Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/9627/24-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано судом: 16.04.2024. Зареєстровано: 16.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2024.

Номер судового провадження: 2-5351/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/9627/24-ц 
		пр. 2-5351/24
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		Головуючого судді- Бусик О.Л.,
		при секретарі судового засідання - Романенко Ю.О.,
		позивач: ОСОБА_1 
		відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Альфа-гарант»
		розглянув в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-гарант» про стягнення пені та трьох відсотків річних за прострочення виплати страхового відшкодування,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		27 лютого 2024 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача пені за весь час прострочки виконання грошових зобов`язань в розмірі 15 581,16 грн., трьох відсотків річних 1079 грн., та судових витрат.
		В обґрунтування позову посилається на те, що 12.08.2022 о 17:30 год. в м. Дніпро по вул. Янтарна, 67 біля е/о №9 водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Renault Scenic, державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення п. 12.3 ПДР України, не обрав безпечної швидкості руху, при виявленні перешкоди не вжив заходів для зменшення швидкості руху транспортного засобу, внаслідок чого вчинив зіткнення з автомобілем Nissan Note, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, спричинена майнова шкода. Вина ОСОБА_3 підтверджена постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.09.2022 у справі №199/6554/22. Розмір завданих позивачеві збитків складає 83764,78 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант». Позивач звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування, надав відповідні документи. В подальшому позивач направив відповідачу висновок судової автотоварознавчої експертизи. Втім, ТДВ СК «Альфа-Гарант» лише частково виплатило страхове відшкодування в розмірі 51955,37 грн. Тобто, з урахуванням франшизи, недоплата складає 29309,41 грн.
		Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2023 року залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 29309,41 грн, витрати, пов`язані із залученням експерта, в розмірі 4500,00 грн, судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн., а всього 37809,41 грн. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» в дохід держави судовий збір у розмірі 672,41 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 401,19 грн.
		Вказане судове рішення, що набрало законної сили 12.02.2024 року, відповідач добровільно виконав 23 лютого 2024 року.
		Отже саме безпідставне зменшення страхового відшкодування відповідачем стало наслідком звернення позивача до суду з метою поновлення свого порушеного права, те це свідчить про наявність з боку боржника (страховика) прострочки виконання належним чином грошового зобов`язання перед кредитором саме з дати такої часткової сплати (01.12.2022), до дати виконання рішення суду у повному обсязі (23.02.2024).
		Оскільки позивач отримав часткову виплату 01 грудня 2022 року, а страхове відшкодування потерпілому в належному розмірі було здійснене відповідачем лише 23.02.2024 року, то термін прострочки виконання зобов`язання з боку відповідача складає 448 дні, а отже розмір пені за період з 02.12.2022 року по 23.02.2024 року становить 15 581,16 грн., 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за вказаний вище період 1079 грн., а разом 16 660, 16 гривень.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 лютого 2024 року відкрито провадження в порядку позовного (спрощеного) без повідомленням сторін.
		07 березня 2024 року від представника відповідача до суду поштовим зв`язком направлено відзив на позовну заяву з якого вбачається, що 01.12.2022 року відповідачем було виплачено страхове відшкодування на користь позивача у розмірі - 51 955 (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 37 копійок.
		З огляду на зазначене, відповідач виконав вимоги, передбачені Законом України «Пpo обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодувавши у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП майну позивача.
		B свою чергу відповідач, не погоджуючись із розміром виплаченого страхового відшкодування на його користь, звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.
		Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2023 року по справі №199/820/23 стягнуто з відповідача страхове відшкодування у розмірі - 29 309 грн. 41 коп., витрати, пов`язані із залученням експерта у розмipi - 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі-4 000 (чотири тисячі) гривень.
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12.02.2024 року по справі No199/820/23 рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2023 року залишено без змін.
		27.02.2024 року позивач звернувся до Печерського районного суду з позовною заявою про стягнення відповідача пені у розмірі - 15 581 грн. 16 коп. та трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі - 1 079 грн. за період починаючи з 01.12.2022 року по 23.02.2024 року.
		Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність - скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки(штрафу, пені).
		Отже, аналіз наведених вище норм Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитору до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.
		Позивач зазначає про нарахування штрафних санкцій у вигляді пені та трьох відсотків річних за пpocтpoчeння виконання грошового зобов`язання починаючи з 01.12.2022 року, але вказана дата не повинна братись судом до увагу, з огляду на наступне.
		Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
		Враховуючи те, що заява про страхове відшкодування, подана позивачем, датована 22.08.2022 poкy, a отже, беручи до уваги положення п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», останнім днем строку, в межах якого відповідач повинен був прийняти відповідне рішення про виплату або відмову у здійсненні страхового відшкодування є - 20.11.2022 року (90 днів, починаючи з 23.08.2022 року).
		У зв`язку з вище викладеним, керуючись положеннями до ст. 258 Цивільного кодексу України, останнім днем нарахування санкцій у вигляді пені та трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов`язання є - 20.11.2023 року, тобто через один рік з дня прострочення виконання зобов`язання. Відповідно останнім днем звернення з позовною заявою про стягнення пені та трьох відсотків річних також є 20.11.2023 року.
		Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Тобто, позивач мав право у передбачений чинним законодавством строк, а саме до 20.11.2023 року звернутись до суду з позовною заявою про стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гapaнт» пені та трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, проте позивач звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі спливом річного строку позовної давності, передбаченого ч. 2 ст. 258 ЦПК України, а саме 27.02.2024 року.
		Враховуючи вищевикладене просив суд застосувати спеціальну позовну давність до позовних вимог позивача та відмовити в задоволенні позовних вимог.
		19 березня 2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що з матеріалів справи убачається, що 01 грудня 2022 року відповідач сплатив потерпілому частину від належної до виплати страхового відшкодування, що стало приводом для звернення до суду із відповідним позовом про стягнення недоплаченого відшкодування.
		Зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), а тому 23 лютого 2023 року (дата перерахування страхового відшкодування на рахунок позивача у повному обсязі) і є датою, коли зобов`язання припинилося.
		Відповідно до п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
		Отже спеціальним Законом встановлений строк нарахування пені протягом всього періоду за який вона нараховується, тобто без обмежень по часу. Отже термін безпідставної затримки у виплаті страхового відшкодування у належному (повному) обсязі становить строк з 01.12.2022 року по 23 лютого 2024 року.
		Разом із цим, згідно п.п. 12, 19 «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ЦК України: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину; У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
		Тому позивачем не пропущений строк позовної давності при звернення до суду із позовом про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасну сплату регламентної виплати.
		Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. 
		Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
		12.08.2022 о 17:30 год. в м. Дніпро по вул. Янтарна, 67 біля е/о №9 водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Renault Scenic, державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення п. 12.3 ПДР України, не обрав безпечної швидкості руху, при виявленні перешкоди не вжив заходів для зменшення швидкості руху транспортного засобу, внаслідок чого вчинив зіткнення з автомобілем Nissan Note, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, спричинена майнова шкода. Вина ОСОБА_3 підтверджена постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.09.2022 у справі №199/6554/22. Розмір завданих позивачеві збитків складає 83764,78 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант». Позивач звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування, надав відповідні документи. В подальшому позивач направив відповідачу висновок судової автотоварознавчої експертизи. Втім, ТДВ СК «Альфа-Гарант» лише частково виплатило страхове відшкодування в розмірі 51955,37 грн. Тобто, з урахуванням франшизи, недоплата складає 29309,41 грн.
		Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2023 року залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 29309,41 грн, витрати, пов`язані із залученням експерта, в розмірі 4500,00 грн, судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн., а всього 37809,41 грн. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» в дохід держави судовий збір у розмірі 672,41 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 401,19 грн.
		Вказане судове рішення набрало законної сили 12.02.2024 року.
		23.02.2024 року відповідачем добровільно перераховано на рахунок позивача недоплачену частину страхового відшкодування у розмірі 29 309,41 грн.
		Згідно ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
		Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
		Страховик несе відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати Страхувальнику пені.
		Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Посилання сторони відповідача на пропущення позивачем спеціального строку позовної давності суд вважає безпідставними, оскільки, по-перше, строк позовної даності починається не від часу ДТП, а від часу, коли відповідач зі спливом 90 днів з дня звернення позивача з приводу отримання регламентної виплати, її не здійснив, а по-друге, згідно п.п. 12, 19 «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ЦК України: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину; у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
		Тому позивачем не пропущений строк позовної давності при зверненні до суду із позовом про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасну сплату регламентної виплати . У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня у справі № 761/6406/16-ц встановив, що у разі простроченої страхової виплати зі страхової компанії стягується, окрім самої виплати, 3% річних за весь період прострочення, а також пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
		Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
		Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.10.2019 у справі № 452/3519/15 (провадження № 61-14973св18) зазначено, що правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися між сторонами у справі на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є грошовим зобов`язанням.
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.09.2019 у справі № 757/26834/15-ц (провадження № 61-23871св18) зазначено, що оскільки за своєю правовою природою зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування є грошовим, до спірних правовідносин слід застосовувати положення статті 625 ЦК України щодо стягнення зі страхової компанії трьох відсотків річних від простроченої суми та інфляційних втрат.
		За змістом аналізованої норми закону, нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові.
		Зважаючи на особливу юридичну природу правовідносин сторін у вигляді відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором страхування, нарахування пені за несвоєчасне виконання договору страхування узгоджується з положеннями статті 992 ЦК України, відповідно до яких у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2020 у справі № 758/16044/16-ц (провадження № 61-913св17) вказано, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).
		Крім того, у п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
		За змістом ч. 1 ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
		Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.10.2019 у справі № 200/4309/14-ц (провадження № 61-23763св18) зазначено, що інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.
		Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
		Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
		Відповідно до п. 34.4 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
		Судом також, встановлено, що сума недоплаченого страхового відшкодування, була встановлена судом під час розгляду справи № 199/820/23 та відповідає тій, яка була визначена оцінювачем за замовленням позивача.
		Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		У статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		За нормами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
		Враховуючи наведені норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, та оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа - Гарант» на користь позивача - ОСОБА_1 пені в розмірі 15 581,16 грн., трьох відсотків річних - 1079 грн., а разом 16 660 грн.
		На момент ухвалення рішення суд позбавлений можливості вирішити питання щодо витрат на професійну правничу допомогу, оскільки стороною позивача не надано остаточного розрахунку понесених судових витрат. Дане питання може бути вирішене судом додатково на підставі частини восьмої статті 141 ЦПК України.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягнення сплачений судовий збір у розмірі 969 грн.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12,13,19,76-81,89, 141,187, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа - Гарант» про стягнення пені та про стягнення пені та трьох відсотків річних за прострочення виплати страхового відшкодування - задовільнити.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа - Гарант» на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 15 581,16 грн., 3% річних в розмірі 1079 грн.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа - Гарант» на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 969 грн.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
		Відповідач: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа - Гарант», (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598).
		Повний текст рішення складено 12 квітня 2024 року.
		 
		 
		 
		Суддя О.Л. Бусик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...