Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/62/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 16.04.2024. Зареєстровано: 17.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2024.

Номер судового провадження: 15/9/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		номер провадження справи 15/9/24
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		15.04.2024 Справа № 908/62/24
		м. Запоріжжя Запорізької області 
		Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С.,
		за участю секретаря судового засідання  Пікалова І.С.,
		розглянувши матеріали
		за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, 69057, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, 29а в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-А 
		до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», 01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9А в особі Філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», 69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 15-В,
		про стягнення коштів
		 
		за участю представників сторін та учасників процесу:
		від прокуратури: Мошков Д.І., посвідчення № 07 від 01.03.2023;
		від позивача: Шмаков І.В., виписка б/н б/д, посвідчення № 000219 від 24.03.2023;
		від відповідача: Логачов В.В., адвокат, ордер № 1162150 від 07.02.2024;
		 
		суть спору
		03.01.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення на користь держави збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сфері охорони, захисту та використання лісів в розмірі 7 846 343,00 грн.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024 справу № 908/62/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.
		17.01.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надання доказів доплати судового збору у розмірі 0,05 грн та направлення копії позовної заяви з додатками на адресу Філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». 
		22.01.2024 на виконання ухвали суду про залишення позову без руху надійшла заява про усунення недоліків. 
		Ухвалою суду від 24.01.2024 постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 908/62/24, здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.02.2024.
		07.02.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву на позов.
		Ухвалою суду від 07.02.2024 клопотання Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» в особі Філії «Запорізьке лісове господарство» про продовження строку надання відзиву задоволено; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання до 12.03.2024 о 15:00 год.
		19.02.2024 до сдуу надійшов відзив на позовну заяву. 
		04.03.2024 до суду надійшла відповідь на відзив. 
		11.03.2024 надійшли заперечення на відповідь на відзив. 
		12.03.2024 остановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11.04.2024. 
		У засіданні було оголошено перерву до 15.04.2024. 
		У судовому засіданні 15.04.2024 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу Акорд. 
		Представник прокуратури зазначив про підтримання заявлених позовних вимог з натсупних підстав: під час ревізії (лісового обходу) виявлено факти незаконної рубки дерев до ступеня припинення росту на території Тернівської сільської ради (Петро-Михайлівська територіальна громада), що входить до складу Державного лісового фонду України та знаходяться в постійному користуванні філії «Запорізьке лісове господасртво» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Загаьний розмір спричиненої державі шкоди незаконною рубкою ліосивх насаджень складає 7 846 343,00 грн. Просить позов задовольнити.
		Предстаник позивача підтримав позовні вимоги з підстав наведених прокурором. 
		Відповідач щодо позову заперечив з тих підстав, що в позовій заяві не зазначено, яке з перелічених порушень ст. 105 Лісового кодексу України допустив відповідач. Твердження позивача про протиправну бездіяльність відповідача не підтверджено. Позиція прокурора ґрунтується лише на самому факті незаконної порубки лісових нааджень, та не містить будь-яких інших документальних підтверджень. Твердження прокурора про невиконання відповідачем воїх обов`язків є формальним, неконкретизованим та непідтвердженим. Виявлення порушення (незаконних порубок) відбулося внаслідок активних дій саме з боку відповідача по виконанню своїх обов`язків в сфері охорони лісового госпоарства. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 відповідач був позбавлений можливості у здійсненні заходів державного контролю в сфері охорони ісу, що є незалежною від волі відповідача обставиною, та виключає наявність провини з боку відповідача. Відомості актів про порушення і відомості протоколів огляду місця порушення містять розбіжності щодо кількості та порід дерев. У розрахунках щкоди вказано, що їх зроблено на підставі листа прокуратури та з урахуванням індексації такс у 2023 році, при цьому в розрахунках не зазначено який індекс інфляції застосовано та не підставі якого документа його отримано. Важає розрахунки неналежними доказами, оскільки їх не можливо перевірити за відсутності усіх вихідних даних у тому числі індексацію такс. Посилається на наявність форс-мажорних обставин, а саме, що з моменту запровадження в Україні воєнного стану внаслідок російської агресії, відповідач був позбавленй можливості застосувати в своїй діяльності весь спектр заходів по охороні лісу, зокрема, зтаких як патрулювання наземне, патрулювання з використанням літаків, гвинтокрилів, безпілотних літальних апаратів з причин, незалежних від нього, внаслідок непереборної сили. 
		У відповіді на візив прокурор зазначив, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають також нести постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів (державної лісової охорони) охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається незаконне вирубування дерев (пошкодження дерев). Основним напрямком діяльності Філії, зокрема, є забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, і посадові особи Філії не позбавлені можливості у прводеенні заходів із охорони лісів від незаконних рубок. Огляд ділянок лісу проводився за участю представників Державної екологічної інспекції південного округу (Запорізька та Херсонська області) та безпосередньо Філії «Запорізьке лісомисливське господарство», які жодних зауважень до протоколу не вносили. Долучені до позовної заяви розрахунки зроблено на підставі такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 23.07.2008 № 665. Існування форс-мажору щодо конкретного суб`єкта господарювання в конкретних умовах потребує належного підтвердження сторонами в судовому процесі. Саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань. З урахуванням ст. 89 Лісового кодексу України Філія «Запорізьке лісовіе господарство» є органом державної лісової охорони і має статус правоохоронного органу та не позбавлена можливості з виконання обов`язків із захисту лісів від незаконних рубок. 
		У відповіді на відзив прокурор зазначив та у судовому засіданні підтримав позицію про те, що під час здійснення розрахунку завданих державі збитків допущено технічну помилку у розмірі 0,03 грн. Загальнйи розмір завданих збитків становить 7 846 342,97 грн та саме у вказаному розмірі збитків просив розглядати позов. 
		Судом прийнято до розгляду відповіді на відзив та врахована наведена позиція прокуратури щодо розміру заявлених позовних вимог. Розглядається позов про стягнення з відповідача завданих збитків у розмірі 7 846 342,97 грн.
		Відповідач в обгрунутвання заперечень зазначив, у 2023 році було проведено 76 рейдів, в результаті яких було складено 76 актів огляду місць вчинення порушень лісового законодавства та складено 12 протоколів про адміністративні правопорушення. Усі матеріали надіслані до органів національної поліції. У відповіді на відзив прокуроро не спростовано аргументів про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» було частково обмежено повноваження відповідача у здійсненні охорони лісів від незаконних рубок, а саме було заборонено проводити заходи державного контролю, які відповідно до пункту 16 Порядку № 612 віднесено до охоронних заходів. Для обчислення розміру шкоди взято за основу відомості незаконно зрубаних дерев складені слідчим, в яких зазначені, порода дерева та діаметри пнів. Однак, у вказаних відомостях відсутня інформація про ознаки зрубаних дерев, які потрібні для розрахунку. Розрахунок шкоди не може ґрунтуватися на припущеннях позивача, осільки вони не є фактичними даними в розумінні ст. 73 Господарського процесуального кодексу Уркаїни. Відсутність належних і достовірних доказів, які б підтверджували точну кількість пнів, їх ознак та діаметр, у результаті незаконної рубки, виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу, як обов`язкової умови для настання відповідальності. 
		15.04.2024 додатково відповідачем подано промову до дебатів. 
		У судовому засіданні в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши та дослідивши матеріали справи, з приводу спору суд зазначає наступне. 
		Відповідно до наказу філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (Філія) від 20.02.2023 № 12-од «Про проведення весняних планованих ревізії лісових обходів в лісництвах філії «Запорізьке ЛГ» лісничим Запорізького лісництва Філії Ушковим В.А. спільно з майстром лісу Запорізького лісництва Філії Котлярем С.В. у період часу з 06.03.2023 по 07.03.2023 здійснено виїзд з метою перевірки на предмет збереження лісів і майна, а також здійснення комплексу лісогосподарських та лісоохоронних заходів.
		Під час ревізії (лісового обходу) виявлено факти незаконної рубки дерев до ступеня припинення росту на території Тернівської сільської ради (Петро-Михайлівська територіальна громада), що входить до складу Державного лісового фонду України та знаходяться в постійному користуванні філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
		Відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 06.06.2023 у 39 кварталі 1 виділі Запорізького лісництва Філії виявлено незаконну рубку 37 дерев до ступеня припинення росту без відповідного дозволу. Орієнтовний розмір завданих державі збитків складає 317 395,86 грн.
		Відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 06.06.2023 у 39 кварталі 2 виділі Запорізького лісництва Філії виявлено незаконну рубку 616 дерев до ступеня припинення росту без відповідного дозволу. Орієнтовний розмір завданих державі збитків складає 5 172 762,68 грн.
		Відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 07.06.2023 у 39 кварталі 4 виділі Запорізького лісництва Філії виявлено незаконну рубку 24 дерев до ступеня припинення росту без відповідного дозволу Орієнтовний розмір завданих державі збитків складає 239 008,95 грн.
		Відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 07.06.2023 у 39 кварталі 5 виділі Запорізького лісництва Філії виявлено незаконну рубку 180 дерев до ступеня припинення росту без відповідного дозволу. Орієнтовний розмір завданих державі збитків складає 764 536,19 грн.
		Відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 07.06.2023 у 39 кварталі 7 виділі Запорізького лісництва Філії виявлено незаконну рубку 206 дерев до ступеня припинення росту без відповідного дозволу. Орієнтовний розмір завданих державі збитків складає 1 784 479,24 грн.
		Загальний орієнтовний розмір завданих державі збитків за результатами ревізії лісників склав 8 278 182, 92 грн.
		За цим фактом Запорізькою обласною прокуратурою розпочато кримінальне провадження № 42023080000000023 від 21.03.2023 за ч. 4 ст. 246 КК України щодо незаконної порубки лісових насаджень на території Запорізького лісництва невстановленими особами, що спричинило тяжкі наслідки навколишньому природному середовищу.
		У ході досудового розслідування з метою підтвердження фактів порушення вимог природоохоронного законодавства та розміру завданих державі збитків, слідчим із залученням представників Держекоінспекції Південного округу та філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» проведено огляди ділянок лісу на території Запорізького лісництва, які зазначено в матеріалах ревізії.
		Установлено, що на території 39 кварталу 1 виділу Запорізького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи «Акація» та «Клен» у кількості 37 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, що підтверджується протоколом огляду місця події від 13.10.2023 з додатками.
		Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 02.11.2023 розмір завданих державі збитків складає 344 928,77 грн, який розраховано відповідно до «Такси обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту», які затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 (постанова від 23.07.2008 № 665).
		Установлено, що на території 39 кварталу 2 виділу Запорізького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи «Акація», «В`язь» та «Клен» у кількості 618 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, що підтверджується протоколом огляду місця події від 12.10.2023 з додатками.
		Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 02.11.2023 розмір завданих державі збитків складає 4 958 580,05 грн, який розраховано відповідно до постанови від 23.07.2008 № 665.
		Установлено, що на території 39 кварталу 4 виділу Запорізького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи «Ясень» у кількості 25 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, що підтверджується протоколом огляду місця події від 13.10.2023 з додатками.
		Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 06.11.2023 розмір завданих державі збитків складає 136 270,05 грн, який розраховано відповідно до постанови від 23.07.2008 № 665.
		Установлено, що на території 39 кварталу 5 виділу Запорізького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи «Дуб», «Акація», «Ясень» та «Клен» у кількості 180 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, про що складено протоколо огляду місця події від 13.10.2023 з додатками.
		Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 03.11.2023 розмір завданих державі збитків складає 755 112,08 грн, який розраховано відповідно до постанови від 23.07.2008 № 665.
		Установлено, що на території 39 кварталу 7 виділу Запорізького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи «Акація» у кількості 206 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, що підтверджується протоколом огляду місця події від 11.10.2023 з додатками.
		Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 06.11.2023 розмір завданих державі збитків складає 1651452,02 грн, який розраховано відповідно до постанови від 23.07.2008 № 665.
		Загальний розмір спричиненої державі шкоди незаконною рубкою лісових насаджень складає 7 846 342,97 грн.
		У ході досудового розслідування особи, які вчинили кримінальне правопорушення не встановленні. Шкода, завдана навколишньому природному середовищу на даний час не відшкодована.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Статтею 1 Лісового кодексу України передбачено, що ліси України є ЇЇ національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
		Згідно із статтями 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
		Як передбачено ч. 1 статті 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
		За приписами п. 1 ч. 2 ст. 19 та ч. 1,5 ст. 86, ст. 90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
		Положеннями ст. 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
		Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
		Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов`язані, зокрема забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.
		Відповідно до п. 2.1 Положення про Філію, затвердженого наказом Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» від 16.12.2022 № 42 (Положення), Філія створена з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
		Основним напрямом діяльності Філії, серед інших, є забезпечення охорони лісів від незаконних рубок (п. 2.2.2 Положення).
		Викопіюванням з планшету кварталу 39 Запорізького лісництва підтверджують право постійного користування Філії на земельні лісові ділянки на яких здійснено самовільну рубку дерев.
		Посадовими особами Філії, усупереч вимогам статей 19, 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України, п. п. 2, 4 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761, не забезпечено належне збереження та охорону лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні вказаного держлісгоспу, що призвело до незаконної вирубки дерев, чим заподіяно шкоди на загальну суму 7 846 342,97 грн.
		Згідно із ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
		Статтями 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
		Відповідно до п. 1, 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи: винні в незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
		Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду внормовані статтею 1166 Цивільного кодексу України. За приписами зазначеної норми майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Наведена стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; 4) вини.
		За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
		При вирішенні спору на позивача покладається обов`язок довести розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою, факт порушення відповідачем законодавства та причинний зв`язок між цим порушенням і завданою шкодою навколишньому середовищу.
		Відповідач, у свою чергу, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини.
		Обставинами справи встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, а саме:
		- протиправна поведінка відповідача, яка полягає у недотриманні вимог законодавства в частинні забезпечення охорони та захисту лісів, допустивши самовільну рубку на підконтрольній йому території.
		- шкідливий результат такої поведінки (шкоди), який полягає у знищенні лісові культур в загальному розмірі 7 846 342,97 грн;
		- причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою зумовлений тим, що саме бездіяльність відповідача призвела до знищення лісових культури, чим заподіяно шкоду в загальному розмірі 7 846 342,97 грн;
		- вина особи, яка заподіяла шкоду виражена у незабезпеченні належного використання лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні держлісгоспу.
		Цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають також нести постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів (державної лісової охорони) охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається незаконне вирубування дерев (пошкодження дерев).
		Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 927/238/17, від 19.12.2019 у справі № 906/133/18, від 18.02.2019 у справі № 926/869/18, від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17, від 26.05.2022 у справі № 922/2317/21.
		Відповідно до ст. ст. 17, 19, 89-91 Лісового кодексу України, Положення та матеріалів лісовпорядкування, Філія є постійним лісокористувачем, в обов`язки якого входить забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання норм і правил використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
		Вказане свідчить про наявність вини Філії у проведенні незаконної рубки вищезазначеного обсягу деревини.
		Згідно із ч. 2 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхніми працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		Таким чином, шкода, яка завдана державі внаслідок незаконної рубки лісових насаджень у розмірі 7 846 342,97 грн підлягає стягненню з постійного лісокористувача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі № 922/2317/21.
		Відповідно до статей 13, 16 Конституції України природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи держаної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією України, а забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.
		За Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 5) державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
		Згідно із ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
		Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
		Державною стратегією управління лісами України до 2035 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1777, однією з основних проблем у сфері лісового господарства визначено недостатню лісистість території нашої держави та незаконні рубки лісу.
		Запорізька область розташована у степовій зоні, для якої характерне безлісся. Лісове господарство регіону складається із незначних масивів байрачних лісів, лісів в долинах річок, а також штучних лісових насаджень.
		Як зазначеному прокуратурою при загальній площі області 2718 тис га лісистість з урахуванням полезахисних лісових смуг складає 3,5 % та займає останнє місце по державі (по Україні 15,9 %). Усі ліси області виконують переважно екологічні функції (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та інші), мають обмежене експлуатаційне значення.
		Пошкодження лісових насаджень призводить до значної деградації навколишнього природного середовища, зокрема, забруднення повітря, поверхневих та підземних вод, знищення популяції тварин.
		Тому, знищення лісових насаджень в Україні є однією з найбільш актуальних проблем. На сьогодні продовжується умисне і широкомасштабне знищення лісових ресурсів. Неконтрольоване вирубування лісів досягає критичного рівня, а тому потребує вжиття заходів з відтворення та охорони навколишнього природнього середовища, фінансування яких здійснюється за рахунок спеціально створених фондів охорони навколишнього природнього середовища поповнення яких здійснюється, зокрема шляхом надходження коштів за відшкодування шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природнього середовища.
		Згідно із вимогами ст. ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки.
		Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах встановлених законодавством України.
		Крім іншого, стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
		Статтею 47 цього Закону визначено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
		Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської ті іншої діяльності. Крім того, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 %, обласних бюджетів та бюджету АРК - 20 %; бюджетів міст Києва та Севастополя - 70%.
		Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи заходи для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.
		У даному випадку інтерес держави є як економічним, полягає у поповненні відповідних бюджетів грошовими коштами, так і екологічним, оскільки за рахунок вказаних коштів здійснюватиметься фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.
		Шкода, заподіяна лісу, відповідно до вимог чинного законодавства, підлягає відшкодуванню до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів і використовуються для відтворення лісів, підвищення їх продуктивності, проведення лісогосподарських заходів та утримання лісів у належному санітарному стані.
		Ненадходження цих коштів до державного та місцевого бюджетів, перешкоджає державі у здійсненні нею зобов`язань щодо відновлення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки держави.
		Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
		Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2022 № 230, Держекоінспекція в області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.
		Відповідно до Положення, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 19.10.2020 № 378, Державна екологічна інспекція Південного округу наділена повноваженнями щодо звернення до суду з відповідними позовами про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.
		Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
		Пунктом 5 мотивувальної частини цього рішення зазначено, що поняття «Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган державної влади чи місцевого самоврядування, на який покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах.
		Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, зазначених в позовній заяві, є Держекоінспекція Південного округу.
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Аналізом судової практики встановлено, що судами використовується наступне тлумачення підстав для представництва прокурором інтересів держави:
		«Нездійснення захисту» - має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
		«Здійснення захисту неналежним чином» - має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.
		З урахуванням викладено, прокурор при зверненні до суду повинен, на ряду з іншими обставинами, обґрунтувати в чому саме полягає «Нездійснення захисту» або «Здійснення захисту неналежним чином», як підставу для звернення прокурора до суду в інтересах держави.
		Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.
		Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
		17.11.2023 з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді Запорізькою обласною прокуратурою до Держекоінспекції Південного округу надіслано лист № 12-1127вих-23 щодо надання інформації про відшкодування завданої шкоди ДСГП «Ліси України», вжитті з цього приводу заходи реагування.
		23.11.2023 Держекоінспекцією Південного округу листом № 4564/10-12/06/2-34 повідомлено, що шкода підприємством добровільно не відшкодовувалась, заходи реагування на її стягнення інспекцією не вживались.
		12.12.2023 листом № 4828/10-12/06/2-23 Держекоінспекцією Південного округу повідомлено обласну прокуратуру, що вжиття заходів про стягнення з ДГСП «Ліси України» зазначеної шкоди не планується.
		11.10.2023 (дата здійснення розрахунку завданих державі збитків) по теперішній час Держекоінспекцією Південного округу не здійснено достатніх заходів спрямованих на захист інтересів держави щодо стягнення з ДСГП «Ліси України» у судовому порядку збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання лісових ресурсів.
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 визначено, що прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах.
		Слід також зазначити, що сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що Держекоінспекція неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обгрунтовані підстави для захисту інтересів держави у цій сфері та звернення до суду з таким позовм, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
		Зазначене свідчить про неналежне здійснення Держекоінспекціею Південного округу захисту інтересів держави і відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для вжиття заходів представницького характеру органами прокуратури шляхом пред`явлення позову про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки лісових насаджень.
		Доказами наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави є документи, які долучені до цього позову.
		З огляду на вищевикладене, обласною прокуратурою подано позов в інтересах держави в особі Держекоінспекції Південного округу, як органу державної влади, який уповноважений вживати заходів щодо відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
		21.12.2023 про подачу позовної заяви обласною прокуратурою на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» попередньо повідомлено Держекоінспекцію Південного округу листом від № 12-1133вих-23.
		Заперечення відповідача з приводу позову, суд вважає безпідставними з урахуванням наступного. 
		Щодо форс-мажорних обставин.
		Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК, ч. 2 ст. 218 ГК та ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.
		Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.
		Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
		24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.
		ТПП України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
		Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. 
		Лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин. 
		ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абз. 3 ч. 3 ст. 14 Закону "Про ТПП в Україні").
		Згідно з ч. 1 ст. 14-1 Закону "Про ТПП в Україні" ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.
		Сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставин форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).
		Відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливість доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором.
		Відповідачем не надано будь-яких доказів наявності форс-мажорних обставин, які б об`єктивно унеможливлювали виконання Філією «Запорізьке лісове господасртво» зобов`язань передбачених законодавством.
		Відповідно до ст. 89 Лісового кодексу України, Охорону і захист лісів на території України здійснюють:
		державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління;
		лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.
		Державна лісова охорона має статус правоохоронного органу.
		Порядок діяльності державної лісової охорони та лісової охорони визначається положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		Таким чином, виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, навколишнього природного середовища здійснюється уповноваженими законом органами в порядку державного нагляду (контролю), що здійснюється шляхом вжиття планових та позапланових заходів у формі перевірок, обстежень тощо.
		Відповідно до п. 4 «Положення Про державну лісову охорону, лісову охорону інших постійних лісокористувачів та власників лісів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976, основними завданнями держлісоохорони є:
		здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства;
		забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу;
		запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин;
		організація та координація заходів з охорони державного мисливського фонду.
		Механізм здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб встановлено «Порядком організації охорони і захисту лісів» затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05. 2022 року № 612.
		Пунктом 16 Порядку 612 установлено, що охорона лісів від незаконних рубок та інших порушень вимог лісового законодавства здійснюється шляхом:
		здійснення Держлісагентством та державною лісовою охороною державного контролю за додержанням нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства в межах повноважень, визначених законом;
		проведення державною лісовою охороною, лісовою охороною інших постійних лісокористувачів, власників лісів заходів з охорони лісів від незаконних рубок та інших порушень відповідно до статті 91 Лісового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 р. № 976 «Про затвердження Положення про державну лісову охорону» (Офіційний вісник України, 2009 р., № 71, ст. 2447);
		проведення службою державної охорони природно-заповідного фонду заходів з охорони лісів від незаконних рубок та інших порушень відповідно до статті 61 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
		Як вище зазначено, Порядком 612 визначено, що Держлісагентством та державною лісовою охороною для досягнення мети діяльності, здійснюються заходи державного контролю.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» було визначено:
		п. 1 Припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 р № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".
		Воєнний стан, після його введення, неодноразово продовжувався Президентом України та діє до сьогоднішнього часу.
		Таким чином, відповідач посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 відповідач був позбавлений можливості здійснювати заходи державного контролю в сфері охорони лісу, що є незалежною від волі відповідача обставиною, та виключає наявність провини з його сторони.
		З таким твердження суд не погоджується, оскільки завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною, ст. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264.
		Відповідно до ст. 5 вказаного Закону України, державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. 
		Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
		Тобто, відповідач не був позбавлений в повній мірі можливості здійснювати заходи державного контролю для досягнення мети забезпечення охорони лісів від незаконних рубок. 
		Відповідно до ст. 89 ЛК України, Філія «Запорізьке лісове господарство» є органом державної лісової охорони і має статус правоохоронного органу.
		Під час комендантської години заборонено пересуватися вулицями, якщо це не пов`язано з виконанням службових або надзвичайних обов`язків. Підтвердженням наявності таких обов`язків є відповідна перепустка, яка дає право на вільне пересування під час комендантської години. При цьому заборонена будь-яка діяльність, яка перешкоджає роботі військових, правоохоронних та інших органів.
		Таким чином, Філія «Запорізьке лісове господарство» як правоохоронний орган не позбавлена можливості з виконання обов`язків із захисту лісів від незаконних рубок. 
		Розрахунки, надані до матеріалів справи проведено на підставі такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665. Відповідачем контр розрахунків у спростування визначених прокуратурою розміру збитків не надано.
		До матеріаів справи надано документи, а саме: акти огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, складені посадовими особами Філії; копії протоколів огляду місця події, якими виявлено незаконну порубку лісових насаджень, які зібрані під час досудового розслідування кримінального провадження № 42023080000000023 від 21.03.2023. Для обчислення розміру шкоди взято до відому інформацію щодо незаконно зрубаних дерев складені слідчим, в яких зазначені, зокрема порода дерев та діаметр пнів до ступеня припинення росту, яка була одержана при огляді ділянок вирубки за участю представників Філії «Запорізьке лісове господарство». Зазначення інформації про зрубання дерев до ступеня росту, свідчить про вирубування саме зелених дерев без ознак сухостійних дерев. Не зазначення інформації щодо вимірювального пристрою, яким проводилися заміри не спростовує завдання збитків державі внаслідок незаконної вирубки лісу та неможливості визначення розміру завданої шкоди за наявними матеріалами у справі, які відповідачем не спростовані. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. 
		З урахуванням наведених оставин справи та наданих сторонами доказів, відповідачем не спростовано обґрунтованої позиції позивача щодо правомірності заявленого позову, та не доведено обставини на які посилається відповідача в обґрунтування своїх заперечень на позов. 
		Позов підлягає задоволенню повністю. 
		Витрати із сплати судового збору покласти на відповідача. 
		Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, 
		суд 
		вирішив
		Позов задовольнити повістю.
		Стягнути із Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вул. Руставелі Шота, 9А, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код юридичної особи 44768034) в особі Філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вул. Чумаченка, 15 В, м. Запоріжжя, 69104, ідентифікаційний код юридичної особи 00991999) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (вул. Незалежної України, 72-А, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи 43877338) зарахувавши кошти па розрахунковий рахунок UА418999980333159331000008423, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області/Тс. Петро-Михайлівка, код ЄДРПОУ 37941997, код бюджетної класифікації -24062100) збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сфері охорони, захисту та використання лісів в сумі 7 846 342,97 грн (сім мільйонів вісімсот сорок шість тисяч триста сорок дві гривні 97 коп.). Видати наказ. 
		Стягнути із Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вул. Руставєлі Шота, 9А, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код юридичної особи 44768034) в особі Філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (юридична адреса: вул. Чумаченка, 15 В, м. Запоріжжя, 69104, ідентифікаційний код юридичної особи 00991999) на користь Запорізької обласної прокуратури (вул. Дмитра Апухтіна, 29а, м. Запоріжжя, 69005, розрахунковий рахунок: UА438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 117 695,14 грн (сто сімнадцять тисяч шістсот дев`яносто п`ять гривень 14 коп.). Видати наказ. 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено 16 квітня 2024 року.
		 
		 
		Суддя І. С. Горохов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...