення власною рукою. Також зазначив, що на даний час досі не знайдено знаряддя вчинення злочину, ризику тиску на свідків вже не існує, тому що свідки допитані в порядку ст. 615 КПК України під відеозапис. Його підзахисний на даний час перебуває в медичній установі слідчого ізолятора та потребує лікування. Просив врахувати стійкі соціальні зв`язки та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
		Захисник підозрюваного  адвокат ОСОБА_5 підтримав думку захисника ОСОБА_4 , при цьому просив врахувати, що його підзахисний має міцні соціальні зв`язки, постійне місце роботи, сім`ю та місце проживання. Він не укривається від органу досудового розслідування, коли дізнався що його оголошено у розшук, сам з`явився до суду на обрання запобіжного заходу, що вказує на те, що він не мав мету укриватися. Ризик тиску на свідків також є необґрунтований, тому що жоден зі свідків не бачив, щоб ОСОБА_3 наносив тілесні ушкодження, крім того свідки неодноразово допитані. Просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
		Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав думку своїх захисників, при цьому зазначив, що намірів переховуватися від органів досудового розслідування та суду у нього не має, просив задовольнити клопотання.
		Прокурор ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні клопотання, вказуючи на його необґрунтованість, посилаючись на те, що на даний час підозра є доведеною та обґрунтованою, а ризики не змінилися та продовжують існувати. 
		На запитання суду прокурор не надав протоколу допиту свідків які безпосередньо вказують на те, що бачили як ОСОБА_3 наніс потерпілому тілесне пошкодження, також не надав підтверджуючих доказів того, що знайдено знаряддя злочину.
		Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, на які посилаються захисники, обґрунтовуючи доводи клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
		Відповідно до частини 1 статті 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
		Водночас відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
		Вирішуючи зазначене клопотання, слідчий суддя виходить із загальних засад кримінального процесу та керується загальними правилами, які регулюють питання про застосування відповідного запобіжного заходу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим управління ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12024160000000001, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2024 за підозрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.01.2024 в період часу з 02 години по 04 годину 30 хвилин, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_3 знаходячись в приміщенні вітальні котеджу № 26 в готельному комплексі «Золотий Бугаз», який розташований за адресою: с. Грибівка Дальницької ОТГ Одеської області, святкував Новий рік разом зі своїми знайомим ОСОБА_10 . В ході святкування останні вживали алкогольні напої та між ними виникали суперечки впродовж вказаного періоду часу.
		Так, 01.01.2024 приблизно о 04 годинні 40 хвилин, більш точного часу слідством невстановлено у ОСОБА_10 і ОСОБА_3 виникла суперечка, вході якою останні почали боротись. На ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_10 .
		Реалізуючи злочинний умисел на умисне вбивство ОСОБА_10 , ОСОБА_3 схопив невстановлений слідством колото-ріжучий предметта тримаючи його у руці продовжив боротьбу. Дочекавшись слушного моменту, ОСОБА_3 умисно наніс ОСОБА_10 колото-різане проникаюче поранення грудної клітини зліва, що призвело до гострої крововтрати, що призвело досмерті ОСОБА_10 .
		За вищевикладених обставин, 04.01.2024 року ОСОБА_3 у встановленому законом порядку (зокрема шляхом вручення письмового повідомлення про підозру його батьку  ОСОБА_14 та направлено поштовим зв`язком на адресу місця реєстрації та проживання ОСОБА_3 ) про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України, за кваліфікуючими ознаками: вчинення вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
		05.01.2024 року у зв`язку із не вставноленням місця знаходження ОСОБА_3 , на підставі постанови слідчого останнього було оголошено у розшук та того ж дня ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси задоволено клопотання сторони обвинувачення про дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024160000000001 від 01.01.2024 року, строком до 05.07.2024 року.
		15.01.2024 року підозрюваний ОСОБА_3 особисто прибув до Київського районного суду м. Одеси з метою розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього.
		Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.01.2024 року застосувано до ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 03.03.2024 року.
		В подальшому, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27.02.2024 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 26.04.2024 року.
		Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу.
		Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування (продовження) запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.
		Тому, при розгляді питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя має виходити з того, чи доводить особа, яка подала відповідне клопотання, наявність обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
		При цьому, такі обставини мають бути новими, тобто які з`явилися після постановлення попередньої ухвали про застосування/продовження запобіжного заходу, або не були відомі суду.
		Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
		Наявність обґрунтованої підозри та ризиків кримінального провадження перевірялися слідчими суддями під час обрання запобіжного заходу та при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 .
		Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		Тлумачення норм ст.ст. 177, 194 КПК України у їх системному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо зміни запобіжного заходу оцінка зібраних доказів має спрямовуватися не на досягнення твердого переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
		Разом з тим слідчий суддя враховує, той факт, що на виконання постанови старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області від 01.01.2024 року, в рамках даного кримінального провадження, експертом КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» було виготовлено висновок № 1-12/2024, згідно якого серед іншого було встановлено, що: смерть ОСОБА_10 знаходиться в прямому причинному зв`язку з проникаючим колото-різаним пораненням грудної клітки з ушкодженням навколосерцевої сумки і лівого шлуночка серця з крововиливом в навколосерцеву сумку і ліву плевральну порожнину. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_10 з`явилася гостра крововтрата, про що свідчить наявність під внутрішньою оболонкою серця вогнищевих крововиливів (плям Мінакова). Ушкодження увигляді проникаючогоколото-різаногопоранення передньоїповерхні грудноїклітки злівапо середньоключичнійлінії розташованев анатомічнійділянці тіла,доступній дляспричинення власногорукою.Орієнтація ушкодженнята рановогоканалу такожне виключаютьможливість спричиненняданого колото-різаногоушкодження власногорукою. Ушкодження у вигляді саден могли бути спричиненні як в результаті контакту з навколишніми предметами, так і в результаті спричинення їх сторонньою особою. Розташування особи, яка нападала на ОСОБА_10 , відносно до останнього могло бути різноманітним, враховуючи різні анатомічні ділянки, на яких виявлені всі тілесні ушкодження, які були у ОСОБА_10 у вигляді колото-різаної рани передньої поверхні грудної клітки зліва, садна підборіддя та садна передньо-внутрішньої поверхні правої гомілки. 
		Також слідчий суддя звертає увагу на те, що органом досудового розслідування до теперішнього часу не відшукано предмет скоєння злочину (ніж), та не встановлено жодного свідка очевидця факту нанесення потерпілому тілесного ушкодження.
		Зазначене безумовно свідчить, про зміну обставин підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та в свою чергу виключає виключні випадки для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		При цьому, слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.
		Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Г. проти Німеччини» - «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
		Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
		Слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень.
		Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі №30671/04 від 23.01.2012 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
		Як вбачається з ухвал слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси від 15.01.2024 та 27.02.2024 про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 та продовження строку тримання під вартою, стороною обвинувачення було доведено наявність двох ризиків, передбачених пунктами 1, 2, частини 1 статті 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків.
		Перевіряючи наявність ризиків на час розгляду цього клопотання, слідчий суддя виходить з того, що наявні (встановлені) на початковому етапі слідства ризики по мірі розслідування кримінального провадження мають тенденцію до зменшення та втрати своєї актуальності.
		Оцінюючи можливість підозрюваного ОСОБА_3 переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя визнає такий ризик існуючим, оскільки цей ризик є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
		В рішенні «Тодоров проти України» ЄСПЛ зазначив, що для продовження тримання особи під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.
		Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року у справі «Яблонський проти Польщі», від 23 вересня 1998 року у справі «І.А. проти Франції», від 04 жовтня 2001 року у справі «Іловецький проти Польщі»).
		При цьому ЄСПЛ зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії» ). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства ( суду ) можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів ( рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).
		Слідчий суддя приймає до уваги, що підозрюваний перебуває під вартою з 15.01.2024, має постійне місце проживання, наявність міцних соціальних зв`язків, раніше не судимий, має вищу освіту, має посвідчення адвоката, до обставин кримінального правопорушення займав посаду начальника відділу роботи із приватним сектором ТОВ «Інфоксводоканал» та здійснював волонтерську діяльність, з метою забезпечення потреб ЗСУ.
		Також, слідчий суддя враховує, що прокурором в судовому засіданні не доведено, що після продовження запобіжного заходу заявлені ризики не зменшилися та не надано жодних належних та допустимих доказів, що у випадку зміни запобіжного заходу підозрюваний дійсно буде переховуватися від слідства та впливати на свідків.
		Сам по собі факт вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_3 правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, не свідчить про доцільність підстав для продовження тримання його під вартою та недостатність запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
		Варто вказати, що згідно правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і цілодобовий домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
		Отже, застосування суворого запобіжного заходу повинно оцінюватись не лише у світлі тяжкості покарання, але й виходячи з усіх інших обставин, які можуть або підтвердити наявність такої небезпеки, або звести її до такого мінімуму, аби попереднє ув`язнення не виявилось невиправданим.
		При оцінці ризику впливу на свідків слідчий суддя виходить із передбаченоїКПК Українипроцедури отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті23, стаття224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримав у порядку, передбаченомустаттею 225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		Проте на думку слідчого судді даний ризик є вкрай мінімізованим оскільки в рамках даного кримінального провадження свідки були допитані в порядку ч. 11 ст. 615 КПК України, відповідно до якої показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
		Твердження сторони захисту про ненадання свідками показань, які доводять вину ОСОБА_3 , не є беззаперечними доводами відсутності ризику можливого впливу на свідків з боку підозрюваного. Разом з цим, наявність або відсутність у показаннях свідків будь-яких відомостей, що викривають або виправдовують підозрюваного буде вирішуватися судом при розгляді обвинувального акту у нарадчій кімнаті після безпосереднього сприйняття наданих ними показань.
		Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною захисту було доведено обставини, на які адвокати посилаються у клопотанні. Також, при розгляді клопотання встановлено, що вищенаведені ризики, на які посилалась сторона обвинувачення, не містять переконливого обґрунтування, що тільки запобіжний захід у вигляді тримання під варто, який є винятковим, зможе забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
		При вирішенні даного питання, слідчий суддя звертає увагу, що у підозрюваного наявні проблеми зі здоров`ям, як вбачається з медичної довідки від 16.02.204 №70/ОММЧ-21-24-вн виданої завідувачем Одеської міської медичної частини № 21, підозрюваний ОСОБА_3 знаходиться на стаціонарному лікування в медичній частині № 21, отримує лікування згідно листа лікарських призначень та перебуває під постійним наглядом лікаря терапевта, лікаря невропатолого та чергового медичного персоналу. Через різке погіршення стану здоров`я підозрюваний має потребу в комплексному до обстеженні у профільних спеціалістів, а саме у лікаря алерголога - пульмонолого в умовах закладів МОЗ.
		Таким чином слідчий суддя вважає, що в умовах медичної частини слідчого ізолятора неможливо надати підозрюваному ОСОБА_3 кваліфіковану спеціалізовану медичну допомогу , згідно з виставленими діагнозами.
		За змістом ст. 49 Конституції України, кожному громадянину гарантоване право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.
		Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.
		Слідчий суддя вважає, що подальше перебування підозрюваного під вартою буде суперечити п.п. «c» п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини та принципу правової держави.
		Такий висновок слідчого судді сприятиме гуманізації та підвищенню гарантій захисту прав особи, згідно з якими тримання особи під вартою має бути винятковим запобіжним заходом.
		У відповідності дост. 3 Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Варто зазначити, щочастиною 1 статті 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
		Стаття 181 КПК України визначає, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
		Згідно з частиною 2 статті 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
		У зв`язку з наведеним, застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, наразі не відповідає меті застосування запобіжних заходів на стадії досудового розслідування, порушує основоположні права і свободи підозрюваного ОСОБА_3 , є занадто суворим та не виправдовує себе як стримуючий засіб.
		Відтак, на думку слідчого судді станом на день розгляду клопотання, стороною захисту доведено, що наявні підстави зміни запобіжного заходу підозрюваному з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки такий захід забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, тобто забезпечить виконання обов`язків та не буде порушувати права підозрюваного, який станом на день розгляду клопотання доводить своєю процесуальною поведінкою необхідність застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, з метою надання йому можливості пройти лікування.
		Разом з тим слідчий суддя вважає, за необхідним роз`яснити підозрюваному, що з метою отримання медичної допомоги в закладах МОЗ він зобов`язаний буде отримати дозвіл від сторони обвинувачення (слідчого чи прокурора), повідомляти про період перебування на лікуванні, найменування та адресу закладів, та в подальшому надати відповідні докази цього. 
		Слідчий суддя вважає, що застосування саме вказаного запобіжного заходу забезпечить уникнення ризиків, визначенихп. 1, 2 ч.1 ст. 177 КПК України.
		Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього додаткові обов`язки, передбачені ч.5ст. 194 КПК України.
		При цьому, на підозрюваного буде покладений обов`язок носити електронний браслет, що на думку слідчого судді має виконувати превентивну функцію та забезпечує належний контроль підозрюваного.
		Порядок застосування електронних засобів контролю регламентовано ст. 195 КПК України. Так, згідно ч. 1, 3, 4 цієї статті застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.
		Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя прийшов до висновку про зміну підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12024160000000001 від 01.01.2024, запобіжного заходуу вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги до 26.04.2024року включно та з покладенням обов`язків , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
		Також, слідчий суддя звертає увагу, що прокурор або слідчий у кримінальному провадженні повинні довести до відома підозрюваного, з яким саме переліком свідків, останньому заборонено спілкуватись, оскільки не конкретизація таких осіб несе формальний, неефективний спосіб забезпечення цілей кримінального провадження, та позбавляє підозрюваного належним чином розуміти виконання даного обов`язку.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.181, 182,201,202,309 КПК України, слідчий суддя, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання захисників підозрюваного ОСОБА_3  адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12024160000000001 від 01.01.2024 - задовольнити.
		Змінити підозрюваному  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 26.04.2024року, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.
		На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до26.04.2024року, наступні обов`язки, а саме:
		1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
		2.повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 
		3. утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
		4.здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		5. носити електронний засіб контролю.
		Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного  ОСОБА_3  запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та не підлягає оскарженню.
		 
		   Слідчий суддя                                        ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...