Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 444/4063/23 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 18.04.2024. Зареєстровано: 19.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2024.
Дата набрання законної сили: 09.07.2024
Результат оскарження 09.07.2024 Апеляційний суд Львівської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 3/444/610/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 444/4063/23
		Провадження № 3/444/610/2024 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		18 квітня 2024 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Олещук М. М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника  адвоката - Яцуляк Т.Р., прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Парамонова Євгена Вікторовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює провідним інженером лісового господарства Державного підприємства "Магерівський військовий лісгосп", реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено,
		за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
		ВСТАНОВИВ :
		ОСОБА_1 , будучи т.в.о. директора ДП «Магерівський військовий лісгосп», відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Так, відповідно до пункту 1.1. статуту ДП «Магерівський військовий лісгосп» державне підприємство «Магерівський військовий лісгосп» (далі - Підприємство) засноване на державній власності, діє як державне унітарне, спеціалізоване лісогосподарське підприємство та належить до сфери управління Міністерства оборони України (далі - Уповноважений орган управління). Згідно пунктів 3.1, 3.5 підприємство є юридичною особою. Підприємство набуває прав та обов`язків юридичної особи з дати внесення його до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Підприємство має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Підприємство може мати товарний знак, який реєструється відповідно до законодавства. Відповідно до п. 3.9 підприємство має право укладати угоди, договори (контракти), набувати майнових та особистих немайнових прав, обов`язків, нести зобов`язання, у передбачених законодавством України випадках бути позивачем, відповідачем, третьою особою, потерпілим у суді.
		Таким чином, ДП «Магерівський військовий лісгосп» є юридичною особою публічного права.
		Відповідно донаказу №27-ДПвід 09.08.2022Міністерства оборониУкраїни запідписом ОСОБА_2 ,тимчасове виконанняобов`язків директорадержавного підприємства«Магерівський військовийлісгосп» покладенона провідногоінженера лісового господарства державного підприємства «Магерівський військовий лісгосп» ОСОБА_1 .
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції», посадова особа юридичної особи публічного права - голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права.
		Відповідно до статті 1 Закону, реальний конфлікт інтересів  суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Відповідно дочастини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Тобто, реальний конфлікт інтересів існує тоді, коли особа, користуючись наданими службовими повноваженнями для задоволення приватного інтересу, приймає рішення або вчиняє дію на користь себе або третіх осіб.
		Згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.
		Так,т.в.о.директора ДП «Магерівський військовий лісгосп» ОСОБА_1 підписав наказ № 62-ОС від 24.03.2023 року «Про преміювання», яким преміював себе у розмірі 9 900 грн. 00 коп., та не повідомив у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів Міністерство оборони України.
		Згідно відповіді Управління корпоративної політики Міністерства оборони України № 1787/2924 від 06.10.2023, повідомлень від ОСОБА_3 щодо наявності конфлікту інтересів при підписанні наказу № 62-ОС від 24.03.2023 не надходило.
		Суперечність між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями полягає в тому, що ОСОБА_1 об`єктивно не міг надати оцінку своїй роботі, як керівник.
		Таким чином, ОСОБА_1 ,перебуваючи напосаді т.в.о. директора ДП «Магерівський військовий лісгосп», будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив у встановленому законом випадку і порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів Міністерство оборони України при підписанні наказу № 62-ОС від 24.03.2023 року «Про преміювання», яким встановив виплату премії собі у розмірі 9 900 грн. 00 коп., тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Датою вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 24.03.2023 року.
		Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-7 КУпАП, є ДП «Магерівський військовий лісгосп», який розташований за адресою: Львівська область, Жовківський район, смт. Магерів, вул. Біла 3, оскільки обов`язок повідомити про реальний конфлікт інтересів виник у ОСОБА_3 у зв`язку із перебуванням на посаді т.в.о. директора ДП «Магерівський військовий лісгосп».
		Датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу 06 листопада 2023 року.
		Крім цього, ОСОБА_1 будучит.в.о.директора ДП«Магерівський військовийлісгосп»,відповідно допідпункту «а»пункту 2частини 1статті ЗаконуУкраїни «Прозапобігання корупції»,являючись суб`єктомвідповідальності заправопорушення,пов`язане зкорупцією,в порушеннявимог п.3ч.1ст.28Закону України«Про запобіганнякорупції»,вчинив діїв умовахреального конфліктуінтересів,чим вчинивадміністративне правопорушення,пов`язане зкорупцією,передбачене частиною2статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Так, в.о. директора ДП «Магерівський військовий лісгосп» ОСОБА_1 підписав наказ № 62-ОС від 24.03.2023 року «Про преміювання», яким преміював себе у розмірі 9 900 грн. 00 коп., та не вжив заходів, щодо запобігання і врегулювання конфлікту інтересів, при наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, чим вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, що проявились при підписанні такого наказу. 
		Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді т.в.о. директора ДП «Магерівський військовий лісгосп», будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не вживав заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, чим вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, при підписанні наказу № 62-ОС від 24.03.2023 року «Про преміювання», яким встановив виплату премії собі у розмірі 9 900 грн. 00 коп., тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Датою вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 24.03.2023 року.
		Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого частиною 2 статті 172-7 КУпАП, є ДП «Магерівський військовий лісгосп», який розташований за адресою: Львівська область, Жовківський район, смт. Магерів, вул. Біла 3, оскільки обов`язок повідомити про загальний конфлікт інтересів та вжити заходів до його врегулювання виник у ОСОБА_1 у зв`язку із перебуванням на посаді т.в.о. директора ДП «Магерівський військовий лісгосп».
		Датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу 06 листопада 2023 року.
		Постановою судді Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р.Й. матеріали справ № 444/4063/23, провадження № 3/444/2090/2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та № 444/4064/23, провадження № 3/444/2091/2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до ст.36 КУпАП об`єднано в одне провадження та присвоєно номер справи 444/4063/23, провадження № 3/444/2090/2023 року.
		05.03.2024 року на підставі Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями після апеляційного розгляду справи, для розгляду справи №444/4063/23 визначено суддю ОСОБА_5 . 
		Частиною другою ст.250 КУпАП визначено, що при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою.
		Під чассудового розглядусправи прокурорПарамонов Є.В.в судовомузасіданні підтримав висновки, викладені в протоколах про адміністративне правопорушення і просив накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за порушення, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому не визнав та пояснив, що він правильно видав наказ про преміювання і такий наказ дійсно він підписував. Цей наказ видано відповідно до Статуту підприємства та Положення про преміювання. Також зазначив, що такі його дії були послідовними, не суперечили Статуту підприємства та Положенню про преміювання. Крім того, просив врахувати, що він надавав працівникам, які складали відносно нього протоколи, копії наказів попередніх керівників підприємства, які також преміювали себе, а тому вважає, що його дії не можуть вважатися адміністративним правопорушенням. У Статуті та Положенні про преміювання жодних застережень того, що він не може підписати такий наказ - не має. ОСОБА_1 звертає увагу суду, що вказана премія була нарахована усім працівникам підприємства за перевищення норм економічних показників підприємства за попередній місяць роботи і його премія нараховувалась йому не від окладу керівника підприємства, а від окладу провідного інженера лісового господарства, так як саме на цій посаді він перебуває, як на основній, а обов`язки директора виконував тимчасово.
		ОСОБА_1 вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Просить провадження у справі відносно нього закрити.
		Захисник ОСОБА_1 - адвокат Яцуляк Т.Р. в судовому засіданні зазначив, що наказ про преміювання видавався на основі ідентичних наказів про преміювання працівників підприємства, що були підписані попередніми керівниками підприємства, а тому дії ОСОБА_1 були послідовні, оскільки ні Положення про преміювання ні Статут підприємства не місять жодних застережень щодо видання такого наказу, а тому у ОСОБА_1 не виникало сумнівів про те, що такий наказ є неправомірним. Так, у жодному документі: Статуті підприємства чи окремому Положенні немає чіткого визначення про нарахування премії директору підприємства, а саме, хто має видавати чи підписувати такий наказ. Вважає, що це недолік самих законодавців, що не визначили чіткого механізму такого нарахування. ОСОБА_1 переглянувши та вивчивши попередні накази, які видавались на підприємстві - вчинив так само, тобто не маючи жодного прямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення. Захисник посилається на те, що жодні докази, які є у матеріалах справи не підтверджують прямого умислу ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, а тому його вина у вчиненні адміністративних правопорушень, відсутня. 
		Захисник просить провадження відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
		Крім того, захисник ОСОБА_6 звертає увагу суду на те, що на його запит було надано належним чином засвідчену копію наказу від 24.03.2023 року №62-ОС «Про преміювання», в якому зазначено, що такий погоджено юрисконсультом ОСОБА_7 , а до протоколу надано копію цього наказу, яка не містить такої відмітки, у зв`язку з чим, на думку захисника, особа, яка складала протоколи, не мала можливості оцінити такий наказ, оскільки його копія не відповідала в повній мірі оригіналу, а відтак, просить повернути протоколи для належного оформлення Управлінню стратегічних розслідувань.
		Судом з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи вирішено здійснити виклик в судове засідання особи, яка складала протоколи відносно ОСОБА_1  старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 .
		Допитана в судовому засіданні ОСОБА_8 (складач протоколів), будучи приведеною до присяги та попередженою про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів та за відмову від дачі показів, в судовому засіданні надала пояснення про те, що вона повністю підтримує складені нею протоколи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, які складені відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначила, що всі документи їй надало підприємство на офіційний запит, а тому, особа, яка готувала такі документи несе відповідальність за відповідність їх копію оригіналу. В даному випадку, зібравши необхідну інформацію було здійснено запит в Міністерство оборони України про те, чи повідомляв ОСОБА_1 про наявність в нього конфлікту інтересів. Після отримання відповіді, а також після збирання всіх необхідних документів такі були скеровані для погодження в орган прокуратури. Після погодження, такі протоколи вручаються особі, відносно якої вони складені. ОСОБА_8 пояснила, що була поїздка безпосередньо в лісгосп для вручення протоколів ОСОБА_1 .
		Заслухавши пояснення учасників судового провадження, пояснення свідка, дослідивши надані в розпорядження суду документи та докази, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі обставини у сукупності, суд дійшов наступних висновків.
		Щодо заяви захисника ОСОБА_1  адвоката Яцуляк Т.Р. про повернення протоколів для належного оформлення Управлінню стратегічних розслідувань, суд зазначає таке.
		Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
		Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. №14 із останніми змінами та доповненнями від 19.12.2008 року).
		Проаналізувавши зміст складених протоколів, суд вважає, що такі протоколи відповідають вимогам ст. 256 КУпАП та не знаходить недоліків у цих протоколах, які б перешкоджали правильно розглянути та вирішити справу, а тому підстав для повернення протоколів в Управління стратегічних розслідувань для належного оформлення немає.
		Згідно з ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно з ст.256 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Так, ч.1 ст. 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
		Відповідальність за ч.2 ст.172-7 КУпАП настає за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Приміткою до ст.172-7 КУпАП визначено, що під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
		Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини 1 статті 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
		Відповідно до пунктів 1-4 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або у колегіальному органі Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Відповідно до частини 5 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз`ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.
		Відповідно до статті 2 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата складається з основної (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки) та додаткової (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці) заробітної плати. Додаткова заробітна плата, до якої, у тому числі належать різні види стимулюючих виплат (премії, надбавки тощо), не є гарантованою, можливість її отримання, так само як і її розмір, залежить від оцінки результатів роботи.
		Належить зазначити те, що ОСОБА_1 як т.в.о. підписав наказ №62-ОС від 24.03.2023 року «Про преміювання», відповідно до якого преміював себе - т.в.о. ОСОБА_1  9900,0 грн., та не повідомив у встановленому законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, і надалі прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
		Незважаючи на те, що ОСОБА_1 заперечує вину в скоєнні ним правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, його вина повністю доводиться зібраними доказами у справі та матеріалами справи, а саме:
		- протоколом № 561 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 06.11.2023 року;
		- протоколом № 562 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 06.11.2023 року;
		- копією наказу т.в.о. ДП «Магерівський військовий лісгосп» про преміювання від 24.03.2023 р. за № 62-ОС;
		- наказом Міністра оборони України від 09 серпня 2022 року № 27-ДП про покладення на провідного інженера лісового господарства ДП "Магерівський військовий лісгосп" ОСОБА_1 тимчасове виконання обов`язків директора (арк.спр.16, том 2); 
		- копією Статуту ДП «Магерівський військовий лісгосп»;
		- копією Положення про преміювання працівників ДП «Магерівський військовий лісгосп» за основні показники господарської діяльності;
		- копією Положення про преміювання керівників, спеціалістів, службовців цехових підрозділів, відрядників ДП «Магерівський військовий лісгосп»;
		- копією наказу т.в.о. ДП «Магерівський військовий лісгосп» щодо запровадження Антикорупційної програми від 01.03.2023 № 62-ОД;
		- копією розрахункового листка за березень 2023 року про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 , як тимчасово виконуючому обов`язки директора підприємства, а також іншими матеріалами, які судом безпосередньо досліджені в судовому засіданні під час розгляду справи.
		Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
		Щодо надання до протоколів копії наказу №62-ОС від 24.03.2023 року «Про преміювання» без відкопійованої сторінки, на якій зазначено про погодження такого юрисконсультом ОСОБА_9 та надання ОСОБА_1 в судовому засіданні та його захисником копії наказу №62-ОС від 24.03.2023 року «Про преміювання» із копією сторінки, де зазначено про погодження такого юрисконсультом ОСОБА_9 , то суд не оцінює оформлення даних копій, які надавалися складачам протоколу та захиснику ОСОБА_10 , а бере до уваги зміст наказу, видання якого не оспорюється та підтверджується учасниками справи те, що такий наказ був виданий.
		Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1, ч. 2 ст.172-7 КУпАП, оскільки як з`ясовано в судовому засіданні він не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів та вчинив дії, прийнявши рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1, ч. 2 ст.172-7 КУпАП.
		Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, не встановлено.
		Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, не встановлено.
		Підстав для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудовому колективу немає. Підстав звільнення від адміністративної відповідальності не встановлено.
		Суд зазначає, що одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії правопорушенням, пов`язаним з корупцією є невідворотність відповідальності за вчинення таких правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам.
		Незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик, його обов`язком є діяти лише в рамках закону.
		Твердження ОСОБА_1 та його захисника про те, що у ОСОБА_1 не було прямого умислу на вчинення вказаних адміністративних правопорушень та те, що він орієнтувався на накази попередніх керівників є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 , як особа, яка є суб`єктом відповідальності за порушення передбачені нормами Закону України «Про запобігання корупції» був ознайомлений з антикорупційною програмою, а тому зобов`язаний був знати вимоги чинного законодавства та дотримуватись таких.
		Відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
		Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
		Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 враховується характер вчинених ним правопорушень, ступінь його вини у вчинених правопорушеннях, передбачених ч.ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП, яка доведена повністю, дані про особу, беручи до уваги вимоги ст. 36 КУпАП, суд вважає за необхідне обрати адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш тяжче правопорушення з числа вчинених - за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, у виді штрафу. Застосування такого адміністративного стягнення є необхідним та достатнім для досягнення мети його застосування.
		Відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
		Згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн 60 коп. Отже, з ОСОБА_1 належить стягнути судовий збір в дохід держави.
		Керуючись ст. ст. 36, ч.ч. 1, 2 ст. 172-7, ст. ст. 280, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
		ПОСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 , ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) грн. 00 коп., в дохід держави. 
		Стягнути з  ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює провідним інженером лісового господарства Державного підприємства "Магерівський військовий лісгосп", реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено) 605,60 грн. судового збору в дохід держави.
		 
		Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті7та частиною першою статті287цьогоКодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
		Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
		Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
		У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
		Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
		У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
		подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексута зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
		витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
		 
		Суддя                                          Олещук М.  М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...