Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/413/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 17.04.2024. Зареєстровано: 17.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2024.
Дата набрання законної сили: 07.05.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
		_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		 РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 квітня 2024 року м.Харків Справа № 913/413/23
		 
		Суддя господарського суду Луганської області Злепко Н.І., 
		за участю секретаря судового засідання Багацького А.О.
		від представників сторін: 
		від позивача: адвокат Руденко А.О. (в режимі відеоконференції);
		від відповідача: не прибув;
		розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ, м. Київ, Україна,
		до Російської Федерації, м. Москва, Російська Федерація,
		про стягнення 1 818 076 142 грн 11 коп.
		 
		ВСТАНОВИВ
		 17.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до держави Російської Федерації, в якій просить стягнути з відповідача 1 818 076 142 грн 11 коп., з яких 1 407 208 942 грн 00 коп.  сума збитків у вигляді втрачених активів, що відповідає за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют встановлених НБУ станом на 01.09.2022  38 481 345,80 доларів США або 38 380 781,71 ЄВРО; сума збитків у вигляді упущеної вигоди - за період з 24.02.2022 до 19.07.2023 в розмірі 67 149 201 грн 46 коп., що відповідає за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют встановлених НБУ станом на 19.07.2023  1 836 253 доларів США або 1 631 791,55 ЄВРО; сума збитків у вигляді упущеної вигоди за період з 20.07.2023 року до 19.07.2028 року в розмірі 343 717 998 грн 65 коп., що відповідає за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют встановлених НБУ станом на 19.07.2023  9 926 327 доларів США або 8 352 684,98 ЄВРО.
		Позовна заява обґрунтована тим, що відповідно до Витягу з ЄДРЮФОПтаГФ основним видом діяльності товариства є:
		- надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний) (КВЕД 68.20),
		- виробництво інших основних органічних хімічних речовин (КВЕД 20.14),
		- виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин (КВЕД 20.13),
		- організація будівництва будівель (КВЕД 41.10).
		Ведення господарської діяльності Товариства забезпечувало нерухоме майно, яке перебувало у нього у володінні та розпорядженні. 
		В процесі здійснення безпосередньої господарської діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ використовувало такі власні активи:
		- транспортні засоби (легковий, вантажний, спеціальний, залізничний транспорт);
		- промислові будівлі і споруди (в тому числі під`їзні залізничні колії та автошляхи);
		- земельні ділянки;
		- промислове обладнання та устаткування.
		Позивачу на праві приватної власності належать об`єкти нерухомості.
		Позивач зазначає, що на праві приватної власності йому належить нерухоме та рухоме майно. Зазначене право власності позивач підтверджує договорами купівлі-продажу та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек.
		Також позивач зазначає, що рухоме та нерухоме майно з 2021 року здавав в оренду ТОВ «НВП «ЗОРЯ» як єдиний майновий комплекс, що знаходяться за адресами: Луганська обл., м. Рубіжне; Луганська обл., Кремінський р-н, Боровеньска сільська рада; Луганська обл., Попаснянський р-н, Вовчоярівська селищна рада; Луганська обл., Кремінський р-н, Кудряшівська сільська рада, на яких здійснювалась діяльність з виробництва вибухових та хімічних речовин. Доцільність оренди ЄМК обумовлена тим, що власне майно ТОВ «НВП «ЗОРЯ» не створює необхідного самостійного циклу виготовлення хімічної продукції без використання вищевказаного орендованого майна. До складу активів у вигляді єдиного майнового комплексу входять об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, а також обладнання, устаткування, інвентар, автомобільний транспорт, меблі, комп`ютерна техніка тощо. 
		Внаслідок збройної агресії Російською Федерацією завдано збитки майну та активам позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ з яких: 1 407 208 942 грн 00 коп. збитки у формі втрачених активів, 410867 200 грн 11 коп. збитки у формі упущеної вигоди, за стягненням яких з відповідача він звернувся до суду.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2023 справа передана на розгляд судді Злепко Н.І.
		Ухвалою суду від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 24.01.2024.
		Ухвалою суду від 24.01.2024 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 22.02.2024.
		Ухвалою суду від 22.02.2024 відкладено підготовче провадження на 21.03.2024. Ухвалою суду від 21.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання у межах розгляду справи по суті на 16.04.2024.
		 12.04.2024 до суду надійшла заява з якою надано докази щодо направлення ухвали Господарського суду Луганської області від 21.03.2024 у справі №913/413/23 з перекладом на російську мову відповідачу, яку судом задоволено в судовому засіданні 16.04.2024.
		Представник відповідача в судове засідання 16.04.2024 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.
		У судовому засіданні 16.04.2024 представник позивача взяв участь в режимі відеоконференції, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи задля повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання. Розглянувши зазначене клопотання суд відмовляє в його задоволенні, оскільки національним процесуальним законодавством суд обмежений у строках розгляду справи по суті, а також у зв`язку з наявністю достатньої кількості доказів у матеріалах справи, що свідчать про вжиття всіх необхідних заходів як судом, так і позивачем задля належного повідомлення відповідача. 
		Також у судовому засіданні позивач надав пояснення з приводу заявлених позовних вимог, виступив із заключним словом, позов просив задовольнити.
		Відповідач відзив на позовну заяву не подав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення електронних примірників ухвал суду у справі №913/413/23 на адресу електронної пошти відповідача, шляхом розміщення відповідних повідомлень на сторінці Господарського суду Луганської області офіційного веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет.
		 12.03.2024 від Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції України надійшов лист-відповідь на лист Господарського суду Луганської області щодо надсилання відповідачу копій ухвал. У зазначеній відповіді управлінням повідомлено, що у зв`язку з повномасштабною агресією Російської Федерації проти України дипломатичні відносини розірвано. ПАТ «Укрпошта» припинено доставку поштових відправлень до/з Російської Федерації. У зв`язку з зазначеним міжрегіональним управлінням повернуто пакет документів.
		Також усі процесуальні документи суду у справі №913/413/23 оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу «Судова влада України» в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними, а доступ безоплатний та цілодобовий згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень».
		Позивачем вчинено дії щодо здійснення перекладу ухвал суду у справі №913/413/23 на російську мову, з нотаріальним засвідченням його вірності та направлення скан-копій перекладу ухвал на адреси відповідача  до посольства Російської Федерації у Бельгії, Німеччині та Швейцарії.
		Суд зазначає, що до повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 19.12.1992 шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу Російської Федерації. Україна вийшла з даної угоди відповідно до Закону України «Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності» від 12.01.2023 № 2855-IX.
		Згідно з листом Міністерства юстиції України від 21.03.2022 №25814/12.1.1/32-22 Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
		Крім того, у зв`язку з агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану АТ Укрпошта з 24.02.2022 припинило обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.
		Відповідно до заяви МЗС України щодо розриву дипломатичних відносин з Російською Федерацією від 24.02.2022 Україна заявила про розрив дипломатичних відносин з Росією без розриву консульських відносин, відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року. Також згідно з листом МЗС від 13.10.2022 №72/11-612/1-81401 повідомлено, що після письмового повідомлення Російській стороні про рішення української сторони розірвати дипломатичні відносини, встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією, здійсненим у м. Мінську 14 лютого 1992 року, зазначений міжнародний договір припинив свою дію 24 лютого 2022 року.
		Однак суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
		Отже, враховуючи наведене, за висновком суду відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду під час розгляду справи також у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
		Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.
		Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі  ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		 Суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
		Встановивши фактичні обставини справи, суд зазначає наступне.
		ТОВ ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ є юридичною особою, резидент України, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 44042977, дата запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи  10.11.2020, номер запису - 1003901020000001437.
		Місцезнаходженням вказаної юридичної особи станом на теперішній час є: Україна, 01011, місто Київ, вул.Мирного Панаса, будинок 11, офіс 1/5
		Види діяльності: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний) 20.14 Виробництво інших основних органічних хімічних речовин 41.10 Організація будівництва будівель 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.
		Позивачу на праві приватної власності належать наступні об`єкти нерухомості:
		 
		Об`єкт нерухомостіПравовстановлюючий документ
		Насосна станція 1-го підйому (№3), що знаходиться за адресою: Луганська область, Кремінський район, с/рада Боровенська, Комплекс будівель та споруд №1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2021 Витяг з ДРРПНМ №273041723
		Насосна станція 1-го підйому (№4), що знаходиться за адресою: Луганська область, Кремінський район, с/рада Боровенська, Комплекс будівель та споруд №1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2021 Витяг з ДРРПНМ №273046400
		Насосна станція 1-го підйому (№5), що знаходиться за адресою: Луганська область, Кремінський район, с/рада Боровенська, Комплекс будівель та споруд №1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2021 Витяг з ДРРПНМ №273048818
		Насосна станція 1-го підйому (№6), що знаходиться за адресою: Луганська область, Кремінський район, с/рада Боровенська, Комплекс будівель та споруд № 1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2021 Витяг з ДРРПНМ №273051633
		Насосна станція 1-го підйому (№7), що знаходиться за адресою: Луганська область, Кремінський район, с/рада Боровенська, Комплекс будівель та споруд №1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2021 Витяг з ДРРПНМ №273053687
		Насосна станція 1-го підйому (№8), що знаходиться за адресою: Луганська область, Кремінський район, с/рада Боровенська, Комплекс будівель та споруд №1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2021 Витяг з ДРРПНМ №273057649
		Насосна станція 1-го підйому (№9), що знаходиться за адресою: Луганська область, Кремінський район, с/рада Боровенська, Комплекс будівель та споруд № 1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2021 Витяг з ДРРПНМ №273059395Насосна станція 1-го підйому (№10), що знаходиться за адресою: Луганська область. Кремінський район, с/рада Боровенська. Комплекс будівель та споруд №1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2021 Витяг з ДРРПНМ №273060698
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1/2-1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272160537
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1/1-1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272102484
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1 г/4Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272162905
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/5Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272166121
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/15-1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272178719
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/16-1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272189096
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/17-1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272191430
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/18-1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272194498
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/19Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРГІНМ №272197723
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/20-1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272198856
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/20-2Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272200000
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/20-3Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272201081
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/20-4Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272202210Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/20-5Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272202990
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/20-7Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272203746
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/22-1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272205156
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/22-2Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272206670
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/23-1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272207867
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/23-2Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПHM №272208689
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/24-1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272293815
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/25-1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2021 Витяг з ДРРПНМ №273071268
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/26-1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2021 Витяг з ДРРПНМ №273063736
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/27Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272295021
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/28-1/1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2021 Витяг з ДРРПНМ №273065001
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/28-1/2Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272296099
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/28-1/3Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272297561
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/28-1/4Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2021 Витяг з ДРРПНМ №273065941
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/29-1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272298514
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/29-2Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272299675
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/30-1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2021 Витяг з ДРРПНМ №273066838
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/30-4Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2021 Витяг з ДРРПНМ №273068127
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/ЗО-5Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2021 Витяг з ДРРПНМ №273068968
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/30-6Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2021 Витяг з ДРРПНМ №273069675
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/30-7Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272302056
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/30-8Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272302907
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/33-1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272303724
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/34-1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2021 Витяг з ДРРПНМ 273071986
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/35-1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2021 Витяг з ДРРПНМ №273073258
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/36Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272309584
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/37-1Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2021 Витяг з ДРРПНМ №273072619
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/37-4Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272304967
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/40Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272306142
		Нерухоме майно, будівля майстерня КИПіА (літера Б), яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/22-3Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.10.2021 Витяг з ДРРПНМ №281791539
		Нерухоме майно, Будівля 2004, Будівля 2004 Д. Будівля 2004/1, які знаходяться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/37-2Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 24.06.2021 Витяг ДРРПНМ №263009707
		Нерухоме майно, будівля 2029/2 (камера охолодження води) літера Ж, будівля 2029/3 літера Ж5, які знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/37-5Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.10.2021 Витяг з ДРРПНМ №281792668
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/8.Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ № 272170323
		Нерухоме майно - будівлі та споруди біологічних ставків, які знаходиться за адресою: Луганська область, Кремінський район, Кудряшівська сільська радаДоговір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.10.2021 Витяг з ДРРПHM №281803344Нерухоме майно - Будівля 041 охоронної будки, яка знаходиться за адресою: Луганська область, Попаснянський район, с/рада Вовчоярівська, Виробничі будівлі та спорудиДоговір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2021 Витяг з ДРРПНМ №273062407
		Нерухоме майно - 95/100 реальних часток насосної станції 2-го підйому, Луганська обл., Кремінський район, с/рада Боровенська, комплекс будівель і споруд № 1Договір купівлі-продажу від 22.10.2021 Витяг з ДРРПНМ №280736190.
		Нерухоме майно - літера «А,пд» - Насосна станція ВК-60, літера «Б» - Трансформаторна підстанція ТП-115.Договір купівлі-продажу від 28.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272307005
		Нерухоме майоа, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/11.Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272173544
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/13.Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272175369
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/14.Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272176954Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/18-2Договір купівлі-продажу майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272196659
		Нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1г/6-1.Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2021 Витяг з ДРРПНМ №272189096(ДРРПНМ - Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно).
		 
		Перелік майна, що передано у власність на підставі договорів купівлі-продажу перелічено у Додатках №1 до вказаних договорів. 
		Факт реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно та земельні ділянки, на яких розташовані автодороги, за Товариством з обмеженою відповідальністю ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ підтверджується договорами купівлі  продажу від 05.08.2021 №05/08/2021-КП (том 4 с.29-31) та від 27.08.2021 №27/08-2021 (том 4 с. 35-37), які укладені між ТОВ «Українська хіміко-енергетична компанія» та ТОВ «Хімічні інноваційні технології», а також Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.12.2022 року №316684739 (том 5 стор. 113-231). 
		Також між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Зоря» укладено договори оренди майна, зокрема № 1515 від 24.06.2021 року, № 05-08 від 05.08.2021 року, № 27-08 від 27.08.2021 року, № 02-09 від 02.09.2021 року, № 22-10 від 22.10.2021 року, № 28-10 від 28.10.2021 року. 
		За цими договорами орендодавець (Товариство з обмеженою відповідальністю ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ) зобов`язався передати в строкове платне володіння та користування нерухоме майно, а орендар (Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Зоря») зобов`язався прийняти таке майно, своєчасно сплачувати за нього орендну плату та після припинення дії договору повернути його орендодавцеві.
		Зокрема за договором №1515 від 24.06.2021 року передано майно на загальну вартість 67 857 714 грн 00 коп. (абзац 2 пункту 1.1 Договору). Перелік переданого майна зазначено у Додатку №1 до договору (том 4 с.138-140).
		За пунктом 1.4. цього договору майно, розташоване на землях комунальної власності за адресою Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська 1г/37-2.
		Розмір орендної плати за календарний місяць за надання в користування майна з ПДВ складає 1929000 грн 00 коп. (п.4.1).
		За договором №05-08 від 05.08.2021 року передано майно на загальну вартість 1036920 грн 00 коп. (абзац 2 пункту 1.1 Договору). Перелік переданого майна зазначено у Додатку №1 до договору (т.4 с.149).
		Розмір орендної плати за календарний місяць за надання в користування майна з ПДВ складає 25500 грн 00 коп. (п.4.1).
		За договором №27-08 від 27.08.2021 року передано майно на загальну вартість 193815980 грн 40 коп. (абзац 2 пункту 1.1 Договору). Перелік переданого майна зазначено у Додатку №1 до договору (том 4 с.157-237).
		За пунктом 1.4. цього договору майно, розташоване на землях комунальної власності у місті Рубіжному Луганської області
		Розмір орендної плати за календарний місяць за надання в користування майна з ПДВ складає 5490000 грн 00 коп. (п.4.1).
		За договором оренди майна №02-09 від 02.09.2021 року передано майно на загальну вартість 20 404 440 грн 00 коп. (абзац 2 пункту 1.1 Договору). Перелік переданого майна зазначено у Додатку №1 до договору (том 4 с.249-250).
		Розмір орендної плати за календарний місяць за надання в користування майна з ПДВ складає 577500 грн 00 коп. (п.4.1).
		За договором оренди майна №22-10 від 22.10.2021 року передано майно на загальну вартість 127440 грн 00 коп. (абзац 2 пункту 1.1 Договору). Перелік переданого майна зазначено у Додатку №1 до договору (том 5 с.9).
		Розмір орендної плати за календарний місяць за надання в користування майна з ПДВ складає 3300 грн 00 коп. (п.4.1).
		За договором оренди майна №28-10 від 28.10.2021 року передано майно на загальну вартість 1901160 грн 00 коп. (абзац 2 пункту 1.1 Договору). Перелік переданого майна зазначено у Додатку №1 до договору (том 5 с.15).
		Розмір орендної плати за календарний місяць за надання в користування майна з ПДВ складає 51300 грн 00 коп. (п.4.1).
		Отже вищезазначене нерухоме та рухоме майно з 2021 року позивач здавав в оренду ТОВ «НВП «ЗОРЯ» як єдиний майновий комплекс, що знаходяться за адресами: Луганська обл., м. Рубіжне; Луганська обл., Кремінський р-н, Боровеньска сільська рада; Луганська обл., Попаснянський р-н, Вовчоярівська селищна рада; Луганська обл., Кремінський р-н, Кудряшівська сільська рада, на яких здійснювалась діяльність з виробництва вибухових та хімічних речовин. 
		Позивач зазначає, що 24.02.2022 року почалось масштабне військове вторгнення Російської Федерації на територію суверенної України, зокрема і на територію Луганської області.
		Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (неодноразово продовженого відповідними Указами Президента України), затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 р., на всій території України з 24.02.2022 року введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. З 24-25 лютого 2022 року на території Луганської області проводились активні бойові дії, відбулося захоплення окремих ділянок (районів) Луганської області армією держави-агресора, у зв`язку з чим перебування на зазначених територіях стало небезпечним для життя громадян (в тому числі для працівників Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ). Вся Луганська область починаючи з кінця лютого 2022 року піддавалася щоденним бомбардуванням та ракетним обстрілам з боку армії Російської Федерації, житловий фонд, виробничі об`єкти та об`єкти інфраструктури зазнали значних руйнувань.
		Наказом № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій
		від 22.12.2022 року було затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (надалі  наказ 309 Мінреінтеграції). Відповідно до вказаного наказу тимчасово окупованими Російської Федерації територіями Луганської області є, зокрема:
		- територія Рубіжанської міської територіальної громади Сєвєродонецького району, яка перебуває у тимчасовій окупації з 13 травня 2022 року по теперішній час;
		- територія Кремінської міської територіальної громади Сєвєродонецького району, яка перебуває у тимчасовій окупації з 18 квітня 2022 року по теперішній час;
		- територія смт Вовчоярівка Лисичанської міської територіальної громади, яка перебуває у тимчасовій окупації з 03 липня 2022 року по теперішній час (копія витягу з наказу 309 Мінреінтеграції додається).
		За умови окупації (блокування, оточення) армією держави-агресора всієї території Луганської області, в тому числі і територій, де розташоване рухоме та нерухоме майно, Товариство з обмеженою відповідальністю ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ, як суб`єкт господарювання, було позбавлено можливості здійснювати свою господарську діяльність на цій територій з початку активних бойових дій та під час окупації, яка триває і досі.
		Військова агресія Російської Федерації проти України, зокрема на території Луганської області, безпосередньо для Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ мало такі наслідки:
		- неможливість здійснення звичної господарської діяльності на території Луганської області внаслідок активних бойових дій та окупації з боку Російської Федерації і, як наслідок, втрата можливості отримувати доходи від такої діяльності (упущена вигода Товариства);
		- втрата та руйнація матеріально-технічної бази Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ;
		- необхідність евакуації керівництва та персоналу Товариства через постійну загрозу їх життю внаслідок триваючих бойових дій.
		Неможливість Товариством з обмеженою відповідальністю ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ з 24.02.2022 року провадження господарської діяльності в нормальних умовах обумовлено виключно збройною агресією Російської Федерації, направленою на порушення суверенності України, загарбницькими діями щодо територій України, зокрема й Луганської області. Постійні обстріли, активні бойові дії на території Луганської області у період лютий-червень 2022 року, втрата матеріально-технічної бази (основних засобів), окупація українських територій змусили Позивача евакуювати персонал на підконтрольні Україні безпечні території та припинити свою господарську діяльність.
		Також з лютого 2022 року держава-агресор Російська Федерація мала повний фактичний контроль над територією Луганської області, оскільки вона розмістила на зазначеній території свої війська, проводила активні бойові дії, направлені на захоплення ще більших територій України, та створила власні окупаційні органи влади на захоплених українських територіях.
		Зазнавши порушення цивільних прав, позивач звернувся 14.07.2022 року до Національної поліції України із повідомленням про втрату контролю над Товариством вих. №9. За фактами протиправних дій держави-агресора та на підставі повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ зареєстровано кримінальне провадження №12022131330000718 від 20.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.07.2022 року, виданого Відділом поліції №1 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, що підтверджується повідомленням про початок досудового розслідування від 21.07.2022 №674/111/36-2022 та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (копії додаються).
		Відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна що проводився з 01.09.2022 по 06.03.2023, складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція консалтингових послуг», а саме її директором Кравцем А.В., об`єкт оцінки: реальні збитки ТОВ «ХІМІЧНІ інноваційні технології» (код ЄДРПОУ 44042977)  втрата активів внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - Звіт про оцінку), ринкова вартість об`єкта оцінки  втрачених активів ТОВ «Хімічні інноваційні технології» внаслідок збройної агресії Російської Федерації станом на дату оцінки, становить (без Податку на додану вартість): 1 407 208 942 грн 00 коп., що відповідає за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют встановлених НБУ на дату оцінки (36.5686 гривень за 1 дол. США, 36.5704 за 1 ЄВРО) 38481345,80 доларів США, 38479451,74 ЄВРО.
		Також Звітом про незалежну оцінку №12/10-22-03-НО-2 від 03.08.2023 (складений ТОВ «Агенція консалтингових послуг», а саме її директором Кравцем А.В.), об`єкт оцінки: збитки у вигляді упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності ТОВ «Хімічні інноваційні технології» внаслідок збройної агресії Російської Федерації в Україні упущена вигода від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності ТОВ «ХІМІЧНІ інноваційні технології» (код ЄДРПОУ 44042977) внаслідок збройної агресії Російської Федерації в Україні станом на 19.07.2023 (далі - Звіт про оцінку №2) становить: 410867200 грн 11 коп., що відповідає за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют встановлених НБУ на дату оцінки 11762580,00 доларів США або 9984476,54 ЄВРО.
		Саме в такому розмірі позивач оцінює завдані йому збитки внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України 24.02.2022.
		Вказане стало підставою для звернення позивачем до суду з відповідним позовом.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.
		Згідно з ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) учасниками цивільних відносин є, зокрема, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.
		Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
		Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач визначив відповідачем державу  Російська Федерація.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право"суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.
		Ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що учасниками цивільних відносин є, зокрема, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.
		Відповідно до ч.1 ст.79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України. Частиною 4 ст.79 Закону України "Про міжнародне приватне право"передбачено, що у тих випадках, коли в порушення норм міжнародного права Україні, її майну або представникам в іноземній державі не забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами першою та другою цієї статті забезпечується іноземним державам, їх майну та представникам в Україні, Кабінетом Міністрів України може бути вжито до цієї держави, її майна відповідних заходів, дозволених міжнародним правом, якщо тільки заходів дипломатичного характеру не достатньо для врегулювання наслідків зазначеного порушення норм міжнародного права . Отже Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави.
		Однак, згідно з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 18.05.2022 в справі №428/11673/19, загальновідомо (тобто таке, що не потребує доказування - частина третя статті 82 ЦПК України), що Російська Федерація відкидає визнання будь-якої відповідальності за свою протиправну військову діяльність в Україні, включаючи не тільки повномасштабну збройну агресію, але і будь-яку участь своїх збройних сил у військових діях в Донецькій та Луганській областях з 2014 року. Не існує жодної розумної підстави припустити, що порушене право позивача, за захистом якого він звернувся до українського суду, могло би бути захищене шляхом подання позову до суду, в якому би Російська Федерація не користувалася судовим імунітетом, тобто до суду Російської Федерації.
		Таким чином, звернення позивача до українського суду є єдиним розумно доступним засобом захисту права, позбавлення якого означало би позбавлення такого права взагалі, тобто заперечувало б саму сутність такого права.
		Звернення до українського суду є єдиним ефективним засобом судового захисту порушених прав та законних інтересів позивача. Наразі відсутні будь-які механізми або інші міждержавні домовленості між Україною та Російською Федерацією щодо відшкодування збитків фізичним та юридичним особам, завданих внаслідок дій військової агресії Російської Федерації на території України.
		За таких обставин, застосування судового імунітету Російської Федерації (зокрема, частини першої статті 79 Закону України «Про міжнародне приватне право») не буде узгоджуватися із обов`язком України як держави і суду зокрема забезпечити реалізацію права позивача на справедливий суд. З огляду на відсутність інших ефективних засобів судового захисту порушеного права позивача, застосування судового імунітету Російської Федерації буде порушенням самої сутності права на справедливий суд. Також, зважаючи на військову агресію Російської Федерації, якою порушується державний суверенітет України, застосування судового імунітету Російської Федерації буде непропорційним до своєї мети.
		Також в даній постанові Верховний Суд зробив наступні концептуальні висновки: судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004); підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов`язаннями України в сфері боротьби з тероризмом; судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
		Аналогічна правова позиція щодо судового імунітету держави визначена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №428/11673/19, від 22.06.2022 у справі №311/498/20, від 12.10.2022 у справі №463/14365/21; постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №990/80/22.
		Отже судовий імунітет Російської Федерації у даному випадку на спірні правовідносини не поширюються.
		Відповідно до ст.17 Загальної декларації прав людини (прийнята і проголошена резолюцією 217A(III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948) кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
		Згідно зі ст.1 Протоколу №1 від 20.03.1952 №ETS N 009 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Частиною 1 ст.317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Згідно із ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
		За таких умов, знищення, захоплення чи пошкодження належного позивачу на праві власності майна, позбавлення позивача можливості реалізувати право користування, володіння та розпорядження належним йому майном порушує відповідне право власності позивача, який у зв`язку із цим набуває право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
		При цьому, матеріалами справи підтверджується використання (до моменту протиправних дій відповідача) позивачем майна для отримання доходу. 
		Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
		Згідно із ч.1 ст.3 Господарського кодексу України (далі  ГК України) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
		За приписами ч.1 ст.133 ГК України основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.
		При цьому, відповідно до ст.134 ГК України право власності є основним речовим правом у сфері господарювання. Суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб`єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб`єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.
		Згідно із ч.1 ст.55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
		Відповідно до п.1 ч.2 ст.55 ГК України суб`єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
		Згідно із ч.ч.4, 5 ст.55 ГК України суб`єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах. Суб`єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.
		Відповідно до ст.84 ЦК України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об`єднання, що діють з метою одержання прибутку.
		Згідно з ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
		Таким чином, позивач створений та здійснює свою діяльність у формі товариства з обмеженою відповідальністю, є підприємницьким товариством та здійснює підприємницьку діяльність в розумінні наведених вище положень нормативно-правових актів.
		За таких умов, фактичне захоплення майна відповідачем та відсутність у позивача можливості здійснювати ним ефективне володіння, користування та розпоряджання, що належить йому на праві власності, унеможливлює реалізацію господарської діяльності позивача на основі такого майна, а отже є порушенням права власності позивача та прав позивача на здійснення підприємницької та господарської діяльності (зокрема отримання доходу від передачі майна в оренду).
		З огляду на викладене, даний спір щодо майна Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ є спором, пов`язаним із здійсненням господарської діяльності позивача, а отже на нього поширюється предметна юрисдикція господарських судів.
		Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України "Про міжнародне приватне право" права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.
		Таким чином, оскільки подія, яка стала підставою для вимог про відшкодування шкоди мала місце на території України, то застосовним матеріальним законом при розгляді даного спору є матеріальний закон України.
		Одночасно, відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Згідно зі ст.10 ЦК України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.
		Аналогічна за змістом норма викладена у ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України".
		Відповідно до ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Згідно зі ст.ст.1, 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Статтею 3 ГПК України встановлено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
		Таким чином, міжнародне право в Україні не потребує трансформації в національне право, а включається та автоматично діє у складі національного або внутрішнього законодавства. Акт ратифікації міжнародного договору Україною інкорпорує його до національного права; звичаєве міжнародне право так само розглядається як частина національного права.
		З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню матеріальний закон України, включно з відповідними положеннями міжнародних договорів, як частиною системи національного законодавства України.
		Відповідно до ч.2, 3 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Як встановлено у ст.5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Згідно зі ст.ст.73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		Положеннями ст.16 ЦК України визначено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
		Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Отже загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).
		Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
		Пунктом 2 ст.22 ЦК України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
		Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:
		- наявність реальних збитків;
		- вина заподіювача збитків;
		- причинний зв`язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.
		Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст.224 ГК України.
		Статтею 225 ГК України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
		Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
		Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
		Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
		Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).
		Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою - є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
		При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №910/ 6657/16, від 07.02.2018 у справі №917/1651/16.
		Відповідно до ч.2 ст.623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.
		Також, пред`явлення вимоги про стягнення збитків покладає обов`язок саме на позивача довести, що вони не є абстрактними, а дійсно є реальними у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання. При визначені розміру збитків мають враховуватись заходи, вжиті самим позивачем для їх недопущення.
		Відповідно до ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		Отже на відміну від загальної норми ст.1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми ст.1173 ЦК України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.
		З огляду на вказане обов`язковою умовою притягнення відповідача до відповідальності за завдану шкоду є встановлення протиправності його дій відповідно до положень застосованого матеріального закону.
		Відповідно до Конституції України Україна є суверенна і незалежна. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		З 2014 року Російська Федерація здійснює збройну агресію проти України, тобто вчиняє дії, визначені статтею 3 Резолюції 3314 (ХХІХ) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 14.12.1974, як акт збройної агресії.
		Згідно з заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», текст якої схвалено постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 №337-VІІІ, збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20.02.2014 з тимчасової окупації Кримського півострову, зокрема, Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (перша фаза збройної агресії).
		У квітні 2014 року контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні бандитські формування проголосили створення «Донецької народної республіки» (07.04.2014) та «Луганської народної республіки» (27.04.2014).
		 27.08.2014 розпочалися масовані вторгнення на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів збройних сил Російської Федерації.
		 24.02.2022 розпочалася та триває фаза збройної агресії Російської Федерації проти України - повномасштабне вторгнення збройних сил Російської Федерації на суверенну територію України.
		Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 5 год. 30 хв. 24.02.2022.
		У п.4 ст.2 Статуту ООН закріплено принцип, згідно з яким всі члени Організації Об`єднаних Націй утримуються у їх міжнародних відносинах від загрози силою чи її застосування як проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.
		Відповідно до ст.3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Визначення агресії" від 14.12.1974 як акт агресії кваліфікується, зокрема, вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи її частини, а також бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави.
		Меморандумом про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, відповідно до п.2 якого Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки держави учасниці, у тому числі відповідач, підтвердили зобов`язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і гарантували, що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об`єднаних Націй.
		Суд зазначає, що відповідач порушив свої зобов`язання щодо зазначеної вище міжнародної угоди, в рамках якого він, зокрема, зобов`язався поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України і утримуватися від загрози силою та від її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України.
		Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 01.03.2022 № A/ES-11/L.1 визнано акт агресії Російської Федерації проти України в порушення статуту ООН та звернено до Російської Федерації вимогу негайно припинити застосування сили по відношенню до України та вивести збройні формування Російської Федерації з України.
		Наказом Міжнародного суду справедливості ООН від 16.03.2022 №182 зобов`язано Російську Федерацію негайно припинити військові дії, які вона розпочала 24.02.2022 на території України.
		Відповідно до постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва Російської Федерації під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022.
		Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		За таких обставин, в силу положень національного законодавства України та міжнародних договорів, як частини українського національного законодавства, дії відповідача за своєю суттю є актом збройної агресії по відношенню до України. Відтак, будь-які дії відповідача з метою реалізації такої агресії є протиправними. Крім того, відповідач не має права тим чи іншим чином скористатися на свою користь наслідками такої агресії.
		Враховуючи вищенаведені докази та оцінюючи встановлені обставини у даній справі, суд доходить висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт втрати майна внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Відповідно до ст.25 Положення про закони і звичаї війни на суходолі (Додаток до Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі) забороняється будь-яким способом атакувати чи бомбардувати незахищені міста, селища, житлові будинки чи споруди.
		Матеріалами справи доведено, що дії відповідача внаслідок яких унеможливлено володіння, користування та розпоряджання позивачем майном, були вчинені всупереч норм міжнародного права та норм національного законодавства, а отже, відповідач несе повну відповідальність за здійснення збройної агресії, у тому числі і за шкоду, заподіяну позивачу.
		Також при визначенні протиправності дій відповідача підлягають врахуванню загальновизнаний і засадничий загальний принцип права, який полягає в тому, що будь-яке порушення зобов`язання тягне за собою обов`язок надати відшкодування (відображений Постійною палатою міжнародного правосуддя у справі Про фабрику в Хожуві (Case concerning the factory at Chorzow), рішення № 13 від 13.09.1928, а також одна із засад сучасного правового порядку "ex injuria non oritur jus" (із беззаконня не виникає право), який відображений у Консультативному висновку Міжнародного суду справедливості "Правові наслідки для держав подальшої присутності Південної Африки в Намібії незважаючи на Резолюцію Ради Безпеки 276 (1970)".
		У цій справі протиправність дій відповідача підтверджується наявними у справі доказами, на неї прямо вказують відповідні положення матеріального закону.
		Таким чином, позивачем доведено суду належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст.76, 77, 78, 79, 91 ГПК України факт заподіяння шкоди Товариству з обмеженою відповідальністю ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ діями відповідача та причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та завданою позивачу шкодою.
		Виходячи з викладеного, судом встановлена наявність повного складу цивільного правопорушення у вигляді заподіяння шкоди майну позивача, що має своїм наслідком відшкодування такої шкоди позивачу у розмірі і в порядку, передбаченими цивільним законодавством.
		Щодо розміру заявлених збитків Суд зазначає наступне.
		Приписами ст.22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Звітом про незалежну оцінку майна що проводився з 01.09.2022 по 06.03.2023 (складений ТОВ «Агенція консалтингових послуг», а саме її директором Кравцем А.В.), об`єкт оцінки: реальні збитки ТОВ «ХІМІЧНІ інноваційні технології» (код ЄДРПОУ 44042977),  втрата активів внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - Звіт про оцінку), ринкова вартість об`єкта оцінки  втрачених активів ТОВ «Хімічні інноваційні технології» внаслідок збройної агресії Російської Федерації станом на дату оцінки, становить (без Податку на додану вартість): 1 407 208 942 грн 00 коп., що відповідає за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют встановлених НБУ на дату оцінки (36.5686 гривень за 1 дол. США, 36.5704 за 1 ЄВРО) 38481345,80 доларів США, 38479451,74 ЄВРО.
		Згідно з ч.ч.1, 4 ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна.
		Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звіту про оцінку майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
		Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
		На даний звіт 16.03.2023 було здійснено Рецензію (Рецензенти: Президент ГО «Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки» Максимов Степан Йосипович, свідоцтво про реєстрації в Державному реєстрі оцінювачів за №9411 від 06.08.2012; Член Президії ВАФО, доктор технічних наук, оцінювач: Платонов Борис Олексійович, свідоцтво оцінювача від 31.07.1998 №72, видане Фондом державного майна України спільно з учбовим центром консалтингової фірми «Експерт-Л»).
		Згідно з висновком, зробленого в рецензії: «Відповідно до п.76 Національного Стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» Звіт про незалежну оцінку майна, об`єкт оцінки: реальні збитки ТОВ «Хімічні інноваційні технології» (код за ЄДРПОУ 44042977)  втрата активів внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що рецензується, класифікується за такою ознакою: «Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки». 
		Оцінивши вказаний експертний Звіт, складений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Агенція консалтингових послуг» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №911/21 від 17.12.2021) в сукупності з рецензією, суд вважає його належним та достовірним доказом на підтвердження дійсного розміру збитків на суму 1 407 208 942 грн 00 коп., завданих позивачу внаслідок протиправних дій відповідача.
		Враховуючи встановлення судом факту завдання позивачу збитків внаслідок збройної агресії відповідача, заявлені вимоги про стягнення збитків у розмірі 1 407 208 942 грн 00 коп. є обґрунтованими та підтвердженими документально.
		Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача збитки у формі упущеної вигоди за період з 24.02.2022 по 19.07.2023 в розмірі 67 149 201 грн 46 коп. та за період з 27.07.2023 по 19.07.2028 в розмірі 343 717 998 грн 65 коп. 
		Суд зазначає, що упущена вигода  це втрати очікуваного приросту в майні, на підставі беззастережних доказів реальної можливості їх отримання, у разі недопущення правопорушення. При зверненні з позовом про відшкодування заподіяних збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків. Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на позивача обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі №910/12204/17, від 16.06.2021 у справі №910/14341/18, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №127/16524/16-ц).
		Позивач пояснює, що оскільки на даний час військова агресія Російської Федерації в Україні ще продовжує існувати, а також продовжує діяти воєнний стан в Україні, то протягом існуючої збройної агресії Російської Федерації права та економічний стан ТОВ ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ не мають перспектив на відновлення, а отже економічні втрати були наявні в минулому та очікуються в майбутньому (принаймні до закінчення збройної агресії Російської Федерації), тому розмір упущеної вигоди позивача був розрахований для двох періодів: 1-й період, який носить ретроспективний характер та складає період від дати порушення прав позивача з 24.02.2022 до дати оцінки - 19.07.2023; 2-й період, який носить прогнозний період та складає період від дати оцінки з 20.07.2023 до очікуваної позивачем дати відновлення економічного стану, який існував до дати порушення та визначений ним як 19.07.2028.
		Суд зазначає, що військова агресія Російської Федерації проти України, зокрема на території Луганської області для позивача мала негативні наслідки. Зокрема спричинила неможливість здійснення звичної господарської діяльності на території Луганської області внаслідок активних бойових дій та окупації, наслідком чого є втрата можливості отримувати доходи від такої діяльності (упущена вигода Позивача). 
		Неможливість Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ з 24.02.2022 року провадження господарської діяльності в нормальних умовах обумовлено виключно збройною агресією Російської Федерації, направленою на порушення суверенітету України, загарбницькими діями щодо територій України, зокрема й Луганської області. Постійні обстріли, активні бойові дії на території Луганської області, спірного майна, окупація українських територій змусили позивача евакуювати персонал на підконтрольні Україні безпечні території та припинити свою господарську діяльність.
		Суд враховує, що з лютого 2022 року держава-агресор Російська Федерація здійснювала та здійснює по теперішній час повний фактичний контроль над територією Луганської області, оскільки вона розмістила на зазначеній території свої війська, проводить активні бойові дії, направлені на захоплення ще більших територій України, та створює власні окупаційні органи влади на захоплених українських територіях. 
		Суд зазначає, що ознаками наявності упущеної вигоди у позивача з 24.0.2024 є відсутність доступу Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ до його активів та, відповідно, їх втрата через окупацію, встановлення відповідачем контролю над територією Луганської області та проведення активних бойових дій на території Луганської області збройними силами Російської Федерації; руйнування/пошкодження активів Позивача, зростання витрат та зменшення рентабельності бізнесу (збитковість); збільшення ризиків та зменшення вартості капіталу.
		Зазначені обставини у сукупності унеможливили провадження господарської діяльності позивачем після 24.02.2022.
		Підтвердженням наявності збитковості позивача є дані його фінансової звітності станом на 30.09.2022 та наявними у матеріалах справи податковими деклараціями за 2020, 2021, 2022 роки, що вказують на загальну прибутковість діяльності позивача до вторгнення Російської Федерації.
		Оскільки на даний час військова агресія Російської Федерації в Україні ще продовжує існувати, а також продовжує діяти воєнний стан в Україні, то протягом існуючої збройної агресії Російської Федерації права та економічний стан позивача не мають перспектив на відновлення, а отже економічні втрати були наявні в минулому та правомірно очікуються в майбутньому, тому розмір упущеної вигоди Позивача має розраховуватись для двох періодів.
		За Планом розвитку господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ на 2022-2028, затверджений Наказом Директора Ірини Красноперової №30-12-1 від 30.12.2021 позивач очікував стабільності економічних показників в найближчі шість років, тобто з 01.01.2022 року по 31.12.2028 року.
		Також Звітом про незалежну оцінку №12/10-22-03-НО-2 від 03.08.2023 (складений ТОВ «Агенція консалтингових послуг», а саме її директором Кравцем А.В.), об`єкт оцінки: збитки у вигляді упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності ТОВ «Хімічні інноваційні технології» внаслідок збройної агресії Російської Федерації в Україні упущена вигода від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності ТОВ «ХІМІЧНІ інноваційні технології» (код ЄДРПОУ 44042977) внаслідок збройної агресії Російської Федерації станом (далі - Звіт про оцінку №2) становить: 410867200 грн 11 коп., що відповідає за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют встановлених НБУ на дату оцінки 11762580,00 доларів США або 9984476,54 ЄВРО.
		Крім того на даний звіт 24.10.2024 було здійснено Рецензію (Рецензент: Член Президії ВАФО, доктор технічних наук, оцінювач: Платонов Борис Олексійович, свідоцтво оцінювача від 31.07.1998 №72, видане Фондом державного майна України спільно з учбовим центром консалтингової фірми «Експерт-Л»).
		Згідно з висновком, зробленого в рецензії: «Відповідно до п.67 Національного Стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» Звіт про незалежну оцінку №12/10-22-03-НО-2 від 03.08.2023, об`єкт оцінки: збитки у вигляді упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності ТОВ «Хімічні інноваційні технології» (код за ЄДРПОУ 44042977) внаслідок збройної агресії Російської Федерації в Україні, що рецензується, кваліфікується за такою ознакою: «Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки». 
		Оцінивши вказаний експертний Звіт в сукупності з Рецензією та Планом розвитку господарської діяльності позивача на 2022-2028, суд вважає їх належними та достовірними доказами на підтвердження дійсного розміру та періоду стягнення упущеної вигоди заявленої позивачем.
		Оскільки термін тривалості збройної агресії Російської Федерації в Україні на даний час не визначений, а період дії воєнного стану в Україні подовжено ще на 90 днів (до 13.05.2024), а також відсутності чітких термінів (строків) необхідних для відновлення діяльності позивача до стану на дату початку збройної агресії, то суд вважає правомірним визначення розміру упущеної вигоди. Отже, оскільки Російська Федерація як держава-агресор вчинила дії, які позбавили позивача можливості здійснювати реалізацію свого права власності на майно, позивач позбавлений можливості доступу до свого майна, можливості ним володіти, користуватися, розпоряджатися та отримувати відповідні економічні вигоди, до стягнення підлягають завдані збитки у загальному розмірі 410867200 грн 11 коп.
		Щодо заявлення позивачем стягнення матеріальної шкоди та збитків у формі упущеної вигоди з зазначенням еквіваленту у іноземній валюті, суд зазначає наступне. 
		Відповідно до положень ст.99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
		Одночасно, в Україні діє спеціальний нормативно-правовий акт, який регламентує валютний обіг. Відповідно до преамбули Закону України «Про валюту і валютні операції», цей Закон визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства. Відповідно до частин 2, 3 ст. 3 наведеного Закону питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
		 Згідно із частинами 1, 2 ст. 5 Закону України «Про валюту і валютні операції» гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою цієї статті, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків. Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні.
		Таким чином, Закон України «Про валюту і валютні операції», як спеціальний нормативно-правовий акт у сфері регулювання валютних операцій, визначає гривню як єдиний законний платіжний засіб в межах території України, однак не встановлює обов`язку здійснення платежів з території інших країн на територію України в національній валюті. Більше того, така вимога суперечила б критеріям суверенітету держав, оскільки поширювала б дію нормативно-правових актів України на чужу суверенну територію, що суперечить і доктрині національного права України, і положенням міжнародного права.
		Згідно із п. 1 ст. 1 вказаного Закону валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.
		Отже, операція щодо сплати нерезидентом суми заподіяної шкоди на підставі такого, що набуло законної сили, рішення суду, підпадає під наведені вище ознаки валютної операції. При цьому, відповідно до пп. «ґ» п. 8 ст. 1 вказаного Закону іноземні держави (у тому числі і відповідач) підпадають під ознаки нерезидента.
		Відповідно до ч. 5 ст. 3 вказаного Закону у разі, якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.
		Згідно із ч. 1 ст. 6 наведеного Закону, валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 14-134цс18 зроблено висновок, що правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, але не виключає здійснення платежів в іноземній валюті. Згідно з постановою Верховного Суду у справі справа N 662/928/15-ц від 08.02.2018, реальна вартість грошей може визначатись їх купівельною спроможністю у певний час. Відповідно до ч.2 ст. 1192 ЦКУ розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. В свою чергу вчасне неповернення майна у вигляді грошових коштів відповідачем (заподіювачем шкоди) є тією обставиною, що призводить до втрати купівельної спроможності грошей  реальних збитків позивача, та позивачу необхідно буде нести додаткові витрати, щоб відновити своє порушене право (купівельну спроможність). 
		Також Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 у справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012).
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".
		Отже, враховуючи той факт, що судові рішення є обов`язковими до виконання, а майно відповідача роташоване за межами України та його вартість визначена не у гривні, суд вважає обґрунтованим визначення позовних вимог з застосуванням грошового еквіваленту в іноземній валюті, що допоможе уникнути інфляційнх втрат та валютних коливань і забезпечить можливості для реального виконання рішення суду.
		Виходячи з описаного вище, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю науково ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ, підлягають задоволенню в повному обсязі.
		При зверненні з позовом позивачі не сплачували судовий збір, оскільки звільнені від його сплати в силу приписів п.22 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір.
		Відповідно до ч.2 ст.129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
		Згідно зі ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028 грн 00 коп.
		Отже, сума судового збору за розгляд даної справи складає 1059800 грн 00 коп., яка належить до стягнення з відповідача до Державного бюджету України.
		Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236  238 ГПК України, господарський суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ, м. Київ, Україна, до Російської Федерації, м. Москва, Російська Федерація, про стягнення 1 818 076 142 грн 11 коп., задовольнити.
		 2. Стягнути з держави  Російська Федерація (адреса представницького органу Міністерства юстиції Російської Федерації: вул. Житная, буд. 14, будівля 1, м. Москва, Російська Федерація, 119049, код ISO RU/RUS 643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМІЧНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ (Україна, 01011, місто Київ, вул.Мирного Панаса, будинок 11, офіс 1/5, Ідентифікаційний код юридичної особи 44042977) збитки, завдані збройною агресією у розмірі 1 818 076 142 грн 11 коп., з яких 1407 208 942 грн 00 коп.  сума збитків у вигляді втрачених активів, що відповідає за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют встановлених НБУ станом на 01.09.2022  38 481 345,80 доларів США або 38 380 781,78 Євро, 67 149 201 грн 46 коп. - сума збитків у вигляді упущеної вигоди, за період з 24.02.2022 до 19.07.2023 що відповідає за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют встановлених НБУ станом на 19.07.2023  1 836 253 доларів США або 1 631 791,55 Євро та 343 717 998 грн 65 коп. - збитки у вигляді упущеної вигоди за період з 20.07.2023 до 19.07.2028, що відповідає за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют встановлених НБУ станом на 19.07.2023  9 926 327 доларів США або 8 352 684,98 Євро.
		 3. Стягнути з держави  Російська Федерація (адреса представницького органу Міністерства юстиції Російської Федерації: вул. Житная, буд. 14, будівля 1, м. Москва, Російська Федерація, 119049, код ISO RU/RUS 643) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1059800 грн 00 коп. 
		 4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
		Повний текст рішення складено 17.04.2024.
		 
		Суддя Злепко Н.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...