Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/4143/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 17.04.2024. Зареєстровано: 17.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2024.
Дата набрання законної сили: 22.05.2024
Результат оскарження 22.05.2024 Апеляційний суд міста Києва: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/758/1418/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022102070000494

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 758/4143/24 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 квітня 2024 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м.Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022102070000494 від 21.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України,
		В С Т А Н О В И В :
		 
		До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м.Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022102070000494 від 21.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України.
		В обгрунтування клопотання вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що наказом виконувача обов`язків директора Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.01.2017 № 14-к ОСОБА_6 призначено на посаду генерального директора Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» строком на п`ять років.
		Відповідно до п. 4.2. Положення про Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця» затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.07.1998 № 1497 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 06.04.2017 № 409) Генеральний директор Музею:
		здійснює керівництво діяльністю Музею;
		приймає на роботу та звільняє з роботи своїх заступників, керівників філій, відділів та інших працівників Музею відповідно до законодавства України та затверджує їх посадові інструкції;
		вживає до працівників заходи заохочення та накладає дисциплінарні
		стягнення;
		вчиняє правочини, укладає договори, угоди від імені Музею, підписує документи, пов`язані з діяльністю Музею, видає довіреності (доручення);
		забезпечує подання в установленому порядку фінансової та статистичної звітності;
		забезпечує своєчасну сплату податків та інших обов`язкових
		платежів;
		подає та затверджує Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) кошторис витрат, штатний розпис Музею;
		видає накази, що є обов`язковими для працівників Музею.
		З огляду на викладене, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, має статус службової особи.
		Під час досудового розслідування встановлено, що 02.06.2020 між НАЦІОНАЛЬНИМ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИМ МУЗЕЄМ «КИЇВСЬКА ФОРТЕЦЯ» (далі - Замовник) та ТОВ «КИЇВСЬКЕ МІЖОБЛАСНЕ СПЕЦАЛЬНЕ НАУКОВО-РЕСТАВРАЦІЙНЕ ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ» (далі - Підрядник)укладено договір № 1, предметом якого є «Реставрації (протиаварійні роботи) Башти № 4 Київської фортеці (пам`ятка містобудування та архітектури національного значення) на АДРЕСА_1 », ціна якого складає 10 622 707,34 грн.
		Також, 09.06.2021 між тим самим Замовником та Підрядником укладено договір підряду на виконання додаткових робіт № 7, предметом якого є «Виконання та здача робіт по реставрації (протиаварійні роботи) Башти № 4 Київської фортеці (пам`ятка містобудування та архітектури національного значення) на вул. Старонаводницький, буд. 2, у Печерському районі м. Києва, ціна якого складає 1 224 113,27 грн.
		Крім того, 17.08.2021 між тим самим Замовником та Підрядником укладено договір № 8, предметом якого є «Виконання та здача Замовнику робіт і завершальний етап) по реставрації (протиаварійні роботи) Башти № 4 Київської фортеці (пам`ятка містобудування та архітектури національного значення) на вул. Старонаводницький, буд. 2, у Печерському районі м. Києва», ціна якого складає 811 865,17 грн.
		У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше початку червня 2021 року у генерального директора Національного історико- архітектурного музею «Київська фортеця» ОСОБА_6 виник злочинний умисел спрямований на розтрату чужого майна - грошових коштів Музею в особливо великих розмірах.
		З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_6 підписала зі сторони Замовника наступні акти приймання виконаних будівельних робіт до вищевказаних договорів підряду: № 25 за червень 2021 року, № 28 за червень 2021 року, № ЗО за липень 2021 року, № 2 за липень 2021 року, № 3 за липень 2021 року, № 4 за липень 2021 року, № 5 за серпень 2021 року, № 6 за вересень 2021 року, № 4 за вересень 2021 року, в яких зазначена завищена вартість покрівельного матеріалу (трапецевидні листи покриття покрівлі, покриття карнизу, жолоб), яка становить 1 405 499,48 грн.
		Ринкова вартість покрівельного матеріалу (трапецевидні листи покриття покрівлі, покриття карнизу, жолоб), відповідно до Висновку експерта № 0502/1 від 11.03.2024 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи становить 536 951,84 грн.
		Згідно довідки спеціаліста у сфері бухгалтерського обліку та аудиту №18/03-2 від 18.03.2024 матеріальна шкода (збиток) завдана НАЦІОНАЛЬНОМУ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНОМУ МУЗЕЮ «КИЇВСЬКА ФОРТЕЦЯ» (код ЄДРПОУ 02224229), внаслідок включення покрівельного матеріалу (трапецевидні листи покриття покрівлі, покриття карнизу, жолоб) за завищеними цінами до Актів приймання виконаних будівельних робіт, складених на підставі Договорів на виконання робіт, укладених з підрядником ТОВ «КИЇВСЬКЕ МІЖОБЛАСНЕ СПЕЦІАЛЬНЕ НАУКОВО- РЕСТАВРАЦІЙНЕ ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ» (код ЄДРПОУ 40446087) по об`єкту «Реставрація (протиаварійні роботи) Башти №4 Київської фортеці на вул. Старонаводницькій 2 у Печерському районі м. Києва», з урахуванням Висновку експерта № 0502/1 від 11.03.2024 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи та Висновку експерта № 1708/02-2024 від 06.02.2024 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи становить 868 547,64 грн., що документально підтверджується висновком судово- економічної експертизи.
		Враховуючи викладене, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду генерального директора НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНОГО МУЗЕЮ «КИЇВСЬКА ФОРТЕЦЯ» (код ЄДРПОУ 02224229), умисно, з корисливих мотивів, шляхом підписання актів приймання виконаних будівельних робіт: № 25 за червень 2021 року, № 28 за червень-3 2021 року, № ЗО за липень 2021 року, № 2 за липень 2021 року, № 3 за липень 2021 року, № 4 за липень 2021 року, № 5 за серпень 2021 року, № 6 за вересень 2021 року, № 4 за вересень 2021 року, в яких зазначена завищена вартість покрівельного матеріалу (трапецевидні листи покриття покрівлі, покриття карнизу, жолоб), зловживаючи своїм службовим становищем, розтратила в інтересах ТОВ «КИЇВСЬКЕ МІЖОБЛАСНЕ СПЕЦІАЛЬНЕ НАУКОВО-РЕСТАВРАЦІЙНЕ ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ» (код ЄДРПОУ 40446087) грошові кошти Музею в сумі 868 547,64 грн., тобто в особливо великих розмірах.
		З урахуванням встановлених даних ОСОБА_6 29 березня 2024 року повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах.
		Згідно із санкцією ч. 5 ст. 191 КК України за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачено застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.
		Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та Реєстру рухомого майна, встановлено, що підозрюваній ОСОБА_6 належить на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 44,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 176957380000.
		За таких обставин, з метою забезпечення конфіскації майна підозрюваної ОСОБА_6 , як виду покарання, у разі засудження останньої за вчинення вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, прокурор просить накласти арешт на вказане вище майно.
		У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав із підстав, наведених в ньому, та просив його задовольнити.
		З метою забезпечення арешту майна, яке не має статусу тимчасово вилученого, та з метою забезпечення арешту майна, згідно ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання розглядається без повідомлення власника майна.
		Дослідивши клопотання про арешт майна та матеріали кримінального провадження на його обґрунтування, заслухавши думку сторін, суд дійшов наступного висновку.
		Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом УП в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 21.12.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022102070000494, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених
		ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 191 КК України.
		29.03.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		Відповідно до санкції ч. 5 ст. 191 КК України за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачено застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.
		Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та Реєстру рухомого майна, встановлено, що підозрюваній ОСОБА_6 належить на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 44,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 176957380000.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
		При цьому, згідно із ч. ч. 10, 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.
		Окрім того, Європейський суд з прав людини своїми рішеннями неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
		За таких обставин, на думку слідчого судді, в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти  забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.
		Таким чином, враховуючи те, що санкція інкримінованого підозрюваній ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а саме ч. 5 ст. 191 КК України, передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, і незастосування накладення арешту на нерухоме майно підозрюваної може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, а також, беручи до уваги розумність та співмірність обмеження права власності цілям досудового розслідування, доведеність прокурором необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, щодо наявності підстав для накладення арешту на нерухоме майно підозрюваної ОСОБА_6 та задоволення клопотання прокурора.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 172-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя, -
		    П О С Т А Н О В И В:
		Клопотання слідчого СВ управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м.Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022102070000494 від 21.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України,- задовольнити.
		Накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 44,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 176957380000.
		Ухвала про арешт майна, у відповідності до вимог ст. 175 КПК України, виконується негайно слідчим, прокурором.
		Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати слідчому, прокурору, третій особі, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
		Роз`яснити, що згідно із частинами 1-2 статті 174КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
		Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		Слідчий суддя                                 ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...