Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 944/5625/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Умисне знищення або пошкодження майна.
Надіслано для оприлюднення: 17.04.2024. Зареєстровано: 18.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.04.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/944/670/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023141350000277

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 944/5625/23 
		Провадження №1-кп/944/670/24
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		16.04.2024м.Яворів 
		Яворівський районний суд Львівської області в складі:               
		головуючого судді ОСОБА_1 
		з участю секретаря судового засідання   ОСОБА_2 
		прокурора      ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 
		розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Яворові кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023141350000277 від 12.02.2023, про обвинувачення  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яворів Львівської області, зареєстрованого за адресою:  АДРЕСА_1  та фактично проживаючого за адресою:  АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із загальною середньою освітою, раніше не судимого,  
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України,
		встановив:
		ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, керуючись прямим умислом спрямованим на незаконне поводження з бойовими припасами, без передбаченого законом дозволу, умисно, протиправно придбав за невстановлених органом досудового розслідування обставин та в невстановлений час та місці ручну осколкову гранату Ф-1 оборонного типу, яка належить до категорії боєприпасів, яку в подальшому зберігав у невстановленому місці до 11.02.2023, та яку в подальшому, з метою підриву, перевіз на автомобілі «Кіа Sportage» державний номерний знак НОМЕР_1 до прибудинкової території будинку АДРЕСА_3 .
		Таким чином умисними діями, які полягали у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу,  ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
		Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 11.02.2023 приблизно о 23 год. 22 хв. ОСОБА_4 , з метою умисного знищення чужого майна шляхом вибуху, приїхав автомобілі «Кіа Sportage» державний номерний знак НОМЕР_1 до прибудинкової території будинку АДРЕСА_3 , вийшов з автомобіля та підійшов до припаркованого біля вказаного будинку автомобіля марки «ZX AUTO» моделі «ADMIRAL» реєстраційний номер НОМЕР_2 , після чого, керуючись прямим умислом спрямованим на умисне пошкодження чужого майна шляхом вибуху, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій та усвідомлюючи їх наслідку, використав заздалегідь заготовлену та привезену із собою ручну осколкову гранату Ф-1 оборонного типу, умисно кинувши її в бік вказаного транспортного засобу, в результаті чого відбувся вибух, яким було пошкоджено елементи транспортного засобу, а саме: дверку передню ліву, скло дверки передньої лівої, вітрове скло, скло дверки задньої лівої, накладки порогу лівого, колісної покришки переднього лівого колеса та заднього лівого колеса, чим спричинено ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 32533,88 грн., після чого ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
		Таким чином ОСОБА_4 вчинив умисне пошкодження майна шляхом вибуху, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.194 КК України.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини, які викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся та просив його суворо не карати, не позбавляти волі. Зазначив, що добровільно відшкодував потерпілому завдану шкоду. Просив звільнити його від відбування покарання з випробування, зважаючи на його молодий вік та обставину здійснення ним опіки над дідусем та бабусею. У разі покладення на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, зобов`язався їх виконувати у повному обсязі. 
		У судове засідання потерпілий ОСОБА_6 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду кримінального провадження, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Вказав, що  ОСОБА_4 заподіяні йому кримінальним правопорушенням матеріальні і моральні збитки відшкодовано в повному обсязі, просив суд застосувати до обвинуваченого положення ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням. 
		Обвинувачений, його захисник та прокурор в судовому засіданні не заперечували фактичних обставин кримінального провадження і не заперечили проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
		При цьому, судом встановлено, що всі учасники судового провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження і немає сумнівів у добровільності їхніх позиції. 
		У зв`язку з викладеним, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. 
		Також, з врахуванням викладеного, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу. 
		Крім того, учасникам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. 
		Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що винуватість  ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена, його дії  органом  досудового  розслідування правильно кваліфіковано за  ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, носіння, зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу та за ч.2 ст.194 КК України як умисне пошкодження майна, вчинене шляхом вибуху.
		При обранні виду покарання обвинуваченому  ОСОБА_4 суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховує наслідки та обставини вчиненого ним злочину. 
		Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України та враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень,  які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, а також враховує дані про особу обвинуваченого, який є раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, вік обвинуваченого, та досудову доповідь органу пробації щодо особи обвинуваченого, за якою, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінена органом пробації як середній; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінено як середній, а також висновок органу пробації про ймовірність виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі, з покладення обов`язків, передбачених ст.76 КК України. 
		Також суд враховує обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Як обставину, яка пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
		Обставин, які, відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання - не встановлено. 
		За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
		Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
		Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання виправлення засудженого.
		Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідно до ст. 50 КК України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного  впливу та  попередження вчинення  ОСОБА_4  нових кримінальних правопорушень, є призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст.194 КК України строком чотири роки та у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст.263 КК України строком три роки. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, остаточно визначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Водночас, беручи до уваги наведене вище, а саме ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, висновки досудової доповіді, обставини та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, який є раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який усвідомив суспільну небезпечність своїх дій, не мав намір ухилятися від відповідальності, щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдану шкоду, позицію потерпілого, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 положення ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки, із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
		Процесуальні витрати за проведення експертиз під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.
		Застосований під час досудового слідства арешт майна, на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, слід скасувати.
		Долю речових доказів по справі належить вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,
		у х в а л и в:
		ОСОБА_4  визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України та призначити покарання:
		- за ч.2 ст.194 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
		- за ч.1 ст.263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		На підставі частин 1-3 ст. 70 КК України, остаточно визначити покарання ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді  4 (чотирьох) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого  ОСОБА_4  від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки, якщо він протягом вказаного строку не скоїть нове кримінальне правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на засудженого  ОСОБА_4  такі обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 16.02.2023 на мобільний телефон «iPhone», білого кольору, з чохлом чорного кольору, та сім-картою мобільного оператора «Лайф»; мобільний телефон «iPhone», чорного кольору, з чохлом чорного кольору, та сім-картою мобільного оператора «Київстар» - скасувати.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 16.02.2023 на предмет зовні схожий на ніж з чорною гумовою рукояткою - скасувати.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 16.02.2023 на автомобіль марки «Kia Sportage» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 22.06.2019 належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль марки «Kia Sportage» реєстраційний номер НОМЕР_1 - скасувати.
		Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні, а саме: 
		-мобільний телефон «iPhone», білого кольору, з чохлом чорного кольору, та сім-картою мобільного оператора «Лайф»; мобільний телефон «iPhone», чорного кольору, з чохлом чорного кольору, та сім-картою мобільного оператора «Київстар» - повернути ОСОБА_4 ;
		- предмет зовні схожий на ніж з чорною гумовою рукояткою та зразки букального епітелію ОСОБА_4 - знищити;
		- важіль від гранати, із наявним маркуванням на поверхні важеля чорного кольору «1 16» та методом втискання «УЗРГМ-2-83 УЗРГМ» із внутрішньої сторони фарбою чорного кольору «86-167-83», а також осколки та уламки від гранати Ф-1 - знищити 
		- автомобіль марки «Kia Sportage» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 22.06.2019 належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль марки «Kia Sportage» реєстраційний номер НОМЕР_1 , які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_7 - залишити у володінні останньої;
		- автомобіль марки «ZX AUTO» моделі «ADMIRAL» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 - залишити у володінні останнього;
		- носії інформації (оптичні диски) із відеозаписами з зовнішніх камер відеоспостереження, які розташовані на території міста Яворів Львівської області, та на яких відображено маршрут слідування автомобіля марки «Кіа Sportage» д.н.з. НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_4 , зокрема відеозаписи із камери, що на перехресті доріг Маковея - Івана Хрестителя - Левада ; на кільцевій дорозі в напрямку вулиць Маковея - Возз`єднання - Загаєвича - Івана Франка; на будівлі КЗ ЯМР ЦНСГІ, що по вулиці Шевченка, 8А; на будівлі, що по АДРЕСА_4 , - залишити при матеріалах кримінального провадження №12023141350000277 від 12.02.2023.
		Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави витрати за проведення експертиз, а саме: судово-молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19-23/13672-БД - 6864,35 грн.; судово-молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19-23/16403-БД - 5193,72 грн.; вибухо-технічної експертизи №СЕ-19-23/13668-ВТХ - 3020,48 грн.; експертизи холодної зброї №СЕ-19/114-23/4446-X3 - 1510,24 грн.; автотоварознавчої експертизи №СЕ-19/114-23/4447-АВ - 3398,04 грн; портретретної експертизи №СЕ-19/114-23/11306-ФП - 956,0грн.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 349 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		               Суддя                                                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...