Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/10339/24 : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано судом: 18.04.2024. Зареєстровано: 18.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.04.2024.
Дата набрання законної сили: 02.05.2024
Номер судового провадження: 2-з/761/311/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 761/10339/24
		Провадження № 2-з/761/311/2024
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді: Матвєєвої Ю.О.
		при секретарі: Каніковського Б.А.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, визнання грошових коштів об`єктом спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошових кошті, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У провадженні судді Матвєєвої Ю.О. на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, визнання грошових коштів об`єктом спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошових кошті.
		16 квітня 2024 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, в розмірі суми стягнення (позовних вимог) ОСОБА_1 у справі № 761/10339/24 - 80 235 395 (вісімдесят мільйонів двісті тридцять п`ять тисяч триста дев`яносто п`ять) грн. 80 коп., які знаходяться на рахунках в банківських установах України, відкритих на ім`я ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , крім грошових коштів, що містяться на рахунках ОСОБА_2 , накладення та/або звернення стягнення на які заборонено законом; накладення арешту на все нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 та накладення арешту на все рухоме майно (транспортні засоби), яке належить на праві власності ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 .
		Підставою для звернення до суду із заявою про забезпечення позову є те, що на думку позивача існують ризики істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення (часткового задоволення) позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача грошових коштів, а тому забезпечення позову необхідне для подальшого ефективного захисту та поновлення порушених прав ОСОБА_1 , як одного з подружжя, що має право на грошові кошти, які є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.
		Зазначені обставини змусили позивача звернутися до суду з відповідною заявою для захисту своїх прав.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
		Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи судом за відсутності учасників справи.
		Вивчивши доводи поданої заяви про забезпечення позову, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вказана заява до задоволення не підлягає з наступних підстав.
		Згідно ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Стаття 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмету спору або здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
		Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Частинами 1,2,3 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
		Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року роз`яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
		Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
		Співмірність заявленого способу забезпечення позову та позовних вимог передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
		До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19).
		Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
		Отже, при поданні заяви про забезпечення позову недостатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.
		Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками вжиття заходів забезпечення.
		Із заяви про забезпечення позову вбачається, що заявник просить накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах України на ім`я ОСОБА_2 , але заявник жодних відомостей про наявність у відповідача рахунків в банківських установах та грошових коштів на цих рахунках суду не надає. Зокрема, не вказує найменування, місцезнаходження банківських та інших фінансових установ, номера рахунків, на яких зберігаються кошти відповідача, а накладення арешту може порушити інтереси інших осіб.
		Суд звертає увагу, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
		Отже, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.
		Тобто, суд на цій стадії має перевірити, яке конкретно майно чи грошові кошти належить відповідачеві і де вони знаходяться.
		Крім того нормами п.п.5,7 ч.1 ст.151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити: ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
		В заяві про забезпечення позову відсутній перелік майна, на яке просить накласти арешт, не визначена його вартість, не зазначені родові ознаки. 
		Суд не наділений повноваженнями самостійно визначати перелік майна, на яке позивач має намір накласти арешт.
		З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що представник заявника не довів наявність правових підстав для застосування в даній цивільній справі заходів забезпечення позову у вигляді арешту всього рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-154, 157 ЦПК України, суддя,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову - відмовити.
		Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
		Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Ю.О. Матвєєва
		       17 квітня 2024 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...