Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/65/23 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 15.04.2024. Зареєстровано: 16.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.04.2024.
Дата набрання законної сили: 27.03.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 березня 2024 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  908/65/23 
		 
		Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду: 
		Огородніка К. М.- головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я.
		 
		за участю секретаря судового засідання Ксензової Г. Є.
		за участю прокурора Офісу Генерального прокурора Сімаченка А.О. та  представника Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" - Бойка П.Ю.
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
		 
		на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.06.2023 
		та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2023 
		 
		у справі № 908/65/23
		за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури 
		в інтересах держави в особі позивача - Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області)
		до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
		про стягнення суми збитків
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та процесуальних дій
		До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі позивача - Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (далі - Держекоінспекція) про стягнення з відповідача Державного підприємства (далі - ДП) "Пологівське лісомисливське господарство" на користь держави в особі Держекоінспекції збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сфері охорони, захисту та використання лісів в сумі 1 734 448,03 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" (правонаступником якого є ДП "Пологівське лісомисливське господарство"), усупереч вимог чинного законодавства України, не забезпечено належне використання лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні вказаного держлісгоспу, що призвело до незаконної вирубки дерев, чим заподіяно шкоду на загальну суму 1 734 448,03 грн. Отже, особа на яку покладено обов`язок із збереження лісу не лише не виконала такого обов`язку, а й самостійно здійснила рубку дерев, що беззаперечно свідчить про умисність дій та наявність вини.
		Господарський суд Запорізької області ухвалою від 10.01.2023 прийняв до розгляду вказану позовну заяву та відкрив провадження у справі № 908/65/23.
		Ухвалою від 22.03.2023 господарський суд здійснив процесуальне правонаступництво, замінивши відповідача - ДП "Пологівське лісомисливське господарство" на його правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (далі - ДСГП "Ліси України".
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		Господарський суд Запорізької області рішенням від 03.08.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі № 908/65/23, задовольнив позов; стягнув з ДСГП "Ліси України" на користь держави в особі Держекоінспекції збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сфері охорони, захисту та використання лісів, в сумі                        1 734 448,03 грн; вирішив питання розподілу судового збору.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем лісового законодавства, заподіяння відповідачем шкоди, її розмір, причинно-наслідковий зв`язок між ними, а вина відповідача у вчиненні правопорушення доведена та підтверджується наявними у справі доказами у сукупності.
		Апеляційний господарський суд, погодившись із висновками суду першої інстанції, констатував наявність складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків. Також суд апеляційної інстанції встановив доведеність належними та допустимими доказами факту правонаступництва ДСГП "Ліси України" з 04.11.2021
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги 
		Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДСГП "Ліси України" (далі також скаржник) подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Підставою касаційного оскарження скаржник визначив обставини, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), стверджуючи про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, згідно з якими:
		- приєднання юридичної особи вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються (постанови Верховного Суду Верховного Суду від 25.11.2019 у справі № 296/145/16-ц, від 09.09.2019 у справі № 916/376/15-г та від 15.03.2018 у справі № 903/376/17);
		- за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц);
		- принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови від 02.10.2018 у справі № 910/14//17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 07.07.2021 у справі № 916/2620/20); 
		- допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №905/902/20, постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №904/3242/18, від 07.06.2022 у справі №922/605/15, від 05.07.2022 у справі №904/3866/21).
		Окремо скаржник вказує на те, що висновок Верховного Суду України (постанова від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц), на який посилався апеляційний суд, стосується справ у спорах, що виникають із трудових відносин і цивільних справ, тоді як спір у цій справі належить до категорій господарських справ, зокрема у спорах щодо недоговірних зобов`язань та про відшкодування шкоди. 
		У контексті порушення процесуальних норм скаржник стверджує про таке:              (1) здійснивши необґрунтовану заміну відповідача, суди створили підстави для винесення протиправного рішення про стягнення шкоди з неналежного відповідача (ДСГП "Ліси України"); (2) суди проігнорували, що акт перевірки законності ведення господарської діяльності та заходів з формування і оздоровлення лісів, проведених працівниками Михайлівського лісництва ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" від 24.09.2021, є недійсним та не може бути підставою для звернення до суду, оскільки є неналежним та недопустимим доказом; (3) з незрозумілих причин та правових підстав відсутність підпису одного з інспекторів та невстановлення осіб лісопорушників в Акті раптової перевірки № 1 апеляційний суд визначив "дефектом його змісту"; (4) суд апеляційної інстанції знівелював доводи відповідача про порушення позивачем порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, який допустив складання актів перевірки всупереч вимог статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
		Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
		Прокурор подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін з таких підстав:
		- помилковості аргументів скаржника (відповідача) про відсутність у діях постійного лісокористувача складу цивільного правопорушення та, відповідно, підстав для відшкодування завданих збитків; 
		- безпідставності аргументів заявника касаційної скарги щодо прийняття судових рішень на підставі неналежних та недопустимих доказів; 
		- хибності доводів скаржника про порушення вимог статті 52 ГПК України щодо залучення ДСГП "Ліси України" правонаступником ДП "Пологівське лісомисливське господарство".
		Касаційне провадження
		14.12.2023 до касаційного суду надійшла касаційна скарга ДСГП "Ліси України".
		Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №908/65/23 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий,       Картере В.І., Погребняк В.Я., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2023.
		Верховний Суд постановив ухвалу від 22.12.2023, якою залишив касаційну скаргу ДСГП "Ліси України" без руху, надав скаржнику строк для усунення недоліків.
		На виконання вимог зазначеної ухвали до касаційного суду 28.12.2023 надійшла заява скаржника про усунення недоліків касаційної скарги.
		Верховний Суд ухвалою від 17.01.2024, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДСГП "Ліси України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі №908/65/23, призначив її до розгляду на 06.03.2024 о 11:30 год.
		06.03.2024 розгляд касаційної скарги не відбувся з огляду на перебування судді Погребняка В.Я. на лікарняному з 06.03.2024.
		Верховний Суд ухвалою від 11.03.2024 призначив розгляд касаційної скарги у справі на 27.03.2024 о 11:30 год.
		Ухвалою від 13.03.2024 Верховний Суд задовольнив клопотання ДСГП "Ліси України" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
		У судовому засіданні 27.03.2024 взяли участь прокурор та у режимі відеоконференції представник скаржника (ДСГП "Ліси України"), які надали пояснення щодо суті вимог та доводів касаційної скарги. Держекоінспекція явку повноважних представників не забезпечила, про час та дату судового засідання була повідомлена належним чином.
		Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача (Держекоінспекції).
		Установлені судами фактичні обставини справи
		На підставі пункту 4.1 IV розділу "Інструкції про порядок проведення ревізій лісових обходів (майстерських дільниць)", затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 08.02 2010 № 23, з метою перевірки на предмет збереження лісів та майна, яке знаходиться під охороною матеріально-відповідальних осіб державної лісової охорони, здійснення ними комплексу лісогосподарських та лісоохоронних заходів, наказом директора ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" Костюка Д.В. від 26.08.2021 № 106 "Про проведення раптової ревізії лісових обходів" створено комісію для раптової ревізії лісових обходів Михайлівського лісництва ДП "Запорізьке лісомисливське господарство". Визначено дату проведення ревізії - 02.09.2021.
		Наказом директора ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" Костюка Д.В. від 03.09.2021 № 106 продовжено роботу з проведення ревізії лісових обходів Михайлівського лісництва до 24.09.2021.
		На підставі зазначених наказів комісією у складі інженера з охорони та захисту лісу Коваленка В.М., інженера з лісових культур Клименка В.В., головного спеціаліста відділу лісового господарства та охорони лісу Запорізького Обласного управління лісового та мисливського господарства Гладкого С.І., в присутності майстра лісу Михайлівського лісництва        Малого Є.В., проведено обходи кварталів № 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 38, 39 цього лісництва.
		Під час ревізії (лісового обходу) були виявлені факти незаконної рубки дерев на території Михайлівського лісництва ДП "Запорізьке лісомисливське господарство".
		Так, ділянку лісу площею 7,2 га у кварталі 6 виділ 12 Михайлівського лісництва ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" було заплановано для проведення вибіркової санітарної рубки (формувальна та оздоровча). З метою її проведення працівникам Михайлівського лісництва видано лісорубний квиток від 23.06.2021 № 000528. Відповідно до польової перелікової відомості дерев від 04.05.2021 заплановано до рубки 480 дерев породи "Ясень звичайний".
		Під час проведення лісового обходу (контрольного переліку дерев) встановлено, що ділянка лісу пройдена рубкою, пеньки затавровані біля кореня шийки дерева. Виявлено незаконну рубку працівниками Михайлівського лісництва понад встановлений лісорубним квитком ліміт сироростучих дерев породи "Дуб" у кількості 197 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту.
		Ділянку лісу площею 19 га у кварталі 9 виділ 3 Михайлівського лісництва ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" було заплановано для проведення вибіркової санітарної рубки (формувальна та оздоровча). З метою її проведення працівникам Михайлівського лісництва видано лісорубний квиток від 23.06.2021 № 000528. Відповідно до польової перелікової відомості дерев від 04.05.2021 заплановано до рубки 1 057 дерев породи "Акація біла".
		Під час проведення лісового обходу (контрольного переліку дерев) встановлено, що ділянка лісу пройдена рубкою, пеньки затавровані біля кореня шийки дерева. Виявлено незаконну рубку працівниками Михайлівського лісництва понад встановлений лісорубним квитком ліміт сироростучих дерев породи "Акація біла" у кількості 377 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту. Також, під час ревізії (лісового обходу) комісією виявлено незаконну порубку працівниками Михайлівського лісництва дерев, а саме: - у кварталі 9 виділу 14 виявлено сироростучих дерев породи "Акація біла" у кількості 122 штук, шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту;  - у кварталі 9 виділу 5 виявлено сироростучих дерев породи "Акація біла" у кількості 53 штук, шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту.
		Рубка у вказаних відділах 9 кварталу проводилась працівниками Михайлівського лісництва без належного спеціального дозволу (лісорубного квитка), пеньки сироростучих дерев затавровані біля шийки дерева та в торець.
		Вищевказані порушення відображені в акті раптової ревізії № 1, затвердженому 24.09.2021 начальником ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" Костюком Д.В., та в акті перевірки законності ведення господарської діяльності, та заходів з формування і оздоровлення лісів проведених працівниками Михайлівського лісництва ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" від 24.09.2021. 
		За цим фактом другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021082210000533 від 28.09.2021 за статтями 246, 364 Кримінального кодексу України.
		У ході досудового розслідування з метою підтвердження фактів порушення вимог природоохоронного законодавства та розміру завданих державі збитків, слідчим із залученням представників Держекоінспекції та ДП "Пологівське лісомисливське господарство" проведено огляди ділянок лісу на території Михайлівського лісництва, які зазначені в матеріалах ревізії.
		Встановлено, що на території 6 кварталу 12 виділу Михайлівського лісництва ДП "Пологівське лісомисливське господарство" проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи "Ясень" та "Дуб" у кількості 105 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, що підтверджується протоколом огляду місця події від 18.08.2022 з додатками та листом ДП "Пологівське лісомисливське господарство" від 29.09.2022 № 766.
		Відповідно до висновку судового експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України Павелко В.О. від 04.11.2022 № СЕ-19/108-22/12179-ЕЛ розмір завданих державі збитків складає 177 024,76 грн, який розраховано відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 (далі - Постанова № 665). 
		На території 9 кварталу 3 виділу Михайлівського лісництва ДП "Пологівське лісомисливське господарство" проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи "Акація біла" у кількості 346 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, що підтверджується протоколом огляду місця події від 18.08.2022 з додатками та листом ДП "Пологівське лісомисливське господарство" від 29.09.2022 № 767.
		Відповідно до висновку судового експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України Павелко В.О. від 04.11.2022 № СЕ-19/108-22/12178-ЕЛ розмір завданих державі збитків складає 671 138,40 гри, який розраховано відповідно до Постанови №665. 
		На території 9 кварталу 14 виділу Михайлівського лісництва ДП "Пологівське лісомисливське господарство" проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи "Акація біла" у кількості 93 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, що підтверджується протоколом огляду місця події від 18.08.2022 з додатками.
		Розмір завданих державі збитків складає 287 494,81 грн, які розраховано старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції Південного округу Бойко О.І., відповідно до Постанови № 665. Також розмір вищевказаних збитків підтверджено висновком судової інженерно-екологічної експертизи Запорізького НДЕКЦ МВС України від 28.09.2022 №СЕ-19/108-22/10965-ЕЛ.
		На території 9 кварталу 5 виділу Михайлівського лісництва ДП "Пологівське лісомисливське господарство" проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи "Акація" у кількості 277 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, що підтверджується протоколом огляду місця події від 18.08.2022 з додатками.
		Розмір завданих державі збитків складає 598 790, 06 грн, які розраховано 31.08.2022 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції Південного округу Бойко О.І., відповідно до Постанови № 665. Також розмір вищевказаних збитків підтверджено висновком судової інженерно-екологічної експертизи Запорізького НДЕКІД МВС України від 28.09.2022 № СЕ-19/108-22/10964-ЕЛ.
		Загальний розмір спричиненої державі шкоди незаконною рубкою лісових насаджень складає 1 734 448, 03 грн.
		Щодо правонаступництва
		Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Держлісагентство) від 21.09.2021 №509 діяльність ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" припинено шляхом реорганізації та приєднання до ДП "Пологівське лісомисливське господарство".
		Пунктом 7 Наказу № 509 визначено, що ДП "Пологівське лісомисливське господарство" є правонаступником прав та обов`язків ДП "Запорізьке лісомисливське господарство".
		Наказом Держлісагентства № 961 від 04.11.2022 припинено ДП "Пологівське лісомисливське господарство" (код ЄДРПОУ 00991999) шляхом реорганізації, а саме - приєднання до ДСГП "Ліси України".
		Пунктом 8 Наказу визначено, що ДСГП "Ліси України" є правонаступником прав та обов`язків ДП "Пологівське лісомисливське господарство".
		Ураховуючи наведені вище обставини, прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся з цим позовом до суду, просив стягнути з відповідача 1 734 448, 03 грн збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства через незаконну порубку дерев.
		Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави
		09.12.2022, на виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Запорізькою обласною прокуратурою на адресу Держекоінспекції скеровано лист від за № 12-1071вих-22 про надання інформації щодо вжиття заходів органом контролю завданої шкоди за результатами проведення незаконних рубок на території Михайлівського лісництва.
		Держекоінспекцією листом від 22.12.2022 № 696/06/2-34/06/2-34 повідомлено про невжиття заходів щодо стягнення шкоди, у зв`язку з відсутністю асигнувань з державного бюджету та відсутністю коштів на сплату судового збору. 
		Отже, починаючи з 31.08.2022 (дати здійснення розрахунку завданих державі збитків) і після отримання від прокурора листа від 09.12.2022 Держекоінспекцією у розумні строки не вжито належних заходів для усунення зазначених порушень в межах своїх повноважень, в тому числі, шляхом звернення до суду.
		Зазначені обставини, як встановили суди попередніх інстанцій, свідчать про бездіяльність позивача та наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах в особі Держекоінспекції.
		Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
		Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень з огляду на таке.
		Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави та належності відповідача
		Зміст касаційної скарги свідчить, що правомірність представництва прокурором інтересів держави шляхом звернення із цим позовом в особі Держекоінспекції фактично не оскаржується, а тому з урахуванням принципу диспозитивності Верховним Судом не досліджується.
		Щодо належності відповідача Верховний Суд враховує, що предметом позову у цій справі є вимога про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок не забезпечення постійним лісокористувачем належного використання лісових ресурсів, що призвело до незаконної вирубки дерев.
		За встановлених судами попередніх інстанцій обставин, на дату здійсненого правопорушення постійним лісокористувачем було ДП "Запорізьке лісомисливське господарство", правонаступником якого згідно Наказу Держлісагентства від 21.09.2021 №509 було ДП "Пологівське лісомисливське господарство", яке, у свою чергу, Наказом Держлісагентства № 961 від 04.11.2022 припинено шляхом реорганізації, а саме - приєднання до ДСГП "Ліси України".
		Ключові доводи скаржника в цій частині полягають у безпідставній та неправомірній заміні позивача у цій справі з ДП "Пологівське лісомисливське господарство" на ДСГП "Ліси України".
		Частиною першою статті 52 ГПК України, зокрема, унормовано, що у разі припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. 
		Відповідно до частин першої, п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
		Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення врегульований статтею 107 Цивільного кодексу України, відповідно до положень частин другої, третьої якої після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
		Водночас статтями 104, 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесенням запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц).
		У зазначеній постанові Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду також вказала, що датою виникнення універсального правонаступництва підприємства, яке припиняється шляхом приєднання, необхідно вважати дату видання наказу, з якої він є правонаступником державного підприємства. Такий момент не може пов`язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 922/817/18, від 06.12.2022 у справі №917/436/21).
		З матеріалів цієї справи, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Пунктом 8 Наказу Держлісагентства № 961 від 04.11.2022 визначено, що ДСГП "Ліси України" є правонаступником прав та обов`язків ДП "Пологівське лісомисливське господарство". Крім того, судами з`ясована наявність у матеріалах справи Наказу Держлісагентства від 08.02.2023 № 201 "Про затвердження передавального акту державного підприємства "Пологівське лісомисливське господарство" та самого Передавального акта від 06.02.2023, якими підтверджено факт правонаступництва ДСГП "Ліси України" усього майна, прав та обов`язків ДП "Пологівське лісомисливське господарство".
		Ураховуючи доведеність належними та допустимими доказами факту правонаступництва, Верховний Суд не вбачає порушення норм статті 52 ГПК України у здійсненні господарським судом першої інстанції ухвалою від 22.03.2023 заміни ДП "Пологівське лісомисливське господарство" на належного відповідача у цій справі - ДСГП "Ліси України", правомірність чого перевірено та вірно підтверджено апеляційним господарським судом.
		Дійшовши такого висновку, касаційний суд відхиляє доводи скаржника в цій частині з підстав їх необґрунтованості. 
		При цьому аргументи скаржника про нерелевантність застосованої попередніми судовими інстанціями практики Верховного Суду (наведених у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц висновків) до обставин цієї справи колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки відмінність юрисдикції та категорії спору не зумовлює відмінне застосування положень статтей 104, 107 ЦК України.
		Колегія суддів зауважує, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції потрібно виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати касаційного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати касаційного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів касаційного суду (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі №607/1662/21).
		У цьому контексті важливо також зазначити, що Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 755/10947/17 (постанова від 30.01.2019) зробила висновок, відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція.
		У зв`язку з цим, колегія суддів вважає правильним урахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування положень статтей 104, 107 ЦК України, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц, чим спростовуються помилкові твердження скаржника про неврахування судами правових позицій, що містяться у постановах Верховного Суду (у складі колегій суддів) від 15.03.2018 у справі № 903/376/17, від 09.09.2019 у справі № 916/376/15-г та від 25.11.2019 у справі № 296/145/16-ц.
		Щодо суті спору та предмету позову
		Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства внаслідок незаконної вирубки дерев.
		Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
		Згідно статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
		Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
		Системний аналіз положень статті 86, пункту 5 частини другої статті 105, статті 107 ЛК України дає підстави для висновку про те, що у випадку порушення вимог щодо організації охорони і захисту лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, а також передбачено, що підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
		Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
		Отже, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. При цьому, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 16.08.2022 у справі №925/1598/20, від 11.01.2024 у справі № 922/618/22, від 24.01.2024 у справі №907/449/22).
		Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
		Водночас у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
		Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. 
		З матеріалів справи вбачається, що, задовольняючи позовні вимог, суди попередніх інстанцій керувалися доведеністю прокурором належними та допустимими доказами в порядку вимог статей 74, 76-77 ГПК України наявності складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків.
		Так, суди з посиланням на висновки Верховного Суду у постановах від 26.05.2022 у справі 922/2317/21, від 26.07.2022 у справі № 924/883/21, від 18.05.2023 у справі №914/669/22, врахували, що для встановлення факту правопорушення основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований такий факт та який відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є документом, що фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.
		Господарськими судами з`ясовано, що:
		- 24.09.2021 Актом раптової ревізії № 1 (далі - Акт ревізії) та Актом перевірки законності ведення господарської діяльності та заходів з формування і оздоровлення лісів (далі - Акт перевірки), проведених працівниками Михайлівського лісництва ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" від, зафіксовані факти правопорушень, а саме - незаконної рубки дерев на відповідній території;
		- Акт ревізії та Акт перевірки містять відомості, зазначені у частині шостій статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"; у Акті ревізії зазначено детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні вимоги законодавства. Отже, цей Акт є належним доказом, в якому зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння і порушення природоохоронного законодавства, і який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання;
		- Акт перевірки є чинним, зазначені в акті відомості відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані; 
		- попри неможливість оскарження зазначених Актів, які самі по собі не породжують правових наслідків (оскільки є носіями доказової інформації про виявлення контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства), відповідач не був позбавлений права оскаржувати дії Держекоінспекції з проведення 24.09.2021 раптової ревізії й перевірки та їх результати, чого зроблено не було;
		- посилаючись на дефекти Акта ревізії та Акта перевірки від 24.09.2021 Держекоінспекції як доказів у справі, відповідач не доводить відсутності самого факту незаконної порубки дерев на території Михайлівського лісництва, що встановлено судами на підставі дослідження також інших наявних доказів у сукупності (протоколів огляду (т. 1 а.с. 63-65, 73-75, 86-91, 99-102), висновків експертів, матеріалів кримінального провадження);
		- відповідні розрахунки розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок незаконної порубки дерев, здійснені Держекоінспекцією правомірно з урахуванням діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев у відповідності до вимог чинного законодавства;
		- розмір шкоди також підтверджений висновками судових інженерно-екологічних експертиз (т. 1 а.с. 68-72, 80-85, 93-98, 104-109), які підготовлені у межах кримінального провадження атестованим судовим експертом, який був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а самі висновки відповідають положенням 98 ГПК України, що не спростовано відповідачем у встановленому законом порядку
		- контррозрахунку відповідачем не здійснено і доказів невідповідності обчисленого розміру шкоди суду не надано;
		- охорона і захист лісів є складовою частиною діяльності відповідача, проте факт самовільної рубки дерев, про що складені Акт ревізії та Акт перевірки, свідчать про неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок; 
		- недотримання відповідачем нормативно визначених правил проведення вибіркової санітарної рубки лісу є протиправною формою поведінки, в результаті якої була проведена рубка дерев у лісовому масиві (кварталі та виділі) Михайлівського лісництва понад встановлений лісорубним квитком ліміт сироростучих дерев породи "Дуб" у кількості 197 штук та "Акація біла" у кількості 377 штук, а також "Акація біла" у кількості 122 штук та 53 штуки, на рубку яких не видавались лісорубні квитки (без їх фактичного відводу).
		З наведеного вище вбачається, що господарськими судами була надана оцінка наявним у справі доказам у їх сукупності та встановлено наявність: (1) незаконної порубки дерев на відомчій відповідачу території, що свідчить про протиправність поведінки постійного лісокористувача; (2) шкоди, розмір якої доказово підтверджено, його контрозрахунку відповідачем не надано; (3) причинно-наслідкового зв`язку шкоди з протиправною поведінкою відповідача, адже заподіяння збитків зумовлено невиконання ним обов`язкових умов проведення вибіркової санітарної рубки лісу.
		При цьому судами враховано, що вина відповідача у здійсненні рубки дерев без дотримання правил проведення вибіркової санітарної рубки лісу презюмується та ним не спростована, адже відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 19, пункту 5 частини першої статті 64 ЛК України він як постійний лісокористувач не виконав свого обов`язку щодо здійснення охорони лісу від незаконних рубок та дотримання правил і норм використання лісових ресурсів (в цьому разі правил проведення вибіркової санітарної рубки лісу).
		За таких обставин, попередні судові інстанції дійшли вірного висновку про доведеність належними та допустимими доказами наявності складу цивільного правопорушення у діях лісокористувача щодо незабезпечення ним охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допущення самовільної вирубки лісу.
		Доводи заявника касаційної скарги про те, що в порушення процесуальних норм судами не враховано недійсність Акта перевірки є безпідставними, адже судження відповідача про недійсність цього Акта є лише його власною оцінкою, що не відповідає з`ясованим судами обставинам. 
		Верховний Суд враховує, що не встановлення в акті лісопорушників, які скоїли незаконну рубку дерев, не спростовує висновків судів про незабезпечення постійним лісокористувачем охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території. При цьому відсутність у складеному працівниками Держекоінспекції акті перевірки (ревізії) підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується лише оформлення результатів перевірки та не може свідчити про неналежність та недопустимість такого доказу (акта) за відсутності порушень правил проведення перевірки. Більш того, судами попередніх інстанцій встановлено факт незаконної порубки дерев на території Михайлівського лісництва на підставі дослідження також інших доказів у їх сукупності, що зазначено вище.
		З огляду на таке, аргументи скаржника в цій частині не стосуються питань права та правозастосування, а за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення інших фактичних обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції в силу приписів статті 300 ГПК України.
		Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з висновками місцевого та апеляційного судів стосовно оцінки фактичних обставин у цій справі і спрямовані на доведення необхідності їх переоцінки у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позову прокурора.
		Колегія суддів також відхиляє посилання скаржника на неврахування судами правових висновків (щодо застосування принципів допустимості та вірогідності доказів), викладених у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №905/902/20, постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №904/3242/18, від 07.06.2022 у справі №922/605/15, від 05.07.2022 у справі №904/3866/21, від 02.10.2018 у справі № 910/14//17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 07.07.2021 у справі № 916/2620/20, оскільки такі висновки були зроблені у неподібних правовідносинах та є нерелевантними для цієї справи; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів. 
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову з підстав доведення прокурором наявності складу правопорушення ґрунтується на встановлених обставинах та оцінених доказах, а також повністю узгоджується з приписами чинного законодавства.
		Таким чином, доводи скаржника про невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів відхиляє з підстав їх необґрунтованості.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржувані судові рішення у справі, Верховний Суд не встановив порушення та невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.
		На підставі викладеного та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача та необхідність залишення оскаржуваних судових рішень у цій справі без змін.
		Розподіл судових витрат
		У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.
		 
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" залишити без задоволення.
		 
		2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 01.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі № 908/65/23 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                                К. М. Огороднік 
		Судді                                                                                                    В. І. Картере
		                                                                                                    В. Я. Погребняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...