Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/1847/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано судом: 16.04.2024. Зареєстровано: 16.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2024.

Номер судового провадження: 2-а/199/27/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                        
		                                   Справа № 199/1847/24
		                                   (2-а/199/27/24) 
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		15.04.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Носенко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження у залі суду міста Дніпра адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркування Дніпровської міської ради, головного спеціалістаінспектора з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Міхалевича Руслана Євгеновича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
		В С Т А Н О В И В:
		 
		До суду надійшов адміністративний позов позивача до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії 1ДІ № 00482591 від 15 лютого 2024 року.
		В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на те, що він здійснив зупинку свого транспортного засобу - легкового автомобіля «Мазда 6», державний номер НОМЕР_1 о 09 годині 20 хвилин за адресою: м. Дніпро, Юліуша Словацького, б. 4. Повідомленням інспектора з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням ОСОБА_2 № ІД 01326526 від 09.02.2024 року, яке було залишене на лобовому склі автомобіля, позивача було повідомлено про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме порушення вимог п. 15.10 (б) ПДР України та накладено штраф у розмірі 340 грн.
		Вважаючи, що зазначене рішення посадової особи є протиправним, скаргою від 13 лютого 2024 року позивач звернувся у адміністративному (досудовому) порядку до відповідача із вимогою про її скасування. Листом від 19 лютого 2024 року в задоволенні скарги позивача було відмовлено.
		08 березня 2024 року позивач особисто отримав рекомендованим листом постанову про накладання адміністративного стягнення серії 1ДІ № 00482591 від 15 лютого 2024 року до вказаного вище повідомлення, якою останнього було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме порушення вимог п. 15.10 (б) ПДР України, та накладено адміністративний штраф в розмірі 340 грн.
		У позові проти спірної постанови позивач заперечує, вважає її протиправною, оскільки в даному випадку, на його думку, відсутнє порушення п.п. «б» п. 15.10 розділу 15 ПДР, так як зупинка автомобіля здійснена на тротуарі із дотриманням умов, передбачених п.п. «в» п.15.10 розділу 15 ПДР. Крім того, позивач зазначає, що інспекцією не зафіксовано, що автомобіль припарковано у дії дорожніх знаків, які дозволяють чи забороняють зупинку чи стоянку, як того вимагає п.п. «б» п. 15.10 розділу 15 ПДР, а тому просить постанову скасувати, стягнути на його користь судовий збір.
		Ухвалою судді від 18 березня 2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в спрощеному порядку.
		Відповідач  Інспекція з питань контролю за паркування Дніпровської міської ради надав суду письмовий відзив на позов, в якому останній зазначив, що 09.02.2024 року в м. Дніпро на вулиці Ю. Словацького б. 4 повідомленням інспектора з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням ОСОБА_2 № ІД 01326526, яке було залишене на лобовому склі автомобіля «Мазда 6» д.н.з. НОМЕР_2 , позивача було проінформовано про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме порушення вимог п. 15.10 (б) ПДР України. За результатами розгляду справи було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії 1ДІ № 00482591 від 15.02.2024 року. Як стверджує відповідач у відзиві на позов, дія п. п. «в» п.15.10 ПДР не поширюється на даний випадок, оскільки автомобіль позивача знаходився не на краю тротуару, що примикає до проїзної частини, а безпосередньо на тротуарі. Крім цього, позивач здійснив рух по тротуару, що само по собі вказує на порушення вимог ПДР України.
		Суд дослідивши наявні докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення серії 1ДІ № 00482591 від 15.02.2024 року, винесеної головним спеціалістом інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Міхалевичем Русланом Євгеновичем позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за порушення вимог п.п. «б» п. 15.10 Правил дорожнього руху за обставин: о 09 годині 20 хвилин 09.02.2024 транспортним засобом «МАЗДА 6» державний номер НОМЕР_1 , здійснено стоянку в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, Вул. Ю. Словацького 4, чим вчинено порушення правил стоянки.
		Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
		Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
		Позивачем та Інспекцією з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради долучено фотознімки, з яких вбачається, що, дійсно, автомобіль позивача перебуває на тротуарі. При цьому, в даному випадку на вказаних вище фотознімках не зафіксовано, що автомобіль припарковано у дії дорожніх знаків, які дозволяють чи забороняють зупинку чи стоянку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		Відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Аналізуючи норми вище приведеного законодавства, суд зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів.
		Розглянувши матеріали справи, суд зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена та не підтверджується належними доказами.
		Позивач заперечує проти порушення ним правил дорожнього, оскільки на його думку автомобіль припаркований, не в зоні дії дорожніх знаків, які забороняють зупинку чи стоянку, а відповідно до вимог п.п. «в» п. 15.10 Правил дорожнього руху, з одночасним дотримання трьох правил, а саме: стоянка здійснена легковим автомобілем; стоянка здійснена на краю тротуару, який відмежований від проїзної частини газоном; стоянка здійснена таким чином, що для руху пішоходів залишається понад 2 метри. 
		Дійсно, на наданих фотознімкам, зафіксовано, що автомобіль «Мазда 6» державний номер НОМЕР_1 , перебував на краю тротуару. Проте не зафіксовано, що він здійснив зупинку чи стоянку, припаркований у дії забороняючого дорожнього знаку, крім цього відстань для руху пішоходів на тротуарі між автомобілем позивача та будинком поруч очевидно перевищує 2 метри.
		Відповідно до пункту 15.10 ПДР (в) стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху залишається щонайменше 2 м.
		Пунктом 1.10 ПДР України зазначено, що тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.
		Суд звертає увагу на те, що за диспозицією п.п. «в» п. 15.10 ПДР України краєм тротуару є зовнішній бік тротуару, що знаходиться біля дорожньої полоси для руху транспортних засобів або відмежований від неї газоном. При цьому, паркування автомобілів на краю тротуару із залишенням по внутрішній його стороні 2 метри для вільного руху пішоходів передбачає уникнення руху транспортного засобу джерела підвищеної небезпеки по тротуару та убезпечення тим самим пішоходів, забезпечення вільного руху тротуаром.
		З приводу посилання відповідача на порушення інших Правил дорожнього руху України та неможливість здійснення стоянки транспортного засобу відповідно до вимог п.п. «в» пункту 15.10 ПДР розділу 15 Правил дорожнього руху, оскільки транспортним засобом здійснюється рух тротуаром, слід зазначити що Касаційним адміністративним судом Верховного суду від 07.11.2019 по справі №524/9162/16-а, вказано, що рух автомобіля тротуаром, пов`язаний із заїздом/виїздом на місце стоянки у межах вимог пункту 15.10 «в» ПДР, не може містити склад порушення пункту 11.13 вказаних правил.
		Відтак, зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що водій наділяється правом на здійснення стоянки автомобіля на тротуарі за умови одночасного дотримання трьох вимог, а саме: стоянка здійсниться легковим автомобілем та мотоциклом; стоянка здійснюється на краю тротуару; стоянка здійснюється таким чином, що для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
		У даному випадку доказами по справі підтверджується, що позивач залишив легковий автомобіль на тротуарі біля краю, залишивши очевидно більше двох метрів для вільного руху пішоходів.
		Таким чином, здійснюючи стоянку транспортного засобу на тротуарі із забезпеченням проходу для пішоходів не менше 2 метрів, водій підпадає під виключення із заборони, а відтак не порушує правил зупинки та стоянки, визначені в ПДР.
		З фотознімків, наданих позивачем, вбачається, що транспортний «Мазда 6», державний номер НОМЕР_1 , був запаркований на тротуарі таким чином, що підпадає під виключення з заборони пп. «в» пункту 15.10 ПДР, оскільки пішоходам забезпечено для проходу ширину тротуару, тобто водієм не порушено правил зупинки та стоянки, визначених в ПДР.
		Відповідачем суду не доведено, що позивачем порушено пп. «в» пункту 15.10 ПДР.
		Обов`язок доказування покладається на суб`єкта, який виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення.
		Згідно пунктів 15.1, 15.10. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватися у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. Стоянка забороняється: а) у місцях, де заборонена зупинка; б) на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками); в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м; г) ближче 50 м від залізничних переїздів; ґ) поза населеними пунктами в зоні небезпечних поворотів і випуклих переломів поздовжнього профілю дороги з видимістю або оглядовістю менше 100 м хоча б в одному напрямку руху; д) у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів; е) ближче 5 м від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів, місце розміщення або облаштування яких відповідає вимогам законодавства; є) на газонах.
		Окрім того, пункт 15.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, містить підпункт «в», де вказано, що зупинка, стоянка можлива на тротуарах, автомобілі можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
		З фотодоказів вбачається, що автомобіль позивача здійснив зупинку, стоянку таким чином, щоб не заважати руху пішоходів.
		Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Суд також зазначає на практику Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір за подання позову в розмір 484,48 грн., який підлягає стягненню із відповідача - Інспекції з питань контролю за паркування Дніпровської міської ради. 
		На підставі вищевикладеного, керуючись, ст.ст. 122, 222, 251, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, головного спеціаліста інспектора з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Міхалевича Руслана Євгеновича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
		Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії 1ДІ № 00482591 від 15.02.2024 року, винесену головним спеціалістом інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Міхалевиче Русланом Євгеновичем, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн., провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 484,48 грн.
		Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі у десятиденний строк з проголошення судового рішення апеляційної скарги.
		 
		Суддя                                        В.В. Руденко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...