Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/4921/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 16.04.2024. Зареєстровано: 16.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2024.
Дата набрання законної сили: 16.05.2024
Номер судового провадження: 1-кп/308/407/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023070000000010

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/4921/23
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		15 квітня 2024 року                                м. Ужгород
		 
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі колегії суддів головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке 18.01.2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023070000000010 по обвинуваченню:  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Лучки, Мукачівського району, Закарпатської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 Кримінального кодексу України, -
		ВСТАНОВИВ:
		Громадянин України ОСОБА_7 у грудні 2022 року, перебуваючи на території російської федерації, в умовах військового конфлікту та прямої збройної агресії російської федерації проти України, усвідомлюючи що він діє в інтересах держави-агресора на шкоду інтересам України, вступив на строкову службу до лав збройних сил російської федерації.
		Так, ОСОБА_7 , будучи громадянином України, в той же час, набувши громадянство російської федерації, на початку грудня 2022 року, вступив на строкову службу до лав збройних сил російської федерації в період збройної агресії російської федерації проти України, всупереч вимогам ст.ст. 4, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 1, 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 3, 6, 8, 23, 24 Закону України «Про військову обов`язок та і військову службу» тобто вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненому в умовах воєнного стану.
		Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 будучи громадянином України не пізніше 2017 року виїхав на постійне місце проживання до російської федерації в м. Пенза, де, в подальшому, одружився на громадянці російської федерації та набув російське громадянство. В той же час, ОСОБА_7 із громадянства України не вийшов та із відповідними заявами до органів міграційної служби не звертався.
		Поряд з цим, у період до приблизно 05 години 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент російської федерації владімір путін, а також інші невстановлені представники військово-політичного керівництва рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації ОСОБА_8 від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів зс рф на територію України.
		Так, 24 лютого 2022 року о 5 годині президентом російської федерації владіміром путіним оголошено рішення розпочати військову операцію в Україні, у зв`язку з чим на виконання вищевказаного наказу, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади рф, її збройних сил, спецслужб та інших осіб, військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької та інших областей, в тому числі вийшовши за межі адміністративних кордонів Херсонської, Миколаївської, Запорізької областей, та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також окупували частин вказаної території України, чим змінили межі її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що частково продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
		24 лютого 2022 року указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
		Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII, відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року якою російську федерацію визнано державою-агресором, яка здійснює збройну агресію проти України, розв`язала і веде повномасштабну агресивну війну проти України та Українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства.
		Поряд з цим, ОСОБА_7 перебуваючи на території російської федерації, не пізніше грудня 2022 року, отримав повістку за місцем роботи з вимогою з`явитися до військового комісаріату для подальшого оформлення на проходження строкової військової служби в лавах збройних сил російської федерації. Так, ОСОБА_7 , будучи громадянином України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи, що внаслідок його дій буде завдано шкоду державній безпеці України у вигляді заподіяння шкоди територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, на порушення вимог ст.ст. 4, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 1, 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 3, 6, 8, 23, 24 Закону України «Про військову обов`язок та і військову службу», усвідомлюючи те, що на момент його призову російська федерація безпосередньо веде військову агресію проти України, проходити строкову військову службу у лавах рф не відмовився та виконав вимогу щодо явки до військового комісаріату, після чого був призваний на проходження строкової служби у лавах збройних сил країни-агресора  рф.
		В подальшому, після проходження підготовки в учбовому центрі для подальшого несення строкової служби, 29 січня 2023 року, громадянин України ОСОБА_7 прийняв присягу на вірність російській федерації та розпочав проходження строкової служби в лавах армії країни-агресора.
		Таким чином ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України, а саме: державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду територіальній цілісності та недоторканності, державній безпеці, обороноздатності України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненому в умовах воєнного стану.
		Так, відповідно до ст. 129 Конституції України,ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.
		Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, знає про розпочате щодо нього кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, ухвалою суду від 02.06.2023 року прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно вказаного вище обвинувального акту та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченого. У зв`язку з цим обвинувачений ОСОБА_7 не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті пред`явленого йому обвинувачення.
		Відповідно до ч. 2ст. 7 КПК Українизміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1ст. 7 КПК України).
		Суть принципу законності відповідно до ч. 1ст. 9 КПК України,крім іншого,полягає утому,що підчас кримінальногопровадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України,цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Згідно ч. 1ст. 10 КПК України,суть принципурівності передзаконом ісудом полягаєу тому,що неможе бутипривілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3ст. 323 КПК України),суд,зберігаючи неупередженістьта безсторонність,надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписівст.2КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Обвинувачений ОСОБА_7 , будучи обізнаний, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження та обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з`явився, незважаючи на судові повістки (оголошення), надані до газети «Урядовий кур`єр» .
		У судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 просила закрити кримінальне провадження за недоведеністю вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
		Суд вважає, що дослідженими у суді доказами винуватість ОСОБА_7 у вчинені даного кримінального правопорушення доведена .
		Зокрема допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказав, що ОСОБА_7 є його рідним молодшим братом. Вказав, що ОСОБА_7 знаходиться на території російської федерації, він призваний на військову службу в армію російської федерації. На територію російської федерації ОСОБА_7 переїхав десь шість років тому, щоб одружитися. Контакт із братом підтримує через Інтернет, зокрема через месенджер «Viber». Про факти звернення ОСОБА_7 до відповідних органів із заявою про позбавлення його громадянства України ОСОБА_9 не відомо, поряд з цим, в ході однієї із розмов по відозв`язку ОСОБА_7 сказав, що має російське громадянство і навіть показав ОСОБА_9 свій паспорт. ОСОБА_9 також вказав, що йому відомо, що його брат, ОСОБА_7 , вступив на строкову службу в збройні сили рф, про що останній повідомив під час однієї із розмов по відеозв`язку. ОСОБА_9 зазначаив, що його брат, ОСОБА_7 , повідомляв, що проходить військову службу у військовій частині за 100 кілометрів від м. Пензи, рф.
		Відповідно до ст. ст. 84-85 КПКУкраїни,доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 111 КК України, стверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового слідства доказами, а саме:
		- рапортом про вчинене кримінальне правопорушення №5/3-94 від 18.01.2023 року, згідно якого громадянин України ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 15.01.2014 Мукачівським РС ГУДМСУ в закарпатській області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , виданий 28.12.2015 Мукачівським відділом №1 ГУДМСУ в Закарпатській області, фактично проживає в м. Саранськ, республіка Мордовія, російська федерація), у грудні 2022 року, перебуваючи на території російської федерації, вступив на строкову службу до ворожої російської армії, тобто умисно перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту на шкоду обороноздатності України. В середині грудня 2022 року ОСОБА_7 прийняв рішення вступити на строкову службу до російської армії з метою надання допомозі державі, з якою Україна перебуває у стані війни. 
		- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 15.02.2023 року за участі свідка ОСОБА_9 , з якого вбачається, що вказаний свідок впізнав ОСОБА_7 ;
		- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 15.02.2023 року за участі свідка ОСОБА_10 , з якого вбачається, що вказаний свідок впізнав ОСОБА_7 ;
		- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 15.02.2023 року за участі свідка ОСОБА_11 , з якого вбачається, що вказаний свідок впізнала ОСОБА_7 .
		- протоколом огляду від 15.02.2023 року з додатками у вигляді фото таблиць та DVD-R диском, де предметом огляду є мобільний термінал зв`язку марки «Huawei Y6», який належить ОСОБА_9 та був добровільно наданий ним органу досудового розслідування згідно розписки від 15.02.2023 року для проведення огляду. Оглядом виявлено, що на даному терміналі мобільного зв`язку встановлено додаток для комунікації «Viber», в ході огляду вмісту якого виявлено переписку з контактом, підписаним як « ОСОБА_12 », який з показів свідка ОСОБА_9 належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Так оглядом зафіксовано, що 12.12.2022 року ОСОБА_7 повідомляє ОСОБА_9 , що йде в армію через що він буде без зв`язку декілька місяців. Також ОСОБА_7 вказує, щоб у подальшому ОСОБА_9 продовжував писати на даний контакт, а відповідати він буде через особу на ім`я « ОСОБА_13 », яка зі слів ОСОБА_9 є дружиною ОСОБА_7 .. В подальшому з даного контакту 16.12.2022 року, зі слів ОСОБА_9 , вже ОСОБА_13 повідомляє, що ОСОБА_7 відправили на службу, а деталі вона розповість пізніше. В період з 16.12.2022 по 22.12.2022 ОСОБА_9 продовжує писати контакту, який     належить ОСОБА_7 , з метою вияснити обставини відправлення останнього на строкову службу. Поряд з цим, 23.12.2022 року з контакту, яким користується ОСОБА_7 надходить повідомлення, в якому зазначається, що ОСОБА_7 за 100 кілометрів у м. Пенза, рф. В подальшому, в ході проведення огляду вищевказаної переписки у додатку для комунікації «Viber» виявлено ряд фотознімків, на яких зображено ОСОБА_7 у зимовій військовій формі військовослужбовців збройних сил рф у середині приміщення та на фоні будівлі, на якій розміщено транспарант з прапором російської федерації. Також, в ході даного огляду виявлено ряд фотознімків ОСОБА_7 на фоні російського триколору та із зброєю в руках. У подальшому 04.02.2023 року з контакту « ОСОБА_12 » надходить повідомлення, в якому ОСОБА_7 повідомляє, що розмовляти не має можливості  тільки переписуватися. Також ОСОБА_7 зазначає: «все хорошо служу по тихоньку» та надсилає своє фотозображення. В ході переписки з контактом, підписаним як «Anechka Med», дружина ОСОБА_7 . ОСОБА_13 інформує про обставини проходження служби ОСОБА_7 та пересилає декілька його фотозображень у зимовій військовій формі збройних сил російської федерації. Також ОСОБА_13 29.01.2023 року надсилає голосове повідомлення від ОСОБА_7 тривалістю 00 хв. 21 сек. наступного змісту: «Здоров, Миша. Все у меня нормально. Я сегодня вот щас присягу принял. Все, слава Богу, хорошо. Здесь буду служить недалеко от свого города  100 километров. Так что не переживай. Отцу передавай привет, все нормальноничего мне не грозит, никакие войны. Все, давайте, счастливо Вам».
		- висновком експерта №СЕ-19/107-23/2416-ФП від 20.03.2023 року, згідно якого на фотознімках у файлах ОСОБА_7 . огляд від 15.02.2023 1, ОСОБА_7 огляд від 15.02.2023 2 та ОСОБА_7 ДМС зображена одна і та ж особа;
		- відповіддю на доручення №5/3-114 від 19.01.2023, згідно якої ОСОБА_7 на даний час перебуває у військовій частині НОМЕР_4 АДРЕСА_2 , а саме в 442-му учбовому центрі, користується тел.. НОМЕР_5 ;
		Також у судовому засіданні були дослідженні наступні докази, а саме:
		-витяг зЄРДРпок/п№ №22023070000000010від18.01.2023року,якийпідтверджуєфакт внесеннявідомостей доЄРДР тапочаток проведеннядосудового розслідуванняз відповідноюправовою кваліфікацієюкримінальногоправопорушенняза ч.2ст.111КК України. 
		Згідно короткого викладу обставин в зазначеному вище витягу з ЄРДР, 18.01.2023 року до слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області надійшов рапорт про виявлений злочин з ГВ ЗНД УСБУ в Закарпатській області, з якого вбачається, що громадянин України ОСОБА_7 , в умовах воєнного стану перейшов на бік ворога, у зв`язку з чим в його діях вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України;
		- супровідний лист №5/3-95 від 18.01.2023 року про надіслання матеріалів про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України;
		- особову картку ОСОБА_7 з Державної міграційної служби України.
		- постанову начальника 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про доручення проведення досудового розслідування та створення групи слідчих у кримінальному провадженні від 18.01.2023 року в кримінальному провадженні № 22023070000000010;
		- постанову керівника Закарпатської обласної прокуратури від 18.01.2023 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 22023070000000010;
		- протокол про вручення повідомлення про підозру від 18.02.2023 року;
		- постанову старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 18.02.2023 року про залучення захисника підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в кримінальному провадженні № 22023070000000010 від 18.01.2023 року;
		- доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням №007-70000181 від 18.02.2023 року;
		- повістки про виклик ОСОБА_7 до слідчого від 18.02.2023 року;
		- витягом з газети «Урядовий кур`єр» №36 від 21.02.2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 належним чином повідомлений про повідомлення його про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України в межах кримінального провадження № 22023070000000010 та про виклик до УСБУ в Закарпатській області;
		- публікацію на сайті ОГП від 20.02.2023 року, якою опубліковано повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та повістки про виклик ОСОБА_7 на 24.02.2023, 25.02.2023, 27.02.2023 року;
		- постанова слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 27.02.2023 року про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_7 ;
		- доручення начальника 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області в порядку ст. ст. 40, 41 КПК України №58/6/721 від 27.02.2023 року;
		- ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.03.2023 року (справа №308/3198/23, провадження 1-кс/308/1156/23) про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_7 з метою приводу в суд для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
		- ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.03.2023 року (справа №308/3198/23, провадження 1-кс/308/878/23) про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023070000000010 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України;
		- повістки про виклик ОСОБА_7 до слідчого від 03.03.2023 року;
		- витяг з газети «Урядовий кур`єр» №46 від 07.03.2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 належним чином повідомлений про ухвалення слідчим суддею судового рішення про здійснення спеціального досудового розслідування та про виклик до слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області;
		- публікацію на сайті ОГП від 03.03.2023 року, якою опубліковано повідомлення про ухвалення слідчим суддею рішення про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_7 ;
		- розписку ОСОБА_9 від 15.02.2023 року про добровільне надання належного йому смартфону для проведення огляду; 
		- розписку ОСОБА_9 від 15.02.2023 року про повернення належного йому смартфону;
		- розписку ОСОБА_9 від 15.02.2023 року про прийняття на відповідальне зберігання належного йому телефону марки «Huawei Y6»;
		- постанову слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 15.02.2023 року про визнання речовими доказами;
		- ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.03.2023 року (справа №308/3766/23, провадження 1-кс/308/1013/23) про накладення арешту на мобільний термінал зв`язку марки «Huawei Y6», ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 із забороною розпорядження (зняття з обліку, перереєстрацію, відчуження).
		- протокол тимчасового доступу до документів від 01.03.2023 року;
		- постанову старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 01.03.2023 року про призначення криміналістичної експертизи;
		- постанову старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 17.03.2023 року про уточнення переліку питань криміналістичної експертизи;
		- відповідь на доручення №5/3-577 від 07.03.2023 року;
		- доручення, яке надано у порядку ст. 40 КПК України за №58/6/258 від 19.01.2023 року;
		- доручення, яке надано у порядку ст. 40 КПК України за №58/6/747 від 02.03.2023 року;
		- повістка про виклик ОСОБА_7 до слідчого від 22.03.2023 року;
		- витяг з газети «Урядовий кур`єр» № НОМЕР_8 , з якого вбачається, що ОСОБА_7 належним чином повідомлений про завершення спеціального досудового розслідування та про виклик до слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області;
		- публікацію на сайті ОГП від 24.03.2023 року, якою опубліковано повідомлення про завершення досудового розслідування та повістка про виклик ОСОБА_7 ;
		- характеризуючі дані на ОСОБА_7 .
		Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, окрім письмових пояснень ОСОБА_9 та протоколу допиту свідка ОСОБА_9 , які є недопустимим доказом, оскільки відповідно до статті 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Даний свідок був допитаний усно в судовому засіданні, його покази були взяті до уваги. Всі вищезазначені докази узгоджуються між собою.
		В той же час, досліджені в суді докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. У суду відсутні підстави для сумніву у допустимості цих доказів, які зібрані в порядку, що передбачений КПК України. 
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1ст. 337 КПК України,в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
		При цьому, під час судового розгляду справи, суд враховує, що державним обвинуваченням було доведено та судом достовірно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 усвідомлював, що він, будучи громадянином України,вчинив державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене на шкоду територіальній цілісності та недоторканності, державній безпеці, обороноздатності України, а саме перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України.
		Статтею 17 Закону України від 23.03.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.) Європейський Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) Європейський Суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
		Всебічно вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду прокурором, є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого ОСОБА_7 винуватим по пред`явленому звинуваченню, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення, як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинувачених, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Судом під час судового розгляду справи вживалися всі заходи для виклику обвинуваченого ОСОБА_7 до суду та повідомлення про дату і час розгляду справи для забезпечення права на захист.
		У відповідності до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 111 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів.
		Отже, особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
		Обираючи обвинуваченому ОСОБА_7 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, обставини їх вчинення, характер діянь, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7  та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Обставини, відповідно дост. 66 КК України,які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлені.
		Обставин, відповідно дост. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_7 , особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих обставин та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі строком п`ятнадцять років з застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації особистого майна.
		На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
		Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч.2 ст.52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
		При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_7 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбаченихст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_7 не вбачає підстав для застосування положеньст. 69 КК України.
		Таке покарання стосовно ОСОБА_7 на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
		Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України. 
		Розподіл витрат на залучення експерта вирішити відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України.
		Цивільний позов по справі не заявлений.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 124,368,370,374 КПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та призначити йому покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
		 
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 обраховувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто, із дня фактичного його затримання.
		 
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати по справі за проведення портретної експертизи від 20.03.2023 року № СЕ-19/107-23/2416-ФП у сумі 3020,48 (три тисячі двадцять гривень сорок вісім копійок) грн.
		 
		Речові докази по справі, а саме: мобільний термінал зв`язку марки «Huawei Y6», ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7  залишити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайоннного суду Закарпатської області від 14.03.2023 року (справа №308/3766/23, провадження 1-кс/308/1013/23) на мобільний термінал зв`язку марки «Huawei Y6», ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 із забороною розпорядження (зняття з обліку, перереєстрацію, відчуження)  скасувати.
		 
		На вирок може бути подано учасниками судового провадження апеляційні скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору, а інформацію про вирок опублікувати в газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційному веб-сайті суду, згідно зі ст. 323 КПК України.
		 
		Головуючий суддя      ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...