Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 162/933/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 17.04.2024. Зареєстровано: 17.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2024.
Дата набрання законної сили: 06.08.2024
Результат оскарження 06.08.2024 Волинський апеляційний суд: скасовано вирок повністю із закриттям провадження в справі
Номер судового провадження: 1-кп/162/43/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023030530000635

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                       Справа № 162/933/23
		                                                       Провадження № 1-кп/162/43/2024
		 
		ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 квітня 2024 року   селище Любешів
		Любешівський районний суд Волинської області у складі
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
		захисника - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.09.2023 року за №12023030530000635 про обвинувачення
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, пенсіонера, непрацюючого, одруженого, військовозобов`язаного, несудимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 Кримінального кодексу України (далі - КК України)
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 , перебуваючи на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) як військовозобов`язаний, будучи визнаним військово-лікарською комісією придатним до проходження військової служби, 20.06.2023 року відмовився отримувати повістку про призов на військову службу під час мобілізації на особливий період, оголошеної указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року, та необхідність з`явитись 22.06.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що по АДРЕСА_2 для подальшого проходження військової служби під час мобілізації.
		Водночас ОСОБА_4 , всупереч вимогам ст.65 Конституції України, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022, діючи умисно, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, будучи належним чином оповіщеним про прибуття, придатним за станом здоров`я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, зокрема о 17 год 00 хв 22.06.2023 року, без поважних причин не з`явився до пункту збору за адресою: АДРЕСА_2 перед відправленням у складі команди № НОМЕР_1 до військової частини для проходження військової служби за мобілізацією.
		Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, а саме ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
		У судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_4 підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті та вказав, що будучи придатним до військової служби, відмовився отримувати повістку, не з`явився до пункту збору, оскільки веде догляд за матір`ю дружини. Однак, фактично вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, не визнав, зазначивши, що йому мали б надати відстрочку від призову.
		Винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, за викладених вище обставин, підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, зокрема:
		- витягом з ЄРДР від 01.09.2023 року кримінального провадження №12023030530000635 за ст.336 КК України;
		- рапотом про прийняття та реєстрацію заяви в ІТС ІПНП ВПД №1 (сел.. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області 01.09.2023 року за №2142;
		- рапортом старшого офіцера ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 від 26.06.2023 року;
		- копією військового квитка серії НОМЕР_2 ;
		- копією довідки військово-лікарської комісії від 20.06.2023 року, відповідно до якої ОСОБА_4 придатний до військової служби;
		- копією картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_7 №320/3506;
		- копією розписки та повістки на відправку ОСОБА_4 на 17 год 00 хв 22.06.2023 року;
		- копією акта про відмову від отримання бойової повістки від 20.06.2023 року;
		- копією рапорта старшого офіцера ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 від 23.06.2023 року.
		Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили, що були присутніми та засвідчували факт відмови ОСОБА_4 від отримання бойової повістки.
		Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні повідомив обставини та підстави направлення матеріалів щодо ОСОБА_4 до поліції за ст.336 КК України внаслідок відмови від повістки та неприбуття останнього на пункт збору.
		Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст.91 КПК України, а їх сукупність - з точки зору взаємозв`язку є достатньою для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод в наданні доказів, їх дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом в межах пред`явленого обвинувачення, безпосередньо дослідивши та перевіривши усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. 
		Ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складу злочину, інкримінованого обвинуваченому, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння події, викладеної в обвинувальному акті, і вказана версія обвинувачення не містить сумнівів в її обґрунтованості.
		Оцінюючи надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством та узгоджуються між собою.
		Повно та всебічно з`ясувавши обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України. Вказаний висновок суду узгоджується з п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» (заява №1637/04), у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини» п. 282). Таке доведення випливає із сукупності ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, встановлених судом.
		При призначенні покарання ОСОБА_4 суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		У кримінальних провадженнях № 205/7091/16-к у постанові від 17 жовтня 2019 року, № 206/5073/15-к у постанові від 12 вересня 2018 року, Верховний Суд наголосив, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. 
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		При призначенні покарання відповідно до ст. 65-67 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання, судом не встановлено.
		При призначенні покарання, суд враховує, що злочин, вчинений ОСОБА_4 згідно зі ст.12 КК України є нетяжким злочином, характер та ступінь суспільної небезпеки вказаного кримінального правопорушення, спосіб вчинення, мету та мотив вказаного діяння, а також фактичне невизнання ним вини у вчиненому.
		Суд бере до уваги характеризуючі дані вказаної особи, зокрема, ОСОБА_4 вперше притягається до кримінальної відповідальності, скарг від жителів села на його неправомірну поведінку не надходило, документальні дані про звернення за психіатричною та наркологічною допомогою відсутні, є пенсіонером за віком та потерпілим від Чорнобильської катастрофи. 
		Разом з цим, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, оскільки ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони та призводить до незабезпечення обороноздатності України, зокрема комплектування її збройних сил, на які відповідно до ч.2 ст.17 Конституції України покладаються найважливіші функції: оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.
		При цьому відповідно до ст.65 Конституції України захист вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Такі положення основного закону дублюються в статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Відповідно до ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Умисне ухилення від такого обов`язку під час війни створює негативні наслідки та тенденції в суспільстві та підриває обороноздатність держави.
		На підставі вказаного, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання за мінімальною межею санкції ст. 336 КК України  у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, яке слід відбувати реально, та є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
		Призначення такого покарання, на думку суду, буде перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого злочину, відповідатиме його меті і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
		Можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без відбування покарання та застосування до нього такої правової пільги, як звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, як того просила сторона захисту, суд вважає необґрунтованою та такою, що не відповідає зазначеним вимогам закону України про кримінальну відповідальність, а також засадам та меті покарання, визначеним ст.50, 65 КК України.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
		Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Керуючись ст. 50, 65-67 КК України, ст. 373, 374, 392-395 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
		Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
		Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з дня отримання його копії.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		                                               
		               
		Суддя Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...