Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/792/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 18.04.2024. Зареєстровано: 18.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.04.2024.
Дата набрання законної сили: 18.05.2024
Номер судового провадження: 1-кп/337/251/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023082070000920

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		17.04.2024 
		ЄУН 337/792/24
		Провадження № 1-кп/337/251/2024
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 квітня 2024 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		потерпілої - ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_5 ,
		законного представника обвинуваченого  ОСОБА_6 ,
		захисника  адвоката ОСОБА_7 ,
		представника служби (управління) у справах дітей  ОСОБА_8 ,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя кримінальне провадження, внесене 16.08.2023 за №12023082070000920, за обвинуваченням
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Запоріжжя,громадянина України,студента 2курсу ВСП«Запорізький гідроенергетичнийколедж ЗНУ»,не одруженого,раніше несудимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 209 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		12.02.2024до суду з Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 209 КК України. 
		   Разом зобвинувальним актомдо судунадійшла угодапро визнаннявинуватості,яка укладена07.02.2024між прокуроромДніпровської окружноїпрокуратури м.Запоріжжя Запорізькоїобласті ОСОБА_3 та неповнолітнімобвинуваченим ОСОБА_5 за участійого законногопредставника ОСОБА_6 ,захисника -адвоката ОСОБА_7 ,а також письмової згода, надана прокурору потерпілою ОСОБА_4 на укладення цієї угоди.
		   Ухвалою суду від 16.02.2024 у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
		17.04.2024 до початку підготовчого судового засідання від прокурора ОСОБА_3 надійшли письмові уточнення від 01.04.2024 до угоди про визнання винуватості від 07.02.2024, які підписані прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 , неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_5 , його законним представником ОСОБА_6 , захисником - адвокатом ОСОБА_7 .
		Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.
		12.08.2023, приблизно о 22 годині 00 хвилин, неповнолітній ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись на ділянці місцевості поблизу будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, який введено в дію відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав з жіночої сумки потерпілої ОСОБА_4 , мобільний телефон «Redmi Note 10 Pro», вартістю 8462 грн. 12 коп., в якому знаходилася сім-карта оператора «Київстар», яка цінності для потерпілої не представляє, сім-карта оператора «ВФ Україна», вартістю 50 гривень, який знаходився в силіконовому чохлі до мобільного телефону «Redmi Note 10 Pro», вартістю 70 гривень, а всього майна на загальну суму 8582 грн. 12 коп. та в подальшому розпорядився вказаним майном на свій розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_4 на вказану суму. 
		Таким чином, неповнолітній ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
		Крім того, після викрадення телефону потерпілої ОСОБА_4 неповнолітній ОСОБА_5 , маючи умисел на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, з метою отримання доступу до інформації щодо суми грошових коштів, які зберігаються на банківських рахунках потерпілої ОСОБА_4 , 12.08.2023 о 22:25 год., знаходячись на території «Запорізької гімназії № 51 3МР», розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, бажаючи їх настання з використанням мобільного телефону «Redmi Note 10 Pro» потерпілої ОСОБА_4 , на якому був встановлений мобільний додаток Інтернет банкінгу «ПУМБ Online», який згідно Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є таким, що реалізує технології обробки інформації, шляхом введення фінансового номеру потерпілої у вигляді логіну до облікового запису, що є її абонентським номером стільникового зв`язку та, ввівши код-пароль, отриманий смс-повідомленням на телефонний номер потерпілої, без дозволу власника карткового рахунку НОМЕР_1 , відкритого потерпілою ОСОБА_4 в АТ «Перший Український Міжнародний банк», здійснив вхід до мобільного додатку «ПУМБ Online» та отримав доступ до конфіденційної інформації потерпілої: її банківських рахунків, реквізитів платіжних карток, грошових коштів на рахунках.
		Таким чином, неповнолітній ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 361 КК України, а саме несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.
		Крім того, 12.08.2023 неповнолітній ОСОБА_5 , знаходячись на території «Запорізької гімназії № 51 3МР», розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Стародніпровська, 4 з мобільного телефону «Redmi Note 10 Pro» потерпілої ОСОБА_4 , здійснив несанкціоноване втручання, шляхом введення код-паролю, отриманого через смс-повідомлення на телефонний номер потерпілої, до мобільного додатку «ПУМБ Online» та створив у додатку підроблені документи, а саме: 
		- о 23:03 год. на переказ грошових коштів в сумі 10500 грн. з депозитного рахунку потерпілої ОСОБА_4 , 
		- о 23:04 год. на переказ грошових коштів в сумі 7300 грн. з депозитного рахунку потерпілої ОСОБА_4 , 
		- о 23:06 год. на переказ грошових коштів в сумі 6920 грн. з депозитного рахунку потерпілої ОСОБА_4 , 
		- о 23:06 год. на переказ грошових коштів в сумі 1100 грн. з депозитного рахунку потерпілої ОСОБА_4 , а всього на суму 25820 грн., яку перерахував на банківський рахунок НОМЕР_2 потерпілої ОСОБА_4 . 
		Після чого, ОСОБА_5 о 23:13 год. створив у мобільному додатку «ПУМБ Online» підроблені документи на переказ грошових коштів в сумі 25800 грн. з банківського рахунку НОМЕР_2 , власником якого с потерпіла ОСОБА_4 , на банківський рахунок НОМЕР_3 , який відкритий у АТ «Перший Український Міжнародний банк» на ім`я ОСОБА_9 . 
		Таким чином, неповнолітній ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 200 КК України, тобто підробка документів на переказ. 
		Крім того, 12.08.2023 о 23:03:47 год. неповнолітній ОСОБА_5 , знаходячись на території «Запорізької гімназії № 51 ЗМР», розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Стародніпровська, 4, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, який введено в дію відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, шляхом несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем Інтернет-банкінгу, встановленого на мобільному телефоні «Redmi Note 10 Pro», який належить потерпілій ОСОБА_4 та ініціювавши створення платіжних доручень на переказ коштів від імені потерпілої ОСОБА_4 , без відома останньої, з метою особистого збагачення, шляхом введення фінансового номеру потерпілої у вигляді логіну до облікового запису, що є її абонентським номером стільникового зв`язку, та введення паролю, отриманого через СМС-повідомлення на номер потерпілої, здійснив вхід до облікового запису останньої у мобільному додатку «ПУМБ Online», виявив банківський рахунок НОМЕР_2 , а також депозитні рахунки на яких залишок коштів складав 25820 грн. 00 коп., які належали потерпілій ОСОБА_10 та 12.08.2023 о 23:13 год. здійснив перерахунок грошових коштів у розмірі 25800 гривень з банківського рахунку НОМЕР_4 , власником якого є потерпіла ОСОБА_4 на банківський рахунок НОМЕР_3 , який відкритий в АТ «Перший Український Міжнародний банк» на ім?я ОСОБА_9 . Після переказу грошових коштів на банківську карту на ім`я ОСОБА_9 , останнім здійснено перерахунок криптовалюти «USDT» у розмірі 671,87 «USDT» на криптогаманець, який належить ОСОБА_11 , тобто ОСОБА_5 за грошові кошти потерпілої придбав у ОСОБА_9 криптовалюту «USDT» у розмірі 671,87 «USDT». 
		Таким чином, неповнолітній ОСОБА_5 вчинив крадіжку грошових коштів з банківського рахунку НОМЕР_2 потерпілої ОСОБА_4 на загальну суму 25800 гривень, завдавши потерпілій майнову шкоду на вказану суму. 
		Таким чином, неповнолітній ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану. 
		В цей час у неповнолітнього ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на легалізацію грошових коштів, одержаних в результаті вчинення незаконних дій відносно потерпілої ОСОБА_4 . 
		Так, знаходячись на території Хортицького району м. Запоріжжя, більш точного місця в ході досудового розслідування не встановлено, неповнолітній ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел на набуття та розпорядження майном, а саме грошовими коштами потерпілої, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, звернувся до свого знайомого ОСОБА_11 , з проханням надати обліковий запис останнього на криптобіржі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в свою чергу ОСОБА_11 і зробив. 
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, за допомогою вчинення фінансово-банківських операцій ОСОБА_5 , використовуючи обліковий запис на криптобіржі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що належить ОСОБА_11 , створив ордер на купівлю криптовалюти «USDT» № НОМЕР_5 , 3 користувачем криптобіржі «Binance» - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно якого необхідно було здійснити перерахунок грошових коштів у розмірі 25800 гривень на банківську картку емітовану АТ «ПУМБ» № НОМЕР_6 , за купівлю криптовалюти «USDT» у розмірі 671,87 «USDT». Таким чином, ОСОБА_5 придбав у ОСОБА_9 криптовалюту «USDT» у розмірі 671,87 «USDT». 
		Після придбання криптовалюти в сумі 671,87 «USDT», продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на подальше маскування своїх дій та легалізацію валюти, використовуючи обліковий запис криптобіржі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зареєстрований на ОСОБА_11 , створив ордер на продаж криптовалюти «USDT» у розмірі 673,53 «USDT» (з урахуванням залишку) з користувачем криптобіржі «Binance» - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якому ОСОБА_5 для перерахунку коштів за криптовалюту надав банківську картку емітовану АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_7 , яка зареєстрована на ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реквізити якої ОСОБА_5 попрохав у останнього раніше, не повідомляючи, що саме за грошові кошти надійдуть на його рахунок. 
		Після чого, 13.08.2023 о 17:41 год. ОСОБА_12 здійснено перерахунок грошових коштів у розмірі 25643 грн. 55 коп. на банківську картку емітовану АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_7 , яка зареєстрована на ОСОБА_13 , за купівлю криптовалюти «USDI» у розмірі 673,53 «USDT», згідно створеного ордеру.
		Таким чином, ОСОБА_5 продав ОСОБА_12 криптовалюту «USDT» у розмірі 673,53 «USDT». 
		Надалі, 13.08.2023 у період часу з 17:44 год. по 17:49 год. ОСОБА_13 , на прохання ОСОБА_14 , з власної банківської картки емітованої АТ КБ «ПриватБанк» N? НОМЕР_7 , здійснив переказ грошових коштів на банківські картки, які були надані останньому ОСОБА_5 , а саме: 
		- о 17:44:51 год. переказ грошових коштів в розмірі 8539 грн. на банківську картку емітовану АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_8 , власником якої являється ОСОБА_11 . Після цього, останній 13.08.2023 о 17:55:58 год., знаходячись в магазині «Сільпо» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, буд. 9, обготівковує в касі вказану суму, яку в подальшому передав ОСОБА_5 ; 
		- о 17:45:39 год. переказ грошових коштів в розмірі 8539 грн. на банківську картку емітовану АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_9 , власником якої являється ОСОБА_15 . Після цього, останній о 17:53:03 год. в банкоматі А0309203 АТ «Укріббанк», який розташований по вул. Запорізька, 1-а у м. Запоріжжі обготівкував вказану суму, які в подальшому передав ОСОБА_5 ; 
		- о 17:49 год. переказ грошових коштів в розмірі 8517 грн. 38 коп. на банківську картку емітовану АТ «АкцентБанк» № НОМЕР_10 , власником якої являється ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та яка знаходиться у користуванні ОСОБА_5 , який 13.08.2023 о 17:57 год. у банкоматі 0104758 АТ «Райффайзен Банк Аваль» по вул. Героїв 93-ї бригади, 15 у м. Запоріжжя обготівкував вказану суму.
		Таким чином, неповнолітній ОСОБА_5 легалізував грошові кошти у сумі 25 595 грн.    Отже, неповнолітній ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209 КК України, а саме набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном та вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, джерела його походження, що вчинено особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом. 
		Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначене покарання.
		За змістом угоди про визнання винуватості, яка укладена 07.02.2024 між прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 та неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_5 за участі його законного представника ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 , наведені формулювання, обсяг обвинувачення та правова кваліфікація дій ОСОБА_5 із зазначенням статей (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність, є тотожними до наведених в обвинувальному акті та повністю відповідають формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним. 
		Згідно з вказаною угодою про визнання винуватості від 07.02.2024, з урахуванням уточнення до угоди про визнання винуватості в частині покарання, які датовані 01.04.2024 та також підписані прокурором, обвинуваченим, його законним представником та захисником, сторони дійшли згоди, що ОСОБА_5 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 209 КК України за обставин, які викладені, зокрема, під час підписання угоди про визнання винуватості, і сторони погоджуються на призначення йому покарання за даними статтями, а саме: за ч. 1 ст. 200 КК України у виді штрафу, на підставі ч. 2 ст. 99 КК України, у розмірі 300 (триста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 5100 грн.;за ч. 1 ст. 361 КК України у виді штрафу, на підставі ч. 2 ст. 99 КК України, у розмірі 400 (чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 6800 грн.; за ч. 1 ст. 209 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів) на 1 рік, на підставі ч. 2 ст. 98 КК України, без конфіскації майна;за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів) на 1 рік, на підставі ч. 2 ст. 98 КК України, без конфіскації майна.
		На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити від відбування основного покарання з іспитовим строком, який визначить суд.На підставі ст. 76 КК України, крім обов`язків, які покладе суд, покласти обов`язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		   При цьому зазначено, що сторони ознайомлені з наслідками укладання та затвердження даної угоди, розуміють їх, ознайомлені з наслідками невиконання угоди про визнання винуватості та розуміють їх.
		   Відповідні пункти угоди містять підписи, у т.ч. обвинуваченого ОСОБА_5 , сама угода містить підписи сторін, законного представника обвинуваченого та захисника, що також підтверджено учасниками провадження у судовому засіданні.
		   Згідно з письмовою згодою, яка надана прокурору потерпілою ОСОБА_4 та яка надійшла разом з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості, вона не заперечує проти укладання угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні.
		   Позиції учасників кримінального провадження щодо угоди.
		В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_5 , його законний представник ОСОБА_6 , захисник - адвокат ОСОБА_7 просили затвердити вказану угоду про визнання винуватості з урахуванням внесених до неї уточнень.
		   Зокрема,прокурор ОСОБА_3 зазначила,що угода,з урахуваннямвнесених сторонамиуточнень донеї,відповідає вимогамчинного законодавстваі укладенадобровільно;обвинувачений добровільновизнав своювинуватість увчиненні інкримінованихйому кримінальнихправопорушень. При визначенні виду та меж покарання сторони виходили, у тому числі, з положень КК України, які передбачають особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх, врахували характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, взяли до уваги особу обвинуваченого, його неповнолітній вік, матеріальний стан та наявність власних заощаджень, також врахували обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття та вчинення кримінальних правопорушень неповнолітнім. 
		   Обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив факт добровільного підписання угоди про визнання винуватості від 07.02.2024 та уточнень до угоди від 01.04.2024, повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях, які йому інкриміновані, щиро розкаявся та просив затвердити угоду, зокрема зазначивши, що він повністю розуміє, що: 1) він має право на повний судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; 2) характер і тяжкість обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді; 3) повністю усвідомлює узгоджене основне та додаткове покарання, а також інші заходи та наслідки, що будуть застосовані до нього у разі її затвердження; 4) укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.
		   Законний представник ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 повідомили, що умови угоди з урахуванням уточнень, внесених до неї сторонами, відповідають вимогам законодавства, а їх укладення та підписання є добровільним.
		Потерпіла ОСОБА_4 , представник служби (управління) у справах дітей ОСОБА_8 в судовому засіданні не заперечували щодо затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим за участі його законного представника та захисника, з урахуванням внесених до угоди уточнень.
		Мотиви, з яких виходить суд при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону про кримінальну відповідальність і ухваленні вироку, та положення закону, яким він керувався.
		   Угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та неповнолітнім ОСОБА_5 за участі його законного представника та за участі захисника, містить формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
		   Сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні фактичні обставини, які є тотожними викладу обставин в обвинувальному акті.
		   Суд встановив, що правова кваліфікація діянь ОСОБА_5 є правильною, що з`ясовано та підтверджено у судовому засіданні. Кримінально-правова оцінка суспільно-небезпечних дій останнього, викладена в угоді, в цілому відповідає ознакам, встановленим у нормах кримінального закону.
		   У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив кожну із обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується та які викладені в угоді та обвинувальному акті. У присутності законного представника та захисника визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.
		   Фактичні обставини, описані в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, вказане в угоді, підтвердження ОСОБА_5 цих обставин та визнання ним своєї вини у присутності законного представника та захисника дають можливість суду дійти висновку про існування обґрунтованих підстав для визнання винуватості обвинуваченого в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.
		   Суд також враховує, що згідно зі ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України,є тяжким злочином, діяння, передбачені ч.1 ст.361 КК України є кримінальним проступком, кримінальне правопорушення за ч.1 ст.200 КК України  нетяжким злочином, кримінальне правопорушення за ч.1 ст.209 КК України  тяжким злочином, тому укладання угоди між прокурором та обвинуваченим з їх ініціативи узгоджується з положеннями ч.2, 4 ст.469 КПК України.
		   Також судом враховано, що потерпіла уданому кримінальномупровадженні - ОСОБА_4 надала письмовузгоду прокуроруна укладеннясторонами угоди,тобто було дотримано вимоги абз. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України.
		За своїм змістом угода про визнання винуватості, з урахуванням внесених сторонами уточнень, відповідає вимогам ст.472 КПК України, в тому числі, стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання.
		   Так,зі змістуугоди,з урахуваннямвнесених донеї сторонамиуточнень,та зпояснень учасниківв судовомузасіданні вбачається,що приузгодженні сторонамипокарань ОСОБА_5 було врахованоі дотриманоположення ст.65КК України, розділу ХV КК України, яким визначено особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх, та статей Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення; сторони врахували характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень; взяли до уваги особу винного, його неповнолітній вік, наявність власних коштів; врахували поведінку після вчинення кримінальних правопорушень та обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
		   Зокрема, при визначенні покарання у вигляді штрафу відповідно до ст.99 КК України враховано, що обвинувачений має власні кошти, розмір штрафу визначений в межах до п`ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		   Також враховувало, що у відповідності зіст. 98 КК Українидо обвинуваченого, який вчинив злочини у неповнолітньому віці, додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, передбачене санкцією ч.1 ст.209 КК України, застосовано бути не може. 
		   Разом з тим, відповідно до ч. 2ст. 98 КК Українидо неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, може бути застосоване додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. 
		У правових висновках, викладених у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові Верховного Суду від 21.06.2022 по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) вказано на можливість призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю.
		   Також, на переконання суду, було дотримано положення ст. 70 КК України щодо необхідності призначення обвинуваченому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, та ст. 75, 104 КК України, яка передбачає можливість звільнення неповнолітнього обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням. 
		   При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений, його законний представник, захисник цілком розуміють права, визначені п.1 ч.4ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2ст.473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбаченіст.476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди судом.
		Також судом з`ясовано, що прокурор цілком розуміє наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч.2ст.473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.
		Суд переконався в тому, що угоду сторонами підписано свідомо, добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Умови укладеної угоди відповідають вимогам закону, не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.
		За вказаних обставин суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, ухваливши вирок на підставі угоди з призначенням обвинуваченому ОСОБА_5 узгодженої сторонами міри покарання та на підставі ст.75, 104 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком. При цьому, з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень та даних про особу обвинуваченого, суд вважає необхідним визначити тривалість іспитового строку в мінімальному розмірі, та покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.1 та п.2, п.4 ч.3 ст.76 КК України. 
		   Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди.
		   Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.
		Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів не надані. 
		Питання про речові докази підлягає вирішенню судом відповідно до ст. 100 КПК України.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався.
		   Керуючись ст.370, 374, 469,471, 473, 474, 475 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 07.02.2024, з урахуванням уточнення до угоди про визнання винуватості від 01.04.2024, що укладена між прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі законного представника ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 .
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 209 КК України, та призначити йому за цими статями узгоджену сторонами міру покарання:
		за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;
		за ч. 1 ст. 361 КК України у виді штрафу, на підставі ч. 2 ст. 99 КК України, у розмірі 400 (чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень;
		за ч. 1 ст. 200 КК України у виді штрафу, на підставі ч. 2 ст. 99 КК України, у розмірі 300 (триста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 5100 (пьять тисяч сто) гривень;
		за ч. 1 ст. 209 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів) на 1 рік, на підставі ч. 2 ст. 98 КК України, без конфіскації майна.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років, з позбавленням права обіймати посади у сфері використання електронно обчислювальних машин (комп`ютерів) на 1 (один) рік, без конфіскації майна. 
		Відповідно до ст.75, 104, 76 КК України, ОСОБА_5 звільнити від відбування основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку  1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; 3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		Речові докази: мобільний телефон «Redmi note 10 Pro», коробку з-під мобільного телефону «Redmi note 10 Pro», товарний чек, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_4 , залишити за належністю ОСОБА_4 ; мобільний телефон «Iphone X» з перепискою ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , який переданий на зберігання ОСОБА_19 , залишити за належністю ОСОБА_19 ; мобільний телефон «Iphone X» з мобільним додатком А-Банк по банківській картці № НОМЕР_10 , який переданий на зберігання ОСОБА_5 , залишити за належністю ОСОБА_5 ; мобільний телефон «Samsung A-22» з мобільним до додатком «ПриватБанк» по банківській картці № НОМЕР_8 , який переданий на зберігання ОСОБА_11 , залишити за належністю ОСОБА_11 ; мобільний телефон «Samsung A-51» до додатком «ПриватБанк» по банківській картці № НОМЕР_9 , який переданий на зберігання ОСОБА_15 , залишити за належністю ОСОБА_15 , інформацію про рух коштів по банківських рахунках, DVD-R диски з інформацією про рух грошових коштів по банківському рахунку ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження. 
		Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до ч.4ст. 394 КПК України:
		- обвинуваченим, законним представником та захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.4, 6, 7ст.474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч.4ст.469 КПК Україниугода не може бути укладена.
		Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому, його законному представнику, захиснику та прокурору.
		 
		Суддя                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...