Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 650/1387/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 17.04.2024. Зареєстровано: 17.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2024.
Дата набрання законної сили: 16.05.2024
Номер судового провадження: 1-кп/650/116/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023230000000372

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                       Справа № 650/1387/23
		провадження № 1-кп/650/116/24
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		16 квітня 2024 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		із секретарем  ОСОБА_2 ,
		за участю: прокурора  ОСОБА_3 ,
		захисника  ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка в спеціальному судовому провадженні кримінальне провадження № 22023230000000372 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Біле Лутугінського району Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні злочину, передбаченого частиною сьомою статті 111-1 КК України,
		 
		встановив:
		 
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).
		До складу ООН входять Україна, російська федерація (далі  рф), а також інші країни світу.
		Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями - № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН: № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року N 3314 (XXIX) «Визначення агресії», серед іншого, вказано, що застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної та політичної незалежності іншої держави, застосування збройної сили державою першою всупереч Статуту ООН є перш за все свідченням акту агресії.
		Будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії: 
		-    вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави, або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини; 
		-    застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
		-    напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави; 
		-    застосування збройних сил однієї держави, що перебувають на території іншої держави за згодою з приймаючою державою, всупереч умовам, передбаченим в угоді; 
		-    засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, регулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно наведеним вище актам. 
		Жодні міркування будь-якого характеру з політичних, економічних, військових чи інших причин не можуть бути виправданням агресії.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і російська федерація.
		Згідно з статтями 1-2, 73, 132-134 Конституції України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України. Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Отже, з урахуванням викладеного на території України розпочався збройний конфлікт внаслідок акту агресії рф при наступних обставинах. 
		Президент рф, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники вищого політичного керівництва рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів зс рф на територію України.
		22 лютого 2022 року президент російської федерації направив до ради федерації звернення про використання збройних сил рф за межами рф, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року приблизно о 5 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		У подальшому збройні сили рф, які діяли за наказом керівництва рф і зс рф, вторглись на територію Україну шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно увійшли на територію Україну через державні кордони України в Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією при цьому нанесли ракетно-бомбові удари по військовим і цивільним об`єктам України, а також ввели на територію суверенної держави війська країни-агресора. 
		Таким чином, дії рф проти України, які тривають з 24.02.2022 і до цього часу підпадають під всі пункти, передбачені ст. 3 Резолюції 3314, а тому їх слід кваліфікувати саме як акт агресії рф проти України.
		У зв`язку з цим на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (з урахуванням змін, внесених указами Президента України), в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який триває по теперішній час. 
		У період з 24.02.2022 і по теперішній час частину Херсонської області захоплено представниками зс рф, як наслідок місто Скадовськ та Скадовський район знаходяться під тимчасовою окупацією держави-агресора  російської федерації.
		Відповідно до положень п.п. 6, 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України (тимчасово окупована територія) це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.
		Окупаційна адміністрація рф сукупність державних органів і структур рф, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних рф самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.
		Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані російською федерацією», Скадовський район Херсонської області внесений до вказаного переліку територіальних громад, які з 24.02.2022 перебувають в тимчасовій окупації. 
		На тимчасово окупованій представниками збройних сил російської федерації території Скадовського району Херсонської області, представниками держави-агресора сформовані незаконні органи влади, які виконують функції правоохоронних органів, зокрема, в м. Скадовськ Херсонської області, не пізніше червня 2022 року (більш точної дати органом досудового розслідування не встановлено) представниками держави - агресора  рф створено так званий «Скадовский районный отдел полиции ГУ МВД Херсонской области», який розміщено в адміністративній будівлі Скадовського РВП ГУНП в Херсонській області за адресою: м. Скадовськ Херсонської області, вул. Незалежності, 82.
		Громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Скадовськ Херсонської області, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась 24 лютого 2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, оскільки це є загальновідомим фактом, діючи умисно та добровільно, не пізніше червня 2022 року (більш точної дати органом досудового розслідування не встановлено) вирішив зайняти посаду у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території міста.
		З цією метою ОСОБА_5 , усвідомлюючи наявність у нього практичних знань та навичок, отриманих під час проходження служби протягом 2012-2022 років у правоохоронних органах України, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на зайняття посади у незаконному правоохоронному органі, 16 червня 2022 року добровільно зайняв посаду так званого «временно исполняющего обязанности командира комендантского взвода» у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Скадовськ - «Скадовский районный отдел полиции Главного управления МВД Херсонской области».
		На судовому засіданні прокурор підтримав обвинувачення, вказав про доведеність вини обвинуваченого зібраними в ході досудового розслідування доказами, які були досліджені судом у відкритому судовому засіданні, а також показаннями свідків, та просив суд призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотирнадцять років з позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах строком на п`ятнадцять років з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна. Також прокурор просив застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення останнього спеціального звання, а запобіжний захід у виді тримання під вартою не змінювати до набрання вироком законної сили.
		Захисник на судовому засіданні заперечив проти притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності пояснивши, що наданих прокурором доказів недостатньою для висновку про доведеність вини обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні поза розумним сумнівом, а саме у тому, що він зайняв вказану посаду добровільно.
		Обвинувачений насудове засіданняне з`явився,досудове розслідуванняу даному кримінальномупровадженні,відповідно доухвали слідчогосудді Центральногорайонного судум.Миколаєва від21серпня 2023року №490/7802/23проведено успеціальному порядку,а судовийрозгляд справиздійснений успеціальному судовомупровадженні,за йоговідсутності,відповідно доухвали Великоолександрівськогорайонного судуХерсонської областівід 03січня 2024року,у зв`язкуз чимсуд констатує,що якстороною обвинуваченняв ходіздійснення спеціальногодосудового розслідування,так ісудом вході здійсненняспеціального судовогопровадження (inabsentia),були здійснені всі можливіпередбачені закономзаходи щододотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Так, участь захисника у даному кримінальному провадженні, залученого для здійснення захисту за призначенням, була забезпечена із самого початку кримінального переслідування обвинуваченого та здійснювалася до ухвалення вироку у справі. Захисник брав участь у кожній слідчій (розшуковій) дії, яка передбачала його обов`язкову участь, отримував усі процесуальні документи, що підлягали врученню обвинуваченому, брав участь у кожному судовому засіданні, в якому здійснювався розгляд справи по суті. Жодних зауважень, клопотань чи заперечень з цього приводу від захисника протягом здійснення кримінального провадження не надходило.
		Впродовж усього судового розгляду справи інформація про відповідні процесуальні документи та повістки про виклик обвинуваченого до суду завчасно публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5КПК України (газета «Урядовий кур`єр») та на офіційному веб-сайті суду, в порядку передбаченому абз. 6 частини третьої статті 323 КПК України, а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, у зв`язку з чим обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з їх змістом.
		Після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження та до ухвалення вироку у справі обвинувачений до суду не з`являвся та не був до нього доставлений, що свідчило про відсутність підстав для переходу суду до судового розгляду згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.
		З матеріалів справи суд також встановив, що обвинувачений мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаними із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати захисника самостійно; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безплатно для нього. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6Європейської Конвенціїз правлюдини та статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. 
		Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову обвинуваченого, який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» пункту 3 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статті 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (частина третя статті 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за їх відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинувачених була застосована належна правова процедура в контексті приписів статті 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Отже, зважаючи на виконання судом усіх передбачених наведеними положеннями кримінального процесуального законодавства вимог щодо проведення спеціального судового провадження, кримінальне провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, а обставини причетності останнього до інкримінованого йому кримінального правопорушення, перевірені у відкритому судовому засіданні, із дотриманням засад кримінального провадження та за активної участі захисника. 
		Вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується такими наданими стороною обвинувачення та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.
		Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06 лютого 2023 року, разом з фототаблицею № 1 (Додаток № 1) до нього та Довідкою до вказаної фототаблиці, а також відеозаписом проведення вказаної слідчої дії (пакет № 1), відповідно до якого свідок ОСОБА_6 , серед осіб зображених на пред`явлених їй фотокартках впізнала ОСОБА_5 , як представника окупаційної влади, якого вона бачила в м. Скадовськ в період його тимчасової окупації. 
		Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 травня 2023 року, разом з фототаблицею № 1 (Додаток № 1) до нього та Довідкою до вказаної фототаблиці, а також відеозаписом проведення вказаної слідчої дії (пакет № 1), відповідно до якого свідок ОСОБА_7 , серед осіб зображених на пред`явлених йому фотокартках впізнав ОСОБА_5 , як співробітника поліції від окупаційної влади.
		Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 травня 2023 року, разом з фототаблицею № 1 (Додаток № 1) до нього та Довідкою до вказаної фототаблиці, а також відеозаписом проведення вказаної слідчої дії (пакет № 1), відповідно до якого свідок ОСОБА_8 , серед осіб зображених на пред`явлених їй фотокартках впізнала ОСОБА_5 , як робітника поліції м. Скадовськ від окупаційної влади, якого під час окупації неодноразово бачила в місті.
		Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 травня 2023 року, разом з фототаблицею № 1 (Додаток № 1) до нього та Довідкою до вказаної фототаблиці, а також відеозаписом проведення вказаної слідчої дії (пакет № 1), відповідно до якого свідок ОСОБА_9 , серед осіб зображених на пред`явлених йому фотокартках впізнав ОСОБА_5 , як особу, яку влітку 2022 року бачив при виконанні функцій поліцейського Скадовського районного відділку поліції від окупаційної влади.
		Наказом (витягом) Головного управління національної поліції в Херсонській області від 29 вересня 2021 року № 316о/с «Про особовий склад» відповідно до якого ОСОБА_5 в званні старшого лейтенанта поліції було призначено інспектором сектора реагування патрульної поліції Скадовського районного відділу поліції з 23 вересня 2021 року у порядку переведення з Головного управління Національної поліції в Луганській області.
		Наказом (витягом) Головного управління національної поліції в Херсонській області від 31 березня 2022 року № 136 о/с «Про особовий склад» відповідно до якого ОСОБА_5 згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліції» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України в званні старшого лейтенанта поліції з посади інспектора реагування патрульної поліції Скадовського районного відділу поліції було звільнено. Зазначене також підтверджене біографічною довідкою ОСОБА_5 , а також його послужним списком. Відповідно до присяги працівника органів внутрішніх справ України ОСОБА_5 склав присягу 20 жовтня 2015 року, щодо своїх посадових обов`язків був проінструктований 20 жовтня 2015 року, згідно із підписаним ним письмовим зобов`язанням.
		Протоколом огляду від 12 червня 2023 року, відповідно до якого було оглянуто три файли типу документу Word з назвами: «Приказ 12.07.2022 ))))))», «Приказ 16.06.2022 ))))))» та «Приказ 24.06.2022 ))))))».
		Так, з документу із назвою: «Приказ 16.06.2022 ))))))» встановлено, що відповідно до «Приказа 16.06.2022 г. Херсон № 10 л/с «По личному составу» В целях нормализации и стабилизации криминогенной обстановки, обеспечения законности и правопорядка на территории Херсонской области было назначено ОСОБА_10 на должность временно исполняющего обязанности командира комендантского взвода Скадовского районного отдела полиции Главного управления МВД Херсонской области с 16.06.2022, присвоив специальное звание старший лейтенант полиции. Основание: заявление ОСОБА_10 от 09.06.2022» (мовою оригіналу).
		Під час дослідження вказаних доказів жодна із сторін не заявила про не дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства при їх отриманні на стадії досудового розслідування, про їх недопустимість чи неналежність.
		Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки, зі змісту показів яких вбачається причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Так, свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що в березні місяці 2022 року м. Скадовськ Херсонської області було окуповано військовими рф, у зв`язку з чим припинили роботу офіційні органи влади, зокрема місцевий орган поліції України. Із самого початку громадяни об`єднувалися в територіальну оборону та намагались патрулювати територію. ОСОБА_5 при цьому він не бачив. Вподальшому почав роботу поліцейський відділ окупаційної влади. ОСОБА_5 він знає як колишнього працівника поліції України, який під час окупації переміщався на службовому автомобілі, у нього був пістолет, балончик та інші предмети, які використовують в поліції. Він був одягнутий в темно-зелену форму, коли він з ним зустрівся десь у квітні місяці в магазині «Шанс». Особисто з ним він не спілкувався, однак бачив його спілкування з російськими солдатами. На момент окупації м. Скадовська ОСОБА_5 він не бачив, а побачив його вже приблизно через три тижні  місяць після початку окупації. До початку окупації він бачив ОСОБА_5 майже кожного дня, оскільки працював поряд. З боку ОСОБА_5 або інших представників окупаційної влади пропозиції про співпрацю він не отримував. Одного разу він проїжджав по дорозі і бачив ОСОБА_5 та інших двох осіб присутніх при ДТП за участі автомобіля служби охорони. Під час досудового розслідування він брав участь в слідчій дії  пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, під час якої впізнав зокрема ОСОБА_5 , як особу обставини щодо якої він повідомив при даному допиті.
		Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він з 24 лютого 2022 року перебував в м. Скадовськ, який було окуповано та йому відомо, що ОСОБА_5 якого він до цього не знав, разом з іншими особами забрав його батька та вимагав паспорт останнього. Коли він прийшов до батька то побачив його в машині Скадовської поліції, а поряд ОСОБА_5 який повідомивши, що він з поліції погрожував йому та приставляв пістолет до його голови. Батька затримали у зв`язку з відсутністю у нього документів на мопед та паспорта, а відпустили коли він вже приніс його паспорт. Батько забрав мопед з поліції лише віддавши за це каністру бензину. ОСОБА_5 був одягнутий у темно-зелену форму та працював на незаконно створену відділку поліції. ОСОБА_5 він впізнав під час пред`явлення фоторобота останнього.
		Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що станом на початок окупації м. Скадовськ він працював торговим представником та проживав у ньому. До окупації міста він знав ОСОБА_12 особисто як працівника поліції. Після окупації міста усі працівники поліції виїхали, і ОСОБА_12 він побачив вже у травні, квітні місяці 2022 року. Бачив ОСОБА_12 при оформленні ДТП на перехресті вулиць Леніна та ОСОБА_13 , яке відбулось між автомобілем ОСОБА_14 та скутером. ОСОБА_12 був одягнутий у форму, яку носять військові та на якій помітив триколор. На місці ДТП ОСОБА_12 вимірював відстань. Особисто з ним він не спілкувався. Також бачив ОСОБА_12 під час окупації коли той приймав товар в магазині, який належить останньому. Неодноразово бачив автомобіль належний ОСОБА_12 марки ауді А6 на польських чи литовських номерах біля райвідділку. Районний відділ поліції одразу після окупації м. Скадовськ був закритий, а розпочав свою роботу вже з окупаційною владою приблизно на початку квітня 2022 року.
		Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що станом на початок воєнного стану вона залишалась в м. Скадовськ та продовжувала виконувати свої посадові обов`язки, а саме здійснювати експертну діяльність працюючи судово-медичним експертом Херсонського бюро Скадовського відділення. ОСОБА_12 бачила та була з ним знайома особисто. Часто під час окупації бачила ОСОБА_12 та автомобіль, яким він користувався біля магазину, який розташований поряд з її кабінетом по вулиці Незалежності. Після здійснення нею розтину трупа громадянина ОСОБА_15 , у якого нею були виявлені ознаки насильницької смерті, її запросили до незаконно створеного відділку поліції в м. Скадовськ, де з нею було проведено допит з боку ОСОБА_12 , який був одягнутий у цивільний одяг, проте поводив себе як працівник поліції. Під час її допиту ОСОБА_12 запитував про одержані нею відомості щодо результатів освідування трупа та цікавився, чому вона досі не налагодила зв`язок із окупаційною владою та не почала на неї працювати. Після 20 червня 2022 року ОСОБА_12 не зустрічала. 
		Також, на судовому засіданні були досліджені показання свідка отримані не шляхом їх безпосереднього допиту судом під час судового засідання, а у порядку частини одинадцятоїстатті 615КПК України, відповідно до якої показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
		У вказаному порядку досліджені показання свідка ОСОБА_8 , яка 16 травня 2023 року була допитана під час досудового розслідування, яке здійснювалося в умовах воєнного стану, що підтверджується протоколом допиту свідка та змістом DVD-R диску доданого до нього, який було оглянуто, розпаковано в присутності учасників справи та відтворено в залі суду.
		Таке рішення було судом ухвалене у зв`язку з неможливістю забезпечення прибуття вказаного свідка до зали суду з об`єктивних причин, а саме, виїзду за межі України та неможливістю встановлення його дійсного місця знаходження. 
		Так, відповідно до результатів допиту свідка ОСОБА_8 , які зафіксовані за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, встановлено, що вона 16 травня 2023 року надала такі показання. З березня місяця 2022 року м. Скадовськ було окуповано та вона на цей час у ньому проживала. До окупації вона знала ОСОБА_5 як співробітника поліції. З квітня місяця вказаного року вона бачила його біля магазину з іншими особами одягнутими у військову форму. У нього була зброя (висіла кобура) та він патрулював. 
		Будь-яких зауважень, заперечень чи клопотань з приводу порядку відтворення відеозапису допиту вказаного свідка та його змісту від учасників справи не надійшло.
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		Обставини стосовно того, що 24 лютого 2022 року о 05:00 президент рф оголосив своє рішення про початок спеціальної військової операції в Україні та збройними силами рф здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна є загальновідомими та підтверджуються наведеними вище нормативно-правовими актами.
		Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Скадовський район в цілому та місто Гола Пристань зокрема з 24 лютого 2022 року є тимчасово окупованою рф територією України; на час ухвалення вироку тимчасову окупацію не завершено.
		З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження 22023230000000372 вбачається, що досудове розслідування за вказаним фактом було розпочато 06 червня 2022 року на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. 
		Таким чином, суд безсторонньо та неупереджено оцінивши надані стороною обвинувачення докази, які є належними та допустимими, дійшов висновку, що підтверджені ними обставини виключають будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований обвинуваченому злочин було вчинено і останній є винним у його вчиненні. Стороною обвинувачення, на переконання суду, поза розумним сумнівом доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації вказаного діяння.
		Наявність в діях обвинуваченого прямого умислу на вчинення інкримінованого йому злочину, а саме на зайняття посади так званого «временно исполняющего обязанности командира комендантского взвода» у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Скадовськ - «Скадовский районный отдел полиции Главного управления МВД Херсонской области» встановлені судом на підставі сукупності досліджених судом доказів, зокрема, тих, що підтверджують обставини, які свідчать про очевидне розуміння обвинуваченим факту окупації вказаної території, яка мала відкритий характер, факту незаконності створення відповідного правоохоронного органу, необхідності вчинення особою активних дій на зайняття відповідної посади, покладення на неї у зв`язку з цим посадових обов`язків та наділення повноваженнями, що не охоплювалися діючим в Україні законодавством, не прихованою співпрацею із представниками збройних сил та правоохоронних органів держави, яка офіційно визнана країною-агресором не лише на території України, а й більшістю країн світу та міжнародними організаціями. 
		Крім того, обвинувачений на момент окупації м. Скадовськ та перед вчиненням злочину працював поліцейським, тобто він мав вищу юридичну освіту та виконував професійні обов`язки, які обумовлювали не лише його обізнаність про незаконність вчинених ним дій, а й передбачали чітке розуміння ним наслідків, які вони мали зумовити та правових процедур, які при цьому мали бути застосовані до таких осіб.
		Зазначене є беззаперечним свідченням невимушеності поведінки обвинуваченого, відсутності будь-якого примусу щодо нього, а відтак, і цілковитої добровільності його дій.
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження у межах, передбачених частиною першою статті 337 КПК України, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази у їх сукупності, надавши їм правову оцінку, відповідно до вимог статті 94КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, взявши до уваги показання свідків, як тих, які були допитані безпосередньо під час судового засідання, так і тих, які були допитані під час досудового розслідування у порядку частини одинадцятої статті 615-11 КПК України, які є послідовними, узгодженими між собою та іншими обставинами підтвердженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, за відсутності підстав ставити їх під сумнів, у зв`язку з чим їх слід покласти в основу обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що на момент вчинення злочину територія м. Скадовська була тимчасово окупованою, на ній було створено правоохоронний орган із порушенням встановлених законами України порядку, а обвинувачений, будучи громадянином України та безсумнівно обізнаним про вказані обставини, добровільно зайняв у ньому посаду, а отже такі його дії суд кваліфікує за частиною сьомою статті 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд дійшов таких висновків. 
		Положеннями частин першої,другої статті50КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до частини другоїстатті 65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Пунктом 3частини першоїстатті 65КК України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до положень частини шостоїстатті 12КК України та санкції частини сьомої статті 111-1 КК України встановлено, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення є особливо тяжким злочином проти основ національної безпеки України, яке передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. 
		Отже, при визначенні обвинуваченому виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення, наслідки його вчинення, інші обставини, які впливають на покарання, а також дані про особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, на момент окупації був працівником поліції, звільнений за дисциплінарне правопорушення, склав присягу на вірність Українському народові, характеризується за місцем попередньої служби незадовільно, адже неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності. Відомості щодо сімейного стану ОСОБА_12 , наявності у нього утриманців матеріали кримінального провадження не містять.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд, відповідно до пункту 11частини першоїстатті 67КК України, визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану
		Обставин, які пом`якшують покарання, відповідно до статті 66 КК України, суд не встановив.
		Зважаючи на те, що обвинувачений, як громадянин України, вчинив особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України в період встановленого в Україні воєнного стану, який у зв`язку з цим становить підвищену суспільну небезпечність, наслідки якого виявились, зокрема, у сприянні встановленню в м. Скадовськ окупаційної влади, а також враховуючи вчинення обвинуваченим вказаного злочину із корисливих мотивів, про що свідчить відсутність обставин, які б підтверджували перебування його у тяжкому матеріальному стані, перебування на його утриманні недієздатних або малолітніх дітей, інші обставини, які б об`єктивно давали б підстави для відповідних висновків, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого, його переховування та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливо досягти шляхом призначення йому основного покарання у виді позбавлення волі на строк ближче до максимального - чотирнадцять років, та додаткового покарання, у виді конфіскації всього майна, яке є його власністю, а також враховуючи, положення частини першої статті 55 КК України, висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду висловлені в постанові від 02 лютого 2022 року у справі № 344/16025/18, правові позиції наведені в пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо застосування стаття 55 КК України, викладений у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 404/2081/22, обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах строком на п`ятнадцять років, що за характером і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення.
		Крім того, зважаючи на наявність у обвинуваченого ОСОБА_12 спеціального звання  старшого лейтенанта поліції та вчинення ним особливо тяжкого злочину пов`язаного із наявністю у нього такого звання, суд вважає за необхідне і виправдане, відповідно до статті 54 КК України, позбавити його такого звання.
		Таке покарання, на думку суду, є справедливим і достатнім, а також відповідатиме його меті.
		З матеріалівкримінального провадженнявбачається,що ухвалоюслідчого суддіЦентрального районногосуду м.Миколаєва від21серпня 2023року №490/7802/23стосовно обвинуваченого,за йоговідсутності,було обранозапобіжний західу видітримання підвартою, без зазначення строку дії такої ухвали.
		Зважаючи на обставини справи, призначене обвинуваченому покарання, яке пов`язане з позбавленням волі, а також відсутність останнього на проголошенні вироку, суд вважає за необхідне продовжити застосований запобіжний захід до набрання вироком законної сили, з метою забезпечення його виконання.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Витрати на залучення експертів відсутні. Речові докази відсутні.
		Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 серпня 2023 року № 490/7802/23, у виді арешту накладеного на нерухоме майно - 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 залишити за для забезпечення виконання додаткового покарання у виді його конфіскації.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 КПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною сьомоюстатті 111-1КК України та призначити йому покарання у виді чотирнадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на п`ятнадцять років та з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.
		На підставі статті 54КК України позбавити ОСОБА_5 спеціального звання  «старший лейтенант поліції».
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою застосований стосовно ОСОБА_5  залишити до набрання вироком законної сили.
		Строк відбування покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_5 обраховувати з моменту приведення вироку до виконання.
		Строк відбування покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
		Заходи забезпеченнякримінального провадженняу видіарешту накладеногозгідно зухвалою слідчогосудді Центральногорайонного судум.Миколаєва від21серпня 2023року №490/7802/23,на 1/2частину житловогобудинку згосподарськими будівлямиі спорудами,розташованого заадресою: АДРЕСА_2 (реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна1200806565247), у зв`язку з необхідністю виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна,  залишити без змін.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику, а інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями частини третьоїстатті 323 і статті 297-5КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя:              ________________                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...