Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 206/6079/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2024. Зареєстровано: 19.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2024.

Номер судового провадження: 2/206/386/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа 206/6079/23 
		Провадження 2/206/386/24 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 квітня 2024 року  Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
		головуючого судді Малихіної В.В.,
		при секретареві Тимченко Ю.А. 
		розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за позовною заявоюАкціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,
		за участю:
		представника позивача: ОСОБА_3 , 
		представник відповідача: ОСОБА_4 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		20 грудня 2023 року представник позивача звернулась до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 23181,53 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уповноважені співвласники, які зареєстровані та мешкають за адресою АДРЕСА_1 . АТ «ДТЕК Дніпроенерго» за даною адресою по теперішній час надає комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а відповідач ними користується. 
		30.06.2021 року АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (виконавцем послуг) на своєму офіційному веб-сайті http://dniproenergo.com.ua у постійному відкритому доступі мережі інтернет було розміщено публічну пропозицію (оферту) про укладення індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Споживачі про свою відмову укласти і свою незгоду із умовами опублікованого договору до АТ «ДТЕК Дніпроенерго» не направляли, а тому споживачі вважається такими, що прийняли пропозицію виконавця щодо укладення договору. Оскільки протягом 30 днів з опублікування даного договору у засобах масової інформації боржники не повідомили про відмову від укладення даного договору, та не надали своїх заперечень чи будь-яких інших зауважень, слід вважати, що ними вчинено дію, яка засвідчує їх волю до отримання пропозиції щодо укладення договору. Таким чином, між АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» та відповідачами виникли відносини, що породжують цивільні права та обов`язки. Розрахунки за спожиті послуги проводилися несвоєчасно, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 01.12.2023 року становить 23181,53 гривень, у зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідачів на його користь суму заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 23181,53 гривень.
		30.01.2024 року у справі відкрито провадження, справу призначено до розгляду по суті у порядку спрощеного провадження (а.с. 21-22).
		28.02.2024 року представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 подав до суду відзив на позовну заяву та просив поновити строк на подання відзиву на позов у зв`язку із тим що відповідач ОСОБА_2 копію позовної заяви отримав лише 21.02.2024 року. З відзиву вбачається, що відповідач ОСОБА_2 позов не визнає та просить відмовити АТ «ДТЕК Дніпроенерго» в задоволенні. Позиція відповідача обґрунтована тим, що згідно доданих до відзиву на позовну заяву документів, які свідчать що ОСОБА_2 придбав на аукціоні (протокол проведення аукціону від 09.08.2017 року) та 11.10.2017 року оформив договір купівлі продажу та зазначає що в вимогах позивача міститься вимога про стягнення заборгованості, яка виникла в період з 01.01.2016 року по 30.11.2016 року, коли в той час ОСОБА_2 не мав ніякого відношення до квартири, на даний момент відповідач проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Зокрема з моменту купівлі даної квартири відповідач не був допущений до приміщення, жодного разу не був в квартирі, в ній не мешкав, жодних послуг з комунального забезпечення цієї квартири не замовляв та не отримував, так як там зареєстрована родина ОСОБА_5 , а саме: брати ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , а також син ОСОБА_6  ОСОБА_7 . Але фактично в квартирі проживає ОСОБА_1 .
		28.02.2024 року представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 подав до суду заяву про застосування строків позовної давності.
		29.02.2024 року представник позивача ОСОБА_8 подала до суду уточнену позовну заяву, відповідно до якої просить прийняти заяву в порядку ст.49 ЦПК України та зазначили що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме №347589096 від 22.09.2023 р., ОСОБА_2 є співвласником кв. АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу № 1434 від 11.07.2017 р., видане приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Покинтелицею Д.В., свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні про продажу майна в провадженні у справі про банкрутство, №1435 від 11.07.2017 р., видане приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Покинтелицею Д.В. Відповідач ОСОБА_2 не зареєстрований за адресою кв. АДРЕСА_3 , але при цьому він є співвласником даної квартири та відповідно споживачем послуг, так як власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, що також полягає в оплаті комунальних послуг, які надаються в приміщення. Також зазначили, що фактичне проживання зареєстрованих осіб даною адресою не впливає на розмір нарахування за послуги з постачання теплової енергії, оскільки нарахування за послуги залежать від площі опалюваного приміщення.
		ОСОБА_1 відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 347589096 від 22.09.2023 р., є співвласником кв. АДРЕСА_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, ВВО №791808, реєстр 1-2585 від 25.11.2004 р., видане Восьмою Дніпровською державною нотаріальною конторою.
		06.03.2024 року представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 подав до суду клопотання, в якому позиція відповідача щодо уточненої позовної заяви залишається незмінною як і щодо первинної позовної заяви.
		04.04.2024 року представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 подав до суду пояснення, в яких просив відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
		Від відповідача  ОСОБА_1 , який повідомлений належним чином неодноразово, шляхом направлення поштою судової повістки, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило. В матеріалах справи містится повідомлення про отримання, яке надійшло поштою з відміткою «повернуто за закінченням терміну зберігання». 
		Представник позивача в судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, стягнути з відповідачів заборгованість. Також повідомила, що до канцелярії суду перед засіданням подали уточнену позовну заяву, заперечення та зазначила, що ОСОБА_2 є власником цієї квартири та має сплачувати комунальні послуги.
		Представник відповідача ОСОБА_2  ОСОБА_4 в судовомузасіданні зазначив,що відповідачпозовні вимогине визнаєв повномуобсязі,з підстав,викладених увідзиві напозовну заяву.Просив відмовитив задоволенніпозовної заявита застосуватистроки позовноїдавності. 
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, оцінивши докази та аргументи у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку. 
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 з 27.05.1999 року, ОСОБА_7 з 17.12.2009 року, про що свідчить довідка про склад сім`ї або зарєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 26 вересня 2023 року.
		Згідно виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 за послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що за вказаним особовим рахунком існує заборгованість за період з 01.01.2016 р. по 30.11.2023 р. у сумі 23181,53грн.
		Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		Відповідно до ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
		Згідно з ст. 181 ЦК України нерухоме майно належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
		Відповідно висновку Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17, правилами виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо , зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності ( недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.
		Статтею 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
		Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
		Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
		Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
		Щодо заяви представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
		Частинами четвертою, п`ятою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
		За загальним правилом ч. 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц зроблено висновок, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові. Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.
		Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 наголошував на тому, що перебіг позовної давності починається з моменту, коли у особи виникло право на подання позову у матеріально-правовому аспекті. Мається на увазі таке подання позову, з яким пов`язується судовий захист права або здійснення примусу до дотримання норм права. Перебіг позовної давності пов`язується з моментом, коли право позивача порушено і таке порушення не усувається.
		Постановою Кабінету Міністрів України №211від 11.03.2020«Про запобігання поширенню натериторії України коронавірусу COVID-19»постановлено установити карантин на усій території України з 12.03.2020, який тривав до 30.06.2023.
		Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
		Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
		У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону Українивід 30 березня 2020 року №540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
		Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).
		Разом з цим, відповідно до Закону України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон від 18 червня 2020 року № 731-ІХ) пункт 3 Розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України викладено у такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19),суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом),поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
		Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
		З огляду на зазначене, судом встановлено, що письмова заява представника позивача з приводу застосування строків позовної давності, не містить в собі клопотання про поновлення строків позовної давності, а відтак, у суду відсутні підставі для поновлення строку позовної давності та відповідно задоволення позовних вимог за вказаний проміжок часу.
		Разом з цим, письмова заява представника позивача містить в собі між іншим й посилання на ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».
		Так, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
		Отже, законодавцем з метою забезпечення визначеного Конституцією України права на доступ до суду передбачено продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.
		Тобто загальна позовна давність, перебіг якої припав на період дії в Україні правового режиму воєнного стану, продовжена законодавцем на період дії такого правового режиму. Водночас продовження строків свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.
		24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 в Україні було введено правовий режим воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 07 листопада 2022 року № 757/2022, від 06 лютого 2023 року № 58/2023, від 01 травня 2023 року № 254/2023, від 06.11.2023 року воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено, включно до лютого 2024 року.
		Отже, оскільки з 24 лютого 2022 року та на момент подання позивачем у цій справі позовної заяви (20 листопада 2023 року) діяв правовий режим воєнного стану, то відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позивач не пропустив позовну давність, визначену статтею ЦК України, з урахуванням наступних років, а саме з лютого 2019 року по листопад 2023 року, а тому підстав для відмови у задоволенні позову у зв`язку з його пропуском за вказані проміжки часу не має.
		Отже, з огляду на Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» суд, до спірних правовідносин застосовує власний арифметичний розрахунок заборгованості, та відповідно заборгованість відповідачів перед позивачем рахується з січня 2019 року по листопад 2023 рік і становить: 14455,36 гривень.
		Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості з січня 2016 року по грудень 2019 року - не підлягають задоволенню, так як пред`явлені поза межами позовної давності.
		При обчислені строку позовної давності судом були враховані положення статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до яких, плата за-комунальні послуги (послуги з теплопостачання) нараховується щомісячно, а отже перебіг позовної давності починається після не сплати (часткової оплати) чергового платежу.
		Натомість позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2019 року по листопад 2023 року, заявлені в межах строку позовної давності, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
		З огляду на викладене, з урахуванням заяви про застосування строку позовної давності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» є обґрунтованими, а відтак підлягають частковому задоволенню.
		Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, суд, відповідно до вимог ч. 3 ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 684,00 грн. (з розрахунку грн. 14 455,36 грн./ 23 181,53 грн. Х 2 684,00 грн. = 1 673,47 грн.).
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст.ст. 11, 15, 16, 525, 526 ЦК України, ст.ст. 2, 13, 76 - 82, 141,247, 261, 263, 264, 265, 267, 268, 273 ЦПК України,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії - задовольнити частково.
		Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», р/р НОМЕР_4 у філії Дніпропетровське ОУ АТ «Ощадбанк» в м. Дніпро, МФО 305482, ЄДРПОУ 38024604 (яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Гаванська, буд. 1) заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 14 455 (чотирнадцять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) гривень 36 копійок.
		Стягнути всолідарному порядкуз ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ,який зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 )та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ,який зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 ) накористь Акціонерноготовариства «ДТЕКДніпроенерго»,р/р НОМЕР_4 у філіїДніпропетровське ОУАТ «Ощадбанк»в м.Дніпро,МФО 305482,ЄДРПОУ 38024604(якезнаходиться заадресою:м.Дніпро,вул.Гаванська,буд.1)сплачену сумусудового збору у розмірі 1 673 (тисяча шісот сімдесят три) гривні 47 копійок.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		Суддя В.В. Малихіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...