Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/17146/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; банкрутство юридичної особи.
Надіслано для оприлюднення: 18.04.2024. Зареєстровано: 19.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2024.
Дата набрання законної сили: 15.04.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"15" квітня 2024 р.                              Справа№ 910/17146/23
		 
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Пантелієнка  В.О.
		суддів:            Доманської  М.Л. 
		          Остапенка О.М. 
		 
		 
		секретар судового засідання   Нечасний О.Л.
		 
		за участю представників: 
		від ТОВ "Видавництво "Букшеф" - Ширинос Є.В. ордер АА №1373434 від 14.11.2023р.;
		від ТОВ "Сервіс Клієнт" - не з`явився;
		від ТОВ "Якабу Трейд" - Цирулевська М.В. ордер АА №1430088 від 12.04.2024р., 
		                                        Брижан А.С. дов. №28/12/23/-1Д від 28.12.2023р.;
		арбітражний керуючий Карасюк О.В. - не з`явився,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Якабу Трейд"
		на ухвалу господарського суду м.Києва від 14.02.2024р. 
		(повний текст складено 23.02.2024р.)
		у справі №910/17146/23 (суддя Мандичев Д.В.)
		за заявою 1.Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Видавництво "Букшеф"
		2.Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Сервіс Клієнт"
		до ТОВ "Якабу Трейд"
		про відкриття провадження у справі про банкрутство
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою господарського суду м.Києва від 14.02.2024р. по справі №910/17146/23 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд" за заявою ТОВ "Видавництво "Букшеф"; визнано грошові вимоги ТОВ "Видавництво "Букшеф" до ТОВ "Якабу Трейд" в розмірі 13 098 170,48 грн. (12 030 915,53 грн. - основний борг, 1 067 254,95 грн. - штрафні санкції); призначено розгляд грошових вимог ТОВ "Сервіс Клієнт" до боржника в розмірі 3 997 037,27 грн. у попередньому судовому засіданні; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Якабу Трейд"; призначено розпорядником майна ТОВ "Якабу Трейд" арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича та вирішено інші процедурні питання.
		Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 01.03.2024р. ТОВ "Якабу Трейд" подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 14.02.2024р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Якабу Трейд»; стягнути із ТОВ «Видавництво «Букшеф» на користь ТОВ «Якабу Трейд» понесені судові витрати, що складають суму судового збору за подання даної апеляційної скарги.
		У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Видавництво "Букшеф" просить відмовити ТОВ "Якабу Трейд" у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду м.Києва від 14.02.2024р. по справі №910/17146/23  залишити без змін.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Якабу Трейд" на ухвалу господарського суду м.Києва від 14.02.2024р. по справі №910/17146/23 та призначено її до розгляду на 15.04.2024р. 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024р. апеляційну скаргу ТОВ "Якабу Трейд" на ухвалу господарського суду м.Києва від 14.02.2024р. по справі №910/17146/23 прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду; відмовлено у задоволенні заяви представника ТОВ "Сервіс Клієнт" про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників ТОВ "Видавництво "Букшеф" і ТОВ "Якабу Трейд", дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1    ст. 2    Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст.2 та ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Згідно ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст. 13 ГПК України).
		ТОВ "Видавництво "Букшеф" звернулося до місцевого суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд" у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
		Ухвалою господарського суду м.Києва від 20.11.2023р. було прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду; призначено підготовче засідання суду.
		Ухвалою господарського суду м.Києва від 25.12.2023р. було приєднано заяву ТОВ "Сервіс Клієнт" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд" для одночасного розгляду із заявою ТОВ "Видавництво "Букшеф" до ТОВ "Якабу Трейд" у справі №910/17146/23.
		З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Якабу Трейд" зареєстровано за адресою: 04073, м.Київ, вул.Кирилівська,160, літера Ю, з присвоєнням ідентифікаційного коду 41112852.
		За твердженнями ТОВ "Видавництво "Букшеф" у ТОВ "Якабу Трейд" наявна заборгованість у розмірі 14 309 883,04 грн.
		Відповідно до ч.2 ст.39 КУзПБ, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.
		Згідно з ч.3 ст.39 КУзПБ, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.
		На підтвердження своїх посилань, звертаючись до місцевого суду про ініціювання процедури банкрутства, ТОВ "Якабу Трейд" заявником було подано до суду копії: Договору поставки №12/04 від 12.04.2021р., претензії від 22.08.2022р. №24/08, акту звірки взаєморозрахунків між Заявником та Боржником станом на 31.07.2022р., електронного листа від 16.09.2022р. від комерційного директора ТОВ «Якабу Трейд» Андрія Пархомчука andrey.parkhomchuk@yakaboo.ua на адресу Заявника, електронного листа від 17.08.2023р. від директора ТОВ «Якабу Трейд» Безуглої Олени Володимирівни olena.bezuhla@yakaboo.ua на адресу Заявника, видаткових накладних за період з 29.12.2021р. до 22.02.2022р., податкових накладних за період з 10.01.2022р. до 30.12.2021р., рішення господарського суду м.Києва у справі №910/10489/22, постанови про відкриття виконавчого провадження по наказу №910/10489/22, платіжних доручень виконавця за період з 01.08.2023р. до 25.09.2023р.
		За наслідками дослідження описаних документів колегією суддів встановлено наступне.
		12.04.2021р. ТОВ «Видавництво «Букшеф» (продавець) та ТОВ «Якабу трейд» (покупець) уклали договір поставки №12/04-2 (далі - Договір), згідно з п.1.1 якого продавець зобов`язався передавати у власність покупця друковану продукцію, а покупець приймати та оплачувати таку продукцію.
		Продукція поставляється покупцеві окремими партіями відповідно до замовлень покупця, які визначають строк, місце поставки, асортимент (назву, автора, серію), кількість продукція. Замовлення надається електронною поштою або по факсу. Прийняття замовлення підтверджується продавцем (п.1.2 Договору).
		Відповідно до п.2.4 Договору, моментом поставки продукції вважається фактична передача продукції та підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних. При передачі продукції видаткові накладні оформляються в двох примірниках (п.3.1 Договору).
		Перехід права власності на продукцію та ризик випадкової загибелі продукції відбувається в момент фактичної передачі продукції покупцю та підписання сторонами видаткових накладних (п.4.1 Договору).
		Порядок визначення ціни продукції та порядок розрахунків врегульовано сторонами у розділі 5 Договору. Зокрема, п.5.1 Договору передбачено, що відпускна ціна одиниці продукції та загальна вартість продукції зазначається сторонами у відповідній видатковій накладній, що є невід`ємною частиною цього договору. Ціна договору складається з суми вартості окремих партій продукції, що поставляються відповідно до умов договору.
		Оплата здійснюється раз на тиждень, сумарно за всі реалізовані покупцем товари протягом звітного (попереднього) тижня (п.5.2 Договору). Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, і днем здійснення платежу та днем виконання платіжного зобов`язання покупцем є день, в який сума, що підлягає оплаті, надійде на поточний рахунок продавця (п.5.3 Договору).
		Також сторони встановили, що щоквартально не пізніше 20-го числа першого місяця наступного кварталу продавець готує акт звірки взаєморозрахунків та направляє його покупцю, який протягом одного тижня, за відсутності зауважень, підписує його та направляє продавцю. Форма акту передбачена додатковим №1 до Договору (п.5.4 Договору)
		Відповідно до п.8.2 Договору, у випадку порушення строків оплати партії продукції (п.5.2) покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. У випадку, якщо покупець прострочив строк оплати партії продукції (п.5.2) більше ніж на 10 днів, продавець має право вимагати від покупця сплати на свою користь штрафу в розмірі 10% від суми заборгованості (п.8.3 Договору).
		Згідно з п.15.1 Договору, всі повідомлення надсилаються сторонами за вказаними в договорі реквізитами. Повідомлення вважаються надісланими належним чином, якщо вони відправлені рекомендованим листом або телеграфом, вручені кур`єром під розписку, або надіслані електронною поштою, факсимільним зв`язком з обов`язковим зворотнім повідомленням про одержання.
		Оскільки ТОВ «Якабу трейд» оплату поставленого товару своєчасно та в повному обсязі не здійснило, ТОВ "Видавництво "Букшеф" зверталося з відповідним позовом до суду.
		Рішенням господарського суду м.Києва від 27.02.2023р. у справі №910/10489/22 було частково задоволено позов ТОВ «Видавництво «Букшеф» та стягнуто з ТОВ «Якабу трейд» 1 307 982,28 грн. боргу, 238 536,04 грн. пені, 145 550,52 грн. штрафу, 204 611,84 грн. інфляційних втрат, 28 450,21 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
		Як встановлено в рішенні господарського суду м.Києва від 27.02.2023р. у справі №910/10489/22, борг ТОВ «Якабу трейд» становить 1 307 982,28 грн., складовими якого є: борг за реалізовану продукцію за період з 14.02.2022р. по 20.02.2022р. (звіт надіслано 22.02.2022р.) у розмірі 968505,39 грн. (1 116 028,77 грн. - 145 291,28 грн. - 2232,1 грн.); борг за реалізовану продукцію за період з 21.02.2022р. по 27.02.2022р. (звіт надіслано 26.04.2022) у розмірі 247 443,26 грн.; борг за реалізовану продукцію за період з 28.02.2022р. по 06.03.2022р. (звіт надіслано 07.02.2022р.) у розмірі 17 197,64 грн.; борг за реалізовану продукцію за період з 12.09.2022р. по 18.09.2022. (звіт надіслано 19.09.2022р.) у розмірі 74 835,99 грн.
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023р. рішення господарського суду м.Києва від 27.02.2023р. у справі №910/10489/22 було залишено без змін.
		26.07.2023р. на виконання рішення господарського суду м.Києва від 27.02.2023р. у справі №910/10489/22 було видано наказ.
		28.07.2023р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Татарченком Владиславом Геннадійовичем було відкрито виконавче провадження №72387375 із примусового виконання наказу господарського суду м.Києва від 26.07.2023р. №910/10489/22.
		Ухвалою господарського суду м.Києва від 11.12.2023р. було відмовлено ТОВ «Якабу трейд» у задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду м.Києва від 26.07.2023р. таким, що не підлягає виконанню.
		Ухвалою господарського суду м.Києва від 11.12.2023р. було задоволено частково заяву ТОВ «Якабу трейд» про розстрочення виконання рішення суду; розстрочено на 3 (три) місяці виконання рішення господарського суду м.Києва від 27.02.2023р. у справі №910/10489/22 в частині стягнення 915 379,78 грн., стягнувши до 23.12.2023р. - 305 126,56 грн., до 23.01.2024р. - 305 126,61 грн., до 23.02.2024р. - 305 126,61 грн.
		При цьому, як слідує з ухвали господарського суду м.Києва від 11.12.2023р. у справі №910/10489/22, приватний виконавець в період з 31.07.2023р. по 15.11.2023р. списав з рахунків боржника 1 202 264,19 грн.
		Згідно з положеннями ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
		Тобто, розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.
		Отже, грошові вимоги ТОВ «Видавництво «Букшеф» в розмірі 1 211 712,56 грн. на дату винесення оскаржуваної ухвали не могли бути визнані місцевим судом, оскільки ґрунтуються на рішенні господарського суду м.Києва від 27.02.2023р. у справі №910/10489/22, виконання якого в частині залишку боргу в розмірі 915 379,78 грн. розстрочено на три місяці до 23.02.2024р.
		Відтак, станом на дату розгляду заяви ТОВ «Видавництво «Букшеф» місцевим судом, строк оплати заборгованості за договором поставки від 12.04.2021р. №12/04-2, підтвердженої рішенням господарського суду м.Києва від 27.02.2023р. у справі №910/10489/22, не настав.
		Згідно із ч.3 ст.39 КУзПБ, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав.
		Місцевим судом було прийнято до уваги, що ТОВ «Якабу трейд» зверталося до приватного виконавця Татарченко В.Г. з пропозицією звернути стягнення на наявне майно в рахунок погашення боргу перед ТОВ «Видавництво «Букшеф» за договором поставки від 12.04.2021р. №12/04-2. Відповідна пропозиція щодо звернення стягнення на наявне майно боржника також викладена у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Проте, оскільки стягнуті на підставі рішення господарського суду м.Києва від 27.02.2023р. у справі №910/10489/22 грошові кошти з ТОВ «Якабу трейд» не входять до складу грошових вимог ТОВ «Видавництво «Букшеф», які підлягають визнанню, тому відповідні обставини щодо звернення стягнення на наявне майно боржника місцевим судом правильно не досліджувались.
		Поряд із цим, між ТОВ «Видавництво «Букшеф» та ТОВ «Якабу Трейд» було укладено Договір поставки №12/04 від 12.04.2021р. на умовах відстрочки 60 (шістдесят) календарних днів від дати поставки кожної окремої партії товару.
		12.08.2022р. ТОВ «Якабу Трейд» через сервіс електронного документообігу «Вчасно» підписало акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.2022р., за яким заборгованість перед ТОВ «Видавництво «Букшеф» становить 12 484 766,25 грн.
		19.08.2022р. ТОВ «Якабу Трейд» повернуло частину товару на суму 1 812 216,79 грн.
		22.08.2022р. ТОВ «Видавництво «Букшеф» звернулося до ТОВ «Якабу Трейд» з претензією на суму 10 672 549,46 грн., однак заборгованість боржник не погасив.
		У відзиві на заяву ініціюючого кредитора ТОВ «Якабу трейд» зауважило, що приватним виконавцем у ході виконавчого провадження №72387375 стягнуто 1 202 264,19 грн. у рахунок погашення боргу, відтак залишок боргу становить 914 665,44 грн. До того ж, між сторонами існує спір про право, оскільки в межах розгляду справи №910/17365/23 визнається недійсним договір поставки №12/04 від 12.04.2021р. Також, боржник заперечив проти підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків, оскільки останній не є первинним документом. До того ж, більшість продукції має походження з країни-агресора та її реалізація заборонена.
		Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
		Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
		До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).
		Виходячи зі змісту ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
		Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
		За ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Місцевим судом було встановлено, що ТОВ «Якабу Трейд» не сплатило за поставлений ТОВ «Видавництво «Букшеф» товар за договором поставки №12/04 від 12.04.2021р. на умовах відстрочки 60 (шістдесят) календарних днів від дати поставки кожної окремої партії товару, у зв`язку з чим за боржником утворилась заборгованість (з урахуванням повернення частини товару) на суму 10 672 549,46 грн. Також враховані зауваження ТОВ «Якабу Трейд» на тому, що підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків не є первинним документом, відтак не підтверджує визнання заборгованості перед ТОВ «Видавництво «Букшеф».
		Відповідно до вимог чинного законодавства, акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
		Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.03.2019р. у справі №910/1389/18, від 20.04.2021р. №910/14518/19).
		Зважаючи на те, що до матеріалів заяви суду першої інстанції були надані первинні документи на підтвердження факту поставки товару, а саме видаткові накладні, місцевий суд дійшов правильного висновку про врахування в якості доказу в підтвердження наявності заборгованості ТОВ «Якабу Трейд» акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.2022р.
		Колегією суддів прийнято до уваги, що, на підтвердження реальності здійсненої операції з поставки товару боржнику за спірними видатковими накладним, ТОВ «Видавництво «Букшеф» було надано до матеріалів справи зареєстровані в установленому законом порядку податкові накладні.
		В якості доказу податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.
		Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.02.2018р. у справі №817/537/17, презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021р. у справі №910/23097/17 міститься правовий висновок про те, що підтвердження факту вчинення правочину та проведення господарських операцій на його виконання для виникнення в платника податку права на податковий кредит, визначивши, що податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (підрядником) на постачання послуг на користь другої сторони (замовника), може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
		Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
		За змістом ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
		Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.2, ч.3 ст.549 ЦК України).
		Згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
		Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.
		Згідно зі ст.ст. 1, 3 цього Закону, платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
		Відповідно до п.8.3 договору поставки №12/04 від 12.04.2021р., якщо покупець прострочив строк оплати партії продукції більше ніж на 10 днів, продавець має право вимагати від покупця сплати на свою користь штрафу в розмірі 10% від суми заборгованості.
		Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
		За арифметичним перерахунком, кредитором було правильно нараховані інфляційні витрати в сумі 971 522,70 грн., 3% річних у сумі 386 843,37 грн. та штраф у розмірі 10% у сумі 1 067 254,95 грн.
		Щодо тверджень ТОВ «Якабу трейд» про наявність між сторонами спору про право з огляду на оскарження в судовому порядку дійсності договору поставки №12/04 від 12.04.2021р., апеляційний суд  зазначає наступне.
		Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
		Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
		Порядок подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також перелік документів, які мають бути додані до вказаної заяви, визначені  КУзПБ.
		Частинами 1, 2 ст. 34 КУзПБ  унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
		Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань.
		Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований  ст.39 КУзПБ.
		Відповідно до ч.ч.1-5 ст.39 КУзПБ, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
		Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет: наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абзацу 5 частини першої  статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства; встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
		За таких обставин, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021р. у справі №904/3251/20).
		Судом першої інстанції правильно встановлено, що наявність у ТОВ «Якабу трейд» заборгованості перед ТОВ «Видавництво «Букшеф» за договором поставки №12/04 від 12.04.2021р. підтверджується належними доказами та становить 10 672 549,46 грн. - основний борг, 971 522,70 грн. - інфляційні втрати, 386 843,37 грн. - 3 % річних, 1 067 254,95 грн. - штраф у розмірі 10%.
		Разом із цим, ТОВ «Якабу трейд» була подана до господарського суду м.Києва позовна заява до ТОВ «Видавництво «Букшеф» про визнання договору поставки №12/04 від 12.04.2021р. недійсним.
		Заява ТОВ «Видавництво «Букшеф» подана та зареєстрована у господарському суді м.Києва 06.11.2023р., про що свідчить протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
		Ухвалою господарського суду м.Києва від 17.11.2023р. у справі №910/17365/23 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
		Однак, подання до суду відповідної позовної заяви щодо оспорювання дійсності договору поставки №12/04 від 12.04.2021р. було здійснено боржником 13.11.2023р., тобто вже після звернення ТОВ «Видавництво «Букшеф» із заявою про ініціювання процедури банкрутства ТОВ «Якабу трейд».
		Колегія суддів вважає, що подання позову про оскарження договору, на якому ґрунтуються вимоги кредитора, вже після звернення такого кредитора до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, не підтверджує, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, зокрема, за часовим критерієм (подання позову після відкриття провадження у справі про банкрутство) у розумінні підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, відповідно до абз.1 ч.6 ст.39 КУзПБ.
		Близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.02.2021р. у справі №904/3251/20 та щодо відсутності спору право в постановах Верховного Суду від 13.08.2020р. у справі №910/4658/20, від 16.09.2020р. у справі №911/593/20, від 24.09.2020р. у справі №916/3619/19.
		Враховуючи викладене, місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність спору про право внаслідок оспорювання ТОВ «Якабу трейд» дійсності договору поставки №12/04 від 12.04.2021р., на якому ґрунтуються вимоги ТОВ «Видавництво «Букшеф», оскільки боржником подано відповідний позов до суду вже після звернення кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Якабу трейд».
		Місцевим судом правильно враховані зауваження ТОВ «Якабу трейд» про необхідність урахування можливих зв`язків ТОВ «Видавництво «Букшеф» із державою-агресором.
		Так, ухвалою господарського суду м.Києва від 17.01.2024р. місцевий суд звернувся до Служби безпеки України із проханням надати в строк до 09.02.2024р. (включно) відомості щодо результатів розгляду звернення народного депутата України Лозинського Романа Михайловича №222д9/15-2024/1544 від 03.01.2024р. до Служби безпеки України стосовно перевірки даних про зв`язок, у тому числі, ТОВ "Видавництво "Букшеф" із державою-агресором.
		У відповіді від 01.02.2024р. Служба безпеки України повідомила, що Депутатське звернення Лозинського Романа Михайловича №222д9/15- 2024/1544 від 03.01.2024р. щодо можливого зв`язку із державою-агресором, зокрема, ТОВ «Видавництво «Букшеф» розглянуто та проінформовано, що, з огляду на наявність реальних та потенційних загроз національній безпеці України, Указом Президента України №726/2022 від 19.10.2022р. на підставі інформації, наданої СБУ, застосовано спеціальні обмежувальні економічні заходи (санкції) до низки юридичних та фізичних осіб представників видавничої галузі, які за наявними даними співпрацювали з державою-агресором зокрема: ПП «Видавництво «Махаон», ГПТ «Видавництво «Махаон-Україна», ПП «Рідна мова», ТОВ «Аттікус», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Натомість, документально підтверджені дані щодо можливих зв`язків ТОВ «Видавництво «Букшеф» із державою-агресором на день опрацювання депутатського звернення відсутні.
		Таким чином, наведені ТОВ «Якабу трейд» посилання щодо наявності можливих зв`язків ТОВ «Видавництво «Букшеф» із державою-агресором матеріалами справи не підтверджуються.
		Щодо зауважень ТОВ «Якабу трейд» на неможливість реалізації поставленої продукції за договором поставки №12/04 від 12.04.2021р., зокрема, за видатковими накладними №1927 від 11.02.2022р., №1957 від 14.02.2022р., №2233 від 17.02.2022р., №339 від 13.01.2022р., №434 від 14.01.2022р., №444 від 14.01.2022р., №986 від 25.01.2022р., оскільки предметом поставки були книги видані російською мовою та/або що мають походження з держави-агресора, апеляційний суд зазначає наступне.
		Як вбачається із долучених до заяви ТОВ «Видавництво «Букшеф» видаткових накладних, спірна поставка товару за договором поставки №12/04 від 12.04.2021р. мала місце до 22.02.2022р.
		У той же час, наказ Держкомтелерадіо №94 «Про припинення видачі та зупинення дії дозволів на ввезення видавничої продукції з території держави-агресора» виданий 06.03.2022р., тобто після поставки товару за договором поставки №12/04 від 12.04.2021р. До того ж, відповідно до зазначеного Наказу, було припинено видачу та зупинено дію всіх раніше виданих Держкомтелерадіо cуб`єктам господарювання дозволів саме на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України.
		Щодо пояснень забезпеченого кредитора Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд", то викладені останнім відомості спростовано вищенаведеним.
		Згідно з ч.6 ст.39 КУзПБ, суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, або якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
		14.02.2024р. в підготовчому засіданні місцевим судом обгрунтовано не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Якабу трейд», перелічених у ч.6 ст.39 Кодексу.
		Відповідно до ч.1 ст.35 КУзПБ, у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу.
		Відповідно до ч.2 ст.35  КУзПБ, підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14-ти днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.
		При цьому, необхідно зазначити, що відповідно до ч.6 ст.39 КУзПБ, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
		Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником вимог кредитора, які містяться у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Зважаючи на вищевикладене, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви ТОВ «Видавництво «Букшеф» про відкриття провадження у справі про банкрутство, місцевий суд дійшов правильного висновку щодо її задоволення у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Якабу трейд».
		Згідно з ч.8 ст.39 КУзПБ, питання введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати вирішується господарським судом в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Приписами статті 28 КУзПБ, встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. В ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у справі.
		Відповідно до пункту 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
		Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених ч.1 ст.34, ч.2 ст.116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.
		Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим ч.3 ст.28 цього Кодексу.
		Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.
		У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою  статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.
		Заявником не було запропоновано кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна ТОВ «Якабу трейд», натомість було зазначено клопотання про застосування автоматизованої системи з відбору кандидатів для визначення кандидатури арбітражного керуючого.
		17.11.2023р. місцевим судом було здійснено запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.
		Згідно з довідкою від 20.11.2023р. автоматизованою системою обрано кандидатуру арбітражного керуючого Шкіптана Дениса Васильовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1832 від 21.07.2017р.) для призначення розпорядником майна ТОВ «Якабу трейд». Копія ухвали господарського суду м.Києва про прийняття заяви до розгляду та призначення підготовчого засідання, була направлена на адресу арбітражного керуючого Шкіптана Д.В. (04053, м.Київ, вул.Обсерваторна, 21А, оф.31).
		З матеріалів справи вбачається, що станом на 14.02.2024р. заява арбітражного керуючого Шкіптана Д.В. про участь у справі про банкрутство до місцевого суду не надходила.
		Частиною 3 статті 28 КУзПБ встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі:
		1) які є заінтересованими особами у цій справі;
		2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;
		3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом;
		4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів;
		5) виключено;
		6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.
		Колегією суддів встановлено, що на адресу господарського суду м.Києва були подані заяви про участь від арбітражних керуючих Шалашного Леоніда Олександровича, Беркута Максима Сергійовича, Карасюка Олександра Володимировича.
		Як вбачається із заяви арбітражного керуючого Шалашного Леоніда Олександровича, останній має дозвіл на провадження діяльності арбітражних керуючих (свідоцтво №1457 від 12.07.2013р.), відповідальність застрахована відповідно до договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого №046-0001979/01ВАК від 06.06.2023р. з ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», страхова сума  відповідно до якого складає 850 200,00 грн., має достатній досвід роботи арбітражним керуючим, має усю необхідну матеріально-технічну та інформаційну бази, має офіс у Київській області, с. Петропавлівська Борщагівка.
		Як вбачається із заяви арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича, останній має дозвіл на провадження діяльності арбітражних керуючих (свідоцтво №1954 від 15.10.2020р.), відповідальність застрахована відповідно до договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого №ДЦВАК/252/23 від 20.09.2023р. з ПрАТ «Страхова компанія «Рідна», страхова сума  відповідно до якого складає 910 000,00 грн., має достатній досвід роботи арбітражним керуючим (7 років), має усю необхідну матеріально-технічну та інформаційну бази, має офіс у Київській області, м. Біла Церква.
		Як вбачається із заяви арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича, останній не має заборони займатися діяльністю арбітражного керуючого, має дозвіл на провадження діяльності арбітражних керуючих (свідоцтво №1846 від 01.02.2018р.),  відповідальність застрахована відповідно до договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого №046-0002571/01ВАК від 02.01.2024р. з АТ «ББС Іншуранс», страхова сума відповідно до якого складає 105 000,00 грн., має достатній досвід роботи арбітражним керуючим,  має усю необхідну матеріально-технічну та інформаційну бази, має офіс у місті Києві, пройшов підвищення кваліфікації шляхом участі у семінарі з питань відновлення платоспроможності боржників або визнання їх банкрутами (Свідоцтво №1106 від 27.10.2023р.).
		Відомостей про те, що арбітражні керуючі Шалашний Л.Л., Беркут М.С., Карасюк О.В. здійснювали управління боржником або ж є заінтересованими особами стосовно боржника та кредиторів місцевим судом встановлено не було. Також не було встановлено обмежень, визначених ч.3 ст.28 КУзПБ. Кандидатури арбітражних керуючих не належать до жодної з категорій осіб, зазначених у вказаній статті.
		Дослідивши подані кандидатури арбітражних керуючих, оцінивши їх на предмет освіти, досвідченості та наявності всіх можливостей для повноцінного присвячення своєї господарської та професійної діяльності саме виконанню функцій розпорядника майна даного боржника, місцевий суд дійшов правильного висновку, що кандидатура арбітражного керуючого Карасюка О.В. є більш підходящою для призначення розпорядником майна у даній справі, узгоджується з нормами Кодексу про банкрутство, оскільки арбітражний керуючий: постійно підтверджує свій кваліфікаційний рівень; орієнтований на проведення процедур банкрутства з метою оптимізації процесів погашення боргів кредиторів, враховуючи строки та всі можливі перспективи забезпечення найбільш повного погашення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності боржник; має офіс у місті Києві, що дозволяє зменшити витрати на відрядження.
		Тому суд першої інстанції законно і обгрунтовано призначив розпорядником майна ТОВ "Якабу Трейд" арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1846 від 01.02.2018р.) з процесуальними наслідками, встановленими КУзПБ.
		Відповідно до ч.2 ст.30 КУзПБ, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12-ть місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
		У зв`язку з викладеним вище, місцевим судом правильно встановлено розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Карасюку О.В. розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.
		Крім того, ухвалою господарського суду м.Києва від 25.12.2023р. було приєднано заяву ТОВ "Сервіс Клієнт" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд" (заява вх. №18107/23) для одночасного розгляду із заявою ТОВ "Видавництво "Букшеф" до ТОВ "Якабу Трейд" у справі №910/17146/23. Присвоєно об`єднаній справі №910/17146/23.
		Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справи про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 06.07.2022р. у справі №913/288/21 зазначив, що одночасний розгляд заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство, який передбачений ч.4 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства  полягає у тому, що у разі коли до проведення підготовчого засідання до господарського суду від різних кредиторів надійшло декілька заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо одного і того боржника, господарський суд у підготовчому засіданні розглядає заяву, яка надійшла першою, і лише після встановлення необґрунтованості (необхідності повернення без розгляду) першої заяви розглядає по суті наступні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Оскільки заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, які подані пізніше, не підлягають розгляду по суті у підготовчому засіданні у зв`язку з обґрунтованістю раніше поданої заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також беручи до уваги те, що такі заяви, у відповідності до ч.1 ст.38 Кодексу України з процедур банкрутства, не можуть бути повернуті без розгляду, з урахуванням того, що у вказаних заявах зазначаються, на виконання вимог абз.1 ч.3 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства, відомості про розмір вимог кредитора до боржника, для дотримання приписів ч.2 ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства, слід призначати до розгляду у попередньому засіданні грошові вимоги кредиторів до боржника, що містяться в приєднаних до матеріалів справи заявах про відкриття провадження у справі про банкрутство, які надійшли пізніше.
		Зважаючи на те, що за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви ТОВ «Видавництво «Букшеф» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд", суд першої інстанції дійшов правильного висновку про її обґрунтованість, грошові вимоги ТОВ "Сервіс Клієнт" до ТОВ "Якабу Трейд", що містяться в приєднаній заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, вірно призначені до розгляду в попередньому засіданні.
		Місцевий суд законно і обґрунтовано відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якабу Трейд" за заявою ТОВ "Видавництво "Букшеф", визнав грошові вимоги ТОВ "Видавництво "Букшеф" до ТОВ "Якабу Трейд" в розмірі 13 098 170,48 грн., призначив розгляд грошових вимог ТОВ "Сервіс Клієнт" до боржника в розмірі 3 997 037,27 грн. у попередньому судовому засіданні та призначив розпорядником майна ТОВ "Якабу Трейд" арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича.
		Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. 
		За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.
		Керуючись ст.ст. 255, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -  
		                             
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ТОВ "Якабу Трейд" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м.Києва від 14.02.2024р. по справі №910/17146/23 - без змін.
		Справу №910/17146/23 повернути до господарського суду м.Києва.
		Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288  ГПК України.
		 
		Повний текст постанови складений та підписаний 17.04.2024р. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            В.О. Пантелієнко 
		 
		Судді                                                                                М.Л. Доманська
		 
		                                                                                О.М. Остапенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...