Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/11/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг.
Надіслано для оприлюднення: 18.04.2024. Зареєстровано: 19.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2024.
Дата набрання законної сили: 03.06.2024
Результат оскарження 03.06.2024 Східний апеляційний господарський суд: повернуто апеляційну скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		17.04.2024 Справа №905/11/24 
		Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
		при секретарі судового засідання Лавриш О.В.,
		розглянувши матеріали справи
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС», м.Запоріжжя
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС», м.Чернігів 
		про стягнення 2431928,08 грн.
		 
		Представники сторін:
		від позивача (в режимі відеоконференції): Муходінов М.Л.  адвокат на підставі ордеру;
		від відповідача: не з`явився.
		 
		Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС», м.Запоріжжя, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС», м.Маріуполь про стягнення попередньої оплати в сумі 2431928,08грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №96/21-Д від 17.03.2021, оскільки відповідач не повернув позивачу суму попередньої оплати у розмірі 2431928,08 грн.
		Ухвалою суду від 08.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/11/24; здійснювати розгляд справи вирішено за правилами за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.02.2024 об 11:00 год. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС», м.Маріуполь обов`язок зареєструвати відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України свій електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».
		10.01.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
		06.02.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання б/н від 05.02.2024 про відкладення підготовчого засідання.
		06.02.2024 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та продовження строку підготовчого засідання (скріплено ЕЦП 06.02.2024).
		Ухвалою 06.02.2024 задоволено клопотання позивача та відкладено підготовче засідання на 28.02.2024 об 11:00 год., клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату та продовження строку підготовчого засідання повернуто без розгляду оскільки означене клопотання надіслане до суду не у спосіб, передбачений Господарським процесуальним кодексом України (у паперовій формі або в електронній формі через підсистему "Електронний суд"), а відповідач в порушення вимог статті 6 Господарського процесуального кодексу України не зареєстрував електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.
		Ухвалою суду від 28.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/11/24 на 30 (тридцять) днів та відкладено підготовче засідання на 12.03.2024 о 13:00 год.
		12.03.2024 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та продовження строку підготовчого засідання (скріплено ЕЦП 12.03.2024).
		Ухвалою суду від 12.03.2024 закрито підготовче провадження по справі №905/11/24; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 03.04.2024 о 12:00 год; клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату та продовження строку підготовчого засідання повернуто без розгляду з тих підстав, що надіслане до суду не у спосіб, передбачений Господарським процесуальним кодексом України (у паперовій формі або в електронній формі через підсистему "Електронний суд"), а відповідач в порушення вимог статті 6 Господарського процесуального кодексу України не зареєстрував електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.
		Ухвалою від 03.04.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 17.04.2024.
		У судове засідання 17.04.2024 представник позивача з`явився в режимі відеоконференції, наполягав на задоволені позовних вимог.
		У судове засідання представник відповідача не з`явився про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. 
		Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців станом на дату відкриття провадження у справі відповідач був зареєстрований у м. Маріуполь. 
		Судом встановлено, що зареєстроване місцезнаходженням відповідача (Донецька область, м.Маріуполь) є тимчасово окупована територія.
		Згідно з ст.12.1. ч.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (із змінами та доповненнями) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
		Відправлення поштової кореспонденції до м.Маріуполь не здійснюється у зв`язку з тимчасовою окупацією, а тому направити копію ухвали суду у даній справі у встановлений ст. 242 Господарського процесуального кодексу України спосіб, а саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення (у зв`язку з відсутністю у відповідача електронного кабінету), неможливо.
		Судом на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на веб-порталі «Судова влада» були опубліковані оголошення зі змістом резолютивної частини ухвал по справі, роздруківки оголошень наявні в матеріалах справи.
		Одночасно, представнику відповідача 08.01.2024 була передана телефонограма, відповідно до якої його повідомлено про відкриття провадження у справі №905/11/24 та здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.02.2024.
		Поряд з цим, ухвали суду по справі направлялися судом відповідачу на його електронну поштову скриньку, яка зазначена як контактна інформація в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та громадських формувань, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронних листів. 
		Окрім того, під час розгляду справи судом встановлено актуальну адресу відповідача зі змісту клопотань про відкладення розгляду справи, що надсилалися суду представником відповідача, на яку в подальшому надсилалися ухвали суду. 
		Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
		28.03.2024 суд повторно отримав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо відповідача, з якого вбачається, що відповідач змінив юридичну адресу на: 14002, Чернігівська обл., місто Чернігів, пр.Миру, будинок 49А.
		Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
		Однак відповідач не повідомив суд про зміну свого місцезнаходження. 
		Ухвали суду від 08.01.2024, 12.03.2024, 03.04.2024 були направлені на актуальну юридичну адресу відповідача: 14002, Чернігівська обл., місто Чернігів, пр.Миру, будинок 49А.
		Ухвали суду від 08.01.2024, 12.03.2024 та 03.04.2024, що були направлені на юридичну адресу відповідача (14002, Чернігівська обл., місто Чернігів, пр.Миру, будинок 49А) були повернуті відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
		Згідно з положеннями пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.
		Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Поштові картки, листи з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством (пункти 8 та 15 Правил).
		Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду (пункт 83 Правил).
		У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення (пункт 101 Правил).
		Отже, у разі якщо ухвали суду направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
		У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 роз`яснено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
		Отже, відповідач був належним чином повідомлений про рух справи.
		Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомляв.
		У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України).
		З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено учасникам справи необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на належне повідомлення учасників справи про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
		 
		З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.
		17.03.2021 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» (покупець) та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС» (постачальник) було укладено договір поставки №96/21-Д (договір). 
		В порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити покупцю метали чорні вторинні (згідно ДСТУ 4121-2002 «Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови» та умов цього договору), надалі іменовані «Металобрухт», і організувати його доставку в адресу вантажоодержувача, а покупець зобов`язується прийняти Металобрухт і оплатити його вартість (п. 1.1 договору). 
		Пунктами 2.1-2.3 договору визначено, що ціна, номенклатура і кількість поставленого Металобрухту визначаються сторонами в специфікаціях до цього договору, які оформлюються окремо по кожному з вантажоодержувачем Металобрухту. Специфікації, оформлені належним чином і підписані уповноваженими представниками сторін, є невід`ємною частиною цього договору. Загальна сума цього договору є величиною змінною, складається з суми всіх специфікацій, оформлених до цього договору і орієнтовно становить 50000000,00 (п`ятдесят мільйонів) грн. Постачальник поставляє Металобрухт рівномірними партіями протягом терміну (періоду) поставки з допустимим відхиленням +/- 5% від загального обсягу Металобрухту, зазначеного у відповідній специфікації.
		Вимогами п.3.1 договору встановлено, що постачальник здійснює поставку Металобрухту залізничним (автомобільним) транспортом з відповідними супровідними документами на умовах DDP - цех або склад вантажоодержувача, вказаного у відповідній специфікації до цього договору. Умови поставки розуміються відповідно до «ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року)», які використовуються з урахуванням особливостей, які випливають із умов цього договору. Вантажовідправниками Металобрухту можуть бути треті особи.
		Вантажоодержувачами Металобрухту за цим Договором є (найменування конкретного вантажоодержувача зазначається у відповідній специфікації до цього договору): (А) ПРАТ«МК«АЗОВСТАЛЬ», (Б) ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ», (В) ПРАТ«ММК ІМ. ІЛЛІЧА», (Г) TOB «МЕТІНВЕСТ-МРМЗ», (Д) ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТКОМБІНАТ», (Е) TOB «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ». У специфікаціях до цього договору може бути визначений інший вантажоодержувач відмінний від зазначених вище (п. 3.2 договору).
		Згідно з п. 3.5 договору, строк поставки Металобрухту визначається у відповідних специфікаціях до цього договору. Поставки Металобрухту на умовах цього договору та відповідної специфікації здійснюються постачальником в період, на який укладена така специфікація. У випадках, коли покупцем здійснено передоплату за Металобрухт, Металобрухт повинен бути поставлений постачальником не пізніше останнього числа місяця наступного за місяцем здійснення платежу.
		Відповідно до п. 3.6. договору, якщо інше не обумовлено сторонами у відповідних специфікаціях до цього договору, ціни на Металобрухт, зазначені у відповідних специфікаціях, діють на дату відвантаження Металобрухту. Ціни на Металобрухт розуміються на умовах поставки, відповідно до яких здійснюється поставка Металобрухту.
		Датою відвантаження Металобрухту є:
		(а) при поставці Металобрухту залізничним транспортом - дата штемпеля станції відправлення, зазначена в графі 56 залізничної накладної при оформленні перевізного документа на паперовому носії (при оформленні перевізного документа в електронному вигляді - дата, зазначена в графі 56 електронної залізничної накладної);
		(б) при поставці Металобрухту автомобільним транспортом - дата виписки вантажоодержувачем приймально-здавального акту форми № 19.
		Датою поставки металобрухту вважати дату виписки вантажоодержувачем приймально-здавальних актів ф. № 69 або ф. № 19.
		Право власності, ризики і вигоди на Металобрухт переходять до покупця в момент прийняття його в пункті призначення вантажоодержувачем, що підтверджується актами встановленої форми (ф. № 69 або ф. № 19).
		Вимогами п. 5.1. договору встановлено, що постачальник зобов`язується до 5-го числа місяця, наступного за звітним місяцем, надати покупцеві оригінали наступних документів:
		(а) накладні, виписані на весь обсяг поставленого Металобрухту протягом місяця відповідно до приймально-здавальних актів ф. № 69 або ф. № 19;
		(б) акт прийому-передачі Металобрухту.
		Накладні і акти прийому-передачі Металобрухту оформляються постачальником окремо по поставкам Металобрухту по кожному вантажоодержувачу. Покупець має право не оформляти і не підписувати документи, оформлені постачальником з відступленням від вищевказаних вимог.
		Пунктами 6.1.-6.2. договору передбачено, що оплата Металобрухту здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати Металобрухту вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Якщо інше не обумовлено сторонами у відповідній специфікації до цього договору, оплата Металобрухту здійснюється покупцем не пізніше 30-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому була здійснена поставка Металобрухту згідно з виписаними вантажоодержувачем приймально-здавальними актами ф. №69 або ф. №19, що підтверджують відповідність поставленого Металобрухту умовам цього договору. Покупець має право дострокового (повного або часткового) виконання своїх зобов`язань по оплаті Металобрухту.
		Відповідно до п. 6.3. договору, оплата, здійснена покупцем понад поставленого Металобрухту, вважається попередньою оплатою за договором. Попередня оплата, не забезпечена своєчасним відповідно до умов договору постачанням Металобрухту, підлягає поверненню постачальником покупцю не пізніше останнього числа місяця наступного за місяцем здійснення платежу. Незалежно від того як це передбачено будь-яким з положень цього договору, покупець має право вимагати, а постачальник зобов`язаний повернути покупцю попередню оплату протягом 3-х банківських днів з моменту отримання вимоги покупця. Датою отримання постачальником вимоги покупця вважається, в тому числі, дата відправки на адресу електронної пошти постачальника вимоги покупця. Для цілей цього пункту договору під електронною адресою постачальника розуміється відповідний електронний адрес постачальника, вказаний в розділі 12 цього договору.
		По закінченню строку дії договору попередня оплата, по якій не здійснено поставку Металобрухту, підлягає поверненню покупцю протягом 3-х банківських днів з моменту закінчення строку дії цього договору (п. 6.4. договору).
		Згідно з п. 6.5. договору зарахування зустрічних однорідних вимог за цим договором без згоди покупця не допускається.
		Пунктами 10.1. та 10.3. договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє по 09.03.2022 року включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, допущене сторонами в період дії цього договору.
		17.03.2021 сторонами узгоджено та ухвалено Додаток №1 до договору поставки №96/21-Д від 17.03.2021. 
		Також, у додатковій угоді №1 від 17.03.2021 до договору поставки №96/21-Д від 17.03.2021 сторони погодили види Металобрухту до постачання. 
		30.09.2021 сторони уклали додаткову угоду №2 до договору поставки №96/21-Д від 17.03.2021 про наступне, зокрема, викласти п.2.1. в наступній редакції: ціна, номенклатура і кількість поставленого Металобрухту визначаються сторонами в специфікаціях до цього договору. Специфікації, оформлені належним чином і підписані уповноваженими представниками сторін, є невід`ємною частиною цього договору.
		Пункт 3.2. договору передбачає наступне: вантажоодержувачами Металобрухту за цим договором є (найменування вантажоодержувачів зазначається у відповідній специфікації до цього договору): (А) ПРАТ«МК«АЗОВСТАЛЬ», (Б) ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ», (В) ПРАТ«ММК ІМ. ІЛЛІЧА», (Г) TOB «МЕТІНВЕСТ-МРМЗ», (Д) ПРАТ «ДКЗХ», (Е) TOB «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ»; у специфікаціях до цього договору може бути визначений інший вантажоодержувач відмінний від зазначених вище.
		Пункт 5.1. договору викладено наступним чином: постачальник зобов`язується до 5-го числа місяця, наступного за звітним місяцем, надати покупцеві оригінали наступних документів:
		(а) накладні, виписані на весь обсяг поставленого Металобрухту протягом місяця відповідно до приймально-здавальних актів ф. № 69 або ф. № 19;
		(б) акт прийому-передачі Металобрухту.
		Накладні і акти прийому-передачі Металобрухту оформляються постачальником окремо по поставкам Металобрухту по кожному вантажоодержувачу. Покупець має право не оформляти і не підписувати документи, оформлені постачальником з відступленням від вищевказаних вимог. Постачальник в обов`язковому порядку зобов`язаний надати покупцю документи, що підтверджують повноваження особи, яка підписала накладні, податкові накладні та інші необхідні документи.
		За змістом додаткової угоди №3 від 15.10.2021 до договору поставки №96/21-Д сторони дійшли угоди викласти пункт 12 договору (адреси, реквізити і підпис сторін) у новій редакції. 
		Договір та додаткові угоди підписані сторонами та скріплені їх печатками без будь-яких зауважень та застережень. 
		Позивач у позовній заяві наполягає, що на виконання умов договору сторонами протягом 2021-2022 р.р. буди погоджені та підписані наступні специфікації: 
		1. 03/01-М від 15.03.2021 на суму 1637626,68 грн;
		2. 03/02-М від 20.03.2021 на суму 763412,76 грн;
		3. 04/01-М від 01.04.2021 на суму 4951518,15 грн;
		4. 04/01-А від 25.03.2021 на суму 222337,20 грн;
		5. 05/01-М від 01.04.2021 на суму 1425756,29 грн;
		6. 05/02-М від 01.05.2021 на суму 1797857,28 грн;
		7. 05/03-М від 01.05.2021 на суму 1187386,24 грн; 
		8. 06/01-А від 19.05.2021 на суму 970768,48 грн;
		9. 06/01-М від 19.05.2021 на суму 385098,24 грн;
		10. 06/02-М від 01.06.2021 на суму 3674701,24 грн;
		11. 07/01-М від 01.06.2021 на суму 934935,05 грн;
		12. 07/02-М від 01.07.2021 на суму 816148,92 грн;
		13. 07/03-М від 08.07.2021 на суму 2622835,08 грн;
		14. 07/04-М від 22.07.2021 на суму 979348,92 грн;
		15. 07/01-А від 08.07.2021 на суму 853741,62 грн;
		16. 08/01-З від 06.08.2021 на суму 1111799,52 грн;
		17. 08/01-М від 22.07.2021 на суму 1949096,38 грн;
		18. 08/02-М від 01.08.2021 на суму 970453,44 грн;
		19. 08/03-М від 16.08.2021 на суму 881353,44 грн;
		20. 08/01-А від 16.08.2021 на суму 2608450,08 грн;
		21. 09/01-З від 09.09.2021 на суму 1050686,94 грн;
		22. 09/01-А від 16.08.2021 на суму 427322,88 грн;
		23. 09/02-А від 28.08.2021 на суму 1058114,88 грн;
		24. 09/01-М від 01.09.2021 на суму 1275173,86 грн;
		25. 09/02-М від 09.09.2021 на суму 1694130,88 грн;
		26. 10/01-А від 09.09.2021 на суму 480546,74 грн;
		27. 10/01-З від 21.10.2021 на суму 556170,93 грн;
		28. 10/01-М від 09.09.2021 на суму 1840738,36 грн;
		29. 10/02-М від 01.10.2021 на суму 2877350,94 грн;
		30. 11/01-М від 21.10.2021 на суму 423749,28 грн;
		31. 11/02-М від 03.11.2021 на суму 558925,88 грн;
		32. 11/01-А від 03.11.2021 на суму 928385,36 грн;
		33. 12/01-А від 10.12.2021 на суму 932689,02 грн;
		34. 12/02-А від 20.12.2021 на суму 451044,51 грн;
		35. 12/01-З від 03.11.2021 на суму 1070485,16 грн;
		36. 12/01-М від 03.11.2021 на суму 3381975,24 грн;
		37. 12/02-М від 01.12.2021 на суму 1906178,04 грн;
		38. 01/01-А від 20.12.2021 на суму 451044,51 грн;
		39. 01/02-А від 27.12.2021 на суму 1276633,53 грн;
		40. 01/01-М від 01.01.2022 на суму 1266719,36 грн;
		41. 02/01-М від 20.01.2022 на суму 787300,64 грн;
		42. 02/02-М від 01.02.2022 на суму 867900,00 грн;
		43. 03/01-К від 18.02.2022 на суму 548400,00 грн;
		44. 03/01-Д від 07.02.2022 на суму 492480,00 грн. 
		Всього на суму 57348771,95 грн.
		Поряд з цим, позивач зазначає, що у нього відсутні в наявності оригінали зазначених вище специфікацій. Частина специфікацій є лише в копіях, інша частина специфікацій відсутня навіть в копіях.
		В матеріалах справи наявні наступні копії специфікацій, що підписані та скріплені печатками сторін: №10/01-А від 09.09.2021 на суму 480546,74 грн; №10/01-З від 21.10.2021 на суму 556170,93 грн; №10/01-М від 09.09.2021 на суму 1840738,36 грн; №10/02-М від 01.10.2021 на суму 2877350,94 грн; №11/01-М від 21.10.2021 на суму 423749,28 грн; №11/02-М від 03.11.2021 на суму 558925,88 грн; №11/01-А від 03.11.2021 на суму 928385,36 грн; №12/01-А від 10.12.2021 на суму 932689,02 грн; №12/02-А від 20.12.2021 на суму 451044,51грн; №12/01-З від 03.11.2021 на суму 1070485,16 грн; №12/01-М від 03.11.2021 на суму 3381975,24 грн; №12/02-М від 01.12.2021 на суму 1906178,04 грн. 
		Позивач стверджує, що на виконання умов спірного договору ТОВ «ІПК «АЛЬЯНС» протягом 2021-2022 р.р. здійснило поставку металобрухту на загальну суму 55848430,88грн. 
		В матеріалах справи наявні видаткові накладні, що підписані та скріплені печатками сторін: № 50 від 31.03.2021 на суму 2358300,33 грн, № 57 від 30.04.2021 на суму 4856549,98грн, № 56 від 30.04.2021 на суму 217790,49 грн, № 77 від 31.05.2021 на суму 4311046,58 грн, № 101 від 30.06.2021 на суму 968351,89 грн, № 100 від 30.06.2021 на суму 3995950,05 грн, № 119 від 31.07.2021 на суму 5244341,91 грн, № 120 від 31.07.2021 на суму 839135,32 грн, № 134 від 31.08.2021 на суму 981597,29 грн, № 133 від 31.08.2021 на суму 3732233,68 грн, № 135 від 31.08.2021 на суму 2559076,99 грн, № 165 від 30.09.2021 на суму 906 849,17 грн, № 166 від 30.09.2021 на суму 1471831,02 грн, № 164 від 30.09.2021 на суму 2929345,09 грн, № 211 від 31.10.2021 на суму 477085,17 грн, № 212 від 31.10.2021 на суму 482505,78 грн, № 213 від 31.10.2021 на суму 4619832,12 грн, № 253 від 30.11.2021 на суму 960001,08 грн, № 254 від 30.11.2021 на суму 908663,66 грн, № 286 від 31.12.2021 на суму 1360186,04 грн, № 287 від 31.12.2021 на суму 941081,83 грн, № 288 від 31.12.2021 на суму 5193238,44 грн. Загальна сума поставки за наявними в матеріалах справи видатковими накладними  50314993,91грн. 
		До позовної заяви позивачем також долучено акти прийому-передачі металобрухту до договору поставки №96/21-Д від 17.03.2021, що підписані та скріплені печатками сторін, від 31.03.2021, від 30.04.2021, від 31.05.2021, від 30.06.2021, від 31.07.2021, від 31.08.2021, від 30.09.2021, від 31.10.2021, від 30.11.2021, від 31.12.2021 за загальний період з 01.03.2021 по 31.12.2021, з зазначенням номерів вагонів (державних номерів автомобіля), номерів актів ф.69/19, дати відвантаження, дати постачання, видів брухту, кількість тон, що співставляється з видатковими накладними наведеними вище. 
		В матеріалах справи відсутні видаткові накладні та відповідні їм акти прийому-передачі металобрухту до договору поставки №96/21-Д від 17.03.2021, щодо поставок на суму 1694989,09 грн, на суму 1242294,68 грн, на суму 1631799,06 грн, на суму 463869,12 грн, на суму 500485,02 грн - на загальну суму 5533436,97 грн, однак позивач у позовній заяві підтверджує факт поставки за спірним договором саме на суму 55848430,88 грн.
		ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» на виконання умов договору здійснило оплату (в т.ч. попередню) на користь ТОВ «ІПК «АЛЬЯНС» за металобрухт на загальну суму 57215000,00грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» № КНО-52.5.2.1/341 від 03.10.2023. 
		Матеріали справи містять Угоду №1 від 01.04.2021 про зарахування зустрічних однорідних вимог підписану та скріплену печатками сторін, відповідно до якої припинені шляхом зарахування вимога ТОВ «ІПК «АЛЬЯНС» до ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» про погашення грошового зобов`язання в сумі 1065358,96 грн, яка виникла відповідно до договору №96/21-Д від 17.03.2021 (за поставлений металобрухт без ПДВ) та вимога ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» до «ІПК «АЛЬЯНС» про погашення грошового зобов`язання в сумі 1065358,96 грн, яка виникла відповідно до договору №21/20-Д від 26.02.2020 (повернення попередньої оплати без ПДВ). 
		Таким чином, за твердженням позивача, загальна сума оплати за металобрухт за договором поставки №96/21-Д (з урахуванням угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог), здійсненої ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» на користь ТОВ «ІПК «АЛЬЯНС» становить 58280358,96 грн.
		Також, позивачем до матеріалів справи надано заяву №1371/3-01 від 15.08.2022 ТОВ «МЕТІНВЕСТ- РЕСУРС» адресовану Офісу Генерального прокурора, Національній поліції України та Головному управлінню Національної поліції в Донецькій області, щодо вчинення кримінального правопорушення, за змістом якої повідомлено останніх, що у результаті воєнних дій, що відбувалися у місті Маріуполь, було знищено все майно ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС», зокрема, і оригінали правовстановлюючих документів (договори оренди земельних ділянок, надані підприємству ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» у користування; правовстановлюючі документи на об`єкти нерухомого майна; інші документи, що зберігалися на підприємстві, даний перелік вищезазначених оригіналів документів не є вичерпним). 
		Позивач, вважаючи, що його права порушено, що відповідачем не виконуються умови договору поставки №96/21-Д від 17.03.2021, звернувся до Господарського суду Донецької області з цим позовом про стягнення з відповідача попередньої оплати за вказаним договором у розмірі 2431928,08 грн.
		 
		Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов наступного.
		Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
		Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		За статтею 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
		Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
		Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		Дослідивши зміст договору поставки №96/21-Д від 17.03.2021, який укладено між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки та відносини, які виникають за цим договором регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України. 
		Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		За приписами ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
		Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
		1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;
		2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
		Позивач наполягає, що у зв`язку з тимчасовою окупацією м.Маріуполя (зареєстроване місцезнаходження юридичної особи та фактичне місце провадження її діяльності станом на 24.02.2022), оригінали документів на підтвердження поставок за договором поставки №96/21-Д від 17.03.2021 були втрачені. 
		Суд враховує, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022, який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому відповідними Указами Президента України було неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який триває станом по теперішній час.
		Зі змісту Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» вбачається, що вся територія Маріупольського району Донецької області тимчасово окупована з 05.03.2022 та станом на теперішній час окупація не завершена
		Вказані обставини є загальновідомими.
		Одночасно, відповідно до п.5.1. спірного договору позивачем та відповідачем відповідно до здавальних актів ф. №69 та/або ф. №19 підписані видаткові накладні та акти прийому-передачі металобрухту за період з березня 2021 року по грудень 2021 року на загальну суму 50314993,91грн, копії яких наявні в матеріалах справи. 
		Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
		Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Суд дослідив наявні в матеріалах справи видаткові накладні та встановив, що вони оформлені відповідно до положень чинного законодавства, містять відомості, достатні для встановлення змісту господарської операції та підтверджують факт поставки товару. 
		Поряд з цим, документи на загальну суму поставок у розмірі 5533436,97 грн позивачем втрачено, проте ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» наполягає та повністю підтверджує факт отримання товару на означену суму. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
		Позивач наполягає, а відповідач не спростовує належними доказами, що в рамках договору поставки №96/21-Д від 17.03.2021 відповідачем позивачу був поставлений товар на загальну суму 55848430,88 грн.
		Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
		За приписами ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
		Отже, зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
		Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
		Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
		Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору поставки №96/21-Д від 17.03.2021 здійснено оплату (в т.ч. за не поставлений товар) в загальному розмірі 57215000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи. 
		Одночасно, 01.04.2021 сторони уклали Угоду № 1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої припинено шляхом зарахування вимогу ТОВ «ІПК «АЛЬЯНС» до ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» про погашення грошового зобов`язання в сумі 1065358,96 грн, яка виникла відповідно до договору № 96/21-Д від 17.03.2021.
		Таким чином, загальна сума оплати за металобрухт за договором № 96/21-Д від 17.03.2021 (з урахуванням угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог), здійсненої ТОВ «МЕТІНВЕСТ- РЕСУРС» на користь ТОВ «ІПК «АЛЬЯНС» становить 58280358,96 грн. 
		Відповідно до змісту пунктів 10.1. та 10.3. договору № 96/21-Д від 17.03.2021 останній набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє по 09.03.2022 року включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, допущене сторонами в період дії цього договору.
		По закінченню строку дії договору попередня оплата, по якій не здійснено поставку Металобрухту, підлягає поверненню покупцю протягом 3-х банківських днів з моменту закінчення строку дії цього договору (п. 6.4. договору).
		Отже, відповідно до умов договору № 96/21-Д від 17.03.2021 відповідач повинен був повернути попередню оплату, по якій не здійснено поставку товару протягом 3-х банківських днів після 09.03.2022. 
		Матеріали справи доказів повернення позивачу суми попередньої оплати за спірним договором у розмірі 2431928,08 грн чи поставки на вказану суму товару не містять. Будь-яких обґрунтованих належними та допустимими доказами заперечень щодо позову відповідачем до матеріалів справи не надано. 
		В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		У відповідності до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
		У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
		На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "розумна ступінь достовірності" або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
		Так, 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
		Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
		Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
		Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
		Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
		Країни common law застосовують термін «стандарт доказування», який принципово допускає існування невизначеності при встановленні фактів. Саме це поняття підкреслює: аби визнати факти доведеними, не потрібно мати стовідсоткову переконаність в певному факті.
		Таким чином суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Враховуючи вищевикладене, за встановлених обставин, зважаючи на те, що доказів повернення суми попередньої оплати у розмірі 2431928,08 грн чи поставки на вказану суму товару матеріали справи не містять, відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України у позивача виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати від відповідача з урахуванням пунктів 6.4., 10.1 договору № 96/21-Д від 17.03.2021, тому позовна вимога щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 2431928,08 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
		Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 79, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС», м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС», м.Чернігів про стягнення попередньої оплати в сумі 2431928,08 грн  задовольнити.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС» (14002, м.Чернігів, пр.Миру, буд.49А, код ЄДРПОУ 35560722) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» (69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, буд.80, каб.11, код ЄДРПОУ 24819472) попередню оплату у розмірі 2431928,08 грн, судовий збір у розмірі 36478,92 грн. 
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		В судовому засіданні 17.04.2024 оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складено та підписано 18.04.2024.
		 
		Суддя Г.Є. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...